4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 17. Російська та Австро-Угорська імперії (Гісем)

1. СХІДНА (КРИМСЬКА) ВІЙНА. РЕФОРМИ 60—70-Х РР. ХІХ СТ. У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Які наслідки для Російської імперії мала поразка у Східній (Кримській) війні?

Поразка показала відсталість Росії від провідних держав Європи та довела потребу негайної модернізації країни. За Паризьким миром 1856 року Росія зазнала територіальних втрат і втратила право тримати військовий флот у Чорному морі. Ця невдача змусила імперську владу провести селянську реформу та інші перетворення 60–70-х років XIX століття.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть особливості економічного, політичного й суспільного життя Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Росія була відсталою аграрною країною з пануванням кріпосного права, яке гальмувало промисловий розвиток. У політиці зберігалося абсолютне самодержавство без парламенту чи конституції. Суспільство поділялося на стани, де привілеї належали дворянству, а селяни перебували в повній залежності від поміщиків.

2. Які війни вела Росія в першій половині ХІХ ст.? Чому її називали «жандармом Європи»?

Росія брала участь у війнах проти наполеонівської Франції, вела війни з Османською імперією, Іраном і Швецією, а також підкорювала Кавказ. Її називали «жандармом Європи» за те, що вона придушувала революції на континенті, зокрема Польське повстання 1830–1831 років та революцію в Угорщині 1849 року.

3. Який вплив мала «Весна народів» на Австрійську імперію?

Революція 1848–1849 років сколихнула Австрійську імперію та викликала повстання у Відні, Угорщині, Чехії та Галичині. Влада була змушена скасувати панщину для селян і скликати перший парламент. Хоча згодом абсолютизм повернувся, події розбудили національний рух підкорених народів і підштовхнули імперію до перебудови.

2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РОСІЇ ПІСЛЯ РЕФОРМ

Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Як реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. вплинули на розвиток Російської імперії?

Реформи відкрили шлях до індустріального розвитку та створили ринок вільнонайманої праці. У країні з’явилися земства, гласний і змагальний суд, загальна військова повинність та доступніша початкова освіта. Проте перетворення були половинчастими, бо збереглися самодержавство, поміщицьке землеволодіння та викупні платежі селян.

Працюємо разом. Поясніть, чому платня робітників у Російській імперії становила лише близько 20 % від рівня оплати праці в Європі.

Платня була низькою через величезну кількість вільних робочих рук із села, що збивало ціну праці. Більшість робітників не мали кваліфікації та освіти. До того ж закон забороняв створювати профспілки й страйкувати, тому власники фабрик безкарно штрафували робітників і занижували заробітки.

3. СУСПІЛЬНІ РУХИ В РОСІЇ

Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Порівняйте суспільні рухи в Російській імперії та країнах Заходу в другій половині ХІХ ст.

У країнах Заходу діяв організований робітничий рух, який захищав свої права через профспілки та вибори до парламентів. У Російській імперії головною опозицією були народники — інтелігенція та студенти. Вони не мали легальних можливостей для боротьби через відсутність політичних свобод, тому обрали шлях революційної пропаганди, а згодом — індивідуального терору.

Чому повстання зазнало поразки? Чи допомагає картина відповісти на це запитання?

Повстання 1863–1864 років зазнало поразки через чисельну перевагу регулярної російської армії, жорстокі репресії та відсутність широкої підтримки серед українських і білоруських селян. Картина показує невеликий партизанський загін повстанців у зимовому лісі, що підкреслює їхнє слабке забезпечення та розрізненість перед великою імперською армією.

4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Запропонуйте коротке оцінне судження щодо російської зовнішньої політики цього періоду.

Російська зовнішня політика мала загарбницький характер і прагнула взяти реванш за поразку в Кримській війні. Вона поєднувала скасування обмежень Паризького миру з підкоренням територій у Середній Азії, договорами з Китаєм щодо земель Приамур’я та змаганням за вплив на Балканах.

Уявіть себе журналістом / журналісткою газети «Ілюстровані лондонські новини». Зробіть підпис до ілюстрації, у якому стисло опишіть подію та поясніть, чому вона була важлива для Європи.

