§ 18. Австро-Угорщина та українські землі у другій половині ХІХ ст. (Щупак)
ПРИГАДАЙТЕ
Що таке модернізація? Які особливості вона має?
Модернізація — це перехід від традиційного аграрного суспільства до сучасного індустріального. Її особливостями є швидке впровадження машинної техніки у виробництво, поява фабрик і заводів, зростання ролі міст, розбудова залізниць та утвердження вільноринкових економічних відносин.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте таблицю. Як вплинув устрій імперії на темпи та напрями розвитку промисловості в різних її частинах? Яку роль відігравали державна політика та іноземний капітал у модернізації промисловості імперії?
Дуалістичний устрій закріпив нерівномірний поділ імперії: західні території (Австрія, Чеські землі) перетворилися на індустріальні осередки, а східні регіони, зокрема українські землі, залишилися сировинною базою. Імперська політика спрямовувала кошти в розвиток загальнодержавної мережі залізниць, проте обмежувала інвестиції у східні окраїни, захищаючи західні фабрики від місцевої конкуренції. Іноземний капітал вкладали виключно у вигідні добувні галузі — нафтовидобуток, розробку лісів та солі. Прибутки від цієї діяльності вивозили за кордон, що консервувало технічну відсталість краю.
Як соціальна нерівність впливала на життя селян?
Близько 40% усіх земель зосереджувалося в руках великих поміщиків, тоді як понад 80% селян були безземельними або мали крихітні наділи. Селяни змушені були найматися на важку поденну працю за мізерну платню та брати гроші в лихварів під величезні відсотки. Це вело до зубожіння селянських родин, продажу майна за борги на торгах і спонукало до масового виїзду за океан.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Відповідь аргументуйте.
Я погоджуюся з думкою Ярослава Дашкевича, тому що західноукраїнські землі перебували у повній економічній залежності від промислових центрів Австро-Угорщини. Регіон постачав дешеву сировину — сиру нафту, деревину та сіль, а купував готові австрійські та чеські фабричні вироби за завищеними цінами. Через безземелля та демографічний стрибок українське село стало невичерпним джерелом дешевої робочої сили для промислових розробок та іноземних підприємств.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку. Спираючись на матеріали параграфа та додаткові джерела інформації, створіть коротку статтю для вікіпедії «Українські землі у складі Австро-Угорщини: соціально-економічний розвиток».
Українські землі у складі Австро-Угорщини: соціально-економічний розвиток
Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст.) — історичний процес входження Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в орбіту капіталістичних відносин із виразними рисами економічної периферії.
Аграрний розвиток та демографія
Наприкінці XIX ст. 75–85% населення регіону працювало в сільському господарстві. Селянська реформа 1848 року ліквідувала кріпацтво, але зберегла великі поміщицькі латифундії (до 40% усіх угідь). Демографічний стрибок (зростання населення з 3,9 млн осіб у 1857 році до 6,4 млн наприкінці століття) призвів до гострого аграрного перенаселення. Близько 80% селянських господарств були малоземельними або безземельними. Наслідком цього стала масштабна трудова еміграція: до початку XX ст. за океан (до Канади, США, Бразилії) виїхало понад 250 тис. осіб.
Промисловий сектор
Промисловість краю розвивалася повільно та спеціалізувалася на видобутку й первинній переробці природних ресурсів. Центром нафтовидобутку став Борислав, де відкрили великі нафтогазові та озокеритні родовища. У 1859 році тут почала діяти перша нафтопереробна установка. На початку XX ст. Галичина посіла третє місце у світі за видобутком нафти (після США та Росії). Також значного поширення набули лісозаготівельна та деревообробна галузі на Закарпатті й Буковині, видобуток солі та цукрове виробництво. Домінування іноземного капіталу стримувало переробку сировини на місці.
Кооперативний рух
Для захисту дрібних власників від розорення та лихварства наприкінці XIX ст. західноукраїнська інтелігенція розпочала розбудову кооперації. У 1883 році архітектор Василь Нагірний створив у Львові перший споживчий кооператив «Народна торгівля», що відкрило шлях до самоорганізації та фінансового зміцнення українського селянства.
1. Які можливості й небезпеки відкривалися для промисловості Галичини та побуту її мешканців?
З одного боку, нафтовий бум відкривав чималі можливості: у край надходили значні іноземні інвестиції, стрімко будували залізниці, що сполучали Галичину з ринками Європи, а для розорених малоземельних селян з’явилися тисячі робочих місць на промислах, тартаках і шахтах видобутку озокериту.
З іншого боку, це несло серйозні небезпеки. Іноземні компанії хижацьки викачували корисні копалини за безцінь і не вкладали грошей у переробку нафти на місці. Робітники працювали у виснажливих і небезпечних умовах без охорони праці, що призводило до травм і смертей. Для побуту людей це була екологічна катастрофа: як добре видно на фотографії Борислава, дерев’яні нафтові вежі та переробні установки стояли просто у дворах посеред житлових будинків. Через це земля була залита нафтою, колодязі з питною водою отруювалися, а будь-яка іскра загрожувала масштабною пожежею для всього містечка.
