Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що вам відомо про національні спільноти, які жили на українських землях наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.? Чи однаковим було, на вашу думку, становище й можливості етнокультурного розвитку різних народів? Чому? Чим відрізнялися побут і спосіб життя різних етносів?

На українських землях поряд з українцями мешкали поляки, кримські татари, євреї, німці та росіяни. Становище народів не було однаковим, оскільки влада Російської та Австрійської імперій проводила вибіркову національну політику. Німці мали колонізаційні пільги та самоврядування. Поляки зберігали велике землеволодіння та маєтки. Росіяни користувалися правами панівної нації в державному апараті. Водночас євреї зазнавали обмежень через смугу осілості, а кримські татари втратили державність та відчували тиск на землю й релігію. Побут відрізнявся релігійними приписами, традиціями та господарськими заняттями: німці жили в колоніях і розвивали передове фермерство, євреї мешкали в містечках-штетлах і займалися ремеслами й торгівлею, кримські татари зберігали східний устрій та займалися садівництвом і скотарством, а поляки гуртувалися навколо костелів і панських садиб.

Накресліть таблицю за зразком і дайте відповіді на запитання мінітесту. Під час опрацювання параграфа звертайте увагу, чи правильними були ваші відповіді. Після опанування інформації поверніться й перевірте себе ще раз.

№ з/п	Запитання	Відповідь (Так / Ні / Не знаю)
1	Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські землі стали ареною двох міграційних потоків — з Росії та Європи	Так
2	Єврейське населення переважало в сільських колоніях Півдня	Ні
3	Кримські татари після приєднання Криму зберегли повну автономію без змін	Ні
4	Польські повстання 1830–1831 рр. і 1846 р. призвели до посилення русифікаційної політики на Правобережжі України	Так
5	У містах Півдня (Одеса, Миколаїв, Херсон) сформувалися багатонаціональні громади, де євреї відігравали важливу роль у торгівлі та ремеслах	Так
6	Після анексії Криму ханське врядування та мусульманські суди були повністю збережені без втручання російської адміністрації	Ні
7	Німецькі колоністи Півдня мали податкові та релігійні пільги на початкових етапах колонізації	Так
8	Німецькі колонії впроваджували раціональні сівозміни, млинарство та ремесла, що впливало на локальну економіку	Так
9	Російськомовна освіта і російське чиновництво поширювалися як інструмент інтеграції українських земель до імперського простору	Так
10	У першій половині ХІХ ст. імперська влада системно підтримувала українськомовне шкільництво на всіх рівнях	Ні
11	Російська імперія відкривала школи та університети з кримськотатарською мовою навчання у Криму в першій половині ХІХ ст.	Ні
12	Одеса стала важливим портом і центром мультикультурної взаємодії, де співіснували громади греків, євреїв, італійців, німців, українців і росіян	Так

1. ЯКИМ БУЛО ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПОЛЯКІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості життя польської національної спільноти на українських землях? Який був внесок поляків у життя українських міст і сіл та як відбувалися міжнаціональні відносини?

Польська спільнота зберігала сильні позиції в економіці та суспільстві Правобережжя та Галичини. Польські магнати й шляхта володіли більшістю земельних угідь і підтримували освіту, щоб відродити Річ Посполиту. Поляки розвивали мережу гімназій, колегіумів і ліцеїв, друкували книжки й періодику, відкривали театри й утримували музичні оркестри. Міські костели ставали центрами польської культури. Поляки вибудовували подвійну ідентичність і сприймали Волинь, Поділля або Галичину як свою малу батьківщину, але берегли національну відокремленість від українського селянства.

ДОСЛІДІТЬ

Якою була кількість поляків у різних регіонах України? З чим пов’язані такі особливості розселення цього етносу?

Найбільше поляків проживало на Правобережжі та в Галичині, де їхня частка сягала від 7% до 15% населення. Львів та чимало галицьких міст мали переважно польське населення, тоді як на Лівобережжі та Півдні поляків було мало. Таке розселення склалося історично. Ці землі століттями входили до складу Речі Посполитої, тому місцева шляхта та магнати зберегли тут свої маєтності й після поділів Польщі.

ДОСЛІДІТЬ

Які явища в житті польської спільноти ілюструють подані далі та в галереї е-додатка до § 16‒17 джерела? Які фрази тексту параграфа можуть слугувати до них підписами?

Джерела відображають високий розвиток польської освіти та преси на українських землях.

Підписи з тексту параграфа:

• До ілюстрації 1 (Вид на Кремінецький ліцей): «…у Києві, Житомирі, Луцьку, Львові та інших містах діяли польські школи, гімназії, колегіуми, ліцеї, університети».
• До ілюстрації 2 (Розворот газети «Gazeta Lwowska»): «Вагому роль на Галичині відігравала польськомовна преса (зокрема, “Gazeta Lwowska”)».

2. ЯКИМ БУЛО ПОВСЯКДЕННЯ ТА КУЛЬТУРНО-РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР У ДОБУ ІМПЕРСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості життя кримськотатарської національної спільноти на українських землях? Який був її внесок у життя українських міст і сіл та як складалися міжнаціональні відносини?

Після анексії Криму 1783 року частина татар емігрувала до Османської імперії, але більшість залишилася в містах і селах півострова. Центром їхнього життя лишався іслам, що спирався на мережу мечетей, початкових шкіл (мектебів) та середніх закладів (медресе). Внесок кримських татар полягав у розквіті ремесел: виготовленні кераміки, килимів, шкіри, ювелірних прикрас, а на селі — у садівництві, виноградарстві, скотарстві й тютюнництві. Відносини з українцями Півдня були господарськими та взаємовигідними. Вони ґрунтувалися на торгівлі сіллю й худобою та культурних запозиченнях в обробітку садів, кулінарії й орнаментах.

