§ 18. Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. XIX ст. (Власов)
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Постать Володимира Антоновича:
• Що вам відомо про Володимира Антоновича?
Володимир Антонович — це видатний український історик, археолог, етнограф і громадський діяч другої половини XIX століття. Він походив зі сполонізованої шляхетської родини, але свідомо обрав українську ідентичність і очолив рух хлопоманів. Пізніше Антонович став багаторічним лідером Київської громади та професором Київського університету.
• Який його внесок у розвиток української історичної науки?
Антонович заснував київську документальну школу істориків і виховав багатьох видатних учнів, серед яких був Михайло Грушевський. Він увів у науковий обіг величезну кількість архівних джерел з історії Правобережжя, козацтва й гайдамаччини, а також започаткував систематичні археологічні дослідження в Україні.
2. Автобіографічні свідчення В. Антоновича:
• Як характеризують В. Антоновича автобіографічні свідчення?
Автобіографічні свідчення показують Антоновича як чесну, принципову та мужню людину. Він не побоявся піти проти свого станового оточення і відмовився від шляхетських привілеїв заради служіння народу, серед якого жив. Його піші подорожі свідчать про щире бажання пізнати справжнє життя селян.
• Що він мав на увазі, коли зазначав, що «соромно жити у краї і не знати ні самого краю, ні його людності»?
Він мав на увазі, що інтелігенція та землевласники не повинні відчужуватися від місцевого люду. Вони користуються благами цієї землі, тому зобов’язані знати її мову, культуру та підтримувати її народ, а не жити як чужинці-колонізатори.
• Яких етнічних спільнот стосується ця його заувага?
Ця заувага передусім стосується польської та сполонізованої шляхти Правобережної України, а також російських дворян і чиновників, які зневажали місцевий український народ.
3. Польський рух та відносини з українцями:
• Унаслідок якої події у складі Російської імперії опинилися польські етнічні терени?
Польські етнічні терени опинилися у складі Російської імперії внаслідок трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793 і 1795 років), а також за рішеннями Віденського конгресу 1815 року, коли до Росії відійшло так зване Царство Польське разом із Варшавою.
• Що знаєте з попередніх уроків про розвиток польського руху на українських землях у складі Російської імперії?
Польський рух прагнув відновити незалежну Річ Посполиту в історичних кордонах 1772 року. Найбільшими його виступами стали Листопадове повстання 1830–1831 років і Січневе повстання 1863–1864 років. Польські діячі намагалися залучити українських селян, але ті не підтримували польських панів через соціальний і національний гніт.
• Чи передбачав цей рух забезпечення політичних прав українцям?
Ні, лідери польського руху не передбачали для українців власної державності чи рівноправних політичних прав. Вони вважали Правобережжя невіддільною частиною історичної Польщі, а селянам обіцяли лише скасування панщини та наділення землею.
• Що у спогадах В. Антоновича свідчить про гостроту відносин між поляками та українцями?
Про гостроту відносин свідчать слова Антоновича про століття «зла, заподіяного вельможними колоністами» українському народові. Він ставив шляхтичам твердий вибір: або вони полюбитимуть український народ і своєю працею загладжуватимуть це зло, або мусять переселитися до власне польських земель.
ОБГОВОРІТЬ У ЗАГАЛЬНОМУ КОЛІ
• Чим громадівський рух подібний до осередків національного життя першого етапу українського відродження, а чим відрізняється від них?
Подібність полягала в культурницькому характері роботи: дослідженні історії, вивченні фольклору, розвитку української мови та виданні книг для народу.
Відмінність полягала в тому, що громадівці перейшли до широкої практичної діяльності серед мас: засновували недільні школи, друкували підручники для селян і створили організовану мережу громад у різних містах за участі сотень студентів та інтелігенції.
• Яку роль у національному житті відіграв журнал «Основа»?
