§ 20. Франція: між монархією та республікою (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

• Чим завершилася Французька революція?

Французька революція завершилася державним переворотом 18 брюмера (9 листопада 1799 року). Влада перейшла до Тимчасового консульства на чолі з Наполеоном Бонапартом.

• Хто і коли проголосив Францію імперією?

Францію проголосив імперією Наполеон Бонапарт 18 травня 1804 року.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «реставрація», «монархія»?

Реставрація — це відновлення правління раніше поваленої династії або повернення колишнього суспільно-політичного устрою. Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить одній особі (королю, імператору) та здебільшого передається у спадок.

20.1. РЕСТАВРАЦІЯ БУРБОНІВ

1. Чому період 1814—1830 рр. у Франції назвали «Реставрацією»?

Цей період назвали «Реставрацією», оскільки у Франції було відновлено владу колишньої правлячої королівської династії Бурбонів.

2. Кого називали ультрароялістами? Чи можна вважати їх прихильниками абсолютизму?

Ультрароялістами називали представників старої аристократії, які втекли з Франції під час революції, а після відновлення монархії повернулися в країну. Їх можна вважати прихильниками абсолютизму, тому що вони вимагали повернути дореволюційні порядки 1789 року, ліквідувати конституційні обмеження влади короля та повернути дворянам втрачені маєтки й привілеї.

3. Які події отримали назву «білий терор»? Поміркуйте над його причинами.

«Білим терором» назвали хвилю масових убивств і переслідувань учасників революції, лібералів, демократів і прихильників Наполеона, організовану ультрароялістами після повернення Бурбонів. Причинами терору були прагнення аристократів помститися за роки еміграції та страху, бажання повернути конфісковану власність і силою знищити будь-яку опозицію королівській владі.

20.2. ПЕРЕДУМОВИ ЛИПНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Як у карикатурах відображено зміст ордонансів Поліньяка? Чому оприлюднення ордонансів викликало протести у французькому суспільстві?

У тогочасних карикатурах ордонанси Поліньяка зображали як наступ влади на свободу преси та узурпацію прав нації, де міністри та монарх затикають рота пресі й топчуть Конституційну хартію. Оприлюднення ордонансів 26 липня 1830 року викликало вибух протестів, бо вони запроваджували сувору цензуру для газет, розпускали новообрану палату депутатів, відтерміновували вибори та позбавляли виборчих прав майже три чверті виборців, залишаючи це право лише великим землевласникам.

2. Візуалізуйте структуру французького суспільства та різнобічність інтересів різних верств населення.

Верства населення	Основні інтереси та погляди
Селяни	Прагнули зберегти у своїх руках землі, конфісковані під час революції в церкви та дворянства.
Робітники	Вимагали запровадження загального виборчого права, свободи діяльності професійних спілок, встановлення соціальних гарантій і пільг.
Пролетарі (соціалісти)	Виступали за повну ліквідацію приватної власності та перетворення її на суспільну (громадську).
Помірковані ліберали	Виступали за конституційну монархію, збереження виборчого цензу для заможних і освічених людей, вирішення суперечностей реформами.
Радикальні ліберали	Вимагали повалення монархії, проголошення республіки, запровадження загального виборчого права та підвищення рівня освіти народу.

3. У якому середовищі зародилися соціалістичні погляди? У чому вони тоді полягали?

Соціалістичні погляди зародилися в середовищі французьких промислових робітників — пролетарів, які не мали жодної власності. Вони полягали у визнанні того, що приватна власність нажита нечесним шляхом, тому її треба ліквідувати й передати у суспільне користування задля рівності й справедливості.

20.3. ЛИПНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ І ВСТАНОВЛЕННЯ ЛИПНЕВОЇ МОНАРХІЇ

1. Між прихильниками яких історичних постатей розгорталося протистояння впродовж існування Липневої монархії у Франції?

Протистояння точилося між прихильниками короля Луї Філіпа Орлеанського (орлеаністами), прибічниками поваленого Карла Х Бурбона та його спадкоємців (легітимістами) і послідовниками родини Наполеона Бонапарта, які орієнтувалися на його племінника Луї Наполеона (бонапартистами).

2. Визначте, чи могли б за певних умов об’єднатися орлеаністи, легітимісти і бонапартисти.

