§ 18. Населення українських земель у пореформений період (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Якою була кількість населення українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст.?

Наприкінці XVIII ст. кількість населення українських земель у складі Російської імперії становила приблизно 7,7—8 млн осіб.

2. ГР 1. Назвіть особливості складу населення українських земель, підвладних Російській імперії, у цей період.

Абсолютну більшість населення становили селяни. За етнічним складом переважали українці. На Правобережжі проживала помітна частка поляків та євреїв. На Півдні мешкали росіяни, німці, греки, а в Криму — кримські татари.

1. КІЛЬКІСТЬ І СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД РОСІЙСЬКОЮ ВЛАДОЮ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

ГР 2. Працюємо разом. Метод «Скрайбінг». Візуалізуйте зміни, що відбувалися в кількості й складі населення українських земель у другій половині ХІХ ст. порівняно з першою половиною століття.

У другій половині XIX ст. населення дев’яти українських губерній зросло з 13,5 до 23,5 млн осіб. Найшвидше збільшувалася кількість жителів Півдня і Сходу через бурхливий розвиток промисловості. Міське населення Правобережжя та Лівобережжя зросло втричі, а Півдня і Сходу — уп’ятеро. Селяни становили більшість — 22 млн осіб, а кількість промислових робітників сягнула 360 тис. осіб. Українці переважали в загальній кількості населення. У Криму через масову еміграцію татар частка росіян зросла до 70%, а кримські татари становили лише 13% і стали меншиною.

2. СЕЛЯНСТВО

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте становище селянства в пореформений період та в першій половині ХІХ ст.

Відмінне (перша половина XIX ст.)	Спільні ознаки	Відмінне (пореформений період)
Селяни перебували в особистій кріпосній залежності від поміщика.	Землеробство залишалося головним заняттям і джерелом існування.	Селяни отримали особисту свободу та громадянські права.
Селяни не мали власної землі та відробляли панщину або сплачували оброк.	Зберігалися давні народні звичаї, традиції та українська мова.	Селяни сплачували викупні платежі за отримані земельні наділи.
Використовували дерев’яні знаряддя праці та тяглову силу волів.	Селяни жили громадою і споживали просту рослинну їжу.	Селяни користувалися залізними плугами, кіньми, з’явилася заводська техніка.
Селяни не мали права вільно виїхати чи обрати професію.	Більшість жителів залишалася неписьменною.	Почалося майнове розшарування на заможних господарів, середняків і бідняків.

ГР 1. Працюємо в парах. Охарактеризуйте особливості національного складу населення українських земель у цей період. Поясніть, чому населення було багатонаціональним.

За діаграмою українці становили абсолютну більшість населення українських земель — 72,0%. Другою за чисельністю групою були росіяни і білоруси (13,1%), третьою — євреї (8,0%), також проживали німці (2,4%) та інші народи (4,5%). Населення було багатонаціональним через імперську політику заселення Півдня та Криму представниками різних народів, існування «смуги осілості» для євреїв і переселення робітників із російських губерній на промислові підприємства Донбасу та Придніпров’я.

ГР 2. Працюємо в парах. Яким було співвідношення часток бідного, заможного селянства та господарів середнього статку? Висловіть власну думку, чому воно було саме таким.

Частка бідного селянства становила 50—55%, середняків — 30%, а заможних селян — 15—20%. Бідняки переважали, тому що реформа 1861 року наділила більшість родин недостатніми клаптями землі та обклала їх викупними платежами. Через брак коштів на інвентар та коней багато селян зубожіло і йшло в найми, а розбагатіти змогли лише одиниці найактивніших господарів.

3. ДВОРЯНСТВО

ГР 3. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Висловіть три аргументи, які підтверджують або спростовують твердження, що становище дворянства в пореформений період суттєво змінилося.

Я вважаю, що становище дворянства в пореформений період змінилося докорінно. Оскільки землевласники втратили безплатну працю кріпаків і не всі змогли пристосуватися до ринкових відносин. Наприклад, на 1877 рік понад дві третини дворян накопичили великі борги, за які закладали й продавали маєтки, а за 1862—1914 роки дворянське землеволодіння скоротилося наполовину. Водночас найуспішніші поміщики Правобережжя та Півдня створили маєтки-економії з вільнонайманою працею і перетворилися на великих підприємців. Отже, дворянство втратило старий замкнений уклад і розкололося на банкрутів та аграрних підприємців.

4. БУРЖУАЗІЯ

ГР 1. Працюємо в малих групах. Визначте закономірності формування нової еліти. Які соціальні групи найчастіше ставали підприємцями? Чому саме вони?

Підприємцями найчастіше ставали купці, заможні селяни, чумаки, лихварі, а також окремі дворяни. Купці мали вільний грошовий капітал і торговельний досвід. Селяни та чумаки відзначалися господарською ініціативою і вмінням ризикувати. Дворяни володіли великими контрольними ділянками землі та сировиною, тому будували цукроварні, гуральні й заводи.

