Українські землі під час Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр.
Пригадайте, якими були причини російсько-турецьких війн кінця XVIII ст.
Головними причинами було прагнення Російської імперії здобути вихід до Чорного моря для розвитку торгівлі, створити власний військовий флот, розширити кордони за рахунок земель Північного Причорномор’я, Приазов’я та Криму, а також посилити свій вплив на Балканах. Османська імперія намагалася повернути втрачені території, відновити контроль над Кримським ханством і зупинити просування Росії на південь та Кавказ.
1. ПРИЧИНИ І ТЕАТРИ ВОЄННИХ ДІЙ СХІДНОЇ (КРИМСЬКОЇ) ВІЙНИ
Дізнайтеся історію Східної (Кримської) війни та визначте, які особливості соціально-економічного розвитку Російської імперії в першій половині ХІХ ст. вплинули на її результат.
На поразку Російської імперії вплинули такі соціально-економічні чинники:
- Збереження кріпосного права гальмувало розвиток ринкових відносин, вільнонайманої праці та індустріалізацію.
- Військово-технічна відсталість: армія мала застарілі гладкоствольні рушниці та вітрильний флот, тоді як противники використовували далекобійну нарізну зброю та парові панцерні судна.
- Відсутність залізниць на півдні імперії та погані ґрунтові дороги унеможливлювали швидке перекидання підкріплень, зброї та провіанту до Криму.
1. Чому, на вашу думку, Російська імперія прагнула встановити контроль над чорноморськими протоками?
Контроль над протоками Босфор і Дарданелли гарантував вільний вихід російському військовому й торговельному флоту з Чорного моря до Середземного. Це дозволило б заблокувати вхід іноземних флотів у Чорне море та відкривало шлях до панування на Балканах і Близькому Сході.
2. Чому, на вашу думку, Російська імперія прагнула контролювати православні святині в Палестині? Чи обмежувались ці наміри лише релігійними мотивами?
Вимога контролю над православними святинями в Палестині була лише дипломатичним приводом для тиску на Османську імперію. Росія прагнула отримати законне право втручатися у внутрішні справи османів під виглядом захисту православних підданих султана, щоб поступово розчленувати Османську імперію та розширити свої володіння.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Скористайтесь е-додатком та перегляньте навчальне відео про Східну (Кримську) війну. Складіть перелік фактів, які свідчили про відсталість Російської імперії як чинник поразки у цій війні. Поміркуйте, який вихід із ситуації мав шукати царський уряд.
Факти, що свідчили про відсталість Російської імперії:
- Російський вітрильний флот не міг на рівних протистояти англо-французькому паровому флоту.
- Піхота використовувала гладкоствольні рушниці, які суттєво поступалися за дальністю та влучністю нарізним штуцерам союзників.
- Відсутність залізниць у напрямку Криму змушувала возити всі вантажі волами, через що доставка тривала місяцями.
- Криза кріпосницької економіки виснажила бюджет, а інтендантська служба страждала від корупції та крадіжок.
- Санітарно-медична служба перебувала в занепаді, що спричинило масову загибель солдатів від тифу, холери та гангрени в шпиталях.
Виходом із ситуації було негайне проведення модернізації: скасування кріпацтва, перехід до вільнонайманої праці, будівництво залізниць, технічне переозброєння армії та реформування системи управління.
2. ВІЙНА І НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте історичну карту і складіть розповідь про вплив подій Східної (Кримської) війни на українські землі та їхнє населення.
Українські землі стали головною прифронтовою зоною та тиловою базою для російської армії, через що місцеве населення зазнало величезних труднощів.
Селян масово забирали до армії та ополчення, а їхні господарства обклали додатковими поборами: реквізували хліб, борошно, фураж і худобу. Через відсутність залізниць українські селяни мусили відбувати важку підводну повинність — транспортувати гармати, набої та поранених на возах до Криму. Це призвело до розорення господарств і масової загибелі робочих волів.
Зростання визиску та чутки про отримання волі за військову службу викликали масштабні протести: антикріпосницький рух «Київська козаччина» у 1855 році та похід селян «У Таврію за волею» у 1856 році. Справжньою трагедією стала війна для кримських татар. Російська влада підозрювала їх у зраді, вдавалася до репресій і насильницьких утисків, що змусило понад 140 тисяч кримських татар залишити рідну землю й емігрувати до Османської імперії.
В е-додатку до підручника перегляньте відео про Ф. Найтінгейл. Дізнайтеся, хто з українських жінок був нагороджений медаллю її імені.
Медаллю імені Флоренс Найтінгейл — найвищою міжнародною відзнакою Міжнародного Червоного Хреста для медичних сестер — нагороджено понад 25 українок. Серед них:
- Марія Щербаченко — військова санітарка часів Другої світової війни, яка під час форсування Дніпра винесла з поля бою 112 тяжкопоранених бійців.
- Людмила Чернова, Валентина Басова, Наталія Яковлева, Лариса Кисіль, Ірина Широченко, Валентина Присяжнюк — медичні сестри та волонтерки Червоного Хреста, нагороджені за порятунок поранених і допомогу цивільному населенню в умовах сучасних бойових дій в Україні.
