7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 19. Ліквідація кріпацтва та реформи 60–70-х років ХІХ ст. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які основні причини скасування кріпосного права визначає автор — ліберальний російський поміщик Олександр Кошелєв? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Про що свідчить поява такого документа?

Олександр Кошелєв у «Записці про необхідність звільнення селян» (1858 р.) виділяє такі головні причини:

Посилення селянського протесту: щоденне зростання невдоволення селян поміщиками та загроза масштабного соціального вибуху.
Невпинне прагнення до свободи: бажання селян і дворових людей бути вільними проявлялося зі зростаючою силою.
Економічний занепад села: прогресуюче зубожіння поміщицьких селян і занепад їхніх господарств.
Непродуктивність примусової праці: панщина гальмувала розвиток рільництва; модернізація сільського господарства вимагала застосування вільної праці.
Потреби промисловості: подальший розвиток заводів і фабрик стримувався браком вільних найманих робітників.

З думкою Кошелєва варто погодитися: кріпацтво стало головною перепоною для модернізації економіки та стабільності імперії. Поява такого документа свідчить про те, що передова, ліберально налаштована частина дворянства усвідомлювала: краще скасувати кріпосне право «зверху», ніж дочекатися селянської революції «знизу».

1. КОЛИ І ЯК БУЛО ЛІКВІДОВАНО КРІПАЦТВО

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа стисло сформулюйте та запишіть основні положення селянської реформи.

Основні положення селянської реформи 1861 року:

Особиста свобода: селяни позбулися особистої залежності від поміщика й отримали громадянські права (укладати договори, торгувати, володіти нерухомим майном, одружуватися без дозволу пана, обирати органи самоврядування).
Земля у власності поміщиків: уся земля визнавалася власністю дворян; селяни отримували садибу та польовий наділ у постійне користування за відробіток панщини або сплату оброку.
Тимчасовозобов’язаний стан: перехідний період до викупу землі, під час якого селяни мусили виконувати старі феодальні повинності на користь поміщика.
Викупна операція: присадибну ділянку дозволялося викупити в будь-який час, а польовий наділ — лише за згодою поміщика. 80 % вартості землі поміщику компенсувала держава, а селяни виплачували їй цей борг разом із відсотками протягом 49 років.
Втрата земель («відрізки»): норми наділів виявилися меншими за площі, якими селяни користувалися до реформи; українські хлібороби втратили близько 15 % своїх угідь, а 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи, менші за 5 десятин.

ДОСЛІДІТЬ

На яких умовах звільняли селян? Чиї інтереси захищала реформа? Відповідь підтвердьте цитатами з поданого документа.

Умови звільнення селян за Маніфестом 19 лютого 1861 року:

Добровільна відмова дворян від особистих прав: «дворянство добровільно відмовилося від права на кріпаків».
Збереження поміщицької монополії на землю: «Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування <…> визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь».
Збереження феодальних повинностей: «У цьому стані, який є перехідним, селяни іменуються тимчасово зобов’язаними».
Викуп землі за згодою поміщика: «Водночас їм надається право викупляти свої присадибні ділянки, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя».
Отримання статусу власників лише після викупу: «З придбанням землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і переходять у стан вільних селян-власників».

Реформа насамперед захищала інтереси поміщиків: вони зберегли право власності на всю землю, забрали собі найкращі відрізки угідь, отримали гарантовані виплати з державної скарбниці та зберегли безкоштовну працю тимчасовозобов’язаних селян.

ДОСЛІДІТЬ

Хто герої карикатури? Яка є її основна ідея? Чому ви так думаєте?

Головним героєм карикатури з українського сатиричного журналу «Шершень» (1906 р.) є український селянин. Він зображений виснаженим, у традиційному вбранні та постолах, притиснутим на крихітному стовпчику землі, де ледве можна встояти на одній нозі. Навколо простягаються широкі поміщицькі лани, огороджені тинами зі шлагбаумами та попереджувальними написами.

Основна ідея карикатури — викриття грабіжницького характеру реформи 1861 року, яка залишила селянина без землі. Формально отримавши «волю», селянин був приречений на катастрофічне малоземелля й не міг зробити й кроку, не порушивши меж панської приватної власності.

ДОСЛІДІТЬ

У чому полягали суперечності нового правового статусу селян? Чому вони виникли? Чому селяни були незадоволені перебігом реформи? У чому полягала незавершеність змін?

Суперечності нового правового статусу селян:

Отримані права: свобода займатися торгівлею, ремеслом і підприємництвом, купувати нерухоме майно, укладати правові угоди, вирішувати сімейні справи, скликати сільські сходи й обирати органи самоврядування.
Збережені обмеження: збереження рекрутчини, офіційне застосування тілесних покарань різками (аж до 1904 р.), заборона відмовлятися від наділу та залишати село протягом 9 років.

Ці суперечності виникли тому, що імперська влада намагалася поєднати ринкові зміни зі збереженням станового ладу й дворянських привілеїв.

Селяни були незадоволені грабіжницькими умовами: зменшенням земель на користь поміщиків на 15 %, мізерними наділами (у 94 % селян — менше 5 десятин) та необхідністю сплачувати завищений викуп упродовж 49 років.

Незавершеність змін виявилася у збереженні поміщицького землеволодіння, напівкріпосницьких відробітків, кругової поруки общини та станової нерівноправності селянства.

2. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Які реформи було проведено? Які зміни відбулися? Чому не можна назвати їх послідовними?

Було проведено реформи місцевого самоврядування:

Земська реформа (1864 р.): створила виборні органи місцевого самоврядування (земства), які опікувалися лікарнями, санітарією, початковими й фаховими школами, шляхами, поштовою службою, агрономією та селянськими кредитними установами.
Міська реформа (1870 р.): створила безстанові виборні органи — міські думи та міські управи на чолі з міським головою, які вирішували питання міського благоустрою, торгівлі, медицини та освіти.

Реформи не можна назвати послідовними, оскільки:

виборча система базувалася на майновому цензі (куріях), що закріплювало повне домінування дворян і великих власників;
земства й думи вирішували суто господарські справи та перебували під жорстким наглядом губернатора, який міг заблокувати будь-яке їхнє рішення;
на Правобережній Україні через побоювання польського національно-визвольного руху земську реформу не запровадили у 60-х роках ХІХ ст., відклавши її аж до 1911 року.

