16. Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні

Зміст

Пригадайте, які факти історії Наддніпрянської України в першій половині XIX ст. свідчили про кризу кріпосницької системи.

Про кризу кріпосницької системи свідчили такі факти:

• Низька продуктивність праці кріпаків через відсутність зацікавленості в результатах панщини.
• Масове розорення поміщицьких маєтків та їх застава в державних кредитних установах.
• Збідніння селян через збільшення панщини до 5–6 днів на тиждень або введення місячини.
• Гальмування промислового перевороту через брак вільного ринку найманої робочої сили.
• Постійні селянські протести, втечі та збройні виступи, зокрема рух під проводом Устима Кармелюка на Поділлі.

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

За навчальним текстом визначте причини ліквідації кріпацтва в Наддніпрянській Україні. Чи можна назвати селянську реформу вимушеним кроком з боку російського самодержавства? Свою думку обґрунтуйте.

Головними причинами ліквідації кріпацтва були економічна неефективність примусової праці, дефіцит вільнонайманих робітників для промислових підприємств, гальмування торгівлі та розвитку міст. Поштовхом до змін стала поразка Російської імперії у Кримській (Східній) війні 1853–1856 років, яка викрила загальну військово-технічну відсталість імперії та спричинила хвилю селянських заворушень.

Селянська реформа була вимушеним кроком царської влади. Імператорський уряд зважився на зміни через загрозу масштабного народного повстання та неможливість утримувати статус великої держави без модернізації економіки, що підтверджують слова Олександра II про необхідність скасувати кріпацтво «зверху, ніж чекати, поки воно почне скасовуватися знизу».

ПОМІРКУЙМО!

Поміркуйте, які події під час Східної війни могли підштовхнути царя до ліквідації кріпосного права.

До реформи царя підштовхнули військові поразки, здача Севастополя та викриття технічної відсталості російської армії. Додатковим чинником стали масові антикріпосницькі рухи — «Київська козаччина» 1855 року та «Похід у Таврію за волею» 1856 року, коли селяни записувалися до ополчення задля отримання волі й після війни відмовлялися повертатися під владу поміщиків.

Скористайтеся е-додатком і проаналізуйте статистичну інформацію щодо чисельності кріпаків в українських губерніях. Визначте, де чисельність кріпаків була найбільшою, а де — найменшою. Із чим це пов’язано, на вашу думку?

Найбільшою частка кріпаків була в губерніях Правобережної України (у Подільській губернії вона сягала близько 60%, високою була й у Київській). Найменшою кількість кріпаків була в губерніях Південної України (у Таврійській губернії — приблизно 6%).

Це пояснюється історією освоєння регіонів. На Правобережжі здавна існували великі поміщицькі маєтки (латифундії), де вирощували зерно та цукрові буряки за допомогою праці кріпаків. Південна Україна заселялася пізніше, тому влада залучала туди вільних поселенців, державних селян, козаків та іноземних колоністів, що сприяло переважанню особисто вільного населення та розвитку найманої праці.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Прочитайте документ, визначте, які зміни в становище селянства він вносив.

Документ «Із загального положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності» закріплював такі зміни:

• Повну й остаточну ліквідацію кріпосного права на поміщицьких селян і дворових людей.
• Надання селянам статусу вільних сільських обивателів та їх зрівняння в загальних цивільних правах з іншими верствами.
• Право вільно торгувати, відкривати й утримувати ремісничі, торговельні та фабричні підприємства.
• Дозвіл записуватися в ремісничі цехи, вступати до купецьких гільдій та укладати комерційні угоди.

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Працюючи з текстом параграфа, доповніть запропоновану авторами схему. Поясніть, чим були зумовлені суперечності у проведенні селянської реформи 1861 р.

Зміст схеми:

• Зміни в становищі селянства (позитивні риси): скасування особистої залежності від поміщика; надання громадянських прав (одруження без дозволу, укладання договорів, відкриття підприємств, торгівля); право переходу до інших станів та здобуття освіти; виділення земельних наділів; вигідніші умови наділення землею для державних селян.
• Суперечності реформи (негативні риси): збереження станової неповноправності селян (подушний податок, рекрутські набори, тілесні покарання); відрізання до третини селянських земель на користь поміщиків («відрізки»); передача селянам найгірших ділянок; обов’язок відробляти повинності у статусі тимчасовозобов’язаних; завищена оцінка вартості землі та необхідність виплачувати викупні платежі державі протягом 49 років під відсотки.

Суперечності реформи були наслідком прагнення самодержавства захистити майнові інтереси поміщиків — головної опори трону. Влада прагнула запобігти селянському бунту й відкрити шлях капіталістичному розвитку, але водночас зберегла монополію поміщиків на землю та переклала весь фінансовий тягар викупу на селянство.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Чому, на думку історика, і землевласники, і селяни сприймали реформу із засторогою?

Землевласники остерігалися реформи через втрату абсолютної влади над селянами, позбавлення частини земельних володінь та втрату монополії на промислову діяльність у селі. Селяни були розчаровані тим, що не отримали повної свободи із землею задарма: їх змусили викуповувати зменшені наділи за завищеними цінами та брати на себе багаторічні борги перед державою.

ПОМІРКУЙМО!

1. Висловіть припущення, чи міг відбутися зображений епізод насправді. Свою думку обґрунтуйте.

Цей епізод не міг відбутися в реальності. Текст Маніфесту від 19 лютого 1861 року в березні зачитували священники в церквах та повітові чиновники на місцях. Імператор Олександр II особисто зачитав документ лише військовим у Михайлівському манежі Санкт-Петербурга, а перед народом на Смольній площі він не виступав. Картина є зразком офіційного імперського міфу.

