21 липня 2026 р. Модерна доба

§ 17. Модернізація Російської імперії та Україна (Щупак)

ПРИГАДАЙТЕ

Що таке модернізація? Які особливості їй притаманні?

Модернізація — це перехід від традиційного аграрного суспільства до сучасного індустріального. Цей процес охоплює промисловий переворот, запровадження машинної техніки, розвиток ринкових відносин, зростання міст і появу нових верств суспільства, зокрема підприємців та найманих робітників.

ПОМІРКУЙТЕ

Як ви розумієте слова Олександра ІІ? У чому імператор вбачав небезпеку збереження кріпацтва для держави?

Слова імператора означають, що царська влада прагнула зберегти контроль над країною та очолити процес змін, щоб не допустити всенародного стихійного бунту. Олександр II усвідомлював небезпеку наростання селянських рухів і пам’ятав поразку в Кримській війні. Вона наочно показала військово-технічну відсталість імперії через підневільну працю та відсутність вільного ринку робочої сили.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте та доповніть таблицю. Чим скасування кріпацтва в Російській імперії відрізнялося від аналогічних процесів у Західній Європі?

Регіон	Коли скасовано залежність	Особливості
Франція	1789–1793 рр.	Під час Французької революції; скасовано радикально і без викупу
Пруссія	1807–1811 рр.	Поступова реформа; селяни викуповували землю
Австрійська імперія	1848 р.	Скасовано під час революції «Весна народів»; селяни отримали право власності на землю без виплати особистого викупу поміщикам, оскільки держава взяла компенсацію на себе
Російська імперія	1861 р.	Селяни отримали особисту свободу, проте мусили викуповувати польовий наділ за завищеною ціною; до викупу вони вважалися тимчасовозобов’язаними, а викупні платежі розтягнулися на 49 років

У країнах Західної та Центральної Європи ліквідація кріпацтва відбувалася або революційним шляхом, або через швидке утвердження приватної селянської власності без тривалого кабального боргу. Натомість у Російській імперії реформа проводилася виключно в інтересах дворянства. Вона відрізала у селян частину земель, наклала важкі сорокадев’ятирічні викупні платежі та зберігала залежність селянина від сільської громади.

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте наведену тезу. Чи згодні ви з нею? Відповідь аргументуйте.
«Реформа 1861 року була революцією згори, яка зберегла старі порядки під новими назвами».

Ця теза є абсолютно справедливою. З одного боку, ліквідація особистої кріпосної залежності справді стала глибоким суспільним переворотом «згори». З іншого боку, селяни не здобули повної свободи й рівноправності. Панщину та оброк замінили статусом тимчасовозобов’язаних, найкращі ділянки поміщики відрізали собі, а замість поміщика селянина почали контролювати сільська громада та державні боргові зобов’язання.

ПОМІРКУЙТЕ

В Російській імперії до 1917 р. реформу 1861 р. називали Великою, а імператора Олександра ІІ — Визволителем. Чи згодні ви з такою оцінкою? Свою думку обґрунтуйте. Проаналізуйте зображення і визначте, на яких недоліках реформи акцентують увагу автори. Поясніть сенс карикатури.

Цю оцінку важко назвати повністю справедливою, адже вона відображає лише офіційну точку зору влади. Цар скасував особисту залежність селян і створив умови для розвитку промисловості, проте залишив мільйони селян у злиднях без достатньої кількості землі.

Діаграма розподілу орної землі показує кричущу несправедливість. Невелика кількість поміщиків володіла 46% усієї орної землі, тоді як мільйони селян мусили ділити між собою такі самі 46%.

Сенс карикатури з журналу «Шершень» викриває гостре малоземелля селян після реформи. Землі було виділено настільки мало, що селянин буквально не має де поставити ногу на власному полі. Його оселя стоїть у такій тісноті, що вода зі стріхи капає на чужу ділянку. Автори висміюють так зване «визволення», яке насправді прирекло селян на земельний голод.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Як історикиня оцінює земства та земську реформу? Чому дослідниця називає земства «школою громадянської ініціативи»?

Тетяна Водотика оцінює земства як важливий практичний крок, коли імперська влада мусила передати розв’язання місцевих господарських проблем самим жителям. Дослідниця називає земства «школою громадянської ініціативи», тому що саме там люди вперше навчалися обирати представників, обговорювати спільні справи та самостійно піклуватися про розвиток шкіл, лікарень і доріг свого краю.

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Якими були передумови та наслідки селянської реформи 1861 р.?

Головними передумовами реформи стали поразка імперії в Кримській війні, глибока економічна криза кріпосницького господарства та зростання селянських бунтів.

До позитивних наслідків належали здобуття селянами особистої свободи, поява ринку вільнонайманої робочої сили та швидкий розвиток ринкових відносин. Негативними наслідками стали малоземелля, втрата частини наділів у вигляді поміщицьких «відрізків», величезні викупні борги та посилення бідності на селі.

