§ 18–19. Соціальні зміни в українському суспільстві. Модернізація та Україна (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Що таке процес модернізації?

Модернізація — це перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального. Цей процес супроводжується технічним прогресом, розвитком промисловості, зростанням міст, руйнуванням станових меж та формуванням громадянських прав.

Як відбувався промисловий переворот на українських землях?

Промисловий переворот розпочався у 30–40-х роках XIX століття. Він полягав у переході від ручної ремісничо-мануфактурної праці до машинної фабрично-заводської. На українських землях найшвидше розвивалися цукрова промисловість, видобуток вугілля на Донбасі та металургія, а також будувалися залізниці.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «урбанізація», «кооперативний рух»?

Урбанізація — це швидке зростання ролі міст і частки міського населення в країні через розвиток торгівлі, транспорту та промисловості.

Кооперативний рух — це добровільне об’єднання селян, робітників або ремісників для спільної господарської діяльності, закупівлі реманенту чи збуту продукції без участі посередників і лихварів.

ЗАВДАННЯ ДО ІЛЮСТРАЦІЙ (с. 154)

1. Визначте ймовірну дату створення карикатури.

Ймовірною датою створення колоризованої карикатури Гюстава Доре є 1854 рік. Саме тоді в Парижі вийшов його сатиричний альбом «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі», де автор висміював дикі кріпосницькі порядки в Російській імперії під час Кримської війни.

2. Знайдіть в інтернеті зображення картини Івана Їжакевича «Кріпаків міняють на собак». Яку особливість кріпацтва відображають карикатура і картина?

Карикатура Гюстава Доре та картина Івана Їжакевича відображають повне безправ’я та знецінення людини за кріпосного ладу. Селяни були беззахисною особистою власністю поміщика, тому їх сприймали як звичайну річ. Пани могли безкарно програти кріпаків у карти, продати вроздріб або виміняти на мисливських хортів.

18–19.1. РЕФОРМИ 1860–1870-Х РОКІВ ТА ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

1. Охарактеризуйте суть селянської реформи 1861 року.

Суть реформи полягала у скасуванні особистої залежності селян від поміщика. Селяни здобули громадянські права: могли одружуватися без згоди пана, мати майно, вести самостійне господарство та звертатися до суду. Земля залишилася власністю дворян, тому за польові наділи селяни мали сплачувати викупні платежі й до завершення викупу вважалися тимчасовозобов’язаними.

2. Визначте основні напрямки реформування суспільства в 1860—70-х роках.

Реформи охопили ключові сфери життя імперії:

• судова реформа запровадила відкритий суд присяжних і змагальність сторін;
• земська та міська реформи створили всестанові органи місцевого самоврядування;
• військова реформа замінила рекрутчину на загальну військову повинність;
• освітня реформа дозволила відкривати початкові школи громадам і приватним особам, відновила автономію університетів;
• цензурна реформа дещо послабила попередній нагляд над періодичними виданнями.

3. Чи вдалося в результаті «великих реформ» побудувати індустріальне суспільство? Відповідь обґрунтуйте.

Реформи лише заклали підвалини для індустріалізації, проте повністю індустріальне суспільство побудувати не вдалося. У країні з’явився вільний ринок робочої сили, будувалися залізниці та зростали промислові центри. Водночас розвиток гальмували селянське малоземелля, викупні борги, збереження общини з круговою порукою та самодержавний лад без політичних свобод.

4. Опрацюйте матеріал рубрики «Історична розвідка»: історикиня Тетяна Литвинова про вплив селянської реформи 1861 року. Виконайте завдання до медіатексту. Скористайтеся покликанням або QR-кодом.

Тетяна Литвинова розглядає селянську реформу 1861 року як переламну подію, яка зламала феодальний порядок і дала селянам статус повноправних суб’єктів права. Реформа відкрила шлях ринковим відносинам та приватному підприємництву. Водночас держава зберегла залежність селян через селянську общину та викупні борги, тому аграрне питання залишилося гострим і викликало селянські заворушення.

5. Пригадайте ключові процеси в суспільному розвитку першої половини ХІХ ст. на українських теренах, скориставшись схемою, зображеною нижче.

