Модерна доба

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя республіка у Франції

Зміст

1. За яких обставин у Франції було встановлено Другу імперію? 2. Пригадайте, яке значення в об’єднанні Німеччини відіграла франко-прусська війна 1870–1871 рр. 3. Чому, на вашу думку, Франція не була зацікавлена в об’єднанні Німеччини?

  1. Другу імперію було встановлено після державного перевороту 2 грудня 1851 року, здійсненого президентом Луї-Наполеоном Бонапартом, який розпустив парламент, а в грудні 1852 року проголосив себе імператором Наполеоном III.
  2. Франко-прусська війна стала фінальним етапом об’єднання Німеччини: розгром Франції згуртував німецькі держави навколо Пруссії та дозволив 18 січня 1871 року проголосити створення Німецької імперії у Версалі.
  3. Франція намагалася зберегти своє панування в Європі й категорично не бажала появи біля своїх східних кордонів єдиної та міцної держави, здатної зруйнувати баланс сил і похитнути французький вплив.

Дайте оцінку реформам Паризької комуни. Чи всі верстви суспільства вони задовольняли?

Реформи Паризької комуни мали виразний демократичний і соціалістичний характер: запроваджено безкоштовну освіту, 10-годинний робочий день, відокремлення церкви від держави та виборність суддів. Такі кроки відповідали інтересам робітників і ремісників, проте викликали відкритий спротив буржуазії, католицького духовенства та консервативного селянства через загрозу приватній власності й релігійним традиціям.

Коли і кому вдалося добудувати Панамський канал та яка його роль у морських комунікаціях сучасності?

Панамський канал добудували США, відкривши його для судноплавства у 1914 році. Канал має стратегічне значення, оскільки сполучає Атлантичний і Тихий океани найкоротшим шляхом, заощаджуючи суднам тисячі кілометрів і скорочуючи витрати світової торгівлі.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій.

  1. Початок франко-прусської війни — 19 липня 1870 р.
  2. Проголошення Третьої республіки — 4 вересня 1870 р.
  3. Проголошення Німецької імперії — 18 січня 1871 р.
  4. Реформи Паризької комуни — березень — травень 1871 р.
  5. Ухвалення Конституції Третьої республіки — 1875 р.

2. Назвіть основні реформи, здійснені Паризькою комуною.

  • Відокремлено церкву від держави.
  • Запроваджено обов’язкову, безкоштовну та світську освіту.
  • Скорочено робочий день до 10 годин і скасовано штрафи на підприємствах.
  • Упроваджено виборність суддів, гласність судових процесів та забезпечено громадянські права жінок.

3. Визначте основні досягнення Третьої республіки на шляху розвитку демократії.

  • Ухвалення Конституції 1875 року, яка юридично закріпила республіканський лад і парламентаризм.
  • Ухвалення закону 1880 року про свободу зборів і друку та легалізація вільної політичної пропаганди.
  • Повна амністія учасників Паризької комуни.
  • Запровадження безкоштовної початкової освіти для дітей віком від 6 до 13 років та розвиток мережі середніх жіночих шкіл.
  • Обмеження впливу католицького духовенства на державне управління та військову службу.

4. Про які явища в розвитку Франції свідчили політичні кризи у 80–90-х роках XIX ст.?

Політичні кризи (рух Буланже, Панамський скандал, «справа Дрейфуса») свідчили про загострення реваншизму, корумпованість влади, поширення мілітаризму та антисемітизму. Водночас вони продемонстрували стійкість громадянського суспільства, яке зуміло відстояти демократичні цінності та правовий порядок.

5. Покажіть на карті території, що стали колоніями Франції в останній третині XIX ст.

  • Північна Африка: Туніс (протекторат встановлено в 1881–1883 рр.).
  • Західна та Екваторіальна Африка: землі в басейнах річок Сенегал, Нігер і Конго.
  • Східна Африка: острів Мадагаскар.
  • Південно-Східна Азія: колонія Індокитай (В’єтнам, Камбоджа, Лаос).
  • Океанія: низка архіпелагів і островів у Тихому океані.

6. Поясніть значення термінів і понять: «Паризька комуна», «радикал», «антисемітизм».

  • Паризька комуна — орган міського самоврядування та повстанський революційний уряд Парижа в березні — травні 1871 року.
  • Радикал — прихильник рішучих, безкомпромісних дій і глибоких перетворень у політиці й суспільстві.
  • Антисемітизм — вороже ставлення до євреїв, форма національної або релігійної нетерпимості.

7. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/U1yA5.

Завдання виконується безпосередньо в інтерактивному сервісі за вказаною вебадресою.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

8. Як ви вважаєте, чи могли умови мирного договору між Францією та Пруссією забезпечити міцний мир в Європі?

Франкфуртський мир не міг бути міцним, оскільки він мав грабіжницький характер і глибоко вразив національну гідність французів. Анексія промислових регіонів Ельзасу й Лотарингії та контрибуція в 5 мільярдів франків викликали у Франції хвилю реваншизму. Французьке суспільство прагнуло повернути втрачені території, що перетворило Європу на осередок майбутнього глобального конфлікту.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

9. Чому «Справа Дрейфуса» набула великого політичного та суспільного значення? Як пов’язані проблема антисемітизму й питання демократії?

«Справа Дрейфуса» вийшла далеко за межі суду над одним офіцером і розколола націю на два табори: прихильників республіки й правопорядку та реакційних монархістів, клерикалів і військових. Вона стала головною перевіркою дієздатності французьких законів і прав людини. Проблема антисемітизму безпосередньо загрожує демократії: демократичний устрій тримається на презумпції невинуватості й рівності кожного перед судом, тоді як розпалювання міжнаціональної ворожнечі руйнує правові інститути та розв’язує руки беззаконню влади.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
  • Справа розколола Францію на прихильників демократії та реакціонерів, довівши, що ксенофобія руйнує засади правової держави.

10. Проаналізуйте карикатуру і підпис до неї та визначте, який зміст вклав автор карикатури в зображення. Доберіть факти з історії Третьої республіки у Франції, які підтверджують вашу думку.

Карикатура ілюструє категоричну незгоду Франції з результатами війни 1870–1871 років. Фраза «Ми зустрінемося знову!» демонструє сприйняття підписаного миру лише як тимчасового перемир’я перед майбутнім реваншем.

Цю позицію підтверджує низка історичних фактів:

  • зростання популярності руху буланжистів, які відкрито закликали до війни з Німеччиною;
  • патріотичне виховання молоді в школах на ідеї обов’язкового повернення Ельзасу й Лотарингії;
  • дипломатичні зусилля Франції, спрямовані на укладення союзів із Російською імперією та Великою Британією проти німецької коаліції.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
  • Зміст карикатури — прагнення Франції до реваншу, що проявилося у русі Буланже, патріотичній пропаганді та створенні антинімецького союзу.
Light