Модерна доба

21. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства

Зміст

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

На основі колажу складіть розповідь про діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Поясніть, як діяльність відділу впливала на українське національне відродження. Сформулюйте 2–3 тези про внесок Відділу в розвиток української науки.

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства діяв у Києві впродовж 1873–1876 років. Офіційним очільником відділу став відомий меценат Григорій Ґалаґан, а діловим керівником і головним натхненником — Павло Чубинський (пізніше відділ очолював Володимир Антонович). Перше засідання відбулося 13 лютого 1873 року в приміщенні київської контори Державного банку. Установа об’єднала провідних діячів Київської громади (Ф. Вовка, М. Драгоманова, М. Лисенка, К. Михальчука, О. Русова, М. Старицького) та розгорнула масштабну наукову роботу: створила власну бібліотеку (понад 1000 праць) та етнографічний музей (близько 3000 експонатів), провела у 1874 році перший одноденний перепис населення Києва, взяла активну участь в організації ІІІ Археологічного з’їзду 1874 року, а також видала два томи фундаментальних «Записок Юго-Западного отдела».

Діяльність відділу стала легальною можливістю для згуртування української інтелектуальної еліти в умовах чинності Валуєвського циркуляру. Праця вчених довела самобутність українського народу, його мови, культури та історичних традицій. Це перевело культурницький рух у фахове академічне українознавство та підготувало ґрунт для подальшого політичного етапу визвольної боротьби.

Тези про внесок Відділу в розвиток науки:

  1. Започаткував системні міждисциплінарні дослідження України, об’єднавши історію, етнографію, археологію, мовознавство, статистику та географію, ставши фактичним прообразом майбутньої Академії наук.
  2. Здійснив першу фахову наукову фіксацію фольклору, звичаєвого права, народної творчості та діалектів українців на високому академічному рівні.
  3. Організував і провів перший перепис населення Києва 1874 року, отримавши точні демографічні, соціальні та мовні відомості про мешканців міста.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Які наслідки для діяльності українського руху мав Емський указ?

Емський указ 1876 року суттєво посилив репресії проти українського руху. Він повністю заборонив друкувати й ввозити з-за кордону книги та брошури українською мовою, ставити театральні вистави, проводити концерти з україномовними піснями та друкувати ноти з українським текстом. Влада ліквідувала Південно-Західний відділ Географічного товариства та закрила газету «Київський телеграф». Провідних науковців (зокрема Павла Чубинського та Михайла Драгоманова) вислали з України як «небезпечних агітаторів», а інших викладачів звільнили з Київського університету. Це змусило громадівців перейти до напівлегальної роботи та перенести видавничу діяльність до Галичини й за кордон.

2. Дізнайтеся з додаткових джерел, яке значення має поняття «лінгвоцид». Яке місце в ньому належить Емському указу?

Лінгвоцид — це цілеспрямоване, системне нищення певної мови державною владою з метою примусової асиміляції та денаціоналізації народу. Емський указ 1876 року став одним із найжорсткіших проявів імперського лінгвоциду, оскільки він на законодавчому рівні заборонив використання української мови в усіх публічних сферах: освіті, науці, книгодрукуванні, пресі, театрі та церкві, прагнучи штучно звести її вжиток лише до побутового рівня.

3. Який вихід зі скрутного становища ви запропонували б діячам Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?

У тих умовах діячам варто було:

  1. Перенести наукову й видавничу діяльність до Галичини, де діяли австрійські конституційні свободи, та друкувати українознавчі праці у Львові.
  2. Створити осередок за кордоном у Західній Європі (як це зробив Михайло Драгоманов у Женеві), щоб вільно інформувати світ про утиски української культури в Російській імперії.
  3. Продовжувати дослідження історії та етнографії під прикриттям дозволених цензурою російськомовних наукових видань (наприклад, часопису «Київська старовина»).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте «Карту південноруських наріч і говірок» П. Чубинського і К. Михальчука (1871 р.) та зіставте її із сучасною картою України. Зробіть висновок про відповідність кордонів розселення українців та кордонів сучасної України. Висловіть припущення, чому сучасний державний кордон України не збігається з позначеними на карті П. Чубинського і К. Михальчука кордонами розселення українців у ХІХ ст.

«Карта південноруських наріч і говірок» 1871 року вперше науково зафіксувала межі суцільного етнічного розселення українців. Територія сучасної України охоплює основну частину цього масиву, проте у XIX столітті ареал української мови був ширшим: на півночі він охоплював Берестейщину й Пінщину (нині Білорусь); на сході — Стародубщину, Східну Слобожанщину (Білгородщину, південь Воронежчини), Донщину та Кубань (нині РФ); на заході — Холмщину, Підляшшя, Надсяння та Лемківщину (нині Польща); на південному заході — Придністров’я (Молдова).

Сучасні державні кордони не збігаються з етнічними межами XIX століття через низку причин:

  1. Політичні рішення радянського керівництва під час визначення кордонів союзних республік у 1920–1950-х роках, коли Берестейщину, Стародубщину, Східну Слобожанщину й Таганрожчину залишили поза межами УРСР.
  2. Примусові депортації та виселення українців у XX столітті, зокрема в ході польської акції «Вісла» 1947 року.
  3. Демографічні втрати від Голодомору 1932–1933 років, сталінських репресій, а також тривала політика русифікації на землях, що ввійшли до складу РСФСР.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Які міфи російської імперської ідеології спростовували карти П. Чубинського?

