7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 20. Соціально-економічний розвиток підросійської України у другій половині ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

На фото другої половини – кінця ХІХ ст. ви бачите паровоз, виготовлений у Луганську, цукровий завод у Черкаській області, доменний цех у Юзівці (нині — Донецьк) та будівлю біржі в Одесі. Поясніть: що спільного між цими об’єктами? чому саме наприкінці ХІХ ст. вони з’являються всюди? хто від цього виграв, а хто програв? Запишіть три припущення і представте їх класу. Перевірте їх протягом уроку.

Усі ці об’єкти показують перехід до машинної індустрії, розвиток великих фабрик, заводів і ринкової торгівлі в Україні.
Вони масово з’явилися через селянську реформу 1861 року, яка скасувала кріпацтво, створила вільний ринок робочої сили та відкрила шлях інвестиціям і залізницям.
Від промислового піднесення виграли підприємці, банкіри та іноземні інвестори, які отримували великі прибутки. Програли наймані робітники та бідні селяни, які важко працювали за малу платню у шкідливих умовах.

1. Які були особливості модернізаційних процесів у промисловості та сільському господарстві України

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягала сутність модернізаційних процесів у першій половині ХІХ ст.?

Сутність модернізації в першій половині ХІХ ст. полягала в зародженні ринкових відносин і початку промислового перевороту, тобто переході від мануфактури з ручною працею до фабрик і заводів із машинами. Цей процес відбувався переважно в харчовій та легкій галузях, але його стримувало кріпосне право.

ДОСЛІДІТЬ

1. Проілюструйте наведені у схемі риси модернізаційних процесів фактами.

Переміщення промислових підприємств із сіл до міст: заводи й фабрики переносили ближче до великих міст і транспортних вузлів, як це відбулося в Катеринославі, Харкові, Києві та Юзівці.
Поступове витіснення кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою: поміщицькі мануфактури ліквідовувалися, а замість них виникали акціонерні та приватні заводи з паровими двигунами й найманими працівниками.
Запровадження нової техніки та технологій: у промисловості й сільському господарстві з’явилися парові двигуни (наприкінці 1870-х років в Україні діяло близько 700 парових машин), на металургійних заводах встановили сучасні доменні печі.
Зростання кількості промислових підприємств: швидкими темпами розбудували шахти Донбасу, залізорудні копальні Криворіжжя та машинобудівні заводи.
Формування спеціалізації районів на виробництві певної промислової продукції: склалися Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий і Правобережний цукробуряковий райони.
Виникнення нових галузей промисловості: за короткий термін виникли й сформувалися сучасні вугільна, гірничорудна, металургійна та транспортне машинобудування.
Збільшення ролі вільнонайманої праці: скасування кріпацтва привело до формування ринку вільнонайманої робочої сили, на який щороку виходили сотні тисяч селян.

2. Які явища в економіці Наддніпрянщини ілюструють подані далі та в галереї е-додатка до § 20 фото?

Фото Київського чавуноливарного й механічного заводу Гретера і Криванека та світлини в е-додатку ілюструють індустріалізацію, поширення важкої промисловості, будівництво парових машин і верстатів, а також активне залучення іноземного капіталу в українську промисловість.

2. Як відбулась урбанізація

ПОМІРКУЙТЕ

Що таке урбанізація? Які характерні ознаки урбанізації ХІХ ст.?

Урбанізація — це зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення та поширенням міського способу життя.

Характерні ознаки урбанізації другої половини ХІХ ст.:

Швидке зростання міського населення, особливо на Півдні України, де частка містян досягла 21%.
Скорочення кількості дрібних міст майже вдвічі при одночасному подвоєнні великих і середніх.
Стрімке зростання населення провідних міст у 1863–1897 рр.: Одеса зросла втричі, Київ — у три з половиною рази, Катеринослав — у шість разів.
Поява чотирьох міст із населенням понад 100 тисяч мешканців: Одеси, Києва, Харкова та Катеринослава.
Перетворення портових і заводських містечок на великі індустріальні гіганти (приклад Маріуполя, чиє населення зросло з 5 тис. у 1860-х рр. до понад 57 тис. на початку ХХ ст.).
Охоплення міст «будівельною лихоманкою» та масове спорудження прибуткових багатоквартирних будинків.

