4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке індустріальна революція? Коли й де вона розпочалася?

Індустріальна революція — це перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Вона розпочалася в другій половині XVIII століття у Великій Британії.

2. Якими були результати та наслідки індустріальної революції?

Результатами індустріальної революції стали перехід до масового машинного виробництва та стрімке зростання міст. Сформувалося індустріальне суспільство, у якому провідну роль посіли промислова буржуазія та наймані робітники. Також швидко розвивалися транспорт, внутрішня і світова торгівля.

3. Покажіть на карті атласу провідні країни світу в першій половині XIX ст.

Провідними країнами світу в першій половині XIX століття були Велика Британія на Британських островах, Франція в Західній Європі та США в Північній Америці. До могутніх європейських держав також належали Австрійська імперія, королівство Пруссія в Центральній Європі та Російська імперія у Східній Європі.

4. Назвіть панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині XIX ст.

В економіці панували індустріальна революція, вільна ринкова конкуренція та розвиток фабричного виробництва. У політичному житті відбувалися руйнування старих порядків, обмеження абсолютної влади монархів, поширення ідей лібералізму, боротьба за конституції та утворення національних держав.

1. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ

Працюємо в малих групах. Визначте ключові слова та створіть «хмаринку слів», що характеризує розвиток промисловості в другій половині XIX — на початку XX ст.

Ключові слова для «хмаринки слів»: індустріалізація, монополії, акціонування, картель, синдикат, трест, концерн, фінансова олігархія, протекціонізм, фритредерство, демпінг, вивезення капіталу, концентрація виробництва, машинна індустрія.

Яку думку намагався донести автор карикатури? Поясніть, чому через злиття монополій потерпав дрібний бізнес.

Автор карикатури показав, що великі промисловці ділять між собою багатства країни та диктують свої правила суспільству. Монополії підпорядкували собі ринок і знищили вільну конкуренцію. Дрібний бізнес не витримував змагання з гігантами. Великі об’єднання скуповували сировину за низькими цінами, контролювали збут і використовували демпінг. Дрібні підприємці швидко розорювалися і закривали свої справи.

Американська карикатура, що зображує монополії як «убивць США». 1899 р.

Які символи використав художник для позначення монополій та США? Якими візуальними засобами підкреслено загрозу від монополій? Поміркуйте, із якою метою було створено цю карикатуру. Які соціальні наслідки мала економічна влада великих компаній?

Монополії зображено у вигляді озброєних піратів, які захопили корабель і підняли чорний прапор із написом «TRUSTS». Символом Сполучених Штатів є Дядько Сем, якого пірати зі зав’язаними очима ведуть на дошку, щоб втопити в морі. Загрозу підкреслюють піратська зброя, знятий прапор США та безпорадний стан Дядька Сема. Карикатуру створили, щоб викрити свавілля трестів і закликати владу захистити законність та демократію. Економічна влада монополій викликала зростання цін, розорення дрібних власників, посилення бідності та загострення конфліктів між працівниками і власниками підприємств.

Телефонна станція. Початок ХХ ст.

Чому саме жінки працювали на телефонних станціях на початку ХХ ст.?

Жінки працювали телефоністками, тому що вони були ввічливими, уважними й швидко та акуратно з’єднували штекери на комутаторах. Юнаки, яких наймали раніше, часто сварилися з абонентами і порушували дисципліну. Крім того, власники станцій платили жінкам значно меншу платню, ніж чоловікам.

Дитяча праця. Друга половина XIX ст.

Чому діти в другій половині ХІХ ст. змушені були працювати? Які права дитини порушувалися в таких умовах? Як впливала така праця на фізичний розвиток дітей? Висловіть та аргументуйте думку, чи можна виправдати використання дитячої праці з економічного погляду.

Діти йшли працювати через злидні в родинах, адже заробітку батьків не вистачало навіть на їжу. Фабриканти охоче наймали дітей, оскільки платили їм копійки та вимагали беззаперечного послуху. Працедавці порушували права дитини на навчання, відпочинок, захист здоров’я та вільний розвиток. Важка праця по 12–16 годин у холоді й пилу калічила дітей, гальмувала їхній ріст, викликала хвороби легень і ранню смерть. Виправдати таку працю економічно неможливо. Роботодавці отримували тимчасовий прибуток, але країна втрачала здорове та грамотне майбутнє покоління.

2. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Працюємо в парах. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що зміни в сільському господарстві в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. були революційними?

Так, ці зміни можна назвати глибокими і вирішальними. Замість ручної праці та тяглової сили волів прийшли трактори й багатолемішні плуги. Селяни та фермери почали масово вносити мінеральні добрива, що різко збільшило врожаї. Сільське господарство остаточно стало товарним і пов’язалося зі світовим ринком.

Україна і світ

Як співвідносяться ці показники з колоніальною моделлю економіки на українських землях? Чи можна назвати Україну «внутрішньою колонією»?

Ці цифри яскраво підтверджують колоніальний характер господарства. Українські землі постачали зерно, вугілля, нафту та сировину для Російської та Австро-Угорської імперій. Україну можна назвати внутрішньою колонією, адже імперська влада вивозила природні ресурси й прибутки в імперські центри, але не розвивала місцеву переробну промисловість.

Трактор. Початок ХХ ст.

Що зумовило появу тракторів?

Появу тракторів викликало масове внесення мінеральних добрив. Добрива треба було закладати глибоко в ґрунт, тому винайшли важкі плуги з лемешами для перевертання пласта землі. Худоба не мала достатньо сили тягнути такі плуги, тому її замінили механічні трактори.

3. МІГРАЦІЙНІ РУХИ

Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Які головні чинники впливали на міграційні процеси в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.?

Головними причинами виїзду людей стали:

Аграрна криза в Європі та різке падіння цін на зерно;
Брак землі в селян і масове розорення господарств;
Безробіття в містах через наплив робочої сили;
Розвиток залізниць і пароплавів, завдяки яким стало набагато простіше й швидше дістатися інших країн і континентів.

4. ФОРМУВАННЯ КОЛОНІАЛІЗМУ

Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Чому наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. світ був поділений між великими державами?

Великі держави прагнули захопити колонії заради сировини та ринків збуту для своїх фабрик. Національним виробникам бракувало внутрішнього ринку, тому вони шукали нові території. Також колонії приносили високі прибутки для вивезення капіталу завдяки дешевій праці місцевого населення, а великі колоніальні володіння підкреслювали силу держави.

Як художник зобразив ідею «цивілізації» та «варварства»? Чи вважаєте ви це об’єктивним баченням? Напишіть лист до газети 1900 р. від імені критика колоніалізму, відреагувавши на ці карикатури.

Художник зобразив колонізаторів зі зброєю та гарматами, які силою нав’язують свою культуру. Місцеве населення намальоване диким і темним. Це бачення не є об’єктивним, адже військові походи прикривали жорстокий грабунок народів.

Лист до редакції газети (1900 рік):

«Шановний пане редакторе!
Малюнки у вашому виданні обурили мене до глибини душі. Не можна називати цивілізацією криваві походи європейських військ у чужі краї. Справжня культура не приходить на багнетах солдатів і не вбиває мирні народи заради золота чи земель. Імперії лише прикриваються високими словами, а насправді грабують колонії та знищують їхню свободу. Нам час зупинити це лицемірство.
З повагою, небайдужий громадянин».

Працюємо із джерелом (електронний додаток)

Із промови міністра колоній Великої Британії Джозефа Чемберлена (1897 р.)

«Британська імперія принесла всім своїм регіонам, багато з яких ніколи не знали переваг цивілізації, безпеку, мир і порівняне процвітання… Зробімо те, що я вважаю нашою національною місією, розвиваючи ті якості, які зробили нас великою расою правителів… Запевняю вас, що майже скрізь, де було встановлено уряд Її Величності [королеви Вікторії] та запроваджено великий «Pax Britannica», життя та майно стали безпечнішими, а матеріальні умови населення покращилися».

Працюємо разом. Метод «Дебати». Чи згодні ви з думкою міністра? Поясніть свою відповідь.