ДОСЛІДІТЬ

На які особливості архітектури та одягу кримських татар звертає увагу англійський мандрівник ХІХ ст. Едмунд Спенсер?

В архітектурі мандрівник помітив мечеті з мінаретами, вузькі вулиці, білі будинки з плоскими дахами та високі глиняні огорожі. Вікна будинків виходили виключно у внутрішній двір. У чоловічому одязі він описав широкі темні вовняні шаровари, короткі жупани, безрукавки, пояси з кинджалами, тюбетейки чи фески та м’які чобітки. Жіночий одяг був яскравішим, мав шовкові й парчеві частини, багату вишивку та численні срібні підвіски, сережки й пояси.

ДОСЛІДІТЬ

Які явища в житті кримськотатарської спільноти ілюструють подані далі та в галереї е-додатка до § 16–17 джерела? Які фрази тексту параграфа можуть слугувати до них підписами?

Малюнки показують колорит кримськотатарського міста, навчання мусульманської молоді та традиційне проведення дозвілля в кав’ярнях.

Підписи з тексту параграфа:

• До ілюстрації 1 (Карло Боссолі. Бахчисарай): «Архітектурний ландшафт і одяг татарського населення Криму мали особливий національний колорит».
• До ілюстрації 2 (Карло Боссолі. Кримськотатарська школа): «Осередком ідентичності лишався іслам: мережа мечетей, мектебів (початкових шкіл) і медресе (закладів середньої освіти) забезпечувала богослужіння й освіту».
• До ілюстрації 3 (Огюст Раффе. Кримські татари й вірмени у кав’ярні): «У кримських містах популярним серед населення було відвідування чайних та кав’ярень, де люди спілкувалися й могли послухати тих, хто вголос читав газету…».

3. ЧИМ ВИРІЗНЯЛОСЯ РЕЛІГІЙНО-ОСВІТНЄ ТА ГРОМАДСЬКЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЙСЬКИХ ГРОМАД У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості життя єврейської національної спільноти на українських землях? Який був її внесок у життя українських міст і сіл та як складалися міжнаціональні відносини?

У Російській імперії євреї мусили жити в межах «смуги осілості», зазнавали обмежень у правах і мусили відбувати військову повинність у формі підготовки кантоністів. В Австрійській імперії патенти Йосифа II та закони середини століття зрівняли їх у цивільних правах. Євреї розвивали ярмарки, гуртову торгівлю, ремесла та кредитні справи, перетворюючи поселення на важливі торгові вузли. Стосунки з іншими етносами зводилися до щоденної взаємодії на базарах, ярмарках та у ремісничих майстернях.

ДОСЛІДІТЬ

Якою була кількість євреїв у різних регіонах України? Із чим пов’язані такі особливості розселення цього етносу?

На Правобережжі та в Галичині євреї складали 10–15% населення і переважали серед жителів містечок. На Лівобережжі та Слобожанщині євреїв майже не було, їхня частка не перевищувала 1–2%. Це було прямим наслідком законодавства Російської імперії, яке забороняло євреям селитися на схід від смуги осілості.

ДОСЛІДІТЬ

Як було влаштовано життя типового українського штетла Любомля? Якими були архітектура та житлові будівлі? Про які заняття представників єврейської спільноти й економічне життя штетла пише любомлець Ісроель Гармі у своїх спогадах? Що можна сказати про міжетнічні відносини у штетлі?

Половину населення Любомля складали євреї, які заселяли центральну частину довкола ринку, тоді як українці мешкали на околицях. Житлові будинки були переважно одноповерховими дерев’яними спорудами, а єврейські хати вирізнялися дахами під черепицею на противагу солом’яним стріхам християн. Головною спорудою штетла була синагога, поряд на вулицях діяли костел і православні церкви. Євреї працювали кравцями, шевцями, ковалями, бляхарями, пекарями, вели торгівлю в крамницях або вивозили зерно, худобу та лісові багатства до Польщі й Німеччини. Міжетнічні відносини базувалися на мирному діловому співіснуванні, торгах і взаємному обслуговуванні потреб громади.

ДОСЛІДІТЬ

Які явища в житті єврейської спільноти ілюструють подані далі та в галереї е-додатка до § 16–17 джерела? Які фрази тексту параграфа можуть слугувати до них підписами?

Джерела ілюструють розвиток містечок-штетлів як головних центрів ремісничого виробництва, побуту та внутрішньої торгівлі.

Підписи з тексту параграфа:

• До ілюстрації 1 (Віллібальд Ріхтер. Любомль): «На початку ХІХ ст. стали активно розвиватися штетли — невеличкі містечка із переважно єврейським населенням».
• До ілюстрації 2 (Броди. Ринкова площа): «Євреї підтримували свою відокремленість, але щоденне життя на ринку, у майстернях, на ярмарках зближувало їх з іншими громадами».

4. ЯК ФУНКЦІОНУВАЛИ НІМЕЦЬКІ КОЛОНІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості життя німецької національної спільноти на українських землях? Який був її внесок у життя українських міст і сіл та як складалися міжнаціональні відносини?

Німецькі колоністи мали звільнення від сплати податків на перші роки, свободу богослужіння, звільнення від рекрутської повинності та самоврядування. Вони поширювали високу культуру землеробства: застосовували багатопільні сівозміни, покращені плуги, віялки та зерноочисні машини, а також будували олійниці, цегельні й млини. Українські селяни на власні очі бачили зразковий побут німецьких осель і переймали ефективні господарські знаряддя.

ДОСЛІДІТЬ

Якою була кількість німців у різних регіонах України? Із чим пов’язані такі особливості розселення цього етносу?

Німці зосереджувалися переважно в південних степових губерніях та в окремих округах Галичини (у Львівському окрузі їхня частка сягала понад 8%, у Самбірському та Стрийському — до 4,5%). Таке розселення на Півдні спричинили урядові запрошення та надання великих земельних наділів для освоєння степу. У Галичині німці обирали округи вздовж торгових шляхів із розвиненим ринком для збуту своєї ремісничої продукції.