ДОСЛІДІТЬ

У чому Орест Субтельний вбачає значення земств?

Історик Орест Субтельний відзначає, що:

хоча дворяни становили понад 75 % членів земств, а селяни — лише 10 %, земства реально сприяли підвищенню рівня життя на селі;
вони практично привчили населення до участі в місцевому самоврядуванні;
виявилися значно чутливішими до потреб і прагнень українців, ніж імперська бюрократія;
стали легальним майданчиком і школою для підготовки майбутніх провідників українського національного руху.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте подані ілюстрації. Що їх поєднує? У чому було значення реформ?

На літографії за малюнком Костянтина Трутовського «Земські вибори» (1869 р.) зображено виборчі збори: заможні поміщики верховодять процесом, а селяни тримаються скромно осторонь, що ілюструє становий дисбаланс. На поштівці 80-х років XIX ст. зображено Будинок міської думи в Києві (архітектор Олександр Шіле) — символ міського самоврядування.

Ілюстрації об’єднує запровадження системи місцевого самоврядування за реформами 60–70-х років XIX ст. (земською та міською).

Значення реформ полягало у передачі вирішення місцевих господарських і соціальних питань виборним органам, модернізації інфраструктури, медицини й освіти та створенні перших елементів громадянського суспільства.

3. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЬ У СУДОЧИНСТВІ ТА ІНШИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Які зміни відбулися в інших сферах суспільного життя? Перелічіть їх і коротко розкрийте сутність кожної з них.

У 60–70-х роках ХІХ ст. відбулися такі реформи:

Судова реформа (1864 р.): найдемократичніша серед реформ; запроваджено безстановий, відкритий суд і змагальність сторін (прокурор та адвокат), створено суд присяжних. Проте залишилися волосні суди для селян, окремі військові й духовні суди.
Військова реформа (1862–1874 рр.): скасовано рекрутчину, уведено загальну військову повинність для чоловіків з 21 року, строки служби скорочено до 6 років у піхоті та до 7 років на флоті. Українські землі розділено між Київським, Одеським і Харківським військовими округами; здійснено переозброєння.
Освітня реформа (1864 р.): запроваджено єдину систему початкової школи; середню освіту поділено на класичні гімназії (вступ до університетів) і реальні гімназії (вступ до технічних вишів); дозволено середню освіту для жінок; відновлено автономію університетів, керованих радою професорів. Навчання залишалося платним і велося російською мовою.
Цензурна реформа (1865 р.): цензуру підпорядковано Міністерству внутрішніх справ; установлено суворий нагляд за масовими та провінційними виданнями, щоб не допустити поширення українських національних ідей.
Фінансова реформа (1860–1864 рр.): засновано Державний банк, бюджет став прозорим і відкритим для публікації; водночас для селян зберігся застарілий подушний податок.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чим були викликані реформи 60–70-х років ХІХ ст. в Російській імперії?

Реформи були зумовлені такими причинами:

Поразка в Східній (Кримській) війні (1853–1856 рр.): виявила глибоку військово-технічну й економічну відсталість кріпосницької імперії від європейських країн.
Глибока криза кріпосницької системи: примусова праця селян була економічно неефективною, а поміщицькі господарства масово занепадали.
Потреба ринку вільнонайманої праці: кріпацтво гальмувало розвиток промисловості, будівництво залізниць і формування внутрішнього ринку.
Зростання селянського руху: антикріпосницькі заворушення селян погрожували перерости у відкритий стихійний бунт.

2. Узагальнюючи матеріал уроку, склади таблицю «Реформи 60–70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні» за такою формою: 1. Реформа 2. Зміст реформи.

Реформи 60–70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні:

Реформа	Зміст реформи
Селянська (1861 р.)	Скасовано особисту залежність селян від поміщиків, надано громадянські права. Поміщики зберегли власність на всю землю. Селяни отримували наділи за викуп протягом 49 років, залишаючись до укладення угоди «тимчасовозобов’язаними». В Україні селяни втратили близько 15 % угідь через «відрізки».
Фінансова (1860–1864 рр.)	Засновано Державний банк, запроваджено прозору податкову систему й відкритий бюджет. Проте збережено подушний податок для селянства (купців і цехових ремісників звільнено від нього в 1863 р.).
Земська (1864 р.)	Створено виборні повітові та губернські органи місцевого самоврядування (земства). Вони опікувалися господарством, лікарнями, народними школами, шляхами, агрономією та кооперацією. Вибори відбувалися за трьома куріями за майновим цензом. На Правобережжі реформу відклали до 1911 р.
Судова (1864 р.)	Запроваджено безстановий, відкритий суд і змагальність сторін (прокурор та адвокат). Для розгляду цивільних і кримінальних справ уведено суд присяжних. Водночас для селян збереглися станові волосні суди.
Освітня (1864 р.)	Запроваджено єдину систему початкової школи (право створювати школи мали держава, громади й приватні особи). Середні школи поділено на класичні гімназії (вступ до університетів) та реальні (вступ до вищих технічних закладів). Жінкам дозволено навчатися у гімназіях (але не в університетах). Відновлено автономію університетів за статутом. Навчання велося лише російською мовою.
Цензурна (1865 р.)	Установи цензури підпорядковано Міністерству внутрішніх справ. Встановлено особливий нагляд за провінційними й масовими виданнями через страх підняття національного («українського») питання; закрито опозиційні часописи.
Міського самоврядування (1870 р.)	Створено виборні міські думи та виконавчі органи — міські управи на чолі з головою. Виборче право надавалося міщанам — платникам податків. Думи опікувалися комунальним господарством, освітою, медициною, торгівлею.
Військова (1862–1874 рр.)	Ліквідовано рекрутчину, запроваджено загальну військову повинність для всіх чоловіків із 21 року. Термін служби скорочено до 6 років у піхоті та 7 років на флоті. Губернії України увійшли до Київського, Одеського та Харківського військових округів. Здійснено переозброєння (паровий флот).

3. Узагальни свої думки щодо селянської реформи. Чи вважаєш ти її «великою реформою», як називали її деякі імперські діячі?

Цю реформу можна назвати «великою» лише за масштабом: вона знищила багатовікове рабство кріпосництва, надала особисту свободу селянам і відкрила шлях капіталістичному розвитку, індустріалізації та формуванню ринку вільної праці.

