§ 19. Повсякденне життя. Розвиток освіти й науки (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Назвіть прояви та особливості повсякденного життя у складі української спільноти кінця XVIII — першої половини XIX ст.
Повсякденне життя більшості населення базувалося на традиційному сільському укладі та землеробстві. Селяни носили домотканий одяг, жили в дерев’яних або глиняних мазанках і споживали продукти власного виробництва. У родинах панували звичаєве право та патріархальні традиції.
2. ГР 1. Якими були основні здобутки української культури першої половини XIX ст.?
Головними здобутками стали закладення нової української літературної мови завдяки творам Івана Котляревського та Тараса Шевченка. У цей час відкрили Харківський та Київський університети, а також Рішельєвський ліцей. В архітектурі розвивався класицизм, а в літературі й образотворчому мистецтві поширився романтизм.
3. ГР 1. У чому полягає взаємозв’язок у розвитку українського руху та української культури?
Розвиток культури дав рухові ідейну та національну основу. Збирання фольклору, вивчення рідної історії та твори українською мовою пробудили національну самосвідомість. Це дозволило українському рухові вийти на політичний рівень боротьби за власні права.
1. ЗМІНИ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ
ГР 3. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Яких змін зазнало повсякденне життя в цей період порівняно з першою половиною ХІХ ст.?
У другій половині XIX ст. активна урбанізація та промисловий розвиток докорінно змінили міський побут. У містах з’явилися водогін, каналізація, електричне освітлення, телефон і новий транспорт — трамвай та автомобіль. Селяни почали купувати фабричні тканини, міське взуття, металеві плуги та сіялки. Жінки пішли працювати на підприємства і здобули фінансову самостійність.
2. РОЗВИТОК ОСВІТИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
ГР 2. Працюємо в малих групах. Складіть структурно-логічну схему, що демонструє систему освіти в другій половині ХІХ ст. Зробіть висновок, яких змін вона зазнала та із чим це було пов’язане.
Висновок: Система освіти розширилася і стала більш спеціалізованою. З’явилися жіночі гімназії, недільні школи та мережа реальних і промислових училищ. Ці зміни були пов’язані з розвитком промисловості та транспорту, яким були потрібні грамотні працівники, техніки й інженери.
Працюємо із джерелом. Зі звіту повітового відділення Київської єпархіальної училищної ради про шкільну освіту на Черкащині наприкінці ХІХ ст.
ГР 2. Працюємо в парах. Порівняйте наведені статистичні дані та зробіть загальний висновок.
У Черкаському повіті 74 % дітей узагалі не навчалися в школі. Серед учнів переважали хлопчики: у церковно-парафіяльних школах хлопчиків було 4976, а дівчаток лише 454; у школах грамоти навчалося 1369 хлопчиків і лише 82 дівчинки. Загальний висновок: рівень охоплення дітей початковою освітою в селах залишався низьким, а дівчата майже не мали можливості здобути навіть елементарну грамоту.
3. РОЗВИТОК НАУКИ
ГР 3. Працюємо в парах. Визначте ключові слова та створіть на їхній основі «хмаринку слів», яка описує розвиток науки в другій половині ХІХ ст.
Ключові слова для хмаринки: університети, позитивізм, мікробіологія, чума, холера, бактеріологічна станція, Мечников, Заболотний, Гамалія, Бекетов, Пильчиков, Вернадський, біосфера, історія, Антонович, Костомаров, Потебня, Граве.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Ким є ці особи?». Працюємо за правилами: об’єднайтеся в команди та розподіліть діячів культури та науки за сферами діяльності.
| Сфера діяльності | Діячі та діячки |
|---|---|
| Природничі та точні науки | Ілля Мечников, Микола Гамалія, Данило Заболотний, Микола Бекетов, Олександр Ковалевський, Микола Пильчиков, Володимир Вернадський, Дмитро Граве, Дмитро Синцов, Сергій Бернштейн, Володимир Стеклов, Василь Данилевський, Микола Трінклер |
| Гуманітарні науки та історія | Микола Костомаров, Володимир Антонович, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій, Дмитро Яворницький, Павло Житецький, Олександр Потебня, Микола Миклухо-Маклай |
| Освіта та педагогіка | Христина Алчевська, Софія Русова, Аделаїда Жекуліна |
| Міське самоврядування та благоустрій | Степан Сольський |
2. ГР 1. Як становлення індустріального суспільства впливало на повсякденне життя населення? Наведіть декілька прикладів.
Індустріальне суспільство принесло в побут технічні досягнення та змінило стиль життя містян. У великих містах ввели електричне освітлення вулиць, запустили кінний та електричний трамваї, спорудили централізовані водогони та каналізацію. У побуті з’явилися велосипеди, швейні машинки та грамофони. Населення почало купувати готовий фабричний одяг і фабричне взуття замість домотканого.
3. ГР 1. Назвіть зміни, що відбулися в освіті в другій половині ХІХ ст.
