21 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 20. Які причини зумовили міжнародні кризи і збройні конфлікти на початку ХХ ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте, чому навколо Балканського півострова розгорнулося тривале міжнародне протистояння і хто був учасником боротьби за контроль над цими територіями.

Міжнародне протистояння навколо Балканського півострова виникло через його вигідне географічне розташування та поступовий занепад Османської імперії. Султанський уряд утрачав владу над землями, тому великі держави намагалися заповнити цю порожнечу і зміцнити власний вплив на торговельних шляхах до Азії та Середземного моря. Учасниками боротьби були Російська імперія, яка прагнула встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли, Австро-Угорщина, що хотіла зупинити об’єднання південних слов’ян і розширити свої кордони на південь, а також сама Османська імперія, яка намагалася втримати останні європейські володіння. До протистояння також долучилися молоді незалежні держави півострова: Сербія, Болгарія, Греція та Чорногорія.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, чому Балкани називали «пороховою діжкою» Європи. Знайдіть у тексті підручника аргументи на підтвердження цієї назви.

Балкани називали «пороховою діжкою» Європи тому, що там переплелися взаємні територіальні претензії багатьох народів та інтереси сильних імперій, і будь-яка сутичка загрожувала спричинити світову війну. Текст підручника дає такі аргументи на підтвердження цієї назви:

За вплив на регіон одночасно боролися Російська імперія, Австро-Угорщина та Османська імперія.
Нові незалежні держави — Сербія, Болгарія, Чорногорія та Греція — мали власні амбіції, і кожен народ вважав спірні балканські землі винятково своїми.
Проголошення незалежності Албанії обурило Грецію, Сербію та Чорногорію, які самі бажали розділити ці землі.
На півострові стрімко зростали шовінізм і націоналізм, які робили будь-які мирні компроміси неможливими.
У конфлікти постійно втручалися блоки Антанта й Троїстий союз, через що локальні суперечки ставали загальноєвропейськими.

ДОСЛІДІТЬ

Скористайтеся картами і стисло схарактеризуйте перебіг Першої та Другої балканських війн.

Перебіг воєн за картами підручника:

Перша Балканська війна (1912–1913 роки): Війська Балканського союзу вели узгоджений спільний наступ проти Османської імперії. Болгарські армії наступали на схід через Фракію в напрямку Адріанополя (Едірне) та дійшли до укріплень Чаталджі біля самого Стамбула. Сербські та чорногорські підрозділи розгорнули наступ на південь і захід, увійшли в Косово, північну й центральну Македонію та вийшли до Адріатичного моря біля Шкодера й Дурреса. Грецькі війська вели наступ на південь Македонії, зайняли Салоніки та визволили Епір. Унаслідок спільних дій союзників Османська імперія зазнала поразки і втратила майже всі європейські території, а на карті з’явилася нова держава — Албанія.
Друга Балканська війна (1913 рік): Конфлікт спалахнув через незгоду Болгарії з поділом Македонії. У червні 1913 року болгарські війська раптово завдали удару по сербських і грецьких позиціях у Македонії. Проте Сербія та Греція зупинили наступ, а чорногорські загони підтримали їхні дії. Незабаром бойові дії перейшли на болгарську територію. Ситуацією скористалася Румунія, яка переправила війська через Дунай і без бою рушила на Софію, а Османська імперія атакувала зі сходу й повернула собі фортецю Адріанополь. Болгарія опинилася в повному оточенні ворогів і швидко капітулювала, утративши Південну Добруджу на користь Румунії, значну частину Македонії на користь Сербії та Греції, а також Адріанополь на користь османів.

ПОМІРКУЙТЕ

Поставте кілька ключових запитань до тексту. Обміняйтеся ними із сусідом / cусідкою по парті.

Ключові запитання до підрозділу про гонку озброєнь:

Які факти з тексту свідчать про швидке нарощування сухопутних армій та військових бюджетів у Німеччині, Франції, Росії й Австро-Угорщині на початку ХХ століття?
Чому спуск на воду британського лінкора «Дредноут» у 1906 році започаткував новий етап військово-морського суперництва між Лондоном і Берліном?
Як державна пропаганда та ідеї шовінізму готували суспільства провідних європейських держав до неминучості війни?