Проте за своєю сутністю вона була половинчастою і несправедливою щодо селянства:

селяни втратили до 15 % землі через поміщицькі «відрізки»;
94 % колишніх кріпаків в Україні одержали наділи, менші за 5 десятин, що було недостатнім для нормального ведення господарства;
селяни мусили виплачувати завищений викуп державі протягом 49 років із відсотками;
статус тимчасовозобов’язаних консервував виконання панщини ще тривалий час.

Таким чином, для самодержавства та поміщиків реформа була успішною компромісною операцією, але для українського селянства вона обернулася малоземеллям і довгостроковою борговою залежністю.

4. Як ти гадаєш, чому земська й міська реформи відкривали шлях до участі в суспільному русі національно свідомим українцям?

Земства та міські думи мали розв’язувати реальні практичні проблеми: будувати школи, лікарні, дороги, підносити рівень життя села та міста. Для цього вони наймали величезну кількість фахівців — учителів, лікарів, статистиків, агрономів, економістів (так званий «третій елемент»).

Саме ці посади активно обіймала національно свідома українська інтелігенція. Земська та міська діяльність давала українським патріотам легальну можливість:

наближатися до народу, допомагати селянам і міщанам;
поширювати освіту, знання й книжки;
досліджувати етнографію та історію рідного краю;
набувати практичного досвіду управління й самоорганізації, формуючи лідерів українського національного руху.

5. Які зміни відбулися в розвитку освіти після проведення освітньої реформи?

Після освітньої реформи 1864 року відбулися такі зміни:

Єдина система початкової школи: створено мережу народних початкових училищ, які дозволили засновувати державним і громадським установам (земствам), а також приватним особам.
Розподіл середньої освіти: створено класичні гімназії (випускники яких мали право вступати до університетів) та реальні гімназії (випускники вступали до технічних вищих шкіл).
Освіта для жінок: відкрито гімназії для жінок, проте право вступу до університетів мали лише чоловіки.
Автономія університетів: за окремим статутом відновлено внутрішнє самоврядування (університетами керувала рада професорів), доступ до вищої освіти отримали представники всіх станів, здатні оплатити навчання.
Русифікація: навчання на всіх рівнях залишалося платним і велося суворо російською мовою — використання української мови було повністю заборонено.

6. Чому, на твою думку, реформи торкнулися лише нижчих ланок управління?

Реформи свідомо торкнулися лише місцевого (нижчого) рівня управління, оскільки царський уряд переслідував такі цілі:

Збереження абсолютизму: створення загальноімперського представницького парламенту неминуче обмежило б самодержавну владу царя, чого імператор категорично не бажав.
Перекладання тягаря витрат: влада передала на плечі місцевого населення фінансування медицини, освіти й доріг, з якими неефективна імперська бюрократія не справлялася.
Острах дезінтеграції та національних рухів: надання прав самоврядування на вищому рівні створило б легальний ґрунт для автономістських вимог пригноблених народів імперії (зокрема українців і поляків).

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Проаналізуй оцінку реформ істориком Олександром Бойком. Чи погоджуєшся ти з нею? Чому? Виклади свої думки аргументовано у 3–5 реченнях.

Я цілком погоджуюся з оцінкою Олександра Бойка, адже реформи 60–70-х років XIX ст. мали глибоко суперечливий характер. З одного боку, вони зруйнували кріпосницький устрій, створили ринок вільної робочої сили, позастанову приватну власність на землю та інститути місцевого самоврядування, заклавши передумови для становлення громадянського суспільства. З іншого боку, консервація поміщицького землеволодіння, обезземелення селян та викупні платежі спричинили аграрне перенаселення, зубожіння та вимушені міграції. Неподоланий розрив між виборним місцевим самоврядуванням і авторитарним самодержавством консервував соціальну напругу, що призвело до подальших революційних потрясінь.

2. Виконай завдання 19.1–19.5 до § 19 в е-додатку.

Завдання 19.1–19.5 виконуються безпосередньо в інтерактивному електронному додатку до підручника за відповідним QR-кодом або вебпокликанням. Вони містять тренувальні тести, вправи на хронологічну послідовність реформ Олександра II та інтерактивні карти воєнних округів і земств.

РОБОЧИЙ АРКУШ

1. Чому, на твою думку, селянські наділи різнилися за розміром у різних регіонах України? Як це пов’язано з аграрним характером регіонів і політикою поміщиків?

Розміри селянських наділів визначалися передусім економічною цінністю землі, її ринковою вартістю та рівнем розвитку товарного поміщицького господарства:

Південна (Степова) Україна: землі було багато, густота населення залишалася низькою, а поміщицьке землеволодіння не було таким монопольним. Щоб закріпити робочі руки в регіоні, держава й землевласники виділяли більші наділи — від 3 до 6,5 десятини.
Лівобережжя та Правобережжя: регіони найродючіших чорноземів, де процвітало прибуткове поміщицьке виробництво зерна, цукрового буряку й тютюну. Земля тут коштувала дорого, тому поміщики намагалися залишити її якомога більше у власних руках. Селянам виділяли мінімальні наділи (на Лівобережжі в середньому лише 1,9–2,3 десятини), а значну частину їхніх колишніх земель «відрізали», змушуючи селян іти в кабальну оренду та відробітки до поміщика.

2. Поясни, чому земська реформа була відкладена на Правобережжі до 1911 р. Яку роль відіграли політичні побоювання російської влади щодо польського впливу?

На Правобережній Україні (Київська, Волинська та Подільська губернії) переважну більшість великих землевласників становила польська шляхта. Після польського Січневого повстання 1863–1864 рр. царський уряд боявся відродження польського визвольного руху та прагнення шляхти відновити Річ Посполиту.

Оскільки земські гласні обиралися на основі майнового (земельного) цензу, створення земств на Правобережжі автоматично передало б усю повноту місцевого самоврядування польським шляхтичам. Не бажаючи посилювати польські позиції і водночас не довіряючи українським селянам, царат заморозив земську реформу на Правобережжі аж до 1911 року, коли було ухвалено спеціальний закон про вибори за національними куріями.

3. Заповни таблицю: Великі реформи 60–70-х років ХІХ ст.

