§ 20. Ідейна боротьба: русофіли / москвофіли та народовці / українофіли (Хлібовська)
ЗГАДАЙТЕ, ЯК І ЧОМУ ВИНИКЛА ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
Головна Руська Рада виникла 2 травня 1848 року у Львові під час революції «Весна народів». Причиною її появи стало прагнення захистити національні права українців Галичини та протидіяти польському домінуванню. Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі частини — західну (польську) та східну (українську) з наданням останній самоврядування.
ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ: «АВТОНОМІЯ», «СЕЙМ»?
Автономія — це право певної території або народу самостійно вирішувати внутрішні справи в межах єдиної держави за законом або конституцією.
Сейм — це виборний представницький і законодавчий орган влади. В Австро-Угорщині регіональні сейми діяли як органи місцевого самоврядування провінцій, зокрема в Галичині та на Буковині.
ЧИ ПАМ’ЯТАЄТЕ ВИ, ЩО П’ЄМОНТ — РЕГІОН В ІТАЛІЇ, НАВКОЛО ЯКОГО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ ВІДБУЛОСЬ ОБ’ЄДНАННЯ РОЗРІЗНЕНИХ ІТАЛІЙСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В ОДНУ ДЕРЖАВУ? ЩО ВАМ ПРО ЦЕ ВІДОМО?
П’ємонт був найрозвиненішим королівством Італії й очолив процес об’єднання всієї країни в єдину державу. Галичину почали називати «українським П’ємонтом», тому що в другій половині XIX століття вона стала центром національного відродження. Українці Австро-Угорщини мали більше конституційних свобод для розвитку мови, преси й освіти, ніж українці під владою Російської імперії.
УПРОДОВЖ УРОКУ З’ЯСУЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДНИХ ПОЗИЦІЙ РУСОФІЛІВ / МОСКВОФІЛІВ І НАРОДОВЦІВ / УКРАЇНОФІЛІВ
| Критерії порівняння | Русофіли (москвофіли) | Народовці (українофіли) |
|---|---|---|
| Ключові діячі | Денис Зубрицький, Михайло Качковський, Касіян Богатирець, Олександр Духнович, Адольф Добрянський | Олександр і Володимир Барвінські, Юліан Романчук, Іван Франко |
| Переконання | Заперечували існування окремого українського народу, обстоювали тезу про «єдиний общєрускій народ» від Карпат до Камчатки | Визнавали українців окремим слов’янським народом від Карпат до Кавказу та відстоювали єдність усіх українських земель |
| Мета діяльності | Приєднання західноукраїнських земель до Російської імперії, утвердження православ’я | Захист прав українців в Австро-Угорщині, національне відродження, розвиток української мови та культури |
| Соціальна база | Стара інтелігенція, частина греко-католицького духовенства, сільська буржуазія | Молода інтелігенція: вчителі, письменники, журналісти, юристи, студентство |
| Напрямки діяльності | Видання преси («Слово»), створення товариств (ім. М. Качковського), вживання «язичія», поширення православ’я | Заснування «Просвіти», реорганізація НТШ, видання газети «Діло», організація читалень і кооперативів |
| Наслідки діяльності | Втрата довіри народу через судові процеси й таємне фінансування з Росії | Перетворення Галичини на «український П’ємонт», піднесення національної свідомості й культури |
1. АВСТРО-УГОРСЬКИЙ КОМПРОМІС 1867 РОКУ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
1. До яких внутрішніх змін призвели воєнні невдачі Австрійської імперії?
Воєнні поразки 1859 та 1866 років викликали кризу й загрозу повстань, тому уряд пішов на поступки народам імперії. У 1867 році Австрія та Угорщина підписали угоду й утворили дуалістичну Австро-Угорську імперію. Держава стала конституційною монархією. Влада проголосила рівні права для всіх народів у судах, державних органах і школах, а владу монарха обмежили виборні органи — Рейхсрат в Австрії та Сейм в Угорщині.
