Реформи 1860–1870-х років

Зміст

1. Назвіть соціальні наслідки аграрної реформи 1861 р. 2. Які сфери суспільного життя, на вашу думку, потребували реформування у зв’язку з особистим звільненням мільйонів селян?

1. Головними соціальними наслідками аграрної реформи 1861 року стали скасування особистої залежності селян від поміщиків і надання їм базових громадянських прав: вільно одружуватися, володіти майном, торгувати, укладати договори та вступати на службу чи до навчальних закладів. Проте збереглася їхня фактична неповноправність через тимчасовозобов’язаний стан, виплату викупних платежів, відрізки найкращих земель на користь панів і кругову поруку селянської общини.

2. Особисте звільнення селян вимагало докорінної перебудови системи місцевого управління, оскільки поміщики втратили судову й адміністративну владу над селянами. Потребували реформування судова система (для створення єдиного для всіх станів суду), фінансова сфера та оподаткування, початкова освіта (для підготовки грамотних працівників), а також порядок комплектування армії через скасування виснажливої рекрутчини.

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

1. Опрацюйте в групах матеріали параграфа, проаналізуйте зміст реформ 1860–1870-х років за прикладом схеми, яка розкриває суть і особливості земської реформи 1864 р., на с. 134.

• Фінансова реформа (1862–1866 рр.):
  • Зміст: запровадження єдиного державного бюджету з відкритим опублікуванням його доходів і витрат, заснування Державного банку та Державного казначейства, ліквідація системи винних відкупів і введення акцизних зборів.
  • Вплив: фінансова система стала більш прозорою та впорядкованою, хоча основний тягар непрямих податків і надалі несли найбідніші верстви населення.
• Судова реформа (1864 р.):
  • Зміст: відокремлення суду від адміністративної влади, запровадження єдиної судової системи для всіх станів, гласність і відкритість засідань, змагальний процес за участю прокурора й адвоката (присяжного повіреного), утворення суду присяжних та інституту мирових суддів.
  • Особливості й вплив: стала найпослідовнішою реформою, що наблизила судочинство до європейських зразків; водночас для селян зберігся окремий становий волосний суд, а для кандидатів у мирові судді діяв високий майновий ценз.
• Освітня реформа (1864 р.):
  • Зміст: запровадження безстанової початкової освіти (народні училища), поділ середньої освіти на класичні гімназії та реальні училища, відновлення автономії університетів за статутом 1863 року (виборність ректора й деканів, розширення прав професорських рад).
  • Особливості й вплив: зросла кількість навчальних закладів, але зберігалася висока плата за навчання в гімназіях, до університетів приймали лише випускників класичних гімназій, а жінки не мали доступу до університетської освіти.
• Реформа цензури (1865 р.):
  • Зміст: упровадження «Тимчасових правил про пресу», які скасовували попередню цензуру для значної частини столичних книг великого обсягу та частини періодичних видань.
  • Особливості й вплив: попередня цензура збереглася для масових народних і провінційних видань; влада застосовувала каральну цензуру (штрафи, конфіскації, закриття газет і журналів), а згодом ліберальні поступки суттєво обмежили.
• Міська реформа (1870 р.):
  • Зміст: створення всестанових виборних органів міського самоврядування — розпорядчих (міські думи) та виконавчих (міські управи) на чолі з міським головою.
  • Особливості й вплив: покращила міський благоустрій, водопостачання, освітлення та медицину; при цьому виборче право обмежувалося високим майновим цензом (голосували платники міських податків), представництво нехристиян обмежувалося однією третиною, а рішення думи контролював губернатор.
• Військова реформа (1874 р.):
  • Зміст: скасування рекрутських наборів і запровадження загальної військової повинності для чоловіків з 21 року, скорочення терміну дійсної служби з 20–25 років до 6 років у сухопутних військах і 7 років на флоті, заборона тілесних покарань, відкриття військових гімназій та юнкерських училищ.
  • Особливості й вплив: термін служби значно скорочувався для освічених осіб (до кількох місяців), армія отримала підготовлений навчений резерв і сучасне переозброєння.

