§ 19. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття (Хлібовська)

Зміст

РОЗДІЛ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ (ВСТУП)

1. Дізнайтеся, чиї ідеї мали ключовий вплив на формування світогляду Івана Франка, особливо в питаннях соціальної справедливості та національного розвитку.

На формування світогляду Івана Франка вирішальний вплив справили ідеї Михайла Драгоманова, поезія Тараса Шевченка та праці європейських мислителів і соціалістів. Драгоманов переконав Франка поєднати національне визволення із боротьбою за соціальні права селян і робітників. Також на нього вплинули ідеї європейського раціоналізму, демократії та наукового поступу.

2. Поміркуйте. Як слова Івана Франка «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод / Не спинить вас од праці! Сягай до дна!» (з вірша «Каменярі») відображають його життєве кредо?

Ці рядки закликають до наполегливої щоденної праці заради визволення та просвіти свого народу. Скала символізує темряву, соціальний гніт і вікові національні перешкоди. Франко вважав сенсом свого життя безупинну працю каменяра, який пробиває шлях до правди й нового справедливого суспільства.

3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя Івана Франка було тісно переплетене з ключовими історичними подіями кінця XІХ — початку ХХ століття в Україні. Наведіть 3-4 факти з його біографії, що яскраво показують його участь у цій епосі.

Життя Івана Франка було нерозривно пов’язане з головними подіями доби:

  1. Заснування першої української політичної партії: у 1890 році він разом із Михайлом Павликом створив Русько-українську радикальну партію (РУРП) і очолив її.
  2. Переслідування та ув’язнення: австрійська влада тричі кидала його до в’язниці (1877, 1880, 1889 роки) за соціалістичну та громадську діяльність.
  3. Розбудова української науки: очолював філологічну секцію в Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ) та працював над піднесенням товариства до рівня академії наук.
  4. Боротьба за права народу в парламенті: Франко тричі балотувався до Галицького сейму та австрійського парламенту, де відкрито відстоював інтереси селянства.

ЗГАДАЙТЕ

Згадайте, які особливості сільськогосподарського та промислового розвитку були характерними для західноукраїнських регіонів.

Західноукраїнські землі залишалися аграрним краєм із великим поміщицьким землеволодінням та значною кількістю малоземельних селян. Промисловість розвивалася повільно і мала виразний сировинний напрям: видобуток нафти, озокериту, солі та заготівля деревини. Більшість заводів і промислів перебували в руках іноземних підприємців.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Як ви розумієте значення понять: «експорт», «імпорт»?

Експорт — це продаж і вивезення товарів або послуг за межі держави на закордонні ринки. Імпорт — це купівля та ввезення іноземних товарів чи послуг у країну для продажу на внутрішньому ринку.

ЧИ ПАМ’ЯТАТЕ ВИ

Чи пам’ятаєте ви, що в результаті Йосифінських реформ селяни отримали особисту свободу, а під час «Весни народів» було скасовано панщину? Що вам про це відомо?

Реформи імператора Йосифа II наприкінці XVIII століття звільнили селян від особистої кріпосної залежності та чітко обмежили тривалість панщини. У 1848 році революція під назвою «Весна народів» змусила імперську владу остаточно скасувати панщину в Галичині, Буковині та на Закарпатті. Після цього селяни стали власниками своїх наділів, хоча мусили сплачувати за них викупні платежі.

ЗАВДАННЯ

Створіть карту пам’яті «Трансформація економіки та суспільства західноукраїнських земель у ХІХ столітті».

Трансформація економіки і суспільства у ХІХ ст. Сільське господарство • Скасування панщини у 1848 році • Проблема сервітутів і селянське малоземелля • Заміна трипілля сівозмінами та меліорація • Впровадження машин, школа в Дублянах Кооперативний рух • Василь Нагірний — батько кооперації • 1883 р. — «Народна торгівля» (споживча) • Кредитні спілки: «Віра», банк «Дністер» • Товариство «Сільський господар» (1899 р.) Промисловість і транспорт • Сировинний характер та іноземний капітал • Нафта й озокерит: Борислав і Дрогобич • 1861 р. — залізниця Львів — Перемишль • Солевидобуток (64% імперського обсягу) Суспільство та еміграція • Українці в селі — понад 70%, у містах — до 20% • Трудова еміграція: понад 400 тис. осіб • Переселення до Канади, США, Бразилії • Формування класів робітників і підприємців

Карта пам’яті виділяє чотири основні напрями модернізації краю: аграрні реформи, зародження кооперативного руху, промисловий та залізничний розвиток, а також соціальні зрушення разом із масовою трудовою еміграцією.