Журнал «Основа» (1861–1862) став першим українським суспільно-політичним та літературно-науковим вісником у Російській імперії. Він згуртував українську інтелігенцію, публікував твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Леоніда Глібова, історичні розвідки Миколи Костомарова, а також утвердив новий український правопис — «кулішівку».
• Хто такі хлопомани?
Хлопомани — це гурток студентів Київського університету кінця 1850-х років польського або сполонізованого шляхетського походження на чолі з Володимиром Антоновичем. Вони відмовилися від шляхетських привілеїв, повернулися до українського народу, спілкувалися українською мовою, носили народний одяг і працювали задля просвіти українського селянства.
• Наведіть кілька аргументів для підтвердження або спростування викладеної думки: «Через свої радикальні погляди хлопомани викликали підозру як у поляків, так і в росіян. Патріотично налаштовані поляки вважали хлопоманів зрадниками “польської справи” та помстилися їм, надавши інформацію про них російським властям. Російська влада та прихильники її зміцнення на Правобережній Україні також ставилися до хлопоманів з підозрою та вважали, що ті намагаються прив’язати простий народ до польської національності, підбурюють його незадоволення російською владою» (Шандра В. «Хлопоманство»).
Я підтверджую цю думку такими аргументами:
- Поляки сприйняли перехід шляхетської молоді на бік українського селянства як зраду національних інтересів Польщі у вирішальний час підготовки до антиросійського повстання, тому почали публічно цькувати хлопоманів і писати на них доноси імперській поліції.
- Російська влада завжди остерігалася польського впливу на Правобережжі, тому запідозрила в маскуванні хлопоманів під селян тонку польську інтригу з метою підбурити селян проти російського царя.
- Обидві імперські сили не могли повірити у щире та безкорисливе бажання молоді служити рідному українському народові.
• Продовжіть укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», вибравши основні події та дати, пов’язані з суспільно-політичним життям на українських теренах у складі Російської імперії в 60-ті рр. ХІХ ст.
| Дата | Подія | Історичне значення |
|---|---|---|
| 1859 р. | Створення Петербурзької громади | Започаткувала організований громадівський рух української інтелігенції |
| Межа 1850–1860-х рр. | Заснування Київської громади | Стала провідним осередком національного руху на Наддніпрянщині |
| 1861–1862 рр. | Видання журналу «Основа» в Петербурзі | Перший всеукраїнський часопис, утвердив правопис «кулішівку» |
| Влітку 1862 р. | Указ Олександра II про закриття недільних шкіл | Початок урядового наступу на українську просвітницьку діяльність |
| 1863–1864 рр. | Польське Січневе повстання | Спричинило посилення імперської реакції та репресій проти українського руху |
| 18 липня 1863 р. | Видання Валуєвського циркуляра | Таємна заборона друку українських шкільних і релігійних видань |
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ
• На підставі поданого джерела обґрунтуйте, що діячі громадівського руху усвідомлювали тяглість у розгортанні процесів українського відродження з його попереднім етапом.
У листі діячі Харківської громади прямо проводять зв’язок із кирило-мефодіївцями. Вони пишуть, що сучасний рух — це сходи того зерна, яке «посіяв по Україні Тарас» Шевченко, а Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш усі ці роки доглядали й оберігали ці паростки. Молоде покоління громадівців бачило себе прямими продовжувачами цієї справи.
• Про що свідчить факт листування з діячами західноукраїнських земель?
Факт листування свідчить про усвідомлення духовної та національної єдності українських земель по обидва боки кордону. Діячі Наддніпрянщини та Галичини прагнули координувати свої сили й долати кордони двох імперій заради спільної справи.
ОБГОВОРІТЬ У ЗАГАЛЬНОМУ КОЛІ
• Спираючись на свідчення В. Антоновича, наведені на початку параграфа, поділіться припущеннями, чому українське селянство не підтримало Польське повстання.
