§ 17. Громадівський рух (Хлібовська)
ПРИГАДАЙТЕ
Згадайте, коли й хто створив Кирило-Мефодіївське братство.
Кирило-Мефодіївське братство було засноване в січні 1846 року в Києві з ініціативи Миколи Костомарова, Миколи Гулака та Василя Білозерського.
Як ви розумієте значення поняття «національне відродження»?
Національне відродження — це процес усвідомлення народом своєї національної самобутності, що супроводжується відродженням рідної мови, культури, традицій та формуванням політичних вимог щодо самовизначення.
Чи пам’ятаєте ви, що центром національно-культурного відродження на початку XIX століття було місто Харків?
Харків був головним центром національно-культурного відродження на початку XIX століття завдяки відкриттю університету в 1805 році та діяльності гуртка харківських романтиків.
ЗАВДАННЯ
Упродовж уроку встановіть взаємозв’язки між ключовими подіями розвитку громадівського руху та суспільно-політичними умовами третьої чверті XIX століття.
Розвиток громадівського руху в третій чверті XIX століття залежав від політики імперського уряду. Тимчасове послаблення цензури наприкінці 1850-х років дало змогу створити перші громади в Петербурзі та Києві й заснувати мережу недільних шкіл. Поширення національного руху та діяльність хлопоманів налякали російську владу, тому в 1863 році з’явився Валуєвський циркуляр. Він заборонив українські підручники та релігійні видання. У 1870-х роках почалося нове піднесення руху, коли громадівці створили Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. У відповідь Олександр II видав Емський указ 1876 року, що змусило діячів частково перейти до нелегальної роботи, виїжджати за кордон і політизувати рух.
1. ЗАРОДЖЕННЯ ГРОМАД. ХЛОПОМАНИ
1. Які товариства називали громадами?
Громадами називали напівлегальні національно-культурні об’єднання української інтелігенції, які виникли в другій половині XIX століття з метою розвитку української освіти, науки та культури.
2. Чим займалися громадівці?
Громадівці вели культурно-просвітницьку роботу серед населення. Вони відкривали недільні школи для дорослих, видавали українські підручники, художню й наукову літературу, друкували пресу, ставили українські п’єси та збирали фольклорно-етнографічні матеріали.
3. Кого і чому називали хлопоманами?
Хлопоманами називали представників народницько-культурницької течії серед студентської молоді польського або сполонізованого шляхетського походження, які прагнули зблизитися з українським селянством. Таку назву вони отримали через свою прихильність до простого народу (якого польська шляхта називала «хлопами»), перехід на українську мову, носіння народного одягу та дотримання селянських звичаїв.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
З твору Володимира Антоновича «Моя сповідь»
1. Чому Володимир Антонович вважав, що польський народ знаходиться у становищі моральної кризи?
Володимир Антонович вважав, що польське шляхетське суспільство перебуває у становищі моральної безвиході через небажання відмовитися від поглядів про власну винятковість та від посягань на український край і його народ.
2. У чому автор убачав головну мету для себе й польської шляхти, що проживала в Україні?
Головну мету для себе та польської шляхти автор убачав у поверненні до народу, серед якого вони живуть, та усвідомленні морального обов’язку працювати на його користь.
ЖИТТЄТЕКА
Володимир Антонович (1834 – 1908)
1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Володимира Антоновича: історик, етнограф, організатор, хлопоман, педагог.
Володимир Антонович розпочав свій шлях як лідер хлопоманів, згодом став видатним істориком, засновником «київської школи» істориків та автором численних праць про козацтво. Як етнограф він збирав та публікував матеріали про народний побут, як організатор очолював Історичне товариство Нестора-літописця, а як педагог — виховував нове покоління вчених у стінах Київського університету та виділяв власні кошти на стипендії студентам.
2. ПОЖВАВЛЕННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ. ЕМСЬКИЙ УКАЗ 1876 РОКУ
1. Які течії виникли у громадівському русі?
У громадівському русі виникли дві течії: старі громади та молоді громади. Старі громадівці зосереджувалися на культурницькій праці та просвітництві, а молоді прагнули перейти до активної політичної та революційної боротьби.
2. Яких поглядів дотримувалися молоді громадівці?
Молоді громадівці вважали за необхідне переходити до революційної діяльності та повстань проти влади. Вони поділяли погляди Михайла Драгоманова про те, що соціалізм має бути демократичним ладом і обов’язково враховувати національні особливості народу.