ДОСЛІДІТЬ

На основі статті про менонітів розкажіть, де розташовувалися менонітські колонії. Чим займалися колоністи? Хто і як ними керував?

Колонії менонітів розташовувалися на південних землях біля річки Молочної (Молочанський округ) та на острові Хортиця. Вони займалися товарним хліборобством, розведенням породистої худоби, виготовленням реманенту, володіли млинами, суконними мануфактурами та експортували хліб морем. Громадою управляли церковні збори та виборні старшини на конвенті, який представляв колоністів перед державною владою.

ДОСЛІДІТЬ

На основі поданого тексту визначте особливості колонізації німцями західноукраїнських земель.

Колонізація розгорталася переважно в долинах і навколо великих міст Самбора, Львова та Жовкви, оминаючи гірські райони з бідними ґрунтами. Переселенці створювали ремісничі цехи й аграрні підприємства, завдяки чому відкрили Торгово-промислову палату. Німці вели зразкове сімейне життя, запровадили обов’язкове шкільне навчання для дітей і після 1848 року заснували фахові спілки взаємодопомоги.

ДОСЛІДІТЬ

Які явища в житті німецької спільноти ілюструють подані на с. 117 і в галереї е-додатка до § 16–17 джерела? Які фрази тексту параграфа можуть слугувати до них підписами?

Джерела ілюструють переселення німецьких родин на нові території та організацію колоніальних поселень.

Підписи з тексту параграфа:

• До ілюстрації 1 (Дорога на Схід…): «Царський уряд надавав німецьким переселенцям пільги — звільнення від рекрутчини й податків, свободу віросповідання та самоврядування…».
• До ілюстрації 2 (Таврійські німці. Колонія Дармштадт): «Німці будували гарні будинки, господарські будівлі. У них скрізь панували чистота й порядок».

5. ЯК ПОЛІТИКА ТА КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ РОСІЯН ФОРМУВАЛИ ПРОСТІР УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості становища росіян? Який був їхній вплив на життя українського населення?

Росіяни перебували у привілейованому становищі як титульний етнос імперії. Вони переважали в адміністративному апараті, судах і війську. Російська мова й культура отримували всебічну державну підтримку через фінансування шкіл, гімназій, театрів і газет. Це забезпечувало модернізацію міст, але водночас витісняло українську мову з освіти й державного вжитку.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карту. Якою була кількість росіян у різних регіонах України? Із чим пов’язані такі особливості розселення цього етносу?

Найбільший відсоток росіян був на Слобожанщині, Лівобережжі та Півдні України (від 10% до 25% і більше в окремих містах), тоді як на Правобережжі їх було значно менше (2–5%), а на землях Австрійської імперії вони були відсутні. Це пов’язано з державною колонізацією колишнього Дикого Поля, розміщенням російських військових гарнізонів та направленням імперських чиновників у губернські міста.

ДОСЛІДІТЬ

Які цілі щодо Правобережжя України, на думку автора джерела на с. 118, ставили перед собою російські можновладці?

За словами Сергія Плохія, можновладці прагнули перетворити Київ на форпост імперії на західному кордоні. Їхньою головною метою було повністю злити Правобережжя з іншою територією імперії, витіснити польський та єврейський вплив і русифікувати міський простір.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які були шляхи русифікації українського суспільства? Що сприяло її успішності?

Шляхами русифікації були викладання російською мовою в гімназіях та університетах, призначення приїжджих російських чиновників на посади, а також підпорядкування церкви загальноімперським синодальним правилам. Успішності політики сприяло те, що знання російської мови та лояльність до влади були головною умовою побудови кар’єри, вступу до університету й отримання посад.

2. Проаналізуйте подану у схемі інформацію і зробіть висновки, до яких наслідків мали призвести зазначені явища в майбутньому.

Російська імперська політика мала суперечливі наслідки. З одного боку, відбувалося відкриття гімназій та університетів у Харкові й Києві, зростали міста та з’являлися нові технології. З іншого боку, українську мову витісняли з ужитку, будь-які прояви української окремішності вважали небезпечними, а культуру зводили до провінційного рівня. Це призвело до зародження організованого національного опору: українські діячі почали усвідомлювати загрозу асиміляції й заснували власний рух за збереження мови, культури та політичних прав народу.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чому польська еліта зберігала високі суспільні позиції, але втратила частину політичних прав після 1830–1831 рр.?

Польська шляхта зберегла великі маєтності й селян-кріпаків, що забезпечувало їй багатство та економічну вагу. Проте участь поляків у визвольному повстанні 1830–1831 років налякала імперську владу. Царський уряд закрив польські навчальні заклади (зокрема Кременецький ліцей), скасував дію Литовського статуту, конфіскував маєтки бунтівників та посилив русифікацію краю.

2. Як імперська політика позначалася на збереженні культурної ідентичності кримськотатарських громад та їхніх традицій?

Російська влада скорочувала земельні фонди мечетей (вакуфи), втручалася у внутрішнє самоврядування та роздавала землі чиновникам. Це спричинило хвилі еміграції кримських татар. Ідентичність зберігалася головним чином завдяки родинному вихованню, мечетям, початковим релігійним школам і вірності ісламським нормам.

3. У чому полягала специфіка урбанізованості єврейських громад порівняно з німецькими сільськими колоніями?

Євреї селилися переважно в містах та містечках (штетлах), оскільки імперські закони забороняли їм купувати землю для ведення сільського господарства. Їхнє життя було зосереджене на ремеслах, торгах, ярмарках та фінансових операціях. Німецькі ж колоністи утворювали відокремлені аграрні поселення хутірського типу та займалися насамперед рільництвом і скотарством на наданих державою наділах.

4. Чим відрізнявся шлях модернізації німецьких колоній від шляху модернізації місцевого населення?