3. НАСЛІДКИ СХІДНОЇ (КРИМСЬКОЇ) ВІЙНИ
ФАКТ ЧИ ФЕЙК?
Існує версія, що будівництво першої залізниці в Україні пов’язане зі Східною війною. Перевірте достовірність цієї інформації за допомогою відкритих джерел інформації.
Це факт. Першу залізницю на території сучасної України побудували британські військові на початку 1855 року під час оборони Севастополя. Вона називалася Великою Кримською центральною залізницею, мала протяжність близько 23 км і з’єднувала порт Балаклави з позиціями союзників. Нею підвозили боєприпаси й провіант та вивозили поранених. Хоча після війни колії розібрали, хронологічно вона з’явилася раніше за стаціонарні залізниці Львів — Перемишль (1861 р.) та Одеса — Балта (1865 р.).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українські землі під час Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр.».
Можу назвати причини та хронологічні межі Східної (Кримської) війни:
Війна тривала впродовж 1853–1856 років. Причинами стали загострення «східного питання», експансія Росії на Балканах, її спроби встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли, а також прагнення Османської імперії, Великої Британії та Франції зупинити російську експансію в басейні Чорного моря та на Близькому Сході.
Можу визначити роль воєнних дій на українських теренах в подіях Східної (Кримської) війни:
Кримський півострів став головним театром воєнних дій, де відбулися ключові битви на річці Альма, під Балаклавою, Інкерманом та тривала 349-денна оборона Севастополя (1854–1855 рр.). Інші українські губернії стали головною тиловою базою армії, забезпечуючи її продовольством, транспортом і рекрутами.
Можу назвати причини поразки Російської імперії у війні:
Поразку зумовили загальна криза кріпосницької системи, технічна відсталість (вітрильний флот і гладкоствольні рушниці проти парового флоту й нарізних штуцерів противника), відсутність залізниць на півдні, проблеми з логістикою, корупція серед військових чиновників та міжнародна ізоляція.
Можу назвати наслідки Східної війни для населення українських земель:
Для українського населення війна обернулася розоренням господарств через реквізиції, виснажливою підводною повинністю та людськими втратами. Це викликало вибух селянських повстань («Київська козаччина», «У Таврію за волею»). Для кримських татар наслідками стали тиск імперської влади, звинувачення в зраді та масова еміграція понад 140 тисяч осіб до Османської імперії.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть у класі причини селянських рухів часів Східної (Кримської) війни. Чи спостерігалися подібні впливи воєн на селян в попередні часи? Чому, на вашу думку, саме в умовах війни загострилося селянське питання?
Причинами селянських рухів стало катастрофічне погіршення життя через воєнні побори та поширення чуток про звільнення від кріпацтва за службу. Приводом до «Київської козаччини» 1855 року став маніфест про створення морського ополчення, який селяни сприйняли як повернення до козацького стану зі звільненням від поміщиків. Рух «У Таврію за волею» 1856 року був викликаний чутками, що цар дає землю й свободу всім, хто переселиться до спустошеного Криму.
Подібне відбувалося і раніше, наприклад під час війни 1812 року, коли селяни йшли в ополчення в надії на скасування кріпацтва, проте після перемоги влада знову повернула їх поміщикам.
У часи війни селянське питання загострилося через те, що саме селяни несли основний тягар забезпечення армії (гужова повинність, реквізиції коней, худоби й хліба). Виконуючи головну роль у захисті держави, селяни вимагали скасування кріпосної залежності та надання землі.
3. Попрацюйте в групах. Запропонуйте програму реформування Російської імперії, яка дозволила б подолати відставання від європейських країн.
Програма модернізації Російської імперії:
- Скасування кріпосного права, надання селянам особистої свободи, громадянських прав і польових наділів за справедливою ціною.
- Економічні перетворення: розвиток ринкової економіки, прискорене будівництво мережі залізниць, залучення приватного капіталу й розбудова важкої промисловості.
- Військова реформа: ліквідація 25-річної рекрутчини, запровадження загального військового обов’язку з коротким строком служби, повне переозброєння армії нарізною зброєю та побудова парового броненосного флоту.
- Судова реформа: створення відкритого, незалежного суду з адвокатурою та судом присяжних, рівність усіх станів перед законом.
- Реформа самоврядування: утворення виборних органів місцевого самоврядування (земств і міських дум) для вирішення місцевих господарських, шкільних та медичних питань.
- Освітня реформа: відкриття мережі початкових шкіл для подолання неписьменності та відновлення автономії університетів.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Розгляньте карикатуру і поясніть, який зміст вклав у неї автор.
У карикатурі «Запис добровольців у Росії» (1854 р.) французький художник Шарль Верньє висміює офіційну пропаганду російського самодержавства про нібито всенародний патріотичний підйом.
Саркастичний підпис («Не треба такого запалу! Немає потреби так штовхатися… кожному своя черга, мої сміливці!») контрастує із зображенням: офіцери силою, батогами й мотузками тягнуть переляканих і знесилених кріпаків до призовного пункту. Автор показує, що царська армія трималася не на добровольцях-патріотах, а на насильницькій рекрутчині та безправ’ї селян.