Великі реформи 60–70-х років ХІХ ст.:

Назва реформи, рік	Основні положення	Наслідки та значення
Селянська (1861 р.)	Скасовано кріпосне право, селянам надано особисту свободу й цивільні права. Поміщики зберегли право власності на всі землі. Селяни отримували наділи за викуп (на 49 років під відсотки). До викупу селяни залишалися тимчасовозобов’язаними (панщина, оброк).	Зруйновано феодально-кріпосницький лад, створено ринок вільної робочої сили. Проте селяни постраждали від малоземелля (втратили 15 % землі через «відрізки») та кабальних викупних платежів.
Судова (1864 р.)	Запроваджено безстановий, відкритий і гласний суд; змагальність між прокурором і адвокатом (присяжним повіреним); створено суд присяжних для розгляду кримінальних справ; запроваджено незмінюваність суддів.	Найбільш послідовна буржуазна реформа, яка заклала підвалини правової держави європейського типу. Проте для селян залишилися окремі волосні станові суди.
Земська (1864 р.)	Створено виборні повітові й губернські органи місцевого самоврядування — земства. Вибори відбувалися за трьома куріями за майновим цензом. Земства опікувалися лікарнями, народними школами, дорогами, агрономією, ветеринарією.	Модернізувала інфраструктуру села, створила земську медицину й школу. Стала ареною практичної діяльності та згуртування української інтелігенції («третього елемента»).
Військова (1862–1874 рр.)	Ліквідовано 25-річну рекрутчину, запроваджено загальну військову повинність для чоловіків з 21 року. Строки служби скорочено до 6 років у піхоті та 7 років на флоті. Створено військові округи (Київський, Одеський, Харківський), армію переозброєно новою технікою.	Створено сучасну масову армію з навченим мобілізаційним резервом; скорочення термінів служби полегшило долю солдатів.

4. Поясни причинно-наслідковий зв’язок:

Причинно-наслідковий ланцюг:

Поразка Росії у Кримській війні (1853–1856 рр.): виявила глибоку технологічну, економічну та військову відсталість кріпосницької держави.
Усвідомлення відсталості самодержавства: царський уряд зрозумів, що без докорінних перетворень країна втратить статус великої держави, а зволікання загрожує всенародним бунтом.
Скасування кріпацтва (1861 р.): звільнення понад 20 мільйонів кріпаків докорінно змінило соціальну структуру суспільства, створивши ринок вільної праці.
Модернізаційні реформи 60–70-х років: зміна суспільного устрою вимагала негайного пристосування суду, армії, місцевого управління, фінансів та освіти до нових капіталістичних реалій.

5. Визнач, який персонаж карикатури «Шершень» може бути поміщиком, а який — селянином.

У центрі композиції зображений селянин: він босий, у постолах і полотняному одязі, з острахом тулиться на крихітному стовпчику землі, не маючи змоги зробити навіть крок. Поміщик персоніфікований через навколишній простір — безкраї огороджені поля зі шлагбаумами та охоронними написами, які стережуть панські володіння. Цей образ підкреслює глибокий соціальний контраст між знедоленим хліборобом і дворянством, яке забрало собі всі життєдайні земельні ресурси.

6. Охарактеризуй суперечності правового статусу селян після скасування кріпацтва: які нові права вони отримали, а які станові обмеження залишилися?

Реформа 1861 року надала селянам громадянські права:

право особистої свободи (одружуватися без дозволу пана);
право самостійно укладати торговельні й цивільні угоди, вести торгівлю та ремесло;
право набувати рухоме й нерухоме майно;
право брати участь у сільських сходах, обирати органи самоврядування.

Водночас збереглися суворі станові обмеження:

селяни залишалися прив’язаними до громади системою кругової поруки й протягом 9 років не могли відмовитися від наділу;
продовжував діяти окремий становий волосний суд;
до селян аж до 1904 року застосовували ганебні тілесні покарання різками;
зберігалася станова повинність відбувати військову службу та платити подушний податок.

7. Аналіз історичної оцінки Ореста Субтельного про земства.

Факти на підтримку позитивного внеску: Земства відкрили тисячі народних шкіл і лікарень, забезпечили сільське населення медичною та агрономічною допомогою, будували шляхи. У земських структурах працювали лікарі, вчителі, статистики («третій елемент»), які стали опорою українського культурницького й громадського руху.
Факти про обмеженість: Земства не були всенародними представницькими органами. Через високий майновий ценз понад 75 % членів земств належали до дворян, тоді як селяни мали лише 10 %. Діяльність земств суворо обмежувалася господарською сферою та контролювалася губернатором.
Власний висновок: Оцінка історика цілком виправдана: попри дворянське верховенство, земства дали українцям перший реальний досвід практичного самоврядування та легальної громадської діяльності.

8. Характеристика земств:

Склад: Обирався за трьома виборчими куріями: великих землевласників (поміщиків), міських власників і представників сільських громад. Через ценз дворяни мали понад 75 % місць, а селяни — близько 10 %.
Повноваження: Суто місцеві господарські справи: охорона здоров’я, освіта (початкові та ремісничі школи), утримання доріг і пошт, ветеринарна допомога, страхування майна, кредитування та підтримка агрономії.
Значення: Поліпшили умови життя на селі, створили земську медицину та початкову школу, залучили населення до самоврядування, стали осередком праці української інтелігенції («третього елемента»).
Обмеження: Заборона будь-якої політичної діяльності; право губернатора скасовувати земські ухвали; відсутність центрального загальноімперського земського органу; відтермінування реформи на Правобережжі до 1911 р.

9. «Голоси минулого» (Кошелєв та Маніфест).

Мотиви Кошелєва: Прагматичний аналіз реальних загроз: страх перед селянським бунтом («невдоволення посилюється з кожним днем»), розуміння збитковості примусової панщини, усвідомлення потреби вільнонайманої робочої сили для промисловості.
Мотиви в Маніфесті: Офіційна монархічна пропаганда: реформа подавалася як благородна турбота монарха та «добровільна пожертва дворянства», яке буцімто з любові до вітчизни відмовилося від прав на кріпаків.
Чому Маніфест замовчує гострі моменти: Царська влада намагалася зберегти священний авторитет монархії, приховати вимушеність поступок під загрозою селянського повстання та замаскувати грабіжницькі викупні умови.