2. Коротко схарактеризуйте реформи 1860–1870-х років у Російській імперії. Чому більшість із них виявилися недосконалими і незавершеними? Яка реформа, на вашу думку, була найефективнішою?

У цей період відбулися такі основні реформи:

Земська (1864 р.) запровадила виборне місцеве самоврядування у повітах і губерніях для вирішення господарських та соціальних питань.
Судова (1864 р.) створила відкритий змагальний суд за участю присяжних засідателів і адвокатів.
Освітня (1864 р.) розширила початкову освіту, ввела класичні й реальні гімназії та повернула університетам автономію.
Цензурна (1865 р.) послабила попередній контроль преси для окремих міських видань.
Міська (1870 р.) сформувала органи самоврядування в містах — міські думи та управи.
Військова (1874 р.) ліквідувала 25-річну рекрутчину й запровадила загальну військову повинність із терміном служби 6–7 років.
Фінансова (1860–1863 рр.) заснувала Державний банк і зробила бюджет держави гласним.

Реформи виявилися незавершеними, оскільки влада прагнула модернізувати економіку й суспільство, але при цьому вперто зберігала недоторканним царське самодержавство, станові привілеї дворянства та поліцейський нагляд.

Найбільш ефективною та прогресивною стала судова реформа. Вона єдина практично повністю відкинула старі феодальні порядки і встановила гласність, рівність сторін перед законом та незалежність суддів.

3. Які селяни отримували статус тимчасовозобов’язаних? Чим їхнє становище відрізнялося від кріпацького?

Статус тимчасовозобов’язаних отримували всі селяни після проголошення реформи аж до моменту укладення викупної угоди з поміщиком.

Від кріпаків вони відрізнялися наявністю громадянських прав. Їх уже не можна було продати, подарувати чи переселити без їхньої волі, вони мали право володіти майном, одружуватися без дозволу пана та укладати торговельні угоди. Проте вони не були повноправними власниками землі, тому мусили й надалі відбувати панщину або сплачувати оброк за користування своїм наділом.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся у групи. Які варіанти реформи кріпосницької системи ви могли б запропонувати? Створіть візуальний постер проєкту вашої реформи та представте його в класі.

Якби ми проводили земельну реформу в інтересах народу, наш проєкт ґрунтувався б на таких принципах:

Селяни отримують повну громадянську свободу відразу, без будь-яких перехідних категорій на зразок «тимчасовозобов’язаних».
Селяни безкоштовно одержують у вічну приватну власність ту землю, яку вони обробляли до реформи, без жодних поміщицьких «відрізків».
Виплату грошової компенсації землевласникам повністю бере на себе державна скарбниця, не стягуючи із села викупні платежі.
Ліквідуються станові волосні суди й тілесні покарання різками, селяни стають абсолютно рівними в правах з іншими громадянами.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Які проблеми селян залишилися невирішеними після реформи 1861 року? Уявіть, що ви видаєте сатиричний журнал на початку ХХ ст. Напишіть короткий іронічний підпис до карикатури. Створіть власну ідею карикатури про соціальну несправедливість?

Після реформи невирішеними залишилися такі гострі проблеми:

малоземелля та втрата селянами найкращих ділянок;
кабальні виплатні борги перед державою за завищеними цінами на землю;
збереження поміщицьких латифундій і відробіткова система;
правова неповноправність селян, станова відокремленість та збереження тілесних покарань.

Іронічний підпис до малюнка із журналу «Шершень»:
«Ось вам, дядьку, царська ласка: земля велика, тільки треба в повітрі стояти, бо до сусідського тину не протиснешся!»

Ідея власної карикатури:
На малюнку зображено велетенський міцний стіл поміщика, на якому лежать сотні пишних снопів пшениці, великі короваї та стоси грошей. Поруч стоїть виснажений селянин, а на його шиї висить важке кам’яне ярмо з написом «Борг на 49 років». Землевласник із посмішкою скидає селянинові зі столу кілька крихт хліба й промовляє: «Радій, тепер ти вільний громадянин!».

• (З іншого видання підручника) Уявіть себе селянином / селянкою часів селянської реформи. Від імені селянина / селянки висловте своє ставлення до реформи. Якими були б ваші очікування? Що в реформі ви б підтримали, а що викликало б невдоволення?

Ми так довго чекали на справжню волю, сподівалися отримати землю, на якій віками працювали наші діди й батьки. Я радію, що поміщик більше не може мене продати чи покарати за власним бажанням, і що мої діти народяться не кріпаками. Проте ця реформа гірка: землю у нас відрізали, залишили малий шматочок і змушують відробляти панщину та платити непосильні борги державі. Справжнього визволення не сталося, ми просто поміняли пана на боргову петлю.