ДОСЛІДІТЬ

1. Обчисліть, як змінювалися військові витрати кожної країни за зазначений період. У якої держави цей стрибок був найстрімкішим? Які висновки про гонку озброєнь можна зробити на основі зазначених показників? На основі таблиці побудуйте графік (стовпчикову діаграму). Яка тенденція стає очевидною при візуальному порівнянні?

Розрахунок зміни військових витрат за 1904–1913 роки (у млн фунтів стерлінгів):

Країна	Витрати у 1904 р.	Витрати у 1913 р.	Абсолютний приріст	Відносне зростання
Росія	39,4	47,0	+7,6	+19,3% (у 1,19 раза)
Німеччина	36,6	83,6	+47,0	+128,4% (у 2,28 раза)
Велика Британія	29,2	76,9	+47,7	+163,4% (у 2,63 раза)
Франція	28,0	67,7	+39,7	+141,8% (у 2,42 раза)
Австро-Угорщина	17,6	26,9	+9,3	+52,8% (у 1,53 раза)
Італія	9,7	26,4	+16,7	+172,2% (у 2,72 раза)
Османська імперія	7,8	—	немає даних	—

Відповіді на запитання:

Найстрімкіший стрибок: В абсолютному вимірі найбільше зросли витрати Великої Британії (на 47,7 млн) та Німеччини (на 47,0 млн). У відносному вимірі витрати подвоїлися і зросли у 2,3–2,7 раза в Італії, Великій Британії, Франції та Німеччині.
Висновки: Провідні європейські держави витрачали величезні частки своїх бюджетів на підготовку до війни. Мілітаризація економіки досягла масштабів, коли мирний розвиток відійшов на другий план перед прагненням здобути перевагу над супротивником.
Очевидна тенденція: Візуальне порівняння демонструє колосальний відрив провідних суперників — Німеччини, Великої Британії та Франції. Їхні витрати злетіли вгору більш ніж удвічі всього за 9 років, що показує швидке сповзання європейського континенту до світового конфлікту.

2. Розгляньте карикатуру. Які особливості гонки озброєнь на початку ХХ ст. зобразив художник?

Художник зобразив гонку озброєнь як азартну картярську гру в покер, де світові лідери сидять за одним столом і роблять ризиковані ставки. Замість ігрових фішок або грошей вони виставляють на стіл військові кораблі: крейсери, лінкори та дредноути. Це сатирично підкреслює, що суперництво на морі перетворилося на безрозсудну гру, де кожен уряд намагається підвищити ставку новими витратами і змусити суперників відповісти тим самим. Карикатура викриває небезпеку такого курсу, оскільки лідери витрачають колосальні народні кошти і ставлять на кін долю своїх народів.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви дати балканських війн.

Перша Балканська війна тривала впродовж 1912–1913 років, а Друга Балканська війна відбулася в червні–липні 1913 року.

2. Поясни значення поняття «гонка озброєнь».

Гонка озброєнь — це прискорене нарощування військової могутності державами через збільшення чисельності армій, стрімке зростання витрат з бюджету, а також конструювання та виробництво нових типів зброї й бойових кораблів задля здобуття переваги над супротивниками.

3. Визнач основні причини та наслідки конфліктів на Балканах.

Основні причини конфліктів:

Прагнення Сербії, Болгарії, Греції та Чорногорії звільнити свої історичні землі від багатовікового османського панування.
Боротьба Російської та Австро-Угорської імперій за політичний вплив на південнослов’янські народи та стратегічні торговельні шляхи.
Взаємні територіальні суперечки між союзниками після перемоги над османами щодо розподілу Македонії та кордонів новоствореної Албанії.
Підбурювання Болгарії з боку Німеччини та Австро-Угорщини, які хотіли розвалити небезпечний для них Балканський союз.

