§ 15. Розвиток музики, театру, образотворчого мистецтва й архітектури (Пометун)

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Розгляньте зображення. Запишіть дві асоціації, які у вас виникли, і одне запитання щодо цього твору, на яке ви хотіли б отримати відповідь у підручнику. Презентуйте свої думки класу. Найбільш цікаві асоціації та запитання запишіть на дошці й поверніться до них наприкінці заняття. (Капітон Павлов. «Діти будують картковий дім», 1837 р.)

Дві асоціації: безтурботне дитинство та крихкість будівлі з карт.
Запитання до підручника: чому тогочасний художник обрав сюжетом картини звичайну дитячу гру і що це говорить про тогочасний живопис?

1. ЯКІ БУЛИ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТОГОЧАСНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Чому музичне мистецтво цього періоду було майже забуте в наступні роки, незважаючи на появу талановитих творів і видатних композиторів? Чому доля українських митців була нелегкою, а подекуди й драматичною?

Більшість музичних творів не видавали за життя авторів, і вони залишалися лише в рукописах. Російська імперія привласнювала здобутки талановитих українців та називала їхню музику частиною власної культури.
Доля митців складалася важко через постійний тиск імперської влади, заборону українських співів та бідність. Талановиті виконавці були змушені виїжджати до Петербурга заради творчості, а вдома стикалися з переслідуваннями, як це сталося з Артемієм Веделем і Максимом Березовським.

ДОСЛІДІТЬ

Що спільного мають життєві і творчі шляхи Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Артемія Веделя? Чи можна вважати їхні біографії свідченням утисків української культури з боку російської влади?

Усі троє композиторів народилися в Україні, мали видатний музичний хист і винятковий голос. Вони здобули авторитетну освіту, зокрема в Італії, та збагатили світову музику духовними концертами й світськими творами.
Їхні біографії є прямим доказом утисків української культури. Імперія викачувала таланти з українських земель до столиці. В Україні царська влада забороняла традиційні канти й колядки та закривала хорові колективи. Найяскравішим свідченням переслідувань стала доля Артемія Веделя, якого за релігійні й політичні переконання без суду запроторили на дев’ять років до божевільні.

2. ЩО БУЛО ХАРАКТЕРНИМ ДЛЯ ТОГОЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості розвитку тогочасного театру?

У цей час існували кріпосні панські театри, міські професійні сцени та аматорські гуртки при навчальних закладах. Спершу вистави ставили російською чи іноземними мовами для знаті. Справжній злам стався з появою п’єс Івана Котляревського, завдяки яким на сцену прийшли жива українська мова, народні сюжети та реалістичні образи простих людей.

ДОСЛІДІТЬ

Прокоментуйте думки сучасної дослідниці історії українського театру. Що вона стверджує? Який зв’язок наголошує?

Дослідниця стверджує, що природний хист Михайла Щепкіна та Карпа Соленика допоміг вивести театральне мистецтво зі штучних рамок і повернути його до народного коріння.
Вона наголошує на прямому зв’язку між розвитком театру та національним відродженням. Театральне життя відбивало суспільну напругу, а щира українська гра на сцені допомагала українцям усвідомлювати власну національну ідентичність.

3. У ЧОМУ ПОЛЯГАЛИ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Які чинники і як впливали на розвиток живопису на українських землях? Наведіть приклади.

На живопис впливали поширення освіти, відкриття художніх класів при університетах, діяльність поміщиків-меценатів та утвердження реалізму замість класичних канонів. Митці дедалі більше цікавилися характерами й побутом звичайних селян і міщан.
Наприклад, Василь Тропінін під час перебування на Поділлі малював місцевих селян і створив картини «Дівчина з Поділля» та «Українець». Капітон Павлов викладав у Ніжині та Києві і присвячував роботи простим майстрам, зокрема на полотні «Тесля».

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте на с. 102 твори Капітона Павлова та Василя Тропініна. Що спільного, а що відмінного ви зауважили? Що свідчить про демократизм поглядів цих митців?