ДОСЛІДІТЬ

За допомогою джерел визначте: що спільного було в розвитку великих міст України у другій половині ХІХ ст.? які сфери міського життя модернізувалися швидше і чому? які були характерні риси міської забудови?

Спільним у розвитку великих міст було вибухове зростання кількості мешканців за рахунок міграції селян, формування великих промислових і торгово-фінансових центрів, а також зосередження в них значної кількості фабрик і закладів торгівлі.

Найшвидше модернізувалися торгівля, транспорт, зв’язок і комунальне господарство. Населення стрімко збільшувалося і потребувало житла, продуктів, освітлення та пересування, а підприємці активно вкладали приватні капітали в найбільш прибуткові міські об’єкти. У містах з’явився водогін, газове, а згодом електричне освітлення, телефони, ліфти та міський електротранспорт (у 1892 р. пущено перший електричний трамвай у Києві, а в 1897 р. — у Катеринославі).

Для забудови була характерна «будівельна лихоманка»: замість дерев’яних одноповерхових споруд зводили масивні багатоповерхові прибуткові будинки, вулиці вимощували бруківкою, цеглою чи плитами, споруджували величні будівлі банків, бірж, вокзалів і готелів.

3. Які зміни відбувались у соціальній структурі суспільства

ПОМІРКУЙТЕ

Які нові верстви населення розвинулися? Які були особливості їхнього становища в суспільстві та способу життя?

У суспільстві розвинулися такі нові верстви, як промислове робітництво та буржуазія (підприємці), а також зросла чисельність інтелігенції.

Становище робітників було важким: робочий день тривав по 12–15 годин за низьку оплату праці, була відсутня техніка безпеки, широко використовувалася дешева праця жінок і підлітків. Жили робітники часто на нарах у бараках або казармах. Водночас у їхньому середовищі поступово розширювалося дозвілля: відвідування бібліотек, церков, народних хорів, недільних шкіл. Підприємницька верства зосередила у своїх руках великий капітал, фабрики, банки й нерухомість, впливала на міське самоврядування та здійснювала широку меценатську діяльність.

ДОСЛІДІТЬ

Які положення джерела ілюструють текст підручника, а які доповнюють інформацію?

Положення, які ілюструють текст підручника: уривок документа підтверджує виснажливий характер праці гірників і металургів понад 12–14 годин, важкі побутові умови (сон на нарах, солом’яні матраци, суконні ковдри) та організацію культурного дозвілля (відкриття безкоштовної бібліотеки на Брянському заводі, відвідування недільної школи гірниками в Горлівці).

Положення, які доповнюють інформацію: джерело наводить точний погодинний графік життя робітника (підйом о 4-й ранку, сніданок о 5-й, початок роботи о 5:30, повернення о 19:00–19:30, відбій о 21:00), описує щоденний раціон на зміні (хліб і пляшка чаю або води), а також показує життя кваліфікованих майстрів і машиністів, які мали чисті окремі квартири з картинами та добротними меблями.

ДОСЛІДІТЬ

Які факти біографії Івана Харитоненка пов’язані, на вашу думку, зі змінами в соціальній структурі українського суспільства в другій половині ХІХ ст.? Як ви вважаєте, чому Харитоненки витрачали величезні кошти на благодійність?

Факти біографії, пов’язані зі змінами в соціальній структурі: Іван Харитоненко походив із селянського стану і завдяки підприємницькому хисту став одним із найбагатших цукрозаводчиків підросійської України (фірма «І. Г. Харитоненко із сином» володіла 10 заводами й великими земельними угіддями). Це яскраво ілюструє формування нової верстви великої торгово-промислової буржуазії з вихідців із непривілейованих станів та зростання їхнього впливу на життя міст (був гласним міської думи Сум).

Харитоненки витрачали величезні кошти на благодійність через високу громадянську відповідальність, прагнення модернізувати своє рідне місто, турботу про якісну освіту та охорону здоров’я для співгромадян (збудовано реальне училище, кадетський корпус, лікарні, притулок і школу для дівчат-сиріт, Троїцький собор), а також для зміцнення свого авторитету й поваги серед українського суспільства.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які були модернізаційні зміни у промисловості та сільському господарстві?