5. ПРОМИСЛОВЕ РОБІТНИЦТВО

ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте становище промислового робітництва в тогочасних країнах Заходу і на українських землях, підвладних Російській імперії. Що було спільного та чим воно різнилося?

Відмінне (країни Заходу)	Спільні ознаки	Відмінне (українські землі під владою Росії)
Робітники захищали свої права через легальні профспілки та партії.	Робітники не володіли засобами виробництва і наймалися за плату.	Більшість робітників зберігала зв’язок із селом і працювала сезонно.
Діяло фабричне законодавство, яке обмежувало робочий день і штрафи.	На фабриках масово використовували працю жінок і підлітків.	Платню видавали нерегулярно, всього три-чотири рази на рік.
Працівники жили переважно у найманих міських квартирах або робітничих котеджах.	Робітники влаштовували страйки через важкі умови праці.	Робітники спали в переповнених казармах, сушильнях і на триповерхових нарах.

ГР 2. Яку інформацію про умови життя промислового робітництва тогочасних українських земель можна отримати із джерела?

Джерело свідчить про вкрай тяжкі побутові умови робітників. На фабриках люди жили у пристосованих неопалюваних сушильнях або темних казармах без вікон. Усі спали покотом на підлозі або нарах у два-три яруси без матраців і подушок, не знімаючи робочого одягу. До помешкань вели слизькі помісти без поручнів. Люди не мали змоги дотримуватися чистоти і вмивалися водою з брудної ями, куди зливали фабричні відходи.

6. ІНТЕЛІГЕНЦІЯ. СТАНОВИЩЕ ЖІНОЦТВА

ГР 2. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Що було характерне для становища української інтелігенції та жіноцтва в суспільстві цього періоду?

Інтелігенція швидко зростала чисельно, сформувалася як окрема верства людей розумової праці й активно захищала інтереси народу всупереч владі. Жінки залишалися юридично залежними від чоловіків і займалися переважно домашнім господарством. Працюючі жінки отримували лише дві третини заробітної плати чоловіків, тому серед жінок поширювалися ідеї емансипації та боротьби за право на освіту.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• нові явища у становищі українського селянства, дворянства, буржуазії, промислового робітництва, інтелігенції та жіноцтва в другій половині ХІХ ст.

Селянство отримало особисту волю, але розкололося на бідняків, середняків і заможних хазяїв через нестачу землі.

Дворянство втратило монополію на землю і зазнало значних боргів, проте частина поміщиків перетворилася на успішних аграрних підприємців.

Буржуазія зміцніла як нова економічна верства завдяки розвиткові фабрик, банків і цукрової промисловості.

Промислове робітництво сформувалося як окрема наймана група із надзвичайно важкими умовами праці й побуту.

Інтелігенція швидко зростала чисельно і взяла на себе роль провідника національного руху.

Жінки почали працювати на фабриках за меншу платню і розпочали рух за рівні права з чоловіками.

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 2. Навчальна гра «Шість запитань».

1. Яку частку населення українських земель становили українці наприкінці XIX ст.?
   Відповідь: Українці становили 72,0% населення.

2. На які три групи розділилося селянство після реформи 1861 року?
   Відповідь: Селянство розділилося на бідняків, середняків та заможних селян.

3. Яке підприємство було лідером у цукровій промисловості в пореформений період?
   Відповідь: Лідером була компанія «Брати Яхненки і Симиренко».

4. Скільки відсотків робітників на тогочасних підприємствах становили жінки?
   Відповідь: Жінки становили близько 15% промислових робітників.

5. Яку назву має соціальна верства людей, професійно зайнятих розумовою працею?
   Відповідь: Ця верства називається інтелігенцією.

6. Скільки разів на рік фабриканти зазвичай розраховувалися з робітниками?
   Відповідь: Розрахунки здійснювали лише три-чотири рази на рік.

2. ГР 1. Поясніть, як реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. змінили соціальну структуру суспільства. Які старі стани зникли або зазнали змін, а які нові з’явилися?

Реформи зруйнували старі кріпосницькі порядки. Селянство отримало громадянські права і свободу, але зазнало майнового розшарування. Дворянство втратило безплатну працю і значну частину земельних маєтків. Одночасно сформувалися нові класи капіталістичного суспільства: промислова та фінансова буржуазія, верства найманих робітників, а також зросла кількість інтелігенції.

3. ГР 1. Поясніть, як модернізація суспільства, з одного боку, сприяла зміні уявлень про місце жінки, а з іншого — посилювала її економічне нерівноправ’я та залежність.

Модернізація відкрила жінкам доступ до вищої освіти, громадської праці та самостійного заробітку. Жінки з еліти почали боротися за рівні права. Проте на заводах жінки виконували важку працю і отримували лише дві третини від платні чоловіків за однаковий обсяг роботи. Неоплачувана домашня робота та догляд за дітьми залишалися виключно жіночим обов’язком, що зберігало залежність жінки від чоловіка в родині.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

4. ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту або схему до теми «Українське суспільство після реформ».