У першій половині XIX століття українське суспільство переживало етап національного пробудження. На західноукраїнських землях діяли закарпатські будителі Олександр Духнович і Михайло Лучкай, греко-католицькі священники в Перемишлі та гурток «Руська трійця» у Львові, який видав «Русалку Дністровую». У підросійській Україні осередками відродження стали Харківський університет, поширення «Історії Русів» і діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві на чолі з Миколою Костомаровим та Тарасом Шевченком.

18–19.2. ТЕНДЕНЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

1. Визначте основні регіони України, пов’язані з процесами індустріалізації та урбанізації.

Головними осередками індустріалізації стали Донбас із видобутком вугілля та металургією, Правобережжя з розвинутою цукровою галуззю, а також район Борислава в Галичині, де добували нафту. Найшвидше процес урбанізації охопив такі великі міста, як Одеса, Київ, Харків, Катеринослав і Львів.

2. Яке значення для соціального життя українців мав досвід кооперативного руху? Чи актуальна ця форма самоорганізації в наш час?

Кооперація об’єднала людей і допомогла українським селянам вижити в умовах ринку, захистила їх від лихварських відсотків і дала змогу гуртом купувати машини та продавати врожай. Цей рух зміцнив економічну самостійність українців і став опорою для національних організацій. Сьогодні така форма взаємодопомоги є цілком актуальною, адже сучасні фермерські та кредитні кооперативи допомагають малому бізнесу розвиватися й захищати спільні інтереси.

3. Назвіть основоположників українського кооперативного руху.

У західноукраїнських землях започаткували кооперативний рух Василь Нагірний, Олександр Барвінський та Євген Олесницький. У підросійській Україні творцем перших артілей став Микола Левицький, якого називали «артільним батьком».

18–19.3. МОДЕРНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

1. Як процес модернізації змінив українське суспільство?

Модернізація зруйнувала колишню станову замкненість і дала людям право вільно розпоряджатися майном та обирати фах. З’явилися нові верстви населення: буржуазія, промислові робітники та світська інтелігенція. Значна частина селян почала виїжджати на заробітки або переселятися до міст, а рівень письменності й громадської активності поступово зростав.

2. Визначте причини поліетнічності соціального стану робітників на українських землях.

Індустріальні центри на Півдні та Сході України вимагали величезної кількості робочих рук. Місцеве українське селянство трималося за землю або було скуте общинними правилами, тому не поспішало йти на фабрики й шахти. Туди масово прибували зубожілі селяни з центральних російських губерній, де відчувався гострий земельний голод. Нафтопромисли Борислава також залучали робітників різних національностей: українців, поляків та євреїв.

3. Чому, на вашу думку, на українських землях поряд із соціальними питаннями піднімалися національні?

Соціальне гноблення українців тісно перепліталося з національним безправ’ям. Власниками заводів, банків і маєтків зазвичай були іноземці, поляки або росіяни, тоді як українці перебували на становищі найманих робітників і селян. Імперська влада забороняла українську мову, школи та пресу, тому боротьба за кращі заробітки та землю неминуче переростала у боротьбу за національні права й самостійність.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Інфографіка». У парах чи групах відобразіть графічно процес модернізації українського суспільства. За потреби скористайтеся онлайн-застосунками (на вибір): Canva, Venngage, Piktochart.

Процес модернізації охопив три тісно пов’язані напрями: бурхливий підйом важкої індустрії та транспорту в економіці, формування нових суспільних класів і міст у соціальній сфері, а також перехід до легальної політичної боротьби за національні права.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Які особливості умов для розвитку національного руху в Галичині відзначає Євген Чикаленко?

Євген Чикаленко відзначає такі особливості Галичини:

• там панувала конституційна свобода, тому національний рух мав значно ширший і легальний характер;
• розвивалися україномовна преса, наука та всебічне громадське життя;
• Галичина виконувала роль «українського П’ємонту» і служила прикладом для підросійської Наддніпрянщини, де царський уряд повністю заборонив і придушив національне життя.

КОРИСНА ГРА

«Реформи 1860–70-х років» https://cutt.ly/OtQthlj5

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній онлайн-платформі за вказаним посиланням.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Створіть хронологічну шкалу з ключовими подіями реформ 1860—70-х років у Російській імперії.

