2. Українські землі у складі двох імперій

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Які форми української державності та автономії існували в XVII–XVIII ст.? Які основні причини їх занепаду?

У XVII–XVIII століттях на українських землях існували такі форми державності та автономії:

  • Держава Війська Запорозького (Гетьманщина), яку створили під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
  • Запорозька Січ як військово-політична організація з республіканським ладом;
  • Слобідські козацькі полки, які мали власне військово-адміністративне самоврядування.

Головними причинами їхнього занепаду стали:

  • Цілеспрямована політика Російської імперії щодо централізації та повної уніфікації всіх земель;
  • Внутрішні міжусобиці козацької старшини в добу Руїни, що послабили державу;
  • Поступовий наступ царського уряду на права козаків, скасування посади гетьмана у 1764 році та знищення Нової Січі у 1775 році.

2. Розгляньте карту на с. 9. Знайдіть на ній Наддніпрянську Україну (підросійська частина українських земель) та західноукраїнські землі (підавстрійська частина). Яка імперія контролювала найбільше української етнічної території?

На карті на с. 9 Наддніпрянська Україна займає великі простори на схід, північ і південь від річки Дніпро, охоплює басейни Дніпра, Південного Бугу та Сіверського Дінця. Західноукраїнські землі розташовані на крайньому заході, у передгір’ях та схилах Карпатських гір, а також у басейнах річок Дністер і Тиса.

Найбільшу частину української етнічної території контролювала Російська імперія. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття під її владою опинилося близько 80% українських земель, де проживало 85% усього українського населення. Австрійська імперія контролювала близько 20% земель: Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття.

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінилося місце України в міжнародних відносинах? Які спільні риси й відмінності мали Російська та Австрійська імперії як абсолютні монархії? Яку політику вони провадили щодо українських земель?

На зламі XVIII–XIX століть Україна остаточно втратила рештки автономії через ліквідацію Гетьманщини та Запорозької Січі. Її землі поділили між собою імперії без згоди українців, тому Україна перетворилася із суб’єкта міжнародної політики на пасивний об’єкт чужих інтересів.

Спільним для обох імперій було одноосібне правління монархів, які опиралися на велике військо, поліцію та чиновників. Відмінність полягала в устрої влади. У Російській імперії панувало абсолютне самодержавство без конституції, законів для захисту прав чи виборних органів. В Австрійській монархії влада імператора мала певні правові межі, тому уряд ішов на поступки різним народам і давав підданим більше громадянських свобод.

Обидві держави здійснювали колоніальну політику та викачували ресурси з українських провінцій. Проте Росія впроваджувала насильницьку русифікацію, ліквідувала автономію, закріпачила селян і зробила православну церкву засобом асиміляції. Австрія обмежила кріпосне право патентами Йосифа II, зберегла органи місцевого самоврядування, відкрила початкові школи з українською мовою навчання та зрівняла греко-католицьку церкву в правах із римо-католицькою.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте схему на с. 11 і визначте, у яких сферах становище українських земель у складі двох імперій різнилося і в чому саме полягали ці відмінності. Зробіть висновки щодо майбутнього розвитку цих земель.

Становище українських земель різнилося за п’ятьма основними напрямами:

  1. Адміністративна сфера: Росія повністю ліквідувала автономні органи влади (скасувала гетьманство у 1764 році та зруйнувала Січ у 1775 році). Австрія зберегла залишки місцевого самоврядування та залучала місцеву шляхту до влади.
  2. Соціальна сфера: Російський уряд у 1783 році остаточно закріпачив українських селян. Австрійські імператори обмежили свавілля панів і панщину законами 1781–1782 років.
  3. Національно-культурна сфера: Російська влада жорстко витісняла українську мову з освіти та судів. Австрійська влада відкривала початкові школи рідною мовою та створила «Studium Ruthenum» для навчання українців у Львівському університеті.
  4. Економічна сфера: Росія виснажувала українські надра й зернові багатства лише для потреб центру. В австрійській Галичині поступово зростали міста, розвивалися ремесла й зароджувалася фабрична промисловість.
  5. Релігійна сфера: Російське православ’я діяло як знаряддя русифікації. В Австрії Греко-католицька церква отримала рівні права з римо-католиками й стала захисником української мови й традицій.

У майбутньому Західна Україна змогла швидше розвинути легальне національне відродження через церкву, школи та пресу. Натомість на Наддніпрянщині український рух зустрів жорсткі заборони, тому діяв напівлегально й поступово набирав більш революційного характеру.

ПОМІРКУЙТЕ

Порівняйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Знайдіть ці адміністративні одиниці на карті на с. 9.