3. Коли було видано Емський указ? Що він проголошував?
Емський указ видано у 1876 році імператором Олександром II. Він суттєво розширив заборони щодо використання української мови: заборонив ввезення книг українською мовою з-за кордону, обмежив друк оригінальних творів, вимагав російського правопису для художніх видань і заборонив українські театральні вистави та концерти.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
З Емського указу 1876 року
1. Які репресивні заходи щодо української мови запроваджені цим указом?
Указ заборонив ввозити з-за кордону будь-які книги українською мовою, видавати нею оригінальні твори й переклади, друкувати тексти для музичних нот, а також проводити театральні вистави й публічні читання. Крім того, влада закрила газету «Київський телеграф».
2. Поміркуйте, чому Михайло Драгоманов і Павло Чубинський визнані небезпечними для імперської влади.
Михайло Драгоманов і Павло Чубинський були авторитетними лідерами громадівського руху та науковцями Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Їхня діяльність поширювала національну свідомість і відкривала українцям правду про власну історію та культуру, тому імперська влада сприймала їх як небезпечних агітаторів, здатних підірвати підвалини держави.
3. Полічіть, скільки років минуло від появи Валуєвського циркуляру до Емського указу.
Від появи Валуєвського циркуляра (1863 рік) до видання Емського указу (1876 рік) минуло 13 років.
4. Доведіть, або спростуйте твердження, що зростання українофільства в суспільно-політичному русі в українських землях стало вагомою причиною появи Емського указу.
Твердження є правильним. Успіхи Старої Київської громади, відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства та проведення Археологічного з’їзду 1874 року засвідчили зрілість українського руху. Імперська влада злякалася посилення українофільства, тому 1875 року створила спеціальну комісію, яка й підготувала репресивний Емський указ для знищення руху.
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
Христина Алчевська (1841 – 1920)
1. У чому проявлялася багатогранність особистості Христини Алчевської?
Багатогранність особистості Христини Алчевської проявлялася в тому, що вона поєднувала педагогічний хист, громадське служіння та меценатство. Вона заснувала першу безкоштовну жіночу недільну школу в Харкові, створювала народні бібліотеки й товариства грамотності та виховувала дітей у дусі відданості Україні.
2. Які риси характеру Христини Алчевської допомогли їй досягнути поставлених цілей? Чи актуальні вони сьогодні?
Досягти мети їй допомогли наполегливість, прагнення до самоосвіти, незламна сила волі та безкорисливе служіння суспільству. Ці риси залишаються вкрай важливими і в сучасному житті для здобуття професійного успіху й розбудови громадянського суспільства.
ЖИТТЄТЕКА
Михайло Драгоманов (1841 – 1895)
1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Михайла Драгоманова: доцент, редактор, упорядник, громадський діяч, громадівець.
Михайло Драгоманов працював як доцент Київського університету та був активний громадівець. Він виступав як редактор часопису «Київський телеграф» і журналу «Громада» у Женеві, був упорядником наукових праць з історії та фольклору й діяв як авторитетний громадський діяч, який захищав українську справу в Європі.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Про що можна дізнатися зі світлин?
Світлини показують, що Харківська недільна школа Христини Алчевської була великим і добре облаштованим навчальним закладом. На знімку заняття видно простору класну кімнату з партами, де сидить багато дорослих учениць різного віку. Це доводить, що школа мала великий попит і відкривала жінкам шлях до грамоти.
Проведіть журналістське розслідування та дізнайтеся про роботу недільної школи Христини Алчевської. Результати своєї роботи зафіксуйте на папері та представте класу.
- Заснування школи: Христина Алчевська відкрила недільну школу в Харкові в 1862 році, щоб навчати грамоти простих жінок і дівчат.
- Організація занять: Навчання відбувалося щонеділі на безкоштовній основі. Учителі викладали безкорисливо як волонтери.
- Навчальні програми: У школі навчали читання, письма, лічби та знайомили учениць із класичною літературою, зокрема з поезією Тараса Шевченка.
- Значення закладу: Школа діяла понад пів століття всупереч цензурним заборонам і стала взірцем для народних недільних шкіл у всій країні.
3. БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ
1. Коли було створено Братство тарасівців?
Братство тарасівців було створено в 1891 році студентами на могилі Тараса Шевченка в Каневі.
2. Які ідеї сповідували члени Братства тарасівців?