Спільне: обидва майстри обрали головними героями звичайних трудівників і правдиво передали їхній вигляд та національне вбрання. Вони зобразили людей із великою повагою і теплом.
Відмінне: Василь Тропінін створив романтизований і ніжний портрет подільської селянки. Капітон Павлов намалював літнього майстра за щоденною працею у виразно реалістичній манері.
Демократизм поглядів обох митців виявився у визнанні високої гідності людини праці. Вони показали селян і ремісників як самостійних і глибоких особистостей, гідних великого мистецтва.

ДОСЛІДІТЬ

1. Якою могла бути роль Василя Штернберга у становленні української культури і в процесах національного відродження?

Василь Штернберг одним із перших поєднав романтичну красу української природи з реалістичними побутовими сценами з життя народу. Його офорт «Кобзар» став титульним малюнком до першого видання книги «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року. Своїми творами він відкривав український колорит для освіченого суспільства та пробуджував зацікавлення національною минувшиною.

ДОСЛІДІТЬ

2. Які мистецькі стилі, на вашу думку, представляють подані далі та в галереї е-додатка до § 15 твори українських митців першої половини ХІХ ст.?

Ці картини представляють перехідний етап від романтизму та пізнього класицизму до реалізму.
«Портрет дружини» Аполлона Мокрицького поєднує класичну композицію та романтичний настрій. Міський краєвид Михайла Сажина «Вид на Київ» і твори Тараса Шевченка («Селянська родина», «Катерина») утверджують критичний реалізм із глибоким співчуттям до долі простих людей.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте текст. Які особливості розвитку тогочасного живопису визначають сучасні українські історики й історикиня? Чи збігаються вони з характеристиками розвитку інших жанрів культури?

Дослідники звертають увагу на пильний інтерес художників до народних образів, їхнього душевного багатства та на зближення романтизму з реалізмом. Вони зазначають, що українська тематика об’єднувала як українських діячів, так і митців іншого походження, які жили в Україні.
Ці риси цілком збігаються з процесами в літературі та театрі, де митці також відмовилися від штучних тем на користь народної мови, фольклору та справжнього народного життя.

4. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В АРХІТЕКТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які архітектурні стилі розвинулись у тогочасній архітектурі? Як змінились українські міста?

Провідним архітектурним напрямом став класицизм із прямими лініями, строгими пропорціями та колонами.
Українські міста перестали забудовувати хаотично. Старі центри перебудовували за чіткими регулярними планами навколо головних майданів. Нові міста на півдні одразу проєктували як сучасні торговельні порти та адміністративні осередки з широкими прямими вулицями.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на джерела та ілюстрації, подані на с. 105 та в галереї е-додатка до § 15, поясніть на прикладах, що було характерним для забудови нових міст.

Нові міста розбудовували за заздалегідь затвердженими генеральними планами. Вулиці креслили прямокутними кварталами з відкритим простором до річки або моря.
У планах обов’язково передбачали великі торговельні майдани, як-от Ярмаркова, Сінна чи Рибна площі в Катеринославі. Також зводили спеціальні порти, військові верфі та широкі сходи на узбережжя, як це бачимо на прикладі Миколаєва та Одеси.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте візуальні джерела на с. 106 та в галереї е-додатка і поясніть, як урізноманітнювали вигляд міст. Чому це відбувалося? Які прийоми, архітектурні елементи використовували в архітектурі в Україні в першій половині ХІХ ст.?

Вигляд міст збагачували зведенням монументальних адміністративних будівель, навчальних корпусів, торгових рядів і контрактових будинків. Міста росли завдяки розвитку торгівлі, ярмарків та збільшенню кількості студентів і міщан.
Архітектори широко застосовували колонади, симетричні портики з трикутними фронтонами, високі світлі вікна та гладенькі оштукатурені стіни у стилі класицизму.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які найбільші досягнення українського музичного мистецтва цієї доби?

Головними досягненнями стали хорові концерти Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя. Березовський створив «Симфонію до мажор», яка стала однією з перших симфоній вітчизняної музики. Семен Гулак-Артемовський успішно дебютував як оперний співак у Флоренції. Також у великих містах з’явилися перші філармонічні й симфонічні товариства.