Селяни бачили в польських повстанцях своїх давніх гнобителів-поміщиків, які століттями тримали їх у кріпацтві. До того ж російський уряд у березні 1864 року запровадив на Правобережжі вигідніші умови селянської реформи і зменшив викупні платежі, чим перетягнув селян на свій бік.
• Як влада реагувала на активізацію українського національного руху?
Влада діяла репресивно і з великою підозрою. Влітку 1862 року імператор наказав позакривати всі недільні школи, а в 1863 році видав таємний Валуєвський циркуляр і фактично заборонив друк книжок українською мовою.
• Що передбачав Валуєвський циркуляр?
Циркуляр забороняв друкувати українською мовою шкільні підручники, посібники та релігійні видання. До друку формально дозволяли лише художні твори («красне письменство»), але й їх суворо блокувала цензура.
ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ, ЩО МІСТИТЬ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА, ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Переклад Євангелій та реакція влади:
• Що слугувало формальним приводом для підписання Валуєвського циркуляра?
Формальним приводом стало подання на рецензування до Петербурзької академії наук перекладу Євангелій сучасною українською мовою, який підготував інспектор Ніжинського ліцею Пилип Морачевський.
• Які аргументи наводили представники влади, аби зашкодити друкові українського перекладу Євангелій?
Синод заявив, що переклад зроблено мовою без офіційного статусу. Губернатор назвав його шкідливим для держави, митрополит назвав наругою над святинею, шеф жандармів зазначив, що переклад зруйнує русифікацію краю, а міністр внутрішніх справ побачив у ньому загрозу для царської влади.
2. Доведіть, що Синод і російська влада вважали політично небезпечною справою український переклад Євангелія, бо він підвищував статус української мови, доводячи її окремішність.
Переклад Святого Письма народною мовою виводив її на рівень повноцінної літературної мови високої культури. Це повністю руйнувало тезу імперії про те, що українська мова є лише селянським зіпсованим діалектом. Визнання українського тексту Євангелія церквою закріпило б статус окремого українського народу, тому влада побачила в релігійній праці політичну загрозу розпаду імперії.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
1. Проаналізуйте аргументи імперських чиновників:
• На які аргументи спиралися імперські чиновники, забороняючи друк книжок навчального і релігійного змісту українською мовою?
Чиновники стверджували, що окремої мови ніколи «не було, немає і бути не може». Вони називали українську мову звичайною російською говіркою, зіпсованою польським впливом, і безпідставно заявляли, що самі українці нібито обурені спробами викладати в школах рідною мовою.
• У чому полягає дискримінаційний характер цих тверджень?
Дискримінація полягає в запереченні права цілого народу говорити, навчатися і писати рідною мовою. Імперія нав’язувала російську мову як єдину допустиму і насильно позбавляла українців власної культури.
• Які відомі вам факти тогочасного наукового дослідження української мови спростовують їх?
Ці твердження спростовували наукові праці Михайла Максимовича та мовознавця Павла Житецького, які довели давнє походження й самобутність української мови. До того ж Петербурзька академія наук офіційно схвалила переклад Євангелія Пилипа Морачевського як досконалий і високомистецький.
2. Що мала на меті влада, ухвалюючи цитований документ?
Влада прагнула не допустити перетворення українського руху на масовий, зупинити національну освіту народу і повністю асимілювати українців у межах російської ідентичності.
3. Який вислів з циркуляра уособлює політику імперського режиму щодо української мови?
Імперську політику уособлює шовіністичний вислів: «…ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може…».
ОБГОВОРІТЬ У ЗАГАЛЬНОМУ КОЛІ
1. Наукова спадщина В. Антоновича:
• Як наукові погляди В. Антоновича посприяли обґрунтуванню української національної ідеї?
Антонович на основі документів довів самобутність українського народу та його відмінність від росіян і поляків. Він обґрунтував, що саме селянство крізь століття зберегло національну культуру, тому народ має повне право на вільний самостійний розвиток.
• Чому здобутки української історичної науки мали особливе значення для розгортання українського національного руху?
