§ 19. Виклики модернізації промисловості українських земель на початку ХХ ст. (Щупак)
Пригадайте. Якими були особливості промислового розвитку українських земель наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., і які чинники стримували цей процес?
Промисловий розвиток українських земель відзначався швидким піднесенням важкої індустрії: видобутку кам’яного вугілля в Донбасі, залізної руди в Кривбасі, марганцю біля Нікополя та металургійного виробництва. Також високі прибутки приносила цукрова промисловість Правобережжя. Стримували розвиток імперська політика царського уряду, яка перетворювала край на сировинний придаток, брак вітчизняного капіталу, низька купівельна спроможність збіднілого селянства та сильна залежність від іноземних власників.
ПОМІРКУЙТЕ
Уривок із роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»
• Яким чином цей уривок відображає соціальну та психологічну реакцію українського селянства на виклики модернізації на початку ХХ ст.?
Уривок яскраво змальовує розкол селянства під тиском нових ринкових умов. Частина господарів виявила рішучість і сміливо взялася за справу, а інші злякалися змін, замкнулися в старих традиціях і поступово втрачали землю та майно через злидні.
• Чому одні знаходили в ній шанс, а інші — трагедію?
Підприємливі господарі бачили в модернізації шанс розбагатіти, адже вони купували техніку, орендували землі, наймали робітників і вигідно продавали зерно. Для більшості ж селян капіталізм став трагедією, тому що через нестачу землі, грошей і реманенту вони не витримували конкуренції, розорялися і перетворювалися на наймитів.
• Як образ «плавця на хвилі» символізує економічну активність і пристосування до нових умов життя?
Образ «плавця на хвилі» показує людину, яка не пасує перед труднощами ринку. Вона активно бореться за своє господарство, терпить невдачі, підлаштовується під зміни і врешті виходить господарем свого життя.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/z6gYN)
Яким чином будівництво залізниць вплинуло на економічний розвиток України на початку ХХ ст.?
Залізничні магістралі з’єднали промислові райони Кривого Рогу, Донбасу та Придніпров’я з чорноморськими портами Одеси та Миколаєва. Це дозволило швидко вивозити сотні мільйонів пудів зерна, вугілля і металу на європейські ринки. Поряд із новими станціями, як у містечку Любашівка, підприємці відкривали парові млини, елеватори та цегельні заводи, що створило тисячі робочих місць і прискорило торгівлю.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
• Розгляньте інфографіку. Яким було економічне становище українських земель на початку ХХ ст.? Як економіка України була пов’язана з центром?
Українські землі виконували роль аграрно-сировинної периферії для Російської імперії. Із українських губерній до центральної Росії масово вивозили дешеву сировину (вугілля, руду, хліб), а в центрі виготовляли готові фабричні товари, які потім за завищеними цінами збували назад в Україну.
• Пригадайте, що таке «колонія». Чи було становище українських земель колоніальним?
Колонія — це підкорена територія без власної державної влади, яка перебуває під повним політичним та економічним контролем метрополії. Становище України мало колоніальні риси, тому що імперський центр використовував її природні багатства для власного розвитку і не дбав про створення завершених циклів промислового виробництва в Україні.
ПОМІРКУЙТЕ
Які соціальні реалії Борислава наприкінці ХІХ ст. розкриваються в уривках, і як вони відображають становище українського населення в Австро-Угорській імперії?
Уривки з твору Івана Франка свідчать про безжальну експлуатацію місцевих робітників-«ріпників» на нафтових родовищах. Українські селяни працювали в небезпечних шахтах за мізерну оплату, гинули від аварій і жили в жахливій антисанітарії, тоді як усі надприбутки забирали іноземні нафтові компанії. Це свідчить про пригнічене, безправне становище українців у монархії Габсбургів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку «Особливості індустріалізації в Україні». Які фактори сприяли початку індустріалізації в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст., і чим вона відрізнялася від загальноімперських процесів?
