§ 20. Виклики модернізації сільського господарства українських земель на початку ХХ ст. (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
• Як розвивалося сільське господарство українських земель у другій половині ХІХ ст.?
Сільське господарство поступово втягувалося у ринкові відносини та світову торгівлю. На Півдні розширювалися площі під товарне зерно, на Правобережжі стрімко зростало цукроваріння, а на Лівобережжі та Слобожанщині поширювалися тютюн і технічні культури. Проте в більшості господарств зберігалися застарілі знаряддя праці, ручна праця та низька врожайність.
• Які зміни відбулися внаслідок скасування кріпосного права?
Селяни отримали особисту свободу та цивільні права, проте земельні наділи виявилися малими та не забезпечували ефективного господарювання. За землю селяни мали сплачувати великі викупні платежі й десятиліттями виконували повинності, що спричинило хронічне малоземелля та зубожіння селянських родин.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (стор. 116–117)
• Про що свідчать наведені уривки з документів?
Наведені документи свідчать про глибоку регіональну спеціалізацію українських земель та їхню тісну інтеграцію у всеросійський і світовий ринки. Правобережжя забезпечувало понад 80% загальноімперського виробництва цукру, а південні губернії вирощували пшеницю на продаж за кордон через чорноморські порти.
• Чим була зумовлена спеціалізація сільського господарства в Україні?
Спеціалізація визначалася сприятливими природно-кліматичними умовами окремих територій, географічним розташуванням біля морських портів і великим попитом імперського й закордонного ринків на сировину і зерно.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/bLG8V, с. 117)
• Про що свідчать дані щодо щорічних витрат держави на обробіток землі в 1907–1911 рр.?
Наведені статистичні дані яскраво свідчать про те, що імперська влада майже не дбала про розвиток села та хронічно недофінансовувала сільське господарство. У той час як США витрачали на десятину обробленої землі 3,90 руб., Німеччина — 2,35 руб., а Велика Британія — 2,15 руб., уряд Російської імперії виділяв мізерні 10 копійок (у 39 разів менше за США). Численні урядові наради мали лише декларативний характер і не могли забезпечити технічне переозброєння та високу врожайність українських селянських господарств.
ДУМКИ ДІЯЧІВ
• Як ви розумієте вислів «непрошені опікуни»?
Під «непрошеними опікунами» Василь Нагірний мав на увазі австрійську владу, польську шляхту та численних торговців-посередників і лихварів. Вони контролювали економіку Галичини та наживалися на праці зубожілого селянства.
• Чому як приклад автор наводить саме Швейцарію?
Швейцарія слугувала прикладом заможної та вільної країни, де громадяни без імперського гніту налагодили ефективне самоврядування і розвинули передове сільське господарство за допомогою кооперації.
ПОМІРКУЙМО!
• Як ви розумієте гасла кооперативів?
Гасла «Свій до свого по своє!» та «Українські гроші — в українські руки — на українські справи!» закликали українців торгувати між собою, підтримувати вітчизняних виробників і не віддавати прибутки чужинцям, щоб накопичений капітал працював на добробут народу та розвиток національної культури.
• Яке значення кооперація мала для модернізації сільського господарства?
Кооперація відкрила селянам доступ до дешевих позик, дозволила купувати якісне насіння, машини й добрива без посередників. Вона поширювала серед селян агрономічні знання, гуртувала громаду й виводила дрібні господарства на товарний ринок.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Уявіть, що ви — один із учасників / учасниць кооперативу на українських землях у 1890-х роках. Напишіть від свого імені звернення до місцевої громади або лист до газети. У зверненні висвітліть, яку проблему вирішує кооператив; як він впливає на життя селян, міщан; чи є перешкоди його діяльності.
Шановні сусіди та односельці!
Звертаюся до вас від імені нашого кредитово-ощадного товариства, бо годі вже нам терпіти злидні. Досі кожен із нас у скрутну годину йшов до лихварів, які здирали за борги останню сорочку, а перекупники скуповували наш хліб за безцінь. Кооператив рятує людей від цього грабунку. Ми об’єднуємо наші скромні паї, отримуємо чесні позики під низький відсоток, разом купуємо залізні плуги й сортове зерно, а врожай збуваємо гуртом за справедливою ціною. Міщани теж мають із цього користь, адже купують свіжі харчі дешевше, ніж у крамарів.
Головна перешкода для нас — це опір торговців і лихварів, які втрачають над нами владу, а також підозрілість імперських чиновників. Закликаю кожного вступати до спілки, бо лише гуртом ми станемо справжніми господарями на власній землі!
ПОМІРКУЙМО!
• Як ви розумієте гасло Столипіна про те, що уряд «зробив ставку не на убогих і питущих, а на міцних і сильних»?
Це гасло означає, що влада відмовилася рятувати бідноту чи розв’язувати проблему малоземелля за рахунок поміщиків і зробила ставку на успішних селян-підприємців, які мали кошти для розвитку міцних господарств.
• На які верстви населення Столипін спирався у своїх реформах?
