Українське національне відродження в 1860-х роках
Які етапи українського національного відродження виокремлюють дослідники? За якими ознаками? Назвіть видатних діячів / діячок українського національного відродження на першому — академічному етапі.
Дослідники виокремлюють три етапи: академічний (науковий), культурницький (літературний) та політичний.
Головні ознаки цих етапів:
- Академічний етап: збирання фольклору, дослідження мови, звичаїв та публікація історичних джерел без висування політичних вимог.
- Культурницький етап: видання художньої та наукової літератури народною мовою, відкриття недільних шкіл і заснування громад для освіти населення.
- Політичний етап: створення перших політичних партій і боротьба за автономію чи повну державну незалежність України.
Видатні діячі першого (академічного) етапу: Іван Котляревський, Михайло Максимович, Микола Цертелєв, Ізмаїл Срезневський, Дмитро Бантиш-Каменський, Микола Маркевич, а також засновники «Руської трійці» в Галичині — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про які зміни в поглядах В. Антоновича йдеться в документі? Чому відбулися ці зміни?
У документі йдеться про відмову Володимира Антоновича від інтересів польської шляхти та її претензій на панування в Україні. Він усвідомив свій обов’язок служити простому селянству, серед якого народився і жив. Ці зміни відбулися через моральне несприйняття кріпосницького гніту шляхти та прагнення справедливості для народу.
2. Чию позицію щодо себе окреслює В. Антонович у словах: «Я перевертень…»?
Цими словами він передає позицію польської шляхти та польських діячів, які вважали його перехід на бік українського народу зрадою свого стану та інтересів Польщі.
3. Які способи покращення становища народу бачить автор?
Автор пропонує розвивати народну освіту, покращувати побутові умови селян і закликає інтелігенцію щиро вивчати реальні потреби народу, а не нав’язувати йому чужі інтереси.
ХЛОПОМАНИ
На основі наведеної інфографіки назвіть методи діяльності хлопоманів.
Методами діяльності хлопоманів були:
- відкриття недільних шкіл для навчання селян грамоти;
- визнання своєї єдності з місцевим українським народом;
- спілкування українською мовою в побуті та в товаристві;
- «ходіння в народ» для збирання етнографічних матеріалів і пісень;
- носіння народного українського селянського одягу;
- дослідження історії, мови та культури українців.
2. ЗАСНУВАННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ
1. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, які навчальні проєкти були здійснені П. Кулішем і Т. Шевченком.
Пантелеймон Куліш у 1857 році видав «Граматку» — перший український буквар у Наддніпрянській Україні, за яким навчали дітей і дорослих у недільних школах.
Тарас Шевченко наприкінці 1860 року уклав і 1861 року видав власним коштом «Буквар південноруський». Книжка коштувала лише три копійки, щоб бути доступною для бідних селян, а весь прибуток від продажу поет передавав на потреби безкоштовних шкіл.
2. Дізнайтеся, що таке «кулішівка» і в чому полягає її історичне значення.
«Кулішівка» — це перша фонетична система правопису української мови, яку створив Пантелеймон Куліш наприкінці 1850-х років для своїх книжок і журналу «Основа». Її значення полягає в закріпленні правила «пиши, як чуєш, а читай, як бачиш». Вона вилучила непотрібні російські літери (ъ, ы, ѣ), увівши замість них «і», «є» та апостроф, що стало основою сучасного українського правопису.
3. Поясніть, чому громадівці зосередилися в першу чергу на просвітництві.
У Російській імперії будь-яка відкрита політична діяльність була суворо заборонена й жорстоко каралася. Тому культурно-просвітницька робота залишалася єдиним доступним легальним способом пробудити національну свідомість селянства, без грамотності якого національний рух не міг стати масовим.
4. Чим діяльність громад відрізнялася від попереднього, академічного, етапу українського національного відродження?