Індустріалізації сприяли наявність великої кількості вільних робочих рук після реформи 1861 року, багатющі поклади корисних копалин, приплив іноземних грошей, залізничне будівництво та швидкий розвиток морських портів. Від загальноімперських процесів вона відрізнялася значно вищою концентрацією виробництва, випереджальним зростанням важкої сировинної промисловості (вугілля, металургія) та майже повною відсутністю українського національного капіталу серед власників заводів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації доповніть схему «Наслідки монополізації для України».
Головні наслідки монополізації:
- Стабілізація ринку (зменшення кризового перевиробництва товарів).
- Втрата конкуренції (занепад вільного ринкового суперництва).
- Залучення іноземного капіталу (будівництво передових заводів коштом закордонних інвесторів).
- Диктат цін (встановлення штучно завищених монопольних цін для споживачів).
- Витіснення дрібного бізнесу (банкрутство невеликих фабрик і майстерень).
- Надконцентрація виробництва (зосередження промисловості в руках вузького кола синдикатів).
• Як монополії впливали на економіку та ціни?
Монополії штучно стримували виробництво, щоб створити дефіцит і продавати продукцію за завищеними цінами. Це збільшувало прибутки магнатів і водночас вимивало кошти в покупців і дрібних фабрикантів.
• Монополії корисні чи шкідливі для суспільства? Обґрунтуйте.
Монополії приносять як користь, так і шкоду. З одного боку, вони дозволяють зосередити ресурси для масштабних проектів і модернізації виробництва. З іншого боку, вони завдають шкоди, тому що знищують чесну конкуренцію, завищують ціни на життєво необхідні товари та стримують появу нових незалежних підприємств.
• Як, на вашу думку, держава повинна регулювати діяльність великих підприємств?
Держава повинна ухвалювати чіткі антимонопольні закони, обмежувати змови щодо цін, гарантувати права робітників на безпечну працю та підтримувати малий і середній бізнес податковими пільгами.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодом / покликанням qr.orioncentr.com.ua/qgmYV)
Перегляньте буктрейлер до п’єси Марка Кропивницького «Глитай, або ж Павук»:
• Яким автор твору зображує підприємця-власника?
Автор зображує підприємця Бикова як жадібного й жорстокого визискувача («глитая»), який обплутує селян боргами, позичає гроші під грабіжницькі відсотки і безжально забирає в бідняків останній шматок хліба.
• Чи всі представники буржуазії були такими?
Ні, серед буржуазії були освічені та відповідальні підприємці, які впроваджували новітні машини, відкривали робітничі лікарні, будували школи й жертвували значні суми на культуру.
• Які приклади меценатства перших українських підприємців вам відомі з курсу історії?
Родина цукрозаводчиків Терещенків збудувала в Києві лікарні, притулки, картинні галереї та внесла гроші на спорудження Володимирського собору. Промисловці Симиренки профінансували друк «Кобзаря» Тараса Шевченка та розвивали українське садівництво. Подружжя Богдана і Варвари Ханенків зібрало славетну колекцію світового мистецтва і передало її в дар українському народу.
• Чи можна їхню діяльність порівняти із сучасним волонтерством?
Так, можна. Діяльність тогочасних меценатів дуже близька до сучасного волонтерства і благодійності, адже вони за власним покликом віддавали величезні приватні кошти на підтримку українського народу, лікування хворих, захист мови й розвиток освіти.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Які наслідки мала реформа 1861 р. для українського селянства?
Реформа ліквідувала кріпосне право і дала селянам громадянські свободи. Разом із тим селяни втратили частину земель через «відрізки», потрапили у важку боргову залежність через викупні платежі та страждали від малоземелля, що змусило мільйони людей шукати заробітку на заводах або виїжджати на чужину.
2. Чим було спричинене економічне піднесення початку ХХ ст.?
