Модерна доба

§ 16. Промисловість, торгівля, міста в пореформений період (Хлібовська)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Згадайте складові модернізаційних процесів.

Складовими модернізації є індустріалізація, урбанізація, перехід до ринкової економіки, поширення загальної грамотності, розвиток науки й техніки, а також демократизація суспільного життя.

Як ви розумієте значення понять: «промисловість», «порто-франко»?

Промисловість — це галузь господарства, яка видобуває сировину та переробляє її на заводах і фабриках за допомогою машин. Порто-франко — це морський порт або прибережна зона з правом безмитного ввезення й вивезення товарів.

Чи пам’ятаєте ви, що індустріальна (промислова) революція у Наддніпрянській Україні розпочалася в 30–40-х роках ХІХ століття? Що вам про це відомо?

Індустріальна революція розпочалася в харчовій галузі, передусім у цукроварінні, де встановили перші парові машини. Вона полягала у переході від ручної праці до машинної та від мануфактури до фабрики й супроводжувалася формуванням верств найманих робітників і підприємців.

ЗАВДАННЯ

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни відбулися в розвитку промисловості й торгівлі в пореформений період. Складіть схему.

У пореформений період відбувся стрімкий перехід до машинної індустрії, виникли нові промислові центри, розгорнулося залізничне будівництво та сформувалася розгалужена банківська система.

Економічні зміни в пореформений період Основні напрями модернізації Наддніпрянщини Промисловий розвиток Розвиток торгівлі та фінансів Завершення перевороту в 1860–1880-х рр. Бурхливий ріст металургії, вугілля та машинобудування Нові райони: Донбас, Кривбас, Нікополь Утворення перших монополій (цукровий синдикат 1887 р.) Прокладання залізниць (Одеса — Балта, 1865 р.) Зв'язок портів Чорного моря з промисловими центрами Заснування Державного й акціонерних банків Поєднання ярмаркової, крамничної та морської торгівлі

Головні зміни:

  1. У промисловості: заміна ручної праці машинною, швидке зростання важкої промисловості на Донбасі й Придніпров’ї, надходження іноземного капіталу та створення монополістичних об’єднань.
  2. У торгівлі: поява залізничного сполучення, розширення кредитування через нові акціонерні банки та збільшення морського експорту через порти Півдня.

1. ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО

1. Дізнайтеся, в якому регіоні побудований завод.

Завод збудували в Донецькому вугільно-металургійному регіоні (на території сучасного міста Донецьк).

2. Хто став засновником заводу? Що на ньому вироблялося?

Засновником заводу став британський гірничий інженер і промисловець Джон Юз. Підприємство виплавляло чавун і сталь, а також виготовляло залізничні рейки.

3. Чи працює завод сьогодні?

Сьогодні Донецький металургійний завод фактично зупинив виробництво через російську збройну агресію, тимчасову окупацію міста Донецька та руйнування виробничої інфраструктури.

1. Коли завершився промисловий переворот? Як це відбувалося?

Промисловий переворот у Наддніпрянській Україні завершився у 1860–1880-х роках. Фабрично-заводське виробництво остаточно витіснило мануфактури й ремесло, а ручну працю в ключових галузях замінили системи парових машин і верстатів.

2. Які міста з’єднала перша в Наддніпрянщині залізниця?

Перша залізниця, збудована у 1865 році, з’єднала міста Одеса та Балта.

3. Що змінилося в етнічному та соціальному складі населення?

У соціальній структурі зросла частка найманих робітників, підприємців і фахівців розумової праці — інтелігенції. Міста й робітничі селища стали поліетнічними через приплив робітників і службовців з інших губерній, насамперед росіян та євреїв. Українці в робітничому середовищі, серед буржуазії та інтелігенції складали меншість.

PRO ІСТОРІЮ

1. В яких галузях промисловості мали власність українські підприємці?