Орлеаністи, легітимісти і бонапартисти могли б ситуативно порозумітися лише перед загрозою радикальної соціальної революції або встановлення республіки, щоб захистити порядок і велику власність. Проте тривалий союз між ними був неможливий, бо кожне угруповання визнавало лише свого претендента на престол і мало протилежні погляди на законність влади у Франції.

3. Знайдіть в інтернеті зображення картини «Свобода, що веде народ» («Свобода на барикадах») французького художника Ежена Делакруа. Порівняйте її сюжет з однойменною картиною Жан-Віктора Шнетца. Дізнайтеся про історію та символіку цих полотен.

Обидва полотна створені під враженням від боїв Липневої революції 1830 року в Парижі. Полотно Ежена Делакруа має романтичний та алегоричний зміст: Свобода втілена в образі жінки у фригійському ковпаку з триколірним прапором, яка веде за собою людей різних станів (інтелігента в циліндрі, робітника, студента й хлопчика-гавроша). Картина Жан-Віктора Шнетца «Битва перед Паризькою ратушею 28 липня 1830 р.» є більш реалістичною та документальною: вона передає конкретний запеклий штурм ратуші, де на першому плані зображені мужність повстанців, дим, барикади і поранені побратими. Обидві картини прославляють захисників свободи та єдність народу в боротьбі з тиранією.

20.4. «ВЕСНА НАРОДІВ». ДРУГА РЕСПУБЛІКА. ІМПЕРІЯ

1. Розгляньте карикатури. Як ви вважаєте, чому в 1848 р. молода Французька республіка розмірковувала про самогубство? Які зміни, що відбулися з Францією, відображає карикатура з ескіза Ліліан Ланкастер?

У 1848 році Республіка розмірковувала про самогубство через глибоку економічну кризу, гострі сутички між робітниками та буржуазією і нездатність політиків знайти порозуміння без кровопролиття. Карикатура Ліліан Ланкастер зображує карту Франції у вигляді войовничої жінки в шоломі зі зброєю. Вона відображає мілітаризацію країни, утвердження військового авторитету та зміцнення авторитарного правління за часів Другої імперії.

2. Розгляньте портрет-колаж чотирьох Наполеонів. За допомогою інтернету установіть тих, хто зображений на картині. Яку роль вони відіграли в історії Франції?

На портреті-колажі зображені чотири представники династії Бонапартів: імператор Наполеон I, його син Наполеон II («Орля»), його племінник імператор Наполеон III та син останнього — принц Луї Наполеон (якого бонапартисти називали Наполеоном IV). Наполеон I створив Першу імперію та залишив звід законів (Цивільний кодекс). Наполеон II ніколи фактично не правив Францією і рано помер у Відні. Наполеон III відновив імперський режим і правив країною майже два десятиліття. Принц Наполеон IV загинув молодим у Південній Африці під час англо-зулуської війни і не встиг прийти до влади.

3. Згадайте хронологічні межі періоду Першої та Другої республік у Франції. Чому вони припинили існування?

Перша республіка існувала у 1792–1804 роках, а Друга республіка тривала впродовж 1848–1852 років. Обидві республіки впали через прагнення політичних лідерів до одноосібного контролю над державою та розчарування суспільства у нестабільності. В обох випадках популярні полководці або політики (Наполеон I у 1804 році та Наполеон III у 1852 році) здійснили перевороти, сперлися на референдуми і проголосили імперії.

МАШИНА ЧАСУ

1. Чому, на вашу думку, саме в час Липневої монархії на життя короля було скоєно чи не найбільшу кількість замахів?

Король Луї Філіп I розчарував більшість верств населення Франції. Республіканці та робітники відчували себе зрадженими, бо після революції влада перейшла виключно до банкірів, а обіцяні права не розширили. Легітимісти вважали короля незаконним узурпатором, а бонапартисти прагнули відродити імперію. Через відсутність легальних можливостей змінити владу опозиціонери вдавалися до підпільної збройної боротьби та замахів.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Інфографіка». Об’єднайтесь у пари чи групи. Створіть інфографіку про політичні режими Франції у 1814—1852 роках.

