7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 18. Українці у Східній (Кримській) війні 1853–1856 рр. (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Які слова / образи вказують на міжнародний характер війни?

На міжнародний характер війни вказують слова західного дипломата про недопущення «одній державі зробити Чорне море своїм озером», а також твердження, що «рівновага Європи тримається на Сході не менше, ніж на Заході». Ці образи та вислови підкреслюють, що конфлікт навколо Чорного моря безпосередньо впливав на баланс сил між провідними європейськими державами і не був внутрішньою справою лише однієї країни.

2. Які були мотиви Росії: геополітичні інтереси чи участь у локальному конфлікті?

Мотивами Російської імперії були масштабні геополітичні інтереси, а не участь у локальному конфлікті. На це чітко вказують слова імператора Миколи І про те, що Росія стала до боротьби «за право бути силою на Чорному морі». Бажання панувати у Чорноморському регіоні та здійснювати військово-політичний контроль над протоками демонструє прагнення розширити геополітичний вплив імперії на Сході.

3. Які ролі українців названі і що це говорить про їхню участь у війні?

У тексті зазначено, що українці «були і на валу, і в обозі: у шинелях на бастіонах та з возами зерна й сіна». Це свідчить про їхню масову та різнопланову участь у війні. Українці воювали на передовій солдатами й матросами, а також тримали тил, бо постачали зерно, сіно і перевозили вантажі для армії.

Узагальнювальний висновок: Східна війна мала загальноєвропейський геополітичний характер боротьби за переділ сфер впливу на Сході. Водночас для поневоленого українського народу ця війна стала чужою імперською кампанією, у якій українці понесли колосальні людські та господарські втрати як на лінії фронту, так і в забезпеченні тилу.

1. Яким був зміст «українського питання» у міжнародних відносинах середини ХІХ ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Що таке «українське питання» в міжнародній політиці?

«Українське питання» в міжнародній політиці — це комплекс проблем, пов’язаних із геополітичним становищем українських земель, їхнім перебуванням у складі імперій та перспективами визвольного руху. Європейські держави розглядали українські землі як засіб для ослаблення Російської імперії та зміни балансу сил у Європі.

Яким було його місце в тогочасних міжнародних відносинах?

У середині XIX століття українські землі посідали помітне місце в міжнародних відносинах. Вони мали вигідне геополітичне положення, родючі ґрунти та динамічну промисловість. Європейські політики сподівалися послабити Росію за допомогою українського руху. Проте, як зазначав Іван Франко, західні держави лише розігрували українську карту у власних інтересах і постійно оглядалися на відносини з Петербургом.

Які країни й чому цікавилися цим питанням?

Цим питанням цікавилися Велика Британія, Франція, Австрія та Пруссія. Їхній інтерес мав геополітичні та економічні причини. Політики сподівалися, що український визвольний рух послабить Російську імперію або приведе до відокремлення її земель. Також європейські країни приваблювали родючі українські чорноземи, багаті природні ресурси та швидкий розвиток промисловості.

2. Які події Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. розгорталися на українських землях

ПОМІРКУЙТЕ

Що стало приводом для війни?

Приводом для війни став конфлікт між православним і католицьким духовенством щодо володіння святими місцями в Палестині. Османська імперія передала церкву у Віфлеємі під контроль Франції. Росія висунула ультиматум із вимогою визнати царя покровителем усіх православних підданих султана. Султан відмовився, після чого російські війська увійшли до залежних від Османів князівств Молдови та Валахії.

Чому основні події війни розгорнулися на українських територіях?

Основні події перенеслися на українські землі через прагнення союзників знищити Севастополь і позбавити Росію військового флоту. Союзники зазнали невдач у Балтійському морі, тому висадилися в Криму. Південь України мав стратегічне положення, а відсутність залізниць у Росії ускладнила перекидання царських підкріплень. Союзники натомість легко підвозили сили морем за допомогою свого потужного парового флоту.

Чим завершилася війна?

Війна завершилася поразкою Російської імперії та підписанням Паризького миру 1856 року. Росія втратила право тримати на Чорному морі військовий флот, фортеці й арсенали. Царат також втратив вплив на Південну Бессарабію, Молдову, Волощину та Сербію і відмовився від претензій на опіку над православними підданими Османської імперії.

ДОСЛІДІТЬ

Передбачте, якими були інтереси Російської імперії в зазначених на схемі регіонах.

Інтереси Російської імперії в цих регіонах полягали у військовому розширенні та встановленні імперського домінування:

Балтійське море: захист столиці Санкт-Петербурга та збереження виходу до торговельних морських шляхів Західної Європи.
Дунайські території: встановлення повного контролю над судноплавством на Дунаї, підкорення Балканського півострова та витіснення Османської імперії.
Акваторія Чорного і Азовського морів. Крим: безроздільне панування на Чорному морі, захоплення стратегічних проток Босфор і Дарданелли для виходу у Середземне море.
Кавказ: загарбання нових територій у Закавказзі, зміцнення південного кордону та ліквідація османського впливу.
Далекий Схід: приєднання приамурських територій, утримання виходу до Тихого океану та розширення торгівлі в Азії.

Розкажіть про основні події війни, спираючись на подані далі та в галереї е-додатка до § 18 ілюстрації.

У листопаді 1853 року російський флот знищив османську ескадру в Синопській бухті.