Головні наслідки:

Османська імперія зазнала поразки і втратила майже всі свої європейські володіння.
Було створено незалежну державу Албанію.
Болгарія програла Другу Балканську війну і втратила території Південної Добруджі, частини Македонії та Адріанополя на користь Румунії, Сербії, Греції й Османської імперії.
Балканський союз розпався, Сербія значно зміцніла, а протистояння між Антантою та Троїстим союзом на півострові стало безпосереднім шляхом до Першої світової війни.

4. Стисло схарактеризуй ставлення до «українського питання» урядів Російської та Австро-Угорської імперій.

Російська імперія прагнула захопити Східну Галичину, Буковину та Закарпаття. Вона хотіла ліквідувати «мазепинський центр» національно-визвольних настроїв на західноукраїнських землях, послабити польський вплив та створити плацдарм для просування на Балкани. Царський уряд використовував гасла панславізму та фінансував москвофілів для імітації прагнення українців до «возз’єднання».

Австро-Угорщина остерігалася приєднувати 30 мільйонів українців до своєї держави, тому обмежила власні плани Волинською та Подільською губерніями. Вона розраховувала на встановлення німецького протекторату над рештою українських земель, щоб загострити російсько-німецький конфлікт і нейтралізувати вплив Петербурга на Східну Європу та Балкани.

5. Схарактеризуй колоніальну політику царату щодо Наддніпрянщини. Визнач, чи мала вона спільні риси з політикою Великої Британії щодо Ірландії. За потреби скористайся відкритими джерелами.

Колоніальна політика царату перетворила Наддніпрянщину на потужну аграрну й промислову базу імперії. Російський уряд викачував із південних і східних українських земель хліб, метал і вугілля, а більшість отриманих прибутків осідала в імперських столицях або йшла за кордон. Водночас царат проводив політику жорсткої русифікації, забороняв навчання та книгодрукування українською мовою через Валуєвський циркуляр і Емський указ, а будь-які національні рухи таврував як небезпечний сепаратизм.

Ця політика мала прямі спільні риси з британським курсом щодо Ірландії:

Обидві імперії використовували підкорені землі як аграрні та сировинні додатки, нехтуючи добробутом місцевих селян заради вивезення продовольства до метрополії.
Як Росія насаджувала російську мову й культуру через школу та церкву, так і Британія систематично витісняла ірландську мову й традиції.
Обидва імперські уряди відмовляли поневоленим народам у праві на автономію і придушували національно-визвольну боротьбу за допомогою війська та надзвичайних законів.

6. Розглянь карикатуру. Вислови припущення, які держави на ній зображено та кого підтримував її автор. Перевір свої висновки у відкритих джерелах.

На першій сторінці французької щотижневої газети «Le Petit Journal» від 25 жовтня 1896 року вміщено карикатуру під назвою «Ніс Троїстого союзу». Малюнок з’явився після офіційного візиту російського імператора Миколи II до Парижа.

На передньому плані художник зобразив французького та російського солдатів. Вони крокують пліч-о-пліч у дружніх обіймах по килиму з квітів під вигуки радості, що уособлює Франко-російський військовий союз 1891–1893 років.

На задньому плані стоїть скульптурна група, яка пародіює античну статую Лаокоона. Вона зображує правителів ворожого блоку — Троїстого союзу: німецького кайзера Вільгельма II, австрійського імператора Франца Йосифа I та італійського короля Умберто I. Монархи заплуталися в зміях і з розпачем спостерігають за союзом Франції та Росії. Вони мають довгі витягнуті носи, що у французькій мові відповідає виразу «залишитися з носом», тобто зазнати невдачі й бути пошитими в дурні. Велика Британія — самотня постать, яка визирає з-за постаменту і нейтрально спостерігає за ситуацією збоку

Автор карикатури цілковито підтримував Францію та Російську імперію. Малюнок прославляє франко-російське братерство по зброї та висміює безпорадність лідерів Троїстого союзу, які не змогли перешкодити створенню цього альянсу.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Створи інфографіку, яка включатиме картосхему Європи з позначенням країн Антанти та Троїстого союзу, короткі підписи про міжнародні кризи у Європі, символи, що позначають гонку озброєнь, а також показують шовінізм і мілітаризм у суспільствах.

