§ 16. Господарський розвиток українських земель у складі Російської імперії. Практикум (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

• Особливості російської економіки в першій половині ХІХ ст.

Російська економіка першої половини ХІХ століття залишалася аграрною і кріпосницькою. Земля належала поміщикам, а селяни відбували виснажливу панщину. Сільське господарство розвивалося екстенсивно через розорювання нових площ, а не завдяки новим технологіям. Більшість виробництв належала державі або поміщикам і трималася на примусовій праці кріпаків.

• Особливості російського промислового перевороту.

Промисловий переворот у Російській імперії розпочався пізніше за західноєвропейські країни — у 1830–1840-х роках. Головною перешкодою для нього було кріпосне право, яке гальмувало формування ринку вільнонайманої праці. Перші парові машини та фабрики з’явилися переважно в легкій і харчовій промисловості, де часто поєднували машинну техніку з працею кріпаків.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «чумацтво», «порто-франко»?

Чумацтво — це давній український візницький і торговельний промисел, який забезпечував перевезення товарів возами на далекі відстані. Чумаки доставляли сіль із Криму, рибу з Дону та Чорного моря, а також відвозили зерно до морських портів.

Порто-франко (у перекладі — вільна гавань) — це порт або прибережна територія, де діє право безмитного ввезення та вивезення іноземних товарів. Цей статус перетворив Одесу на головний центр експорту українського зерна.

16.1. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

1. Охарактеризуйте розвиток сільського господарства на українських землях.

Сільське господарство перебувало під повним контролем поміщиків, які володіли великими маєтками — латифундіями на Правобережжі та Півдні. Головною формою експлуатації селян була панщина, тобто безоплатна примусова праця на поміщика. Землю обробляли переважно вручну або за допомогою традиційних знарядь (плугів, кіс, ціпів). Лише окремі прогресивні поміщики запроваджували сівалки, молотарки й жатки або створювали наукові товариства, як Василь Каразін у Харкові 1811 року.

2. Визначте основні райони сільськогосподарської спеціалізації.

У першій половині ХІХ століття в Україні сформувалася така регіональна спеціалізація:

• Степова (Південна) Україна: вирощування товарного зерна на продаж через чорноморські порти, а також розвиток тонкорунного вівчарства.
• Правобережжя та центральні райони: вирощування цукрових буряків (цукробуряківництво) та розвиток гуральництва.
• Північні та західні регіони: посіви льону, конопель, жита, гречки та вівса.

3. Яку роль в економіці українських земель відігравав чумацький промисел?

Чумацтво було головним видом внутрішньої сухопутної торгівлі та транспортування вантажів. Чумаки возили сіль, рибу, ліс і перевозили збіжжя. За підрахунками істориків, саме чумаки доставляли 75% усього зерна до морських портів для подальшого експорту за кордон.

16.2. ПЕРШИЙ ЕТАП ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

1. Коли на українських землях розпочався промисловий переворот?

Промисловий переворот на українських землях розпочався в 1830–1840-х роках із харчової промисловості (цукроварні та парові гуральні). Перші технічні ознаки змін заявили про себе ще на початку XIX століття.

2. Визначте ключові галузі промисловості підросійської України.

Ключовими галузями були цукрова промисловість, парові гуральні, сільськогосподарське машинобудування і виготовлення парових котлів, а також видобуток кам’яного вугілля в Донецькому кряжі та залізної руди поблизу Кривого Рогу.

3. Назвіть товари, що лягли в основу українського імпорту та експорту.

Експорт з України: хліб (зерно), вовна, сало, тютюн, сирі шкіри, сіль, риба, фрукти, худоба, а також цукор і горілка.
Імпорт в Україну: вироби текстильної промисловості (бавовняні, шовкові, вовняні, лляні тканини), залізо, чавун, готові металеві та галантерейні вироби, промислове обладнання, чай, кава, прянощі та предмети розкоші.

