16 липня 2026 р. Модерна доба

§ 16. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. (Власов)

ПРОЧИТАЙТЕ ВІРШ Т. ШЕВЧЕНКА, СТВОРЕНИЙ 1858 Р., І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Що в тексті вказує на соціально зумовлений характер поезії?

На соціальний характер поезії вказує пряме викриття тогочасного імперського ладу. Автор згадує царя Миколу I, який своєю політикою «приспав» народну волю. Також у вірші є гостра критика панства, яке будує палаци, байдикує і вихваляє царя. Шевченко описує тяжке становище покріпаченого народу й закликає громаду прокинутися та здобути свободу.

2. Що знаєте про життя та творчість Т. Шевченка після заслання? Чи послабшав у його творчості громадянський пафос? (Відповідь підтвердіть словами з вірша).

Після повернення із заслання у 1857 році поет мав підірване здоров’я і перебував під наглядом поліції. Попри це, він продовжив боротьбу проти царату та кріпосництва.

Громадянський пафос у його творах не послабшав, а став ще гострішим і заклично-революційним.

Це підтверджують рядки вірша:

«А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру –
Та й заходиться вже будить.»

3. Поділіться припущеннями, із чим пов’язані тривожні передчуття поета.

Тривожні передчуття поета пов’язані з пасивністю суспільства та страхом селян перед владою. Шевченко боявся, що покріпачений народ не зможе піднятися на боротьбу і проспав волю до страшного суду. Країна ризикувала ще надовго залишитися під гнітом самодержавства і поміщиків.

4. До чого закликає Т. Шевченко? Кого і за що критикує?

• До чого закликає Т. Шевченко?
Поет закликає народ відкинути страх і об’єднатися всією громадою («миром, громадою обух сталить»). Він закликає піднятися на рішучу збройну боротьбу («добре вигострить сокиру»), щоб знищити кріпацтво і здобути волю.

• Кого і за що критикує?
Шевченко критикує царя Миколу І за те, що той «приспав» народну свободу. Також він засуджує панів за байдужість до долі селян, рабську покірність монарху та прагнення лише розкошувати й мурувати палати.

5. Чому, попри антикріпосницькі настрої, що визначали напрям громадської думки в першій половині ХІХ ст., кріпацтво не було скасоване і на час написання твору? Що, на вашу думку, могло підштовхнути імперську владу до ліквідації кріпацтва?

• Чому кріпацтво не було скасоване на час написання твору?
Кріпацтво не скасовували через запеклий опір поміщиків і дворянства. Дворяни були головною опорою трону і не хотіли втрачати безкоштовну працю селян та прибутки. Російські імператори остерігалися дворянських змов, тому обмежувалися створенням таємних комітетів і напівзаходами.

• Що, на вашу думку, могло підштовхнути імперську владу до ліквідації кріпацтва?
Імперську владу підштовхнули поразка в Кримській війні та загроза селянського бунту. Війна виявила глибоку відсталість економіки й армії, а масові протести селян змусили царя діяти згори, щоб уникнути вибуху знизу.

1. Як Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. підштовхнула до селянської реформи в Російській імперії?

Поразка у війні викрила повну військово-технічну та соціально-економічну відсталість кріпосницької Росії від країн Західної Європи. Воєнний тягар спричинив зубожіння селян і спровокував масові антикріпосницькі рухи («Київську козаччину», «Похід у Таврію по волю»). Олександр ІІ усвідомив, що кріпосна праця гальмує розвиток держави і краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати народного повстання знизу.

Як Кримська (Східна) війна позначилася на становищі України? Чим були спричинені та як завершилися масові селянські рухи перед реформами 60-х рр. ХІХ ст.? У чому суть селянської реформи 1861 р.?

• Як Кримська (Східна) війна позначилася на становищі України?
Війна лягла важким тягарем саме на українські землі. З українців переважно складався особовий склад Чорноморського флоту, а в сухопутних боях під Севастополем загинуло понад 25 тисяч українців. В Україні збирали запаси хліба та фуражу для армії. Мешканці Півдня лікували поранених, а селяни перевозили військові вантажі власними возами до самого Криму.

• Чим були спричинені та як завершилися масові селянські рухи перед реформами 60-х рр. ХІХ ст.?
Рухи виникли через важкий тягар війни, посилення панщини та податків. Приводом для «Київської козаччини» 1855 року став маніфест про ополчення: селяни повірили, що за запис до нього дають волю і землю. Похід у Таврію по волю 1856 року викликали чутки про надання землі та свободи переселенцям до Криму. Обидва рухи влада жорстоко придушила регулярними військами та поліцією.

