§ 17. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у другій половині ХІХ ст. (Власов)

Зміст

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання:

1. Пригадайте, що таке промисловий переворот. Які ознаки промислового перевороту підтверджують факти, наведені у джерелі? Чи відповідають ці факти поняттю «модернізація»?

Промисловий переворот — це перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до великого машинного фабрично-заводського виробництва, а також формування класів промислової буржуазії та найманих робітників.

Факти з джерела підтверджують такі ознаки промислового перевороту:

• Заснування понад 20 чавуноливарних заводів колоніста Леппа, які працюють цілий рік.
• Масовий серійний випуск машин (понад десять тисяч жаток на рік) та великий попит на них.
• Витіснення ручної праці машинною, коли одна жатка дозволяє зібрати врожай із 40–100 десятин зусиллями однієї селянської родини без залучення найманих поденників.

Ці факти повністю відповідають поняттю «модернізація». Вони засвідчують технічне оновлення господарства та перехід від традиційного ручного обробітку землі до механізованого виробництва.

2. На підставі даних із джерела зробіть висновки про темпи і масштаби модернізації на українських землях під владою Російської імперії. Як ці процеси позначилися на сільському господарстві?

Дані свідчать про високі темпи та широкий розмах модернізації на півдні України. Сільськогосподарське машинобудування розвивалося стрімко, а в Таврійській губернії налічувалося вже 40 000 машин Леппа. Проте попит землевласників навіть випереджав виробничі можливості заводів.

На сільському господарстві ці процеси позначилися так:

• Зросла продуктивність праці й прискорилося збирання врожаю зернових культур.
• Землеробство набуло товарного характеру й орієнтувалося на продаж зерна на внутрішньому та світовому ринках.
• Зменшилася потреба у важкій ручній праці поденних робітників у тих маєтках і селянських дворах, де застосовували жатки.

ЗАВДАННЯ

1. Які зміни відбувалися в сільському господарстві та промисловому виробництві в умовах промислового перевороту?

У сільському господарстві утвердилися ринкові, товарно-грошові відносини. Землеробство переорієнтувалося на продаж хліба, і Росія різко збільшила експорт зерна. Поглибилася спеціалізація регіонів: Правобережжя виробляло цукор, Лівобережжя вирощувало тютюн, а Степова Україна спеціалізувалася на торговельному зерні. У поміщицьких маєтках і великих економіях почали застосовувати парові й кінні машини, багатолемішні плуги, сівозміни та добрива.

У промисловості фабрики й заводи витіснили кустарні промисли та мануфактури. Спершу модернізація завершилася в цукровій та горілчаній галузях, а згодом охопила машинобудування, вуглевидобуток і металургію. Україна перетворилася на головну вугільно-металургійну базу імперії. Розгорнулося масштабне будівництво мережі залізниць, яка сполучила зернові та промислові райони з чорноморськими портами.

ПОМІРКУЙТЕ

Що визначало розвиток сільського господарства на українських землях у складі Російської імперії у другій половині ХІХ ст.? У чому виявлялася модернізація промисловості? Які чинники сприяли перетворенню Південної та Південно-Східної України на основну вугільно-металургійну базу Російської імперії?

Розвиток сільського господарства визначали наслідки селянської реформи 1861 року, утвердження ринкових відносин, поглиблення регіональної спеціалізації та поява мережі залізниць для експорту збіжжя. У господарствах почали застосовувати найману працю, добрива, сівозміни та вдосконалені машини й знаряддя: парові та кінні молотарки, жатки, сівалки, залізні й парові плуги.

Модернізація промисловості виявилася у швидкому витісненні мануфактур фабриками й заводами, переході до парових двигунів, зростанні важкої промисловості та машинобудування (зокрема виробництва паротягів і жаток), а також у розбудові залізничних колій і морського транспорту.

Перетворенню Півдня і Сходу на вугільно-металургійну базу сприяли такі чинники:

• Багаті поклади кам’яного вугілля в Донбасі, залізної руди в Криворіжжі та марганцю в районі Нікополя, розташовані близько одне до одного.
• Активний приплив іноземного капіталу (британського, французького, бельгійського) для будівництва нових підприємств.
• Будівництво залізниць, які зв’язали сировинні родовища із заводами, портами та ринками збуту.
• Велика кількість вільної робочої сили з розореного після 1861 року селянства.