10. Запитання до Олександра ІІ (уявне інтерв’ю):

Ваша Величносте, чому земля за реформою 1861 року була оголошена власністю поміщиків, а селяни змушені були викуповувати власні наділи за ціною, значно вищою за їхню реальну ринкову вартість?
Чому держава прирекла селян на 49-річну боргову кабалу за наділи, які у більшості українських губерній зменшилися на 15 % унаслідок поміщицьких «відрізків»?
Чому після проголошення особистої свободи селяни залишалися неповноправним станом, до якого ще понад чотири десятиліття законно застосовували тілесні покарання різками?
Чому ви запровадили виборне самоврядування на місцях, але категорично відмовилися обмежити самодержавство конституцією та скликати загальнодержавний парламент?

11. Дослідження літографії «Земські вибори»:

Літографія за малюнком Костянтина Трутовського (1869 р.) відтворює реальну картину станових відносин під час виборів до повітового земства. У просторому приміщенні за столами з документами впевнено розпоряджаються поміщики-дворяни у міському європейському одязі, які тримають у руках увесь виборчий регламент. Натомість селяни в простих свитках стоять осторонь біля стін або купчаться біля входу як пасивні спостерігачі. Це наочно ілюструє виборчу систему за куріями, де дворянство контролювало понад 75 % місць, перетворюючи земства на органи зі значним становим домінуванням дворянства.

12. Есе-роздум «Моя свобода після 1861 року: мрії та реальність».

Коли священник читав у церкві царський Маніфест, наші серця переповнювала надія на справжнє людське життя без панської сваволі й погроз. Ми мріяли вільно працювати на своїй землі, розпоряджатися врожаєм і будувати майбутнє для своїх дітей. Проте перший же прихід поміщицького землеміра жорстоко зруйнував усі наші сподівання.

Пан забрав собі найкращі чорноземи та прирізав нам піщаний наділ біля яру, відрізавши навіть вигін для худоби та доступ до лісу й водопою. Ми отримали «волю», але опинилися в статусі тимчасовозобов’язаних, змушених і далі гнути спину на панщині за користування землею. За мізерні три десятини держава нарахувала нашій родині викуп на 49 років наперед, сума якого вдвічі перевищує вартість землі. А піти до міста на заробітки неможливо, бо громада не дає паспорта через кругову поруку. Панське кріпацтво змінилося кріпацтвом борговим, і наша жадана воля виявилася гіркою та оманливою.

Робочий зошит

ЗАВДАННЯ ГЗР 1

1. Уяви, що ти — історик / історикиня, якому / якій доручено створити карту реформ 60–70-х років ХІХ ст. на українських землях. Твоя мета — показати вплив селянської та земської реформ на різні регіони України. На контурній карті України:

• Штрихуванням різних кольорів познач регіони, де селяни отримали мізерні земельні наділи (менше 3 десятин), та регіони з більшими наділами (понад 5 десятин):

Регіони з наділами менше 3 десятин позначені червоним вертикальним штрихуванням на Лівобережжі (Чернігівська та Полтавська губернії, де середній наділ склав 1,9–2,3 десятини).
Регіони з наділами понад 5 десятин позначені зеленим горизонтальним штрихуванням на Півдні України (Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії, де наділи сягали до 6,5 десятин).

• Різними кольорами познач території, де земську реформу 1864 р. було впроваджено одразу, а де її було відкладено до 1911 р.:

Території негайного запровадження земської реформи 1864 року зафарбовані суцільним синім кольором (Лівобережжя та Південь України).
Території, де запровадження земств відклали до 1911 року, зафарбовані суцільним жовтим кольором (Правобережжя: Київська, Подільська та Волинська губернії).

• Створи власний умовний знак (наприклад, символ монети) для позначення регіонів, де селяни активно викуповували землі, і розмісти його на карті:

Спеціальний знак у вигляді круглої монети розміщений у степових портах Півдня та на Правобережжі біля цукрових заводів, де селяни найшвидше переходили на грошовий викуп наділів.

• Склади легенду карти, чітко пояснюючи кожен колір, штрихування та умовний знак:

Червоне вертикальне штрихування — наділи менше 3 десятин (малоземелля).
Зелене горизонтальне штрихування — наділи понад 5 десятин (відносно забезпечені землею райони).
Синій колір — регіони створення земств у 1864 році.
Жовтий колір — регіони відтермінування земської реформи до 1911 року.
Знак золотої монети — осередки активного викупу землі селянами.

1. Аналіз: Чому, на твою думку, селянські наділи різнилися за розміром у різних регіонах України? Як це пов’язано з аграрним характером регіонів і політикою поміщиків?

Розмір наділів залежав від вартості землі та густоти населення. На Лівобережжі земля була дуже родючою і дорогою, а поміщики вирощували хліб на продаж, тому вони урізали селянські наділи до мінімуму, щоб примусити селян найматися на панщину. На Півдні України існував величезний фонд неосвоєних степів за низької густоти населення, тому влада виділяла селянам більші наділи для стимулювання освоєння краю та розвитку товарного зернового господарства.

1. Аналіз: Поясни, чому земська реформа була відкладена на Правобережжі до 1911 р. Яку роль відіграли політичні побоювання російської влади щодо польського впливу?

На Правобережжі майже всіма великими маєтками володіла польська шляхта, яка брала участь або співчувала польському визвольному повстанню 1863–1864 років. Царський уряд боявся, що вибори за майновим цензом приведуть поляків до керівництва земствами і зроблять ці органи базою для польського руху проти імперії. Через цей острах самодержавство заморозило введення місцевого самоврядування на цих землях майже на пів століття.

1. Творче завдання: Уяви себе селянином / селянкою з регіону з мізерними наділами. Напиши короткий лист (5–7 речень) до губернатора, описуючи труднощі через малий наділ і пропонуючи ідеї для покращення становища.

Ваше превосходительство пане губернаторе! Звертається до вас селянин із Полтавської губернії від імені всієї нашої сільської громади. Царський маніфест подарував нам волю, але пан відрізав найкращі землі та залишив нам лише по дві десятини піску на сім’ю. На цьому клаптику ми не можемо виростити достатньо хліба, а за випас худоби на панських луках віддаємо останнє зерно. Ми потрапили у вічну кабалу тимчасовозобов’язаних і не маємо коштів на сплату податків. Просимо виділити для нашої громади наділи з державних запасів на чесних умовах позики. Якщо нам дадуть справжню землю за справедливою ціною, наші родини вийдуть зі злиднів і принесуть користь державі.