Українські підприємці володіли підприємствами в харчовій та легкій галузях: цукровими заводами, млинами, ґуральнями й олійницями. Також вони будували заводи сільськогосподарського машинобудування й створювали річковий пароплавний флот.

2. Сформулюйте формулу успіху підприємців українського походження.

Формула їхнього успіху полягала в наполегливій щоденній праці, раціональному управлінні, швидкому впровадженні технічних новинок, здобутті фахової освіти та вмілому залученні кредитів.

3. Розгляньте картину Олега Баумейстера. Хто на ній зображений?

На картині зображені український поет і художник Тарас Шевченко та промисловець-цукрозаводчик Платон Симиренко.

4. Дізнайтеся, що пов’язувало відомого художника з родиною Симиренків.

Тараса Шевченка пов’язувала з родиною Симиренків щира дружба та взаємна повага. Платон Симиренко захоплювався творчістю митця і надав 1100 карбованців, завдяки чому у 1860 році вийшов друком останній прижиттєвий «Кобзар».

2. БАНКИ І ТОРГІВЛЯ

1. Користуючись інтернет-ресурсами, дослідіть, чи пов’язана історія Національного банку України з київською конторою Державного банку в середині ХІХ століття.

Історія головного банку України прямо пов’язана з Київською конторою Державного банку, створеною після реформи 1860 року. Сучасна історична будівля Національного банку України на вулиці Інститутській у Києві була споруджена на початку XX століття саме для цієї контори, чиї банківські традиції та майно згодом успадкувала банківська система України.

1. Як у Наддніпрянщині розвивалася банківська сфера?

У 1860 році імперський уряд заснував Державний банк. Потім виникла мережа акціонерних комерційних банків, які приймали грошові вклади підприємств і надавали кредити на промислові проєкти. У 1860–1870-х роках відкрилися Київський приватний комерційний, Харківський торговий, Київський промисловий та Катеринославський комерційний банки.

2. Що в пореформений період сприяло розвитку торгівлі?

Торгівлю пришвидшили залізничне будівництво, збільшення міського населення та завершення промислового перевороту. Фінансова й податкова реформи впорядкували державні каси, а новий торговельний статут скасував станові обмеження та розширив права підприємців.

3. Які міста стали центрами внутрішньої й зовнішньої торгівлі?

Центрами внутрішньої гуртової торгівлі за контрактами стали Київ, Харків і Катеринослав. Головними центрами зовнішньої торгівлі стали чорноморські та азовські порти: Одеса, Миколаїв, Бердянськ, Херсон і Маріуполь.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Об’єднайтеся в пари. Розгляньте фото й картину, на яких зображено ярмарок. З’ясуйте, де відбувались ярмарки. Дослідіть, використовуючи інформацію підручника та інтернет-ресурси, що продавали та, що купували на ярмарках. Складіть діалог від імені продавців та покупців на 3–4 речення.

Ярмарки збиралися у великих містах, як-от знамениті Контракти в Києві, а також у містечках і великих селах. Селяни й поміщики продавали зерно, цукор, худобу, сало, вовну та ремісничий посуд, а купували тканини, фабричний одяг, залізо, плуги, чай і прянощі.

Діалог на ярмарку:
— Доброго здоров’я, шановний! Скільки коштує мішок білого рафінаду з городищенського заводу Симиренків?
— Бажаю здоров’я! Віддам по три карбованці за пуд, бо цукор найчистіший і найкращої якості.
— Добре, беру відразу п’ять мішків для своєї крамниці, але зробіть невелику поступку в ціні.
— Домовилися, якщо заберете п’ять пудів, скину вам п’ятдесят копійок на кожному.

3. МІСТА

1. Розгляньте поштівку. Що з побаченого свідчить про модернізацію міського життя в місті Харкові в ХІХ столітті?

Про модернізацію свідчить рейковий громадський транспорт — кінний трамвай (конка). Також про розвиток міста говорять брукована мостова, вуличні ліхтарі та добротні багатоповерхові кам’яні будинки з магазинами й конторами.