1. ВПЛИВ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1848 РОКУ НА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО КРАЮ

1. Які суперечливі соціально-економічні наслідки та зміни в сільському господарстві принесла Селянська реформа 1848 року?

Реформа скасувала панщину, і селяни отримали у власність свої земельні наділи. Проте за звільнення поміщики одержали великий грошовий викуп від держави та частини селян. Найкращі угіддя, пасовища й ліси залишилися у поміщиків, через що більшість селянських господарств стали малоземельними. Водночас у господарство прийшли залізні плуги, косарки, сівозміни та меліорація, а селяни поступово втягувалися в товарно-грошові відносини.

2. Які причини зумовили масову трудову еміграцію із західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття?

Головними причинами стали гостра нестача землі, зростання кількості населення та слабкий промисловий розвиток краю. Селяни не знаходили заробітку вдома і шукали порятунку від бідності на сезонних роботах або виїжджали на постійне життя до Канади, США, Бразилії та Аргентини.

3. Що таке кооперація? Які її види?

Кооперація — це самоврядне об’єднання людей зі спільними інтересами для взаємодопомоги та співпраці. Найпоширенішими її видами були споживча, заготівельно-збутова та кредитна кооперація.

ЖИТТЄТЕКА

1. Проаналізуйте, яким чином досвід дитинства Василя Нагірного і його освіта в Європі могли вплинути на формування особистості та розвиток підприємницьких ініціатив.

Бідне дитинство та труднощі під час навчання виховали у Василя Нагірного стійкість і співчуття до злиденного життя простого люду. Навчання та праця у Швейцарії допомогли йому побачити користь європейського кооперативного руху. Цей досвід він успішно використав для організації перших споживчих спілок у Галичині.

2. Як, на вашу думку, написання статей з корисними порадами, створення кооперативів свідчать, що Василь Нагірний був людиною, яка вірила в те, що вчитися потрібно все життя? Як це допомагало українцям розвиватися?

Його статті з порадами щодо будівництва та брошура «Порадник для крамниць» доводять, що він цінував практичні знання та прагнув передати їх народу. Такі посібники вчили селян вести торгівлю, правильно господарювати та самостійно заробляти без посередників.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

1. Проаналізуйте схему «Кооперація в українських регіонах Австро-Угорської імперії». Підготуйте історичну довідку про діяльність українських кооперативів за алгоритмом: зміст поняття; «батько української кооперації»; види кооперативів; напрямки діяльності; значення кооперації для селян.

Історична довідка про кооперативний рух подана у таблиці:

ПараметрІсторична довідка про українську кооперацію
Зміст поняттяСамоврядне об’єднання людей зі спільними інтересами для взаємодопомоги та господарської співпраці.
«Батько української кооперації»Василь Нагірний, який у 1883 році заснував у Львові споживче товариство «Народна торгівля».
Види кооперативівСпоживча («Народна торгівля»), заготівельно-збутова («Сільський господар»), кредитна (спілка «Віра», банк «Дністер»).
Напрямки діяльностіЗбут селянських товарів, гуртові склади крамниць, пільгові позики, постачання сортового насіння та фінансування «Просвіти».
Значення кооперації для селянЗахист від грабіжницьких відсотків лихварів, доступ до вигідних кредитів, навчання новим методам праці та підвищення достатку родин.

2. Поміркуйте, яким чином діяльність українських кооперативів сприяла розвитку підприємливості та фінансової грамотності серед селянства західноукраїнських земель.

Кооперативи навчали селян об’єднувати заощадження та вести спільну торгівлю без перекупників. Кредитні спілки видавали позики під помірні відсотки і пояснювали основи грошового обігу. Завдяки цьому селяни вчилися самостійно планувати витрати й вигідно продавати свій урожай.