• У чому суть селянської реформи 1861 р.?
Маніфест 19 лютого 1861 року ліквідував особисту залежність селян від поміщиків та надав їм особисті й громадянські права. Селяни отримали право володіти майном, торгувати й самостійно брати шлюб. Водночас поміщики залишалися власниками землі, тому селяни мусили викуповувати польові наділи за посередництва держави і багато років залишалися в статусі тимчасовозобов’язаних.

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ІСТОРИЧНОЇ ПРАЦІ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

• Що імперська влада Росії використала як привід для початку Східної (Кримської) війни?
Приводом став конфлікт навколо святих місць у Палестині. Турецький уряд передав ключі від Віфлеємського храму в Єрусалимі католицькому духовенству. Російський цар зажадав повернути їх православним і визнати його покровителем усіх православних в Османській імперії.

• Про що свідчить той факт, що ним стало релігійне питання?
Цей факт свідчить про використання релігії для маскування загарбницьких планів. Захистом православних царат прикривав намір розчленувати Османську імперію та мобілізував релігійні почуття власних підданих.

• Поділіться думками про те, навіщо російському імператорові було потрібне право «покровителя всіх православних» і чому завойовницький похід російських військ розпочався без оголошення війни.
Право покровителя давало легальну можливість постійно втручатися у внутрішні справи султана та контролювати балканські народи. Російські війська окупували Молдову та Валахію без оголошення війни, щоб створити військовий тиск, шантажувати Туреччину і поставити європейські країни перед доконаним фактом.

• Про які причини Східної (Кримської) війни свідчить окупація Росією Молдови та Валахії?
Окупація свідчить про намір Росії розширити свої кордони на Дунаї, підпорядкувати Балкани та встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли. Російська імперія прагнула перетворити Чорне море на своє внутрішнє водоймище.

ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

• Що довідалися про особливості наділення селян землею?
Поміщики надавали селянам у постійне користування садибу та польовий наділ. Викуп польової землі дозволявся лише за згодою поміщика. До оформлення викупу селяни перебували в тимчасовозобов’язаному стані й відбували панщину або платили оброк. Держава платила панам 80% вартості землі, а селяни повертали цей борг із відсотками протягом 49 років.

• Чому селяни часто були невдоволені реформою та вдавалися до стихійних протестів проти неї?
Селяни втратили частину угідь, якими користувалися раніше. Поміщики відрізали собі найкращі родючі ділянки, а людям віддавали незручні землі й закривали доступ до водойм та пасовищ. Селяни були обурені тим, що мусили й далі відробляти панщину та виплачувати величезні суми за землю, яку вважали своєю по праву.

• Доведіть, що селянська реформа здійснювалася в інтересах землевласників і не забезпечила селянам у повній мірі громадянських свобод та не захищала їхні майнові права.
Реформа проводилася в інтересах поміщиків, оскільки вони зберегли право власності на землю і відібрали собі найкращі угіддя. Селяни залишалися нижчим станом: вони платили подушний податок, несли рекрутську повинність, підлягали тілесним покаранням різками і залежали від сільської громади та нагляду поміщика. Пани змушували селян переносити садиби на непридатні землі й загрожували викликати солдатів за рахунок самих селян.

2. Що передбачали інші реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.?