У містах відкрили мережу недільних шкіл для дорослих робітників, а земства створили нові початкові школи на селі. У 1859 році в Києві заснували першу жіночу гімназію. За реформою 1871 року запровадили поділ середніх шкіл на класичні гімназії та реальні училища. З’явилися нові заклади вищої технічної освіти в Києві, Харкові, Одесі та Катеринославі, а також заснували Новоросійський університет.
4. ГР 1. Наведіть факти, які характеризують розвиток науки в цей період.
В Одесі відкрили першу в Російській імперії та другу у світі бактеріологічну станцію під керівництвом Іллі Мечникова та Миколи Гамалії. Лікар Данило Заболотний з’ясував шляхи передачі чуми та розробив захисні заходи. Фізик Микола Пильчиков заклав основи електронної оптики та ядерної фізики. Володимир Вернадський створив вчення про біосферу і ноосферу, а математик Дмитро Граве організував Київську алгебраїчну школу. Володимир Антонович та Микола Костомаров сформували наукову українську історіографію.
5. ГР 1. Поясніть взаємозв’язок між становленням індустріального суспільства, розвитком промисловості та появою закладів вищої технічної освіти.
Будівництво залізниць, відкриття металургійних заводів і вугільних шахт Донбасу вимагали великої кількості кваліфікованих інженерів, механіків, гірників та агрономів. Традиційні університети не навчали прикладних інженерних спеціальностей. Держава і підприємці профінансували створення Київського політехнічного, Харківського технологічного та Катеринославського гірничого інститутів для забезпечення заводів і фабрик технічними спеціалістами.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця діяльності тогочасних закладів вищої освіти та назвіть їхню спеціалізацію.
Заклади вищої освіти були зосереджені у великих містах України:
- Київ (Правобережжя): університет Святого Володимира готував юристів, лікарів, філологів і природничників; Київський політехнічний інститут навчав інженерів та агрономів.
- Харків (Слобожанщина): Харківський університет давав класичну освіту; Технологічний інститут готував інженерів-механиків і хіміків; Ветеринарний інститут навчав спеціалістів для сільського господарства.
- Одеса (Південь): Новоросійський університет давав класичну університетську освіту; Сільськогосподарський інститут готував агрономів.
- Катеринослав (Подніпров’я): Вище гірниче училище готувало інженерів для вугільної та залізорудної промисловості.
7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Який заклад вищої освіти було відкрито на українських землях у рік завершення Громадянської війни в США?
Громадянська війна в США закінчилася 1865 року. Того ж 1865 року в Одесі відкрили Новоросійський університет.
2) Скільки років минуло від дати відкриття в Києві першої недільної школи станом на поточний рік?
Першу недільну школу в Києві відкрили 11 жовтня 1859 року. Станом на поточний 2026 рік минуло 167 років:
2026 - 1859 = 167 років.
8. ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні та відмінні риси розвитку освіти і науки на українських землях під владою Австро-Угорської та Російської імперій у другій половині ХІХ ст.
| Відмінне: Російська імперія | Спільні риси | Відмінне: Австро-Угорська імперія |
|---|---|---|
| Повна заборона навчання українською мовою через Валуєвський циркуляр та Емський указ; розвиток мережі земських і недільних шкіл; поділ середньої освіти на класичні гімназії та реальні училища. | Низький рівень письменності серед селян; швидкий розвиток природничих і технічних наук через потреби індустріалізації; збереження дискримінації щодо освіти жінок на вищому рівні. | Дозвіл на початкову освіту рідною мовою в Галичині; діяльність кафедри історії України у Львівському університеті під керівництвом М. Грушевського; Наукове товариство ім. Шевченка діяло як недержавна академія наук. |
9. ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Висловіть судження та наведіть аргументи щодо модернізації системи освіти на українських землях у другій половині ХІХ ст.
Я вважаю, що модернізація освіти в другій половині XIX ст. мала суперечливий характер. Оскільки промисловий розвиток змусив владу розширювати технічну освіту, відкривати реальні училища та інститути. Наприклад, відкрили політехнічний інститут у Києві, технологічний інститут у Харкові та понад сотню гімназій по всій Україні. Але водночас царат жорстко забороняв навчання українською мовою і стримував розвиток сільських шкіл. Отже, освіта стала доступнішою і фаховою, проте зберігала колоніальний та русифікаторський характер.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
10. ГР 2. Підготуйте мінідослідження за темою «Відображення повсякденного життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”».
Повість Івана Нечуя-Левицького показує побут пореформеного українського села Семигори:
- Господарство та праця. Селяни працюють на землі за допомогою звичайних плугів, кіс і ціпів. Головною цінністю залишається земля, а боротьба за майно й межу руйнує родинну злагоду.
- Житло та інтер’єр. Родина живе у звичайній сільській хаті з піччю, мисником, лавами та образами. Коли одружуються сини, хату ділять перегородкою, що призводить до тісноти.