Німецькі колоністи від початку володіли свободою, самоуправлінням, капіталом і звільненням від податків та рекрутчини. Вони впроваджували обов’язкову освіту для всіх дітей, передові машини та сівозміни. Українське ж селянство було закріпаченим або обтяженим величезними податками, не мало доступу до освіти й модернізувалося набагато повільніше, лише переймаючи досвід сусідів-німців.

5. Які переваги мали росіяни як «державотвірна» спільнота в Україні та як це впливало на культуру й освіту?

Росіяни мали безперешкодний доступ до чиновницьких посад, військової служби та судів. Держава повністю фінансувала російські театри, гімназії та видання. Унаслідок цього вища освіта й міський культурний простір стали майже повністю російськомовними, а українська мова витіснялася на маргінес суспільного життя.

6. Які риси були спільними для різних спільнот, а які визначали їхню унікальність?

Спільним для всіх спільнот було бажання зберегти власну релігію, мову та побутові звичаї в умовах імперського тиску. Усі вони активно контактували на ярмарках і ринках. Унікальність визначалася їхньою соціальною спеціалізацією: німці були взірцевими аграріями, євреї тримали торгівлю й ремесла в штетлах, поляки представляли дворянську еліту й шляхетську культуру, кримські татари зберігали східний устрій, а росіяни зосереджували в руках адміністративне управління.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Склади текст (6–8 речень), де поясни, як імперська політика впливала на етнокультурне життя в Україні. Наведи по одному прикладу для трьох етнічних груп на вибір (поляків, німців, євреїв, українців, росіян, кримських татар).

Імперська політика регулювала розвиток кожного народу через надання привілеїв або запровадження жорстких правових заборон. Влада намагалася уніфікувати підвладні території під загальні стандарти імперії. Росіяни користувалися повною державною підтримкою, заповнюючи адміністративні посади та відкриваючи навчальні заклади рідною мовою. Євреїв натомість примусово замкнули в межах «смуги осілості» та обклали додатковими заборонами на професії. Німецькі колоністи на перших етапах отримували земельні наділи та податкові пільги для піднесення економіки. Щодо поляків після повстань застосували сувору русифікацію та ліквідували польськомовне шкільництво. Така політика призводила або до швидкої інтеграції народу в імперську систему, або викликала рух спротиву на захист своєї самобутності.

2. Виконай завдання 16–17.1–16–17.6 до § 16–17 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника.

3. Візьми участь у дослідницькому проєкті 3, завдання до якого знайдеш в е-додатку.

Завдання дослідницького проєкту виконується за інструкціями та матеріалами електронного додатка до підручника.

Робочий зошит

Історія України 9 РА параграф 16-17

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)

1. Дослідницький квест «Етнічна карта України першої половини ХІХ ст.»:

• Етап 1. Уяви себе картографом першої половини XIX ст., якому доручили скласти карту-схему «Етнічні спільноти на українських землях». На контурній карті України: познач умовними знаками або кольорами зони компактного проживання національних спільнот; познач і підпиши ключові міста, що були центрами багатокультурного життя на українських землях; створи «легенду карти» та поясни значення своїх умовних позначок:

Карта-схема розміщення основних національних спільнот та центрів багатокультурного життя:

• Етап 2. Тепер ти мандрівник / мандрівниця 40-х років ХІХ ст., який / яка вирушив / вирушила в «етнічну подорож Україною». Склади маршрут своєї подорожі. Для кожної національної спільноти, яку ти відвідав / відвідала, склади коротеньку візитівку:

Маршрут мандрівки: Львів → Броди → Бердичів → Київ → Одеса → Бахчисарай.

Візитівки спільнот:

• Поляки (Львів, Правобережжя). Основні заняття: велике землеволодіння, маєткове господарство, державна та міська служба, освіта, видавнича справа. Релігія: римо-католицизм. Культурні та мовні особливості: польська мова, плекання пам’яті про Річ Посполиту, розвинена мережа ліцеїв, театрів і преси.
• Євреї (Броди, Бердичів). Основні заняття: ремесла (шевство, кравецтво), торгівля на ярмарках, оренда, лихварство і фінанси. Релігія: юдаїзм (традиційний танічний напрям і хасидизм на чолі з цадиками). Культурні та мовні особливості: мова їдиш у побуті, іврит та арамейська в богослужінні, штетловий замкнений простір, рух просвітництва Гаскала.
• Росіяни (Київ, Одеса). Основні заняття: державна служба, військова кар’єра, чиновницький апарат, велика торгівля. Релігія: православ’я. Культурні та мовні особливості: російська мова як мова імперської адміністрації, панування в офіційній освіті та пресі.
• Німці-колоністи (Одеса, колонії степового Півдня). Основні заняття: зразкове зернове землеробство, селекція худоби, переробні промисли (млинарство, олійниці, ковальство). Релігія: лютеранство, протестантизм (меноніти). Культурні та мовні особливості: німецька мова, самоврядування релігійних громад, суворий побутовий лад, хутірське поселення.
• Кримські татари (Бахчисарай). Основні заняття: садівництво, виноградарство, тютюнництво, ремесла (килимарство, обробка шкіри, ювелірна справа). Релігія: іслам сунітського спрямування. Культурні та мовні особливості: тюркська кримськотатарська мова, арабська графічна писемність, мережа мектепів і медресе, збереження шаріатського суду в сімейному праві.

• Етап 3. Оформи свої дослідницькі нотатки як частину звіту для тогочасного часопису. У своєму звіті опиши особливості своєї мандрівки та зроби узагальнюючий висновок:

Дослідницький звіт подорожнього:
Пересування між містами тривало на поштових диліжансах і відкритих повозах трактами, а на ґрунтових дорогах Півдня й Криму — верхи або возами. Харчування залежало від осередків зупинки: у придорожніх єврейських шинках подавали кошерні страви та рибу, у німецьких селах пригощали ситним хлібом із маслом та молоком, а в татарських кав’ярнях Бахчисарая мандрівників дивували кавою на жару та солодким виноградом. Головні труднощі виникали через суворий паспортний контроль на кордонах імперій та межах смуги осілості, мовні бар’єри в селах колоністів, весняне бездоріжжя і брак зручних заїжджих дворів.