На початку 1854 року у війну вступили Велика Британія та Франція. Вони блокували російський флот у Севастополі.

У вересні 1854 року війська союзників висадилися під Євпаторією, що показано на літографії Макса Бігера та А. Фора. Потім союзники завдали росіянам поразки на річці Альмі.

Після цього почалася оборона Севастополя, яка тривала 349 днів. Російські військові затопили свої вітрильні кораблі, щоб закрити вхід до бухти, а екіпажі билися на суші під керівництвом адміралів Корнілова, Нахімова та Істоміна.

У серпні 1855 року союзники захопили головну висоту міста — Малахів курган. Російські війська залишили Севастополь.

У 1856 році новий цар Олександр II підписав Паризький мирний договір.

Знайдіть місця цих подій на карті 4 в е-додатку.

Синопська бухта — південне узбережжя Чорного моря біля берегів Малої Азії (сучасна Туреччина), місце знищення османської ескадри в листопаді 1853 р.
Варна — порт на західному узбережжі Чорного моря (Болгарія), де спочатку розміщувався експедиційний корпус англо-французьких військ перед висадкою в Криму.
Євпаторія — місто на західному узбережжі Криму, район висадки коаліційних військ у вересні 1854 року.
Річка Альма — річка на південь від Євпаторії дорогою до Севастополя, місце першої великої сухопутної битви союзників із російською армією.
Севастополь і Малахів курган — південно-західний край Кримського півострова, головна база Чорноморського флоту, епіцентр 349-денної облоги та вирішального штурму.

3. Якою була ціна війни для України

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте й запишіть 3–4 запитання, які розкриватимуть ціну Східної (Кримської) війни для України.

Скільки українських рекрутів мобілізували до царського війська з Таврійської, Херсонської та Катеринославської губерній?
Який економічний тягар ліг на українські підприємства (Київський «Арсенал», Луганський ливарний завод, Миколаївські верфі) через забезпечення воєнних потреб імперії?
Чому Східна війна мала для українців братовбивчий характер?
Як воєнні дії та утиски царської влади позначилися на долі кримськотатарського і ногайського населення півострова?

ДОСЛІДІТЬ

Як оцінював війну для українців Тарас Шевченко?

Тарас Шевченко оцінював війну вкрай гірко і назвав її черговим лихом для поневоленого народу. Поет зазначив, що українці прагнули волі («розкувать своїм невольникам кайдани»), проте імперія знову кинула їх на бійню заради чужих амбіцій. У цьому конфлікті знову «потекла мужицька кров». Монархів поет гнівно таврував як «катів вінчанних» і порівнював із голодними псами, що люто гризуться між собою за кістку.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Яке було місце «українського питання» у європейській міжнародній політиці другої половини ХІХ ст.? Чому?

«Українське питання» посідало помітне місце в політичних розрахунках європейських урядів (зокрема Великої Британії, Франції, Австрії та Пруссії). Вони розглядали українські землі через призму протистояння з Росією: сподівалися, що розгортання українського національного руху послабить царат або призведе до відторгнення від нього південних родючих територій із потужною промисловістю. Водночас інтерес європейських лідерів мав винятково прагматичний характер. Як підкреслював Іван Франко, західні держави не прагнули щирої свободи для українців, а використовували «українську карту» як інструмент тиску у дипломатичних стосунках із Петербургом.

2. Що спричинило чергову війну Російської імперії проти Османської імперії?

Безпосереднім приводом до війни стала суперечка між православним і католицьким духовенством за ключі та контроль над святими місцями у Палестині (зокрема церкви у Віфлеємі, переданої султаном католикам). Глибинною ж причиною були експансіоністські геополітичні прагнення Російської імперії. Цар Микола І прагнув закріпити контроль над протоками Босфор і Дарданелли, здобути вихід до Середземного моря, посилити вплив на Балканах та скористатися внутрішньою слабкістю Османської імперії. Цар висунув ультиматум із вимогою визнати його покровителем усіх православних підданих султана, а після відмови ввів війська в Дунайські князівства.

3. Які основні події Східної (Кримської) війни?

До основних подій війни належать:

Листопад 1853 р. — розгром османської ескадри російським флотом у Синопській бухті.
Березень 1854 р. — офіційний вступ у війну Великої Британії та Франції на боці Османської імперії; початок блокади Севастополя.
Вересень 1854 р. — десант союзницьких військ біля Євпаторії та їхня перемога над російською армією в битві на річці Альма.
Вересень 1854 р. — серпень 1855 р. — героїчна і драматична оборона Севастополя, що тривала 349 днів. Затоплення частини Чорноморського флоту в бухті.
Серпень 1855 р. — падіння ключової оборонної точки міста — Малахового кургану; відступ російського гарнізону на Північну сторону.
Березень 1856 р. — підписання Паризького мирного договору, що зафіксував поразку Російської імперії.

4. Прослідкуй на карті 4 в е-додатку хід воєнних дій.

Хід бойових дій на карті розгортався за такими основними напрямами:

Початок конфлікту на Дунаї: введення російських військ у Молдавію та Валахію в 1853 р. і наступний відступ під тиском Австрії у 1854 р.
Вхід англо-французького флоту в Чорне море, бомбардування приморських міст (Одеси) та перенесення головного удару на Кримський півострів.
Висадка експедиційного корпусу союзників під Євпаторією у вересні 1854 р., перемога на річці Альма та просування до Севастополя.
Тривала 349-денна облога й штурми Севастополя, бої біля Балаклави, Інкермана та на Чорній річці.
Рейди союзницького флоту в Азовське море з обстрілами й руйнуваннями прибережних портів і продовольчих складів (Керч, Генічеськ, Бердянськ, Маріуполь), паралельні дії на Кавказькому театрі (взяття Карсу).

