§ 20. Український національний рух наприкінці 50 — у 60-х рр. XIX ст. (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Якими були особливості українського національного руху на Наддніпрянщині в першій половині XIX ст.? У яких формах він розгортався?

Особливістю руху був поступовий перехід від дворянського патріотизму до збирання культурної спадщини та формування наукових знань про народ. Рух розгортався у формі вивчення фольклору та етнографії, видання перших літературних творів народною мовою і створення перших таємних організацій, серед яких головну роль відіграло Кирило-Мефодіївське братство.

2. ГР 1. Якими були здобутки та втрати українського національного руху Наддніпрянщини на середину ХІХ ст.?

Головними здобутками стали вихід «Кобзаря» Тараса Шевченка, закладення основ сучасної літературної мови та перша спроба сформулювати політичну програму в документах кирило-мефодіївців. Тяжкою втратою став розгром братства у 1847 році, заслання провідних інтелектуалів і тривала пауза в організованій діяльності через тиск влади.

1. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Яким стало першочергове завдання українського руху в другій половині XIX ст.? Наведіть аргументи на підтвердження вашої думки.

Я вважаю, що першочерговим завданням стало відновлення перерваного культурницького етапу та вироблення спільної політичної платформи. Оскільки розгром Кирило-Мефодіївського братства зупинив розвиток руху, діячам потрібно було знову об’єднати зусилля різних верств суспільства. Наприклад, провідники руху почали відкривати недільні школи, створювати підручники й видавати журнал «Основа». Отже, тільки через відновлення культурної праці та згуртування людей можна було рухатися далі, до наступного політичного етапу визвольної боротьби.

2. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ НАПРИКІНЦІ 50 — НА ПОЧАТКУ 60-Х РР. XIX СТ.

ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Із якими подіями було пов’язане відродження українського руху в цей період?

Відродження руху розпочалося завдяки лібералізації суспільного життя під час підготовки селянської реформи та скасування кріпацтва. Важливу роль відіграло повернення із заслання колишніх кирило-мефодіївців у 1857 році. Головними подіями стали створення першої громади в Санкт-Петербурзі у 1859 році, діяльність друкарні Пантелеймона Куліша та вихід першого номера часопису «Основа» в січні 1861 року.

3. ХЛОПОМАНИ

ГР 2. Визначте ключові слова, які характеризують хлопоманство. На їхній основі створіть сенкан.

Ключові слова: студенти, шляхта, селянство, етнографія, українофільство, школа, Володимир Антонович.

Сенкан:
Хлопомани
Свідомі, самовіддані
Мандрували, навчали, зближувалися
Служили простому українському народу
Українофіли

4. КИЇВСЬКА ГРОМАДА. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАД У 1861—1863 РР.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. Як оцінювали у звіті діяльність Київської громади?

Жандарми оцінювали діяльність Київської громади з великою тривогою і підозрою. Вони описували учасників як молодих та пристрасних вільнодумців, чий патріотизм і зближення з простим народом зрештою загрожували підвалинам російської монархії.

2. Якою, на думку жандармів, була основна мета діяльності громади та хто її підтримував?

На думку жандармів, головна мета полягала в тому, щоб навчити народ грамоти, нагадати про колишню славу та підготувати ґрунт для здобуття свободи Малоросії на шкоду імперії. Рух спирався на студентів і викладачів Київського університету, а також мав численних прибічників і послідовників у різних містах краю.

КИЇВСЬКА ГРОМАДА. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАД У 1861—1863 РР.

ГР 1. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Наведіть факти, які доводять, що діяльність Київської громади була легальною за формою та культурницькою за змістом.

Легальність підтверджує дозвіл керівника Київського освітнього округу Миколи Пирогова на відкриття першої недільної школи для дорослих у жовтні 1859 року. Культурницький зміст полягав у тому, що громадівці читали публічні лекції, відкривали бібліотеки й писали шкільні підручники рідною мовою, зокрема «Арифметику» Олександра Кониського та книги релігійного змісту.

5. ПОЛЬСЬКЕ (СІЧНЕВЕ) ПОВСТАННЯ 1863—1864 РР.

ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Обговоріть та висловіть спільну аргументовану думку, чому українське населення переважно залишилося байдужим до боротьби польських повстанців.

Українці не підтримали польський виступ із двох головних причин. По-перше, керівники повстання вимагали повернути кордони Речі Посполитої 1772 року, що означало збереження польського панування над Правобережною Україною. По-друге, повстанці не мали чіткої програми наділення селян землею, тому українські селяни не бачили у польській шляхті своїх союзників.