2. За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, у якому творі Івана Франка згадуються важкі умови життя та праці робітників Борислава.
Важке становище, злидні та виснажливу працю галицьких робітників-ріпників Іван Франко змалював у повісті «Борислав сміється», а також у творі «Boa constrictor» та оповіданнях із «Бориславського циклу» («Ріпник», «На роботі»).
ПОМІРКУЙТЕ!
Подумайте, чому кооперативи могли захистити українське селянство від розорення. З якою метою українська інтелігенція запроваджувала кооперативний рух?
Кооперативи об’єднували селянські кошти, що давало змогу купувати реманент і споживчі товари гуртом за низькими цінами, а власну продукцію продавати без посередників. Кредитні каси видавали позики під помірні відсотки, тому селяни уникали боргової кабали. Інтелігенція запроваджувала кооперацію, щоб підняти рівень життя народу, навчити селян самоорганізації та створити надійну матеріальну базу для українського національного руху.
Наведіть приклади, як кооперативи могли допомогти селянам у повсякденному житті. Чому об’єднання людей було ефективнішим, ніж індивідуальна боротьба за виживання?
Споживчий кооператив «Народна торгівля» закуповував великі партії цукру, солі, гасу чи мила за гуртовими цінами, тому селяни купували все це в сільських крамницях набагато дешевше, ніж у перекупників. Кредитна спілка надавала гроші на купівлю плуга чи посівного зерна під невеликий відсоток, що рятувало від банкрутства. Поодинці бідний селянин не мав впливу на ринкові ціни й легко ставав жертвою лихваря, тоді як об’єднання формувало спільний капітал і захищало інтереси всієї громади.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття «кооперація». Що вам відомо про В. Нагірного?
Кооперація — це добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних соціально-економічних прав.
Василь Нагірний — громадський діяч та архітектор, який детально вивчив організацію швейцарських спілок і започаткував український кооперативний рух у Галичині. У 1883 році він заснував споживчий кооператив «Народна торгівля», що постачав населенню якісні товари без посередницьких націнок.
2. Що таке дуалістична монархія? Які особливості має така форма правління?
Дуалістична монархія — це форма державного устрою, за якої держава складається з двох рівноправних самоврядних частин під владою одного правителя. В Австро-Угорщині після угоди 1867 року Австрія та Угорщина отримали окремі уряди й парламенти, а спільними залишалися монарх, армія, закордонні справи та спільний військовий бюджет.
3. Які особливості мав економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини?
Українські землі були аграрно-сировинним придатком імперії зі збереженням великих поміщицьких латифундій і масовим малоземеллям селян. Фабричне виробництво розвивалося лише в добувних галузях (нафта в Бориславі, видобуток солі, заготівля деревини), які належали іноземним інвесторам. Брак роботи та аграрне перенаселення зумовили масову трудову еміграцію селян за океан.
II. Обговорюємо у групі
Об’єднайтеся у групи. Визначте особливості розвитку кожного регіону та створіть інфографіку або мапу думок: 1) Галичина; 2) Буковина; 3) Закарпаття.
- Галичина: стала центром початкової індустріалізації з видобутку нафти в Бориславі, солі, переробки деревини та першою розгорнула мережу залізниць і споживчих кооперативів.
- Буковина: зберегла переважно аграрний характер з осередками лісозаготівлі й шкіряної справи, а єдиним значним адміністративним і торговельним центром були Чернівці.
- Закарпаття: належало до угорської частини монархії та залишалося найбіднішим аграрним закутком, де розвивалися лісопильні, виноробство та тваринництво в умовах жорсткого селянського малоземелля.
III. Мислимо творчо
Уявіть себе представником / представницею українського селянства кінця ХІХ ст. Що могло б спонукати вас до участі у кооперативному русі? Наведіть аргументи «за» та «проти» участі в кооперативному об’єднанні.
До участі в кооперативному русі спонукають постійна загроза голоду, нестача поля та борговий зашморг лихварів. Коли врожай низький, а податки великі, селянин залишається без зерна й може втратити хату, тому об’єднання з сусідами є єдиним засобом утриматися на власній ниві.
Аргументи «за»:
- Отримання позики під невеликий відсоток у кредитній спілці без ризику втратити землю на аукціоні.
- Спільна купівля плугів, кіс, солі й гасу в кооперативній крамниці за справедливою ціною без накруток посередників.
- Вигідний спільний збут вирощеного зерна чи худоби прямо на міські ринки.
- Підтримка односельців у разі хвороби чи стихійного лиха.
Аргументи «проти»:
- Необхідність внести частку грошей на вступний пай, коли в родині бракує коштів на одяг чи хліб.
- Побоювання втратити внесок, якщо спільне господарство прогорить або його ошукають.
- Недовіра до нових справ і страх відповідати майном за спільні рахунки громади.