5. Яким був внесок України у війну?

Україна відіграла визначальну роль у матеріально-технічному та людському забезпеченні війни:

Людський фактор: переважну більшість матросів Чорноморського флоту складали українські рекрути з Таврійської, Херсонської та Катеринославської губерній. Українці героїчно билися на бастіонах Севастополя (серед них матрос Петро Кішка, сотні рядових і офіцерів).
Матеріальне та промислове постачання: бойові кораблі будувалися на Миколаївських верфях, гармати виробляв київський завод «Арсенал», боєприпаси та ядра постачав Луганський ливарний завод, а Шосткинський завод давав порох.
Тил і гужовий транспорт: українські селяни надавали підводи, волів і коней, доставляли тисячі тонн зерна, сухарів, фуражу й сіна безпосередньо до Криму, споруджували оборонні укріплення та доглядали за пораненими в тилових шпиталях.

6. Проаналізуй твердження і визнач, яке з них правильне, а яке — ні. Поясни свою думку. «Кримська війна — лише російсько-турецький конфлікт»; «Українські землі були периферією подій»; «Війна сприяла змінам у Європі (дипломатія, технології, медицина)».

«Кримська війна — лише російсько-турецький конфлікт» — неправильне твердження. Війна переросла у загальноєвропейське зіткнення великих держав: проти Росії виступила коаліція Османської імперії, Великої Британії, Франції та Сардинського королівства за дипломатичної підтримки Австрії та Пруссії.
«Українські землі були периферією подій» — неправильне твердження. Південь України та Кримський півострів були головним театром воєнних дій, а вся Наддніпрянщина стала головним джерелом людей, продовольства, боєприпасів та транспортних засобів для ведення війни.
«Війна сприяла змінам у Європі (дипломатія, технології, медицина)» — правильне твердження. У дипломатії розпалася «віденська система» союзів і похитнувся вплив Росії; у військових технологіях війна закріпила перехід до парового броненосного флоту, нарізної стрілецької зброї і телеграфу; у медицині завдяки Миколі Пирогову впроваджено сортування поранених, польову анестезію, гіпсові пов’язки та професійну допомогу сестер милосердя.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Знайди три факти про Східну (Кримську) війну, що стосуються українських земель або українців (роль у флоті / армії, тил, медицина, міста-порти). Коротко запиши їх (зазнач джерело: підручник, стаття тощо) і поясни, чому ці факти важливі для розуміння характеру і впливу війни.

Факт 1: Формування особового складу флоту та промислова база півдня України.

Зміст: Майже всі бойові вітрильні й гвинтові судна Чорноморського флоту споруджувалися на верфях Миколаєва, гармати постачав Київський «Арсенал», а ядра — Луганський завод. Більшість екіпажів кораблів та оборонців Севастополя комплектували рекрутами з українських губерній (Таврійської, Катеринославської, Херсонської).
Джерело: Підручник з історії України для 9 класу (§ 18); наукові розвідки з історії Чорноморського флоту.
Чому це важливо: Цей факт розвінчує міф про «винятково російську славу» Севастополя, демонструючи, що головний тягар війни несла Україна.

Факт 2: Братовбивчий вимір війни та участь «султанських козаків».

Зміст: На боці коаліції в складі армії Османської імперії бився полк «султанських козаків» під проводом Михайла Чайковського (Садик-паші), утворений із нащадків задунайських козаків, українських та польських добровольців, які протистояли українцям у царських шинелях.
Джерело: Підручник з історії України для 9 класу (§ 18); монографії про історію Задунайської Січі та козацтва XIX ст.
Чому це важливо: Доводить трагічність бездержавного статусу української нації, сини якої воювали по різні боки фронту в інтересах чужих імперій.

Факт 3: Народження сучасної польової хірургії та сестринського догляду в Криму.

Зміст: Видатний хірург Микола Пирогов під час оборони Севастополя вперше у світовій практиці на полі бою масово застосував ефірний наркоз, увів гіпсову іммобілізацію при переломах і сортування поранених, спираючись на працю сестер милосердя Хрестовоздвиженської громади. Важкопоранених евакуювали до госпіталів Сімферополя, Миколаєва, Херсона та Одеси.
Джерело: Електронний додаток до підручника; праці з історії військової медицини XIX ст.
Чому це важливо: Свідчить про те, що Кримська війна стала рушієм кардинальної модернізації світової медицини та санітарної справи на теренах України.

2. Виконай завдання 18.1–18.5 до § 18 в е-додатку.