2. Заповни таблицю «Великі реформи 60–70-х років ХІХ ст.»

Назва реформи, рік	Основні положення	Наслідки та значення
Селянська, 1861 р.	Ліквідація особистої залежності селян; отримання ними громадянських прав; поміщики зберегли власність на землю; селяни одержали наділи в постійне користування і мали викупити їх протягом 49 років; до викупу діяв стан «тимчасовозобов’язаних».	Створено ринок вільної робочої сили, проте селяни втратили 15% колишніх земель (відрізки), отримали надто малі наділи і платили величезний викуп державі.
Земська, 1864 р.	Створення виборних всестанових органів місцевого самоврядування (повітових і губернських земств) на основі куріальної системи виборів для завідування господарськими та соціальними справами.	Земства суттєво покращили мережу безкоштовних лікарень, доріг, шкіл та агрономічної допомоги; стали осередком суспільної праці української інтелігенції.
Судова, 1864 р.	Запровадження відкритого, гласного і безстанового суду; запроваджено рівність сторін (змагальність обвинувачення і захисту); створено інститут присяжних засідателів.	Судочинство стало найбільш прогресивним і демократичним в імперії, хоча збереглися окремі станові обмеження у вигляді волосних судів для селян.
Освітня, 1864 р.	Введення єдиної початкової школи; поділ гімназій на класичні та реальні; відновлення автономії університетів через керівництво радою професорів; дозвіл відкривати приватні школи.	Зросла доступність освіти для представників різних станів, однак навчання залишилося платним і велося виключно російською мовою.
Цензурна, 1865 р.	Перепідпорядкування цензурних установ Міністерству внутрішніх справ; запровадження системи попередження та судового переслідування періодики.	Посилився урядовий тиск на пресу, під особливий поліцейський контроль потрапили невеликі масові та провінційні видання.
Міського самоврядування, 1870 р.	Створення всестанових виборних міських дум і міських управ на чолі з міським головою на основі майнового податкового цензу.	Міста взяли під контроль благоустрій, водогони, транспорт, пожежні частини й торгівлю, що значно прискорило модернізацію міського середовища.
Військова, 1862–1874 рр.	Скасування рекрутчини; введення загальної військової повинності для чоловіків від 21 року; скорочення строків служби в піхоті до 6 років, на флоті до 7 років; поділ на військові округи.	Армія отримала сучасний резерв, підвищився рівень грамотності солдатів, було переозброєно війська новою технікою та створено паровий флот.
Фінансова, 1860–1864 рр.	Створення Державного банку; запровадження єдиної державної скарбниці; публікація державного бюджету; формування прозорої податкової системи.	Зміцнилася фінансова система і розширилося банківське кредитування промисловості, але зберігся застарілий подушний податок для найбідніших верств.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між подіями за схемою: Поразка Російської імперії у Кримській війні (1853–1856) → Усвідомлення необхідності модернізації країни → Скасування кріпосного права → Проведення інших «Великих реформ» 60-х – 70-х років ХІХ ст. На основі тексту параграфа поясни кожен етап.

Поразка в Кримській війні виявила повну економічну та військову відсталість Російської імперії від європейських країн, де панували вільна праця і парові технології.
Царський уряд усвідомив, що кріпосна система веде імперію до фінансового банкрутства і провокує небезпечні селянські бунти.
Скасування кріпосного права в 1861 році зруйнувало стару феодальну основу держави, надало селянам особисту свободу і започаткувало формування ринку праці.
Звільнення селян вимагало повної перебудови всього державного механізму: старі станові суди, архаїчне рекрутство, відсутність місцевої влади на місцях і неграмотність населення більше не могли існувати, тому влада провела земську, судову, освітню та військову реформи.

4. Напиши пост для уявного блогу 1861 р. (~100 слів) від імені селянина / селянки або поміщика / поміщиці, який / яка описує свої емоції після Маніфесту (наприклад, радість від свободи, але розчарування через малі наділи тощо). Використай хештеги (#СелянськаРеформа #СвободаЧиНі) та генератор зображень ШІ (наприклад, Bing Image Creator, DALL·E чи інший), щоб створити аватарку або ілюстрацію (наприклад, «Селянин отримує наділ» / «Поміщик втрачає владу»).

Сьогодні священик читав у церкві царський Маніфест. Спочатку сльози наверталися на очі від радості: ми більше не панська власність, нас ніхто не продасть і не розлучить із дітьми! Але далі пішли гіркі розмови про землю. Наш наділ урізали так, що курям ніде клюнути. Найкращі пасовища лишилися за паном, а за піщані клаптики ми маємо сплачувати викуп аж 49 років. Воля вийшла голодна і безземельна. Ми тепер стали якимись тимчасовозобов’язаними і знову мусимо йти до старого пана на панщину, щоб заробити шматок хліба.

#СелянськаРеформа #СвободаЧиНі

Опис запиту (промпт) для генератора зображень ШІ:
«Реалістична історична картина в стилі реалізму ХІХ століття. Натовп українських селян у сорочках та свитках стоїть біля сільської дерев’яної церкви і слухає писаря, який читає сувій царського Маніфесту 1861 року. На обличчях людей суміш здивування, радості та гіркої тривоги. Приглушене природне денне світло, детальне відтворення сільського одягу».

ЗАВДАННЯ ГЗР 2

5. Досліди й «оживи» карикатуру. Уважно розглянь карикатуру на селянську реформу 1861 р. з українського сатиричного журналу «Шершень».

Визнач, який персонаж може бути поміщиком, а який — селянином. Поясни, за якими ознаками ти їх розрізнив / розрізнила:

Персонаж у постолах, полотняних штанах і латаній свиті — це селянин. Він стоїть і балансує на одній нозі на крихітному п’ятачку ґрунту, бо вся земля навколо належить не йому. Інший персонаж одягнений у багатий міський або панський сюртук із чоботами, має ситу статуру і самовпевнену позу — це поміщик, який контролює всі навколишні поля і пильнує свої володіння.

