§ 17. Модернізація промисловості й сільського господарства. Урбанізація. Торгівля (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Наведіть визначення поняття «індустріальна революція». Які зміни вона викликає в суспільстві та економіці?

Індустріальна революція — це процес переходу від мануфактурного виробництва з ручною працею до фабрично-заводського виробництва з використанням машин. В економіці вона замінює ручну працю машинною, стимулює розвиток залізничного транспорту та появу нових важких галузей: вугільної, металургійної, машинобудівної. У суспільстві цей процес зумовлює швидке зростання міст і формує дві нові верстви: найманих промислових робітників та підприємців.

2. ГР 1. Що таке суспільна модернізація? Укажіть її види.

Суспільна модернізація — це процес переходу від традиційного аграрного устрою до сучасного індустріального суспільства. Вона супроводжується якісними змінами в усіх сферах життя. До її видів належать: економічна (розвиток індустрії та формування ринку), соціальна (зростання міст і нова соціальна структура), політична (поширення демократичних свобод і прав людини) та культурна модернізація (розвиток освіти й наукових знань).

3. ГР 1. Назвіть характерні риси розвитку промисловості українських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Характерними рисами були панування підневільної праці кріпаків, переважання мануфактур та пізніший початок промислового перевороту в 30–40-х роках XIX століття. Головне місце посідали галузі, пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції: цукроваріння, винокуріння, млинарство. Саме цукрова галузь першою в краї почала встановлювати парові двигуни й механічні агрегати.

4. ГР 1. Як розвивалися тогочасні українські міста й торгівля?

Міста поступово збільшували кількість населення та виконували роль адміністративних і торговельно-ремісничих центрів, проте значна частина жителів усе ще обробляла землю. У торгівлі домінували великі ярмарки та щотижневі базари. Основним перевізником вантажів були валки чумаків, а через порти Чорного й Азовського морів ішов жвавий експорт українського хліба до країн Європи.

1. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО УРЯДУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІСЛЯ РЕФОРМ

ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Визначте особливості економічної політики російської влади на українських землях у другій половині ХІХ ст.

Російська імперія проводила колоніальну економічну політику, тому перетворила українські землі на власну сировинну базу та ринок збуту готової продукції. Уряд підтримував лише ті галузі, які давали сировину для центру (видобуток вугілля, залізної руди та металургію). Легка промисловість не мала пільг, оскільки могла скласти конкуренцію фабрикантам центральної Росії. Російська влада занижувала ціни на українську сировину і встановлювала високі ціни на завезені з метрополії промислові товари. Крім того, українські землі давали понад чверть доходів імперії, але назад поверталося менше половини цих грошей.

2. ОСОБЛИВОСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Скрайбінг». Підготуйте графічні ілюстрації та визначте, які нові явища спостерігалися в розвитку промисловості українських земель у другій половині ХІХ ст.

У другій половині XIX століття в розвитку промисловості українських земель утвердилися такі нові явища:

1. Масове залізничне будівництво, яке з’єднало сировинні райони з портами та центральними містами краю.
2. Формування нових великих промислових районів важкої індустрії: Донецького вугільного, Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцевого.
3. Активний приплив іноземного капіталу (бельгійського, французького, британського) у металургію та гірничу справу.
4. Завершення промислового перевороту та масовий перехід підприємств на парові двигуни.
5. Концентрація виробництва та виникнення перших промислових монополій у формі синдикатів («Продамет», «Трубопродаж», синдикати рейкових і мостових заводів).

ГР 2. Працюємо в парах. Проаналізуйте наведені дані й визначте, як змінювалася роль Донбасу в загальному видобутку вугілля в Російській імперії. Висловіть спільну думку та наведіть аргумент на її підтвердження.

Частка Донбасу в загальноімперському видобутку кам’яного вугілля стрімко зростала, і басейн перетворився на головну паливну базу імперії. Якщо в 1860 році на Донбас припадало 81,1% вугілля, то після тимчасового коливання у 1870 році (70%) цей показник зріс до 91,4% у 1900 році. Головний аргумент — це колосальне зростання абсолютних показників: видобуток вугілля на Донбасі піднявся з 6 мільйонів пудів у 1860 році до 671,7 мільйона пудів у 1900 році, тобто зріс у 112 разів.