Стислий опис інфографіки:
На початку ХХ століття Європа остаточно розкололася на два протиборчі табори: Антанту (Велика Британія, Франція, Росія) та Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Серія гострих міжнародних криз (Марокканські кризи, Боснійська криза, дві Балканські війни) довела напругу до краю. Морська гонка дредноутів, швидке зростання сухопутних армій та розпалювання шовіністичної пропаганди перетворили континент на зону неминучого зіткнення.

УЗАГАЛЬНЮЄМО ЗНАННЯ Й УМІННЯ ЗА РОЗДІЛОМ 4

СТВОРЮЄМО ПРОЄКТ

Об’єднайтеся у п’ять груп і створіть політичну мініпрезентацію від імені великих держав перед Першою світовою війною. Учасники й учасниці кожної групи виступають у ролі дипломатів і мають переконати нейтральну аудиторію підтримати саме їхній військово-політичний блок — Антанту або Троїстий союз.

Матеріали для виступів дипломатичних груп (1910–1914 роки):

Держава	Блок	Інтереси та аргументи для нейтральних країн	Дипломатична нота та гасло
Франція	Антанта	Ми прагнемо повернути загарбані Німеччиною у 1871 році Ельзас і Лотарингію та відновити міжнародне право. Німецький мілітаризм погрожує суверенітету всіх сусідів. Ми маємо потужні колонії, великі фінансові ресурси та союз із Росією й Британією для стримування агресора.	Нота: «Французька республіка гарантує захист європейської рівноваги та запрошує підтримати оборонний альянс свободи проти панування кайзера». Гасло: «За справедливий реванш і свободу європейських народів!»
Велика Британія	Антанта	Ми володіємо найбільшою імперією світу та найсильнішим флотом. Німецьке будівництво океанського флоту ставить під загрозу вільну морську торгівлю. Перемога Антанти збереже світові торговельні шляхи відкритими для всіх нейтральних держав, а перемога Німеччини призведе до диктату Берліна.	Нота: «Британська імперія виступає за збереження миру на морі та захист суверенітету малих європейських держав від німецької гегемонії». Гасло: «Прав, Британіє, морями заради світового порядку!»
Німеччина	Троїстий союз	Німецька імперія має найбільш дисципліновану армію, лідирує в металургії, хімії та електротехніці. Британія і Франція несправедливо розділили всі колонії світу між собою і намагаються взяти нас у кільце оточення. Ми вимагаємо законного «місця під сонцем» і чесної конкуренції для нових сильних націй.	Нота: «Німеччина пропонує нейтральним державам надійний захист та партнерство із найпотужнішою індустріальною силою континенту». Гасло: «Право на розвиток і гідне місце під сонцем!»
Австро-Угорщина	Троїстий союз	Наша мета полягає у збереженні стабільності в Центральній та Південно-Східній Європі. Агресивний сербський націоналізм підбурюється Санкт-Петербургом і розхитує кордони імперії Габсбургів. Якщо впаде порядок у Дунайській монархії, уся Східна Європа потоне в хаосі революцій та війн.	Нота: «Імперія Габсбургів виступає форпостом порядку проти панславістського сепаратизму і гарантує збереження традиційного миру». Гасло: «Стабільність монархії — запорука миру на Балканах!»
Російська імперія	Антанта	Ми є природною захисницею православних і слов’янських народів на Балканах від османського та австрійського гноблення. Ми володіємо безмежними природними багатствами й півторамільйонною армією. Ми прагнемо відкрити для вільної торгівлі чорноморські протоки та не допустити австро-німецького панування над слов’янами.	Нота: «Росія виступає на захист свободи братніх народів від австрійського тиску й гарантує союзникам підтримку своєї величезної армії». Гасло: «Захист слов’янських братів та відновлення справедливості!»