У першій половині XIX століття територіальний поділ українських земель мав суттєві розбіжності:

  • У Російській імперії традиційний козацький устрій замінили на імперські адміністративні одиниці. Українські землі розділили на 9 губерній, які входили до складу 3 генерал-губернаторств. Губернії ділилися на повіти, а ті — на волості. Всю владу мали чиновники, яких призначали з Петербурга.
  • В Австрійській імперії зберегли старі історичні межі провінцій і приєднали їх до складу королівств. Східну Галичину разом із польськими повітами об’єднали в Королівство Галичини і Лодомерії (сюди ж до 1849 року належала Буковина). Закарпаття підпорядковувалося Угорському королівству. Провінції поділялися на округи та дистрикти, де всі рішення затверджували австрійські урядовці.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте й проаналізуйте схеми. Порівняйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Знайдіть ці території на карті на с. 9.

Адміністративний поділ українських територій мав такі особливості:

  1. Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії:
    • Поділялася на три великі регіони та відповідні генерал-губернаторства: Лівобережжя (Малоросійське генерал-губернаторство: Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії), Правобережжя (Київське генерал-губернаторство: Київська, Подільська та Волинська губернії), Південь (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство: Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії).
    • Нижчими ланками були повіти та волості на чолі з царськими чиновниками.
  2. Західна Україна у складі Австрійської імперії:
    • Східна Галичина разом із польськими землями входила до Королівства Галичини і Лодомерії з центром у Львові. Край ділився на 12 округів, ним керував губернатор і тут діяв становий сейм.
    • Буковина спочатку була округом Галичини, а з 1849 року отримала статус окремої коронної провінції.
    • Закарпаття залишалося у складі Угорського королівства без жодної автономії.

Спільним для обох держав було те, що нові штучні кордони розривали живі зв’язки між українськими повітами та не зважали на розселення українського етносу.

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були характерні риси соціального та національного складу населення українських земель у ХІХ ст.?

Більшість українців в обох імперіях належала до селянського стану й мешкала у селах. Власна аристократія та інтелігенція були дуже нечисленними. Нащадки козацької старшини в Росії стали дворянами й перейшли на російську мову, а шляхта на західних землях зазнала полонізації, мадяризації чи румунізації. Суспільство було становим: селяни терпіли поміщицьке кріпацтво або сплачували великі податки державі. Міста мали строкатий національний склад: там жили переважно євреї, росіяни, поляки та німці, які тримали у своїх руках торгівлю та ремесло.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте дані таблиці на с. 14 і зробіть висновки щодо чисельності населення на території Наддніпрянщини й західноукраїнських земель, його етнічного й соціального складу.

Дані таблиці підручника свідчать про такі факти:

  1. Чисельність: У підросійській Україні жило значно більше людей (разом у трьох регіонах від 8,4 до 11,1 млн осіб). Найбільш густозаселеним було Правобережжя (до 4,8 млн осіб), а Південь тільки освоювався (до 2,4 млн осіб). У Східній Галичині мешкало 2,6–2,9 млн осіб.
  2. Етнічні пропорції: Найвищу частку українці мали на Лівобережжі (85–92%) та Правобережжі (70–85%). На Півдні українці складали 50–60%, бо туди переселялися росіяни (20–25%) та іноземні колоністи. У Східній Галичині українців було 62%, поляків — 25%, євреїв — 8%. Буковина та Закарпаття відзначалися багатонаціональним складом із домінуванням румунів та угорців серед верхівки.
  3. Соціальні групи: Серед українців переважали селяни. На Лівобережжі окремо виділялися козаки, а на Галичині та Правобережжі — нечисленне духовенство, міщани й освічені інтелігенти. Інші народи переважали в містах і маєтках: поляки та росіяни володіли панськими маєтками, а євреї зосереджувалися на міських промислах, ремеслах та торгівлі.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карту. Поясніть поняття «смуга осілості» та що означає мала частка євреїв поза нею наприкінці ХІХ ст. Оцініть політику самодержавства.

«Смуга осілості» — це спеціальна територія в Російській імперії, де царський уряд офіційно дозволяв постійно проживати євреям. До неї входили Правобережжя, Лівобережжя та Південна Україна (Слобожанщина до неї не належала, також заборонялося селитися в окремих великих містах, зокрема Києві, Миколаєві, Севастополі).

Мізерна частка єврейського населення за межами цієї лінії доводить жорсткість імперського контролю. Виїжджати в центральні російські губернії могли лише купці першої гільдії, фахівці з вищою освітою та відставні солдати. Для всіх інших кордони були закриті.