ГР 2. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте, що символізували складові частини герба. Яку ідею заклали в поєднанні цих символів?

Герб складався з трьох частин: Білий Орел символізував власне Польщу, Погоня (лицар на коні) уособлювала Велике князівство Литовське, а Архангел Михаїл був історичним символом Русі-України. Поєднання цих трьох знаків на єдиному щиті під короною означало ідею оновленої Речі Посполитої як рівноправної федерації трьох народів — польського, литовського та українського.

6. ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Ланцюжок подій». Створіть логічний ланцюжок подій, який призвів до завершення першого етапу громадівського руху.

Відкриття недільних шкіл та видання журналу «Основа» → розгортання Польського повстання 1863 року → звинувачення українських діячів у сепаратизмі на сторінках імперської преси → арешти активістів (П. Чубинського, О. Кониського) → видання таємного Валуєвського циркуляра в липні 1863 року → закриття недільних шкіл і згортання роботи Київської громади восени 1864 року.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

ГР 2. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, який вплив мав Валуєвський циркуляр на розвиток української мови. Поясніть свою думку.

Циркуляр завдав важкого удару по розвитку української мови в публічному просторі. Влада заборонила друкувати українською навчальні посібники, науково-популярні та релігійні книги, а мову оголосила простим наріччям, якого «не було, немає і не може бути». Це зупинило початкову освіту рідною мовою, припинило видання передової літератури для селян і загальмувало розширення сфери вживання мови до 1905 року.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Відгадайте героя або героїню». Правила гри. Учитель (учителька) загадує історичну особу за вивченою темою. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».

Приклад гри на уроці:

1. Ця особа походила зі спольщеної шляхти й очолила рух хлопоманів? — Так.
2. Цей діяч був лідером Київської громади? — Так.
3. Він викладав історію в Київському університеті та написав твір «Моя сповідь»? — Так.
   Відповідь: Володимир Антонович.

2. ГР 1. Опишіть основні завдання, що стояли перед українським рухом у ХІХ ст.

Перед діячами стояло завдання відновити культурно-просвітницьку роботу після розгрому кирило-мефодіївців і підготувати умови для політичного етапу. Слід було подолати відчуження між селянством та освіченими верствами, створити школи рідною мовою та виробити спільну мету боротьби за рівні права українського народу.

3. ГР 1. Опишіть основні напрями діяльності хлопоманів та громадівців.

Хлопомани займалися етнографією, мандрували селами, записували народні обряди й пісні, а також утримували підпільну школу для бідної молоді. Громадівці вели широку легальну освітню роботу: створювали недільні школи, писали підручники для народу, відкривали читальні та видавали журнали й газети.

4. ГР 1. Назвіть слова-асоціації до поняття «громадівці». На їхній основі дайте його визначення.

Слова-асоціації: інтелігенція, просвіта, недільні школи, підручники, «Основа», культура, народ.
Громадівці — це представники української інтелігенції другої половини XIX століття, які об’єднувалися в культурно-просвітницькі організації (громади) для поширення освіти, вивчення рідного краю та відродження національної свідомості.

5. ГР 2. Поясніть історичну роль громадівського руху. Наведіть факти на підтвердження власної думки.

Історична роль руху полягала в поєднанні зусиль освіченої еліти з потребами простого народу й переході до організованої праці. Фактами це підтверджують створення першого загальноукраїнського журналу «Основа», випуск серії підручників для початкового читання та формування мережі з майже сотні недільних шкіл.

6. ГР 2. Опишіть, якою представники громадівського руху бачили подальшу долю України.

Діячі бачили майбутнє України вільним від кріпацтва і самодержавного гніту. Вони прагнули побудувати демократичне суспільство, забезпечити вільний розвиток української культури й мови та бачили країну рівноправною республікою у добровільному союзі сусідніх народів.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. ГР 1. Наведіть приклади використання історичної карти під час вивчення матеріалу про громадівський рух.

На карті показують Санкт-Петербург як перший осередок відродження руху та заснування першої громади. Також карту застосовують для огляду мережі громад у Наддніпрянщині (Київ, Харків, Полтава, Чернігів, Одеса) та для простеження маршрутів етнографічних поїздок хлопоманів Волинню, Поділлям і Причорномор’ям.

8. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.

1) Скільки років розділяють початок повстання сипаїв в Індії та початок Польського (Січневого) повстання?

Повстання сипаїв розпочалося в 1857 році, а Польське повстання спалахнуло в 1863 році:
1863 - 1857 = 6 років.

2) Коли відзначали 150-річчя виникнення громадівського руху на українських землях?

