§ 2–3. Консульство та імперія у Франції. Наполеонівські війни. Віденський конгрес і Священний союз
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Наполеон Бонапарт уважав, що не існує іншого безсмертя, окрім пам’яті, яку ти залишив у свідомості інших людей. Що вам відомо про цього історичного діяча? З якими історичними міфами пов’язано його ім’я?
Наполеон Бонапарт був видатним полководцем і державним діячем Франції. Він прийшов до влади внаслідок перевороту 9 листопада 1799 року, спочатку став Першим консулом, а у 1804 році проголосив себе імператором. За його правління уклали Цивільний кодекс, який закріпив рівність громадян перед законом та захист приватної власності. Наполеон підкорив більшу частину Європи, але після поразки в Росії 1812 року та битви під Ватерлоо 1815 року втратив владу й помер на засланні.
Найвідоміший міф пов’язаний із його нібито крихітним зростом. Насправді зріст Наполеона становив близько 168–170 сантиметрів, що було середнім показником для чоловіків того часу. Міф виник через британську сатиру та різницю між французькими й англійськими дюймами. Також міфом є легенда про його абсолютну непереможність або твердження, що він рятував революцію, адже насправді імператор встановив одноосібну монархічну диктатуру.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому чимало французів підтримало наполеонівський переворот? Які особливості революційного періоду зумовили прагнення населення до стабільності та порядку?
Французи підтримали переворот 18 брюмера через глибоку кризу доби Директорії. Влада була слабкою, урядовці потопали в хабарництві, а в суспільстві тривала боротьба між роялістами та радикалами. Населення виснажилося від десятиліття революційного терору, інфляції та нестабільності. Селяни та буржуазія прагнули зберегти викуплену землю й майно, тому потребували міцної влади та лідера, який припинить безлад.
ДОСЛІДІТЬ
1. Прочитайте положення Цивільного кодексу Наполеона. Чиї інтереси вони захищають? Чи відповідають ці норми сучасним уявленням про права людини? Чому?
Положення кодексу насамперед захищають права приватних власників, підприємців і фінансової буржуазії. Вони закріплюють недоторканність майна та забороняють примусово забирати власність без суспільної потреби й грошової компенсації.
Сучасним уявленням про права людини ці норми відповідають лише частково. Захист власності та рівність чоловіків перед законом були великим поступом, проте кодекс повністю підпорядкував жінок чоловікам і позбавив їх майнових і цивільних прав, що суперечить сьогоднішнім нормам рівноправності.
2. Порівняйте портрети Наполеона, створені до і після проголошення його імператором. Що змінилося?
На портреті 1796 року художник Антуан-Жан Гро зобразив молодого, стрункого та рішучого генерала зі шаблею, прапором у руках і довгим волоссям. Цей образ сповнений революційної енергії та військової романтики.
На портреті 1812 року пензля Жака-Луї Давіда образ зовсім інший. Перед нами зрілий, спокійний правитель із короткою стрижкою, одягнений у парадний імператорський мундир з орденами. Він стоїть у власному робочому кабінеті біля столу з державними паперами, що підкреслює статус монарха, стабільність і його одноосібну владу.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому від захисту своїх територій на початку революції Франція перейшла до завойовницьких війн? Чому Наполеон продовжив цей напрям зовнішньої політики?
Спочатку французька армія захищала кордони революційної вітчизни від інтервенції монархів. Але перемоги дозволили вийти за межі країни, і режим Директорії побачив у війнах можливість грабувати ресурси сусідніх держав і виводити власну економіку з глухого кута.
Наполеон продовжив цей курс, бо мріяв про світове панування та прагнув розгромити головного торговельного суперника — Велику Британію. Крім того, неперервні перемоги підтримували його популярність серед французів і зміцнювали трон.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте карту і знайдіть на ній позначені походи Наполеона, про які йшлося в тексті параграфа. Поміркуйте, чи мав французький імператор шанс здійснити свої грандіозні наміри. За яких умов?
На карті позначені такі головні напрямки походів Наполеона:
- Центральноєвропейський напрямок: розгром австрійців і росіян під Аустерліцом у 1805 році, перемога над Пруссією в 1806 році та захоплення Берліна.
- Піренейський напрямок: окупація Іспанії та Португалії з 1808 року.
- Східний напрямок: похід «Великої армії» на Російську імперію 1812 року через Смоленськ і Бородіно до Москви.
- Кампанії 1813–1815 років: «Битва народів» під Лейпцигом та битва під Ватерлоо в Бельгії.
Наполеон мав шанс утримати владу лише за умови обмеження власних завойовницьких амбіцій. Йому варто було відмовитися від походу в глиб Росії, укласти міцний компромісний мир із Британією та поважати права підкорених народів, які піднялися на партизанську боротьбу.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи вирішила перемога над Францією політичні проблеми на Європейському континенті? Чому? Звірте ваші припущення з текстом параграфа.
