§ 19. Національний рух і суспільно-політичне життя в 70–80-х рр. ХІХ ст. (Власов)
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ПРАЦІ ІСТОРИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА Й ПОЛІТИКА ПОЧАТКУ ХХ СТ. ДМИТРА ДОРОШЕНКА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Коли виникла організація, про яку він розповідає?
Київська громада виникла 1859 року як студентська просвітницька організація. Після придушення Польського повстання 1863–1864 років і Валуєвського циркуляра вона зазнала утисків, а на початку 1870-х років відновила активну працю вже як згуртована підпільна організація інтелігенції під назвою «Стара Громада».
2. Які завдання ставили перед собою її учасники? Якими заходами прагнули досягти мети?
Учасники ставили за мету поширити серед народу освіту, піднести його громадянську й національну свідомість, а також відстояти самобутність українського народу та його право на самостійний розвиток проти польських і московських претензій. Для досягнення цієї мети громадівці засновували недільні школи, друкували українські книги, оселялися на селі та допомагали селянам порадами й знаннями.
3. Поділіться припущеннями, чому, обираючи нових членів, громади віддавали перевагу випускникам університетів. Із чим, на вашу думку, пов’язано те, що умовою обрання нових громадівців була однозгідність учасників організації під час голосування за кандидата?
Випускники університетів мали закінчену вищу освіту, життєвий досвід і сформований світогляд. Вони могли фахово проводити наукові дослідження, писати підручники та поширювати знання серед народу.
Вимога повної одностайності була засобом конспірації та самозахисту. Громада діяла під пильним наглядом імперської поліції, тому кожен новий член мав викликати абсолютну довіру всіх учасників. Навіть один голос «проти» відхиляв кандидатуру, щоб уникнути донощиків і розколу.
1. Яку роль у діяльності громад відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства?
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства відкрили 1873 року в Києві за ініціативи діячів Старої Громади. Він став легальним науковим центром українського руху. Завдяки цій державній науковій інституції громадівці отримали законну можливість проводити дослідження, організувати перепис населення Києва 1874 року, збирати етнографічні матеріали й видавати фундаментальні праці з українознавства.
ЗАВДАННЯ ДО ТЕКСТУ ПАРАГРАФА
Що змінилося в діяльності громад на початку 70-х рр. ХІХ ст.?
На початку 1870-х років громадівський рух помітно оживився після тривалої цензурної паузи. Київська громада відновила діяльність і дістала назву «Стара Громада». Діячі перейшли до широкої видавничої справи: опублікували збірки народних казок, перевидали байки Леоніда Глібова, підготували популярні книги для селян великими накладами та взяли під контроль редакцію газети «Київський телеграф».
Про які зміни в засадах громадівського руху зокрема, свідчить відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?
Відкриття відділу 1873 року свідчить про зміну тактики та перехід громадівців від напівлегальних гуртків до роботи в межах офіційної наукової установи. Українські діячі легалізували свою культурно-наукову працю під прапором імперського географічного товариства.
Спираючись на факти діяльності відділу, поясніть, чому другий етап національного відродження в Україні називають академічним.
Другий етап національного відродження називають академічним, бо головні зусилля діячі зосередили на фундаментальних наукових дослідженнях історії, мови, етнографії та права. Члени відділу видали сім томів експедиції Павла Чубинського, підготували «Історичні пісні українського народу» та томи «Архіву Південно-Західної Росії». Ці наукові праці беззаперечно довели самобутність українського народу та визначили точні географічні межі його розселення.
Коли відбувся ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд і чому його сучасники оцінювали як «свято української науки»?
ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд відбувся в Києві в серпні 1874 року. Сучасники назвали його «святом української науки», бо провідні виступи підготували саме українські вчені (Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Житецький). Вони представили результати досліджень української історії, мови та фольклору перед ученими Російської імперії, слов’янських країн та Європи, а також організували виставку українських старожитностей і виступ кобзаря Остапа Вересая.