Столипін спирався на заможне селянство, оскільки хотів створити в селі чисельний прошарок приватних землевласників. Вони мусили захищати недоторканність приватної власності й стати надійною опорою імперії.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку, подану на наступній сторінці. Коротко схарактеризуйте реформи П. Столипіна. Чи можна їх назвати реакційними?
Столипінська реформа передбачала руйнування общини, надання селянам права на приватну власність на землю, утворення хуторів і відрубів та переселення малоземельних родин до Сибіру. В економіці реформа мала прогресивні капіталістичні риси, проте її політичний супровід був відверто реакційним: уряд спирався на російський шовінізм, жорстоко придушував революційні виступи воєнно-польовими судами, закривав національні товариства і забороняв діяльність українських організацій.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/HCgwl, с. 120)
• Про що свідчать матеріали звіту, представлені в документі? Яке ставлення селян до реформи вони демонструють?
Звіт справника Таращанського повіту Київської губернії свідчить про те, що селяни зустріли столипінську політику з недовірою та глухим протестом. Вони страждали від малоземелля, не вірили чиновникам і були переконані, що справедливим виходом із кризи має бути безоплатна передача селянам поміщицьких земель.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Яку спеціалізацію мали регіони України на початку ХХ ст.?
| Регіон | Основна спеціалізація | Особливості розвитку |
|---|---|---|
| Лівобережжя (Полтавщина, Чернігівщина) | Зернові культури (жито, пшениця), тваринництво, тютюн | Розвинене поміщицьке землеволодіння, експорт зерна |
| Правобережжя (Київщина, Поділля, Волинь) | Цукрові буряки, картопля, зернові культури | Центр цукрової промисловості імперії |
| Південь (Херсонщина, Катеринославщина, Таврія) | Товарне зерно (пшениця), вівчарство, виноградарство | «Житниця імперії», морський зерновий експорт |
| Слобожанщина (Харківщина) | Технічні культури, садівництво, тваринництво | Активна модернізація, швидкий розвиток кооперації |
| Галичина | Зернові, картопля, льон | Аграрне перенаселення, дрібні селянські наділи |
| Буковина | Тваринництво, садівництво, лісове господарство | Етнічна строкатість, масштабна трудова міграція |
| Закарпаття | Виноградарство, тютюн, лісове господарство | Гірське землеробство, залежність від ринку Угорщини |
2. Які наслідки мало для українських селян зародження кооперативного руху?
Кооперативний рух визволив селян від монополії лихварів і скупників, забезпечив дешеві кредити та допоміг вигідно продавати хліб. Кооперативи відкривали читальні й бібліотеки, вчили селян вести агробізнес, що підвищило продуктивність господарств і зміцнило національну свідомість.
3. Поясніть поняття «шовінізм». Як шовінізм впливав на політику російського уряду щодо українських земель?
Шовінізм — це крайня, агресивна форма націоналізму, яка стверджує зверхність однієї нації над іншими та розпалює міжнаціональну ворожнечу. В українських землях шовіністична політика виявилася в забороні реєструвати товариства «Просвіта», закритті українських газет, переслідуванні національної мови й культури та розпалюванні антисемітизму.
4. В чому полягала сутність реформи Петра Столипіна? Які наслідки вона мала?
Сутність реформи полягала у руйнуванні селянської общини, закріпленні землі у приватну власність, об’єднанні смуг у хутори й відруби та переселенні бідноти у східні регіони імперії. Наслідками стали прискорення товарного виробництва, застосування машин і зростання врожаїв у заможних селян, але водночас різко посилилося розшарування села, а бідняки масово втрачали наділи й ставали батраками.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Об’єднайтеся у групи. Проаналізуйте аграрну реформу Петра Столипіна з економічного погляду. Висловте аргументи «за» та «проти» реформи. Результати представте у вигляді мапи думок або схеми.
З економічного погляду реформа створила умови для розвитку ринкових фермерських господарств і підвищила експорт хліба, проте вона не ліквідувала поміщицького землеволодіння і прирекла мільйони селян-бідняків на продаж наділів і наймитування.
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації доповніть інфографіку. Створіть власний варіант інфографіки на тему «Столипінська аграрна реформа».
| МЕТА | СКЛАДОВІ РЕФОРМИ | НАСЛІДКИ |
|---|---|---|
| • Підвищення ефективності виробництва • Збільшення товарності аграрного сектору • Зміцнення соціальної опори монархії на селі • Зняття соціальної напруги та перенаселення | 1. Руйнування общини та закріплення наділів у приватну власність 2. Виділення земель на відруби та перенесення садиб на хутори 3. Переселення селян до Сибіру, Казахстану й на Далекий Схід 4. Кредитування заможних селян через Селянський поземельний банк 5. Поширення передових агрономічних методів і нової техніки | 1. Зростання врожайності, товарності та експорту зерна 2. Швидке збагачення заможного прошарку селян 3. Посилення майнового розшарування та конфліктів у селі |