Першу українську громаду заснували в 1859 році:
1859 + 150 = 2009 рік.

9. ГР 1. Працюємо в парах. Розпочніть складати таблицю «Громадівський рух у Наддніпрянській Україні».

Період і осередки	Провідні діячі	Основні заходи та здобутки
Кінець 1850-х рр. Санкт-Петербург	В. Білозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш	Заснування першої громади (1859 р.), друкарня Куліша, видання журналу «Основа» (1861–1862 рр.).
Початок 1860-х рр. Київ	В. Антонович, П. Чубинський, М. Драгоманов	Створення Київської громади (1861 р.), відкриття недільних шкіл, підготовка та друк підручників.
1861–1863 рр. Чернігів, Полтава, Одеса, Харків	Л. Глібов, О. Кониський, місцева інтелігенція	Поширення мережі недільних шкіл, випуск тижневика «Чернігівський листок», культурно-освітні лекції.

10. ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Складіть структурно-логічну схему, яка характеризує причини та наслідки Польського (Січневого) повстання 1863—1864 рр. для поляків та українців.

• Причина: прагнення польських патріотів відновити незалежність Речі Посполитої в історичних кордонах 1772 року, повалити владу російського самодержавства та провести соціальні реформи.
• Для поляків: розгортання широкого повстанського руху в 1863–1864 рр., поразка у збройній боротьбі, публічні страти лідерів, масові заслання учасників до Сибіру та остаточне знищення залишків польської автономії.
• Для українців: українські селяни Правобережжя переважно не підтримали повстання через недовіру до шляхти й відсутність чітких земельних гарантій; водночас царат використав виступ як привід для переслідування українського руху, безпідставно звинуватив громадівців у «сепаратизмі» та закрив недільні школи.
• Наслідок: видання таємного Валуєвського циркуляра в липні 1863 р., яким заборонявся друк навчальної, наукової та релігійної літератури українською мовою, розпуск громад та загальне посилення імперської реакції.

11. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Таблиця “Лотос”». Узагальніть інформацію щодо причин, змісту та наслідків Валуєвського циркуляра.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

12. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Сучасний український історик Ярослав Грицак казав, що «нація — штучне утворення, як парк або сад, котрі виникають завдяки діяльності людини. Проте це не зменшує цінності останніх. Націю створюють зацікавлені у її існуванні». Що робили тогочасні українські діячі для виникнення української нації? Які висновки для розуміння процесу націєтворення можна зробити на підставі аналізу їхньої діяльності?

Українські діячі 1850–1860-х років свідомо виконували роль таких дбайливих «садівників». Вони заснували часопис «Основа», відкривали недільні школи, писали підручники рідною мовою та збирали народні пісні й звичаї. Через хлопоманство інтелігенція пішла в народ, аби показати селянам спільність їхнього коріння та мови.

З їхньої діяльності можна зробити висновок, що нація постає через цілеспрямовану просвітницьку працю лідерів. Культура, спільна літературна мова та знання власної минувшини слугують основою, на якій згодом зростає політична єдність народу.

13. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Укажіть здобутки громадівського руху.

• Створення першої української громади в Санкт-Петербурзі та початок згуртування національної еліти.
• Видання журналу «Основа», який порушував суспільні та культурні питання життя українців.
• Розгортання мережі недільних шкіл для безкоштовного навчання дорослих грамоти рідною мовою.
• Написання й випуск перших україномовних підручників з арифметики, граматики та релігії.
• Збирання багатого етнографічного матеріалу, фольклору та дослідження історичного минулого.
• Створення громадських осередків у найбільших містах Наддніпрянщини.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Лібералізацію Російської імперії на початку 60-х рр. XIX ст. та розгортання нової хвилі українського руху — громадівського руху:
Послаблення цензурного тиску під час підготовки селянської реформи та повернення кирило-мефодіївців дали поштовх виходу руху з підпілля. Громадівці обрали легальну культурницьку діяльність, відкрили близько сотні недільних шкіл і заснували часопис «Основа». Ця хвиля довела здатність української інтелігенції організовано працювати для просвіти народу.

• Вплив Польського (Січневого) повстання 1863—1864 рр. на розвиток українського руху:
Польське повстання призвело до різкого зростання підозріливості царської влади до будь-яких національних проявів. Хоча діячі громадівського руху й селянство не підтримали польських повстанців через їхнє бажання відновити кордони 1772 року, російський уряд використав повстання як привід для звинувачення українців у сепаратизмі. Наслідком цього стало видання Валуєвського циркуляра 1863 року, закриття недільних шкіл і призупинення відкритої праці громад.