Моя подорож показала, що Україна першої половини XIX ст. була унікальним простором співіснування різних релігій, мов і культур, де імперські кордони поєднувалися з господарською взаємозалежністю місцевих громад.

2. Вибери 3–6 найважливіших дат із параграфа, що вплинули на життя національних спільнот України наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Заповни хронологічну таблицю, спираючись на текст параграфа (колонки: «Подія і дата», «Національні спільноти, на які вплинула подія», «Наслідок події для життя національної спільноти»).

Подія і дата	Національні спільноти, на які вплинула подія	Наслідок події для життя національної спільноти
1781–1782 рр. Видання Толерантних патентів імператора Йосифа II	Євреї Галичини	Скасували станові утиски, відкрили євреям доступ до світської освіти, ремесел та заохотили створення національних шкіл.
1783 р. Анексія Кримського ханства Російською імперією	Кримські татари	Ліквідували ханську державу, викликали масову еміграцію знаті до Османської імперії та призвели до втрати земель місцевим населенням.
1804 р. Ухвалення “Єврейського статуту” в Російській імперії	Євреї підросійської України	Закріпили смугу осілості, обмежили право проживання в селах і тримання шинків на користь землеробських колоній і ремесел.
1830–1831 рр. Польське визвольне повстання	Поляки, українці Правобережжя	Призвело до поразки повстанців, масової конфіскації шляхетських маєтків, ліквідації польських шкіл і посилення русифікації краю.
1840–1844 рр. Ліквідація кагалів та шкільна реформа для євреїв	Єврейські громади підросійської України	Ліквідували єврейське податково-адміністративне самоврядування та створили мережу училищ із російською мовою викладання.
1848 р. «Весна народів» та скасування кріпацтва в Галичині	Євреї, поляки, українці, німці Австрійської імперії	Пришвидшила правову інтеграцію єврейського міщанства, дала поштовх вільній пресі, громадським товариствам і скасувала феодальні повинності.

3. Уяви, що ти етнограф-дослідник / етнографиня-дослідниця, який / яка вивчає етнічну історію твоєї місцевості в першій половині XIX ст. і прагне створити креативну роботу на основі дослідження. Вибери один із форматів: етнографічний щоденник, стаття для історичного блогу, пост у соціальній мережі, подкаст «Голоси минулого», віртуальна виставка / екскурсія, історичний комікс чи інший. У своєму матеріалі розкажи: які національні спільноти жили на території твоєї територіальної громади / області в першій половині XIX ст.; чим ці спільноти займалися (ремесла, торгівля, сільське господарство), як харчувалися, який одяг носили; які релігійні практики та культурні традиції (свята, обряди, освіта) були характерними для цих спільнот; які архітектурні чи культурні пам’ятки (будівлі, храми, школи, ринки) цих спільнот збереглися донині. Виклади цей матеріал письмово.

Формат: Стаття для історичного блогу «Сліди минулого нашого краю: Поділля та Правобережжя».

У першій половині XIX століття наше містечко об’єднувало три головні етнічні громади: українців, поляків та євреїв. Українці становили основу сільського населення навколо містечка та займалися землеробством, садівництвом і ткацтвом. Польська громада була представлена шляхтою-землевласниками, управителями маєтків, ксьондзами та вчителями, які володіли палацами й фільварками. Єврейська громада заселяла міський ринковий майдан: це були вправні кравці, кушніри, шевці, ковалі, шинкарі та торговці лісом і зерном.

Традиції та побут вражали розмаїттям. Єврейські ремісники носили довгі темні сурдути, капелюхи або ярмулки, дотримувалися суботи (шабату) та кошерного харчування, де переважала фарширована риба, форшмак і прісний хліб. Польська шляхта вдягала вишукані сукні й жупани європейського крою, відзначала католицькі Різдво й Великдень, утримувала приватні бібліотеки й домашні каплиці. Українці одягали полотняні вишиті сорочки, кожухи, шаровари, трималися православної обрядовості та щотижня торгували продуктами на ринку.

До сьогодні збереглися німі свідки тієї доби: цегляний неоготичний римо-католицький костел Святого Йосипа, старовинна синагога на околиці колишнього єврейського кварталу, що пережила реконструкції, та торгові ряди по периметру ринкової площі. Ці будівлі нагадують, що наше місто сформувалося завдяки щоденній праці та діалогу представників різних вір і народів.

4. Уяви, що твоя робота збереглася й через 100 років її знайшли історики й історикині. Що вони зможуть дізнатися з неї про життя різних народів твого краю в XIX ст.? Яке значення має збереження та вивчення цієї багатонаціональної спадщини сьогодні?

Історики майбутнього дізнаються, як саме взаємодіяли між собою різні етнічні та релігійні групи в повсякденній торгівлі, ремеслах і побуті, а також які матеріальні пам’ятки оточували людей того часу. Вони побачать, що тогочасне містечко не було однорідним, а формувалося спільними зусиллями українців, поляків та євреїв.

Збереження та вивчення цієї полікультурної спадщини сьогодні показує глибину європейської інтеграції українських міст і вчить сучасне суспільство взаємної поваги, толерантності та дбайливого ставлення до архітектурних решток спільних предків.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)

5. Проаналізуй текст параграфа та заповни таблицю. Визнач культурні явища і рухи, спільноти, з якими вони були пов’язані, й опиши їхню діяльність, ключові ідеї та вплив на життя громади (для явищ/рухів: «Українська школа» в романтизмі, Гаскала, Балагули, Меноніти, Кресов’яки).