Ця політика царського режиму була відверто дискримінаційною. Влада навмисно ізолювала цілий народ, звужувала його права на працю, придбання землі та освіту, а також консервувала бідність і сіяла міжнаціональну ворожнечу.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Покажи на карті на с. 9 території українських губерній, що входили до складу Російської імперії, та західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії. Як називають українські землі під владою Російської та Австрійської імперій?

На карті на с. 9 підросійські землі простягаються від басейну Дністра на заході до Сіверського Дінця та Дону на сході, від білоруського Полісся на півночі до Чорного та Азовського морів на півдні. Сюди належать Чернігівська, Полтавська, Харківська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії. Підавстрійські землі охоплюють південно-західний край: терени на схилах Карпат і передгір’ях, зокрема Східну Галичину навколо Львова й Станіслава, Буковину навколо Чернівців та Закарпаття навколо Ужгорода й Мукачева.

Землі під владою Росії в історичній літературі називають Наддніпрянською Україною або Підросійською Україною. Землі під владою австрійських Габсбургів називають Західною Україною або Підавстрійською Україною.

2. У чому полягають спільні риси колоніальної політики Російської та Австрійської імперій щодо українських земель?

Обидві держави ставилися до українських країв як до підвладних провінцій. Вони ліквідували давній український лад, запровадили свій чиновницький апарат, брали рекрутів до армій і вивозили сільськогосподарську сировину для потреб імперій. Крім того, обидва уряди встановлювали адміністративні межі без урахування меж розселення українців.

3. Яким був адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської й Австрійської імперій?

Російська імперія поділила українські території на 9 губерній, які формували 3 генерал-губернаторства: Малоросійське, Київське та Новоросійсько-Бессарабське. Губернії ділилися на повіти, а повіти — на волості. Всіма справами керували імперські чиновники.

Австрія зберегла історичні назви регіонів, але включила їх до складу ширших коронних країв. Східна Галичина й Буковина увійшли до Королівства Галичини і Лодомерії з поділом на округи й дистрикти під керівництвом імперських намісників. Закарпаття входило напряму до Угорського королівства.

4. Яким був соціальний та етнічний склад населення Наддніпрянщини й західноукраїнських земель?

Серед українців скрізь переважали сільські жителі й селяни-кріпаки, а прошарок інтелігенції та міщан був дуже малим. Провідну роль у культурі Заходу відігравали греко-католицькі священники. Населення регіонів було мішаним: поруч з українцями жили росіяни, поляки, євреї, німці, румуни та угорці, причому іноземні меншини займали панівне становище у великих містах, маєтках і владі.

5. Порівняй національну політику Російської та Австрійської імперії щодо українських земель і зроби висновки.

Росія проводила тотальну русифікацію, не визнавала існування окремого українського народу, забороняла українське друковане слово й перетворила православну церкву на частину імперського апарату. Австрія вела більш помірковану лінію: дозволила початкові народні школи, відкрила українські студії в університеті й зрівняла греко-католиків із римо-католиками.

Обидві монархії прагнули втримати владу над підкореними територіями, проте австрійські закони дали українцям простір для легальної культурної боротьби, а російський деспотизм повністю заперечував будь-які національні права.

6. Склади і запиши кілька речень від імені мешканця підросійської або підавстрійської частини України, які пояснюють, чим відрізнялося життя на різних частинах території.

Я живу в селі під Полтавою і щодня бачу свавілля царських чиновників і поміщиків. Більшість моїх сусідів залишаються безправними кріпаками, яких пани продають і міняють на собак. Нашу козацьку волю відібрали, всюди вимагають російську мову, а за рідне слово можна потрапити під нагляд жандармів. Мій родич із Галичини розповідав, що у них селяни мають власний суд і меншу панщину, а в церквах і початкових школах дозволено молитися та читати рідною мовою.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Проведи мінідослідження: дізнайся, які етнічні групи жили у твоєму регіоні / місті / селі в XIX ст. Як їхня культура вплинула на регіон? Запиши три-чотири речення за цією інформацією.

У XIX столітті на території Центральної України, крім української більшості, мешкали значні громади поляків і євреїв. Поляки здебільшого володіли фільварками, розвивали садибно-паркову культуру та відкривали гімназії. Єврейські жителі селилися в містечках і вели дрібну торгівлю, будували млини та тримали ремісничі майстерні. Тісна взаємодія цих народів вплинула на архітектуру містечок, традиційні ремесла та місцеву кухню нашого краю.

2. Виконай завдання 2.1, 2.2 і 2.3 до § 2 в е-додатку.