2. Які театральні колективи були найвідомішими в ці часи?

Найвідомішим став Полтавський аматорський театр, яким керував Іван Котляревський. Велику славу здобула трупа Харківського театру завдяки майстерності актора Карпа Соленика. Також популярним був домашній кріпосний театр поміщика Дмитра Трощинського в селі Кибинці на Полтавщині, де виставами опікувався Василь Гоголь.

3. Яких художників першої половини ХІХ ст. та їхні твори ти знаєш?

Відомі художники цього часу:

• Капітон Павлов — картини «Тесля», «Діти будують картковий дім».
• Василь Тропінін — портрети «Дівчина з Поділля», «Українець», «Пряля».
• Василь Штернберг — пейзаж «Садиба Г. Тарновського в Качанівці», офорт «Кобзар».
• Тарас Шевченко — картини «Катерина», «Селянська родина», серія офортів «Живописна Україна».
• Михайло Сажин — акварель «Вид на Київ».
• Аполлон Мокрицький — «Портрет дружини».
• Глафіра Псьол та Марія Раєвська-Іванова — портрети тогочасних письменників і громадських діячів.

4. Які архітектурні пам’ятки було зведено в цей період?

У цей час спорудили пам’ятник поверненню Києву магдебурзького права, церкву-ротонду на Аскольдовій могилі та Контрактовий будинок на Подолі в Києві за проєктами Андрія Меленського. Також звели ансамбль круглої Олександрівської площі в Полтаві, Бульварні (Потьомкінські) сходи в Одесі, університет святого Володимира в Києві, інститути шляхетних дівчат у Києві й Полтаві та Торгові ряди в Білій Церкві.

5. Які нові явища порівняно з XVIII ст. можемо спостерігати в музичному й театральному мистецтві?

Музика вийшла за межі виключно церковного співу: з’явилися світські симфонії, опери, публічні міські концерти та філармонічні товариства. Театр перестав бути приватною забавкою панів чи шкільною драмою. Він перетворився на публічний заклад із народною українською мовою, творами національних авторів і правдивою реалістичною грою акторів.

6. Як образотворче мистецтво того часу було пов’язане з іншими жанрами культури?

Живопис був тісно поєднаний із літературою, музикою та театром. Художники часто малювали портрети видатних акторів і літераторів, наприклад портрет Михайла Щепкіна пензля Тараса Шевченка. Василь Штернберг оформив своїми офортами перше видання «Кобзаря». Митці змальовували кобзарів і народні обряди, об’єднуючи візуальне мистецтво з пісенним фольклором.

7. Як жанри культури були пов’язані із соціально-економічними змінами в житті населення українських земель?

Зростання міст і пожвавлення ярмаркової торгівлі вимагали зведення нових торгових будівель, готелів, театрів і портів. Для розвитку виробництва та торгівлі потрібні були грамотні люди, тому держава й громади будували гімназії та університети. Навколо них гуртувалася нова міська верства, яка активно купувала картини, відвідувала концерти та ходила до театру.

8. Чому серед композиторів та архітекторів цього періоду ми бачимо переважно чоловіків та які бар’єри існували для жінок?

Тодішнє патріархальне суспільство обмежувало права жінок і не допускало їх до вищої університетної та академічної освіти. Професії зодчого, капельмейстера чи диригента вважалися суто чоловічими. Жінки з дворянських родин могли реалізувати свій хист як меценатки, художниці-портретистки чи організаторки домашніх мистецьких салонів, як діяли Глафіра Псьол та Марія Раєвська-Іванова.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери один із жанрів мистецтва, про які йшлося в параграфі, і створи презентацію із 4–5 слайдів, яка відображатиме особливості розвитку цього жанру в першій половині ХІХ ст. Зазнач на слайдах відповідні пояснення.