Франція у 1814–1852 роках пройшла чотири політичні режими:

• Реставрація Бурбонів (1814–1830) — повернення королівської влади зі спробами аристократії повернути дореволюційні порядки; впала через наступ на конституційні права.
• Липнева монархія (1830–1848) — конституційна влада «короля-громадянина» Луї Філіпа в інтересах фінансової олігархії.
• Друга республіка (1848–1852) — демократичний прорив із запровадженням виборчого права для всіх чоловіків та всенародно обраним президентом.
• Друга імперія (з грудня 1852 року) — встановлення одноосібного імперського режиму Наполеона III після державного перевороту та референдуму.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

I. 1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: Липнева революція; Хартія Луї XVIII; Реставрація імперії Наполеона III; зречення Луї XVIII. Створіть візуальний таймлайн: ключові політичні події з історії Франції 1814—1852 рр. Визначте періоди, коли Франція була монархією, республікою, імперією.

Хронологічна послідовність подій:

1. Хартія Луї XVIII (4 червня 1814 р.).
2. Зміна монарха: смерть Луї XVIII та прихід до влади Карла X (16 вересня 1824 р.; у завданні авторами вжито неточний термін «зречення Луї XVIII», хоча король помер на престолі; зречення ж його наступника Карла X відбулося 2 серпня 1830 р.).
3. Липнева революція («Три славні дні», 27–29 липня 1830 р.).
4. Реставрація імперії Наполеона III (1 грудня 1852 р.).

Політичні періоди Франції у 1814–1852 роках:

• 1814–1848 рр. — монархія (періоди Реставрації Бурбонів у 1814–1830 рр. та Липневої монархії у 1830–1848 рр.).
• 1848–1852 рр. — республіка (Друга республіка).
• З грудня 1852 р. — імперія (Друга імперія Наполеона III).

2. Покажіть на карті основні центри революційних подій 1830 і 1848 років.

Головним центром революцій 1830 і 1848 років був Париж (північна частина центральної Франції на річці Сена), де зводилися барикади та відбувалося захоплення палаців Тюїльрі й Ратуші. Іншим великим осередком революційного й робітничого руху став промисловий Ліон (південний схід Франції, на злитті річок Рона і Сона).

II. 3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було підписано Конституційну хартію Луї XVIII?
• Що таке ордонанси Поліньяка і які обмеження вони запроваджували?
• Хто очолив країну після падіння влади Карла X у 1830 році?
• Де у Парижі спалахнули перші барикадні бої 27 липня 1830 року?
• Звідки ми можемо дізнатися про тиск влади на опозиційну пресу після 1830 року?
• Чому політика уряду викликала запеклі повстання лібералів і республіканців?
• Як змінилася чисельність французьких виборців після запровадження загального виборчого права у 1848 році?
• Який результат мав референдум (плебісцит) 1852 року для Французької республіки?

4. Поміркуйте, чому у Франції за короткий період відбулася кількаразова зміна форм правління. Відповідь аргументуйте.

Кількаразова зміна форм правління сталася через глибоку соціальну нерівність та небажання правителів іти на поступки народу. Кожен новий режим намагався захищати інтереси лише своєї вузької групи: Бурбони дбали про феодальне дворянство, Липнева монархія опиралася лише на банкірів, а потреби робітників і селян ігнорували. Це породжувало революційні вибухи і вимогу республіки, однак страх заможних верств перед хаосом знову повертав країну до монархічного або імперського правління.

5. Порівняйте погляди республіканців і монархістів на управління державою.

Монархісти виступали за збереження спадкової влади правителя і високий виборчий ценз, вважаючи, що керувати державою повинні лише великі землевласники та заможні люди. Натомість республіканці заперечували будь-яку королівську владу, вимагали виборності всіх державних органів, рівності громадян перед законом і запровадження загального виборчого права.

III. 6. Вправа «Політичний спектр». Створіть схему політичних ідей, поширених у французькому суспільстві першої половини ХІХ століття.

Головні течії політичного спектра Франції першої половини XIX століття:

• Монархісти: легітимісти (виступали за реставрацію дореволюційної абсолютної влади Бурбонів) і бонапартисти (прагнули відновлення Імперії на чолі з Бонапартами).
• Ліберали: помірковані (прихильники конституційної монархії та виборчого цензу на чолі з Орлеанською династією) і радикали (прибічники повалення монархії, загального виборчого права та республіканського устрою).
• Соціалісти: представники робітничого середовища (ідеологи Ш. Фур’є, П. Ж. Прудон), які відстоювали скасування приватної власності та її передачу суспільству.