Позиція «Проти» (критика колоніалізму): Твердження Чемберлена було типовим виправданням імперської експансії та панування «вищої раси». Британське панування принесло підкореним народам визиск ресурсів, руйнування місцевої економіки, дискримінацію корінного населення та жорстоке придушення визвольних повстань заради надприбутків метрополії.

Позиція «За» (погляд прихильників британського правління): Встановлення «Pax Britannica» певною мірою припинило міжусобні війни в окремих колоніях, сприяло будівництву залізниць, портів, запровадженню телеграфу та елементів сучасного судочинства й медицини, хоча ці нововведення насамперед обслуговували економічні та військові інтереси самої імперії.

5. ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК. РОБІТНИЧИЙ РУХ

Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Якими були здобутки робітничого руху на кінець XIX — початок XX ст.?

Робітники створили власні професійні спілки та впливові соціал-демократичні партії, які об’єдналися в межах II Інтернаціоналу. Під їхнім постійним тиском влада ухвалила перші закони про скорочення робочого дня, заборону найгірших форм дитячої праці та започаткувала державне страхування.

Е. Бернштейн і К. Каутський у 1910 р.

У чому полягали розбіжності поглядів Е. Бернштейна та К. Каутського? Висловіть аргументовану думку, чи свідчить це про розкол серед прихильників марксизму.

Едуард Бернштейн твердив, що капіталізм пристосовується до життя, а становище робітників поліпшується. Тому він пропонував відмовитися від революції та покращувати суспільство мирними демократичними реформами. Карл Каутський наполягав на збереженні кінцевої мети марксизму — побудови соціалізму, але також надавав перевагу боротьбі за соціальні реформи на противагу радикальним ідеям збройного повстання. Це протистояння стало початком явного розколу марксизму на реформістський соціал-демократичний напрям і радикальний революційний рух.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

1. Визначте в тексті ключові слова. Передайте зміст тексту у вигляді короткого повідомлення (до десяти слів).

Ключові слова: рух, мета, соціальний прогрес, реформи, робітник, демократія.

Коротке повідомлення: Демократичні реформи забезпечують постійне покращення становища робітників.

2. Про яку кінцеву мету соціалізму йдеться?

У тексті йдеться про знищення капіталізму шляхом соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату. Бернштейн відкидає цю мету і вважає головним поступовий рух уперед через практичні зміни.

3. Висловіть власну думку щодо твердження про можливість досягти справжніх змін у суспільстві лише реформами, без революцій.

Я погоджуюся з цією думкою. Завдяки мирним законам і розширенню виборчих прав європейські держави зуміли підвищити рівень життя людей без кровопролиття, руйнування міст і тривалих громадянських конфліктів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Поясніть термін або поняття». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Учитель / учителька записує на картках терміни й поняття за темою. Команди по черзі витягують картки. Їхнє завдання — пояснити терміни й поняття, прямо не називаючи їх. Суперники мають відгадати, про що йдеться.

Описи термінів для карток без використання їхніх назв:

Картка 1: Велике монопольне об’єднання підприємств, учасники якого домовляються про ціни й поділ ринків збуту, але зберігають власну виробничу й комерційну незалежність. (Відповідь: Картель).
Картка 2: Об’єднання заводів однієї галузі, де вироби продаються через одну спільну контору, а самі підприємства залишаються окремими. (Відповідь: Синдикат).
Картка 3: Монополія, у якій підприємства повністю втрачають самостійність, а їхні власники отримують акції відповідно до свого внеску. (Відповідь: Трест).
Картка 4: Величезне об’єднання фабрик різних галузей, банків і залізниць під одним спільним фінансовим керівництвом. (Відповідь: Концерн).
Картка 5: Продаж товарів за кордон за навмисно заниженими цінами, щоб розорити конкурентів і захопити ринок. (Відповідь: Демпінг).
Картка 6: Захист державою власного виробника за допомогою високих мит на іноземні товари. (Відповідь: Протекціонізм).

2. Поясніть, що зумовило появу монополій. Опишіть етапи процесу монополізації економіки.