План учнівської презентації на тему «Український театр першої половини XIX століття»:

• Слайд 1. Титульний: Тема «Український театр на початку XIX століття: народження живої сцени», автор та клас. Ілюстрація: портрет Івана Котляревського.
• Слайд 2. Від панських маєтків до міських театрів: Пояснення про кріпосні домашні трупи (маєток Трощинського в Кибинцях) та появу стаціонарних міських сцен у Полтаві, Києві й Харкові.
• Слайд 3. Прорив «Наталки Полтавки»: Поява п’єс Івана Котляревського 1819 року, які вперше зазвучали живою народною мовою та змалювали справжнє життя українців.
• Слайд 4. Майстри сцени — Щепкін і Соленик: Відмова від штучної декламації на користь щирих людських почуттів і природної української вимови.
• Слайд 5. Підсумки: Роль театру у збереженні мови та формуванні національної ідентичності українців.

2. Виконай завдання 15.1–15.5 до § 15 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника.

Робочий зошит

ГРЗ 1

1. Уяви, що ти — гід / гідеса, який / яка перенісся / перенеслася в Україну першої половини XIX ст. Твоє завдання — скласти ексклюзивний культурний маршрут Україною для поважних іноземних гостей, що цікавляться українським мистецтвом цього періоду. На контурній карті України познач особливими позначками та підпиши:

• Центри музичної культури: міста, де діяли опери, філармонічні товариства або навчали музики при університетах

Одеса (Філармонічне товариство та оперні вистави), Харків і Київ (музичні класи при університетах та симфонічні товариства).

• Осередки театрального життя: міста, де було збудовано перші стаціонарні театри

Львів (театр з 1785 року), Харків (театр з 1789 року), Київ та Одеса (театри з 1803 року), Полтава (театр з 1805 року).

• Архітектурні перлини класицизму: 2–3 міста, що є яскравими прикладами класичної забудови

Київ (будівлі архітектора Андрія Меленського на Подолі, Червоний корпус університету), Полтава (ансамбль Круглої площі), Одеса (Бульварні сходи та класицистична забудова Приморського бульвару).

Напиши короткий опис (3–4 речення) трьох точок твого маршруту, пояснюючи, чому саме їх варто відвідати іноземному гостю / іноземній гості, щоб зрозуміти культурне життя тогочасної України:

Пункт маршруту 1: Полтава. Місто стало колискою нової української драматургії та театру. Тут діяв стаціонарний театр під керівництвом Івана Котляревського, де грав Михайло Щепкін. Центральна площа міста вражає ансамблем класицизму із симетричними спорудами.

Пункт маршруту 2: Київ. Місто активно оновлювалося завдяки архітектору Андрію Меленському, який звів Контрактовий будинок і церкву на Аскольдовій могилі. Музичні класи при університеті готували фахівців, а в міському театрі виступали відомі трупи.

Пункт маршруту 3: Одеса. Великий морський порт і культурний осередок півдня. Тут діяли Філармонічне товариство, стаціонарний міський театр та італійська опера, а приморські бульвари й сходи стали взірцем класицистичної забудови.

Придумай рекламний слоган для популяризації свого культурного маршруту.

Відкрийте європейську гармонію та живе українське слово на зламі епох!

2. Простеж та поясни причиново-наслідковий зв’язок між соціально-економічними змінами та розвитком містобудування в Україні в першій половині XIX ст. Заповни пропуски у схемі, спираючись на інформацію з параграфа. Обґрунтуй свій варіант, навівши приклади.

Розвиток торгівлі та промисловості ➝ Зростання ролі міст, збільшення чисельності міщан і поява нових портових центрів на Півдні ➝ Активне будівництво публічних споруд (театри, університети, біржі) ➝ Формування регулярного планування міст і величних ансамблів у стилі класицизму.

Обґрунтування схеми / приклади:
Економічний підйом вимагав нових приміщень для ділових зустрічей, освіти та культурного відпочинку містян. У Києві після пожежі на Подолі звели Контрактовий будинок для укладання торговельних угод, а також монументальну будівлю університету. У Полтаві побудували регулярну Олександрівську площу з адміністративними спорудами, а в південних портах розпланували зручні набережні та монументальні площі.