Громадівці перейшли від кабінетного збирання старожитностей до живої роботи з народом. Вони засновували недільні школи, видавали підручники для селян, створили мережу осередків у містах (Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі) та налагодили випуск першого загальноукраїнського журналу «Основа».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
На основі тексту підручника, інфографіки, додаткових джерел інформації схарактеризуйте роль журналу «Основа» у розвитку українського національного відродження. Визначте роль зображених історичних діячів / діячок в існуванні журналу.
Журнал «Основа» (виходив у Петербурзі в 1861–1862 роках) став першим всеукраїнським суспільно-політичним і літературно-науковим щомісячником. Він об’єднав найкращі інтелектуальні сили, послідовно захищав право українців на власну мову й школу, друкував художні твори та історичні праці.
Роль діячів у журналі:
- Василь Білозерський був офіційним редактором і засновником видання, вів усю організаційну роботу та формував зміст номерів.
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) писала й публікувала на сторінках часопису власні оповідання з народного життя, збагачуючи українську прозу.
Проаналізуйте висловлювання П. Валуєва і фрагмент тексту Валуєвського циркуляра. Поясніть, чому поширення літератури українською мовою самодержавство розцінювало як політичну загрозу.
Царський уряд боявся, що видання підручників і релігійних книг українською мовою сформує в селянства окрему національну самосвідомість. Це руйнувало імперський міф про «триєдиний російський народ» і створювало загрозу відокремлення України від імперії, особливо під час польського повстання 1863 року.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українське національне відродження в 1860-х роках».
Можу пояснити поняття «хлопомани», «громади»:
- «Хлопомани» — суспільний рух української ліберально-демократичної інтелігенції початку 1860-х років, які зреклися шляхетського стану заради служіння селянству та його просвіти.
- «Громади» — напівлегальні об’єднання української інтелігенції другої половини XIX століття, що вели культурно-просвітницьку та наукову роботу.
Можу визначити цілі та методи діяльності хлопоманів, громадівського руху:
- Цілі: підвищення грамотності народу, формування національної свідомості та розвиток української культури й мови.
- Методи: відкриття безкоштовних недільних шкіл, написання й друк підручників, збирання фольклору, видання журналу «Основа» та організація лекцій.
Можу пояснити, чому громадівський рух належить до культурницького етапу національного відродження:
Громадівці свідомо обмежували свою працю сферами освіти, науки та літератури й не висували прямих вимог зміни державного устрою чи політичної влади.
Можу визначити наслідки видання Валуєвського циркуляру для розвитку українського руху:
Валуєвський циркуляр 1863 року заборонив друк навчальної та духовної літератури українською мовою, спричинив закриття недільних шкіл, припинення виходу журналу «Основа» і тимчасовий розпад громадських осередків.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Ознайомтеся із висловлюваннями П. Валуєва у Валуєвському циркулярі, який проводить паралель між громадівським рухом і польським повстанням 1863 р. Як ви думаєте, який зв’язок вбачало самодержавство у цих подіях?
Царська влада вважала українофільський рух вигадкою польських повстанців, які нібито хотіли використати навчання селян українською мовою, щоб нацькувати їх на імперський уряд. Завдяки цьому влада оголосила звичайне просвітництво небезпечним політичним сепаратизмом.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. У громадівському русі активну участь брали й жінки. Виконайте творчий проєкт «Жіночі обличчя громадівського руху». У проєкті розкрийте імена та внесок жінок-учасниць у розвиток громадівського руху.
Жіночі обличчя громадівського руху
У 1860-х роках українські жінки активно долучилися до національного відродження. Вони не лише підтримували чоловіків-громадівців, а й самостійно створювали школи, писали літературні твори та фінансували видання.
Визначні діячки та їхній внесок:
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) — письменниця, яка брала участь у житті Петербурзької громади та публікувала оповідання про долю селянок у журналі «Основа».
- Євдокія Гогоцька — київська благодійниця й видавчиня, яка опікувалася жіночими недільними школами та матеріально підтримувала громадівські ініціативи.
- Христина Алчевська — просвітителька Харківської громади, яка заснувала відому жіночу недільну школу, де вчила дівчат грамоти та виховувала любов до рідного слова.
Внесок жінок зробив громадівський рух більш людяним і по-справжньому всенародним.