Завдання 2.1–2.3 виконуються в електронному додатку до підручника відповідно до інструкцій на платформі.

ГРЗ 1

1. Установи хронологічну послідовність подій.
А Приєднання Галичини до Австрійської імперії
Б Приєднання Правобережної України до Російської імперії
В Ліквідація Запорозької Січі
Г Ліквідація Речі Посполитої після третього поділу

Відповідь: А, В, Б, Г.

2. Познач на контурній карті кордони Російської та Австрійської імперій станом на початок ХІХ ст. Зафарбуй різними кольорами українські етнічні землі, що входили до складу кожної із цих імперій. Познач на карті та підпиши такі регіони: Слобожанщина, Наддніпрянщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південна Україна, Буковина, Закарпаття, Східна Галичина. Познач та підпиши головні центри українського національного руху ХІХ ст.: Харків, Київ, Львів, Чернівці. Створи легенду до карти, яка пояснює всі використані кольори та умовні позначення.

Позначення на контурній карті:

  • Кордон між імперіями проведено по річці Збруч.
  • Російська імперія (зелений колір): Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південна Україна (разом — Наддніпрянщина).
  • Австрійська імперія (жовтий колір): Східна Галичина, Буковина, Закарпаття.
  • Точками підписано міста: Київ, Харків, Львів, Чернівці.
  • Легенда карти містить кольорові позначки імперій, лінію кордону та умовні знаки міст.

Зроби висновок, які особливості адміністративного устрою українських земель існували в обох імперіях, і запиши його.
В обох імперіях українські землі зазнали адміністративної уніфікації: їх поділили на провінції без урахування етнічних меж задля контролю й визиску. У Росії це були генерал-губернаторства та губернії під жорстким наглядом імперських чиновників. В Австрії українські землі включили до коронних країв (Королівство Галичини і Лодомерії, Угорське королівство) зі збереженням окремих елементів місцевого самоврядування.

3. Уяви себе історичним блогером / історичною блогеркою. Напиши пост у форматі Stories для соціальної мережі (5–6 речень) на одну з таких тем: «‟Довге ХІХ століття” — що це?», «Знакові події в історії України раннього Нового часу». Яку ілюстрацію з підручника або інтернету ти б вибрав / вибрала як головну до цього допису (напиши коротко, яку саме і чому). Додай 1–2 емодзі та кілька хештегів, які найкраще передаватимуть настрій і зміст повідомлення (можеш їх намалювати).

Чи чули ви про «довге XIX століття»? Історики датують його 1789–1914 роками — від початку Французької революції до вибуху Першої світової війни. У цей час світ стрімко перейшов від аграрного ладу до епохи пари, заводів та залізниць. Для українців це була доба життя в межах двох імперій, які нищили нашу автономію. Проте саме тоді крізь заборони спалахнуло українське національне відродження й народилася модерна нація. Тож це століття стало справжнім мостом до нашої свободи!

Головна ілюстрація: Титульна сторінка поеми «Енеїда» Івана Котляревського 1798 року, адже саме цей твір започаткував нову українську літературу та став символом пробудження нації.

Емодзі, малюнок для допису
📚⏳🇺🇦
#довгеХІХстоліття #національневідродження #історіяукраїни

ГРЗ 2

4. Уважно прочитай уривок із праці історика Ярослава Грицака. На основі тексту визнач, які чинники сприяли економічному розвитку України, а які його гальмували. Заповни таблицю і запиши висновок.

Чинники, що сприяли економічному розвиткуЧинники, що гальмували економічний розвиток
Велика територія та численне населенняПрикріплення більшості селян до землі (кріпацтво до і після 1861 р.)
Поєднання родючої землі та багатих покладів корисних копалинВідсутність ринку вільної робочої сили, стримування промисловості
Потенціал для швидкого зростанняНалежність підприємств поміщикам і державі, відсутність вільної конкуренції

Зроби короткий висновок, чому, на твою думку, потенціал українських земель у Російській імперії не був повністю реалізований, і запиши його (2–3 речення):
Потенціал українських земель не був реалізований через збереження кріпосницької системи та відсутність вільного ринку праці. Монополія поміщиків і держави на ресурси та фабрики знищувала ринкову конкуренцію. Імперська влада використовувала край як сировинний придаток, не дбаючи про самостійний розвиток його економіки.

5. Проаналізуй таблицю «Чисельність населення українських земель та його етнічний склад», подану у § 2 підручника. Визнач регіон із найбільшою часткою українців. Поясни, як впливала етнічна різноманітність на національне відродження, і запиши свої міркування (2–3 речення).

