19. Німецька імперія. Перехід Німеччини до «світової політики»
1. Пригадайте, коли і в який спосіб відбулось об’єднання Німеччини. Яка роль у цьому процесі Отто фон Бісмарка?
Об’єднання Німеччини відбулося в 1871 році силовим шляхом («залізом і кров’ю») під проводом Пруссії після переможних воєн проти Данії (1864 р.), Австрії (1866 р.) та Франції (1870–1871 рр.). Головну роль у цьому процесі відіграв канцлер Отто фон Бісмарк, який завдяки продуманій дипломатії та військовій силі здолав спротив зовнішніх суперників, об’єднав німецькі землі навколо Берліна та проголосив створення Німецької імперії.
2. Які європейські держави не бажали піднесення Німеччини? Чому?
Піднесення Німеччини не бажали Франція, Австрія та Велика Британія. Франція й Австрія вбачали в єдиній сильній німецькій державі пряму загрозу своєму пануванню в континентальній Європі. Велика Британія прагнула зберегти традиційний баланс сил і остерігалася появи сильного суперника у промисловості, світовій торгівлі та морському флоті.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Які процеси ілюструє діаграма?
Діаграма демонструє процес швидкої урбанізації в Німеччині впродовж 1871–1910 років. За цей час частка міського населення збільшилася з 36,1 % до 60 %, тоді як частка сільських жителів відповідно зменшилася з 63,9 % до 40 %.
2. Під впливом яких чинників змінювалася чисельність населення на користь збільшення міського населення?
Збільшення частки городян відбувалося через швидкий розвиток важкої промисловості та завершення промислового перевороту, адже нові фабрики й заводи вимагали багато робочих рук. У той самий час у селах зберігалося юнкерське велике землеволодіння, тому збіднілі та малоземельні селяни масово вирушали в міста в пошуках стабільної заробітної плати.
1. Поясніть вплив протекціоністських заходів на зростання економіки.
Запровадження високих мит на імпортні товари надійно захистило німецьких підприємців від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку. Це допомогло національним виробникам розвивати важку індустрію, концентрувати капітал та швидко виводити вітчизняні товари на світові ринки.
2. Яким чином соціальне законодавство сприяє сталому економічному зростанню?
Запровадження державних пенсій і страхування на випадок хвороби чи травм суттєво послабило соціальне напруження та зменшило кількість страйків. Громадянський мир і впевненість робітників у завтрашньому дні створили стабільні умови для безперервної роботи підприємств та економічного піднесення.
3. Чому О. фон Бісмарк домагався посилення армії?
Канцлер зміцнював збройні сили, щоб захистити результати нещодавнього об’єднання Німеччини та забезпечити її лідерство в Європі. Армія була головним інструментом стримування потенційних супротивників, передусім Франції, яка прагнула реваншу за поразку 1871 року.
ПОМІРКУЙМО!
Поясніть, чому саме Велика Британія та Росія стали головними суперниками Німеччини в міжнародних відносинах кінця XIX — початку XX ст.
Велика Британія стала суперником Німеччини через стрімку боротьбу за ринки збуту, німецькі претензії на колонії та масштабне розгортання будівництва потужного німецького військового флоту. Відносини з Росією зіпсувалися через суперництво за вплив на Балканах і Близькому Сході («Дранг нах Остен»), митні обмеження на російське зерно та створення Німеччиною Троїстого союзу.
Прокоментуйте карикатуру на Отто фон Бісмарка. Які особливості політики канцлера відобразив автор карикатури? Чи погоджуєтесь ви з автором карикатури щодо оцінки постаті канцлера?
На карикатурі канцлер показаний як умілий ляльковод, який спритно керує суперечностями між монархами Союзу трьох імператорів і тримає під контролем європейську політику. Карикатурист підкреслив дипломатичну майстерність Бісмарка, що давала змогу спрямовувати дії інших великих держав на користь Берліна. Ця оцінка є цілком справедливою, оскільки саме гнучка зовнішня політика канцлера тривалий час захищала Німеччину від небезпеки війни на два фронти.
ПОМІРКУЙМО!
Канцлер Німеччини Б. фон Бюлов, виступаючи в Райхстазі в 1897 р., сказав: «Ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів поступався землею, іншому — морем, а собі залишав небо, — ці часи минули. Ми вимагаємо для себе місця під сонцем». Про які зовнішньополітичні наміри свідчили слова канцлера? Висловте припущення, як розвиватимуться відносини Німеччини з європейськими сусідами після переходу до «світової політики».
Слова канцлера вказували на перехід Німеччини до імперіалістичної «світової політики» та готовність вимагати переділу колоніальних територій і сфер впливу у світі. Перехід до такого курсу неминуче вів до загострення суперечностей із Великою Британією, Францією та Росією, що змусило ці держави укласти спільний союз (Антанту) і прискорило наближення Першої світової війни.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Укажіть дати історичних подій. Доберіть три події з історії України, які відбулися в межах наведеної хронологічної послідовності.
Хронологічна послідовність подій:
- Призначення О. фон Бісмарка міністром-президентом Пруссії — 1862 р.
- Проголошення Німецької імперії — 1871 р.
- Створення Союзу трьох імператорів — 1873 р.