Завдання 18.1. Причини та привід до Східної (Кримської) війни.
- Відповідь: Приводом став міжконфесійний конфлікт православного та католицького духовенства за володіння святими місцями в Єрусалимі та Віфлеємі (Палестина). Глибинними причинами було прагнення царату вирішити «східне питання» на власну користь: підкорити османські володіння, встановити повний військовий контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли та здобути статус гегемона на Балканах і Близькому Сході.
Завдання 18.2. Основні події та театр воєнних дій на карті.
- Відповідь: Бойові дії розгорталися на Дунаї, в басейні Чорного та Азовського морів, на Кавказі, Балтиці та Білому морі. Центральним осередком війни став Крим: Синопська морська битва (1853), висадка союзників у Євпаторії (1854), Альмінська битва (вересень 1854), облога Севастополя тривалістю 349 днів (1854–1855), штурм Малахового кургану та відступ російських військ (серпень 1855).
Завдання 18.3. Роль українців у військових діях.
- Відповідь: Українці складали значний відсоток особового складу армії та флоту (матрос Петро Кішка, Гнат Шевченко та інші герої оборони), тримали інженерну оборону й тилове постачання. Водночас війна спричинила братовбивче протистояння через участь козацьких формувань Михайла Чайковського на боці Османської імперії.
Завдання 18.4. Умови Паризького мирного договору 1856 року.
- Відповідь: За договором Чорне море оголошувалося нейтральним, Російській та Османській імперіям суворо заборонялося мати там військовий флот, фортеці й арсенали. Росія втратила Південну Бессарабію та гирло Дунаю, а також відмовилася від претензій на протекторат над Молдовою, Волощиною, Сербією та над православними підданими Османської держави.
Завдання 18.5. Наслідки та значення війни для внутрішнього розвитку Російської імперії.
- Відповідь: Катастрофічна поразка розвіяла міф про військову могутність царату, оголила глибинну військово-технічну й соціально-економічну відсталість кріпосницької Росії від індустріальних країн Європи. Це створило глибоку внутрішньополітичну кризу й безпосередньо змусило імператора Олександра ІІ розпочати «добу великих реформ» — скасування кріпацтва в 1861 р., модернізацію армії, судів, земств та міського самоврядування.

Робочий зошит

ГЗР 1

1. Уяви себе військовим картографом / військовою картографинею. Тобі доручено скласти карту бойових дій під час Східної (Кримської) війни.
На контурній карті України:
• познач різними кольорами та заштрихуй території, які були головним театром воєнних дій, та території, які виконували роль тилу (постачальника ресурсів);
• познач умовними знаками та підпиши місця ключових подій війни, міста, які зазнали обстрілів з моря;
• умовними знаки познач міста, у яких було розташовано підприємства з виготовлення озброєння;
• стрілками різних кольорів познач: а) напрямки руху військ воюючих сторін та шляхи постачання російських військ (наприклад, із Центру України до Криму);
• створи власний умовний знак і познач ним місце затоплення російського флоту для блокування входу до бухти;
• створи легенду карти.

План нанесення об’єктів на контурну карту та легенда:

Головний театр воєнних дій заштриховано червоним кольором (Кримський півострів, узбережжя Чорного й Азовського морів).
Території тилу заштриховано зеленим кольором (Правобережна, Лівобережна, Південна Україна — Таврійська, Херсонська, Катеринославська губернії).
Ключові події та обстріли позначено значками схрещених мечів і вибухів (Євпаторія, Севастополь, битва на річці Альма, Малахов курган, Балаклава, Керч, Одеса).
Міста виготовлення зброї позначено значком гармати (Київ — завод «Арсенал», Луганськ — гарматні ядра на ливарному заводі, Миколаїв — верфі Чорноморського флоту).
Синіми стрілками показано рух десанту й кораблів союзників з моря до Євпаторії та Севастополя. Коричневими стрілками вказано сухопутні чумацькі й військові шляхи постачання з Полтавщини, Київщини та Катеринославщини через Перекоп до Севастополя.
Власний знак (перекреслений якір) нанесено на вході до Севастопольської бухти (місце затоплення вітрильних кораблів).

Проаналізуй карту театрів воєнних дій. Чому, на твою думку, війна, що почалася на Дунаї, перемістилася саме до Криму, а не, наприклад, до Кавказу чи Балтики, де також точилися бої?

Головною метою союзників було позбавлення Росії панування на Чорному морі. Кримський півострів мав вирішальне стратегічне значення, а в Севастополі базувався весь російський вітрильний флот. Знищення цієї бази вирішувало долю війни набагато швидше, ніж операції на Балтиці чи важкодоступному Кавказі.

Стисло поясни, чому саме Севастополь як ключова база російського флоту став головною ціллю союзників.

Севастополь був головною укріпленою військово-морською твердинею імперії на півдні, де стояли бойові кораблі та зберігалися арсенали. Захоплення цього порту назавжди позбавляло Росію контролю над басейном Чорного моря та перекреслювало плани царя щодо захоплення Стамбула й проток.

Поміркуй, яку роль у війні відіграє тилове забезпечення (доставлення харчів, зброї, боєприпасів, медикаментів, транспорту) для армії. Наведи приклади як зі Східної (Кримської) війни, так і із сучасної російсько-української.

Тилове забезпечення безпосередньо визначає боєздатність армії на передовій, адже без набоїв, їжі й ліків війська не можуть оборонятися.

У Кримській війні українські селяни кіньми та волами місяцями везли обози з зерном, сіном і ядрами через бездоріжжя Півдня, а заводи Києва й Луганська виливали гармати.

У сучасній російсько-українській війні діє розгалужена волонтерська мережа та швидка логістика, яка доставляє на фронт дрони, пікапи, бронежилети й тактичну медицину за лічені дні або години.