Рік	Ключова подія та назва реформи
1861 р.	Селянська реформа: скасування кріпацтва та надання селянам громадянських прав
1862 р.	Початок військової реформи: перебудова військового міністерства та військових округів
1863 р.	Університетський статут, що відновив автономію вищих навчальних закладів
1864 р.	Земська реформа (створення повітових і губернських земств)
1864 р.	Судова реформа (введення суду присяжних, гласність і змагальність сторін)
1864 р.	Шкільна реформа (дозвіл громадам і приватним особам відкривати початкові школи)
1865 р.	Цензурна реформа (передача контролю до МВС, звільнення частини видань від попередньої цензури)
1870 р.	Міська реформа (створення міських дум та міських управ на чолі з головою)
1874 р.	Новий військовий статут: запровадження загальної військової повинності замість рекрутчини

2. Покажіть на карті найбільші українські міста. Де відбулося перше народне віче?

Найбільші українські міста другої половини ХІХ століття:

• Одеса — головний порт імперії на Чорному морі, розташований на півдні українських земель;
• Київ — адміністративний, торговельний та науковий центр у середній течії Дніпра;
• Харків — провідний залізничний, машинобудівний та університетський центр на північному сході;
• Катеринослав — стрімко зростаючий центр металургійної індустрії на південному сході в районі дніпровських порогів;
• Львів — культурно-політичний центр українських земель у складі Австро-Угорщини на заході.

Перше українське всенародне віче відбулося 29–30 листопада 1880 року у місті Львові на подвір’ї Народного дому та на Святоюрській площі за ініціативи Володимира Барвінського.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли царський уряд видав маніфест про ліквідацію кріпацтва в Російській імперії?
• Що передбачала судова реформа 1864 року для забезпечення рівності сторін у суді?
• Хто став ініціатором першої хліборобської артілі на Наддніпрянщині у селі Федвар?
• Де на західноукраїнських землях наприкінці XIX століття сформувався великий басейн нафтовидобутку?
• Звідки ми можемо дізнатися про умови праці, тривалість робочого дня та вимоги тогочасних страйкарів?
• Чому царська влада відклала запровадження земств у Правобережній Україні аж до 1911 року?
• Як селянська громада обмежувала самостійність окремого господаря після реформи 1861 року?
• Який результат мало поширення кредитних спілок та кооперативів для захисту селянських господарств?

4. Поясніть, чому саме в період модернізації соціальні питання та питання національної ідентичності стали важливими політичними факторами.

Руйнування станового суспільства вивело на історичну арену мільйони людей. Селяни та робітники вимагали землі, справедливої платні та зменшення робочого дня. Одночасно розвивалася освіта, ширилася преса та формувалася інтелігенція.

Оскільки в обох імперіях панівні позиції в економіці й управлінні займали інші етноси (росіяни чи поляки), соціальна несправедливість гостро сприймалася саме як національне гноблення. Це перетворювало вимоги гідного життя на боротьбу за рідну мову, освіту, самоврядування та власну державу.

5. Уявіть, що ви – учень / учениця сільської школи після реформи 1864 року. Напишіть листа в майбутнє про свою школу, навчання, мрії.

Лист у майбутнє

Я пишу цього листа зі школи в нашому селі. Донедавна в нас не було справжньої школи, але після реформи земство збудувало невеликий дерев’яний будинок і прислало вчителя. У нашому класі сидять хлопці та дівчата різного віку. Ми вчимося читати, писати, рахувати та вивчаємо історію.

Паперу й книжок бракує, тому ми бережемо кожен аркуш. Учитель розповів нам, що тепер освіта відкриває дорогу до гімназії для кожного, хто старанно вчиться. Я мрію стати агрономом, щоб привезти в рідне село нові залізні плуги та молотарки. Тоді земля даватиме щедріший хліб, а праця моїх батьків стане легшою. Вірю, що у вашому часі всі діти вчаться у світлих просторих класах і живуть заможно.

6. Вправа «Кооперація». Запропонуйте власну модель кооперативної спілки, вкажіть сферу діяльності та джерела доходу.

Назва кооперативу	«Селянська поміч»
Сфера діяльності	Спільне придбання сільськогосподарських машин, насіння, добрив та збут зібраного врожаю
Учасники	Селяни-одноосібники та дрібні сільські господарі громади
Джерела доходу	Пайові внески членів спілки, невеликий відсоток від продажу спільних партій зерна на міському ринку, плата за користування спільними сівалками та молотарками