3. ПРОЦЕСИ МОДЕРНІЗАЦІЇ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

ГР 2. Працюємо в парах. Створіть денотатний граф, що розкриває сутність процесів модернізації в сільському господарстві українських земель.

Денотатний граф показує чотири головні гілки розвитку пореформеного села: перехід до вільнонайманої праці після скасування особистої залежності; розвиток товарного ринку з виходом на зовнішню торгівлю; чітку спеціалізацію окремих регіонів краю; збереження важких феодальних пережитків (відробітки, малоземелля та непосильні викупні платежі).

ГР 2. Як реформування сільського господарства вплинуло на його експортний потенціал?

Реформування сільського господарства відчутно збільшило його експортний потенціал. Частка врожаю хліба для продажу за кордон зросла з 5% до реформи 1861 року до 20% у 80–90-х роках XIX століття. Наприкінці століття українські землі давали близько 90% усього зернового експорту Російської імперії. Одночасно зріс вивіз цукру, м’яса, сала, шкур та тонкорунної вовни.

4. ЗАРОДЖЕННЯ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Які явища були притаманні кооперативному руху в період його зародження на українських землях?

У період зародження кооперативного руху виявилися такі явища:

1. Заснування перших споживчих товариств у містах (першим стало Харківське споживче товариство в 1866 році).
2. Поява кредитних товариств для видачі позик селянам на розвиток господарства.
3. Організація виробничих сільськогосподарських артілей для спільної оренди та обробітку землі.
4. Відсутність спеціального законодавства, тому всі кооперативи спиралися лише на норми звичаєвого права.
5. Недовговічність перших товариств через протидію місцевих торговців-перекупників, брак управлінського досвіду та низький рівень освіти населення.

5. УРБАНІЗАЦІЯ. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ

ГР 1. Працюємо в малих групах. Назвіть нові явища, що з’явилися в розвитку міст і торгівлі в цей період.

У розвитку міст з’явилися такі явища: швидке подвоєння кількості великих і середніх міст, перетворення фабрично-заводських селищ і залізничних станцій на нові міські поселення, швидке зростання промислового населення.
У торгівлі новими рисами стали: вирішальна роль залізниць у доставці вантажів, поступовий занепад чумацтва, перехід від періодичних ярмарків до постійної стаціонарної торгівлі через міські магазини й крамниці.

ГР 2. Працюємо в парах. Які зміни відбулися в кількості населення найбільших українських міст наприкінці ХІХ ст. порівняно із серединою ХІХ ст. (с. 34)? Із чим це було пов’язане?

Населення найбільших міст зросло у кілька разів. Наприкінці XIX століття в Одесі налічувалося вже понад 400 тисяч жителів, у Києві — майже 250 тисяч, у Харкові — близько 174 тисяч, а в Катеринославі населення зросло у шість разів і перевищило 112 тисяч. Це було пов’язано з індустріалізацією, виникненням великих заводів, розбудовою мережі залізниць та масовим переселенням селян у міста на заробітки.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

• Економічну політику російського уряду на українських землях у пореформений період:
Ця політика мала чіткий колоніальний характер, оскільки імперія використовувала край як джерело сировини і вилучала більше половини зароблених прибутків для розвитку інших регіонів.

• Зміни в розвитку промисловості українських земель:
В Україні завершився промисловий переворот, сформувалися великі металургійні та вугільні центри на Донбасі й Придніпров’ї, а парова енергія витіснила застарілу ручну працю.

• Особливості процесів модернізації в сільському господарстві:
Сільське господарство втягнулося в ринкові відносини й забезпечило 90% загальноімперського експорту зерна, але більшість селян страждала від малоземелля, високих викупних податків та поміщицьких відробітків.

• Тенденції, що проявилися в кооперативному русі:
Кооперативний рух виник як спроба взаємодопомоги та захисту селян і містян від лихварів, але перші організації швидко згасли через опір торговців і відсутність законів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Що, де і коли?». Правила гри. Пари учнів та учениць мають скласти по два запитання, що починаються словами «що», «де» і «коли», за розглянутим матеріалом. Потім вони обмінюються аркушами й відповідають на запитання, складені партнером (партнеркою).