Розроби уявний діалог, який міг би відбуватися між цими двома персонажами після оголошення реформи 1861 р. Діалог має відображати їхні погляди на подію:

Поміщик: Чого це ти, хлопче, стоїш посеред поля на одній нозі наче чапля і не берешся до роботи?
Селянин: Та ось царську волю приміряю до землі, пане. Наділ мені відміряли такий малий, що другу ногу поставити ніде.
Поміщик: Радій тому клаптику, хаме! Тепер ти вільна людина, а вся родюча земля довкола — це моя священна власність.
Селянин: Радів би, пане, та якщо опущу другу ногу на межу, ви одразу оштрафуєте мене за витоптування панських угідь.
Поміщик: Закон є закон: або плати викуп і штрафи, або йди назад до мене в маєток та відробляй панщину на моєму полі.

Як цей діалог, створений на основі карикатури, допомагає зрозуміти, чому «Велика реформа» викликала такі суперечливі оцінки?

Діалог показує повну прірву між офіційно проголошеною юридичною свободою та реальним економічним становищем людей. Держава оголосила про звільнення селян, проте фактично прирекла їх на голод через брак землі та важкі викупні платежі. Поміщики зберегли більшість багатств і статус, тоді як селяни відчули себе обдуреними, адже без достатньої кількості землі особиста воля перетворилася на нову форму економічної кабали.

Як карикатура показує «людське обличчя» реформи? Чим відрізняється від офіційного Маніфесту 1861 р.?

Офіційний Маніфест подавав скасування кріпацтва як велику царську милість і безкорисливу жертву дворянства заради добробуту селян. Карикатура ж викриває справжню сутність реформи: селянин залишився безправним і змучений злиднями, а дворянство зберегло свої привілеї та відібрало найцінніші угіддя. Малюнок передає гірку людську образу людей праці, для яких довгоочікуване свято свободи обернулося боротьбою за виживання на мізерному клаптику ґрунту.

6. Розглянь фото початкової школи Маріупольської земської управи (1891 р.) і виконай завдання. Уяви себе одним / однією з учнів / учениць на фото. Напиши коротку розповідь про свій день у школі, відповівши на такі питання: Якими були умови навчання? Які предмети ви вивчали сьогодні? Хто фінансує вашу школу? Якою мовою вас навчають і про що ви мрієте, коли виростете? Які почуття викликає у тебе ця фотографія?

Наш клас світлий і просторий, з дерев’яними партами та великою дошкою на стіні, хоча взимку біля вікон буває прохолодно. Сьогодні ми вчилися писати пером у зошитах, розв’язували приклади з арифметики і читали уривки з історії на уроці закону Божого. Усі підручники та платню нашому доброму вчителеві надає Маріупольська земська управа, яка безкоштовно відкрила цю школу для сільських дітей. Усі уроки проходять суворо російською мовою, хоча вдома на подвір’ї ми говоримо рідною українською. Коли я виросту, я мрію стати лікарем або земським агрономом, щоб допомагати селянам будувати заможне життя. Ця стара фотографія викликає повагу до дітей, які в суворому одязі прагнули знань, і водночас співчуття через заборону навчатися материнською мовою.

7. Аналіз історичної оцінки: «Факт-чекінг для історика». Опрацюй уривок із праці Ореста Субтельного про те, що земства мали переважно позитивний вплив на розвиток суспільства, та виконай завдання:

Знайди і запиши факти у параграфі, які підтверджують тезу Субтельного про позитивну роль земств:

Земства утримували лікарні та надавали медичну допомогу всім верствам безкоштовно. Вони відкривали й фінансували початкові та професійні школи, будували дороги, налагоджували поштовий зв’язок і допомагали розвитку агрономії через виставки та селянські кредити.

Знайди і запиши факти, які ускладнюють або заперечують цю оцінку:

Виборча система давала повну перевагу дворянам, які займали понад 75% місць, тоді як селяни мали лише 10%. Земства не мали політичної влади, а на Правобережжі влада не запроваджувала їх аж до 1911 року через острах польського визвольного руху.

Зроби висновок: Наскільки об’єктивною і повною є оцінка Субтельного? Чи можна сказати, що земства були «демократичним проривом» для України, чи радше «обмеженим кроком уперед»?

Оцінка історика точна й об’єктивна, бо показує як користь від земств, так і їхню станову нерівність. Земства були радше обмеженим кроком уперед: вони започаткували місцеве самоврядування і розвиток інфраструктури, проте залишилися під контролем дворян і царських губернаторів.

8. Створи «портрет» земства. На основі тексту параграфа склади розгорнуту характеристику земств за планом: Склад: Хто обирався до земств (за яким принципом)? Повноваження: Якими питаннями вони займалися? Значення: Який позитивний внесок вони зробили в розвиток суспільства? Обмеження: Чому їх не можна вважати повноцінним демократичним самоврядуванням? Національний аспект: Яку роль вони відіграли для українського суспільства?

Склад: Члени обиралися за трьома куріями від поміщиків, міщан і селян пропорційно до кількості землі, тому абсолютну більшість місць мали дворяни.
Повноваження: Опікувалися виключно місцевими господарськими справами — медициною, початковою освітою, дорогами, поштою та сільським господарством.
Значення: Розширили доступ селян до безкоштовних лікарень і шкіл, поліпшили стан шляхів та навчили людей вирішувати місцеві справи гуртом.
Обмеження: Не мали права ухвалювати закони, залежали від рішень губернатора та зберігали майновий і становий ценз.
Національний аспект: Були більш уважними до проблем простого люду, ніж царські урядовці, і стали осередком для гуртування діячів українського руху.

Творче завдання: Уяви, що ти можеш запровадити одну зміну до Положення про земські установи. Яку саме? (Наприклад, змінити виборчі цензи, розширити повноваження тощо.) Поясни, якої мети ти хочеш цим досягти:

Варто ліквідувати майновий ценз і ввести рівне право голосу для всіх станів. Це дасть змогу селянам отримати більшість у земствах і спрямувати основні гроші на будівництво сільських лікарень та безкоштовних шкіл.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)

9. «Голоси минулого». Прочитай уривки із «Записки» Олександра Кошелєва (про посилення невдоволення селян та вимогу вільної праці) та офіційного тексту Маніфесту 19 лютого 1861 р. (про добровільну відмову дворянства від права на кріпаків та збереження поміщицької власності на землю). Порівняй ці документи:

Які мотиви скасування кріпацтва наведено в кожному уривку?