У промисловості завершився промисловий переворот, фабрично-заводське виробництво витіснило ручну мануфактуру, сформувалися потужні вугільно-металургійні та рудні райони (Донбас, Кривбас, Придніпров’я), з’явилися нові галузі важкої індустрії. У сільському господарстві розширилися посівні площі (в 1,5 раза в 1860–1887 рр.), зросло застосування парових двигунів, кінних сівалок і молотарок, сформувалася чітка регіональна спеціалізація (Південь — товарне зерно, Правобережжя та Лівобережжя — цукрові буряки, Крим і Бессарабія — виноградарство, Полтавщина — тютюн).

2. Як змінилися українські міста?

Міста зазнали стрімкої урбанізації, збільшилася їхня кількість і чисельність населення. Одеса, Київ, Харків і Катеринослав стали містами-стотисячниками. Докорінно оновився міський простір: виникла мережа водогонів, електричного та газового освітлення, телефонів, поширився трамвайний рух, розгорнулося будівництво багатоповерхових прибуткових будинків.

3. Як розвивався залізничний транспорт?

Залізничне будівництво розгорнулося з 1860-х років: першу лінію в Наддніпрянщині споруджено в 1865 р. між Одесою та Балтою. До 1880 р. магістралі сполучили ключові адміністративні й торгові центри (Київ, Харків, Одесу, Катеринослав, Полтаву, Миколаїв) з індустріальними районами Донбасу та Кривого Рогу, а також морськими портами, забезпечивши дешевий вивіз продукції.

4. Які зміни відбулись у соціальній та етнічній структурі суспільства?

У соціальній структурі сформувалися дві провідні верстви індустріального суспільства — промислове робітництво та буржуазія, а також зросла кількість інтелігенції (134 тис. осіб за переписом 1897 р.). Селянство розшарувалося на бідноту й заможних господарів. В етнічній структурі великих міст та промислових регіонів Півдня й Сходу України через міграційні процеси помітно зросла питома вага росіян, євреїв та іноземних фахівців.

5. Схарактеризуй особливості соціально-економічних зрушень на українських землях у пореформений період, користуючись картою 4 в е-додатку.

Українські землі пореформеного періоду перетворилися на найважливіший вугільно-металургійний та аграрно-експортний регіон Російської імперії. Склалися чіткі спеціалізовані промислові комплекси на Сході й Півдні (Донецький басейн, Кривий Ріг, Нікополь, Катеринослав) та цукробурякові осередки на Правобережжі. Мережа новозбудованих залізниць зв’язувала видобувні райони з морськими портами (Одеса, Миколаїв) для вивезення збіжжя, металу й руди на зовнішні ринки.

6. Поясни на прикладах роль і місце українських земель в господарському житті Російської імперії.

Україна відігравала роль головної вугільно-металургійної та продовольчої бази імперії: вона давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну, майже половину заліза й сталі, 70% прокату металів та левову частку цукру. Проте її становище було колоніально підпорядкованим: 85% підприємств постачали сировину для переробки на заводах центральної Росії, і лише 15% випускали готову промислову продукцію.

7. Назви особливості розвитку українських міст у другій половині ХIХ ст.

До головних особливостей належали високі темпи зростання великих міст порівняно з повільним розвитком або скороченням дрібних, поглиблення їхньої торгово-промислової спеціалізації, розгортання «будівельної лихоманки», прискорене впровадження інженерно-технічної інфраструктури (водогін, електрика, трамвай) та поліетнічний характер міського населення.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Схарактеризуй суть економічної політики російського уряду щодо українських земель. Доведи, що вона мала колоніальний характер.

Суть економічної політики імперського уряду полягала у перетворенні України на сировинний придаток метрополії та ринок збуту готової продукції російської промисловості.