2. Визначте суперечності у проведенні реформ. Поясніть, чим вони були зумовлені. Під час роботи заповніть у зошиті таблицю.

Суперечності реформ були викликані тим, що самодержавство прагнуло модернізувати економіку та систему управління для подолання відсталості, але водночас намагалося будь-що зберегти абсолютну монархію, становий поділ суспільства й привілейоване становище дворянства.

Реформи 1860–1870-х років у Наддніпрянській Україні

Назва реформи	Прогресивні положення	Суперечності
Фінансова реформа (1862–1866 рр.)	Відкрита публікація державного бюджету, заснування Державного банку та казначейства, заміна винних відкупів акцизом.	Збереження подушного податку для селян і міщан, нерівномірний розподіл податкового тягаря на користь дворянства.
Судова реформа (1864 р.)	Безстановість, гласність і відкритість засідань, змагальність сторін, суд присяжних, створення мирового суду.	Збереження волосного суду виключно для селян; високий майновий ценз для мирових суддів; окреме судочинство для політичних справ.
Земська реформа (1864 р.)	Запровадження всестанових виборних органів самоврядування (повітових і губернських земств), опіка над школами, лікарнями, дорогами й агрономією.	Обмеження компетенції суто місцевими господарськими справами, залежність від губернатора; на Правобережній Україні земства запровадили лише в 1911 р.
Реформа цензури (1865 р.)	Скасування попередньої цензури для частини столичних книг і журналів великого обсягу.	Збереження попередньої цензури для народної та провінційної літератури, широке застосування каральної цензури (закриття часописів).
Міська реформа (1870 р.)	Створення виборного самоврядування (міська дума та управа), модернізація міського господарства.	Високий майновий ценз позбавляв виборчого права бідні верстви городян, обмеження представництва нехристиян до 1/3 складу думи, право губернатора скасовувати постанови.
Освітня реформа (1864 р.)	Доступність початкової освіти для всіх верств, заснування народних училищ, відновлення автономії університетів (1863 р.).	Збереження плати за навчання, заборона жінкам вступати до університетів, випускники реальних училищ не мали права вступу до класичних університетів.
Військова реформа (1874 р.)	Заміна рекрутчини загальною військовою повинністю, скорочення служби до 6 років, скасування тілесних покарань, пільги для освічених.	Офіцерські посади фактично залишалися монополією дворянства, збереження станової нерівності в армійській ієрархії.

ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 р. — СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Поясніть значення поняття «земства».

Земства — це всестанові виборні органи місцевого самоврядування на рівні повітів і губерній, створені в Російській імперії за реформою 1864 року для вирішення господарських, медичних, ветеринарних та освітніх справ краю.

2. У чому полягало позитивне значення діяльності земств?

Земства розбудували мережу безкоштовних лікарень і фельдшерських пунктів, відкрили тисячі початкових шкіл, будували й ремонтували дороги, організовували агрономічну й ветеринарну допомогу селянам, сприяли розвитку кооперації та стали осередками гуртування української інтелігенції.

3. Висловіть припущення, чому земська реформа мала обмежений характер.

Самодержавство побоювалося будь-якої незалежної громадської ініціативи й убачало в ній загрозу монархічній владі. Тому уряд звузив повноваження земств виключно до місцевих господарських питань, суворо заборонив їм втручатися в політику, створив систему виборчих курій із перевагою поміщиків-дворян і поставив їхню роботу під жорсткий контроль губернаторів.

4. Що свідчить про те, що самодержавство побоювалось поширювати земську реформу на всю територію Наддніпрянської України?

Про це свідчить той факт, що 1864 року реформу запровадили лише на Лівобережжі та Півдні України. На Правобережжі влада не наважувалася вводити виборні земства через страх перед польською шляхтою, яка брала участь у Січневому повстанні 1863–1864 років і могла використати органи самоврядування для боротьби за незалежність. Земства на Правобережжі з’явилися лише в 1911 році на особливих умовах.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Поясніть, чому царський уряд намагався в різний спосіб обмежити свободу земств та участь в їх діяльності селянства. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?

