21 квітня 2026 р. Модерна доба

Додаток. Робота із джерелами - Пометун

РОЗДІЛ 1. ЄВРОПА В ЧАСИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Прочитайте уривок із книги французького історика Ернеста Лавісса «Наполеон. Батько Європейського союзу». Які причини поразки великої армії описує дослідник? Чому він порівнює Наполеона зі шведським королем Карлом ХІІ?

Дослідник Ернест Лавісс виділяє такі головні причини поразки «великої армії»:

тактика російських військ, які відступали вглиб країни і залишали після себе спустошені землі;
величезні небойові втрати французів через епідемії, хвороби, виснаження від довгих переходів, масове дезертирство та відставання обозів;
спротив місцевих селян, які жорстоко розправлялися з мародерами;
неможливість нав’язати ворогу вирішальний генеральний бій і знищити російську армію під Смоленськом.

Історик порівнює Наполеона з Карлом XII тому, що французького імператора теж непереборно тягнуло вглиб чужої неосяжної держави. Обидва полководці шукали швидкого тріумфу та захоплення ворожої столиці, але натомість потрапили у стратегічну пастку і втратили свої війська.

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВИ ЄВРОПИ ТА США: ПОЛІТИЧНЕ Й СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ, ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА (1815–1870 РР.)

1. Прочитайте уривки з історичного джерела й опишіть становище дітей і жіноцтва на виробництві. Чи можна вважати ці закони проявом гуманізму, чи це був вимушений крок держави задля збереження працездатності майбутніх поколінь? Чому? Порівняйте ці норми із сучасним трудовим законодавством України щодо праці неповнолітніх і висловіть думку, чи вважали б ви себе вільними, якби жили за нормами 1848 р.

Становище жінок і дітей на підприємствах у першій половині XIX ст. було надзвичайно важким. Діти починали працювати вже з 9 років, а робочий день підлітків і жінок тривав по 10–12 годин на добу (до 58–69 годин на тиждень).

Ці акти не були проявом гуманізму у сучасному значенні. Це був вимушений крок британської влади. Безперервна тяжка праця спричиняла фізичне виродження населення, масові хвороби й ранню смертність, тому держава намагалася зберегти працездатність майбутніх поколінь робітників і солдатів.

За сучасним законодавством України працю дітей до 14 років суворо заборонено. Для підлітків 14–15 років тривалість роботи не може перевищувати 24 години на тиждень, а для 16–17 років — 36 годин. До того ж закон забороняє нічні зміни та шкідливі умови праці.

За нормами 1848 року почуватися вільним було неможливо. Робота по 10 годин щодня забирала всі сили і не залишала часу для навчання, розвитку та повноцінного відпочинку.

2. Прочитайте уривок із нарису Діонео (псевдонім Ісаака Шиловського) «Англійські силуети» (1905). Поміркуйте, як змінилося життя жіноцтва у зв’язку з промисловою революцією. Про що свідчить поділ робітниць фабрик на певні групи? Як ви вважаєте, на боці якої групи симпатії автора? Аргументуйте свою думку.

Промислова революція залучила тисячі жінок і дівчат до праці на фабриках. Молоді робітниці отримали певну матеріальну самостійність від батьків, але водночас вони втрачали здоров’я і шкільні знання через виснажливу одноманітну працю.

Поділ працівниць на три категорії показує значне соціальне розшарування всередині міського населення. Дівчата з робітничих низів шукали дешевих розваг, доньки клерків намагалися триматися стандартів середнього класу, а заміжні жінки йшли на виробництво лише від безвиході.

Автор найбільше співчуває третій групі — заміжнім жінкам-робітницям. Він підкреслює їхню чесність і працьовитість, а також прямо називає їхню роботу наслідком нещасного сімейного життя, пияцтва чоловіків і постійного домашнього насильства.

3. Ознайомтеся з уривком з історичного дослідження. Проаналізуйте, які позитивні зміни відбулися в побутовому житті унаслідок промислової революції.

Унаслідок промислової революції в побуті відбулися такі суттєві покращення:

подешевшали фабричний одяг і промислові вироби широкого вжитку;
здешевлення перевезень залізницею і морем дало змогу завозити доступний хліб, тому раціон людей став різноманітнішим;
доставка молока цистернами, свіжих фруктів та овочів покращила харчування містян;
запровадження короткого дня по суботах подарувало робітникам вільний час;
робітники дістали змогу ходити до мюзик-холів, театрів та відвідувати спортивні змагання.

4. Прочитайте уривок із Маніфесту Комуністичної партії Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (1848). Поміркуйте, які запропоновані заходи можна вважати демократичними, а які суперечать принципам демократії. Порівняйте принципи боротьби, висловлені Марксом та Енгельсом у Маніфесті, та висловлювання їхніх сучасників Фердинанда Лассаля та Карла Каутського. Поміркуйте, чиї ідеї та чому набули популярності серед соціал-демократів Європи.