Битва за Кизил-Тепе 1877 року стала запеклим зіткненням на Кавказькому фронті між російськими та османськими військами. Ця битва показала загрозу повного розгрому Османської імперії, тому Велика Британія та європейські держави пильно стежили за конфліктом і не допустили одноосібного контролю Росії над чорноморськими протоками й Балканами.

5. АВСТРО-УГОРЩИНА — ДУАЛІСТИЧНА МОНАРХІЯ

Працюємо в малих групах. Складіть сенкан до поняття «дуалістична монархія».

Монархія
Дуалістична, двоїста
Об’єднує, управляє, домовляється
Складається з двох рівноправних частин
Держава

Девіз герба стверджує, що імперія є «єдиною і неподільною». Чи дійсно це так?

Цей девіз не відповідав дійсності, бо Австро-Угорщина складалася з двох окремих частин — Австрії та Угорщини, які мали свої парламенти й закони. Імперію роздирали гострі національні конфлікти між різними народами, що зрештою призвело до її розпаду в 1918 році.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Спільне й відмінне у процесах, що відбувалися в розвитку Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

Спільним для обох держав було те, що вони були багатонаціональними імперіями з гострими національними суперечностями. Обидві країни зазнали воєнних поразок, які змусили владу провести реформи зверху: селянську й земську в Росії та австро-угорський компроміс 1867 року. Відмінність полягала в державному устрої: Австро-Угорщина стала дуалістичною конституційною монархією з двома урядами й парламентами, а Росія залишалася неподільною абсолютною монархією — самодержавством, де цар мав усю повноту влади.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Працюємо разом. Метод «М’яч зі словами». Перевірте, як ви засвоїли хронологію, термінологію та назви за темою.

Дати: 1853–1856 роки — Східна (Кримська) війна; 1861 рік — скасування кріпосного права в Росії; 1867 рік — утворення дуалістичної Австро-Угорщини; 1877–1878 роки — російсько-турецька війна.
Терміни: реформа, кріпосне право, викупні платежі, земство, народники, терор, дуалістична монархія, Цислейтанія, Транслейтанія.
Імена та назви: Олександр II, Франц Йосиф I, Віра Засулич, Севастополь, Будапешт, Сан-Стефано, Берлінський конгрес.

2. Як пов’язані між собою події Східної (Кримської) війни та початок реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії?

Поразка у війні викрила технічну, військову та господарську відсталість Росії від передових європейських держав. Головною перешкодою для розвитку було кріпосне право, яке заважало рости вільному ринку праці, фабрикам і залізницям. Щоб зберегти статус великої держави, царський уряд був змушений терміново скасувати кріпацтво та модернізувати суд, військо, освіту й управління.

3. Назвіть особливості розвитку Росії після реформ.

Почалася індустріальна революція та швидке будівництво залізниць, довжина яких сягнула 52 тисяч кілометрів наприкінці століття.
Росія залишалася аграрною державою, де селяни страждали від малоземелля та викупних платежів, а великі масиви землі зберегли поміщики.
Держава активно фінансувала залізниці й важку промисловість, а також залучала іноземний капітал.
Зростала кількість найманих робітників, які мали низьку платню, довгий робочий день (13–14 годин) і не мали права створювати профспілки.

4. Які опозиційні протестні рухи були поширені в тогочасній Російській імперії?

Рух народників: радикальна інтелігенція та студенти, які спочатку вели пропаганду серед селян («ходіння в народ»), а потім частина з них перейшла до терору в організації «Народна воля».
Робітничий рух: стихійні та неорганізовані страйки через важкі умови праці, великі штрафи та безправ’я.
Національно-визвольний рух: виступи підкорених народів проти гноблення імперії, найбільшим із яких було Польське повстання 1863–1864 років.

5. Що було притаманне розвитку Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.?

Країна перетворилася на дуалістичну державу з єдиним монархом, спільними фінансами, армією та закордонними справами. Вона залишалася аграрно-індустріальною країною, де розвинутими промисловими центрами були Австрія та чеські землі, а Угорщина й Галичина — аграрними. Імперію послаблювали національні протиріччя, а в зовнішній політиці вона спиралася на союз із Німеччиною та прагнула посилити позиції на Балканах.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з розвитком Росії та Австрії (Австро-Угорщини) у 50—70-ті рр. ХІХ ст.