Уряд обмежував вплив селян у земствах, щоб не допустити зростання їхньої політичної активності та зберегти провідні позиції дворянства на селі. Влада намагалася зберегти старий порядок, тому під час контрреформ кінця 1880-х – початку 1890-х років запровадила земських начальників із дворян та обмежила селянське самоврядування.

Наслідками цього стали гальмування господарського розвитку сіл, зневіра селян у можливості законно відстоювати свої права та зростання соціальної напруги в імперії.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Які чинники, на вашу думку, впливали на формування програми навчання в гімназіях?

На навчальну програму гімназій впливали необхідність підготовки майбутніх студентів університетів до наукової та державної служби, а також орієнтація на класичну європейську освіту з вивченням латини, грецької мови та математики. Важливим чинником був ідеологічний контроль влади, що виражався в обов’язковому викладанні Закону Божого та російської словесності.

2. Чи всі діти могли реалізувати право на навчання в гімназії на практиці?

Більшість дітей не могла навчатися в гімназіях на практиці. Попри формальну безстановість прийому, статут вимагав обов’язкову високу плату за навчання, яку необхідно було вносити за пів року вперед. Разом із витратами на форму, підручники та проживання в місті це робило гімназійну освіту недосяжною для дітей селян і бідних городян.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

1. Які особливості розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст. зумовили потребу в розширенні мережі освітніх закладів?

Розгортання промислового перевороту, будівництво залізниць і розвиток фабрично-заводського виробництва вимагали грамотних робітників, слюсарів, майстрів та рахівників. Крім того, створення земських установ і міських управ породило високий попит на земських учителів, лікарів, агрономів, статистиків і фельдшерів.

2. Чи достатньо уваги і ресурсів приділяла цій проблемі Російська імперія? Чому?

Держава виділяла мізерні кошти на початкову освіту, переклавши утримання шкіл на земства, сільські громади та благодійників. Самодержавство побоювалося, що освіченість простого народу призведе до поширення вільнодумства, тому спрямовувало основний бюджет на армію та поліцію.

3. Чому земства сприяли розвиткові освіти? Як ви думаєте, чи завжди імперська влада підтримувала ініціативу земств?

Земства розуміли, що безграмотність селян гальмує економіку, запровадження нової техніки й поліпшення санітарних умов. Імперська влада не завжди підтримувала ці кроки, бо ставилася з підозрою до земських учителів і намагалася контролювати школи через церковнопарафіяльні заклади та чиновників міністерства.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Визначте, чи всі жителі міст мали право голосу на виборах до міської думи.

Право голосу мали лише заможні містяни — чоловіки віком від 25 років, які володіли нерухомістю, підприємствами або сплачували встановлені податки до міської скарбниці. Найбідніші верстви городян (робітники, прислуга, дрібні ремісники) були позбавлені виборчих прав.

2. Які ознаки дискримінації можна виявити за документом?

У документі чітко простежуються майнова дискримінація (виборчі права залежали від володіння майном і капіталом), релігійна дискримінація (кількість гласних нехристиянського віросповідання не могла перевищувати третини загального складу думи), віковий ценз (з 25 років) та дискримінація жінок, які не мали права особисто брати участь у виборах.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Реформи 1860–1870-х років».

• Можу визначити причини реформ 1860–1870-х років: Криза кріпосницької системи, ганебна поразка Російської імперії у Кримській війні (1853–1856 рр.), яка викрила економічну й технічну відсталість держави, загроза масових селянських повстань та потреба модернізації державного устрою під вимоги капіталістичного розвитку.
• Можу пояснити зв’язок між аграрною реформою та іншими реформами 1860–1870-х років: Ліквідація кріпацтва звільнила мільйони селян з-під влади поміщиків. Це зробило неминучим створення нових всестанових органів самоврядування (земська та міська реформи), відкриття безстанового й незалежного суду (судова реформа), скасування рекрутчини (військова реформа) та розбудову системи шкіл для навчання нового вільного покоління (освітня реформа).
• Можу схарактеризувати позитивні аспекти та суперечності реформ: Прогресивними рисами були запровадження суду присяжних, гласність судочинства, поява виборних земств і міських дум, скорочення військової служби, університетська автономія. Суперечності виявилися у збереженні самодержавства, волосних судів для селян, майнових цензів на виборах, станової переваги дворян і зволіканні з реформами на Правобережній Україні.
• Можу пояснити вплив реформ на розвиток суспільства: Реформи прискорили розвиток ринкових відносин, сприяли завершенню промислового перевороту, стимулювали будівництво залізниць і розвиток міст, заклали основи громадянського суспільства та правової свідомості, хоча половинчастість змін зберегла ґрунт для майбутніх соціальних потрясінь.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Назвіть реформи, які сприяли: а) розвиткові громадянських компетентностей населення Наддніпрянської України; б) підвищенню освітнього рівня населення України; в) модернізації громадського простору міст і сільської місцевості.