Докази колоніального характеру:

Однобічна структура промисловості: 85% українських підприємств виробляли виключно сировину або напівфабрикати, а 15% випускали кінцеву продукцію.
Тарифна політика: залізничні тарифи були налаштовані так, що вивозити сировину з України було вигідно й дешево, тоді як вивіз готових промислових виробів обкладався завищеними митами та тарифами.
Домінування важких добувних галузей: імперська влада та іноземні інвестори фінансували лише видобуток руди, вугілля та виплавку металу, стримуючи створення завершених обробних підприємств і текстильної галузі.
Викачування фінансових ресурсів: надприбутки від видобутку та експорту перерозподілялися на користь імперського центру або виводилися іноземними акціонерами за кордон.

2. Виконай завдання 20.1–20.5 до § 20 в е-додатку.

Завдання 20.1–20.5 виконуються безпосередньо в електронному додатку до підручника в інтерактивному режимі (робота з картосхемами, контурними картами, тестовими питаннями та тестовими тренажерами).

Робочий зошит

ГРУПА ЗАВДАНЬ РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)

1. Уяви, що ти — іноземний інженер-картограф / іноземна інженерка-картографиня, якому / якій доручили для європейських інвесторів створити карту економічного потенціалу підросійської України у другій половині ХІХ ст. На контурній карті України:

• Заштрихуй різними кольорами та познач умовними знаками основні промислові райони: Донецький (вугілля та метал), Криворізький (залізна руда), Нікопольський (марганець) та Придніпровський (металургія):

Донецький басейн (схід, басейн річки Сіверський Донець) — чорне штрихування, умовний знак: чорний трикутник (кам’яне вугілля).
Криворізький басейн (центр і південь, долина річки Інгулець) — червоне штрихування, знак: чорне коло з металевим обідком (залізна руда).
Нікопольський басейн (південь, поблизу річки Дніпро) — коричневе штрихування, знак: перехрещені молоточки (марганець).
Придніпровський район (вздовж Дніпра: Катеринослав, Кам’янське) — синє штрихування, знак: доменна піч або схрещені заводські труби (чорна металургія).

• Познач умовними знаками найбільші промислові міста: Київ, Харків, Катеринослав, Одесу, Юзівку:

Позначити кружечками (пунсонами) з підписами: Київ (машинобудування, харчова), Харків (машинобудування), Катеринослав (металургія), Юзівка (металургія та вуглевидобуток), Одеса (порт, переробна промисловість).

• Пунктирною лінією обведи території, де розвивалося зернове господарство та спеціалізовані культури (виноградарство, тютюн):

Степовий Південь України — зона товарного зернового господарства (вирощування пшениці на експорт).
Кримський півострів та Бессарабія — зона промислового виноградарства і виноробства.
Полтавщина та Чернігівщина — зона спеціалізованого тютюнництва.
Правобережжя та Лівобережжя (лісостеп) — зона фабричного буряківництва та цукроваріння.

• Проведи лінії, що позначають ключові залізничні магістралі, які з’єднали ці промислові центри один з одним та з портами Чорного моря:

Одеса — Балта (1865 рік) — перша залізниця Наддніпрянщини.
Київ — Балта, Курськ — Харків — Азов та донецька мережа залізниць.
Катерининська залізниця (Кривий Ріг — Катеринослав — Донбас), яка напряму з’єднала руду Криворіжжя з вугіллям Донецького басейну.
Лінії сполучення від Києва, Харкова та Катеринослава до чорноморських експортних портів Одеси й Миколаєва.

• Склади легенду карти, де поясни всі умовні позначення:

Містить прямокутники відповідних кольорів штрихування, графічні значки корисних копалин і заводів, пунктирні контури аграрних зон та червоні лінії залізничних колій.

Аналіз

Чому, на твою думку, промислові райони зосередилися саме на Сході та Півдні України? Як це пов’язано з природними ресурсами та політикою Російської імперії?

Схід і Південь мали географічне сусідство покладів коксівного вугілля (Донбас), залізної руди (Кривбас) і марганцю (Нікополь), що здешевлювало виробництво чавуну й сталі. Імперська влада сприяла розвитку цих районів, оскільки потребувала власної військово-металургійної бази та розглядала українські землі як сировинний придаток центру Росії.

Яку роль у цьому процесі відіграли залізниці? Чи могла б відбутися індустріалізація без них?