На підставі коментаря до світлини впізнайте зображених на ній громадівців та стисло схарактеризуйте основні здобутки кожного.
| Діяч громади | Основні здобутки за матеріалами параграфа |
|---|---|
| Володимир Антонович | Історик, лідер Київської громади, професор університету, підготував 15 томів «Архіву Південно-Західної Росії», заснував київську історичну школу та започаткував наукову археологію України. |
| Михайло Драгоманов | Історик, фольклорист і публіцист. Разом з Антоновичем видав «Історичні пісні українського народу», виступав на Археологічному з’їзді, а в еміграції заснував перший вільний часопис «Громада». |
| Павло Чубинський | Етнограф і поет, автор слів пісні «Ще не вмерла України…». Очолював експедицію Південно-Західним краєм і підготував сім томів фундаментальних етнографічних матеріалів. |
| Павло Житецький | Мовознавець і педагог. Виступив на з’їзді 1874 року з ґрунтовним рефератом про мову Пересопницького Євангелія та дослідженням з історії розвитку української мови. |
| Микола Лисенко | Видатний композитор і фольклорист. Записав ноти до збірки «Чумацькі народні пісні», досліджував українську музику та кобзарське мистецтво. |
| Іван Нечуй-Левицький | Видатний письменник. Створив популярні історичні та художні твори (зокрема повість «Запорожці»), які громада поширювала серед селян. |
| Михайло Старицький | Письменник, поет, драматург і перекладач. Активно підтримував розвиток українського театру та культури в лавах Старої Громади. |
| Олександр Русов | Статистик та етнограф. Брав активну участь у наукових дослідженнях відділу, організації перепису населення Києва та публікації творів Тараса Шевченка. |
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. У чому суть другого – академічного, або українофільського, – етапу національного відродження? Наведіть приклади подій та явищ з історії України, які відбувалися в межах цього етапу.
Суть цього етапу полягала в науковому збиранні та дослідженні народної спадщини (мови, пісень, звичаїв, історичних документів) для теоретичного доведення окремішності українців від росіян і поляків. Прикладами є діяльність громад, створення 1873 року Південно-Західного відділу РГТ, семитомна експедиція Павла Чубинського, видання збірок фольклору та проведення ІІІ Археологічного з’їзду 1874 року.
2. Про яку подію йдеться в цитованому документі? Чи відповідає вона суті українофільського етапу національного відродження? (Відповідь обґрунтуйте.)
У документі йдеться про ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд 1874 року в Києві. Подія цілком відповідає українофільському етапу, оскільки українські вчені зосередилися саме на академічних студіях: мові рукописів XVI століття, козацькій поезії та думах Остапа Вересая.
3. На підставі джерела та викладеної в тексті параграфа інформації підтвердіть або спростуйте оцінку події сучасником: «На ІІІ Всеросійському археологічному з’їзді 1874 р. відбувся генеральний огляд наукових здобутків з українознавства і маніфестація української науки та українського народу перед ученим світом російським, слов’янським та європейським».
Оцінка є повністю правдивою. На з’їзді діячі громади прочитали ґрунтовні наукові доповіді, представили власні друковані видання та організували виставку українських пам’яток. Європейські науковці, зокрема славісти з Франції Луї Леже й Альфред Рамбо, переконалися у високому рівні української науки та самобутності культури українського народу.
4. Чому тогочасні газети вбачали в події політичний підтекст? Висловіть припущення, чому автор свідчення заперечує його. Як це характеризує суперечності поміж представниками старшого і молодшого покоління громадівців?
Імперські шовіністичні газети вбачали загрозу в будь-якому підтвердженні окремішності українців, бо вважали це проявом мазепинства й сепаратизму. Микола Костомаров заперечував політику, бо намагався захистити українських дослідників від царських репресій і цензурних заборон.
Це свідчить про глибокі розбіжності між поколіннями. Старші громадівці дотримувалися аполітичного культурництва заради легального виживання справи. Молоде покоління на чолі з Михайлом Драгомановим критикувало таку поступливість і вважало за потрібне відкрито формулювати політичні вимоги.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Про яку подію йдеться в поданому уривкові? Яке значення, на думку Ф. Вовка, вона мала?
В уривку йдеться про офіційні засідання Південно-Західного відділу Російського географічного товариства під головуванням генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова. На думку Федора Вовка, відкриття відділу мало колосальне значення, адже українці нарешті отримали законне право вільно збиратися й відкрито здійснювати наукову діяльність про Україну і для України.