Події Східної війни: Кримський півострів, місто Севастополь, Кавказький регіон, дельта Дунаю, місто Париж.
Втрати Австрії в Італії: область Ломбардія з Міланом (1859 рік) та Венеція (1866 рік).
Утворення Австро-Угорщини (1867 рік): дві столиці Відень і Буда (Будапешт), землі Цислейтанії (Австрія, Чехія, Галичина, Буковина) і Транслейтанії (Угорщина, Трансільванія, Хорватія).
Завоювання Росії в Середній Азії: володіння Кокандського і Хівинського ханатів, Бухарського емірату, казахські землі.
Російсько-турецька війна 1877–1878 років: Балкани, перевал Шипка, місто Плевна, містечко Сан-Стефано, місто Берлін.

7. Виконайте завдання з хронології. 1) Визначте, скільки років розділяє скасування австрійською владою панщини в Галичині й на Буковині та скасування кріпосного права на українських землях у складі Російської імперії. 2) Визначте, за скільки років до проголошення дуалістичної Австро-Угорської монархії «Руська трійця» видала альманах «Русалка Дністровая».

Скасування панщини в Галичині й на Буковині відбулося у 1848 році, а скасування кріпосного права в Російській імперії — у 1861 році.
1861 – 1848 = 13 років.
Відповідь: 13 років.
Альманах «Русалка Дністровая» був виданий у 1837 році, а дуалістична Австро-Угорська монархія проголошена у 1867 році.
1867 – 1837 = 30 років.
Відповідь: за 30 років.

8. Чи згодні ви із судженням, що реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії були спрямовані на модернізацію? Чому?

Я згоден із цим твердженням. Реформи Олександра II ліквідували кріпацтво й надали селянам особисту свободу, що створило умови для розвитку вільного ринку праці та промисловості. Запровадження земств, незалежного суду з присяжними, загальної військової повинності та розширення освіти наблизили Росію до європейських держав. Хоча самодержавство зберегло абсолютну владу, країна зробила рішучий крок від феодальних порядків до індустріального суспільства.

9. Проаналізуйте процес здійснення індустріальної революції в Росії після проведення реформ.

Індустріальна революція розпочалася завдяки появі мільйонів вільних робочих рук після скасування кріпацтва та викупним платежам селян. Головним рушієм змін виступила держава, яка фінансувала будівництво залізниць, заводи машинобудування та металургію. До кінця століття залізнична мережа розрослася з 1,5 тисячі до 52 тисяч кілометрів. Водночас розвиток був нерівномірним: на 5% підприємств працювало понад половину робітників, бракувало інженерів і техніки, тому промисловість значною мірою залежала від іноземних грошей.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. Працюємо в малих групах. Підготуйте порівняльне мінідослідження за темою «Кріпацтво в Російській імперії та рабство в США».

Ознака	Кріпацтво в Російській імперії	Рабство в США
Статус людини	Селянин був прикріплений до землі поміщика, але мав майно та міг створювати родину	Раб був річчю та особистою власністю господаря без будь-яких прав
Расовий чинник	Кріпаки та пани належали до одного народу	Рабами були тільки темношкірі африканці, а господарями — білі
Тип економіки	Відстале натуральне господарство (панщина й оброк)	Високоприбуткове плантаційне господарство для ринку та експорту
Як скасували	Реформою влади зверху через Маніфест царя 1861 року	Під час збройної Громадянської війни 13-ю поправкою до Конституції
Земля після звільнення	Селяни отримали наділи за дорогий викуп на 49 років	Звільнені раби залишилися без землі і йшли в найми до плантаторів

Обидві системи примусової праці гальмували розвиток своїх країн і були ліквідовані практично одночасно — у 1860-х роках.

11. Працюємо в парах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею за темою «Східна (Кримська) війна». Проведіть у класі конкурс робіт.

