2. Початок французької революції
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, які події визначали розвиток Франції в XV-XVIII ст. Хто з історичних діячів провадив політику утвердження абсолютизму в державі?
Розвиток Франції в XV–XVIII століттях визначався процесами централізації влади, завершенням територіального об’єднання країни, релігійними війнами між католиками й гугенотами та формуванням абсолютної монархії. Політику утвердження абсолютизму активно провадили кардинал Рішельє за часів правління Людовіка XIII та король Людовік XIV, якому належить вислів «Держава — це я».
Пригадайте з курсу історії Середньовіччя, на які особливості становища станів суспільства вказує цитата: «Дворяни служать королеві шпагою, духовенство — молитвами, а третій стан — майном».
Ця цитата вказує на жорсткий функціональний поділ суспільства на три стани, де кожен мав чітко визначені обов’язки перед державою та монархом. Перші два стани (духовенство та дворянство) вважалися привілейованими, оскільки їхній внесок був нематеріальним або військовим, тоді як третій стан був позбавлений прав, але на нього покладався весь тягар фінансового утримання країни через сплату податків.
Ця цитата вказує на традиційний поділ суспільства на три стани та функціональний розподіл обов’язків між ними: духовенство («ті, що моляться»), дворянство («ті, що воюють») та третій стан — селяни, міщани, буржуазія («ті, що працюють»). Перші два стани становили лише 4% із 25 млн населення країни та мали привілеї. Третій стан сплачував левову частку податків у державі, але був позбавлений привілеїв і політичних прав.
ПОМІРКУЙТЕ
Прокоментуйте, яка з постатей на карикатурі символізує перший стан, яка — другий, яка — третій. Яке ставлення демонструє художник до суспільної системи, що існувала у Франції?
На карикатурі постать літнього чоловіка, який тримає на спині двох інших, символізує третій стан (селянство та міщанство). Людина в рясі, що сидить зверху, уособлює перший стан (духовенство), а чоловік у військовому мундирі зі шпагою та капелюхом із пір’ям — другий стан (дворянство). Художник демонструє критичне та засуджувальне ставлення до тогочасного устрою, підкреслюючи несправедливість ситуації, за якої привілейовані верстви живуть за рахунок виснажливої праці та податкового гніту третього стану.
Як ви вважаєте, чому європейські монархи об’єднувалися проти революційної Франції?
Європейські монархи об’єднувалися в антифранцузькі коаліції, прагнучи відновити абсолютну владу королівського двору у Франції та скасувати прийняту конституцію. Крім того, шокована стратою короля Луї XVI у січні 1793 року, європейська монархічна еліта прагнула захистити власні держави від поширення революції та зберегти наявний міжнародний порядок.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Як, на вашу думку, впливає революція на життя суспільства? Які позитивні і негативні аспекти цього впливу?
Революція зумовлює докорінні та швидкі зміни у всіх сферах суспільного життя, руйнуючи старі порядки. До позитивних аспектів належать ліквідація феодальних пережитків, проголошення рівності громадян перед законом, утвердження прав і свобод людини та створення умов для економічного розвитку. Негативними аспектами є політична нестабільність, масове насильство та терор, економічна криза, а також численні людські жертви внаслідок внутрішніх конфліктів та зовнішніх воєн.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які основні причини кризи «старого порядку» у Франції?
Основними причинами кризи були панування феодально-абсолютистського ладу, що гальмував економічний розвиток, та глибокі суперечності між привілейованими станами і третім станом. Держава перебувала у стані фінансового банкрутства через неефективну систему оподаткування, величезні витрати на утримання королівського двору та участь у війнах. Соціальна напруга посилювалася через політичне безправ’я більшості населення, неврожаї та зростання цін на продукти харчування.
2. Що таке Генеральні штати і чому їх скликання стало важливим кроком до революції?
Генеральні штати — це станово-представницький орган у Франції, до якого входили депутати від духовенства, дворянства та третього стану. Їх скликання у травні 1789 року після 175-річної перерви стало поштовхом до революції, оскільки представники третього стану відмовилися від застарілих правил голосування і проголосили себе Національними зборами. Це означало перехід від станового представництва до загальнонаціонального, що прямо заперечувало абсолютну владу монарха.
3. Які головні положення містила «Декларація прав людини і громадянина»?
«Декларація прав людини і громадянина» проголошувала рівність усіх людей у правах і свободах від народження. Основними положеннями документа були визнання нації джерелом верховної влади, право на опір гніту, свобода слова, совісті та думки. Декларація також закріплювала недоторканність приватної власності та принцип, згідно з яким закони мають бути єдиними для всіх членів суспільства.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Вольтер говорив: «Я не розділяю Ваших переконань. Але я готовий віддати життя, щоб Ви могли їх сповідувати». Чи є, на вашу думку, це висловлювання великого мислителя актуальним сьогодні?