Появу монополій викликали поява великої машинної індустрії та потреба у величезних коштах на нову дорогу техніку. Вільна конкуренція змушувала підприємців знижувати витрати, а це призводило до розорення слабких виробників. Щоб уникнути збитків і поділити ринки, великі власники об’єднувалися між собою.

Етапи монополізації економіки:

Вільна конкуренція та стрімкий розвиток техніки на фабриках.
Концентрація виробництва на кількох передових підприємствах.
Розорення дрібних ремісників і майстерень.
Злиття банківського капіталу з промисловим і поява фінансової олігархії.
Укладання перших угод про ціни та ринки (картелі й синдикати).
Утворення жорстких об’єднань (трестів і концернів) та їхній вихід на міжнародну арену.

3. Які зміни в розвитку промисловості провідних країн світу відбулися в другій половині XIX — на початку XX ст.?

У промисловості провідних держав відбулися такі зміни:

Розпочалася друга індустріальна революція, яка спиралася на електрику та хімічні виробництва;
Поширилося акціонування для збирання великих капіталів;
Сформувалися промислові монополії та фінансова олігархія;
Замість звичайного вивезення товарів лідери почали масово вивозити капітал за кордон;
Держава почала активно підтримувати власну економіку субсидіями й вводити митні тарифи для захисту ринку.

4. Яку роль у розвитку сільського господарства відіграло використання мінеральних добрив? Чому зміни в сільському господарстві були не такими значними, як у промисловості?

Мінеральні добрива (селітра й гуано) наситили виснажену землю поживними речовинами та помітно збільшили врожаї. Через потребу закладати добрива в глибину ґрунту люди почали створювати нові плуги та будувати трактори.
Зміни в селі відбувалися повільніше, ніж у містах, оскільки селяни не мали грошей на дорогу техніку й добрива. Крім того, традиційні селянські звичаї та опір великих поміщиків гальмували впровадження новинок.

5. Назвіть колоніальні імперії початку ХХ ст. Чому колонії були важливими для економіки метрополій?

На початку XX століття колоніальними імперіями були Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Росія, Японія, Бельгія, Нідерланди, Іспанія та Португалія.
Колонії давали метрополіям дешеву бавовну, нафту, каучук, руду й зерно. Вони були закритими ринками збуту для фабричних товарів і відкривали можливості для вкладання грошей з високими прибутками.

6. Визначте передумови активізації робітничого руху наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Активізацію робітничого руху викликали такі чинники:

Стрімке зростання кількості найманих робітників на великих заводах;
Важкі умови праці, довгий робочий день і повна відсутність охорони здоров’я на роботі;
Низька платня, якої бракувало на нормальне житло та їжу;
Повна залежність робітників від фабрикантів;
Поширення ідей захисту прав трударів та створення перших робітничих спілок і партій.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. Покажіть на карті атласу провідні країни світу другої половини XIX — початку XX ст. Які країни світу можна умовно назвати «другим ешелоном» у розвитку?

Провідними державами світу («першим ешелоном») були Велика Британія, США, Франція та Бельгія, де індустріальне суспільство сформувалося найшвидше. До «другого ешелону» належали Німеччина, Італія, Австро-Угорщина, Росія та Японія. Вони розпочали індустріалізацію пізніше, тому наздоганяли лідерів за прямими замовленнями й за підтримки своєї держави.

На контурній карті ці країни показують у таких межах:

Велика Британія — острівна держава на північному заході Європи зі столицею в Лондоні;
Франція — на заході континентальної Європи (столиця Париж);
США — у центральній смузі Північної Америки від Атлантичного до Тихого океану (столиця Вашингтон);
Країни «другого ешелону»: Німеччина (Центральна Європа, столиця Берлін), Італія (Апеннінський півострів, Рим), Австро-Угорщина (басейн Дунаю, Відень), Російська імперія (Східна Європа й Північна Азія, Санкт-Петербург) та Японія (Японські острови на сході Азії, Токіо).

8. Працюємо в парах. Визначте ключові слова, які пояснюють поняття «соціал-демократія» і «монополія». Складіть із ними «хмаринки слів» (сенкани, денотатні графи, кластери, моделі Фреєра тощо).