Демократичним заходом у Маніфесті є запровадження високого прогресивного податку, який захищає незаможні верстви населення. Проте решта пунктів суперечить демократії: скасування приватної власності на землю, ліквідація права спадкування, конфіскація майна, створення примусових «промислових армій» і заклик до насильницького повалення ладу.

Карл Маркс і Фрідріх Енгельс вимагали збройної революції та диктатури пролетаріату. На противагу їм Фердинанд Лассаль вважав головним знаряддям змін загальне виборче право. Карл Каутський наполягав, що справжня демократія обов’язково має захищати опозицію та права меншості.

Більшість європейських соціал-демократів обрала погляди Лассаля й Каутського. Робітничі партії віддали перевагу мирній парламентській боротьбі, участі у виборах та поступовим соціальним реформам без крові й громадянської війни.

РОЗДІЛ 3. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ ТА США В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. «ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ»

1. Пригадайте особливості перетворення Індії на колонію Великої Британії. Які з них описує історик та економість Шарль де Сісмонді? Якою була реакція індійського населення на дії британського уряду?

Шарль де Сісмонді описує відверте пограбування індійських земель Ост-Індійською компанією, керівництво якої вимагало лише постійного збільшення грошових надходжень. Колонізатори не вкладали коштів у підтримку родючості ґрунтів і не дбали про освіту місцевих жителів. Дешеві фабричні тканини з Англії зруйнували традиційні індійські ремесла й мануфактури.

Індійське населення чинило активний спротив колоніальному тиску. Відповіддю на утиски, зубожіння та зневагу до традицій стало масштабне повстання сипаїв 1857–1858 років, а згодом — бойкот британських товарів і розвиток руху за національне визволення.

2. Прочитайте свідчення письменника Артура Конан-Дойла, свідка та учасника подій, про причини англо-бурської війни. Про що свідчить уривок із книги відомого письменника? Які ще країни реалізовували схожу політику щодо своїх колоній?

Уривок свідчить про глибокий конфлікт між бурською владою республіки Трансвааль та ойтландерами (переважно британськими переселенцями). Прибульці сплачували майже всі державні податки, проте бури не надавали їм виборчих прав, обмежували доступ до керівних посад і виділяли мізерні кошти на школи для англійських дітей.

Подібну політику економічного зиску без надання прав місцевому населенню проводили у своїх заморських володіннях Франція, Німецька імперія та Бельгія (зокрема в басейні річки Конго).

3. Прочитайте уривок із листа керівника повстання племен череро Самуїло Махареродо до вождів інших племен. Які риси колоніальної політики описано у цитаті?

У листі змальовано жорстокі риси німецького колоніального панування: свавільні розстріли безневинних людей, нелюдські умови та катування у в’язницях, систематичне приниження людської гідності. Доведений до відчаю ватажок закликає всі племена об’єднатися у збройній боротьбі, оскільки смерть у бою була кращою за щоденне повільне знищення.

РОЗДІЛ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Прочитайте уривки з історичних джерел. Про які важливі події в них ідеться? Які слова засвідчують утворення військово-політичного союзу? Які цілі ставили перед собою провідні європейські держави?

У наведених документах ідеться про дипломатичний розкол Європи та створення двох ворожих союзів: Троїстого союзу й Антанти, а також про наростання суперечностей перед Першою світовою війною.

Утворення союзів засвідчують такі вислови:

«вирішили укласти союз миру і взаємозахисту»;
«зобов’язані виступити на допомогу»;
«сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу»;
«Франція застосує всі війська… для нападу на Німеччину»;
«зближення з Англією важливе тому, що Англія є союзницею Франції».

Провідні держави прагнули розширити свої кордони та зміцнити могутність:

Німеччина та Австро-Угорщина планували захистити себе від тиску Росії та Франції і закріпити домінування в Центральній Європі;
Франція прагнула повернути втрачені Ельзас і Лотарингію;
Велика Британія намагалася нейтралізувати німецьку загрозу на морі та захистити свої світові колонії;
Російська імперія бажала приєднати землі Східної Галичини, зміцнити вплив на Балканах та розділити з Британією сфери впливу в Азії.

РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Прочитайте уривки зі свідчень очевидців про перші кіносеанси. Пригадайте, кого вважають винахідниками кінематографу. Поміркуйте, чому кіномистецтво швидко завоювало велику кількість прихильників. Чи всі фільми можна зарахувати до масової культури? Чому?

Винахідниками кінематографа вважають французьких братів Луї та Огюста Люм’єрів.

Кіномистецтво швидко завоювало серця глядачів завдяки дивовижній реалістичності. «Живі фотографії» показували справжній динамічний рух людей, поїздів, екіпажів і викликали сильний ефект особистої присутності. Кіно було доступним усім верствам суспільства, адже воно не вимагало обов’язкової грамотності і коштувало недорого.

Не всі фільми належать до масової культури. Поряд із комерційними розважальними стрічками існує авторське (елітарне) кіно. Такі твори порушують глибокі філософські проблеми, використовують складну художню мову та розраховані на вдумливий аналіз глядача.