Карти Павла Чубинського спростовували такі пропагандистські твердження:

  1. Міф про так звану «Новоросію» як «російську землю». Статистичні та лінгвістичні дані чітко засвідчили, що абсолютно більшу частину населення південних губерній (Херсонської, Катеринославської, материкової Таврійської) складали саме українці.
  2. Міф про «російський Крим». Карта показала, що корінним і переважаючим населенням півострова були кримські татари, тоді як частка росіян була незначною.
  3. Міф про «триєдиний народ» і відсутність окремої української нації. Чіткі межі суцільного поширення українських говірок підтвердили існування самостійного українського народу з власним єдиним простором від Сяну до Дону й Кубані.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Павло Чубинський відомий українцям як автор слів національного гімну України. Крім того, детальніші дослідження цієї особистості свідчать, що він належав до справжніх подвижників українського національного відродження. За допомогою відео в е-додатку до підручника та додаткових джерел інформації виконайте творчий мініпроєкт «Павло Чубинський — титан національного відродження», в якому відобразіть різноплановість внеску історичного діяча в українське національне відродження.

Мініпроєкт: «Павло Чубинський — титан національного відродження»

Павло Чубинський (1839–1884) — видатний український етнограф, фольклорист, поет і громадський діяч, який зробив вагомий внесок у становлення модерної української нації.

Основні напрями його діяльності:

  1. Створення національного символу: у 1862 році написав вірш «Ще не вмерла України і слава, і воля», який став Державним Гімном України.
  2. Організація української науки: був фактичним керівником і головним організатором Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873–1876 рр.), перетворивши його на осередок академічного українознавства.
  3. Етнографічні дослідження: очолив унікальну експедицію Правобережною Україною (1869–1870 рр.) та уклав монументальні семитомні «Труды этнографическо-статистической экспедиции…», що містили тисячі народних пісень, казок та описів звичаєвого права.
  4. Наукове обґрунтування етнічних меж: разом із мовознавцем Костем Михальчуком склав «Карту південноруських наріч і говірок» (1871 р.), яка картографічно підтвердила єдність українських земель.
  5. Громадянська стійкість: за свою діяльність зазнав переслідувань — відбув 7 років заслання в Архангельській губернії, а після Емського указу 1876 року був висланий з України, проте не зрадив своїх переконань.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства».

Можу назвати час та діячів Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Відділ діяв у 1873–1876 роках у Києві. Його офіційним головою був Григорій Ґалаґан, а активними учасниками — Павло Чубинський, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Кость Михальчук, Федір Вовк, Микола Лисенко, Михайло Старицький та Олександр Русов.

Можу визначити особливості діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Товариство стало легальним науковим прикриттям для роботи Київської громади. Діячі проводили комплексні дослідження з етнографії, мовознавства, археології та історії України, зібрали власну бібліотеку й музей, провели перший перепис населення Києва 1874 року та підготували проведення ІІІ Археологічного з’їзду.

Можу пояснити, як Емський указ вплинув на розвиток українського руху.
Указ повністю заборонив українське друковане слово, шкільництво й театр, спричинив ліквідацію Південно-Західного відділу та закриття «Київського телеграфа». Лідери руху зазнали репресій або вислання, через що центр національно-культурної праці перемістився до Галичини та в еміграцію.

Можу визначити роль діяльності П. Чубинського, М. Драгоманова в історії українського руху.
Павло Чубинський заклав науковий фундамент української етнографії, окреслив мовні кордони розселення українців та написав текст національного гімну. Михайло Драгоманов вивів українське питання на міжнародний рівень, видавав у Женеві журнал «Громада» та сформулював ідеї українського соціалізму й самоврядування.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Про які особливості українського руху йдеться в уривку з праці М. Грушевського?

В уривку йдеться про дискусію між лідерами Київської громади щодо подальшого шляху українського руху:

  • Володимир Антонович виступав за зосередження на національно-культурних завданнях, пробудженні української самосвідомості та відокремленні від російського революційного руху.
  • Михайло Драгоманов вважав за необхідне поєднувати національні вимоги із соціалістичними та політичними ідеями, боротися за демократичні свободи й розбудову самоврядних громад разом із європейськими прогресивними силами.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Виконайте спільний творчий проєкт «Поштові марки “Лідери громадівського руху”». Оберіть кожен / кожна в класі діяча / діячку та розробіть дизайн поштової марки, яка розкривала би роль особи в історії громадівського руху.

Концепція дизайну поштової марки: «Володимир Антонович — лідер Київської громади»

  1. Центральне зображення: портрет Володимира Антоновича періоду 1870-х років (професор Київського університету зі стриманим, зосередженим поглядом).
  2. Тло марки: контури Червоного корпусу Київського університету Св. Володимира та розгорнута книга з літописними текстами, що підкреслює його працю як історика й дослідника козацької доби.
  3. Додаткові символи: зображення трипільської кераміки та козацьких клейнодів (натяк на керівництво археологічними розкопками та Археологічним з’їздом 1874 р.), а також напис «Стара громада».
  4. Текстове оформлення: угорі назва держави «УКРАЇНА / UKRAINA» та поштовий номінал; унизу підпис: «Володимир Антонович (1834–1908) • Історик, археолог, лідер громадівського руху». Марка обрамлена стриманим українським рослинним орнаментом.
Light