Суспільні рухи в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
1. Які національні рухи діяли на теренах України в першій половині ХІХ ст.?
У першій половині ХІХ ст. на українських землях розвивалися український національний рух (діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка, збирання фольклору романтиками в Харкові й Києві, Кирило-Мефодіївське братство), польський визвольний рух (таємні патріотичні товариства і Листопадове повстання 1830–1831 рр.), а також російський дворянський опозиційний рух декабристів (Південне товариство і Товариство об’єднаних слов’ян).
2. Якими були цілі російських декабристів, польського визвольного руху, українського національного відродження? Що було спільного і відмінного в їхній позиції щодо долі українського народу?
Російські декабристи ставили за мету ліквідацію самодержавства та скасування кріпацтва, пропонуючи встановити республіку або конституційну монархію. Польські діячі прагнули відновити незалежну Річ Посполиту в історичних кордонах 1772 року. Українські діячі зосереджувалися на збереженні національної самобутності, розвитку мови й культури, а кирило-мефодіївці висунули ідею скасування станів і об’єднання слов’ян у рівноправну демократичну федерацію.
Спільним для всіх течій було несприйняття царського абсолютизму та прагнення ліквідувати кріпосне право. Головна відмінність полягала в ставленні до майбутнього України: польські патріоти розглядали Правобережжя як частину відродженої Польщі; лідери декабристів (зокрема Павло Пестель) бачили Росію єдиною унітарною державою й не визнавали прав неросійських народів; лише представники українського руху вимагали для свого народу культурних, громадянських і державно-політичних прав.
ПОЛЬСЬКЕ СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ
Започаткуйте в зошиті укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи на українських землях у другій половині ХІХ ст.». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський, єврейський і кримськотатарський суспільні рухи.
Суспільні рухи на українських землях у другій половині ХІХ ст.
| Національна течія | Представники (організації, течії, діячі) | Цілі діяльності | Форми діяльності |
|---|---|---|---|
| Український рух | Громадівський рух (хлопомани, В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський), «Братство тарасівців» (Б. Грінченко, І. Липа) | Збереження національної ідентичності, розвиток рідної мови, культури, освіти; протидія Валуєвському циркуляру й Емському указу; з кінця ХІХ ст. — політична боротьба за автономію та самостійність України | Створення громад і недільних шкіл, науково-етнографічна праця, видання підручників і художніх творів, закордонні видання, заснування таємних політичних гуртків |
| Польський рух | Шляхта Правобережжя, учасники Січневого повстання 1863–1864 рр. | Відновлення незалежності Польщі в історичних кордонах 1772 року включно з Правобережною Україною | Збройне повстання, агітація серед селян під гаслом «За нашу і вашу свободу», конспіративна діяльність |
| Кримськотатарський рух | Ісмаїл Гаспринський, Зухра Гаспринська, Шефіка Гаспринська; «Іттіфак ель муслімін»; товариство «Ветан» (Н. Челебіджіхан, Д. Сейдамет) | Збереження самобутності народу, реформа мусульманської освіти (джадидизм), емансипація жінок; згодом — боротьба за національну автономію та справедливий перерозподіл землі | Видання газети «Терджиман» і перших мусульманських журналів, відкриття новометодних шкіл (мектебів), написання підручників, заснування громадських організацій, поширення листівок |
| Єврейський рух | Сіоністські організації (Т. Герцль, В. Жаботинський), робітнича партія «Поалей Ціон», Загальний єврейський робітничий союз («Бунд») | Протидія державному антисемітизму; сіоністи: відродження єврейського народу й створення власної держави; «Бунд»: захист прав робітників, соціалізм та національно-культурна автономія | Просвітництво на їдиші та івриті, відкриття світських шкіл, участь у сіоністських конгресах, організація страйків і революційних гуртків |
| Російський рух | Народники («Земля і воля», «Народна воля»), марксисти, перші робітничі організації («Південноросійський союз робітників») | Повалення самодержавства, знищення феодальних пережитків, перехід до соціалізму через селянське або робітниче повстання, запровадження робітничого законодавства | Пропаганда серед селян і робітників («ходіння в народ»), створення нелегальних осередків, страйки, демонстрації, терористичні акти народників |
Зіставлення суспільних рухів:
Усі опозиційні течії виникли у відповідь на соціальний та імперський тиск самодержавства, проте їхня спрямованість істотно відрізнялася:
- Польський рух спирався на шляхту й намагався відновити власну державу за рахунок українських земель, тому не знайшов підтримки селян і зазнав поразки.
