§ 17. Соціальні зміни в європейському світі XIX століття (Васильків)
ЗГАДАЙТЕ…
• Які економічні зміни відбулися в ХІХ столітті?
У ХІХ столітті відбувся промисловий переворот і почалася індустріалізація. Ручну працю замінили машинами, з’явилися великі фабрики й заводи, розвинувся транспорт і сформувалася ринкова економіка.
• Які нові соціальні групи сформувалися в результаті промислового перевороту?
У результаті промислового перевороту сформувалися промислова буржуазія (власники підприємств, банкіри) та наймані робітники (пролетаріат).
ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…
• Поняття «модернізація», «індустріальне суспільство»?
Модернізація — це процес переходу від традиційного аграрного суспільства до сучасного індустріального ладу. Індустріальне суспільство — це суспільство, у якому провідну роль відіграє промисловість, а більшість населення живе в містах і працює на заводах чи фабриках.
17.1. ПРОЦЕС МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ
1. Як ви розумієте поняття «модернізація»?
Модернізація (у перекладі з англійської — «осучаснення») — це перехід суспільства від традиційного аграрного до модерного індустріального стану. Цей процес охоплює зміни в економіці, політиці, соціальній сфері, культурі та спирається на технічний прогрес.
2. Назвіть основні складові процесу модернізації.
Відповідно до підручника, складовими процесу модернізації є:
| Сфера | Основні процеси та складові |
|---|---|
| Економіка | Індустріальна революція, урбанізація, поява великих підприємств, зростання торгівлі, формування ринкової економіки |
| Політика | Націоналізм, лібералізм, соціалізм |
| Соціальна сфера | Індустріальне суспільство, зростання грамотності, поява масової культури, розвиток науки і мистецтва, зменшення ролі традиційних сімейних цінностей, зростання індивідуалізму |
| Технічний прогрес | Технічні винаходи й відкриття, розвиток транспорту й комунікацій |
3. Чи можна дати однозначну оцінку модернізації? Відповідь аргументуйте.
Однозначну оцінку модернізації дати не можна, тому що вона мала і позитивні, і негативні наслідки. Вона підштовхнула технічний прогрес, розвинула економіку й покращила побут для багатьох людей. Проте водночас вона загострила майнову нерівність, породила соціальні конфлікти та важкі умови праці для робітників.
17.2. ЩО ТАКЕ МОНОПОЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ?
1. Чим зумовлено виникнення антимонопольного законодавства?
Антимонопольне законодавство виникло через те, що монополії знищували вільну конкуренцію, диктували високі ціни й не дбали про якість товарів. Великі трести гальмували розвиток технологій і не зважали на права робітників. Тому держава була змушена законодавчо обмежити їхню сваволю, як це зробили в США через Закон Шермана 1890 року.
2. Розташуйте поняття «індустріалізація», «промисловий переворот», «монополізація» в логічній послідовності. Поясніть своє рішення.
Логічна послідовність: промисловий переворот → індустріалізація → монополізація.
Промисловий переворот розпочав перехід від ручної праці до верстатів. На цій основі розгорнулася масштабна індустріалізація та з’явилися гігантські підприємства важкої промисловості. Коли великі власники зосередили в одних руках цілі галузі виробництва й торгівлі, почалася монополізація.
3. Розгляньте карикатури «Благодійність Ендрю Карнеґі…» та «Рука допомоги». Кого і що символізують зображені предмети і постаті?
На карикатурі Луїса Далрімпла «Благодійність Ендрю Карнеґі як золотий душ» постать мільйонера Карнеґі символізує великих промислових магнатів, а золотий душ із монет уособлює роздачу надприбутків на публічні заклади (бібліотеки, парки) для пом’якшення критики суспільства.
На карикатурі Удо Кепплера «Рука допомоги» (1881 р.) зображено маленького Дядька Сема в човні та велетенського монополіста. Величезна рука багатія лежить на веслі Дядька Сема й нібито «допомагає» йому веслувати, але насправді символізує тотальний контроль трестів і фінансових олігархів над діями уряду та курсом усієї держави.