Культурне явище / рух	Спільнота	Діяльність, ключові ідеї та вплив на життя громади
«Українська школа» в романтизмі	Польська	Літературна течія польських поетів і письменників (А. Мальчевський, С. Гощинський, Б. Залеський), які захоплювалися українською природою, козацькою історією та думами. Вона відкрила український фольклор польському читачеві та зблизила культури.
Гаскала	Єврейська	Рух єврейського просвітництва, що пропагував опанування світських наук, вивчення європейських мов і модернізацію освіти при збереженні юдейської віри. Сприяв заснуванню світських шкіл, книгарень та швидкій інтеграції євреїв у міську економіку Галичини.
Балагули	Польська	Шляхетський протестний рух молодої шляхти Правобережжя 1830–1840-х років, учасники якого демонстративно відмовлялися від панської розкоші, вдягали просте селянське вбрання, їздили простими критими возами (балагулами) і зближувалися з народом.
Меноніти	Німецька	Протестантська релігійна громада мирного спрямування. Вони засновували колонії на Півдні, будували передові млини й майстерні сільськогосподарського реманенту, запроваджували раціональні сівозміни та заліснення степу, ставши зразком аграрної модернізації краю.
Кресов’яки	Польська	Польська шляхта Правобережжя та Західної України із самобутньою «подвійною ідентичністю». Їхнє кредо виразив Г. Ржевуський: «Ми поляки, але наша мала батьківщина — це Волинь». Вони підтримували польську освіту, маєтки й культуру, відчуваючи міцний зв’язок з українською землею.

6. Уяви, що ти журналіст / журналістка газети «Gazeta Lwowska» у 40-х роках ХІХ ст. Ти береш інтерв’ю у представника / представниці одного з культурних явищ або рухів. Склади 3–5 запитань, щоб дізнатися світогляд і мотиви цієї людини, її ставлення до суспільства, думки про культурну або політичну діяльність. Спробуй передбачити, які відповіді він / вона міг / могла б надати.

Герой інтерв’ю: єврейський просвітитель (маскіл), прихильник руху Гаскала з міста Броди.

1. Запитання: Що спонукало вас відкривати світські школи для єврейської молоді поряд із традиційними релігійними хедерами?
   Відповідь: Світські науки, математика та мови відкривають нашій молоді двері до фахових ремесел, великої торгівлі та правничого захисту своїх прав у міській громаді.

2. Запитання: Чи не боїтеся ви звинувачень від ортодоксальних рабинів у відступництві від віри батьків?
   Відповідь: Справжня освіченість не шкодить вірі; ми прагнемо зберегти Тору й нашу ідентичність, але розмовляти мовою сучасного європейського суспільства.

3. Запитання: Якими мовами має володіти сучасний освічений городянин у Галичині?
   Відповідь: Ми зберігаємо давній іврит для духовного життя та їдиш для родини, проте для справ і взаєморозуміння вивчаємо німецьку та польську мови.

4. Запитання: Як вплинули реформи австрійського уряду та розширення прав міщан на вашу спільноту?
   Відповідь: Цивільний кодекс і патенти толерантності нарешті дали змогу вийти із замкнених станових меж та розвивати гуртову торгівлю з Віднем і Лейпцигом.

7. Уяви, що ти — автор / авторка путівника «Пам’ятки етнічних спільнот на українських землях першої половини ХІХ ст.». Вибери 2–3 архітектурні пам’ятки, пов’язані з різними етнічними спільнотами, та опиши їх, відповівши на запитання: Як називається пам’ятка та з якою спільнотою вона пов’язана? Де вона розташована і для чого її використовували? Що в ній особливого (архітектура, стиль, декор) і як це пов’язано з традиціями спільноти? Що тобі найбільше сподобалося або здивувало в цій споруді? Зроби висновок «Як архітектура виражала самобутність національних спільнот».

• Велика хоральна синагога (єврейська спільнота, місто Любомль або Бердичів). Вона служила молитовним домом, місцем громадських зібрань, навчання релігійних текстів і суду кагалу. Будівля виділялася ренесансними або бароковими масивними карнизами, високими вікнами та багатим різьбленим декором внутрішнього ковчега (Арон Га-кодеш). Вражає те, як серед звичайних одноповерхових дерев’яних будинків штетла ця кам’яна споруда здіймалася величною домінантою, показуючи вірність громади священним законам.
• Ханський палац та Велика ханська мечеть Хан-Джамі (кримськотатарська спільнота, місто Бахчисарай). Комплекс виконував роль резиденції кримських ханів, а згодом — центру мусульманського релігійного та культурного життя Криму. Архітектура вирізняється стрункими кам’яними мінаретами, критими черепицею дахами, затишними внутрішніми двориками з фонтанами та розписами рослинними арабесками. Мене захопила гармонія споруди з навколишніми скелями та закритість житлових покоїв від вуличного шуму, що відображало ісламську традицію приватності сімейного вогнища.
• Будівля Кременецького ліцею (польська спільнота, місто Кременець на Волині). Споруда колишнього єзуїтського колегіуму використовувалася як провідний польськомовний освітній заклад для виховання шляхетської інтелігенції Правобережжя. Стиль бароко з елементами класицизму демонстрував величні колони, симетричні корпуси, багату бібліотеку та ботанічний сад. Вражає масштабна європейська вишуканість закладу серед маленького провінційного міста Волині.

Висновок: Архітектура кожного народу виражала його релігійні канони, суспільний устрій та уявлення про красу: шляхта втілювала європейську шляхетську репрезентативність, кримські татари будували закритий для чужинців садово-фонтанний мусульманський простір, а єврейські громади робили синагогу непохитним духовним ядром свого ремісничого міста.