Тарасівці сповідували визволення українського народу з-під імперського гніту та здобуття політичної волі. Вони вимагали обов’язкового вживання української мови в родині, школі й державних установах та наполягали на поєднанні культурницької роботи з боротьбою за національні права.
3. На що була спрямована діяльність членів братства?
Діяльність братчиків була спрямована на поширення освіти українською мовою, читання лекцій з історії, написання науково-популярних творів, організацію театральних вистав і нелегальну доставку українських книжок із Галичини до Наддніпрянщини.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
З промови «Profession de foi (cимвол віри молодих українців) Братства тарасівців, надрукованої 1893 року у львівській «Правді»
1. Пригадайте, хто ініціював створення Братства тарасівців.
Створення братства ініціювали харківські студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і студент Київського університету Віталій Боровик.
2. Які цілі ставили перед собою братчики?
Братчики ставили за мету здобути для українського народу національну волю, визволитися з-під чужоземного панування та зберегти неподільну духовну єдність усіх українських земель.
3. Поміркуйте, чому Братство тарасівців вважають організацією, яка стала одним із початківців політичного етапу в українському національному русі.
Братство тарасівців першим серед українських організацій Наддніпрянщини відкрито висунуло політичну вимогу визволення України з-під імперського гніту. Вони не обмежилися просвітництвом, а сформулювали чітку політичну програму й вимагали повної національної свободи.
4. Яке положення програми Братства тарасівців свідчить про їхню прихильність до ідеї соборності України?
Про ідею соборності свідчать слова про те, що для свідомих українців існує один єдиний народ, а землі Російської та Австрійської імперій однаково рідні, тому жодні кордони не зможуть розірвати духовну єдність України.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чому Російська імперія перешкоджала розвитку українським національним рухам.
Ключові дати й події за лінією часу:
- 1859 рік — відкриття недільної школи в Києві; створення Київської громади;
- кінець 50-х років XIX століття — розгортання руху хлопоманів;
- 50–60-ті роки XIX століття — розгортання громадівського руху;
- 1863 рік — видання Валуєвського циркуляра;
- 70–90-ті роки XIX століття — діяльність старих та молодих громад;
- 1873–1876 роки — робота Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;
- 1874 рік — III Археологічний з’їзд у Києві;
- 1876 рік — підписання імператором Олександром II Емського указу.
Російська імперія перешкоджала українському руху, тому що вбачала в ньому смертельну загрозу своїй цілісності. Імперська влада спиралася на міф про «триєдиний російський народ». Розвиток окремої української мови, науки та культури руйнував цей міф і неминуче вів до вимог політичної автономії чи державної незалежності України.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Напишіть статтю до історичного блогу про громадівський рух.
Громадівський рух: як українська інтелігенція рятувала націю
У другій половині XIX століття осередками нашого національного життя стали громади. Перша громада виникла 1859 року в Петербурзі навколо колишніх братчиків-кириломефодіївців, які видавали журнал «Основа». Згодом центр боротьби перемістився до Києва, де постав потужний гурток на чолі з Володимиром Антоновичем.
Громадівці відкривали недільні школи для народу, видавали підручники та досліджували фольклор. До них приєдналися хлопомани. Вони відмовилися від шляхетських привілеїв і пішли служити селянам. Навіть після заборон Валуєвського циркуляра й Емського указу рух не згас. Діячі заснували Південно-Західний відділ Російського географічного товариства і продовжили наукову працю. Громади зберегли основу нашої культури й передали естафету новому поколінню борців за незалежність.
Проведіть дослідження та підготуйте виступ на наукову конференцію на тему: «Вплив імперської політики на розвиток українського руху».
Вплив імперської політики на розвиток українського руху в другій половині XIX століття
Шановні учасники конференції! Російська імперія намагалася повністю знищити український рух через законодавчі заборони. Головними інструментами придушення стали Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року. Влада закрила недільні школи, заборонила друк книжок рідною мовою, зупинила випуск газети «Київський телеграф» і розгромила Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
Проте імперські репресії дали протилежний результат. Заборони переконали українських діячів у безперспективності лише мирної культурницької праці. Частина патріотів виїхала за кордон і налагодила видавничу діяльність у Європі та Галичині. Жорсткий тиск влади підштовхнув молодь до створення перших нелегальних політичних організацій, серед яких чільне місце посіло Братство тарасівців. Отже, імперські переслідування лише прискорили перехід нашого руху від просвітництва до відкритої політичної боротьби за волю України.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Xr1TFjYz або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за покликанням https://cutt.ly/Xr1TFjYz.