Залізниці сполучили сировину Донбасу та Криворіжжя між собою, а також відкрили швидкий вихід до морських портів Півдня та ринків збуту. Без залізниць індустріалізація була б неможливою, бо гужовий транспорт не міг перевезти мільйони пудів важкої руди, вугілля та металу.

Напиши короткий висновок для інвесторів (4‒5 речень), чи варто вкладати гроші в промисловість та сільське господарство України наприкінці XIX ст.

Вкладати кошти в економіку України наприкінці ХІХ ст. надзвичайно вигідно через високу прибутковість. Регіон має колосальні поклади вугілля й руди, родючі ґрунти та багатотисячний ринок дешевої робочої сили. Залізниці та порти Чорного моря гарантують швидкий експорт продукції до Європи. Найбільш прибутковими галузями є металургія, видобуток вугілля, цукроваріння та експорт зерна. Інвестиції в українські підприємства забезпечують прибутки, вищі за середньоєвропейські.

Створи ескіз рекламного плаката кінця ХІХ ст., який би презентував економічний потенціал регіону для іноземних інвесторів.

Плакат стилізовано під європейську комерційну афішу кінця XIX ст. Він підкреслює багатство надр, вигідне транспортне сполучення та високу дохідність для закордонних вкладників.

2. Заповни порівняльну таблицю «Особливості економічного розвитку Наддніпрянщини у ХІХ ст.»

Галузі економіки	Перша половина XIX ст. (до реформ)	Друга половина XIX ст. (після реформ)
Промисловість	Панування кріпосницької мануфактури; ручна праця; переважання поміщицьких суконних та гуральних підприємств; початок промислового перевороту.	Завершення промислового перевороту; панування фабрик і заводів; бурхливий розвиток важкої індустрії (вугільної, залізорудної, металургійної); висока концентрація виробництва та іноземного капіталу.
Сільське господарство	Кріпосне право, панщина, примітивна техніка; низька продуктивність праці; криза фільваркового поміщицького господарства.	Скасування кріпацтва; поширення вільнонайманої праці; використання техніки й парових двигунів; чітка районна спеціалізація (зерно на Півдні, буряки в Лісостепу).
Транспорт	Чумацький промисел, кінний та волячий гужовий транспорт; сплав лісу та вантажів річками; бездоріжжя.	Масове будівництво залізниць; регулярне пароплавство на Дніпрі та Чорному морі; поява міського електричного трамвая.
Торгівля	Сезонні ярмарки (Контрактовий у Києві, Іллінський тощо); натуральний обмін та місцеві торги; експорт невеликих партій збіжжя.	Постійна стаціонарна біржова і магазинна торгівля; великий експорт металу, цукру та мільйонів пудів пшениці через чорноморські порти.
Соціальна структура	Становий поділ: поміщики-дворяни, селяни-кріпаки, козаки, міщани, купці.	Класовий поділ: формуються нові верстви — промислова буржуазія (підприємці, банкіри), наймані робітники (пролетаріат) та інтелігенція.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок за схемою: «Народження промислового гіганта». Схема: Завершення промислового перевороту → Наявність покладів вугілля (Донбас) і залізної руди (Криворіжжя) ➝ Потреба у швидкому та дешевому транспортуванні сировини ➝ Активне будівництво залізниць ➝ Об’єднання сировинних та виробничих центрів у єдиний комплекс ➝ Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії. На основі тексту параграфа поясни кожен етап цього ланцюга.

Завершення промислового перевороту: фабрично-заводське виробництво замінило ручну працю, що породило колосальний попит на паливо, залізо та нові механізми.
Наявність покладів вугілля (Донбас) і залізної руди (Криворіжжя): на українських землях відкрили величезні багатства корисних копалин, необхідні для важкої індустрії.
Потреба у швидкому та дешевому транспортуванні сировини: для виплавки чавуну та сталі треба було звести донецьке вугілля з криворізькою рудою у величезних обсягах.
Активне будівництво залізниць: імперія розгорнула мережу колій (Одеса — Балта, Київ — Балта, лінії Донбасу, Катерининська залізниця), які зв’язали центри видобутку між собою, портами та ринками.
Об’єднання сировинних та виробничих центрів у єдиний комплекс: Донбас, Придніпров’я і Криворіжжя злилися в єдину індустріальну систему.
Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії: українські підприємства стали давати понад половину імперського чавуну і 70% прокату металу.