Піднесення викликали завершення промислового перевороту, приплив французьких, бельгійських та німецьких капіталів, інтенсивне прокладання залізниць і зростання попиту на метал, вугілля і зерно на європейських ринках.
3. Що таке «синдикат»? Які негативні і позитивні наслідки мало виникнення монополій?
Синдикат — це форма монополії, за якої підприємства зберігають виробничу самостійність, але повністю об’єднують збут готової продукції та закупівлю сировини через спільну торговельну контору.
Позитивні наслідки монополій: велика концентрація ресурсів, впровадження нових технологій, стабільність виробництва у часи економічних криз.
Негативні наслідки монополій: знищення конкуренції, завищення цін для покупців, поглинання дрібних власників і диктат умов державі.
4. Які процеси в Україні на початку ХХ ст. можна віднести до проявів модернізації?
До проявів модернізації належать такі явища:
- перехід від ручної праці до машинної індустрії;
- створення великих металургійних і гірничих районів (Донбас, Кривбас, Придніпров’я);
- прокладання густої залізничної мережі та розвиток торговельного флоту;
- виникнення потужних синдикатів («Продамет», «Продвугілля», «Продаруд»);
- залучення іноземних інвестицій у важке машинобудування;
- зростання міст (урбанізація) і формування класу найманих робітників;
- товарна спеціалізація аграрних районів на вирощуванні зерна й цукрового буряку.
II. Обговорюємо у групі
Об’єднайтеся у групи. Уявіть себе власником / власницею синдикату. Які причини спонукали б вас заснувати синдикат? Яку галузь промисловості ви б обрали? Створіть короткий чекліст монополіста «Як я контролюю ринок».
Головні причини заснування синдикату — це прагнення припинити цінові війни з конкурентами, гарантувати стабільні прибутки та не допустити перевиробництва продукції. Для створення синдикату вигідно обрати металургійну галузь («Продамет»), адже метал необхідний для рейок, вагонів, суден і мостів.
Чекліст монополіста «Як я контролюю ринок»:
- Об’єдную збут продукції всіх металургійних заводів через єдину торговельну контору.
- Встановлюю єдину фіксовану ціну на рейки, чавун і сортове залізо.
- Визначаю суворі квоти виплавки металу для кожного підприємства синдикату.
- Розподіляю ринки збуту між учасниками, щоб уникнути внутрішнього суперництва.
- Скуповую запаси залізної руди й вугілля, блокуючи поставки незалежним заводам.
III. Мислимо творчо
За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про життя й діяльність підприємця Джона Юза. Створіть сторінку цього історичного діяча в мережі.
Профіль діяча: Джон Джеймс Юз (John Hughes)
Статус: Валлійський інженер, металург, підприємець-новатор, засновник металургійного заводу та міста Юзівка (сучасний Донецьк).
Роки життя: 1814–1889 рр.
Місце народження: Мертір-Тідвіл, Уельс, Велика Британія.
Про себе:
Пройшов шлях від робітника на батьківській кузні до директора лондонського суднобудівного заводу. У 1869 році викупив концесію на будівництво рельсового заводу в Російській імперії та заснував «Новоросійське товариство кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва». Приїхав у донецькі степи з кількома сотнями валлійських майстрів і розпочав індустріальне диво.
Головні дописи на сторінці:
- 1872 рік: Наш завод дав перший чавун! Ми збудували повний цикл: видобуваємо місцеве вугілля, робимо власний кокс, плавимо руду і катаємо міцні залізничні рейки.
- 1875 рік: Навколо заводу зростає робітниче селище Юзівка. Ми відкрили школу, лікарню, аптеку, провели водогін і побудували церкву для робітників.
- 1889 рік: Наші заводи випускають четверту частину всього заліза в імперії. Донбас став могутнім серцем промисловості.
Кредо: «Справжня справа потребує заліза, енергії та невпинного руху вперед».