2. Склади календар ключових подій Східної (Кримської) війни, що стосуються українських земель. Використай не менше 4‒5 дат. Заповни таблицю. У правій колонці дай стислу характеристику події та її значення.

Дата	Подія	Результат та значення / наслідки
Листопад 1853 р.	Синопська морська битва	Російський флот знищив османську ескадру, що прискорило вступ у війну Британії та Франції на боці Османів.
Вересень 1854 р.	Висадка військ союзної коаліції під Євпаторією	Початок сухопутної кампанії в Криму та наступ союзників у глиб Півдня України.
Вересень 1854 р.	Битва на річці Альма	Перша велика битва в Криму; поразка російських військ відкрила супротивнику шлях на Севастополь.
Вересень 1854 — серпень 1855 рр.	Оборона Севастополя (349 днів)	Російські сили затопили свій флот і вели тривалу оборону; взяття союзниками Малахового кургану визначило поразку імперії у війні.
Березень 1856 р.	Укладення Паризького мирного договору	Росія капітулювала, втратила право тримати військовий флот і фортеці на Чорному морі та поступилася Південною Бессарабією.

3. Поясни причинно-наслідковий зв’язок, заповнивши схему:
Застарілий вітрильний флот та відсутність залізниць до Криму ➝ Поразки в ключових битвах ➝ Усвідомлення імператором Олександром II безперспективності війни та глибокої економічної кризи ➝ Рішення розпочати модернізацію країни.

Військово-технічна відсталість: Росія мала застарілий вітрильний флот, гладкоствольну зброю та не мала залізниць до Криму, через що підкріплення й провіант місяцями везли волами.
Воєнні поразки: Технологічна перевага союзників призвела до поразки російських військ на річці Альма, затоплення власного Чорноморського флоту в бухті та втрати Севастополя після 349 днів оборони.
Усвідомлення кризи: Новий імператор Олександр II побачив безперспективність війни, розвал фінансів і наростання селянського невдоволення («Київська козаччина»).
Рішення про модернізацію: Росія підписала принизливий Паризький мир (1856 р.) і була змушена розпочати ліквідацію кріпацтва та масштабні реформи 1860–1870-х років.

ГЗР 2

4. Розглянь літографію «Висадка військ союзників у Криму» (художники М. Бігер, А Фор., 1854 р.) і виконай завдання.

Опиши, що ти бачиш на передньому та задньому планах.

На передньому плані видно піщане узбережжя, човни, намети та щільні ряди французьких і британських піхотинців, які організовано виходять на суходіл зі спорядженням. На задньому плані зображено море з великою кількістю бойових і транспортних кораблів союзної ескадри, над якими підіймаються клуби темного диму.

Порівняй типи кораблів: які з них, на твою думку, парові, а які — вітрильні? Свою відповідь обґрунтуй.

Частина суден є паровими колісними або гвинтовими кораблями, оскільки вони мають високі димарі, з яких іде дим, і рухаються незалежно від напрямку вітру. Інші судна є класичними дерев’яними вітрильниками з кількома високими щоглами й вітрилами, які використовували для перевезення маси вантажів і десанту.

Як художники передали масштаб операції? Який настрій, на твою думку, вони намагалися створити (упевненість, хаос, організованість)?

Масштаб показано панорамним охопленням морського простору з десятками суден на горизонті та нескінченними колонами солдатів на березі. Художники створили настрій упевненості та військової організованості, де кожен підрозділ чітко виконує наказ під час висадки.

На основі зображення та тексту параграфа зроби висновок про технологічну перевагу союзників на морі.

Союзники мали сучасний паровий флот, гвинтові двигуни та нарізну зброю, тому швидко маневрували морем і легко доставляли війська. Російський вітрильний флот не мав парової сили й не міг протистояти ворогу у відкритому морі, тому його затопили біля входу в бухту.

До якого типу історичних джерел належить ця літографія?

Ця літографія належить до візуальних (образотворчих) історичних джерел середини XIX століття.

Чи можна його вважати достовірним? Чому?

Джерело є умовно достовірним. Воно точно фіксує сам історичний факт висадки, тип кораблів, одяг та озброєння армій, проте має елементи художньої героїзації та пропаганди європейських союзників.

5. На основі аналізу тексту підручника заповни таблицю, порівнюючи погляди європейських інтелектуалів та політиків на «українське питання» в середині ХІХ ст.

Історичний діяч	Основні ідеї щодо України	Мета / причина інтересу до України
Й. Г. Коль, мандрівник	Описував українців як окремий самобутній європейський народ із давньою культурою, який прагне свободи й відрізняється від московитів.	Етнографічний та географічний інтерес європейця до вивчення ресурсів і народу на південно-західному кордоні Росії.
К. Делямар, політик	Наполягав на підтримці прав 15-мільйонного русинського (українського) народу, який перебуває під владою царя окремо від московитів.	Бажання послабити експансію Російської імперії на Балкани та захистити європейські позиції Франції.
О. фон Бісмарк, канцлер	Розглядав можливість відокремлення України від імперії для створення буферної держави під впливом німецьких держав.	Захист інтересів Пруссії через стратегічне ослаблення військової потуги Російської імперії на Сході.

Порівняй погляди європейських інтелектуалів та політиків на «українське питання» в середині ХІХ ст. Яку мету мав кожен з них?