2. У чому автор джерела вбачав найважливішу мету діяльності громад?
Автор уривка вбачав найважливішу мету в тому, щоб реалізувати законне право відкрито займатися корисною науковою працею задля вивчення рідного краю та блага України.
2. До яких репресивних заходів удався російський уряд задля перешкоджання активній діяльності Київської громади?
Наприкінці 1874 року до Петербурга надійшов донос помічника попечителя Київського навчального округу Михайла Юзефовича про небезпеку українського сепаратизму. У серпні 1875 року Олександр ІІ створив спеціальну комісію. За її висновками 18 травня 1876 року імператор ухвалив Емський указ.
Влада заборонила друкувати будь-які книги й переклади українською мовою, завозити українські видання з-за кордону, ставити вистави, влаштовувати концерти та друкувати ноти з українськими текстами. Також уряд закрив газету «Київський телеграф», розпустив Південно-Західний відділ РГТ і вислав лідерів громади Михайла Драгоманова та Павла Чубинського за межі України.
Що передбачав Емський указ? Чому цей акт уважають виявом лінгвоциду – «мововбивства», що мало на меті цілковите витіснення української мови?
Емський указ заборонив друк книг, текстів до нот, публічні виступи й театральні вистави українською мовою, а також вимагав друкувати історичні джерела виключно російською орфографією. Цей акт справедливо називають лінгвоцидом, бо імперський уряд поставив за мету повністю знищити сферу вжитку української мови, заблокувати її перетворення на мову освіти й науки та повністю асимілювати український народ.
Хто з громадівців зазнав особистого переслідування?
Особистого переслідування зазнали Михайло Драгоманов і Павло Чубинський, яких імперська комісія визнала шкідливими агітаторами та ухвалила рішення вислати з українських губерній. Через утиски Драгоманов згодом емігрував за кордон.
Продовжте укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», вибравши основні події та дати, пов’язані з суспільно-політичним життям на українських землях у складі Російської імперії в 70–80-ті рр. ХІХ ст.
| Дата | Подія в суспільно-політичному житті України |
|---|---|
| 1873 р. | Заснування та відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві. |
| 1874 р. | Одноденний перепис населення міста Києва; проведення ІІІ Всеросійського археологічного з’їзду в Києві. |
| 1874–1875 рр. | Редагування Київською громадою газети «Київський телеграф»; видання праці «Історичні пісні українського народу» В. Антоновича і М. Драгоманова. |
| 1875 р. | Створення в Петербурзі спеціальної урядової комісії для боротьби з українофільством після доносу М. Юзефовича. |
| 18 травня 1876 р. | Підписання імператором Олександром ІІ Емського указу; ліквідація Південно-Західного відділу РГТ. |
| 1876 р. | Еміграція Михайла Драгоманова до Швейцарії (Женева). |
| 1878–1882 рр. | Видання Михайлом Драгомановим у Женеві першого українського безцензурного часопису «Громада» (випущено 5 томів). |
| 1886 р. | Ідейний розрив Михайла Драгоманова зі Старою Київською громадою через розбіжності щодо політичної боротьби. |
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Які недоліки, на думку М. Драгоманова, були притаманні національному рухові у 70-ті рр. ХІХ ст.?
Михайло Драгоманов назвав два ключові недоліки тогочасного руху: надмірну поступливість царській владі разом із заграванням із консерваторами, а також суттєву відсталість від європейських наукових і політичних теорій та бажання вирішувати всі проблеми виключно «національним духом».
2. Як М. Драгоманов сподівався поширити ідеї соціалізму, прихильником яких він був? У чому вбачав відмінність у діяльності соціалістів на західноукраїнських землях і Наддніпрянщині?
Драгоманов сподівався втілити соціалістичні ідеали через тривалу просвіту й розумову пропаганду серед мас, відкидаючи збройні повстання.
Відмінність дій він бачив через різний державний устрій:
- В Австро-Угорщині існувала конституційна свобода, тому там можна було відкрито створювати соціалістичну партію із селян і робітників-русинів разом із поляками та євреями.
- У самодержавній Росії політичні свободи були відсутні, тому ідеї соціалізму належало поширювати лише літературними й науковими засобами, домагаючись політичної свободи спільно з іншими пригнобленими народами імперії через федералізм.