Перемога над Францією не вирішила політичних проблем. На Віденському конгресі монархи прагнули повернути старі дореволюційні порядки та проігнорували прагнення народів до свободи й незалежності. Переможці штучно перекроїли кордони, зберегли роздробленість Німеччини й Італії та примусово об’єднали Бельгію з Нідерландами. Між самими країнами-переможницями постійно спалахували суперечки за землі та сфери впливу, що заклало основу для майбутніх революцій і війн.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте анонімну карикатуру 1815 р., де зображено перебіг Віденського конгресу. Які події висміює автор? Що він мав на увазі під словами «розрізано торт»?
Автор висміює егоїзм, жадібність та сварки європейських монархів під час переговорів у Відні. Правителі ділили сфери впливу ще до офіційного підписання угод.
Під словами «розрізано торт» мається на увазі карта Європи та заморські колонії. Монархи ділили землі й цілі народи так, наче це звичайний святковий десерт на столі переможців, не питаючи згоди місцевих жителів.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви дати наполеонівського перевороту у Франції, проголошення Імперії Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу.
Державний переворот Наполеона (18 брюмера) відбувся 9 листопада 1799 року.
Проголошення Наполеона імператором відбулося у 1804 році.
Віденський конгрес тривав з вересня 1814 року по червень 1815 року.
Священний союз було утворено 26 вересня 1815 року.
2. Визнач основні напрямки походів Наполеона.
Головними напрямками походів Наполеона були:
- Центральноєвропейський напрямок: походи проти Австрії та німецьких князівств (1805, 1809 роки);
- Прусський напрямок: кампанія 1806 року та вступ до Берліна;
- Піренейський напрямок: окупація Іспанії та війна в Португалії з 1808 року;
- Східний напрямок: вторгнення до Російської імперії у 1812 році;
- Бельгійський напрямок: похід під час «Ста днів» і битва під Ватерлоо 1815 року.
3. Перелічи країни, які в різний час входили до антифранцузьких коаліцій.
Велика Британія, Австрійська імперія (Австрія), Російська імперія, Пруссія, Швеція, Іспанія, Португалія, Неаполітанське королівство та Османська імперія.
4. З якими особливостями зовнішньої політики Наполеона пов’язані його слова: «Я хочу завоювати море могутністю землі»? Чи вдалося йому здійснити бажане? Чому?
Цей вислів пов’язаний із запровадженням Континентальної блокади проти Великої Британії у 1806 році. Після розгрому французького флоту в Трафальгарській битві Наполеон не міг здолати острівну державу на морі, тому вирішив ізолювати її на суходолі й заборонив усій Європі торгувати з британцями.
Здійснити бажане йому не вдалося. Європейські країни потребували англійських товарів і колоніальної сировини, тому процвітала контрабанда. Континентальна блокада завдала значного удару економіці самої Франції, а таємне й відкрите порушення заборони Росією призвело до фатальної війни 1812 року.
5. Визнач основні причини краху Імперії Наполеона.
Основними причинами падіння імперії були:
- Людське та фінансове виснаження Франції внаслідок постійних загарбницьких воєн;
- Катастрофічна загибель «Великої армії» під час походу в Росію 1812 року;
- Народний партизанський спротив у підкорених країнах, насамперед в Іспанії та Німеччині;
- Економічні труднощі, викликані неефективною Континентальною блокадою;
- Створення міцної коаліції європейських держав, які об’єднали армії та ресурси проти Франції.
6. Накресли схему «Наслідки рішень Віденського конгресу».
Конспект схеми наслідків Віденського конгресу:
- Реставрація монархій: відновлення правління династії Бурбонів у Франції (Луї XVIII), Іспанії та Неаполі; повернення Франції до кордонів 1792 року та виплата контрибуції.
- Територіальні надбання монархій-переможниць: Росія закріпила за собою Польщу, Фінляндію й Бессарабію; Пруссія приєднала частину Саксонії та Рейнську область; Велика Британія зберегла контроль над Мальтою, Цейлоном та іншими колоніями.
- Новий устрій європейських земель: створення Німецького союзу замість знищеної Священної Римської імперії; підпорядкування Австрії Венеції й Ломбардії; закріплення вічного нейтралітету Швейцарії.
- Священний союз: укладення угоди між Росією, Пруссією та Австрією для боротьби з визвольними рухами й захисту рішень конгресу.
7. Розглянь карикатуру. Визнач, хто із зображених на ній правителів — імператор Олександр I, хто — імператор Франц I, а хто — король Фрідріх Вільгельм III. Що символізує їхнє об’єднання?
На карикатурі зображені монархи-засновники Священного союзу:
- У центрі зображений російський імператор Олександр I у військовому мундирі зі стрічкою через плече як головний ініціатор і натхненник створення союзу;
- Зліва розташований австрійський імператор Франц I, якого традиційно зображували у світлому (білому) австрійському мундирі;
- Справа стоїть прусський король Фрідріх Вільгельм III у типовому прусському темному офіцерському мундирі.