16.3. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1. Коли та де споруджено першу залізницю на українських землях?

Першу залізницю в Наддніпрянській Україні спорудили в 1865 році між містами Одеса та Балта довжиною лінії 213 кілометрів. Якщо брати всі українські землі, то першу залізницю проклали 1861 року в Галичині між Перемишлем і Львовом.

2. Визначте особливості формування промислових регіонів на території України. Поясніть, як ви розумієте поняття «спеціалізація регіонів».

Промислові регіони формувалися біля великих родовищ корисних копалин завдяки залученню іноземного капіталу, державній підтримці та наявності дешевої робочої сили після 1861 року. В Україні виникли Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий райони.
Спеціалізація регіонів — це зосередження господарства певної території на виробництві окремих видів товарів чи сировини, для виготовлення яких цей край має найкращі природні умови, ресурси та вигідне географічне розташування.

3. Охарактеризуйте стан господарства українських земель у Російській імперії на початку ХХ ст.

На початку ХХ століття Наддніпрянщина перетворилася на головну паливно-металургійну базу імперії. Українські підприємства давали 72% видобутку залізної руди, 78% вугілля та понад 81% цукру всієї імперії. Виникли потужні монополістичні синдикати «Продамет», «Продвугілля», «Продвагон», «Трубопродаж». Проте економічний поступ був нерівномірним: Правобережжя та Лівобережжя залишалися переважно аграрними, де працювала більшість населення.

ПРАКТИКУМ

І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі, виявляємо взаємозв’язки подій та явищ

1. Побудуйте стрічку подій для характеристики розвитку економіки на українських землях Російської імперії в ХІХ — на початку ХХ століття.

Основні віхи економічного розвитку:

• 1817 р. — надання Одесі статусу вільного порту (порто-франко).
• 1830–1840-ві рр. — початок промислового перевороту на українських землях; відкриття покладів вугілля на Донбасі та залізної руди біля Кривого Рогу.
• 1843 р. — побудова фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» першого парового цукрового заводу в селі Ташлик (згодом заводи у Млієві та Городищі).
• 1865 р. — відкриття залізниці Одеса — Балта, початок залізничного будівництва в Наддніпрянщині.
• 1887 р. — створення в Києві синдикату цукрозаводчиків (перша монополія).
• 1901–1904 рр. — створення синдикатів у важкій промисловості («Продамет», «Продвугілля», «Продвагон», «Трубопродаж»).

2. Розгляньте історичну мапу та виконайте завдання:

• 1. Розгляньте карту і визначте, які корисні копалини добували на території України в ХІХ ст., де зосереджувалося виробництво.

За легендою карти «Господарство українських земель у XVIII—ХІХ ст.» на території України добували:

• кам’яне вугілля — у Донецькому басейні (Лисичанськ, Юзівка, Луганськ);
• нафту — на Прикарпатті (Борислав, Слобода Рунгурська);
• кам’яну сіль — на Донбасі (Бахмут, Слов’янськ), у Криму та на Прикарпатті;
• виплавляли залізо з болотних руд — на Поліссі.
  Цукроварні зосереджувалися на Правобережжі та півночі Лівобережжя; суднобудування — у портах Миколаєва й Херсона; порцелянові та фаянсові підприємства — на Волині та Чернігівщині.

• 2. Якою була спеціалізація сільського господарства в ХІХ ст. на теренах вашого краю? Що змінилося до сьогодні?

У ХІХ столітті на землях Центральної України (Київщина, Черкащина, Поділля) переважало вирощування пшениці, жита, ячменю та цукрових буряків для місцевих цукроварень. Сьогодні цей регіон зберіг вирощування зернових і цукрових буряків, але значно розширилися площі під кукурудзу, соняшник, сою та ріпак. Праця повністю механізована, замість поміщицьких латифундій землею володіють фермерські господарства та агропідприємства.

• 3. Знайдіть на карті міста, які в ХІХ ст. стали промисловими центрами.