ГРУПА ЗАВДАНЬ РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)

4. Досліди й «оживи» фото («Один із перших місяців роботи першого київського електротрамвая, що курсував маршрутом Царська площа — Олександрівська площа (нині — Європейська площа — Контрактова площа)»):

Хто ці люди? Опиши пасажирів та перехожих. До яких соціальних верств вони, на твою думку, належать? Зверни увагу на їхній одяг (капелюхи, костюми, сукні). Хто з них, імовірно, пасажир, а хто — просто зацікавлений спостерігач?

На фото зображені жителі Києва різних станів і професій. Пасажири на майданчиках і у вагоні — заможні городяни: чиновники, купці, лікарі чи викладачі, які мають кошти на квиток; вони вдягнені у темні сюртуки, пальта, казанки та циліндри. Спостерігачі вздовж вулиці та на тротуарах — прості міщани, дрібні ремісники, прикажчики та студенти у звичайних картузах і робочих піджаках, які зупинилися помилуватися рухом техніки без коней.

Яке воно, «електричне диво»? Опиши сам трамвай. Чим він принципово відрізняється від транспорту, до якого звикли люди того часу (наприклад, від кінних екіпажів)? Які деталі на фото вказують на те, що це абсолютно нова технологія?

Трамвай являє собою акуратний засклений вагон на залізних колесах із двома відкритими вхідними майданчиками. Головна відмінність від звичних дрожок, екіпажів та конки — повна відсутність коней, батогів, фуражу та бруду, а також здатність самостійно легко долати крутий київський підйом. На нову технологію прямо вказують залізничні рейки посеред міської бруківки, металевий дуговий струмоприймач на даху вагона та електричні дроти, натягнуті на стовпах.

Який настрій панує на фото? Це буденна сцена чи визначна подія? Спробуй описати емоції людей: це цікавість, здивування, гордість чи, можливо, побоювання перед невідомим?

Це визначна історична подія, яка привернула увагу всього міста. На обличчях людей помітні щирий подив, сильна допитливість та гордість за Київ, який першим в усій Російській імперії відкрив електричний трамвайний рух. Частина перехожих тримається обабіч із легким острахом перед незвичним дротом під напругою та самохідною машиною.

Якби тобі потрібно було вибрати одне слово, щоб описати епоху, яку уособлює це фото, яке б ти вибрав / вибрала: прогрес, модернізація, урбанізація, зміни, надія, напруга чи інше? Поясни свій вибір:

Модернізація. Цей трамвай на узвозі уособлює докорінне технічне оновлення повсякденного міського простору, прихід передової електрики та стрімкий стрибок суспільства у новий, індустріальний вік.

5. Дослідження побуту робітництва:

Прочитай загальний опис побуту робітництва у параграфі («Побут більшості робітників був скрутним…») та уривок із праці Олексія Шляхова та Олександра Доніка «Промисловці Півдня України та їхні підприємницькі практики…» («…деякі робітники мали кращі умови життя. Шахтар, який вибрався в ‟люди”, став майстром…»). Чи суперечать ці джерела одне одному? Поясни свою думку.

Джерела не суперечать одне одному, а відображають майнове та професійне розшарування робітників. Більшість складала маса некваліфікованих учорашніх селян, які працювали по 12–15 годин і спали на нарах у бараках на солом’яних сінниках. Уривок же показує життя вузького прошарку кваліфікованих фахівців — майстрів, машиністів і десятників, які завдяки знанням і досвіду мали вищі заробітки, жили в окремих чистих квартирах, купували меблі й відвідували бібліотеки.

Про що свідчить той факт, що життя робітництва могло бути різним? Чи була ця соціальна верства однорідною?

Робітнича верства не була однорідною і чітко поділялася за рівнем кваліфікації та статком. Звичайні чорнороби й сезонні працівники жили в бараках на нарах у важких умовах, тоді як кваліфіковані робітники, майстри та машиністи мали окремі чисті квартири з меблями, вищу зарплату й можливість культурного дозвілля.