- Одяг та їжа. Герої носять домоткані вишиті сорочки, кожухи, свити, але молодь уже мріє про крамний фабричний одяг і дорогі хустки. Щоденна їжа проста: борщ, куліш, хліб, сало та вареники на свята.
- Звичаї та світогляд. Важливу роль відіграють церковні свята, весільні обряди, відвідини ярмарків і поїздки до Києва на прощу, поряд із якими зберігаються численні народні забобони.
11. ГР 2. Визначте ключові слова, що описують зміни в повсякденному житті населення українських земель другої половини ХІХ ст. На їхній основі пропишіть промпт та створіть декілька ілюстрацій, які демонструють це. Результати роботи обговоріть у класі щодо наявності історичних помилок.
Ключові слова: урбанізація, кінний трамвай, електричні ліхтарі, бруківка, фабричні тканини, недільна школа, кав’ярня, поштові скриньки.
Промпт для генерації зображень:
«Вулиця українського губернського міста Києва наприкінці XIX століття у стилі реалістичного історичного живопису. На вулиці прокладено колії кінного трамвая, уздовж тротуарів стоять перші електричні стовпи та відкриті кав’ярні з дерев’яними вивісками. Містяни різного статку гуляють тротуаром: пани у фраках і циліндрах, дами у пишних сукнях із парасольками, робітники та прикажчики в кепках і суконних куртках. На задньому плані цегляні прибуткові будинки на 3–4 поверхи».
12. ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції «Українські вчені й винахідники українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.» для віртуального музею історії України.
| Назва експоната | Творець і значення для експозиції |
|---|---|
| Мікроскоп та лабораторний журнал Одеського інституту | Ілля Мечников і Микола Гамалія. Символізує створення передової бактеріологічної станції та відкриття імунітету. |
| Експедиційна польова аптечка та захисний костюм проти чуми | Данило Заболотний. Демонструє боротьбу вченого з епідеміями чуми та холери в Азії та Європі. |
| Скляна розрядна трубка та креслення оптичних дослідів | Микола Пильчиков. Ілюструє дослідження з ядерної фізики, оптики та бездротового керування приладами. |
| Рукопис монографії «Біосфера» та мінералогічні зразки | Володимир Вернадський. Засвідчує зародження геохімії та вчення про живу оболонку планети. |
| Перше видання «Історичних пісень малоруського народу» | Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Символізує науковий прорив української етнографії та історії. |
| Програма занять і буквар Харківської жіночої недільної школи | Христина Алчевська. Демонструє просвітницький рух і становлення народної педагогіки. |
13. ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Оптиміст і песиміст». Яким, на вашу думку, був рівень освіти населення українських земель і чому? Поміркуйте, чи можливо було змінити цю ситуацію. Поясніть свою відповідь.
Позиція «Песиміста»:
Рівень освіти був дуже низьким, тому що майже 80 % селян залишалися неписьменними, а вчителів катастрофічно бракувало. Російський уряд свідомо тримав селян у темряві та боявся поширення грамотності серед простого люду. Заборони української мови за Валуєвським циркуляром робили навчання незрозумілим для сільських дітей. За умов самодержавства виправити ситуацію було неможливо, адже влада блокувала будь-які вільні народні ініціативи.
Позиція «Оптиміста»:
Попри імперський тиск, освіта рухалася вперед завдяки земствам і приватним благодійникам. У містах грамотними стали 50 % жителів, відкрилися жіночі гімназії та технічні інститути. Христина Алчевська та Софія Русова власними зусиллями створювали школи й програми навчання. Змінити ситуацію можна було через подальший розвиток міст, розширення земських шкіл і вимоги промисловості до грамотних працівників.
14. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Дослідіть життя та діяльність одного з українських вчених другої половини ХІХ ст. Напишіть від його імені лист, у якому він розповідає про своє відкриття або наукову працю.
Шановний колего!
Пишу Вам із наукової експедиції, куди ми вирушили для зупинки епідемії чуми. Ми щодня ризикуємо життям у лабораторії, щоб виявити джерело цієї страшної моровиці. Тривалий час люди вважали чуму невідворотним лихом. Після серії небезпечних дослідів на собі та спостережень за вогнищами інфекції мені вдалося вперше довести, що справжніми переносниками бактерій чуми є польові гризуни й бабаки.
Ми створили сироватку і налагодили карантинні пости. Я вірю, що наша праця збереже мільйони життів. Нащадки отримають знання, які допоможуть назавжди забути про страх перед епідеміями холери та чуми.
З повагою, доктор Данило Заболотний.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Вплив процесів модернізації в другій половині ХІХ ст. на повсякденне життя українського населення, розвиток освіти й науки:
Модернізація прискорила розвиток міст і впровадила в повсякденний побут електрику, водогін, трамвай та фабричні товари. Вона дала поштовх жіночій та технічній освіті через створення гімназій, училищ та технологічних інститутів. Проте модернізація мала нерівномірний характер: села залишалися малоосвіченими, а російський уряд забороняв українську мову в школах і переслідував національну культуру.