За картою промисловими центрами були:

• машинобудування: Київ, Харків, Катеринослав, Луганськ;
• текстильне виробництво: Клинці, Глухів;
• суднобудування: Миколаїв, Херсон;
• видобувні та металургійні центри: Юзівка, Бахмут, Кривий Ріг.

3. Поміркуйте та визначте, які фактори сприяли формуванню аграрної та промислової спеціалізації регіонів України.

Формуванню аграрної спеціалізації сприяли природні умови: родючі чорноземи Степу та близькість до морських портів створили умови для товарного зернового господарства і вівчарства, а клімат лісостепу Правобережжя та Лівобережжя сприяв вирощуванню цукрових буряків.
Промислову спеціалізацію визначили багаті родовища корисних копалин (вугілля Донбасу, залізна руда Криворіжжя, марганець Нікополя), наявність дешевої робочої сили після реформи 1861 року, будівництво залізниць та інвестиції європейських підприємців.

ІІ. Працюємо з інформацією історичного та суспільно значущого змісту

1. Чому економіка українських земель, незважаючи на промисловий поступ, зберігала аграрний характер на початок ХХ століття? Використайте для відповіді матеріал параграфа.

Економіка зберігала аграрний характер, тому що на Лівобережжі та Правобережжі сільське господарство залишалося головною галуззю. На початку ХХ століття більшість населення Наддніпрянщини працювала в селі й жила з рільництва. Промисловий переворот торкнувся здебільшого важкої індустрії Півдня та Сходу й харчової галузі Центру, тоді як загальний стан імперії залишався аграрним, а українські села постачали понад 75% озимої пшениці всієї держави.

2. Ознайомтеся з фрагментом історичного джерела. Дайте відповіді на запитання до нього:

• 1. Визначте, які економічні вигоди отримає підприємство Джона Юза згідно з документом.

Згідно з документом товариство Джона Юза отримало:

• право видобутку кам’яного вугілля зі складовим капіталом 300 тисяч фунтів стерлінгів;
• безоплатні відводи з державних порожніх земель із вугільними покладами біля лінії Харківсько-Азовської залізниці;
• державну субсидію у вигляді безмитного ввезення з-за кордону всіх предметів, потрібних для побудови заводів і копалень терміном на 10 років.

• 2. Поясніть, чому російський уряд надавав такі пільги іноземним підприємцям. Як це характеризує стан розвитку російської промисловості?

Уряд надавав такі виняткові пільги через брак власних коштів, застаріле обладнання та відсутність вітчизняних спеціалістів гірничозаводської справи. Це свідчить про глибоку технологічну та фінансову відсталість імперської промисловості, яка не могла самостійно освоїти багаті надра Донецького басейну.

• 3. Чи було б вигідно Україні в наш час запропонувати аналогічні умови для іноземного інвестора?

Пільги для інвесторів корисні під час відновлення економіки або будівництва новітніх заводів, наприклад податкові знижки в індустріальних парках. Проте безоплатно віддавати державні надра на десятиліття і повністю скасовувати мита на готові товари сьогодні невигідно, бо держава втратить доходи бюджету і поставить вітчизняних виробників у нерівне становище.

3. Ознайомтеся з текстом рубрики «Історична розвідка». Визначте особливості колоніальної політики Російської імперії щодо українських земель. Чи виконувала підросійська Україна роль «сировинного придатка» метрополії?

За дослідженням Івана Савчука, імперська політика мала виразний колоніальний та експлуататорський характер. Шість українських губерній давали імперській казні більше прибутків, ніж усі європейські губернії Росії разом узяті. Промисловість в Україні розвивали лише тому, що в інших регіонах не було подібних покладів вугілля та руди. Усі фінансові потоки та прибутки через петербурзькі й західноєвропейські банки виводили до столиці імперії, де на ці гроші зводили розкішні палаци.
Україна стала індустріально розвиненою, але розвиток був однобоким і диспропорційним. Вона постачала вугілля, метал і зерно, тоді як центри переробки та фінансового контролю розташовувалися в метрополії.