НАФТОВИЙ ШИБ БИТКІВ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

1. Як, на вашу думку, розвиток нафтовидобувної промисловості в минулому та її наслідки сьогодні впливають на довкілля в Карпатському регіоні?

Неконтрольований видобуток нафти наприкінці ХІХ століття спричинив забруднення ґрунтів і підземних річок токсичними викидами та нафтовими відходами. Сьогодні старі покинуті свердловини продовжують загрожувати карпатським джерелам питної води і руйнують природні екосистеми краю.

2. Запропонуйте конкретні дії, спрямовані на розумне споживання енергоресурсів та зменшення негативного впливу на екосистему.

Слід надійно герметизувати покинуті нафтові свердловини та проводити рекультивацію земель. Також важливо розвивати сонячну та вітрову енергетику, утеплювати будинки й ощадливо витрачати пальне та електроенергію в повсякденному побуті.

2. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ

1. Яким чином Австро-Угорщина використовувала економічний потенціал її українських регіонів?

Імперська влада розглядала західноукраїнські землі лише як ринок збуту для своїх готових товарів і як джерело дешевої сировини. Вона заохочувала вивезення нафти, солі й деревини, але водночас гальмувала створення місцевих обробних заводів.

2. Які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях?

Найбільший розвиток мали нафтодобувна, озокеритна, деревообробна та харчова промисловість (виробництво борошна, пива, спирту й цукру). Також стрімко зростав солевидобуток і діяли залізничні ремонтні майстерні.

3. Коли розпочалося будівництво залізниць? Назвіть основні залізничні лінії.

Будівництво залізниць розпочалося у 1860-х роках. У 1861 році відкрили першу гілку Львів — Перемишль, яка з’єднала Львів із Віднем. Згодом збудували лінії Львів — Чернівці, Чоп — Ужгород, Чернівці — Сучава та лінію Золочів — Тернопіль — Підволочиськ (1873 рік).

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Визначте, який об’єкт описує поет у вірші, називаючи його «дивом чорним, невгомонним» та «залізним конем». Наведіть аргументи з тексту.

Іван Франко описує потяг (паротяг). На це вказують авторські метафори «залізний коню», «диво чорне, невгомонне», а також згадка про розірвані межі та з’єднання різних народів і земель новими залізничними коліями.

2. Поміркуйте, як розвиток транспорту міг вплинути на розвиток торгівлі та економіки регіону. Що означає вислів «земля тісна для твоєї бистроти»?

Залізниця значно прискорила доставку сировини та товарів і поєднала українські землі зі світовими ринками. Вислів поета означає, що потяг рухався неймовірно швидко для свого часу, тому великі географічні відстані раптово здалися людям зовсім малими.

ЧЕРНІВЦІ. ЯРМАРОК. ФОТО 1890-Х РОКІВ

1. Використовуючи інтернет, дізнайтеся біля яких споруд, зображених на фото, виник цей ярмарок. Яку роль вони відігравали в житті міста?

Цей ярмарок вирував на Центральній площі міста біля споруди Чернівецької ратуші. Ратуша служила осідком міського магістрату та самоврядування, а сама площа була головним осередком міського життя, де торгували й проводили всі важливі свята.

2. Довідайтеся, що саме продавали і купували на місцевих ярмарках.

Селяни привозили на ярмарок зерно, худобу, коней, птицю, шкіру, вовну, овочі, віск та глиняний посуд. Натомість вони купували тканини, фабричний одяг, взуття, залізні коси й плуги, керосин, сіль, цукор та інші привізні вироби.

3. ТОРГІВЛЯ ТА МІСЬКЕ ЖИТТЯ

1. Що експортували із західноукраїнських земель, а що імпортували до них?

З краю вивозили (експортували) сиру нафту, озокерит, кухонну сіль, ліс, худобу та зерно. Ввозили (імпортували) машини, промислове обладнання, кам’яне вугілля, добрива, метали, цемент і готові побутові товари.

2. Які міста були найбільшими на західноукраїнських землях?

Найбільшими містами краю були Львів, Чернівці та Ужгород. Завдяки стрімкому видобутку нафти швидко зростала чисельність населення у Бориславі та Дрогобичі.