2. Чи можна назвати картину пропагандистською?

Картину Олексія Ківшенка можна вважати пропагандистською. Вона створена у 1880 році на замовлення влади для формування культу монарха як «Царя-Визволителя», демонстрації вигаданої єдності самодержця з народом та зменшення революційної напруги в суспільстві.

НАСЛІДКИ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ 1861 Р.

1. Ознайомтеся зі змістом таблиці та поясніть, чим був зумовлений суперечливий характер наслідків реформи. У чому виявилася недалекоглядність російського самодержавства під час проведення реформи?

Суперечливий характер наслідків реформи виник через спробу влади поєднати ринкову модернізацію зі збереженням поміщицького землеволодіння. Скасування кріпацтва та виникнення ринку вільнонайманої праці поєднувалися з малоземеллям і борговим тягарем викупної операції.

Недалекоглядність царату виявилася в намаганні догодити дворянству ціною зубожіння селян, які становили більшість населення імперії. Зберігши напівкріпосницькі пережитки та малоземелля, влада створила ґрунт для майбутніх соціальних потрясінь.

2. Як, на вашу думку, суперечливий характер селянської реформи у подальшому вплинув на розвиток Російської імперії?

Реформа стимулювала розвиток промисловості й залізничного будівництва завдяки вивільненню робочих рук, проте законсервувала бідність на селі. Через малоземелля та непосильні викупні платежі селяни не могли купувати промислові товари, а ненависть до поміщиків постійно зростала. Невирішене аграрне питання стало головною рушійною силою революцій початку XX століття, що призвели до розпаду імперії.

3. Запропонуйте власний варіант селянської реформи, який дозволив би, на вашу думку, запобігти названим суперечностям.

Для запобігання кризі реформа мала містити такі положення:

• Передати у власність селянських родин усю землю, якою вони фактично користувалися до 1861 року, без урізання на користь поміщиків.
• Здійснити компенсацію поміщикам коштом державного бюджету без нарахування викупних відсотків на селян.
• Одразу скасувати стан тимчасовозобов’язаних, рекрутчину, подушний податок і кругову поруку общини, гарантувавши повну свободу пересування й вибору професії.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Сучасний малюнок на тему аграрної реформи 1861 р. створено за мотивами карикатури ХІХ ст. «Перехід із кріпацького стану в тимчасовозобов’язаний, тобто у вир». Визначте, хто зображений на сучасному малюнку. Які настрої героїв малюнка намагався зобразити автор?

На малюнку зображені селянин, поміщик-дворянин та царський чиновник.

Автор передав різкий контраст між персонажами: селянин відчуває розгубленість, страх і безпорадність перед безоднею нових податків та обов’язків. Поміщик і чиновник зображені спокійними й упевненими у власній владі, вони холоднокровно штовхають селянина у «вир» боргової залежності, дбаючи лише про власні вигоди.

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні».

• Можу назвати причини і привід до скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні: головними причинами були криза кріпосницького ладу, розорення поміщиків, низька продуктивність праці та брак вільної робочої сили для промисловості, а безпосереднім поштовхом стали поразка в Кримській війні та масовий селянський рух.
• Можу пояснити, як змінився правовий статус селянства внаслідок аграрної реформи: селяни стали особисто вільними й отримали базові громадянські права (купувати майно, укладати договори, торгувати, одружуватися без дозволу пана), хоча тимчасово мусили відбувати повинності у статусі тимчасовозобов’язаних і несли станові тягарі (рекрутчина, подушний податок).
• Можу визначити позитивні аспекти та суперечності реформи: позитивом було звільнення селян від кріпацтва та виділення їм землі, а суперечностями — зменшення площі наділів через «відрізки», передача селянам гірших земель і 49-річні викупні платежі за завищеними цінами.
• Можу визначити наслідки реформи для соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини: реформа дала старт швидкому розвитку капіталізму, розбудові залізниць та формуванню ринку праці, але водночас зберегла велике поміщицьке землеволодіння, посилила малоземелля селян і призвела до аграрного перенаселення.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. У Російській імперії до 1917 р. реформу 1861 р. називали Великою, а імператора Олександра ІІ — Визволителем. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою?

Я вважаю, що офіційна імперська оцінка реформи є перебільшеною та однобічною. Це тому, що особиста воля селян не супроводжувалася реальною економічною незалежністю. Наприклад, селяни втратили до 30% своїх земель через «відрізки», отримали гірші ділянки та потрапили у 49-річну боргову кабалу через викупні платежі. Отже, реформа проводилася насамперед в інтересах поміщиків, тому назва «Велика» та титул «Визволитель» були радше пропагандистськими гаслами влади.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Проаналізуйте ілюстрований колаж і визначте, на яких недоліках реформи акцентують увагу автори. Розтлумачте сенс карикатури.

Колаж звертає увагу на несправедливий розподіл угідь: дворяни залишили собі 46% найкращих земель, держава і церква володіли 8%, а мільйони селян отримали лише 46% обрізаних наділів, які до того ж довелося викуповувати.

Сенс карикатури з журналу «Шершень» за 1906 рік полягає у висміюванні селянського безземелля. Народні приказки «Поле — курці лапою ніде ступити» та «Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає» показують мізерність отриманих ділянок, які не могли прогодувати селянську родину й змушували людей знову йти в найми до поміщиків на кабальних умовах.