ІІІ. Виявляємо здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію

1. Ознайомтеся з інформацією та поміркуйте:

• Чому українські підприємці увійшли в історію як відомі меценати?

Українські підприємці (Симиренки, Яхненки, Терещенки, Харитоненки, Євген Чикаленко) відчували зв’язок зі своїм народом і вважали обов’язком ділитися багатством. Вони давали власні кошти на спорудження Київського політехнічного інституту, лікарень, шкіл, Музею старовини і мистецтв, підтримували науковців, фінансували видання творів Тараса Шевченка та українських часописів.

• Чи можна для характеристики їх підприємницької діяльності використати терміни «соціально відповідальний бізнес», «соціальне підприємництво»?

Ці поняття цілком підходять до їхньої діяльності. Фірма «Брати Яхненки й Симиренко» зводила для робітників та службовців якісне соціальне житло, відкривала школи, безкоштовні лікарні, лазні та бібліотеки. Їхня праця поєднувала економічний прибуток із турботою про здоров’я та освіту підлеглих.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Українська економіка по різні сторони кордону». Створіть схему, яка відображає економічний розвиток українських земель ХІХ століття: • у складі Австрійської / Австро-Угорської імперії; • у складі Російської імперії. Визначте спільні та відмінні риси. Поясніть, які наслідки для економічного розвитку України мав період бездержавності в ХІХ столітті.

Спільні та відмінні риси:

Ознака	Підросійська Україна	Підавстрійська Україна
Спільні риси	Розгортання промислового перевороту, будівництво залізниць, вивезення сировини метрополіями, залучення іноземного капіталу, збереження пережитків кріпосництва в селі.	Ті самі процеси переходу до машин, будівництво залізниць, переважання сировинного експорту та залежність від іноземних грошей.
Відмінні риси	Формування великих районів важкої металургії та видобутку вугілля, поява загальноімперських синдикатів, вирощування хліба на експорт через Чорне море.	Спеціалізація на видобутку нафти (Борислав), лісозаготівлі та солі; масове безземелля, трудова еміграція за океан, створення сильного кооперативного руху.

Період бездержавності призвів до того, що українські землі розвивалися не як цілісний національний організм, а відповідно до потреб двох чужих імперій. Промисловість мала диспропорційний сировинний характер, готова продукція ввозилася ззовні, а надприбутки викачувалися в імперські столиці або за кордон.

Корисна гра: «Економіка українських земель Російської імперії»
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/2tQrXNzX.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Скільки років минуло від появи першого цукрового заводу на території України до прокладення першої колії залізниці? Скільки років минуло відтоді, як Одеса отримала статус порто-франко?

Розрахунок років:

• Перший в Україні цукровий завод засновано 1824 року в містечку Трощина на Чернігівщині (а перший паровий завод збудовано фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» 1843 року). Першу колію залізниці в Наддніпрянщині (Одеса — Балта) введено в дію 1865 року (а в Галичині Львів — Перемишль — 1861 року). Від 1824 до 1865 року минув 41 рік (якщо рахувати від парового заводу 1843 року до одеської лінії 1865 року — 22 роки).
• Статус порто-франко Одеса отримала 1817 року. До скасування цього статусу 1859 року минуло 42 роки, а до сьогодні (2026 рік) минуло 209 років.

2. Покажіть на карті найбільші промислові регіони України.

Словесний географічний орієнтир регіонів:

• Донецький кам’яновугільний басейн: південний схід України, басейн річки Сіверський Донець (міста Бахмут, Юзівка, Луганськ).
• Криворізький залізорудний басейн: центральна частина України, закрут річки Інгулець (район Кривого Рогу).
• Нікопольський марганцевий район: південь Подніпров’я біля річки Дніпро (місто Нікополь).
• Цукробуряковий район: Правобережжя та лісостепова смуга Лівобережжя (Київська, Подільська, Чернігівська губернії).