Схема структури українського суспільства другої половини XIX ст.:

Суспільство пореформеної доби змінило станово-феодальний характер на класовий. Більшість населення складало селянство, яке розділилося за рівнем достатку. Поряд із ним виникли нові верстви ринкової доби: буржуазія, промислові робітники та фахова інтелігенція.

5. ГР 1. Складіть таблицю «Зміни становища основних верств суспільства українських земель другої половини XIX ст.».

Верства	Зміни у становищі
Селянство	Отримало особисту свободу, сплачувало викупні платежі за наділи, розшарувалося на бідняків, середняків та заможних господарів.
Дворянство	Втратило безплатну працю селян, накопичило борги та продавало землю, а найактивніші перетворили маєтки на економії.
Буржуазія	Сформувалася як провідна економічна верства власників підприємств, заводів і банків, походила з купців, селян і поміщиків.
Промислове робітництво	З’явилося як клас найманих працівників без власності, працювало у важких умовах і боролося за свої права через страйки.
Інтелігенція	Зросла кількісно, об’єднала фахівців розумової праці й очолила національно-культурний рух та опозицію до імперської влади.

(Інша версія підручника) Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Наведіть три аргументи на підтвердження або спростування твердження, що реформа 1861 р. суттєво позначилася на становищі дворянства.

Я вважаю, що реформа 1861 року докорінно змінила життя дворян. Оскільки вона позбавила їх права володіти селянами та безкоштовно використовувати їхню працю. По-перше, більшість поміщиків не вміла господарювати самостійно і заборгувала державі величезні суми, через що на 1877 рік дві третини маєтків мали великі борги. По-друге, дворянське землеволодіння скоротилося вдвічі, бо поміщики продавали землю заможним селянам. По-третє, частина дворян змушена була будувати цукрові заводи та наймати робітників, змінюючи дворянські звички на буржуазну діяльність. Отже, колишня монополія дворян на владу та ресурси була остаточно зруйнована.

6. ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть схему, що відображає основні перешкоди та чинники, які впливали на становище жінки. Укажіть, які з них були економічними, а які — соціальними.

Схема факторів, що визначали становище жінок у другій половині XIX ст.:

Економічні фактори закріплювали фінансову беззахисність жінки через нерівну оплату праці та безоплатні домашні обов’язки. Соціальні чинники у формі патріархальних звичаїв та обмеження доступу до вищої освіти стримували розвиток жіноцтва, але водночас викликали спротив і рух за рівноправність.

7. ГР 2. Запропонуйте слова-асоціації до поняття «емансипація». Складіть сенкан, який розкриває це поняття.

Слова-асоціації: рівноправність, свобода, права, жіноцтво, освіта, гідність, незалежність.

Емансипація.
Рівноправна, справедлива.
Звільняє, навчає, відстоює.
Дарує жінкам рівні права.
Свобода.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

8. ГР 2. Підготуйте мінідослідження «Відображення життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”».

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» правдиво змальовує життя українського пореформеного села. Письменник показує важкі наслідки скасування кріпацтва в 1861 році. Найкращі ґрунти залишилися в руках панів, а селяни отримали бідні піщані наділи і мусили сплачувати викупні платежі. У селі Піски починається швидке майнове розшарування. Багатії на зразок Максима Ґудзя накопичують майно, а більшість односельців перетворюється на бідняків та наймитів. Чіпка Варениченко намагається стати чесним хліборобом, але через чиновницьке свавілля та підкуп у нього відбирають ниву. Твір доводить, що бідність селян, несправедливі закони та втрата надії на чесну працю штовхали людей на відчайдушні протести й руйнували людські долі.

9. ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції «Український меценат» для віртуального музею історії України (на прикладі родин Терещенків, Ханенків та інших).

1. Портрет Артема Терещенка роботи невідомого автора кінця XIX ст. (експонат розкриває постать фундатора династії підприємців та меценатів).
2. Фотографія безкоштовної лікарні для робітників у Києві, зведеної на кошти Миколи Терещенка (зараз лікарня «Охматдит»).
3. Проєкт будівлі Музею старожитностей і мистецтв у Києві 1899 року (сучасний Національний художній музей України, створений за активної участі родини Ханенків).
4. Картина Дієго Веласкеса «Портрет інфанти Маргарити» із колекції Богдана та Варвари Ханенків (перлина зібрання західноєвропейського живопису).
5. Раритетне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1860 року, надруковане за фінансової допомоги цукрозаводчика Платона Симиренка.

10. ГР 3. Працюємо в малих групах. Розробіть ескіз плаката або рекламного оголошення кінця ХІХ ст., що закликає до рівноправності жінок і чоловіків. Які символи та гасла ви використаєте?

На ескізі плаката в центрі зображено жінку-студентку з книжками в руках на тлі дверей університету, які відчиняються. Праворуч намальовано ваги із чашами на однаковій висоті, що символізує справедливість і рівність праці. Внизу розірвано металевий ланцюг як знак подолання старих заборон.

Гасла на плакаті: «Жінці — право на вищу освіту й гідну працю!», «Рівні права для всіх громадян України!».