- Російські революційні сили прагнули змінити суспільний лад усієї імперії, але ігнорували національні інтереси поневолених народів.
- Український, кримськотатарський та єврейський рухи зосереджувалися на культурному самозбереженні й модернізації своїх спільнот, поступово пройшовши шлях від просвітництва до формування політичних програм і партій.
Поясніть, чому визвольний рух поляків не знаходив підтримки серед українців.
Головна мета повстанців полягала у відновленні Польщі в кордонах 1772 року, що передбачало збереження польського панування на Правобережжі. Українські селяни сприймали шляхту як своїх давніх кріпосників і не бажали проливати кров заради повернення її влади над українськими селами.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Подумайте, яку ідею вкладав Ісмаїл Гаспринський у доктрину пантюркізму, спираючись на його слова: «Єдність в мові, думках і справах».
У це гасло закладено ідею духовної, освітньої та культурної солідарності тюрко-мусульманських народів. Формування єдиної літературної мови та спільна просвітницька діяльність мали подолати традиційну ізольованість і відсталість, модернізувати суспільство й захистити права народів в умовах імперського тиску.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Чому Ісмаїл Гаспринський надавав великого значення видавничій справі?
Періодичні видання та книги були найдієвішим засобом масової просвіти й пробудження національної свідомості. Без власної преси народ залишався позбавленим голосу, тоді як друковане слово давало змогу поширювати знання, реформувати освіту та відкрито заявляти про потреби мусульман перед суспільством і владою.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Розгляньте фото як історичне джерело. Які ознаки емансипації історичної діячки ви можете відзначити на фото?
Шефіка Гаспринська сфотографована в тогочасному європейському вбранні, з відкритою зачіскою та без традиційного мусульманського покривала. Це засвідчує її відмову від консервативних патріархальних обмежень, прагнення до рівних прав жінок у суспільному житті та відображає статус освіченої діячки нової доби.
Окресліть характерні риси кримськотатарського національного відродження. Чому, на вашу думку, «Терджиман» змогла проіснувати порівняно довго? Яку місію мала виконувати газета «Терджиман» («Перекладач»), відповідно до її назви?
Кримськотатарське відродження вирізнялося просвітницьким характером (джадидизм), запровадженням звукового методу навчання в школах, розвитком світської преси, боротьбою за права жінок і поступовим переходом від культурної праці до створення політичних партій.
Газета «Терджиман» виходила друком понад тридцять років завдяки поміркованій, легальній просвітницькій позиції редакції, яка уникала прямої конфронтації з цензурою, а також завдяки високому авторитету Ісмаїла Гаспринського та широкій мережі передплатників по всій імперії та за кордоном.
Назва «Перекладач» відображала посередницьку роль часопису: з одного боку, газета знайомила російську громадськість і владу з життям та інтересами кримських татар, а з іншого — несла тюркському читачеві світські знання, наукові відкриття та новини світової культури.
ЗАРОДЖЕННЯ РОБІТНИЧОГО І СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОГО РУХІВ
Скористайтеся е-додатком та з’ясуйте, як на розвиток опозиційних рухів в Україні впливав російський опозиційний рух.
Російські народники й марксисти сприяли появі підпільних гуртків, поширенню нелегальної літератури та переходу робітників до організованих страйків у промислових містах України. Водночас російські діячі здебільшого відстоювали ідею неподільної Росії та вважали національні прагнення другорядними. Така позиція підштовхнула українську інтелігенцію до розмежування з російськими гуртками та створення самостійних українських громадсько-політичних організацій.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Суспільні рухи в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.»:
Можу назвати опозиційні течії, що діяли на теренах України в другій половині ХІХ ст.:
На українських землях діяли український рух (громадівці, тарасівці), польський рух (учасники Січневого повстання), кримськотатарський просвітницький рух (джадидизм, прихильники І. Гаспринського, товариство «Ветан»), єврейський рух (сіоністи, партія «Бунд»), російські народницькі й марксистські осередки, а також страйковий робітничий рух.