Мандрівники та науковці звертали увагу на природні багатства, мову й традиції українців як окремого народу. Політики використовували це питання прагматично: вони прагнули розпалити визвольний рух, щоб розчленувати Росію, послабити її сили на Чорному морі й перетворити українські землі на власну сферу впливу.

Прочитай у підручнику цитату зі статті Івана Франка щодо зацікавлення європейських політиків «українським питанням». Поясни, чому він вважав їх інтерес до українців нещирим: «Боже мій, ось честь, ось радість для ягнят, що вовк ними цікавиться!».

Іван Франко бачив, що західні держави не дбали про волю чи щастя українського народу. Вони згадували про українців виключно у моменти загострення ворожнечі з Росією, щоб використати їх як зручну карту або гарматне м’ясо у своїй геополітичній грі.

Чи згоден / згодна ти з його скептичною оцінкою? Свою відповідь обґрунтуй.

Так, оцінка абсолютно справедлива, оскільки великі держави керувалися власними імперськими розрахунками. Після підписання мирного договору в Парижі союзники відкинули інтереси України та не порушували питання її автономії чи незалежності.

6. Уяви себе журналістом / журналісткою сучасного медіа, який / яка отримав / отримала неймовірну змогу висвітлювати події Кримської війни 1853–1856 рр. у режимі реального часу.
Створи уявний випуск новинної стрічки «Кримська війна LIVE», що складається з трьох заголовків, які висвітлюють різні аспекти війни:
• геополітика (інтереси держав, міжнародні відносини);
• людський вимір війни (доля солдатів, цивільних, медичні історії);
• економічний та технологічний бік війни (логістика, ресурси, нові винаходи).
До кожного заголовка додай стислий опис (3–5 речень), який ґрунтується на фактах із параграфа та додаткових джерел інформації.

Геополітика:
«Велика шахівниця на Чорному морі: союзники проти імперських амбіцій царя»
Російський цар Микола I прагнув одноосібно панувати в протоках Босфор і Дарданелли та висунув ультиматум османському султану. Велика Британія, Франція та Сардинія не дозволили перетворити Чорне море на внутрішнє озеро Росії й оголосили їй війну. Політики в Лондоні та Парижі також активно обговорюють «українську карту», плануючи підтримати визвольний рух заради ослаблення імперії. Ця війна остаточно зламала рівновагу сил на Сході Європи.
Людський вимір війни:
«Українці на бастіонах та трагедія мусульман Криму: обличчя облоги Севастополя»
Рекрутів для Чорноморського флоту силою забирали з Таврійської, Катеринославської та Херсонської губерній, кидаючи їх на 349 днів кривавої оборони. Водночас на боці Османської імперії б’ються українські вояки козацького корпусу Михайла Чайковського, що перетворює бій на братовбивчу бійню. Російські військові підозрюють кримських татар у зраді, вдаються до утисків, через що тисячі ногайців і татар вимушені назавжди кидати рідні домівки.
Економічний та технологічний бік війни:
«Пара й нарізні гармати проти чумацьких возів: як відсталість поховала царську армію»
Союзники прибули під Севастополь на сучасних пароплавах і мали нарізні гвинтівки, які стріляли значно далі за гладкоствольну зброю росіян. Російська армія не мала жодної гілки залізниці до Криму, тому ядра та порох транспортували волами й кіньми через осіннє багно місяцями. Підприємства Києва, Луганська та Миколаєва працювали без упину, але не могли перекрити технологічний прорив передових європейських держав.

7. Уяви, що тобі доручили розробити концепцію для сучасного музею чи меморіального центру, який розкривав би український вимір Кримської війни.
Мета музею — показати як воєнну історію, так і долю пересічних людей.
Завдання:
Придумай і запиши креативну назву для музею або меморіального центру, що відображатиме його основну ідею.

«Чужа війна на рідній землі: український вимір Кримської кампанії 1853–1856 років».

Сформулюй основну ідею (1‒2 речення) — головне послання, яке має донести музей до відвідувачів.

Кримська війна була імперською сутичкою великих держав, де українські ресурси цинічно використали, а українців кинули воювати одне проти одного. Головне завдання центру полягає у показі страждань простої людини, селянського тилу та трагедії корінного населення Криму.

Визнач 2–3 основні експозиції (теми), які обов’язково мають бути в ньому. Для кожної експозиції сформулюй її назву, зміст та коротку ідею.

Експозиція 1: «В шинелях на бастіонах і на чумацьких возах».
Зміст: зброя заводів Києва й Луганська, документи рекрутських наборів з Херсонщини, моделі чумацьких возів з провіантом.
Ідея: Україна була головним ресурсно-людським тилом, без якого ведення війни виявилося б неможливим.
Експозиція 2: «Брати по різні боки фронту».
Зміст: уніформа та прапори матросів Севастополя поруч із клейнодами підрозділів «султанських козаків» Михайла Чайковського.
Ідея: відсутність власної держави змушувала українців гинути за інтереси двох ворожих імперій.
Експозиція 3: «Зламані долі Криму: вигнання та руйнування».
Зміст: побутові речі, листи та документи кримськотатарських родин, спогади про переселення до Туреччини через царські репресії.
Ідея: викриття імперського шовінізму та фіксація демографічної й культурної катастрофи півострова.

Поясни, чому саме ці експозиції є важливими для розкриття українського виміру війни.