6. ШІ-інтерв’ю з історичною постаттю (Іваном Харитоненком):

Склади 3–4 запитання для інтерв’ю з обраною постаттю:

Що спонукало вас, селянського сина, розпочати цукровий бізнес і як вдалося створити торговий дім із десятьма заводами?
Чому ви вкладаєте такі значні кошти у розбудову Сум, відкриття лікарень, училищ і храмів?
Які нові технології ви впроваджуєте на своїх цукрових заводах для виходу на міжнародний ринок?

Запиши найцікавіші відповіді чат-бота від імені Івана Харитоненка:

«Я починав зі звичайної торгівлі, але зрозумів, що майбутнє за власною промисловістю, тому вклав гроші в парові технології та цукроварні. Мій життєвий принцип — любити Суми, адже багатство зобов’язує допомагати місту й громаді, давати дітям освіту, лікувати людей. Підприємство мусить не тільки давати прибуток, а й приносити користь рідному краю».

Зроби висновок: Наскільки відповіді ШІ відповідають тексту підручника? Свою відповідь обґрунтуй:

Відповіді повністю відповідають підручнику. У тексті зазначено, що селянин за походженням Харитоненко заснував фірму з десятьма заводами, став гласним міської думи Сум і фінансував будівництво реального училища, кадетського корпусу, собору, лікарень та шкіл для сиріт.

7. Робота з історичним джерелом (Микола Шаховський «Сільськогосподарські відхожі промисли», 1896 р.):

Ознайомся з уривком з праці про поширення та виробництво жаток системи Леппа в Новоросії. Визнач тип джерела. Ця праця Шаховського є первинним чи вторинним джерелом? Поясни, чому.

Праця Миколи Шаховського є писемним (нарративно-статистичним) первинним історичним джерелом. Автор написав її у 1896 році як безпосереднє дослідження й фіксацію сучасних йому економічних процесів другої половини ХІХ століття.

Про який винахід ідеться в документі? Хто був його творцем?

У документі йдеться про механічну кінну жатку-«лобогрійку» (жатку системи Леппа). Її створив і вдосконалив для місцевих умов промисловець Пітер Лепп (засновник заводу сільськогосподарських машин у колонії Хортиця та Олександрівську).

Як наведений уривок свідчить про вплив промислового перевороту на сільське господарство? Яким був головний економічний ефект від використання машини для селянської родини?

Поява жатки свідчить про витіснення ручної праці машинною технологією в аграрному секторі. Головний економічний ефект полягав у різкому скороченні строків збирання врожаю без найму дорогих косарів, збереженні зерна від осипання та можливості обробляти значно більші площі власними силами родини.

Чи є суперечність між фактом із підручника про те, що «більшість селян не мала змоги придбати техніку», та інформацією М. Шаховського про поширення машин? Поясни думку.

Суперечності немає. Машини масово купували великі поміщицькі маєтки, німецькі колоністи та заможні селяни Півдня, які вели товарне господарство на великих площах. Більшість же селян залишалася малоземельною, бідною і продовжувала користуватися традиційними ручними знаряддями праці.

8. Напиши пост для уявного блогу 1895 р. (~100 слів) від імені колишнього селянина, який приїхав на заробітки. Опиши свої враження від міста, порівняй із селом та згенеруй опис ілюстрації.

Ось і проминув мій перший місяць у Катеринославі. Після тихого села з полями й мазанками місто просто приголомшує. Вулиці тут залиті яскравим світлом ліхтарів, усюди бруківка, снують фаетони, а люди кажуть, що незабаром пустять перший електричний трамвай, як у Києві. Найважче звикнути до невблаганного заводського гудка: о пів на шосту ранку мусиш бути біля доменної печі. Зміна триває чотирнадцять годин, дим виїдає очі, а руки гудуть від заліза. Проте за працю платять живі карбованці, а в неділю ми з хлопцями ходимо до народної бібліотеки біля Брянського заводу.