17.3. ДЕРЖАВА ТА ЇЇ РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ XIX СТ.
1. Які форми правлінь утверджувалися замість абсолютних монархій у державах Європи? Чи було це пов’язано з промисловим переворотом та індустріалізацією?
Замість абсолютних монархій утверджувалися республіки (у Швейцарії, Сан-Марино, періодично у Франції та Іспанії) або конституційні монархії, де владу правителів обмежували закони та обрані парламенти. Це було прямо пов’язано з індустріалізацією: з’явилися нові впливові верстви (буржуазія, фахівці вільних професій, робітники), які бажали особисто обирати владу та контролювати державу.
2. Розгляньте мапу-карикатуру. Які прикметні риси держав Європи відобразив художник? Як ви намалювали б українські терени?
На мапі-карикатурі Поля Хадоля (1870 р.) Пруссія зображена в образі войовничого офіцера Бісмарка, який тисне коліном на Австрію та погрожує Франції, Франція готова оборонятися, а Росія подана як велетенський зажерливий чоловік у лахмітті, що підбирає під себе сусідні землі.
Якби я малював українські землі того часу, я зобразив би працьовитого козака чи селянина в кайданах, якого розривають навпіл російський солдат та австрійський урядовець.
3. Як ви розумієте поняття «парламентська демократія»?
Парламентська демократія — це форма державного правління, де верховна влада належить виборному представницькому органу — парламенту. У такій системі громадяни обирають депутатів через партії, а виборчі права поступово розширюються на все доросле населення.
17.4. ЯК ФОРМУВАЛОСЬ ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ?
1. Поясніть, за якими ознаками ви визначили учасників поєдинку.
Працю уособлює худий і втомлений робітник у фартуху з молотом у руках на худому коні з написом «Poverty» (бідність). Монополію представляє огрядний капіталіст у дорогому костюмі й циліндрі, який сидить на закутому в лати залізному коні з паровозом та мішками грошей, а в руках тримає велетенський спис субсидій і тарифів.
2. У чому суть турніру?
Суть полягає у показі абсолютно нерівної боротьби між беззахисним найманим робітником і надпотужними монополіями, які спираються на величезні гроші та політичний вплив.
ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА
1. Визначте, на яких складових індустріального суспільства акцентує увагу дослідник.
Норман Дейвіс звертає увагу на появу грошової економіки та масових паперових банкнот, перетворення селян на найманих робітників, розвиток маркетингу й реклами, появу науково-дослідних установ замість поодиноких винахідників, розбудову банків і страхових компаній, а також на стандартизацію мір, ваги та грошових одиниць.
1. Як ви розумієте поняття «індустріальне суспільство»? Назвіть його ознаки.
Індустріальне суспільство — це суспільство, створене промисловою революцією, де більшість людей зайнята не в сільському господарстві, а на заводах і фабриках. Його ознаки: переважання промислового виробництва над аграрним, ріст міст (урбанізація), формування буржуазії, робітництва та середнього класу, швидка соціальна мобільність, масова культура та поширення грамотності.
2. Як відбувалося становлення робітництва в ХІХ ст.?
Робітництво формувалося з учорашніх селян, які масово вирушали на заробітки до міст. Через важку працю, малі зарплати та відсутність соціального захисту робітники об’єднувалися у профспілки (тред-юніони) і вели чартистські рухи. Наприкінці століття вони почали створювати власні політичні сили (наприклад, Лейбористську партію у Великій Британії в 1900 році).
3. Чому в ХІХ ст. збереглись елементи дискримінації? Чи відомі явища дискримінації в наш час?
У ХІХ столітті залишалися давні станові й патріархальні забобони. Тому існувала дискримінація темношкірих у США через рабство та сегрегацію, а жінки мали обмежені права на навчання, професії та вибори. У наші дні дискримінація також трапляється: це нерівна оплата праці чоловіків і жінок або утиски прав людей за походженням чи релігією.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
• Вправа «Колесо прогресу». У парах чи групах проаналізуйте особливості процесу модернізації. Створіть інфографіку «Колесо прогресу», де кожен сектор демонструватиме один із напрямків модернізації. Підпишіть сектори та вкажіть у них ключові зміни і вплив на суспільство.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Скільки років тому прийнято перші антимонопольні закони?