Прочитайте уривок із джерела. Чому промисловий переворот зумовив розбудову міст і зростання чисельності міського населення? (Поясніть, спираючись на наведені в джерелі факти з розбудови Юзівки.)

Промисловий переворот зібрав велику кількість вільнонайманих робітників біля новостворених металургійних заводів і шахт. Робітникам та інженерам було потрібне житло, харчування, медична допомога та порядок, тому робітничі селища швидко перетворювалися на міста.

Факти з розбудови Юзівки доводять це:

• За чотири роки на порожньому місці серед бур’яну виникло поселення на дві тисячі жителів із щотижневим базаром.
• З’явилися торговельні ряди (крамниці із сукном і бакалією), готель, буфет, їдальні та шинки.
• Було створено соціальну та безпекову інфраструктуру: збудовано лікарню на 12–24 ліжка з лікарем і аптекою, призначено поліцейського офіцера з командою та організовано санітарний комітет для перевірки якості їжі.

2. Як в умовах промислового перевороту змінювався соціальний склад населення України?

Зростала кількість вільнонайманих робітників (пролетаріату), формувалася буржуазія та збільшувався прошарок інтелігенції (вчителі, інженери, агрономи, лікарі). Частка поміщиків та традиційних ремісників поступово зменшувалася. Селянство залишалося найчисленнішою верствою, але воно втрачало наділи й розшаровувалося на заможних господарів та бідних малоземельних селян-батраків.

• Які зміни в умовах промислового перевороту відбулися у структурі населення України?

Швидко зростала частка міських промислових робітників, підприємців-власників і фахівців розумової праці (інтелігенції), а традиційні стани феодального суспільства втрачали свій вплив.

• Чому нечисленною була група української буржуазії?

Великі підприємства, заводи й копальні засновували за рахунок іноземного капіталу або вони належали російським і єврейським підприємцям. Українці майже не мали великих початкових капіталів і державної підтримки. Винятком були лише окремі родини підприємців і меценатів (Харитоненки, Терещенки, Симиренки).

• Як змінилося життя українських селян?

Селяни страждали від малоземелля та непосильних викупних платежів. Багато селянських родин бідніли, продавали наділи або здавали їх в оренду заможним сусідам, наймалися поденниками чи виїжджали на заробітки до міст і в далекі краї.

• Якими були причини денаціоналізації робітництва в Україні?

У провідних галузях і на великих заводах більшість робітників становили переселенці з російських губерній. Потрапляючи на підприємства, українські селяни опинялися в російськомовному середовищі й поступово втрачали рідну мову та національні традиції.

• У яких регіонах України найшвидшими темпами формувався пролетаріат? Чому?

Пролетаріат найшвидше зростав у Південній та Південно-Східній Україні (Донбас, Придніпров’я, Криворіжжя). Саме там масово відкривали вугільні шахти, рудники та металургійні гіганти, де була потрібна величезна кількість робочих рук.

• Які міста були найбільшими пролетарськими осередками?

Найбільшими робітничими осередками стали Катеринослав, Одеса, Харків, Юзівка, Київ, Миколаїв та Олександрівськ.

• Чому центром робітничих виступів і страйків став Південь України?

На підприємствах Півдня була найвища концентрація робітників на одному заводі чи руднику. Тяжка праця біля печей і в шахтах у поєднанні з жорсткою експлуатацією сприяли згуртуванню робітників для спільної боротьби за свої права.

ПОДИСКУТУЙТЕ З ПРИВОДУ КАРТИНИ

1. Представників яких соціальних груп зображено? За якими деталями це визначили?

На картині Миколи Пимоненка «Зустріч із земляком» зображено представників двох соціальних груп: міського службовця нижчого рангу (городового) та збіднілих селян (молодицю з немовлям і літню жінку). Городовий одягнений у формений шинель, кашкет із кокардою та має при собі револьверний шнур. Селянки одягнені в простий сільський одяг: темні свитки, хустки, несуть на спині дорожні клунки й виглядають розгубленими серед міської бруківки.

2. Яку ідею, на вашу думку, прагнув утілити художник? На підставі чого дійшли такого висновку?

Художник показав глибоку прірву між містом і селом у період модернізації. Колишній селянин, який влаштувався на службу в місті, дивиться на землячок зверхньо й гордовито. Про це свідчить його самовпевнена постава та розгублені, прохальні погляди жінок.

3. Як сюжет картини пов’язаний зі змінами в соціальній структурі населення України другої половини ХІХ ст.?