Можу зіставити цілі опозиційних течій суспільного руху:
Польські повстанці прагнули відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 року. Єврейські сіоністи виступали за повернення народу на історичну батьківщину й створення власної держави, а діячі «Бунду» — за громадянську рівність і культурну автономію. Кримськотатарські та українські діячі починали з розвитку освіти й мови, поступово висуваючи гасла національної автономії. Робітничі організації вели боротьбу за економічні права, згодом потрапивши під ідейний вплив соціал-демократів.
Можу схарактеризувати діяльність І. Гаспринського:
Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський мислитель, педагог і громадський лідер. Він започаткував джадидизм, замінивши механічне зубріння звуковим методом навчання та ввівши світські предмети до шкільних програм. У 1883 році заснував впливову двомовну газету «Терджиман», обстоював права мусульманських жінок, сприяв створенню організації «Іттіфак ель муслімін» та сформулював принцип тюрко-мусульманського єднання: «Єдність у мові, думках і справах».
Можу пояснити причини активізації робітничого руху:
Піднесення робітничого руху було зумовлене розвитком промислового перевороту, швидким зростанням кількості найманих робітників, їхнім тяжким матеріальним становищем (12–16-годинний робочий день, низька оплата, відсутність охорони праці та медичного страхування). Концентрація великих колективів на заводах полегшувала організацію протестів і сприйняття соціалістичних ідей.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. За матеріалами параграфа прокоментуйте та доповніть інфографіку. Об’єднайтеся в мінігрупи та розробіть власні варіанти інфографіки про особливості інших суспільних рухів другої половини ХІХ ст.
Коментар та доповнення інфографіки підручника «Національне відродження кримських татар»:
Схема послідовно передає етапи становлення модерної кримськотатарської спільноти:
- Початковий виклик: Масова еміграція після Кримської війни та загроза втрати самобутності через русифікацію.
- Освітній фундамент: Джадидизм (звуковий метод навчання, введення світських дисциплін у мектебах).
- Просвітницький центр: Газета «Терджиман» (1883 р.) та поширення гасла «Єдність в мові, думках і справах».
- Соціальна модернізація: Жіночий рух і розбудова преси (часопис «Алем-і Нісван», діяльність Шефіки Гаспринської).
- Політичний етап: Створення перших партій та організацій («Іттіфак ель муслімін», товариство «Ветан», висування вимог автономії).
Інфографіка суспільних рухів (варіант схеми для класної роботи):
Текстовий конспект структури:
- Вихідне становище: Демографічні втрати після Східної війни та імперська політика асиміляції.
- Просвітницький прорив: Реформа освіти джадидизму та видання газети «Терджиман».
- Політизація руху: Створення громадських організацій, осередку «Ветан» і перехід до вимог національного самоврядування.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. У першому номері «Терджиману» (від 10.04.1883 р.) І. Гаспринський писав: «Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що “Терджиман” намагатиметься передусім, з одного боку — давати потрібні та корисні для культурного життя знання, а з іншого — знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Чи буде “Терджиман” відповідати тим вимогам, які він собі ставить, чи ні, хай вирішить майбутнє, тому що зрозуміло: я сам не можу винести вироку». Поміркуйте, чи виконала, на вашу думку, газета свою місію. У чому це виявлялося?
Газета «Терджиман» повністю виконала своє завдання. Вона стала головною трибуною для популяризації новометодної освіти, світських знань і досягнень науки серед тюрко-мусульманського населення. Двомовність видання дозволила розповідати імперській владі та громадськості про дійсні проблеми кримських татар. Завдяки газеті вдалося згуртувати інтелігенцію, зберегти національну культуру й підготувати перехід руху від освітньої роботи до боротьби за політичну автономію.