Перший федеральний антимонопольний закон у світі (Закон Шермана) ухвалили в США в 1890 році. Від 1890 року до 2026 року минуло 136 років.
2. Покажіть на карті та назвіть країни, пов’язані з формуванням та розвитком парламентської демократії.
До країн, де формувалися та розвивалися традиції парламентської демократії та республіканського устрою в ХІХ столітті, належали Велика Британія (колиска парламентаризму на північному заході Європи), США (у Північній Америці), Швейцарія та республіка Сан-Марино (у центрі й на півдні Європи), а також Франція (у періоди республік).
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
• Коли в США ухвалили перший антимонопольний Закон Шермана?
• Що означає поняття «модернізація» у перекладі з англійської мови?
• Хто став одним із засновників британської Лейбористської партії з робітничого середовища?
• Де в XIX столітті жінки вперше вибороли виборчі права?
• Звідки ми можемо дізнатися про вплив індустріалізації на зміну життя звичайних селян і появу паперових грошей?
• Чому поява монополій негативно впливала на чесну ринкову конкуренцію?
• Як поява середнього класу стримувала суспільні конфлікти та революції?
• Який результат мала поява руху суфражисток у Великій Британії?
4. Створіть набір карток для запам’ятовування з основними поняттями теми (можете скористатися улюбленим онлайн-застосунком).
Набір понять і визначень:
- Модернізація — перехід від традиційного аграрного суспільства до модерного індустріального ладу.
- Індустріалізація — розвиток великого машинного виробництва та заміна ручної праці машинною.
- Монополія — зосередження виробництва чи продажу товару в одних руках задля отримання надприбутків.
- Парламентська демократія — форма правління, де владу здійснює обраний народом парламент.
- Середній клас — освічені фахівці, службовці та дрібні власники, які забезпечують спокій і реформи в суспільстві.
- Суфражизм — громадський рух жінок за надання виборчих прав.
5. Порівняйте, традиційне та індустріальне суспільство за критеріями: структура населення, джерела доходів, спосіб життя тощо.
Порівняльна таблиця за змістом підручника:
| Критерій | Традиційне суспільство | Індустріальне суспільство |
|---|---|---|
| Структура населення | Більшість становлять залежні селяни, землевласна шляхта, духовенство | Більшість становлять робітники фабрик і заводів, буржуазія, з’являється середній клас |
| Джерела доходів | Робота на землі, натуральне сільське господарство, орендна плата | Заробітна плата за наймом, підприємницький прибуток, банківські дивіденди |
| Спосіб життя | Село, суворі релігійні й патріархальні традиції, низька мобільність | Великі міста (урбанізація), висока мобільність життя, індивідуалізм і масова культура |
| Техніка і виробництво | Ручні знаряддя праці, тяглова сила тварин, домашнє ремесло | Машинне фабричне виробництво, парові двигуни, залізниці, фабрики |
6. Вправа «Есей». Напишіть есей на тему: «Епоха змін», у якому розкрийте один із напрямків модернізації.
Епоха змін: як середня верства стала опорою суспільства
ХІХ століття докорінно перевернуло звичний європейський устрій. Разом із появою парових машин і зростанням великих заводів з’явилася нова верства — середній клас. Це були кваліфіковані інженери, вчителі, лікарі, юристи та дрібні підприємці, які заробляли на життя власними знаннями і працею.
На відміну від зубожілих пролетарів або аристократів, представники середнього класу прагнули стабільності. Вони не хотіли руйнівних революцій, але твердо боролися за виборчі права через закони і пресу. Саме цей клас став міцним мостом між бідними й багатими. Соціальна модернізація відкрила шлях людям справи та знань, на яких досі тримається вільне суспільство.