Ці зали розкривають війну з точки зору українського народу, а не крізь призму царських імперських міфів про «русскую славу». Вони правдиво показують колосальну ціну людських життів, втрати мирного населення та економічне виснаження наших міст і сіл.

ГЗР 3

8. Проаналізуй параграф підручника та заповни таблицю, яка ілюструватиме головні наслідки Кримської війни для українських земель. Включи такі аспекти:
• людські втрати (кількість рекрутів, загиблі офіцери-українці);
• економічне навантаження (податки, постачання армії, руйнування міст);
• соціальні наслідки (рекрутчина, епідемії, страждання селян);
• культурний / етнічний вплив (увага європейців до «українського питання», переслідування кримських татар та їх еміграція).

Аспект	Приклад із підручника	Твоє пояснення (1–2 речення)
Людські втрати	Більшість матросів набрали з Таврійської, Херсонської та Катеринославської губерній.	Українці становили основу особового складу Чорноморського флоту й зазнали величезних безповоротних утрат під час 349-денної облоги Севастополя.
Економіка	Кораблі будували в Миколаєві, гармати робив київський «Арсенал», а ядра — Луганський завод.	Війна висмоктала матеріальні ресурси південних і центральних губерній України та повністю розорила господарство Криму.
Соціальні наслідки	Селяни волами тягли до Криму сотні возів із зерном та сіном для потреб війська.	Тягар гужової повинності, масові рекрутські набори та хвороби довели українське селянство до зубожіння.
Культурний / етнічний вплив	Царизм підозрював кримських татар у симпатіях до коаліції, через що ногайці й татари масово покидали Крим.	Російські репресії та знущання спровокували першу велику хвилю вимушеної еміграції корінного народу, що підірвало етнічний баланс краю.

Зроби висновок: Який аспект наслідків війни вважаєш найбільш важливим для України? Чому? (Напиши 2‒3 речення).

Найбільш важливими стали соціально-політичні наслідки, оскільки поразка імперії підірвала кріпосницький лад. Селяни більше не хотіли терпіти гніт і вимагали свободи, що змусило царат скасувати кріпацтво у 1861 році. Разом із тим, величезною трагедією стала масова втрата українських життів і спустошення Криму через еміграцію татар.

9. Прочитай уривки з вірша Тараса Шевченка та офіційного звернення Миколи І. Дай відповіді на запитання.

Як Шевченко змальовує правителів і їхню боротьбу? Що це говорить про його ставлення до війни?

Шевченко зображує правителів як «вінчаних катів» і голодних псів, що б’ються за кістку. Він категорично засуджує війну, сприймаючи її як злочин царів, за чиї амбіції безглуздо ллється проста селянська («мужицька») кров.

Які мотиви та цінності наводить Микола І, щоб виправдати війну?

Микола I виправдовує війну захистом «честі прапора», військовою славою імператорського флоту та боротьбою за статус сильної держави й геополітичне панування на Чорному морі.

Чому, на твою думку, поет та імператор так по-різному оцінюють одну й ту саму подію?

Цар Микола I мислив імперськими категоріями захоплення чужих територій, де людські життя є лише інструментом експансії. Тарас Шевченко дивився на війну очима поневоленого народу, тому бачив у ній лише біль, насильство та знищення невинних людей.

Який із наведених текстів, на твою думку, правдивіше відображає справжню ціну війни для людей? Поясни свою думку, наведи приклади.

Правдивішим є текст Тараса Шевченка. Гасла царя про військову славу принесли лише смерть десяткам тисяч українських рекрутів, розруху в містах Криму та голод селянам, які віддавали останній хліб на потреби фронту.

10. У підручнику зазначено, що Кримська війна мала братовбивчий характер, адже на боці Османської імперії воювали колишні задунайські козаки. Щоб глибше зрозуміти причини та наслідки цієї ситуації, виконай завдання.

Використовуючи додаткові джерела, дізнайся, чому задунайські козаки опинилися на території Османської імперії.

Після зруйнування Катериною II Запорозької Січі у 1775 році частина козаків пішла у межі володінь турецького султана та заснувала Задунайську Січ у гирлі Дунаю. Вони служили Османській імперії на умовах військової автономії, прагнучи зберегти свій вільний козацький устрій і врятуватися від російського закріпачення.

Як ти гадаєш, що відчували українці, які опинилися по різні боки фронту?

Вояки відчували глибоке розчарування, біль і трагедію через те, що мусили стріляти у людей однієї крові та віри. Вони розуміли, що стали заручниками протистояння чужих монархів, де жодна зі сторін не несе добра їхній рідній землі.

Напиши есе-роздум (5‒7 речень) на тему: «Трагедія розділеного народу в імперських війнах».

Відсутність власної незалежної держави завжди стає найбільшою катастрофою для будь-якої нації. У Кримській війні українські рекрути імперської армії йшли в бій проти козаків бригади Михайла Чайковського з боку союзників. Українці вбивали одне одного під Севастополем і на Дунаї заради чужих королей та султанів. Імперії щедро користувалися нашою відвагою, але жодна з них не визнавала волі українського народу. Пролита кров захисників лише підкреслювала статус колоніального безправ’я України. Цей історичний урок доводить, що тільки власна суверенна держава захищає людей від ролі пішаків у чужих кривавих конфліктах.

11. Під час Кримської війни становище на півострові ускладнювали не лише бойові дії, а й напружені відносини між владою та місцевим татарським населенням. Російська адміністрація ставилася до нього з підозрою, що мало серйозні наслідки. Проаналізуйте цю ситуацію, відповівши на запитання.