Висловлювання Вольтера залишається важливим і сьогодні, адже воно відображає основоположний принцип демократії та лібералізму — свободу думки, переконань і слова. Повага до чужої думки є фундаментом для формування громадянського суспільства та правової держави, де цивілізований діалог переважає над цензурою чи утисками.
5. Проаналізуйте, як ідеї Просвітництва вплинули на вимоги третього стану та формування «Декларації прав людини і громадянина»?
Ідеї Просвітництва щодо природних прав людини, верховенства закону та розподілу влади стали ідеологічним фундаментом для вимог третього стану. Вплив просвітителів проявився у вимозі скасувати станові привілеї та встановити рівність перед законом, що було зафіксовано в «Декларації прав людини і громадянина». Вчення про народний суверенітет дозволило змінити статус населення з підданих монарха на вільних громадян, які самі обирають органи державної влади.
6. Які зміни у повсякденному житті людей могли відбутися після скасування станових привілеїв і проголошення республіки?
Після скасування станових привілеїв громадяни отримали рівні юридичні права, що дозволило представникам колишнього третього стану вільно обирати професії та обіймати державні посади. У повсякденному спілкуванні зникли станові титули, які замінило звернення «громадянин», а в побуті та одязі стали популярними символи революції, що підкреслювали відданість ідеям рівності. Проголошення республіки призвело до запровадження нового календаря, секуляризації життя та встановлення цивільного шлюбу, що значно обмежило вплив церкви на щоденні справи людей.
7. Оцініть значення прийняття першої Конституції Франції 1791 р. Чи можна було уникнути подальшої ескалації революції після її прийняття?
Прийняття Конституції 1791 року мало історичне значення, оскільки воно офіційно закріпило ліквідацію абсолютизму та перетворило Францію на конституційну монархію з чітким поділом влади. Уникнути подальшої ескалації було практично неможливо, оскільки король Людовік XVI не бажав змиритися з обмеженням своєї влади, а радикальні політичні угруповання прагнули повного знищення монархії. Крім того, загроза зовнішньої інтервенції з боку європейських монархій підштовхувала суспільство до більш радикальних дій заради збереження революційних завоювань.
8. В електронному додатку до підручника перегляньте відео про Олімпію де Гуж із серії «Жіночий бік історії». Дізнайтеся, чиї права відстоювала ця жінка. Чи були погляди Олімпії де Гуж співзвучні ідеям Французької революції? У чому полягала трагедія життя й діяльності Олімпії, та у чому її значення в історії?
Чиї права відстоювала Олімпія де Гуж?
Олімпія де Гуж відстоювала права жінок, вимагаючи для них рівного з чоловіками активного громадянства, а також права темношкірих рабів у французьких колоніях.
Чи були погляди Олімпії де Гуж співзвучні ідеям Французької революції?
Її погляди спиралися на революційну концепцію природного права, проте вона вважала революцію незавершеною, оскільки революціонери позбавили жінок і рабів активних громадянських прав.
У чому полягала трагедія життя й діяльності Олімпії?
Трагедія полягала в тому, що суспільство й революційна влада відкинули її ідеї, а за гуманістичну позицію, виступи проти смертної кари та спробу захистити короля її стратили на гільйотині.
У чому її значення в історії?
Вона стала однією з перших діячок фемінізму, яка у своїй «Декларації прав жінки і громадянки» публічно сформулювала вимоги гендерної рівності та прав людини.
МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
9. Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, в якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.
Дорогий друже! Пишу тобі з охопленого вогнем Парижа, де 14 липня ми стали свідками події, що змінить історію — падіння Бастилії. Народ змушений був піти на штурм цієї фортеці, оскільки вона довгі роки була символом королівського свавілля та місцем ув’язнення тих, хто насмілився шукати справедливості. Коли король почав стягувати війська до столиці, загрожуючи розігнати наші Установчі збори, парижани зрозуміли: нам потрібна зброя та порох для самозахисту. Взяття Бастилії стало нашою відповіддю на тиранію та доказом того, що відтепер джерелом влади у Франції є народ, а не воля однієї людини.
10. У «Декларації прав людини і громадянина» сказано: «Коли уряд зневажає право народу, повстання є як для всього народу, так і для кожної з його частин, найбільш священним із прав і найважливішим з обов’язків». Наскільки актуальним є це право в наш час?
Право на опір гнобленню та тиранії є фундаментальним елементом захисту права й свободи особи. У правовій державі це право розглядається як крайній засіб збереження суверенітету нації, якщо владні органи порушують конституційний лад і принцип рівності громадян перед законом.
11. Створіть невелику інфографіку, що візуалізує основні реформи, ухвалені Установчими зборами в 1789–1791 рр., та поясніть, їхній вплив на життя звичайних французів.