Регіоном із найбільшою часткою українців було Лівобережжя, де українське населення складало 85–92%.

Етнічна різноманітність мала подвійний вплив. З одного боку, життя поруч з іншими народами спонукало українців чіткіше виділяти власну самобутність, мову та звичаї. З іншого боку, панівне становище поляків і росіян у містах та державних установах створювало штучні перешкоди для поширення українських книжок, театру й національних ідей.

6. Уяви, що ти історичний детектив, який має підготувати й провести інтерв’ю з одним з історичних діячів ранньої модерної доби (наприклад, Петром Сагайдачним, Богданом Хмельницьким чи кимось іншим), використовуючи можливості штучного інтелекту (наприклад, Chat GPT). Підготуй 2‒3 запитання для діалогу зі штучним інтелектом, щоб дізнатися про цікаві факти із життя історичного діяча: походження, мотиви його рішень і вчинків, репутацію серед сучасників тощо. Запиши своє враження від роботи: як змінилися твої уявлення про історичну постать після діалогу зі штучним інтелектом.

Запитання для діалогу з Петром Конашевичем-Сагайдачним:

  1. Пане гетьмане, які мотиви спонукали вас вступити разом з усім Військом Запорозьким до Київського братства у 1620 році?
  2. Які перешкоди вам довелося подолати під час відновлення православної церковної ієрархії в Києві?
  3. Що саме допомогло козацькій армії вистояти проти величезного турецького війська під стінами Хотинської фортеці у 1621 році?

Розмова зі штучним інтелектом змінила мій погляд на постать Сагайдачного. Раніше я сприймав його лише як хороброго воїна та морського полководця. Діалог допоміг мені побачити в ньому мудрого політичного діяча, який дбав про школи, віру та єдність козаків і міщан.

7. Уяви себе кулінарним дослідником, якого запросили зібрати матеріал для етнокулінарного путівника України…

Етнічна групаНазва страви / продуктуЗ чим пов’язана страваЧи готують її сьогодні й де
УкраїнціВареники з вишнямиЩоденний побут, літній збір урожаю та недільні трапезиГотують удома в родинах та подають у кафе й ресторанах української кухні
ЄвреїФоршмакСуботні традиції, святкові обряди та міський побутГотують удома та подають у закладах єврейської кухні
Кримські татариЯнтикТрадиції кримськотатарської гостинності та національні святаГотують удома, подають у закладах кримськотатарської кухні

Родинна традиція: Щоліта ми всією родиною ліпимо вареники з вишнями за рецептом прабабусі. Ми разом замішуємо тісто, чистимо свіжі ягоди та варимо страву у великій каструлі, після чого подаємо її до столу з густою сметаною.

Напиши (2–3 речення), чому кухня є важливою частиною культурної спадщини народів, які живуть в Україні.

Традиційні страви допомагають нам зберігати живу пам’ять про культуру предків. Кулінарні рецепти показують зв’язок людини з рідною землею та звичаями сусідніх народів. Спільні застілля згуртовують людей і передають родинні традиції наступним поколінням.

8. Склади речення з поняттями «смуга осілості», «етнічна строкатість», «колоніальна політика».

Колоніальна політика царського уряду посилила етнічну строкатість українських міст і водночас замкнула єврейські родини в межах смуги осілості.

На прикладі законів щодо смуги осілості поясни, як національність впливала на права в імперіях.

Закони про смугу осілості наочно доводять, що національність в імперії напряму визначала права кожної людини. Російська держава забороняла євреям селитися у багатьох регіонах, не дозволяла вільно купувати землю та закривала шлях до посад в органах влади. Представники панівного народу мали всі привілеї, тоді як інші етноси підлягали жорстким правовим обмеженням.

9. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Колоніальний статус українських земель у складі імперій визначив особливий шлях українського національного руху». Застосуй метод ПРЕС.

Я вважаю, що колоніальний статус українських земель у складі двох імперій справді визначив особливий шлях нашого національного руху.

Тому що імперська влада ліквідувала українську державність, забороняла рідну мову та переслідувала будь-які спроби створити власні політичні об’єднання.

Наприклад, у підросійській частині України діячі були змушені працювати підпільно у формі культурницьких громад і збирати фольклор, а в підавстрійській Галичині боротьба починалася з церковних справ і лише згодом переросла у створення перших партій та читалень товариства «Просвіта».

Отже, чужоземний колоніальний гніт спочатку змусив український рух зосередитися на збереженні мови та народної культури, а вже потім висунути вимоги політичної свободи й державної незалежності.

Light