8. Ти — підліток / підлітка в одній із національних спільнот, які жили в Україні в першій половині XIX ст. Створи уявну сторінку в соцмережі. Напиши 2–3 короткі пости або сториз, у яких покажи один день із життя твоєї громади. Ти можеш розповісти про те: що відбувається сьогодні у твоїй громаді (події, новини, цікавинки); яке свято чи традицію ви відзначаєте; яку їжу куштуєш, у що вдягаєшся, як розважаєшся; хто є в твоїй родині, які у тебе друзі; про що мрієш і що плануєш на майбутнє. Використай стиль соцмереж: емодзі, хештеги, короткі фрази.

Акаунт: @johan_menno_khortitsa (Йоганн, 15 років, менонітська колонія на Хортиці).

Пост 1:
Ранок на млині! 🚜💨 Батько перевіряє нові валики з чавуну, які привезли до нашої майстерні. Уся громада на зборах вирішила закупити оновлені залізні плуги. Ми з братами працюємо з шостої ранку, порядок має бути бездоганним! 🌾⚙️
#Хортиця #Колоністи #НімецькіМайстри #ТрудовийДень

Пост 2:
Мама дістає з печі свіжий пиріг із сушеними грушами 🥧😋 Після роботи з друзями біжимо дивитися на дослідну ділянку саджанців дуба пана Віктора фон Граффа. Хто б міг подумати, що в нашому посушливому степу шумітиме справжній ліс? 🌳🌿
#СтеповийЛіс #ЖиттяВКолонії #Смакота #Графф

Пост 3:
Мій святковий чорний сурдут уже почищений на неділю до нашої молитовної зали. Мрію вивчити агрономію у великому місті, щоб побудувати найбільшу парову олійницю на березі Дніпра! 🚢✨
#МріїПідлітка #Майбутнє #Меноніти

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)

9. Простеж та поясни причиново-наслідковий зв’язок між політикою імперської влади та особливостями етнічного життя Півдня України в першій половині ХІХ ст. Перед тобою незавершена схема, у якій бракує ключових ланок. Заповни пропуски, спираючись на текст параграфа:
Запрошення царським урядом іноземних переселенців для освоєння Півдня України ➝ […] ➝ […] ➝ […].
Обґрунтуй свій варіант, навівши приклади.

Заповнена схема ланцюжка:
Запрошення царським урядом іноземних переселенців для освоєння Півдня України ➝ Надання переселенцям великих наділів землі, податкових пільг, свободи віросповідання та звільнення від рекрутчини ➝ Виникнення автономних німецьких колоній (Хортиця, Молочанськ) і розбудова поліетнічних портових міст (Одеса, Миколаїв) ➝ Швидке піднесення товарного землеробства, поширення раціональних сівозмін, розквіт ремесел та експорт зерна через порти Чорного моря.

Обґрунтування: Пільгова політика імперії заманила в цілинні степи працьовитих господарів. Наприклад, меноніти на Хортиці заснували зразкові хутори, створили власні школи та майстерні знарядь праці. Їхні вдосконалені плуги та сівозміни переймали навколишні українські села, а зерно через одеський порт вивозили до Європи, що перетворило степовий Південь на головний хлібний край.

10. TikTok- / Reels-сценарій «Один день у українському місті з багатонаціональним населенням (40-ві рр. ХІХ ст.)». Створи короткий відеосценарій (15–60 секунд), який яскраво передасть багатонаціональний та багатокультурний характер одного з українських міст першої половини ХІХ ст. Дій за алгоритмом:
• Крок 1. Вибери одне з багатонаціональних міст України того часу: Одеса, Львів, Броди, Бердичів, Бахчисарай, Київ, Кременець чи інше.
• Крок 2. Визнач героїв / героїнь відеосценарію. Це можуть бути торговці / торговиці на ярмарку, студенти / студентки ліцею / жіночих курсів, інститутів шляхетних дівчат, ремісники / майстрині, мандрівники / мандрівниці, священнослужителі / священнослужительки, портові робітники, артисти / артистки театру та інші. Додай кілька реплік різними мовами для передавання мовного розмаїття.
• Крок 3. Вибери відповідну локацію: ярмарок, освітній заклад, морський порт, кав’ярня / трактир, театр, вулиця тощо. Покажи атмосферу міста, у якому живуть, зустрічаються й взаємодіють представники і представниці різних етносів. Це може бути коротка сцена торгу, дискусія в кав’ярні чи святкування на площі.
• Крок 4. Склади короткі сцени з описом персонажів / персонажок та їхнього одягу. Подумай, як це можна було б візуалізувати за допомогою інструментів ШІ (ілюстрації чи анімація).

Місто: Одеса (1840-ві роки).
Локація: Одеський морський порт та припортовий ринок.
Тривалість: 45 секунд.

• Сцена 1 (0–12 сек): Ранок у гавані. Візуалізація через ШІ: золотисте сонце над щоглами кораблів, метушня на причалі. Італійський капітан у форменому кашкеті та синьому сукняному сюртуку перевіряє мішки з пшеницею і гукає до вантажників: «Presto, ragazzi! Il grano per Genova deve partire oggi!»
• Сцена 2 (12–25 сек): Ринкові ряди біля митниці. Візуалізація: колоритний ряд із фруктами, вином і тканинами. Грецький купець у темній жилетці сперечається з єврейським фактором у довгому каптані та шовковому лапсердаку. Єврей жестикулює й промовляє: «Mazel tov! Ця партія зерна принесе кращий зиск, ніж очікували у Відні!» Поруч український чумак у полотняній сорочці з широким чересом рахує карбованці біля волів: «Добре сторгувалися, пане купцю!»
• Сцена 3 (25–38 сек): Літній майданчик кав’ярні біля порту. Візуалізація: столик під тентом, офіціант у білому фартуху несе каву й газету. Німецький колоніст-інженер у світлому капелюсі та жилетці показує креслення парового млина російському чиновнику в зеленому віцмундирі: «Guten Tag! Наші нові млини дадуть удвічі більше сортового борошна на експорт!» Чиновник відповідає: «Превосходно, казна це схвалить!»
• Сцена 4 (38–45 сек): Загальний план вулиці, де змішуються мови, сміх і звуки хвиль. Фінальний напис на екрані: «Одеса 1840-х: Вавилон на Чорному морі, де кожен голос будував спільне багатство».