• Що стало першим монополістичним об’єднанням у важкій індустрії Наддніпрянщини? — Союз рейкових фабрикантів.
• Що спричинило зникнення чумацького промислу в другій половині XIX ст.? — Будівництво залізничних магістралей.
• Де в 1866 році виникло перше в Україні споживче товариство? — У Харкові.
• Де сформувався головний центр залізорудної промисловості? — У районі Кривого Рогу.
• Коли збудували першу залізницю Одеса—Балта в Наддніпрянській Україні? — У 1865 році.
• Коли відбувся перший загальний перепис населення Російської імперії? — У 1897 році.

2. ГР 1. Назвіть основні соціально-економічні зміни пореформеного періоду на українських землях.

Основними змінами стали завершення промислового перевороту, утвердження фабрично-заводського виробництва та будівництво залізниць. Сформувалися дві нові верстви населення: підприємці та наймані робітники. Сільське господарство перейшло на товарні рейки, посилився експорт хліба, виникли перші кооперативи. Водночас поглибилося селянське малоземелля, почалося швидке зростання міст і концентрація робітників на великих підприємствах.

3. ГР 1. Опишіть особливості індустріалізації окремих регіонів українських земель. Із чим це було пов’язане?

Індустріалізація мала чітко окреслену географічну спеціалізацію. Донбас став осередком видобутку вугілля, Криворіжжя постачало залізну руду, Нікопольський район — марганець, а на Правобережжі та частині Лівобережжя панувало цукробурякове виробництво. Така регіональна нерівномірність була пов’язана з розміщенням родовищ корисних копалин, родючими ґрунтами для буряків, близькістю чорноморських портів для експорту та прямою урядовою підтримкою саме сировинних басейнів.

4. ГР 1. У чому проявлялося колоніальне становище українських земель у складі Російської імперії в цей період?

Колоніальне становище проявлялося в однобічному сировинному розвитку господарства. Влада штучно стримувала розвиток легкої та обробної промисловості України, щоб уникнути конкуренції з російськими мануфактурами. Імперський уряд увів нерівноцінний обмін: занижував закупівельні ціни на українську сировину і завищував вартість готових російських виробів. Крім того, українські землі давали понад чверть державних прибутків, проте назад поверталося менше половини цієї суми. На початку XX століття Україна постачала 72% усієї сировини імперії, а виробляла лише 15% готових промислових виробів.

5. ГР 1. У чому полягає значення кооперативного руху?

Значення кооперації полягало в спробі захистити селян і незаможних городян від свавілля торговців та лихварів. Кредитні й споживчі спілки давали можливість купувати товари безпосередньо за помірними цінами та брати дешеві позики для оновлення інвентарю. Кооперація навчала українців спільній самоорганізації, закладала традиції взаємодопомоги та підвищувала рівень господарської грамотності населення.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Покажіть на карті атласу зміни в спеціалізації районів сільськогосподарського виробництва українських земель.

На історичній карті спеціалізація сільського господарства окреслена такими географічними районами:

• Південна (Степова) Україна від річки Дністер до Азовського узбережжя (за винятком Криму) виділена як зона торговельного зернового господарства та вирощування експортної пшениці.
• Південний берег Криму та територія Бессарабії між річками Прут і Дністер показані як спеціалізовані райони виноградарства і промислового виноробства.
• Землі Правобережжя (Київська, Подільська, Волинська губернії) та західні повіти Лівобережжя позначені як основний регіон вирощування цукрових буряків і переробки їх на цукор.
• Полтавська губернія в басейнах річок Ворскла і Псьол виділена як головний центр тютюнництва.

7. ГР 1. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в ХІХ ст.». Зробіть висновок про спільне та відмінне.

Галузь	Особливості розвитку (перша половина ХІХ ст.)	Особливості розвитку (друга половина ХІХ ст.)
Промисловість	Переважання поміщицьких мануфактур і кріпацької праці; початок перевороту в цукроварінні; слабкий розвиток важкої індустрії.	Фабрично-заводське виробництво; вільнонаймана праця; бурхливий розвиток Донбасу та Криворіжжя; концентрація заводів і створення монополій.
Сільське господарство	Панування кріпосного права; натуральний характер господарства поміщиків; низька врожайність селянських смуг.	Особиста свобода селян; розвиток товарного фермерства на Півдні; зростання експорту зерна до 90% загальноімперського; поява кооперативів.
Транспорт і торгівля	Перевезення вантажів чумацькими валками; ярмаркова торгівля та річкові баржі.	Масове будівництво залізниць; зникнення чумацтва; занепад ярмарків і перехід до постійної крамничної торгівлі.