Макет вітрильного корабля «Дванадцять апостолів» — нагадує про затоплення російських вітрильників у Севастопольській бухті через неспроможність протистояти паровим кораблям союзників.
Медичні інструменти Миколи Пирогова — свідчать про видатні медичні винаходи воєнного часу: перше польове знеболювання ефірним наркозом і гіпсові пов’язки для поранених.
Гасова лампа Флоренс Найтінгейл — символізує створення сучасної санітарної служби та праці сестер милосердя у військових шпиталях.
Нарізна гвинтівка Міньє та гладкоствольна рушниця російського піхотинця — наочно демонструють технічну перевагу союзників над застарілою зброєю російської армії.
Текст Паризького мирного договору 1856 року — головний дипломатичний документ, який зафіксував поразку Росії та оголосив Чорне море нейтральним.

12. Працюємо разом. «Метод «Дискусійна проблема». Яку роль відіграла Східна (Кримська) війна для Російської імперії та країн Заходу?

Для Російської імперії поразка у війні виявилася корисним струсом, бо зруйнувала ілюзію військової могутності та змусила провести масштабні модернізаційні реформи, насамперед скасувати кріпацтво. Для країн Заходу перемога над Росією допомогла зупинити її просування до Середземного моря та проток Босфор і Дарданелли, а також закріпити лідерство Франції та Великої Британії в європейській політиці.

13. Складіть історичний портрет Олександра ІІ або Франца Йосифа І (на вибір).

Франц Йосиф I Габсбург. Народився 18 серпня 1830 року у Відні (Австрійська імперія).

Зростав у династії Габсбургів, був старшим сином ерцгерцога Франца Карла та Софії Баварської. Виховувався в аристократичних умовах імператорського двору, а внаслідок революції 1848 року вже у 18 років зайняв престол багатонаціональної монархії.

Погляди формувалися під жорстким впливом матері Софії та під тиском революційних подій 1848 року, що змусило його дотримуватися консервативних і абсолютистських принципів задля збереження імперії.

Схильність до консерватизму та непохитність сприяли довгому збігу традицій, але водночас пасивність у державних справах і дипломатичні помилки призвели до занепаду імперії та зростання національних конфліктів.

Подобається його відчуття обов’язку та прагнення утримувати стабільність у державі протягом 68 років правління. Не подобається надмірний абсолютизм, відсутність гнучкості в реформах і поступливість інтересам польської шляхти на шкоду українцям.

Управління Австрійською (з 1867 року — Австро-Угорською) імперією, ведення зовнішньої політики, реформування державної конституції та збереження цілісності Дунайської монархії.

Успіхи: Створення двоєдиної монархії 1867 року, розбудова міст, розширення впливу на Балканах (анексія Боснії та Герцеговини у 1908 році).
Невдачі: Поразка у війнах із Сардинією та Пруссією, втрата італійських територій, особисті сімейні трагедії та вовлечення держави у Першу світову війну.

Підтримували австрійські німці та польська шляхта, оскільки отримали значні політичні привілеї та владу в Галичині. Не підтримували пригноблені національні меншини (зокрема українці, угорські націоналісти на початку правління), через скасування конституційних свобод і відмову поділити Галичину на українську та польську частини.

Однодумці: Аристократія, австрійський уряд, польський намісник Аґенор Ґолуховський (відстоював інтереси імперії та шляхти).
Противники: Угорські революціонери 1848–1849 років, італійські й прусські правителі (змагалися за території та лідерство), а також сербські націоналісти.
Для сучасників: Забезпечено відносну стабільність та економічно-культурний розвиток міст, але водночас посилено національні суперечності.
Для нащадків: Втягнення монархії у Першу світову війну призвело до її неминучого краху та розпаду на незалежні національні держави незабаром після його смерті.

Діяльність викликає суперечливі почуття: з одного боку — повагу до його стійкості перед численними особистими трагедіями, з іншого — розчарування через його нехтування інтересами українців Галичини.

Ставлення переважно критичне. Його методи (придушення повстань за допомогою іноземних військ, скасування конституції, політика реакції та невиконання обіцянок щодо поділу Галичини) були спрямовані лише на силове збереження владної верхівки, що зрештою заблокувало прогресивні реформи та прискорило розпад імперії.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

1. Індустріальна революція розпочалася в Австрійській імперії в провінціях
Нижній Австрії та Чехії.
Пояснення: Саме ці коронні землі імперії мали розвинену мануфактурну базу, кваліфіковані кадри та поклади сировини, тому першими перейшли до фабрично-заводського виробництва.