Ключові слова для поняття «соціал-демократія»: робітники, партії, профспілки, реформи, рівність, соціальний захист, справедливість, II Інтернаціонал.

Сенкан на тему «Соціал-демократія»:
Соціал-демократія.
Організована, реформістська.
Захищає, згуртовує, бореться.
Відстоює права найманих робітників.
Справедливість.

Ключові слова для поняття «монополія»: концентрація, картель, трест, синдикат, концерн, надприбуток, панування на ринку, капітал.

Сенкан на тему «Монополія»:
Монополія.
Могутня, панівна.
Поглинає, диктує, збагачується.
Знищує вільну ринкову конкуренцію.
Об’єднання.

9. Працюємо в малих групах. Обговоріть і складіть ментальну карту (структурно-логічну схему), що розкриває основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи й Америки.

Структурно-логічна схема наочно демонструє взаємозв’язок основних тенденцій:

Основні тези схеми:

Економіка: поява великих монополій (картелів, трестів), перехід до використання електрики, заміна вільної торгівлі державною підтримкою національних компаній.
Село: механізація господарств і використання мінеральних добрив поряд із масовим розоренням бідних селян.
Політика та суспільство: зростання впливу найманих робітників, створення соціал-демократичних партій, перші соціальні закони й велика хвиля міграції за океан.
Світ: поділ майже всіх територій Африки та Азії між кількома могутніми імперіями.

10. Метод «Т-таблиця». Проаналізуйте та визначте переваги й недоліки монополізації економіки на межі ХІХ—ХХ ст.

Переваги монополізації	Недоліки монополізації
• Великі підприємства мали кошти на нові дорогі верстати та наукові дослідження	• Знищення вільної конкуренції на ринку
• Знижувалася собівартість продукції завдяки масовому заводському виробництву	• Штучне завищення цін для покупців
• Промислові об’єднання легше витримували спади та кризи в економіці	• Масове банкрутство дрібних ремісників і торговців
• Країна виходила на світові ринки з міцними великими компаніями	• Фінансова олігархія підкорювала собі уряди та чиновників

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

11. Працюємо в малих групах. Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку щодо твердження «Соціалізм — відповідь на виклики індустріального суспільства».

Це твердження правильне. Бурхливий розвиток фабрик створив клас знедолених найманих працівників. Люди працювали по чотирнадцять годин на добу, не мали лікарень, пенсій і жили в бараках. Соціалізм з’явився як спроба захистити цих робітників. Він запропонував ідею гідної оплати праці, скорочення робочого дня та рівного розподілу суспільних благ.

12. Створіть розповідь про один день із життя дитини, яка працює на фабриці наприкінці ХІХ ст. Що, на вашу думку, могло захистити таких дітей? Як ця історія впливає на ваше уявлення про справедливість, права людини та гідність?

Мій день починається о п’ятій ранку під гучний фабричний свисток. Я біжу на прядильну фабрику, де працюю до самого вечора. Моє завдання — лазити під верстатами, зв’язувати обірвані нитки та збирати сміття. Дорослі туди не пролізуть, а дитина поміщається легко. У цеху стоїть гуркіт машин і важкий пил, від якого постійно дере в горлі. Якщо я зупинюся відпочити, наглядач б’є мене прутом. Додому я повертаюся в темряві, втомлений і голодний, а всі мої гроші йдуть на кусень хліба для родини.

Таких дітей могли захистити лише державні закони, повна заборона дитячої праці та безкоштовна шкільна освіта. Ця історія показує, що без законів про права людини сильні безжально експлуатують слабких, а справжня гідність починається із турботи про кожну дитину.

13. Працюємо разом. Симуляційна гра. Змоделюйте та програйте діалог між фабрикантом і робітником про умови праці в 90-х рр. ХІХ ст.

Робітник: Пане господарю, ми просимо зменшити зміну з чотирнадцяти годин до десяти та поставити огорожу на пасові передачі верстатів. Учора моєму сусідові відірвало руку, а в нього четверо малих дітей. Нам також потрібна більша платня, бо на нинішні копійки неможливо купити хліба.