а) Розвиткові громадянських компетентностей сприяли судова реформа 1864 року (участь у судах як присяжних, розвиток адвокатури), а також земська (1864 р.) та міська (1870 р.) реформи, де гласні різних станів навчалися керувати бюджетами, ухвалювати спільні рішення та захищати інтереси громад.

б) Підвищенню освітнього рівня сприяли освітня реформа 1864 року (відкриття початкових народних училищ, розвиток гімназій), університетський статут 1863 року (автономія вишів) та діяльність земств, які власним коштом відкривали мережу початкових сільських шкіл.

в) Модернізації громадського простору міст і сіл сприяли міська реформа 1870 року (брукування вулиць, прокладання водогонів, поява газового й електричного освітлення, громадського транспорту) та земська реформа 1864 року (будівництво шляхів, мостів, земських лікарень, аптек і дослідних агрономічних пунктів).

3. Об’єднайтеся з однокласниками / однокласницями в групи. Розгляньте схему «Оцінка реформ 1860–1870-х років» і доберіть аргументи на користь кожного із положень схеми.

1. Сприяли модернізації суспільства та його перетворенню з аграрного на аграрно-індустріальне: з’явився ринок вільнонайманої праці, почалося бурхливе зростання металургії та вуглевидобутку на Донбасі й Криворіжжі, розгорнулося будівництво залізниць, виникли акціонерні товариства й комерційні банки.
2. Сприяли зростанню громадянської активності різних верств суспільства: дворяни, міщани й селяни отримали змогу брати участь у роботі органів самоврядування; сформувався активний шар земської інтелігенції (лікарі, учителі, агрономи); судові процеси стали публічними й змагальними.
3. Не зачіпали застарілої системи самодержавства: цар зберіг повноту абсолютної влади; створення політичних партій і парламентського представництва залишалося під забороною; земствам не дозволяли створювати всеімперський орган, а губернатори мали право скасовувати рішення місцевого самоврядування.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Об’єднайтеся у творчі групи художників-карикатуристів і на основі здобутих знань про реформи 1860–1870-х років намалюйте карикатури, які відображатимуть суперечливий характер проведених реформ (проілюструйте одну на вибір).

Опис карикатури на тему: «Двері до освіти: реформа 1864 року»

• Сюжет малюнка: На передньому плані зображено парадний вхід до університету з колонами. До дверей ведуть мармурові сходи, на яких установлений контрольний турнікет із табличкою: «Вхід за правилами Статуту».
• Персонажі та деталі:
  1. Гімназист із заможної родини: хлопець у дорогій гімназичній формі з латинським словником у руках вільно проходить крізь турнікет, а швейцар з поклоном відчиняє йому двері.
  2. Дівчина з підручниками: стоїть біля сходів перед опущеним шлагбаумом з написом: «Жінкам вхід заборонено».
  3. Селянський хлопчик: стоїть біля підніжжя сходів у потертому кожушку й постолах, перед ним височіє міцний паркан із написами: «Висока плата за навчання» та «Вимога знання латини й грецької мови».
  4. Випускник реального училища: стоїть біля бічних зачинених дверей, тримаючи креслення, і марно дивиться на головний університетський вхід.
• Головна ідея: Малюнок викриває суперечність реформи: формально проголошена доступність освіти залишалася закритою для незаможних верств через фінансові бар’єри та дискримінацію жінок.