3. Уяви себе журналістом / журналісткою, який / яка готує матеріал для тогочасної газети / тогочасного альманаху. Твоє завдання — провести уявне інтерв’ю з одним із видатних українських митців, щоб розповісти читачам про його творчий шлях, внесок у культуру та виклики, з якими він зіткнувся. Для виконання завдання: 1) вибери одного діяча з параграфа (композитора, актора, художника чи архітектора); 2) склади 3–4 запитання до нього; 3) напиши розгорнуті відповіді від імені вибраного митця. Для цього використай інформацію з параграфа, а також додаткові джерела (підручники, енциклопедії, інтернет-ресурси), щоб зробити їх повними та цікавими.

Інтерв’ю з композитором Артемієм Веделем.

— Пане Артемію, де ви здобули таку ґрунтовну музичну освіту і хто був вашим головним наставником?
— Основи гуманітарних знань і співу мені дала Києво-Могилянська академія. Згодом у Москві я навчався у славетного італійського маестро Джузеппе Сарті. Цей досвід допоміг мені поєднати європейську музичну майстерність з рідною духовною традицією.

— Чому після великих успіхів керівника капел у Харкові та Києві ви раптом залишили світське життя?
— Царська влада заборонила українські канти, псалми та колядки, а хорові колективи зазнавали постійних утисків. Я опинився без засобів до існування і пішов у послушники Києво-Печерської лаври, а далі відправився мандрувати містами й селами, бо вірю, що Бог живе в людському серці, а не лише в стінах храмів.

— З якими переслідуваннями вам довелося зіткнутися під час мандрів?
— Влада звинуватила мене в бродяжництві та написанні антимонархічних записів. Без суду мене оголосили душевнохворим і замкнули на довгих дев’ять років у Кирилівській божевільні в Києві.

— Який головний доробок ви залишаєте українському народові?
— Я створив близько вісімдесяти музичних творів. Серед них понад двадцять хорових духовних концертів, обробки народних мелодій та марші, які передають щиру молитву й незламну душу мого народу.

ГРЗ 2

4. Перейди до завдання 15.4 в е-додатку, переглянь фрагмент інтерв’ю директора Львівського органного залу Івана Остаповича про галицьку музичну культуру ХІХ ст. і дай відповіді на запитання.

Які головні імена та культурні осередки, згадані в тексті, мали вплив на розвиток музичного мистецтва?

Головними осередками були Перемишль та Львів (зокрема Львівська духовна семінарія), а ключовими постатями — Михайло Вербицький, Іван Лаврівський, єпископ Михайло Левицький та Іван Снігурський.

Чому, за словами Івана Остаповича, рушієм розвитку української музики на Галичині була саме Греко-католицька церква та духовна семінарія, а не світські заклади? Наведи приклади і поясни причини.

Українці в тогочасній Австрійській імперії не мали власних державних чи світських консерваторій, університетів та професійних філармоній, тому єдиною національною інституцією залишалася церква. Прикладом є Львівська семінарія та дяко-вчительський інститут у Перемишлі, де навчання співу, диригуванню та музичній грамоті було обов’язковим. Саме духовенство було найбільш освіченим прошарком, мало ресурси для створення хорів і переписування нот, що зробило церкву центром культурного збереження та розвитку.

Яку роль у розвитку музичної культури відіграли композитори-священники?

Вони заклали основу професійної музичної школи Галичини, поєднавши європейську традицію з українським народним мелосом. Священники-композитори створювали хорові колективи по селах і містечках, писали світські пісні, хори та музику до вистав, перетворивши музику на інструмент пробудження національної свідомості.

Хто такий Михайло Вербицький? Використовуючи додаткові джерела інформації опиши його внесок у розвиток музичної культури України.

Михайло Вербицький — видатний український композитор, хоровий диригент, греко-католицький священник і автор музики до Державного Гімну України («Ще не вмерла Україна»). Він став одним із перших професійних композиторів Галичини, започаткував жанр української світської хорової музики та створив понад 20 музичних п’єс для театру (зокрема знамениту співогру «Підгіряни»). Також він писав численні літургійні твори, симфонії-увертюри та віртуозно розвивав традицію гри на гітарі.