Реформа	Зміст реформи за підручником
Земська реформа (1864 р.)	Запровадження земського самоврядування на Лівобережжі та Півдні України. Створювалися виборні повітові й губернські земські збори та управи. Вони опікувалися школами, лікарнями, дорогами, поштою, ветеринарною службою. Виборців поділили на три курії (поміщики, містяни, селяни), перевагу мали дворяни. На Правобережжі реформу провели лише 1911 року.
Судова реформа (1864 р.)	Запровадження позастанового, відкритого та гласного суду, незалежного від чиновників. Судді ставали незмінними. Судовий процес проходив за участю звинувачення та захисту (присяжних повірених). Провину підсудних визначали присяжні засідателі з народу. Створювалися мировий суд, окружний суд і судова палата.
Військова реформа (1874 р.)	Скасування рекрутчини та введення загальної військової повинності для чоловіків з 21 року. Термін дійсної служби складав 6 років в армії та 7 років на флоті. Скасовувалися тілесні покарання, створювалися військові округи (в Україні — Київський, Одеський, Харківський), відкривалися військові училища, армія переозброювалася.
Освітня реформа (1864 р.)	Створення єдиної системи початкової школи. Середня школа розділилася на класичні гімназії (відкривали шлях до університетів) та реальні училища (готували до вступу у вищі технічні заклади). Відновлено навчальну автономію університетів, влада належала раді професорів.
Реформа міського самоврядування (1870 р.)	Створення безстанових виборних міських дум і міських управ. Їх обирали платники міських податків. Думи керували міським благоустроєм, промисловістю, торгівлею, школами й медициною.
Фінансова реформа (60-ті рр. ХІХ ст.)	Створення Державного банку (його відділення відкрилися в Україні), введення гласності державного бюджету. Банк випускав цінні папери, приймав гроші на збереження і кредитував підприємців та поміщиків.
Реформа цензури (1865 р.)	Передача цензурних органів із відання міністерства освіти до міністерства внутрішніх справ. Для масових народних книг зберігалася попередня цензура, а періодику звільняли від неї за умови сплати великої грошової застави.

• Що передбачали реформи адміністративного управління, а також освітня та військова реформи, здійснені в 60–70-х рр. ХІХ ст.?
Адміністративні реформи створили органи місцевого самоврядування: земства в повітах і губерніях та міські думи в містах. Вони займалися господарством, школами, медициною та благоустроєм.
Освітня реформа створила мережу початкових шкіл, розділила середню освіту на гімназії та реальні училища, а також повернула автономію університетам.
Військова реформа замінила рекрутчину загальною військовою повинністю, скоротила строки служби до 6 років в армії і 7 років на флоті та скасувала биття різками.

• Чому судову реформу вважають найбільш демократичною з усіх проведених владою?
Судова реформа була найбільш послідовною та прогресивною. Вона ліквідувала становий суд і встановила рівність усіх верств перед законом. Суд став відкритим, засідання проходили за участю адвоката і прокурора. Провину людини встановлювали незалежні присяжні засідателі, а судді отримали довічне призначення і не залежали від чиновників.

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

• На підставі тексту з’ясуйте, як влада прагнула впливати на вибори до земств.
Влада чинила прямий тиск на виборців. Становий пристав погрожував селянам розправою, якщо вони оберуть простих людей («сіре мужиччя»), і наказував голосувати виключно за поміщиків. Перед самим голосуванням чиновник показував гласним знаками вусів, який бюлетень опускати праворуч чи ліворуч.

• Поділіться припущеннями, навіщо.
Імперська адміністрація боялася втратити контроль над земствами. Влада хотіла бачити в самоврядуванні лише лояльних дворян і не бажала допускати до керівництва селян, які прагнули б відстоювати свої права та землю.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ФРАГМЕНТ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

• Які нові деталі про перебіг цієї історичної події довідалися?
Микола I пропонував Британії таємно поділити Османську імперію, вважаючи неможливим союз між англійцями та французами. Приводом до агресії стала суперечка за храм у Вифлеємі та вимога Росії встановити контроль над мільйонами підданих султана. Війна стала першою у світі, де працювали фронтові репортери з фотоапаратами й телеграфом, а британська преса вільно критикувала генералів без цензури.

• У короткому повідомленні прокоментуйте історичний факт, що справив на вас найбільше враження.
Найбільше вражає колосальна різниця у втратах: 450 тисяч загиблих у Росії проти 165 тисяч у союзників. Цей розрив наочно демонструє глибоку технологічну та медичну відсталість кріпосницької імперії, яка намагалася закрити власну некомпетентність життями звичайних солдатів.

Для кожної з реформ, про які довідалися на уроці, укладіть перелік позитивних та негативних наслідків. Спрогнозуйте, як ці наслідки позначилися на подальшому суспільно-економічному розвитку імперії загалом та українських земель зокрема.