Історична наука давала конкретні факти проти імперської пропаганди. Вона доводила давність української державності та мови, повертала людям історичну пам’ять і перетворювала любов до рідного краю на свідому боротьбу за права нації.
2. Постать В. Антоновича в русі:
• Які особисті якості В. Антоновича визначали його авторитет і в наукових колах, і серед діячів українського руху?
Його вирізняли надзвичайна сумлінність дослідника, наукова точність, спокійна виваженість і готовність жертвувати особистим комфортом заради української справи. Він був блискучим викладачем і згуртував навколо себе найкращу молодь.
• Якою була роль В. Антоновича в діяльності громад?
Антонович був засновником, лідером та ідейним натхненником Київської громади. Він скеровував її роботу в наукове й просвітницьке русло, організовував недільні школи, подорожі краєм та видавничу діяльність.
Відгук про радіопередачу про Володимира Антоновича:
Інтерв’ю з циклу «Батьки-засновники» про Володимира Антоновича є дуже актуальним і сьогодні. Воно нагадує, як інтелігенція навіть у часи суворих заборон знаходила способи розвивати власну мову та культуру. Мене найбільше вразив той факт, що Антонович добровільно зрікся шляхетських переваг заради пригнобленого селянства. Це свідчить про високу моральність діячів 60-х років XIX століття. Такі розмови допомагають зрозуміти витоки нашої сучасної національної ідентичності.
УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛ УРОКУ
Узагальнення матеріалу уроку за висновком історика Ярослава Грицака:
Я повністю погоджуюся з висновком історика Ярослава Грицака. Російський уряд діяв на випередження: він бачив, що діяльність недільних шкіл і видання дешевих підручників перетворюють український рух на масовий. Якби селяни навчилися грамоти українською мовою, імперія втратила б над ними контроль. Українська ідея руйнувала саму основу імперії — міф про «триєдиний російський народ». Саме тому влада завдала удару по шкільництву та мові через Валуєвський циркуляр 1863 року.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Витлумачте поняття: громадівський рух, хлопоманство, українофільство, недільні школи.
Громадівський рух — це рух напівлегальних організацій культурницького й суспільно-політичного спрямування («громад»), що виник на межі 50–60-х років XIX століття і об’єднував національно свідому українську інтелігенцію для просвіти та пробудження самосвідомості народу.
Хлопоманство — суспільний рух студентів Правобережжя польського або сполонізованого українського походження кінця 50-х років XIX століття, які відмовилися від шляхетських привілеїв заради повернення до українського народу, спілкувалися українською мовою та працювали заради блага селян.
Українофільство — за визначенням Олександра Барвінського, природний вияв національної свідомості в освічених верств українського суспільства, що означає щиру любов до України, її мови, історії та культури.
Недільні школи — безкоштовні школи для початкового навчання дорослих і дітей грамоти українською мовою у вихідні дні, засновані українською інтелігенцією на початку 1860-х років.
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) ухвалення Валуєвського циркуляра; б) створення Київської громади; в) початок Польського повстання.
Хронологічна послідовність подій:
- б) створення Київської громади (межа 50–60-х рр. XIX ст., кінець 1859 р.);
- в) початок Польського повстання (22 січня 1863 р.);
- а) ухвалення Валуєвського циркуляра (18 липня 1863 р.).
3. Коли і за яких обставин виник громадівський рух? Чому його поява стала свідченням нового етапу національного відродження в Україні?
Громадівський рух виник на межі 50–60-х років XIX століття за умов лібералізації режиму в Російській імперії після поразки в Кримській війні та підготовки селянської реформи. Першу громаду заснували колишні кирило-мефодіївці у 1859 році в Петербурзі, а невдовзі студенти створили громаду в Києві. Поява руху відкрила новий етап, тому що українська інтелігенція перейшла від поодиноких етнографічних досліджень до згуртованої практичної роботи серед народних мас через школи, часописи й видавничу діяльність.
4. Онлайн-завдання:
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Nr8hywZF.