3. Чим політичні погляди М. Драгоманова 70–80-х рр. ХІХ ст. відрізнялися від поглядів лідерів Старої Київської громади?
Лідери Старої Київської громади трималися аполітичного культурництва й займалися суто просвітою народу. Михайло Драгоманов прагнув надати українському рухові європейського політичного спрямування, відкрито пропагував соціалізм і вбачав майбутнє України у федеративній перебудові імперій на основі самоврядування громад.
4. Аналізуючи внесок М. Драгоманова в українське національне відродження, видатний його сучасник, за молодих років послідовник і учень, а згодом суворий критик Іван Франко писав: «В особі Драгоманова побачили ми, побачила Європа перший раз новий тип – свідомого європейця й не менш свідомого українця». Прокоментуйте твердження І. Франка.
Іван Франко підкреслив, що Драгоманов зумів вивести український рух із провінційної ізоляції. Він поєднав щирий патріотизм із передовими європейськими ідеями прав людини, демократії та науки. Драгоманов першим познайомив європейську спільноту з українським питанням і довів, що українська культура є повноправною частиною європейського світу.
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛАМИ
• Відтворіть історію Державного Гімну України за датами: 1862 р., 1864 р., 1865 р., 1908 р., 1910 р., березень 1939 р.
Хронологічний літопис створення та побутування Державного Гімну України:
- 1862 рік — етнограф і поет Павло Чубинський написав у Києві вірш «Ще не вмерла України…», який одразу розійшовся в рукописах серед патріотичної молоді.
- 1864 рік — західноукраїнський священник і композитор Михайло Вербицький поклав вірш на музику, створивши урочисту хорову мелодію.
- 1865 рік — 10 березня в Перемишлі під час Шевченківського свята відбулося перше прилюдне виконання пісні як завершального номера концерту.
- 1908 рік — текст славня разом із нотами вперше легально надрукували в підросійській Україні в літературній збірці «Українська муза».
- 1910 рік — відомий тенор Модест Менцинський у місті Кельн (Німеччина) записав пісню на грамплатівку фірми «Gramophon», створивши перший збережений аудіозапис гімну.
- Березень 1939 року — Сойм Карпатської України в Хусті проголосив незалежність держави та затвердив «Ще не вмерла Україна» офіційним Державним Гімном.
• Які факти були для вас новими? Які вразили?
Новим фактом стало те, що перший звуковий запис гімну зробили на платівку в Німеччині ще 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. Вражає дивовижна доля пісні: попри жорстокі цензурні заборони російського самодержавства вона вистояла, перетнула всі кордони та об’єднала українців Наддніпрянщини й Галичини в єдиний народ.
• Дізнайтеся, які події в історії Державного Гімну України припадають на 15 січня 1992 р. та 6 березня 2003 р. Проведіть конкурс на найцікавішу хронологічну задачу за змістом відео.
Державно-правові віхи затвердження славня незалежної України:
- 15 січня 1992 року — Президія Верховної Ради України видала указ про затвердження музичної редакції Державного Гімну України (мелодія Михайла Вербицького).
- 6 березня 2003 року — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», який остаточно закріпив слова першого куплету та приспіву вірша Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького як національний славень.
Хронологічна задача для конкурсу:
Скільки років відділяє перше публічне хорове виконання пісні в Перемишлі (1865 рік) від її законодавчого закріплення Верховною Радою в статусі Державного Гімну незалежної України (2003 рік)?
Розв’язання: 2003 – 1865 = 138 років.
Відповідь: минуло 138 років.
• Напишіть замітку про український національний славень для своїх закордонних ровесників, у якій розкажіть про найбільш зворушливе виконання пісні, свідком або учасником якого вам випало бути.
Національний гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля» — це живий голос української душі та символ вікової боротьби за право бути вільними на своїй землі. Слова поета Павла Чубинського та музика священника й композитора Михайла Вербицького народилися в XIX столітті під час колоніальних заборон, але пережили імперії та радянські табори.
Найбільш зворушливо гімн звучить сьогодні, у часи відсічі ворожій агресії. Незабутнє враження справляє виконання славня в шкільному бомбосховищі під час завивання сирен, коли діти та вчителі беруться за руки й разом співають рядки про свободу та козацький рід. Цей спів знімає страх, дає відчуття єдності та непохитну віру в нашу перемогу.