5. Вибери в параграфі один із творів образотворчого мистецтва. Уяви, що ти — музейний працівник / музейна працівниця і готуєш «Музейну картку експоната» для відвідувачів. Заповни її, використовуючи відомості з підручника та, за потреби, додаткові джерела.

Музейна картка експоната:
Назва твору: «Дівчина з Поділля».
Автор: Василь Тропінін.
Рік (або період) створення: 1821 р.
Стиль / напрям: Романтизм з елементами реалізму.
Короткий опис (що зображено):
Погрудний портрет усміхненої подільської селянки у святковому національному вбранні: білій вишитій сорочці, корсетці та з разками яскравого намиста.
Головна ідея / задум:
Показати душевну красу, гідність і чистоту простої української людини, опоетизувати народний характер.
Історичний контекст (як епоха вплинула на твір):
Зростання уваги до народних типів, етнографії та селянського життя в добу зародження національного відродження.
Цікаві факти про автора чи твір:
Художник створив картину в селі Кукавка на Поділлі, перебуваючи в кріпацтві у графа Моркова. Митець зазначав, що саме в Україні знайшов свою майстерність.
Мої враження:
Полотно зачаровує світлим теплим поглядом дівчини, щирістю образу та уважним відтворенням національного строю.

6. Вибери в параграфі одну з пам’яток архітектури та підготуй розгорнутий план віртуальної екскурсії. Уяви, що ти — гід / гідеса, який /яка веде групу туристів і розповідає їм про цю пам’ятку. У своїй екскурсії згадай про автора (архітектора), історію створення, особливості стилю та значення пам’ятки для української культури. За бажанням додай цікаві факти або легенди. Під час підготовки користуйся підручником і додатковими джерелами інформації.

План віртуальної екскурсії: «Контрактовий будинок у Києві: серце ділового й культурного Поділля»

1. Вступне слово та локація пам’ятки. Збір групи на історичній Контрактовій площі Подолу та знайомство з її головною спорудою.
2. Трагедія та нове народження Подолу. Велика пожежа 1812 року та ухвалення плану забудови київського головного торговельного осередку.
3. Творці споруди. Автор первинного задуму Вільям Гесте та втілення проєкту під керівництвом київського архітектора Андрія Меленського у 1815–1817 роках.
4. Архітектурні риси класицизму. Аналіз будівлі: симетрія, стримані геометричні лінії, парадний чотириколонний портик дорійського ордера та внутрішній зал із чудовою акустикою.
5. Контрактові ярмарки та відомі гості. Значення будинку для підписання купчих угод і виступів знаменитостей того часу, серед яких був видатний піаніст Ференц Ліст, а також письменники Адам Міцкевич і Микола Гоголь.
6. Підсумок екскурсії. Роль Контрактового будинку як збереженого символу європейських торгово-культурних зв’язків української столиці.

ГРЗ 3

7. Перейди до завдання 15.5 в е-додатку і переглянь фрагмент відеорозповіді про кріпосні театри. Використовуючи інформацію з підручника та відео, дай розгорнуті відповіді на запитання.

КРІПОСНІ ТЕАТРИ

Що спільного й відмінного мали домашні театри в поміщицьких маєтках та професійні міські театри?

Спільним був європейський репертуар: скрізь ставили опери, класичні драми й масштабні балети за французькою та італійською модою, а постановами керували запрошені іноземні балетмейстери й диригенти.

Відмінність полягала в правовому статусі артистів і доступності. У маєтках на сцені виступали безправні підневільні кріпаки суто для розваги свого пана та його гостей, тоді як міські театри зводилися для широкої міської публіки та наймали вільних акторів.

Чому, на твою думку, кріпосні театри втратили перспективу?

Кріпосна система трималася на тотальному примусі, жорстоких фізичних покараннях і повній відсутності творчої свободи для артистів. Такий театр залежав лише від примхи одного дворянина, який міг будь-якої миті розігнати трупу, відправити актора на важкі роботи чи просто продати його.

Які чинники сприяли виникненню професійних театрів?