Висновок: Спільним для обох періодів залишався колоніальний статус українських земель як сировинного постачальника для потреб імперії. Відмінність полягає в тому, що в другій половині століття феодальні порядки поступилися ринковій економіці з вільнонайманою працею, машинною технікою та залізничним транспортом.

8. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.

1) За додатковими джерелами з’ясуйте, коли в країнах Заходу виникли перші залізниці. Скільки років розділяють час їхньої появи та будівництво першої залізниці на українських землях у складі Російської імперії?

Першу у світі залізницю загального користування на паровій тязі спорудили у Великій Британії між містами Стоктон і Дарлінгтон у 1825 році. Першу залізницю в Наддніпрянській Україні за маршрутом Одеса—Балта відкрили в 1865 році. Отже, ці дві події розділяють рівно 40 років.

2) Яка важлива для країни подія відбулася у США в рік, коли на українських землях у складі Російської імперії побудували першу залізницю?

У 1865 році в США закінчилася Громадянська війна між Північчю та Півднем. Того ж року була прийнята 13-та поправка до Конституції США, яка остаточно заборонила рабство на всій території країни.

9. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Проаналізуйте економічні процеси другої половини ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії. Наведіть три аргументи, що обґрунтовують переваги ринкової економіки та важливість чесної конкуренції для розвитку суспільства.

Я вважаю, що ринкова економіка та чесна конкуренція є головними рушіями розвитку будь-якого суспільства.
Оскільки вони спонукають власників модернізувати підприємства, знижувати собівартість продукції та орієнтуватися на потреби реальних покупців.
Наприклад, заміна старих кріпосницьких мануфактур паровими заводами та прокладання залізниць на українських землях прискорили доставку товарів, відкрили шлях на світові ринки й дали роботу сотням тисяч людей.
Отже, саме конкурентне ринкове середовище забезпечує якість товарів, розвиває міську інфраструктуру та рухає вперед технічний прогрес.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Симуляція». Розподіліть обов’язки, розробіть і презентуйте план-проєкт створення (на вибір): 2) споживчого кооперативного товариства. Проведіть конкурс планів-проєктів і визначте той, який найкраще відповідає реаліям свого часу.

План-проєкт створення споживчого кооперативного товариства «Самопоміч»

1. Мета товариства: Закупівля якісних продовольчих та побутових товарів оптом у виробників і продаж їх членам кооперативу без націнок перекупників.
2. Розподіл посад та обов’язків:

• Голова правління: веде збори пайовиків, укладає договори та представляє товариство в органах міського самоврядування.
• Скарбник-бухгалтер: веде книгу обліку паїв, збирає вступні внески та нараховує річні дивіденди.
• Закупівельник: укладає прямі угоди з млинами, пекарнями та олійницями для замовлення товарів великими партіями.
• Ревізор від громади: щомісяця контролює ціни на прилавку та перевіряє касові книги.

3. Формування фондів: Внески учасників у розмірі трьох рублів готівкою для формування початкового обігового капіталу.
4. Практична діяльність: Оренда приміщення на центральній торговій вулиці міста, облаштування крамниці товарами першої потреби (борошно, цукор, гас, мило, тканина).
5. Соціальна підтримка: Спрямування 10% чистого прибутку на відкриття безкоштовної вечірньої школи грамоти для дітей робітників.

11. ГР 2. Працюємо в парах. Доберіть ключові слова до поняття «кооперативний рух». На їхній основі пропишіть промпт (запит) та за допомогою сервісів штучного інтелекту створіть візуальне зображення. Результат роботи перевірте на наявність історичних помилок.

Ключові слова: добровільність, пай, взаємодопомога, артіль, споживче товариство, самоорганізація.