1. Назвіть основну причину посилення урбанізаційних процесів в українських губерніях Російської імперії.

Основною причиною швидкої урбанізації став розвиток промисловості й торгівлі на капіталістичних засадах.

2. Чому міста Наддніпрянщини були поліетнічними?

Міста приваблювали переселенців із різних регіонів: сюди їхали російські чиновники, торговці та робітники заводів, іноземні інженери й підприємці. Також після послаблення обмежень у великих містах оселилося багато євреїв. Українські ж селяни частіше шукали вільні землі в селах або виїжджали на східні окраїни імперії.

3. Як модернізаційні процеси відбувалися в українських містах?

У містах зводили нові заводи, банки, вокзали, лікарні та школи. Влада прокладала водогони й каналізацію, покривала вулиці бруківкою та встановлювала електричні ліхтарі. Наприкінці XIX століття з’явилися електростанції, перші трамваї, телефонні лінії та телеграф, відкрилися нові гімназії, університети й театри.

МОВОЮ ЦИФР

1. Які міста в Наддніпрянщині були найбільшими? Яка кількість населення в них була на 1897 рік?

Найбільшими містами були Одеса (405 тисяч осіб), Київ (247 тисяч осіб), Харків (174 тисячі осіб), Катеринослав (113 тисяч осіб) і Миколаїв (92 тисячі осіб).

2. Назвіть місто, що розвивалося найдинамічніше.

Найдинамічніше розвивався Катеринослав: за пореформені десятиліття його населення зросло майже в шість разів завдяки бурхливому піднесенню металургії та будівництву залізниці.

3. Яке з наведених у діаграмі міст розвивалося найповільніше?

Найповільніше зростав Миколаїв, де чисельність населення за цей період збільшилася лише у півтора раза.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Накресліть лінію часу та позначте на ній дати.

Головні дати теми:

  • 1865 рік — побудовано першу в Наддніпрянській Україні залізницю Одеса — Балта.
  • 1860–1880-ті роки — завершено промисловий переворот у Наддніпрянщині.
1865 рік Перша залізниця Одеса — Балта 1860–1880-ті роки Завершення промислового перевороту

Ілюстрація

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

На основі наведеної нижче схеми підготуйте розповідь про розвиток української промисловості й торгівлі.

У другій половині XIX століття українські землі перетворилися на головну вугільно-металургійну базу Російської імперії. Видобування вугілля розгорнулося в Донецькому басейні, залізну руду добували в районі Кривого Рогу, а марганець — біля Нікополя. Великі металургійні заводи заснували в Юзівці, Катеринославі та Олександрівську.

Машинобудування забезпечувало транспорт новою технікою: у Харкові та Луганську працювали потужні паровозобудівні заводи, а в Миколаєві, Одесі й Херсоні будували торгові судна. Оптові торговельні операції зосередилися у двох напрямах: внутрішні контракти укладали на ярмарках у Києві, Харкові та Катеринославі, а експорт сировини, цукру й зерна вели через чорноморські та азовські порти.

Об’єднайтеся в групи та створіть дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність».

Тема проєкту: «Підприємницькі родини України: Симиренки, Терещенки, Харитоненки».

  1. Секрети успіху:
  • Високий рівень фахової освіти та переймання європейського досвіду (наприклад, навчання Платона Симиренка у Франції).
  • Впровадження передових машин: парові рафінадні заводи, власні машинобудівні майстерні у Млієві, металеві пароплави.
  • Ефективне поєднання промисловості з власним сільськогосподарським виробництвом сировини.
  1. Соціальна відповідальність:
  • Створення зразкових робітничих містечок із лікарнями, школами, бібліотеками, їдальнями та безкоштовним житлом.
  • Меценатство та підтримка української культури: фінансування видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1860 року родиною Симиренків, відкриття музеїв і картинних галерей Терещенками.

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/nr1TSRSW або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/nr1TSRSW.

Light