#НовеЖиття #Катеринослав #ЗаводськіГудки #БрянськийЗавод #Індустріалізація1895

Опис промпту для ШІ-генератора зображень: «Вулиця українського індустріального міста Катеринослав у 1895 році, бруківка, високі заводські труби з димом на фоні, вуличні ліхтарі, заводські робітники та екіпажі, молодий робітник у фартусі дивиться на місто, реалістичний стиль сепія кінця ХІХ століття».

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)

9. Портрет української інтелігенції:

Склад. Опиши, хто входив до інтелігенції за професіями та чисельністю згідно з переписом 1897 р.:

За переписом 1897 року в підросійській Україні налічувалося 134 тисячі представників інтелектуальних професій. Найбільшу частину складали педагоги та медичні працівники. Також до цієї верстви належали інженери, агрономи, юристи, службовці, науковці, журналісти та митці.

Діяльність. Чим займалися? Схарактеризуй інтелектуальну працю, громадські справи та повсякденне життя:

Інтелігенція займалася наукою, лікарською справою, освітою та впровадженням нових технологій у виробництво. Її представники відкривали недільні школи, народні читальні, досліджували історію й культуру, брали активну участь у роботі громад і земств. Їхнє повсякдення складалося з напруженої професійної праці, читання преси, книжок, участі в лекціях та інтелектуальних бесідах.

Вислови свою думку. Чому саме в другій половині ХІХ ст. інтелігенція стала новою суспільною верствою?

Модернізація, скасування кріпацтва та поява фабрик, залізниць і земських установ вимагали фахівців із вищою освітою — інженерів, лікарів, юристів та вчителів. Пореформені зміни зняли станові обмеження, тому освіту почали здобувати вихідці з міщан, селян і духовенства, які сформували новий соціальний прошарок.

Порівняй. У чому полягала відмінність інтелігенції від інших верств населення в тогочасному суспільстві?

Інтелігенція займалася розумовою працею, розвитком науки, культури та освіти, на відміну від селян і робітників, зайнятих фізичною працею. Вона була нечисленною міжстановою групою і виконувала роль духовного та інтелектуального проводу українського народу.

Який внесок у суспільство? Поміркуй і поясни, як інтелігенція сприяла модернізації України (через освіту, культуру, просвітницькі товариства). Які факти з параграфа та інших додаткових джерел підтверджують її вплив на урбанізацію та культурне життя?

Інтелігенція поширювала грамотність, фахові знання та формувала нову міську культуру. Педагоги й лікарі відкривали школи та лікарні, а викладачі проводили заняття в недільних школах (як-от для 150 гірників у Горлівці). Завдяки її діяльності в містах діяли публічні бібліотеки, лекторії, хори та формувався сучасний європейський спосіб життя.

10. Аналіз історичної оцінки: «Факт-чекінг для історика». Обґрунтуй або спростуй тезу: «Індустріалізація кінця XIX ст. принесла українським землям прогрес та процвітання»:

Знайди факти у параграфі, які підтверджують цю тезу (аргументи «ЗА»):

Завершився промисловий переворот, виникли потужні вугільні, залізорудні та металургійні центри (Донбас, Кривий Ріг, Придніпров’я).
Збудовано розвинену мережу залізниць, яка сполучила українські промислові райони з портами Чорного моря та центром імперії.
Відбувалася стрімка урбанізація, з’явилися великі міста з водогонами, електричним освітленням і першим трамваєм у Києві.

Знайди факти, які її спростовують або ускладнюють (аргументи «ПРОТИ»):

Розвиток мав колоніальний характер: 85% виробництва припадало на сировину для переробки в Росії, а готова продукція становила лише 15%.
Умови праці робітників були виснажливими: 12–15-годинний робочий день, низька платня, високий травматизм, використання дитячої праці та барачний побут.
Більшість українського селянства залишалася малоземельною, бідувала через відробіткову систему та пережитки кріпацтва.

Зроби висновок за шкалою факт-чекера: «правда», «частково правда», «маніпуляція» або «неправда». Обґрунтуй свій висновок:

Частково правда. Технічний і промисловий прогрес дійсно відбувся, проте загального процвітання народу він не приніс. Прибутки вивозилися іноземним та російським капіталом, економіка України мала залежний сировинний характер, а більшість селян і робітників потерпали від злиднів і тяжкої праці.