2. Які ключові зміни відбулися на західноукраїнських землях після 1867 року?
Західноукраїнські землі зазнали нового поділу: Галичина та Буковина увійшли до складу Австрії, а Закарпаття підпорядкували Угорщині. Галичина отримала обмежену автономію, але владу в краї цісар віддав польській еліті. Сейм Буковини контролювали румуни та австрійці, а Закарпаття взагалі не отримало жодного самоврядування і потрапило під мадяризацію.
3. Які дві течії виокремилися в українському суспільно-політичному русі регіону?
У регіоні утворилися дві головні течії: русофіли (москвофіли) та народовці (українофіли). Москвофіли вважали українців частиною російського народу і шукали союзу з Російською імперією. Народовці визнавали українців окремою нацією і боролися за розвиток рідної мови, культури та поліпшення становища народу в межах Австро-Угорщини.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Складіть історичну довідку про дуалістичну угоду 1867 року за алгоритмом: причини угоди; зміст угоди; наслідки угоди для українців.
| Критерій | Характеристика |
|---|---|
| Причини угоди | Воєнні поразки Австрії у війнах проти Франції й П’ємонту (1859 рік) та Пруссії й Італії (1866 рік), політична криза та загроза розпаду імперії через повстання народів. |
| Зміст угоди | Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорщину на чолі з імператором із династії Габсбургів; ухвалення конституції; діяльність Рейхсрату в Австрії та Сейму в Угорщині; декларування рівних прав народів. |
| Наслідки для українців | Розчленування українських земель між двома частинами держави; відмова Відня поділити Галичину на польську й українську; перехід влади в Галичині до рук поляків; безправне становище Закарпаття у складі Угорщини. |
2. Підготуйте короткий виступ (до 1-2 хвилини) або лист-звернення, де ви, з одного боку, висловлюєте своє ставлення до дуалістичної угоди, а з іншого — аргументуєте необхідність боротьби за подальше розширення прав українців у цій новій державній системі. Ваш виступ/лист має містити конкретні вимоги або пропозиції щодо покращення становища українців, зважаючи на проголошену «рівноправність народів імперії».
Конституція 1867 року проголосила рівні права для народів імперії, проте на практиці українці знову опинилися беззахисними. Влада передала Галичину під контроль польських урядовців, а Закарпаття залишила без прав. Ми не можемо миритися з цим становищем. Закон дає нам право відстоювати свої інтереси в парламенті й місцевих органах.
Ми вимагаємо виконати конституційні обіцянки. По-перше, влада має поділити Галичину на Західну польську і Східну українську з окремим самоврядуванням для нашого краю. По-друге, необхідно запровадити українську мову в судах, гімназіях та державних установах. По-третє, треба гарантувати справедливе представництво українців у Галицькому сеймі та віденському Рейхсраті. Лише тоді проголошена рівність стане правдою.
МОВОЮ ЦИФР
1. Поміркуйте, яке значення мали газети як інструменти формування громадської думки та національної свідомості у другій половині ХІХ століття?
Газети у другій половині XIX століття були головним джерелом інформації та ідей. Через періодичні видання діячі зверталися до тисяч читачів, пояснювали політичні події та закликали до єдності. Преса об’єднувала людей навколо спільних інтересів і формувала почуття національної гідності.
2. Уважно проаналізуйте діаграму, що відображає динаміку накладів газет «Слово» (русофіли/москвофіли) та «Діло» (народовці /українофіли) у зазначений період. Про що свідчать зміни накладу примірників кожної з газет? Що це може розповісти про популярність та вплив русофільської та українофільської течій у різні періоди?
Діаграма показує занепад русофільства та стрімке піднесення українофільського руху. У 1880 році газета москвофілів «Слово» мала більший наклад — 850 примірників проти 550 примірників газети «Діло». До 1885 року наклад «Слова» впав до 600 штук, а видання «Діло» наростило свій наклад майже втричі — до 1500 примірників. Це свідчить про те, що українське суспільство Галичини остаточно відкинуло чуже «язичіє» та обрало народовську програму.
2. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ РУСОФІЛІВ/МОСКВОФІЛІВ
1. Що сприяло появі течії русофілів/москвофілів? Які їхні світоглядні ідеї?
Появі москвофільства сприяло розчарування української інтелігенції в політиці австрійського уряду після поразки революції 1848–1849 років. Відень пішов на союз із поляками та угорцями й знехтував інтересами українців. Москвофіли відкидали існування окремої української нації, захищали тезу про «єдиний общєрускій народ» від Карпат до Камчатки і сподівалися на допомогу імператорської Росії.
2. Назвіть лідерів русофілів/москвофілів та їхні організації.
Лідерами течії були Денис Зубрицький і Михайло Качковський у Галичині, Касіян Богатирець на Буковині, Олександр Духнович та Адольф Добрянський на Закарпатті. Москвофіли керували Ставропігійським інститутом, товариством «Галицько-руська матиця», Народним домом, Товариством імені Михайла Качковського, а в 1870 році створили політичну організацію «Руська Рада».
3. Що зумовило падіння авторитету русофілів/москвофілів?
Падінню авторитету москвофілів сприяла їхня штучна мова («язичіє»), пропаганда православ’я та судові процеси початку 1880-х років («Гнилицька справа» і «Справа Ольги Грабар і її друзів»). Суд виявив, що діячі таємно отримували гроші з Російської імперії. Через це значна частина українців відвернулася від москвофілів.
3. НАРОДОВЦІ/УКРАЇНОФІЛИ: ЇХНІ ІДЕЇ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Хто такі народовці та які були їхні ключові ідеї?
Народовці — це нова генерація української інтелігенції 1860-х років, до якої належали вчителі, журналісти, юристи, письменники та студенти. Вони вважали українців окремим народом від Карпат до Кавказу. Народовці виступали за єдність українських земель, вживання народної живої мови та всебічний національний розвиток.
2. Коли засновано товариство «Просвіта»? Які напрямки його діяльності?
Товариство «Просвіта» заснували у Львові в 1868 році. Воно друкувало доступні книжки, відкривало читальні в селах і містах, вечірні курси для неписьменних, влаштовувало лекції та літературні свята, а згодом підтримувало створення українських кооперативів.
3. Які результати принесла спільна діяльність народовців і громадівців?
Співпраця галичан із діячами Наддніпрянщини перетворила Галичину на «український П’ємонт». Спільними зусиллями у 1873 році у Львові створили Літературне товариство імені Тараса Шевченка, яке в 1892 році перетворилося на Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) — першу всеукраїнську наукову установу.
ЖИТТЄТЕКА
1. Як виховання в родині греко-католицького священника та здобута освіта вплинули на формування громадянської позиції Олександра Барвінського та його прагнення активно діяти на користь українського народу? Наведіть приклади.
Родина прищепила хлопцеві повагу до рідного слова, оскільки батько збирав українські народні пісні й передплачував українську пресу. Ґрунтовна освіта в гімназії, Львівському та Віденському університетах сформувала його глибокі знання. Барвінський керував осередком Громади у Львові, очолював «Руське Товариство Педагогічне» і дбав про навчання дітей рідною мовою.
2. Олександр Барвінський був активним діячем у різних сферах: освіті, науці, політиці, громадському житті. Як його багатогранна діяльність ілюструє підприємливість та ініціативність українського діяча кінця XIX століття у прагненні розбудови національного життя?
Барвінський демонстрував високу ініціативність у розбудові суспільних інституцій. У 1894 році він домігся відкриття кафедри історії України у Львівському університеті та реорганізував товариство імені Тараса Шевченка в НТШ. Як депутат австрійського парламенту й Галицького сейму він захищав права українців. Він поєднував наукову працю з практичною державною політикою.