УЗАГАЛЬНЮЄМО ТА ПІДСУМОВУЄМО
Оцініть здобутки національного руху 70–80-х рр. ХІХ ст., спираючись на міркування українського історика про одну з визначних праць того періоду. Які десять книжок ХІХ ст., на вашу думку, мали найбільший вплив на розгортання національного руху?
У 1870–1880-х роках національний рух піднявся на новий щабель і перетворився на науково аргументовану систему знань. Дослідники систематизували історичну пам’ять, створили ґрунтовні наукові праці та довели європейській спільноті самобутність українців. Двотомник «Історичні пісні українського народу» Володимира Антоновича й Михайла Драгоманова надав українській ідеї міцного історико-культурного фундаменту.
Десять визначних книжок ХІХ століття, що вплинули на розгортання національного руху:
- «Енеїда» Івана Котляревського (1798 р.).
- «Історія Русів» (поширювалася у списках, надрукована 1846 р.).
- «Кобзар» Тараса Шевченка (1840 р.).
- «Книга буття українського народу» Миколи Костомарова (1846–1847 рр.).
- «Чорна рада» Пантелеймона Куліша (1857 р.).
- «Народні південноруські казки» Івана Рудченка (1869–1870 рр.).
- «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» у семи томах під керівництвом Павла Чубинського (1872–1878 рр.).
- «Історичні пісні українського народу» Володимира Антоновича та Михайла Драгоманова (1874–1875 рр.).
- Часопис «Громада» Михайла Драгоманова (1878–1882 рр.).
- «Україна уярмлена» («Ukraina irredenta») Юліана Бачинського (1895 р.).
1. Укладіть перелік власних назв, пов’язаних з діяльністю громад у 70–80-ті рр. ХІХ ст. Підготуйте запитання про них для історичної вікторини.
Перелік власних назв за темою:
- Товариства та установи: Стара Громада, Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, Київська археографічна комісія, Київський університет Святого Володимира.
- Видання: газета «Київський телеграф», збірник «Громада» (Женева), видання «Історичні пісні українського народу», багатотомник «Архів Південно-Західної Росії».
- Події та документи: Емський указ 1876 року, ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд 1874 року в Києві.
- Діячі: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Павло Житецький, Микола Лисенко, Іван Нечуй-Левицький, Остап Вересай, Олександр Русов.
Запитання для історичної вікторини:
- Яка київська наукова установа в 1873–1876 роках стала легальним прикриттям для дослідницької праці Старої Громади? (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства).
- Яку російськомовну міську газету київські громадівці перетворили на власний друкований орган у 1874–1875 роках? («Київський телеграф»).
- Хто з лідерів українського руху започаткував у швейцарській еміграції випуск першого вільного політичного часопису «Громада»? (Михайло Драгоманов).
- Який імперський акт, підписаний 1876 року в німецькому місті, заборонив друк і ввезення книг українською мовою? (Емський указ Олександра ІІ).
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) підписання імператором Олександром ІІ Емського указу; б) ІІІ Археологічний з’їзд у Києві; в) відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Хронологічна послідовність подій:
- в) відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (лютий 1873 р.).
- б) ІІІ Археологічний з’їзд у Києві (серпень 1874 р.).
- а) підписання імператором Олександром ІІ Емського указу (18 травня 1876 р.).
3. Оцініть розвій українського національного руху в 70–80-ті рр. у порівнянні з попередніми роками. Спрогнозуйте подальший його розвиток.
У 1870–1880-х роках рух зумів подолати занепад після Валуєвського циркуляра та вийшов на рівень системної академічної науки й масового книгодрукування. Діячі легалізували працю через Географічне товариство, провели перепис населення, заявили про українські здобутки на міжнародному з’їзді та заснували політичний часопис за кордоном. Навіть катастрофічний Емський указ 1876 року не зламав рух, а лише змусив його шукати нові шляхи.
Надалі відбуватиметься неминуча політизація руху. Молоде покоління інтелігенції розчарується в суто культурницькій роботі старших діячів і перейде до створення перших таємних політичних організацій і партій, які проголосять боротьбу за автономію та повну державну незалежність України.