У чому саме російська влада підозрювала кримських татар?

Царські чиновники та генерали підозрювали кримських татар у державній зраді, нелояльності та таємній допомозі військам османсько-франко-британської коаліції.

Які дії здійснювала щодо цього населення російська влада?

Російське командування вдавалося до репресій, безпідставних арештів, виселень прибережних жителів у глиб півострова, масових знущань і конфіскації продовольства.

Якими були наслідки таких дій для самого населення та для економіки півострова?

Десятки тисяч кримських татар і ногайців назавжди покинули рідні домівки та морем вирушили до Османської імперії. Через цю втечу півострів знелюднів, а його сільське господарство, садівництво й торгівля зазнали глибокого занепаду.

Як ти схарактеризував би / схарактеризувала б таку політику? Поясни свою думку.

Ця політика була проявом відвертого державного шовінізму та ксенофобії з боку імперії. Замість захисту своїх громадян влада зробила корінне населення цапом-відбувайлом за власну бездарність і воєнні провали в Криму.

12. Досліджуємо візуальне джерело. Перед тобою кольорова літографія Джозефа Остіна Бенвелла «Флоренс Найтінгейл у військовому госпіталі в Скутарі» (1855). Це не просто зображення, а візуальна розповідь про людяність і самовідданість посеред жорстокої війни. Проведи невеличке дослідження і дай відповіді на запитання.

Крок 1. Досліди візуальне джерело.

Опиши, який вигляд має госпіталь, у яких умовах перебувають поранені солдати. На що вказують їхні вирази обличчя та пози?

Госпіталь облаштовано у великому кам’яному турецькому приміщенні з високими склепіннями, де поранені щільно лежать просто на підлозі на матрацах або сидять на лавах. Їхні виснажені пози, забинтовані кінцівки та страдницькі обличчя вказують на фізичний біль, важкі травми та втому від нескінченної війни.

Визнач, у який час доби відбувається подія. Які візуальні елементи на це вказують? Як ці деталі допомагають передати атмосферу війни та страждань?

Дія відбувається пізно ввечері або вночі, про що свідчить темрява у високих арках і світильник у руках героїні. Тьмяне світло лампи вириває з темряви фігури страждальців, створюючи напружену, скорботну та водночас теплу атмосферу надії серед суцільного мороку.

Зверни увагу на фігуру Флоренс Найтінгейл. Які деталі її образу (одяг, постава, вираз обличчя) свідчать про її професію, характер та емоційний стан?

Вона вдягнена у стриману темну сукню сестри жалібниці з білим комірцем і хусткою, тримає світильник і обережно оглядає ліжка бійців. Її рівна постава, зосереджений погляд і м’який вираз обличчя говорять про непохитну мужність, терпіння та глибоке співчуття до поранених.

Поміркуй, чому художник розташував Флоренс Найтінгейл саме в центрі картини. Яку роль вона відіграє в цій композиції? Яку ідею вона символізує?

Вона є смисловим і композиційним центром картини, куди спрямовані погляди одужуючих вояків. Митець показує її ангелом-охоронцем і рятівницею, яка символізує світло милосердя, гуманізм і турботу посеред безжальної воєнної м’ясорубки.

Поясни, як ця ілюстрація показує «людське обличчя війни». Наскільки вона відрізняється від традиційних зображень боїв та перемог?

Картина зосереджена не на тріумфі переможців чи гарматних пострілах, а на ціні воєнних дій — стражданнях, ранах та боротьбі за виживання. Вона нагадує, що за голосними наказами генералів завжди стоїть покалічена людина, яка потребує підтримки, чистої води та догляду.

Крок 2. Дізнайся більше про історичний контекст зображеного.

Знайди інформацію про Флоренс Найтінгейл. Чому її ім’я стало синонімом милосердя та настільки відомим саме завдяки Кримській війні? За що її вшановують як засновницю сучасної медичної сестринської справи?

Флоренс Найтінгейл разом із загоном сестер прибула до британського госпіталю в передмісті Стамбула Скутарі, де панували бруд, тиф і холера. Вона домоглася впровадження суворої санітарії, регулярної перев’язки, свіжого харчування й прання білизни, знизивши смертність поранених з 42% до 2%. Її особистий нічний обхід солдатів із лампою став світовою легендою, а розроблені нею стандарти догляду дали початок сучасній професійній сестринській справі.

Як діяльність Флоренс Найтінгейл відображала «людський вимір війни»?

Її робота показала цінність життя кожного рядового бійця, незалежно від його походження. Вона довела суспільству, що обов’язок держави полягає не лише у відправці людей на фронт, але й у їхньому медичному порятунку та гідному ставленні під час хвороби.

Цю літографію було створено під час війни. Поміркуй, чому художники та журналісти того часу так активно висвітлювали діяльність Флоренс Найтінгейл. Які ідеї вони хотіли донести до суспільства? На твою думку, чому саме такі зображення були важливі для громадськості того часу?

Преса та митці хотіли заспокоїти обурені британські сім’ї, які читали в газетах про жахливий стан військових лазаретів. Її образ повертав людям віру в моральні цінності, демонструючи самовідданий приклад обов’язку та надихаючи громадськість допомагати фронту волонтерською працею й пожертвами.