11. Напиши есе (5–7 речень) на тему «Чому важливо зберігати пам’ять про багатонаціональну історію українських земель?». Це має бути не переказ параграфа, а твоя власна думка, заснована на вивченому матеріалі. Поясни, чому історія різних спільнот важлива для сучасної України, її культури та майбутнього. Поділися своїми відчуттями й усвідомленням значення цієї спадщини.

Багатонаціональне минуле показує, що українські землі століттями розвивалися як відкритий європейський перехресний простір, а не замкнена територія однієї імперії. Праця німецьких ремісників, єврейська ярмаркова торгівля, вишукана польська культура та мусульманські звичаї кримських татар спліталися з життям українського народу. Знання цієї історії допомагає нам розуміти різноманіття власних міст і цінувати внесок кожного народу в нашу спільну економіку та архітектуру. Пам’ять про співжиття різних громад спростовує імперські міфи про нібито виключно «російське освоєння» Півдня чи Сходу України. Усвідомлення цього багатоголосся робить сучасну Україну сильнішою, вчить громадянської злагоди й утверджує нашу державу як невіддільну частину великого європейського світу.

12. У тексті параграфа наведено приклади як мирної взаємодії, так і напружених відносин між національними спільнотами. Наведи по одному прикладу з тексту:

• Господарська співпраця / взаємодія:

Спільні торговельні зв’язки кримських татар з українським населенням Півдня, де продавали сіль, вино, худобу й тютюн, а також переймання українськими селянами німецьких сівозмін, удосконалених плугів і віялок.

• Культурний взаємовплив:

Відвідування кримськими татарами й вірменами спільних кав’ярень, де люди разом слухали читання преси та обговорювали новини, а також запозичення у кулінарії, садівництві й орнаментиці між жителями Півдня.

• Нерівність або потенційний конфлікт:

Утиски імперської влади щодо мусульманського населення Криму з відбиранням земель на користь нових переселенців, що примушувало татар емігрувати, та антиєврейські обмеження через смугу осілості й ліквідацію кагалів.

На основі наведених прикладів зроби короткий висновок (2–3 речення): Як співпраця, культурний обмін і суперечності між національними спільнотами проявлялися в повсякденному житті людей? Як вони впливали на формування багатонаціонального обличчя українських земель?

Співпраця та взаємний культурний обмін проявлялися на щоденних ярмарках, у спільній праці в полі та запозиченні ремісничих секретів і рецептів. Водночас імперські заборони та штучна станова нерівність створювали напругу між громадами й владою. Попри всі утиски, саме таке поєднання традицій зробило українські землі багатогранним і неповторним полікультурним краєм.

13. На основі тексту параграфа проаналізуй, які привілеї (переваги, надані державою) та які обмеження (утиски чи дискримінаційні заходи) мали різні національні спільноти. Заповни таблицю, використовуючи конкретні приклади з тексту (для спільнот: Німці-колоністи, Росіяни, Поляки, Євреї (у Російській імперії), Кримські татари):

Національна спільнота	Привілеї (переваги від держави)	Обмеження (утиски, дискримінація)
Німці-колоністи	Звільнення від рекрутчини та податків на 10 років, наділення землею (65 десятин на родину), позика 500 рублів, свобода віросповідання та автономія колоній.	Ізольованість у межах поселень під урядовим наглядом, відсутність впливу на загальноімперське управління.
Росіяни	Статус «державотвірної» нації, переважний доступ до чиновницької служби, судів та армії, державна підтримка російськомовної освіти, преси, театрів і православної церкви.	Жорсткий поліцейський нагляд, цензурні обмеження друку й освіти, дія кріпацтва для селян.
Поляки	Збереження земельних володінь (8% шляхти володіли 90% угідь Правобережжя), провідні позиції в економіці, маєтках, культурі та освіті на початку століття.	Русифікація після повстань 1830–1831 і 1846 рр., закриття польських шкіл і гімназій, «розбір шляхти» та політика урядового «злиття» Правобережжя з імперією.
Євреї (у Російській імперії)	Тимчасове збереження внутрішнього самоврядування (кагалів до 1844 р.), дозвіл на вільне пересування тільки для купців 1-ї гільдії та осіб із вищою освітою.	Запровадження смуги осілості, заборона жити в Києві та займатися сільською орендою, рекрутчина для хлопчиків-кантоністів, примусова русифікація шкіл і ліквідація кагалів у 1844 р.
Кримські татари	Тимчасове визнання мусульманських норм у сімейних справах та дія судів за шаріатом, початкове збереження мечетей і медресе.	Ліквідація державності, впровадження російської адміністрації, скорочення вакуфних земель, відчуження угідь на користь російських поселенців, що спричинило масову еміграцію.

• За якими принципами імперська влада надавала привілеї або вводила обмеження для різних етнічних груп? Чим це було викликано?

Влада керувалася принципом економічної вигоди та політичної лояльності до корони. Пільги отримували німці для освоєння та піднесення господарства Півдня, а росіяни — для зміцнення імперського апарату й русифікації. Обмеження та утиски застосовували до груп, які вважали нелояльними чи політично небезпечними (поляки після повстань) або культурно чужими (євреї через смугу осілості, кримські татари через відчуження земель).

• Які наслідки мало таке ставлення для розвитку багатонаціонального суспільства на українських землях?

Нерівноправне становище консервувало замкненість етнічних громад і гальмувало формування єдиного суспільства. Привілеї для росіян та утиски корінних народів і меншин викликали міжнаціональне напруження, а тиск русифікації став поштовхом до розвитку модерного українського та польського визвольних рухів.