Олександр Кошелєв називає мотивом зростання селянських протестів, збідніння села та гальмування вільної праці у рільництві й на фабриках. Царський Маніфест пояснює реформу виключно благородною волею монарха і тим, що поміщики добровільно погодилися поступитися правами заради покращення побуту селян.

Чому, на твою думку, офіційний документ мовчить про соціальну напругу та економічну недоцільність кріпацтва?

Царська влада не хотіла показувати свій страх перед бунтами і виставляти кризу імперії напоказ. Офіційна пропаганда зображувала царя мудрим благодійником, а дворян — щедрими захисниками селянства, щоб зберегти спокій у державі та авторитет монархії.

10. ШІ-інтерв’ю з історичною постаттю. Уяви, що ти маєш змогу поставити запитання цареві Олександру ІІ або українському селянину / українській селянці чи поміщику / поміщиці після реформи 1861 р. Склади 3–4 запитання для інтерв’ю:

Запитання до українського селянина:

Чи отримали ви справжню свободу після оголошення царського Маніфесту?
Чи вистачає виділеного земельного наділу для того, щоб прогодувати родину?
Як ви сплачуєте повинності панові у стані тимчасовозобов’язаного?
Чи задоволені ви обов’язковим викупом землі протягом сорока дев’яти років?

Використай будь-який чат-бот (наприклад, ChatGPT чи інший) і введи складені запитання, зазначивши «Відповідай від імені ___». Запиши найцікавіші відповіді:

Відповіді від імені селянина:

Свободу дали тільки на папері, бо без землі ми залишилися такими ж залежними від поміщика.
Наділу в дві десятини замало, тому доводиться знову йти на панські лани за мізерну плату або відробляти оренду.
Панщини поменшало, але пан і далі змушує відробляти за кожен шматок випасу та лісу.
Цей викуп — справжня кабала на пів століття вперед, якої наша родина не виплатить і за життя онуків.

Зроби висновок: Чи збігається враження від ШІ-діалогу з текстом підручника? Свою відповідь обґрунтуй:

Враження повністю збігається з підручником. Селяни втратили 15% земель, більшість із них отримали мізерні наділи до 5 десятин, мусили відбувати повинності у перехідному стані й опинилися у важкій викупній борговій залежності на 49 років.

11. Досліджуємо історичне джерело. Розглянь літографію «Земські вибори» за малюнком Костянтина Трутовського (1869 р.) і виконай завдання:

Опиши, що ти бачиш на передньому та задньому планах: хто бере участь? як вони взаємодіють?

На передньому плані сидять і стоять селяни в селянському одязі, які тримаються окремою групою, тихо радяться і виглядають невпевненими. На задньому плані за столом сидять поміщики та урядовці у мундирах, які впевнено ведуть збори, переглядають документи та повністю керують процесом голосування.

Порівняй соціальні групи на ілюстрації (дворяни, селяни, міщани). Свою відповідь обґрунтуй, опираючись на деталі одягу, пози:

Дворяни одягнені в дорогі міські костюми, сюртуки та формений одяг; вони вільно жестикулюють і почуваються повними господарями ситуації за столом. Селяни вдягнені в прості свити, постоли або грубі чоботи, сидять зігнувшись або скромно стоять біля стіни, що наочно показує збереження станової нерівності та перевагу поміщиків.

Як художник передав атмосферу виборів? Який настрій він зобразив (надія, конфлікт, організованість)?

Художник передав атмосферу станової нерівності та розгубленості: дворяни впевнено керують процесом за столом, а селяни стоять купкою осторонь і насторожено спостерігають за подіями. У сцені переважає настрій сумніву й напруженого очікування, адже новий порядок був незвичним для селян, хоча сама їхня участь давала надію на поступові зміни.

На основі зображення та тексту параграфа зроби висновок про значення земської реформи для самоврядування в Україні:

Земська реформа стала першим кроком до залучення різних верств населення, зокрема селян, до вирішення місцевих господарських справ і поступово привчала людей до самоврядування. Проте вибори не були рівноправними: через майновий ценз понад 75 % місць у земствах підросійської України належало дворянам, тоді як селяни мали лише близько 10 % голосів.

До якого типу історичних джерел належить ця літографія? Чому?

Ця літографія належить до візуальних (образотворчих) історичних джерел. Вона є графічним художнім зображенням реальної історичної події XIX століття, створеним сучасником реформ.

Чи можна її вважати достовірним історичним джерелом? Чому?

Так, її можна вважати достовірним джерелом, оскільки художник Костянтин Трутовський був очевидцем перетворень 1860-х років і точно передав тогочасний побут, соціальний склад учасників та деталі виборів. Водночас треба враховувати авторське ставлення митця, який підкреслив збереження станової дистанції між поміщиками та селянами.

12. «Моя свобода: мрії та реальність». Уяви, що ти — тимчасовозобов’язаний селянин / тимчасовозобов’язана селянка на Лівобережжі України після оголошення Маніфесту 19 лютого 1861 р. Напиши коротке есе-роздум (5–7 речень) на тему: «Моя свобода після 1861 року: мрії та реальність». У своєму тексті обов’язково опиши:
• перші враження та почуття: радість від слова «свобода», розгубленість чи недовіра;
• нове становище: що означає для тебе статус «тимчасовозобов’язаного / тимчасовозобов’язаної», обов’язок сплачувати викуп за землю;
• твої побоювання та мрії: про майбутнє сім’ї, господарства, громади.
(Есе-роздум пиши від першої особи: «Я відчув / відчула…», «Мені здається…», ніби це твій особистий щоденниковий запис або лист до рідних).

Коли священник у церкві прочитав царський Маніфест, я спершу відчув велику радість від одного тільки слова «воля». Проте перші світлі надії швидко змінилися розгубленістю та недовірою, коли пан пояснив нам нові порядки. Ми стали «тимчасовозобов’язаними», тому й далі мусимо відбувати панщину та віддавати оброк за свої клаптики поля. Землі на нашому Лівобережжі виділили дуже мало, найкращі ділянки відрізали, а викуп за цей наділ доведеться платити довгих 49 років. Мені страшно, що ця боргова кабала ляже на плечі моїх дітей і родина житиме у злиднях. Але я все ж мрію, що наша громада вистоїть, ми зможемо викупити свій наділ у повну власність і мої нащадки нарешті відчують себе справжніми господарями.