Сюжет показує наслідки урбанізації та розшарування селянства. Малоземелля змушувало тисячі селян іти в міста в пошуках заробітку чи служби. Люди, які закріплювалися в місті, відривалися від рідного середовища й змінювали спосіб життя.

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ДЖЕРЕЛА ТА ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Виберіть деталі, які характеризують умови праці робітників в останні десятиліття ХІХ ст.

Робочий день тривав по 12–13 годин (у столярній майстерні Кімаєра працювали від 6-ї години ранку до 7-ї вечора). Власники та майстри обдурювали працівників при видачі сировини (на тютюновій фабриці Коганів недодавали тютюн), змушували купувати нестачу за власні гроші, виписували штрафи та погрожували звільненням тим, хто наважувався скаржитися.

2. На підставі джерела визначте вимоги, які висували робітники, аби поліпшити своє становище.

Робітники вимагали скоротити робочий день на 3 години (як домоглися кравці), припинити обман з боку адміністрації під час видачі виробничих матеріалів, скасувати незаконні побори та штрафи.

3. Зробіть висновок про причини активізації робітничого руху на межі століть.

Робітничий рух активізувався через сваволю підприємців, штрафи, довгий робочий день і низьку оплату праці. Робітники усвідомили силу страйків і солідарних дій та побачили, що хазяї бояться зупинки виробництва і йдуть на поступки.

4. Складіть розповідь про одну з описаних подій з позицій робітника та власника (робітник – робітникові, підприємець – підприємцеві).

Розповідь робітника (робітник — робітникові):

Терпіти обман на тютюновій фабриці братів Коганів уже не було сили. Завідувач краде тютюн під час видачі, а нам записує нестачу й здирає штрафи або примушує купувати зі своїх копійок. Тоді дівчата-папіросниці пішли гуртом прямо до контори. Управитель кричав і погрожував викинути нас на вулицю без розрахунку. Проте ми стояли на своєму й попередили, що почнемо страйк. Він злякався втратити замовлення, перестав красти сировину й нікого не звільнив. Тільки коли тримаємося разом, хазяї поступаються.

Розповідь власника (підприємець — підприємцеві):

З цими робітниками стає зовсім важко вести справу. На моїй фабриці папіросниці збунтувалися через звичайний порядок обліку тютюну. Замість спокійної роботи зібралися натовпом і прийшли зі скаргами до контори. Управитель спершу хотів вигнати заколотниць, але довелося піти на компроміс. Зараз сезон у розпалі, і через страйк ми б зазнали величезних збитків. Робітники читають листівки й швидко переймають погані звички, тому без суворого нагляду поліції тримати фабрику стає все складніше.

УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛ УРОКУ

Узагальніть матеріал уроку у схемі «Модернізаційні процеси на українських теренах у другій половині ХІХ ст.».

Схема відображає три складові модернізації другої половини ХІХ століття:

• В економіці утвердилися машинна фабрична індустрія, мережа залізниць та ринкове землеробство.
• У соціальному житті зросли міста, сформувалися класи пролетаріату, буржуазії та інтелігенції, а селянство зазнало майнового розшарування.
• У суспільно-політичній сфері виник робітничий рух, поширилися соціал-демократичні погляди й утворилися нелегальні робітничі організації.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/sttHFajw або кодом, перегляньте документальний фільм про промисловий переворот на українських землях під владою Російської імперії. Обговоріть у загальному колі відповіді на запитання:

1. Які важелі економічної політики того часу сприяли господарському розвитку українських земель?

Господарському розвитку сприяли скасування кріпацтва в 1861 році, державне кредитування великих підприємств, залучення іноземного капіталу через надання концесій, будівництво державних і приватних залізниць, а також протекціоністські митні тарифи для підтримки власного металургійного виробництва.

2. Як на економічному розвиткові позначився зв’язок зовнішньої та внутрішньої політики?

Поразка в Кримській війні показала технічну й транспортну відсталість імперії. Це змусило імперський уряд будувати залізниці для військових потреб та модернізувати важку промисловість. Зовнішньополітичні потреби вимагали збільшення експорту зерна через чорноморські порти для отримання золота й розрахунків із західними партнерами.

3. Які умови сприяли стрімкій індустріалізації Півдня і Сходу України?

Стрімкому піднесенню регіону сприяли багаті родовища донецького вугілля та криворізької залізної руди, їхня зручна географічна близькість, приплив іноземних грошей та інженерів, будівництво Катерининської залізниці й наявність великої кількості селян, які шукали заробітку.