2. Яку державу в Європі називали «клаптиковою монархією»?
Австрійську імперію.
Пояснення: Таку назву Австрійська імперія отримала через строкатість свого етнічного складу, адже об’єднувала понад десяток різних народів без єдиної титульної більшості.

3. Виступ «декабристів» у Російській імперії відбувся
1825 р.
Пояснення: Збройний виступ дворянських революціонерів-декабристів стався 14 грудня 1825 року на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі.

4. Політичним ідеалом яких російських опозиційних владі сил було самодержавство допетровських часів?
слов’янофілів.
Пояснення: Слов’янофіли виступали за самобутній шлях розвитку Росії, ідеалізували допетровську Московію, православні традиції та мирне співіснування царя з народом на засадах Земських соборів.

Перевірте здобуті знання

1. Проти якої держави в 1853 р. Російська імперія розпочала Східну війну?
Османська імперія.
Пояснення: Росія прагнула встановити власний контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли та балканськими володіннями османів.

2. У якій з наведених держав на середину ХІХ ст. зберігалося кріпосне право?
Російська імперія.
Пояснення: До скасування у 1861 році Російська імперія залишалася єдиною великою європейською державою з пануванням кріпосної залежності селян.

3. За якою реформою 60—70-х рр. ХІХ ст. у Російській імперії започатковувалася система місцевого самоврядування?
земельною (земською).
Пояснення: Земська реформа 1864 року започаткувала повітові та губернські виборні органи місцевого самоврядування (земства) для ведення господарських справ.

4. За освітньою реформою в Російській імперії запровадили систему
безкоштовної початкової освіти.
Пояснення: Статут початкових народних училищ 1864 року гарантував загальнодоступність і безкоштовність початкової ланки навчання, тоді як середня та вища освіта залишилися платними.

5. Більшість населення Російської імперії в 50—70-х рр. ХІХ ст. становили(ло)
селянство.
Пояснення: Росія залишалася переважно аграрною країною, де понад 80 % населення належало до селянського стану.

6. Поєднати ідеали соціалізму з етичними, соціальними і політичними ідеалами російського селянства намагалися
народники.
Пояснення: Народники бачили в селянській общині готовий осередок соціалізму й намагалися підняти селян на загальне народне повстання.

7. За угодою з якою державою в 1875 р. Російська імперія здобула право володіти о. Сахалін?
Японією.
Пояснення: За Санкт-Петербурзьким договором 1875 року Японія передала Росії свої права на острів Сахалін в обмін на передачу їй Курильських островів.

8. Російські завоювання 60—80-х рр. ХІХ ст. у Середній Азії призвели до зіткнення з інтересами в регіоні
Великої Британії.
Пояснення: Британська імперія вбачала в експансії Росії до кордонів Афганістану безпосередню загрозу своїй колонії — Індії, що спричинило протистояння під назвою «Велика гра».

9. Які території в Італії Австрійська імперія втратила в 1866 р.?
Венецію.
Пояснення: Поразка Австрії у війні проти союзу Пруссії та Італії 1866 року змусила її передати Венеціанську область Італійському королівству.

10. Дуалістична Австро-Угорська імперія виникла
1867 р.
Пояснення: У лютому 1867 року підписано австро-угорську угоду, яка перетворила централізовану імперію на союз двох самоврядних держав — Австрії та Угорщини.

11. У зовнішній політиці 60—70-х рр. ХІХ ст. правлячі кола Австро-Угорщини орієнтувалися на союз із
Німеччиною.
Пояснення: Потреба стримувати вплив Росії на Балканах спонукала Відень шукати зближення з Берліном, що пізніше вилилося у створення Троїстого союзу.

12. За яким показником промисловості Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. випередила Велику Британію та Францію?
виплавка сталі.
Пояснення: Завдяки стрімкій модернізації металургійних заводів Австрії та Чехії темпи зростання й обсяги виплавки якісної сталі перевершили західні показники.