3. Які особливості соціальної структури українців краю?

Переважну більшість українців (понад 70%) складали селяни, тоді як частка українців серед містян не досягала й 20%. Поступово формувалися невеликі групи українських робітників та підприємців, а провідниками національного відродження виступали інтелігенція та духовенство.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Висловіть свою думку: яка з цих подій мала найбільший довгостроковий вплив на формування української ідентичності та національної свідомості на західноукраїнських землях? Відповідь обґрунтуйте.

Хронологія ключових подій:

  • 1848 рік — скасування панщини в Австрійській імперії;
  • 1861 рік — запуск першої залізниці Львів — Перемишль;
  • 1870-ті роки — початок масової трудової еміграції селян;
  • 1880-ті роки — розгортання українського кооперативного руху.

Найбільший довгостроковий вплив на формування української свідомості мав початок кооперативного руху у 1880-х роках. Кооперація не лише покращила матеріальне життя простого люду, а й об’єднала українців навколо спільних господарських та просвітницьких справ. Кредитні й споживчі спілки виховували почуття гідності, фінансували українські школи та пресу, що заклало міцну основу для національного згуртування.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

1. Використовуючи схему «Трудова еміграція українців Галичини, Буковини, Закарпаття» та інформацію з параграфа, поміркуйте, чому цей історичний процес мав суперечливий характер для розвитку українського суспільства.

Еміграція мала суперечливі сторони. З одного боку, вона рятувала тисячі селянських родин від голодної смерті, послаблювала земельне перенаселення в краї, а емігранти надсилали зароблені гроші додому. З іншого боку, рідний край втрачав працьовитих молодих людей, руйнувалися родини, а на чужині українці виснажували сили на важких роботах. Водночас виїзд сприяв появі організованої української діаспори за кордоном.

2. Дослідіть, які напрямки і причини трудової еміграції в теперішній час. Проаналізуйте, які чинники сьогодні зумовлюють трудову еміграцію з України. Порівняйте ці причини та напрямки сучасної еміграції з тими, що були характерними для українців у ХІХ столітті.

Нині українці найчастіше виїжджають на роботу до країн Європейського Союзу (Польща, Німеччина, Чехія), а також до США й Канади. Головними чинниками є безпекові загрози через війну, пошук вищої оплати праці та безробіття.

Порівняння подано в таблиці:

ОзнакаЕміграція у ХІХ століттіСучасна еміграція
Країни призначенняКанада, США, Бразилія, Аргентина.Польща, Німеччина, Чехія, США, Канада.
Основні причиниНестача землі, безземелля селян, злидні.Війна, безпека, економічна криза, низькі зарплати.
Сфера зайнятостіОбробка цілинних земель, сільське господарство.Будівництво, логістика, сфера послуг, виробництво, ІТ.
Головна метаОтримати земельну ділянку й вижити.Забезпечити безпеку сім’ї та досягти вищого рівня життя.

3. Проведіть у класі дискусію «Трудова еміграція: оцінка перспективності щодо поліпшення становища українців».

Трудова еміграція дає змогу конкретним родинам заробити гроші, придбати власне житло та дати якісну освіту дітям. Грошові перекази від заробітчан підтримують внутрішній ринок України. Однак для держави це приносить втрату кваліфікованих працівників, загострює брак робочих рук і поглиблює демографічну кризу. Отже, виїзд за кордон вирішує матеріальні проблеми окремої людини, але шкодить економічному зростанню власної країни.

У ТОЙ ЧАС, КОЛИ… НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ… ТОДІ… У СВІТІ…

У той час, коли на теренах України на новозбудований Львівський залізничний вокзал прибув перший потяг з Відня, тоді у світі в Російській імперії було скасовано кріпацтво. Про який рік ідеться?

Обидві історичні події відбулися в одному й тому самому 1861 році: 4 листопада 1861 року до Львова прибув перший пасажирський потяг «Ярослав», а 19 лютого (3 березня) 1861 року в Російській імперії було оприлюднено маніфест про скасування кріпосного права.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Ur1TJWh2 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за покликанням https://cutt.ly/Ur1TJWh2.

Light