Фабрикант: Я не збираюся марнувати гроші на огорожі. На ринку йде боротьба з іншими фабриками, і якщо я підніму вам платню, мої тканини стануть дорогими і фабрика збанкрутує. Якщо вам не підходять умови, виходьте за ворота. Там стоять сотні селян, які готові працювати за ці гроші до ночі.

14. Запропонуйте рекламну кампанію кінця ХІХ ст.: спробуйте переконати селян користуватися мінеральними добривами.

Гасло листівки: «Нова сила для твоєї ниви — мінеральні добрива піднімуть колос удвічі!»

Подвійний урожай: чилійська селітра та суперфосфат дають вдвічі більше мішків зерна з того самого поля.
Земля не втомлюється: не треба залишати смугу землі порожньою під паром, поле родить щороку.
Швидкий прибуток: продане додаткове зерно поверне всі витрати на покупку добрив уже після перших жнив.

Працюємо із джерелом (електронний додаток)

Із висловів французького поета й філософа Поля Валері про Європу і світ (1924 р.)

«Серед усіх цих досягнень найчисленніші, найдивовижніші й найплідніші були досягнуті дуже невеликою частиною людства та дуже невеликою територією порівняно із сукупністю придатних для життя земель. Європа була цим привілейованим місцем; європеєць був автором цих чудес. …Різниця в силі й наукових знаннях між Європою та рештою планети стає настільки великою, що Європа кидається за межі себе; вона прагне завоювати світ. …Скрізь, де домінує європейський дух, ми бачимо прояви максимуму праці, максимуму капіталу, максимуму доходу, максимуму амбіцій, максимуму обміну. Цей набір максимумів і є Європа, це образ Європи».

Чи погоджуєтеся ви з образом Європи, який навів автор?

З образом Європи, поданим Полем Валері, можна погодитися частково. Автор слушно підкреслює вражаючі досягнення європейської цивілізації кінця XIX — початку XX ст.: науково-технічний прогрес, концентрацію капіталу, небувалу продуктивність праці та світову торгівлю. Проте цей образ є однобічним, оскільки прагнення «завоювати світ» спиралося на колоніальний розграбунок і насильство, а надмірні амбіції та імперіалістичне суперництво європейських держав зрештою вкинули континент у руйнівну Першу світову війну.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. У якій країні Європі почалася індустріалізація промисловості?

Велика Британія. Саме тут у другій половині XVIII ст. раніше за інші держави розпочався промисловий переворот завдяки наявності значних капіталів, покладів сировини та ринку вільної робочої сили.

2. Перша Всесвітня виставка відбулася в 1851 р. в

Лондоні. Знаменита виставка в Кришталевому палаці продемонструвала світові технічні й промислові тріумфи Великої Британії як провідної держави світу.

3. Про яку країну йдеться?

Велика Британія. Країна утримувала статус світового економічного та фінансового лідера («майстерні світу») і володіла найбільшою колоніальною імперією.

Перевірте здобуті знання

1. Які соціально-економічні процеси в останній третині ХІХ ст. стали причиною монополізації економіки провідних країн світу?

Виникнення нових форм виробничих об’єднань і концентрація виробництва. Запровадження великих машинних технологій вимагало значних капіталів, що зумовило злиття фабрик і заводів у гігантські союзи задля контролю ринку.

2. Який клас суспільства кількісно переважав у країнах Західної Європи наприкінці ХІХ ст.?

Робітництво. Унаслідок урбанізації та бурхливого фабрично-заводського виробництва пролетаріат перетворився на наймасовішу верству індустріальних держав (особливо у Великій Британії).

3. Як називають вид монополії, за якої об’єднуються під спільним фінансовим контролем підприємства різних галузей?

Синдикат (відповідно до ключа онлайн-тесту видавництва; водночас за академічним визначенням у підручнику монополістичне об’єднання підприємств різних галузей під єдиним фінансовим керівництвом зветься концерном). Монополії створювалися великою буржуазією задля максимізації прибутків і встановлення ринкового контролю.