- Утворення Троїстого союзу — 1882 р.
- Відставка О. фон Бісмарка — 1890 р.
- Перехід Німеччини до «світової політики» — 1897 р.
Події з історії України в межах цього періоду (1862–1897 рр.):
- 1863 р. — видання Валуєвського циркуляра, що забороняв друк шкільних і релігійних книг українською мовою;
- 1876 р. — підписання російським імператором Емського указу про повну заборону використання української мови в культурі й освіті;
- 1890 р. — заснування у Львові Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
2. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику О. фон Бісмарка й урядів Вільгельма ІІ. Що між ними спільного, а що — відмінного?
| Критерій порівняння | Політика О. фон Бісмарка | Політика урядів Вільгельма ІІ |
|---|---|---|
| Спільне | Зміцнення армії, захист інтересів великих промисловців і землевласників, збереження імперської форми правління та провідної ролі монарха. | Зміцнення армії, захист інтересів великих промисловців і землевласників, збереження імперської форми правління та провідної ролі монарха. |
| Відмінне у внутрішній політиці | Проводив курс на придушення опозиції («Культуркампф» проти католиків, «Винятковий закон проти соціалістів»), поєднуючи його з першим у світі державним соціальним законодавством. | Скасував винятковий закон проти соціалістів, прагнув заручитися підтримкою робітників через націоналістичну й мілітаристську пропаганду. |
| Відмінне у зовнішній політиці | Зберігав рівновагу сил у Європі, укладав союзи («Союз трьох імператорів», Троїстий союз) та уникав прямого зіткнення з Великою Британією й війни на два фронти. | Проголосив агресивну «світову політику», почав відкриту гонку військово-морських озброєнь із Британією та експансію на Схід («Дранг нах Остен»). |
3. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/OsQNj.
Завдання виконується самостійно в інтерактивній формі за вказаним посиланням.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Німеччина належала до «другого покоління» капіталістичних країн. Як це позначилося на внутрішній і зовнішній політиці Німецької імперії?
Пізніший старт модернізації дозволив Німеччині одразу використовувати найновіші технології та будувати великі монополістичні об’єднання (картелі й синдикати) за значної підтримки держави. У внутрішній політиці це зумовило тісний союз промислових магнатів і прусського дворянства (юнкерів). У зовнішній політиці німецька держава, запізнившись до первісного розподілу колоній між Британією та Францією, узяла агресивний курс на мілітаризацію та військовий переділ світу.
5. Як ви думаєте, чому за певної реакційності внутрішньополітичного курсу Німеччина стала першою країною у світі, в якій ухвалили соціальне законодавство?
Це був прагматичний розрахунок канцлера Отто фон Бісмарка: запроваджуючи державне соціальне забезпечення згори, він прагнув вибити ґрунт з-під ніг соціал-демократів і запобігти загрозі робітничої революції. Покращення умов життя трудящих допомогло зберегти внутрішній порядок і стабільність імперії.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
6. «Бісмарк — щастя для Німеччини, хоч він і не добродійник людства, — писав історик Брандес. — Для німців він те саме, що для короткозорого — пара чудових, незвичайно сильних окулярів: щастя для хворого, але велике нещастя, що вони йому потрібні». Який сенс криється в словах відомого історика? Чи поділяєте ви його думку?
Сенс висловлювання в тому, що тверда рука Бісмарка була справжнім порятунком для створення сильної та єдиної німецької держави, але сам факт потреби в авторитарному лідері свідчив про незрілість суспільства й слабкість демократичних інститутів. З цією думкою можна погодитися: хоча Бісмарк і подолав вікову роздробленість нації, його силові методи закріпили прусський мілітаризм і культ сили в німецькій політиці.
7. Складіть політичний портрет «Бісмарк — “залізний канцлер” Німецької імперії». Під час роботи використайте матеріал відео.
Отто фон Бісмарк (1815–1898) — видатний німецький державний діяч, перший канцлер об’єднаної Німецької імперії. Очоливши уряд Пруссії в 1862 році, він поставив за мету згуртувати роздроблені землі «залізом і кров’ю». Завдяки переконливим військовим перемогам над Данією, Австрією та Францією в 1871 році у Версалі він урочисто проголосив створення єдиної імперії.
У внутрішній політиці канцлер послідовно зміцнював державу: увів єдину валюту, створив Імперський банк і захистив промисловість митними тарифами. Бісмарк рішуче боровся проти впливу католицької церкви («Культуркампф») і заборонив соціалістичні організації. Водночас він виявив державну далекоглядність і першим у світі запровадив обов’язкове соціальне страхування робітників (від хвороб, каліцтва та пенсії за віком), знявши напругу в суспільстві.
Зовнішня політика канцлера була зосереджена на дипломатичній ізоляції Франції та недопущенні війни на два фронти. Бісмарк створив Союз трьох імператорів, а в 1882 році уклав Троїстий союз з Австро-Угорщиною та Італією. Він діяв обережно й виважено, заклавши міцний фундамент німецької могутності в Європі.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Отто фон Бісмарк — перший канцлер Німецької імперії, який об’єднав країну «залізом і кров’ю», поєднав боротьбу з політичними опонентами з першим у світі соціальним законодавством та дипломатично забезпечив лідерство Німеччини в Європі.