Назва реформи	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Селянська реформа (1861 р.)	Селяни здобули особисту свободу, майнові й громадянські права. Розпочалося формування ринку найманої праці та умов для підприємництва.	Селяни втратили родючі наділи («відрізки»), сплачували 49 років викупні борги державі та лишалися в тимчасовозобов’язаному стані. Збереглася община з круговою порукою.
Земська реформа (1864 р.)	Створено місцеве самоврядування. Поліпшився стан початкової освіти, лікарень, ветеринарії, шляхів сполучення та пошти.	Земства не мали політичних прав і контролювалися губернатором. На Правобережжі реформу затримали до 1911 року через недовіру до поляків.
Судова реформа (1864 р.)	Суд став позастановим, відкритим, гласним, із захистом адвокатів та участю присяжних. Судді стали незмінними.	Для селян зберігся окремий волосний суд із тілесними покараннями. Політичні справи згодом вилучили з відання присяжних.
Освітня реформа (1864 р.)	Розширилася мережа народних шкіл та гімназій, університети повернули навчальну автономію і право обирати керівництво.	Освіта в гімназіях залишилася платною і недоступною для бідноти; навчання велося виключно російською мовою, українські школи заборонялися.
Реформа міського самоврядування (1870 р.)	Міські думи налагодили благоустрій, водопостачання, транспорт, відкрили нові міські лікарні та школи.	Високий майновий ценз відсторонив незаможних мешканців від виборів; рішення міських дум затверджував губернатор.
Військова реформа (1874 р.)	Рекрутчину замінила загальна військова повинність. Строк служби скоротився, скасовано биття різками, армія отримала нову нарізну зброю.	Збереглася перевага офіцерів-дворян над солдатами з простого народу; армія залишалася знаряддям придушення повстань всередині держави.
Фінансова реформа (1860-ті рр.)	Впорядковано бюджет, створено Державний банк, що кредитував торгівлю, промисловість та залізничне будівництво.	Податковий тягар ліг на плечі селян і робітників через високі непрямі податки на товари широкого вжитку.

Прогноз суспільно-економічного розвитку:
Реформи відкрили шлях для модернізації та переходу до ринкової економіки. В Україні прискорився промисловий переворот, розгорнулося будівництво залізниць, почалося бурхливе зростання міст та заводів Донбасу і Придніпров’я. Проте збереження самодержавства, безземелля селян та утиски української культури призвели до загострення суспільних суперечностей на початку XX століття.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Укладіть перелік найважливіших понять із теми уроку та витлумачте їх.

Селянська реформа 1861 р. — урядовий акт про скасування кріпацтва в Російській імперії, який надав селянам особисту свободу та цивільні права, зобов’язавши викуповувати наділи у панів.
Тимчасовозобов’язані селяни — категорія колишніх кріпаків, які після 1861 року мусили виконувати панщину або платити оброк поміщику до укладення викупної угоди на землю.
Викупна операція — виплата урядом поміщикам 80% вартості селянських наділів у кредит, який селяни мали повертати державі щороку з відсотками протягом 49 років.
«Київська козаччина» — масовий селянський антикріпосницький рух у Київській губернії 1855 року, спричинений чутками про надання козацьких вольностей та землі всім, хто запишеться в ополчення.
Земство — виборний орган місцевого самоврядування в повітах і губерніях, що опікувався школами, медициною, шляхами та господарськими потребами громад.
Міська дума — розпорядчий виборний орган міського самоврядування за реформою 1870 року, що вирішував справи благоустрою та торгівлі.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) «Київська козаччина»; б) початок Кримської війни; в) оприлюднення маніфесту імператора Олександра ІІ про скасування кріпацтва.

Правильна хронологічна послідовність подій:

б) початок Кримської війни (1853 рік);
а) «Київська козаччина» (лютий — квітень 1855 року);
в) оприлюднення маніфесту імператора Олександра ІІ про скасування кріпацтва (19 лютого 1861 року).

3. Якими були причини та наслідки селянської реформи 1861 р.?

Причини селянської реформи 1861 р.:

Глибока криза поміщицького господарства і неефективність примусової кріпосної праці;
Поразка Росії в Кримській війні, яка довела відсталість кріпосницької держави від розвинених країн Заходу;
Зростання селянських рухів («Київська козаччина», похід у Таврію) і небезпека загального народного повстання;
Необхідність створення вільного ринку робітників для промислового виробництва.

Наслідки селянської реформи 1861 р.:

Поміщицькі селяни отримали особисту свободу, майнові й громадянські права;
Почалося розшарування села, бідняки йшли на заробітки й сформували ринок найманої праці для фабрик і заводів;
Ствердилися ринкові та товарно-грошові відносини в сільському господарстві;
Збереглися пережитки феодалізму: поміщицьке землеволодіння, селянське малоземелля, тимчасовозобов’язаний стан і викупні платежі на 49 років.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/XrVnInja або кодом та виконайте завдання онлайн.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/XrVnInja.