Їхній союз символізує солідарність трьох консервативних християнських монархів у боротьбі проти революційного руху, прагнення зберегти самодержавну владу та охороняти встановлені у Відні кордони від будь-яких змін.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Уяви, що ти журналіст чи журналістка, що працює у Європі в 1815 р. Ти маєш підготувати шпальту (колонку на сторінці) газети, у якій висвітлити події останніх років. Вибери тему із запропонованих або сформулюй власну й оформи свій матеріал у форматі ілюстрованої статті.
Створення Священного союзу: Європа під владою трьох монархів
26 вересня 1815 року у Парижі відбулася подія, що визначатиме політичний клімат нашого континенту на роки вперед. Правителі Росії, Австрії та Пруссії уклали акт про створення Священного союзу. Цей альянс, ініційований імператором Олександром I, має на меті підтримання непорушності кордонів, встановлених Віденським конгресом, та захист монархічного ладу від будь-яких революційних загроз.
Імператор Олександр I, імператор Франц I та король Фрідріх Вільгельм III проголосили, що відтепер керуватимуться принципами християнського братства. Проте за релігійними гаслами стоїть цілком прагматична мета — створення дієвого механізму для придушення національно-визвольних рухів. Для європейських народів це означає настання епохи відносної стабільності, але водночас — і жорсткого контролю над спробами встановити конституційне правління. Будь-які прояви непокори старій системі будуть придушуватися об’єднаними силами союзних монархій.
Нові кордони — новий порядок? (Кому вигідні рішення Віденського конгресу?)
Рішення Віденського конгресу, що завершився цього року, зафіксували новий політичний устрій Європи після розгрому Наполеона. Найбільші територіальні вигоди отримали держави-переможниці: Росія, Пруссія та Австрія. Російська імперія приєднала Королівство Польське, Пруссія розширила свої володіння за рахунок частини Саксонії та Рейнської області, а Австрія відновила контроль над Північною Італією. Велика Британія закріпила своє панування на морі, отримавши стратегічно важливі острови та колонії.
Попри формальне відновлення «справедливості» та повернення на престоли легітимних династій, інтереси малих народів були проігноровані. Італія та Німеччина залишилися роздробленими, а Бельгія була примусово об’єднана з Нідерландами. Такий порядок вигідний великим монархіям, проте він закладає підвалини для майбутніх конфліктів, оскільки не враховує прагнення народів до самовизначення.
Битва біля Ватерлоо: останній шанс Бонапарта
18 червня 1815 року сталася подія, що остаточно поставила крапку в епосі Наполеонівських війн. Після повернення з Ельби та тріумфального маршу на Париж, Наполеон знову зустрівся з об’єднаними силами Європи. На полях поблизу бельгійського селища Ватерлоо французька армія зіткнулася з військами герцога Веллінгтона та фельдмаршала Блюхера.
Попри особистий геній імператора, втома армії та кількісна перевага сьомої коаліції виявилися сильнішими. Поразка під Ватерлоо призвела до другого зречення Бонапарта та його заслання на острів Святої Єлени. Це була не просто програна битва, а кінець цілої епохи, що змінила обличчя Європи назавжди. Відтепер Віденська система та Священний союз диктуватимуть нові правила міжнародного порядку.
2-3.2. Працюємо з відео «Наполеонівські війни та їх наслідки»
Перегляньте відео і заповніть хронологічну таблицю
| Напрямок походу / Війна | Рік | Результати |
|---|---|---|
| Велика Британія (Трафальгарська битва) | 1805 | Поразка франко-іспанського флоту, збереження Британією контролю над морями. |
| Австрія (3-тя коаліція, битва під Аустерліцем) | 1805 | Перемога Наполеона, розпад коаліції, втрата Австрією Венеції та Далмації. |
| Східна Пруссія (4-та коаліція) | 1806–1807 | Перемога Наполеона, підписання Тільзитського миру (1807 р.), утворення Варшавського герцогства, приєднання Росії до континентальної блокади. |
| Іспанія (Півострівна війна) | 1808 | Захоплення території та призначення імператорського брата Жозефа королем, початок тривалої партизанської війни іспанців. |
| Австрія (битва під Ваграмом) | 1809 | Перемога французьких військ, приєднання Австрії до континентальної блокади Англії. |
| Російська імперія | 1812 | Катастрофа для Франції: знищення майже всієї французької армії через голод, мороз і партизанський рух. |
| Німеччина (Битва народів під Лейпцигом) | 1813 | Розгром Наполеона об’єднаними військами коаліції. |
| Франція / Париж | 1814 | Вступ союзників до Парижа, зречення Наполеона та його заслання на острів Ельба. |
| Бельгія (Битва під Ватерлоо, «100 днів») | 1815 | Остаточна поразка Наполеона та завершення епохи Наполеонівських воєн. |