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли в Одесі запровадили режим вільної торгівлі (порто-франко)?
• Що стало головною формою праці селян у поміщицьких латифундіях у першій половині ХІХ століття?
• Хто з українських вчених 1811 року заснував у Харкові Філотехнічне товариство?
• Де збудували першу в Наддніпрянській Україні залізницю?
• Звідки ми можемо дізнатися про частку зерна, яку перевозили чумаки до морських портів?
• Чому у Степовій Україні поміщики активніше використовували працю вільнонайманих робітників, а не кріпаків?
• Як виникнення синдикатів «Продамет» і «Продвугілля» вплинуло на видобуток вугілля та виплавку металу?
• Який результат мало оголошення Одеси портом вільної торгівлі?

4. Поміркуйте, чому промисловий переворот в Україні розпочався з галузей, що переробляли сільськогосподарську сировину.

Промисловий переворот розпочався з цукроваріння та спиртової галузі тому, що Україна мала велику аграрну сировинну базу і дешеву робочу силу кріпаків. Поміщики та перші купці мали гроші для закупівлі парових машин саме для переробки буряків і зерна, адже цукор і спирт давали швидкі та гарантовані прибутки на ринках імперії.

5. Визначте основні суперечності економічного розвитку українських земель.

Головна суперечність полягала в контрасті між передовою важкою індустрією та архаїчним селом: потужні металургійні й вугільні велетні сусідили з перенаселеними селами, де бракувало землі, а селяни вели натуральне господарство. Крім того, Наддніпрянщина була справжнім індустріальним двигуном імперії, але не розпоряджалася власними багатствами — петербурзькі банки та іноземні трести викачували звідси надприбутки, залишаючи краю статус сировинної бази.

Ще одним протиріччям стала урбанізація: хоча великі міста модернізувалися, отримували трамваї та телефонний зв’язок, українці там залишалися меншістю. Міста заселяли робітники й чиновники з російських губерній, тоді як корінне селянство не знаходило собі місця на заводах і змушене було емігрувати на Далекий Схід чи за океан у пошуках кращої долі.

6. Вправа «Монополія». Запропонуйте власний варіант відомої гри «Монополія» за матеріалами з історії створення монополій на українських землях на початку ХХ століття. Визначте, яким буде стартовий капітал, які назви синдикатів розмістите на ігровому полі; які картки подій ви запропонуєте (наприклад, отримати підтримку інвестора з Франції, потрапити на страйк тощо).

Стартовий капітал кожного гравця складає 1500 карбованців.

На ігровому полі розташовані галузеві монополії та підприємства початку ХХ століття:

• Вугільна галузь: синдикат «Продвугілля» (Донбас).
• Металургія: синдикат «Продамет».
• Транспортне машинобудування: синдикат «Продвагон» та Харківський паровозобудівний завод.
• Трубна індустрія: синдикат «Трубопродаж».
• Харчова галузь: Синдикат цукрозаводчиків та заводи фірми «Брати Яхненки й Симиренко».
• Банківський сектор: Державний комерційний банк, Київський приватний комерційний банк.

Картки подій «Шанс» та «Імперська казна»:

1. «Отримано кредит Паризько-Амстердамського банку: візьміть у банку 300 карбованців на модернізацію шахти».
2. «Шахтарі Донбасу розпочали страйк через низьку платню: пропустіть хід і сплатіть 150 карбованців».
3. «Відкрито залізничну лінію до чорноморського порту: ваш дохід від продажу зерна зростає на 200 карбованців».
4. «Криза перевиробництва 1900–1903 років: ціни на метал упали, сплатіть банку 100 карбованців за кожне підприємство».
5. «Меценатська підтримка: передайте 100 карбованців на відкриття Київського політехнічного інституту або видання підручника».