Головним поштовхом стали успішні виступи приватних труп, які вражали містян своїм професійним рівнем. Зокрема, після грандіозних гастролей балетної трупи Дмитра Ширая кияни були настільки захоплені побаченим, що влада була змушена терміново збудувати перший стаціонарний міський театр у Києві.

Як зміна публіки (від освіченої еліти до простолюду) вплинула на стиль акторської гри?

Дворяни орієнтувалися на витончену академічну техніку танцю, строгі правила класичного балету та складні міфологічні сюжети. Для ширшої міської та простої публіки постановки стали вимагати більшої емоційності, доступних народних образів, динаміки та зрозумілої кожному драматичної гри.

Як театри (зокрема аматорські) сприяли збереженню та розвитку української національної ідентичності?

Через народні сюжети, рідну мову, пісні й побутові образи аматорські сцени допомагали українцям зберігати власну культуру в умовах імперського тиску. Вони виводили на сцену живих народних персонажів замість запозичених іноземних драм, гуртуючи навколо цього українську інтелігенцію та глядачів.

8. Знайди в параграфі не менше трьох прикладів впливу європейських мистецьких традицій на українське мистецтво. Запиши їх. Стисло поясни, у чому проявився цей вплив (наприклад, у запозиченні стилю, техніки, жанру, тем тощо). Опиши, як він вплинув на розвиток українського мистецтва.

1. Музичне мистецтво та європейська освіта. Дмитро Бортнянський і Максим Березовський навчалися в Італії та здобули академічні звання, а Семен Гулак-Артемовський дебютував у Флорентійській опері. Цей вплив проявився в засвоєнні жанрів опери, симфонії та духовного хорового концерту, що піднесло українську музику до найвищих європейських стандартів.
2. Архітектурний класицизм. Будівництво театрів за європейським зразком зі сценою-коробкою, ярусами лож і портиками з колонадами античного типу охопило Львів, Харків, Київ, Полтаву та Одесу. Запозичення раціонального планування змінило вигляд міських центрів та сформувало парадні архітектурні ансамблі.
3. Графіка й техніка офорту. Василь Штернберг та Тарас Шевченко перейняли західноєвропейські техніки гравірування й створили альбоми та окремі твори реалістичного напряму. Це дало поштовх виданню серії «Живописна Україна» та підняло документальну фіксацію національної спадщини на новий рівень.

9. Поміркуй над твердженням: «Мистецтво першої половини ХІХ ст. відображало зміни в житті населення українських земель». Чи погоджуєшся ти з ним? Якщо ні — сформулюй власну тезу щодо цього питання.

Це твердження повністю правдиве, адже культура цієї доби рішуче відмовилася від палацової пишності на користь реалістичного відтворення повсякденного життя, побуту та прагнень простого народу.

Наведи приклади з живопису, театру та архітектури першої половини ХІХ ст., які підтверджують твою думку. Поясни, чому цей приклад є аргументом на підтримку твоєї позиції.

• Живопис: полотна Тараса Шевченка «Селянська родина» та «Катерина» зосереджують увагу на драмі звичайної селянки й теплоті хатнього побуту. Це доводить, що головним героєм мистецтва стала проста людина, а не аристократ.
• Театр: створення «Наталки Полтавки» Іваном Котляревським та гра Михайла Щепкіна на сцені Полтавського театру передавали правдиві характери та живу народну мову. Це підтверджує рух суспільства до усвідомлення власної національної гідності.
• Архітектура: будівництво Контрактового будинку в Києві та торгових рядів у Білій Церкві пов’язане з розквітом ринкових відносин, ярмарків і підприємництва. Це показує пряму відповідь архітектури на економічні запити населення.

Стисло підсумуй, як мистецтво допомагає краще зрозуміти історію та життя людей у відповідну епоху.

Мистецькі твори фіксують реальний одяг, архітектурний простір, мовні особливості та душевний стан тогочасних людей. Завдяки картинам, будівлям і театральним текстам сучасний дослідник бачить живий внутрішній світ предків, а не лише сухі історичні факти.