1. Проаналізуйте, як життєвий шлях Михайла Грушевського — його походження, освіта в різних містах та багатогранна діяльність — допомогли йому стати ключовою постаттю у розбудові української науки та держави.
Грушевський виріс у родині професора, здобув якісну освіту в Тифлісі та Києві під опікою професора Володимира Антоновича. Праця у Львівському університеті та багаторічне керівництво НТШ дозволили йому об’єднати інтелектуальні сили Наддніпрянщини й Галичини. Він написав фундаментальну 10-томну «Історію України-Руси», заснував Українське наукове товариство в Києві та став лідером Центральної Ради у 1917 році.
2. Які його дії та досягнення, на вашу думку, були найважливішими для формування національної свідомості українців?
Найважливішим досягненням стала 10-томна праця «Історія України-Руси», яка довела самостійність історичного шляху українського народу та спростувала імперські міфи. Також визначальним було перетворення НТШ на провідний науковий центр та його керівництво Українською Центральною Радою під час державотворення 1917 року.
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Яким чином діяльність Єлизавети Скоропадської-Милорадович відображає початок зміни ролі жінок у суспільстві?
Єлизавета Скоропадська-Милорадович подолала стереотип про жінку, замкнену лише в межах хатнього господарства. Вона стала самостійною громадською діячкою, підтримувала жіночу освіту в Полтаві та керувала філантропічним товариством. Вона самостійно фінансувала загальнонаціональні культурні справи.
2. Історик Омелян Пріцак зазначив: «Кожна українська акція знаходить у ній (Єлизаветі Скоропадській-Милорадович) щедрого мецената й опікуна-покровителя». Наведіть докази на підтвердження цієї тези.
Єлизавета Скоропадська-Милорадович передала 9 тисяч гульденів на створення Літературного товариства імені Тараса Шевченка у Львові в 1873 році. Вона регулярно фінансувала діяльність львівської «Просвіти», недільні школи, жіночу гімназію та видання україномовних книжок. Так вона підтримувала українську культуру в умовах заборон і тиску Валуєвського циркуляра.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Висловте думку, як ці події сприяли збереженню та розвитку української культури та національної свідомості в другій половині XIX століття.
- 1868 рік — заснування народовцями культурно-освітнього товариства «Просвіта».
- 1873 рік — утворення Літературного товариства імені Тараса Шевченка у Львові.
- 1892 рік — реорганізація Літературного товариства в Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ).
- 1897–1913 роки — керівництво Михайла Грушевського в НТШ.
Ці події захистили українську культуру від асиміляції. Вони створили незалежні від імперської влади інституції, які розвивали українську мову, літературу та історію. «Просвіта» несла освіту в кожне село через читальні, а НТШ під керівництвом Михайла Грушевського вивело українську науку на європейський рівень.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Мультимедійний проєкт «Українське відродження на історичній карті»
| Центр відродження | Ключові події та організації | Видатні діячі | Роль у розбудові ідентичності |
|---|---|---|---|
| Львів (Галичина) | Заснування товариства «Просвіта» (1868 р.), НТШ (1892 р.), вихід щоденної газети «Діло» | О. Барвінський, Ю. Романчук, І. Франко, М. Грушевський | Осередок «українського П’ємонту», науковий і видавничий центр для всієї України |
| Чернівці (Буковина) | Створення товариства «Руська Бесіда» (1869 р.), діяльність кафедри української мови університету | С. Воробкевич, Ю. Федькович, С. Смаль-Стоцький | Захист мови та прав українців Буковини від тиску німецької й румунської верхівок |
| Ужгород (Закарпаття) | Діяльність «Общества святого Василія Великого», перші спроби видання книг народною мовою | О. Духнович, А. Добрянський | Збереження національної самобутності та спротив жорсткій мадяризації |
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Sr1TKBu7 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Sr1TKBu7.