4. Що довідалися про розвиток легкої промисловості? Поділіться припущенннями, чому її осередком стало Правобережжя.

Легка промисловість розвивалася повільніше за важку індустрію та харчове виробництво. Осередком цукроваріння й переробних підприємств Правобережжя стало через сприятливий клімат для посівів цукрових буряків, наявність великих поміщицьких латифундій і густу мережу робочих рук у селах.

5. Як процеси модернізації вплинули на розвиток освіти? Поділіться враженнями про документальний фільм у невеликому есе, розвинувши (на вибір) одну з тем: «Південна Україна – нова Америка», «Україна як активна учасниця загальноєвропейських процесів модернізації та урбанізації».

Потреби фабрик і транспорту змусили відкривати ремісничі училища, залізничні школи та технічні інститути (Харківський практичний технологічний інститут, Київський політехнічний інститут) для підготовки власних інженерів, машиністів і техніків.

Есе на тему: «Південна Україна – нова Америка»

Фільм наочно показує разючі зміни в українському степу в другій половині XIX століття. Назву «нова Америка» Південь України отримав цілком заслужено. Подібно до освоєння американського заходу, за кілька десятиліть безлюдний степ перетворився на центр світового масштабу.

Сюди вирушали сотні тисяч шукачів заробітку, а європейські підприємці вкладали кошти у вугільні шахти, залізниці та доменні печі. Прикладом цього стала Юзівка, яка виросла навколо металургійного заводу. Південь України став символом швидкого капіталістичного розвитку й долучив українські землі до світового індустріального поступу.

ЗАВДАННЯ

1. Витлумачте поняття: інтелігенція, пролетаріат, буржуазія, урбанізація, робітничий рух, соціал-демократи.

• Інтелігенція — соціальна група, що складається з осіб, які професійно займаються творчою розумовою працею і для яких вона є джерелом існування (діячі науки й мистецтва, інженери, вчителі, лікарі).
• Пролетаріат — суспільна верства вільнонайманих промислових робітників, які позбавлені власних засобів виробництва й живуть виключно за рахунок продажу своєї робочої сили.
• Буржуазія — суспільна верства власників підприємств, заводів, шахт і банків, які використовують найману працю робітників для отримання прибутку.
• Урбанізація — процес зростання ролі міст, який супроводжується збільшенням чисельності міського населення, розвитком міської інфраструктури та поширенням міського способу життя.
• Робітничий рух — виступи та спільна боротьба найманих робітників за поліпшення економічного становища (підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня) та за політичні права.
• Соціал-демократи — прибічники марксизму, які прагнули досягати своїх цілей шляхом демократичних реформ.

2. Покажіть на карті індустріальні райони, що сформувалися на українських землях у складі Російської імперії, найбільші індустріальні міста.

На карті індустріального розвитку показуємо:

1. Індустріальні райони:

• Донецький вугільно-металургійний басейн (Донбас) на південному сході.
• Криворізький залізорудний басейн у басейні річки Інгулець.
• Нікопольський марганцевий район на правобережжі Дніпра.
• Південно-Західний цукробуряковий район (Правобережжя та Лівобережжя — Київська, Подільська, Полтавська губернії).

2. Найбільші індустріальні міста:

• Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Миколаїв, Юзівка, Луганськ.

3. Залізничні магістралі:

• Першу лінію Одеса — Балта (1865 р.), лінію Київ — Одеса, а також колії, які сполучили Донбас і Кривий Ріг із портами Одеси та Миколаєва.

3. Оцініть позитивні та негативні наслідки промислового перевороту та зумовлених ним змін у соціальному житті українських теренів з погляду історичної перспективи.

Сфера	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Економіка й технології	Впровадження машин, розвиток залізниць, виникнення потужних металургійних заводів і перетворення краю на розвинений промисловий регіон.	Виснаження природних родовищ надр, підпорядкування економіки інтересам імперського центру, колоніальний характер експорту сировини.
Міста й населення	Зростання міст, розбудова водогонів, лікарень, поява інтелігенції, розширення освітніх закладів.	Швидка русифікація робітництва у великих містах через масовий приплив російських переселенців, втрата українськими селянами своєї ідентичності.
Соціальні умови	Руйнування кріпосницьких пережитків, утвердження свободи вибору професії, поява робітничих організацій для самозахисту.	Важкі умови праці, робочий день по 12–14 годин, високий виробничий травматизм, низька зарплата, масове зубожіння селянства.