Промпт для ШІ:
«Історична реалістична сцена кінця XIX століття в українському місті. Затишна крамниця першого споживчого товариства. За дерев’яним прилавком стоїть продавець у міському жилеті, на полицях виставлені мішки з борошном, головки цукру та тканини. На передньому плані група містян і селян разом оглядають товари та підписують книгу обліку внесків. На вивісці над дверима напис кирилицею: “Споживче товариство”. Стиль реалістичного живопису другої половини XIX століття, тепле освітлення».

12. ГР 3. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до експозиції «Цукрова промисловість України в ХІХ ст.» для віртуального історичного музею. Запишіть до неї аудіогід. Проведіть конкурс робіт.

Експонати віртуальної зали «Цукровий Донбас Правобережжя»:

1. Модель парової дифузійної батареї для виварювання соку з цукрових буряків зразка 1870-х років.
2. Світлина заводського корпусу та гуртожитків робітників цукроварні графів Бобринських у місті Сміла.
3. Фірмова конусоподібна цукрова «голова» в автентичній синій паперовій упаковці з фабричною печаткою фірми братів Терещенків.
4. Карта мережі під’їзних залізничних колій Київської, Подільської та Чернігівської губерній, якими везли сировину на цукроварні.

Текст для аудіогіда:
«Вітаємо в залі промислової історії України. У другій половині XIX століття Правобережна Україна перетворилася на головну цукроварню імперії та всієї східної Європи. Зверніть увагу на центральний експонат — парову паливну установку. Впровадження таких парових машин дозволило відмовитися від ручного виварювання соку та збільшило вихід готового рафінаду в десятки разів. Поруч ви бачите фірмову цукрову голову цукрозаводчиків Терещенків. Вони стали символом українського підприємництва і витрачали мільйонні прибутки від цукру на спорудження лікарень, шкіл і картинних галерей».

13. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Припустимо, що ви плануєте заснувати кінний завод на українських землях у другій половині ХІХ ст. Напишіть бізнес-план цього проєкту.

Бізнес-план кінного заводу «Степовий скарб» (Херсонська губернія, 1880-ті рр.)

1. Галузь та продукція: Розведення породистих верхових коней для кавалерійських частин армії, робочих ваговозів для фабрик та виведення елітних рисаків на продаж за кордон.
2. Місце: Степова зона Півдня України (Херсонщина). Регіон обраний через наявність безкраїх пасовищ, дешеву оренду землі та близькість до портів Одеси й Миколаєва.
3. Виробнича база:

• Земельні угіддя: викуп 600 десятин степової цілини під пасовища та заготівлю сіна.
• Робоча сила: найм місцевих селян-наймитів і досвідчених берейторів на вільних договірних засадах.
• Племінне поголів’я: закупівля 5 племінних жеребців орловської рисистої породи та 30 місцевих степових кобил для схрещування.

4. Ринки збуту: Постачання коней на щорічні військові торги для армії, участь у кінних ярмарках Харкова й Катеринослава та вивіз морем коней, шкір і кінського волосу до країн Європи.
5. Фінансовий розрахунок: Перші два роки йдуть на будівництво стаєнь та догляд за молодняком. З третього року продаж 20–25 голів молодих коней щорічно повністю покриває витрати та приносить чистий дохід.
6. Ризики: Степова посуха, інфекційні хвороби худоби, коливання урядових військових закупівельних цін.

14. ГР 2. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Обговоріть та прийдіть до спільної аргументованої думки щодо твердження, що внаслідок селянської реформи 1861 р. українське село не стало заможним, а перетворилося на нужденне.

Твердження про перетворення пореформеного українського села на нужденне є повністю справедливим. Про це свідчать такі фактори:

1. Селяни отримали у власність мізерні земельні наділи, які не могли прогодувати родину в умовах стрімкого зростання кількості населення краю.
2. За відрізані наділи держава зобов’язала виплачувати величезні викупні платежі, які суттєво перевищували ринкову ціну землі.
3. Податковий тягар ліг саме на селянство: наприкінці XIX століття селяни платили в 10 разів більше податків, ніж поміщики-дворяни.
4. Збереглися напівкріпосницькі залишки у формі відробіткової системи, коли селяни за оренду клаптика землі мусили безкоштовно працювати на поміщика своїм тяглом та реманентом.
   Таким чином, реформа дала селянам особисту волю, але прирекла більшість господарств на малоземелля, борги та бідність.