§ 15. Яким було становище Австро-Угорщини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. та як утворилися нові незалежні держави на Балканах
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому Австро-Угорщину називали Дунайською монархією? Висловіть припущення, з якими державами конкурувала ця імперія за вплив на Балканах.
Австро-Угорщину називали Дунайською монархією, тому що річка Дунай була головною водною артерією держави і сполучала її основні території. За вплив на Балканах імперія Габсбургів найбільше конкурувала з Російською імперією та Османською імперією.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, як складалися відносини між Австрійською імперією та Пруссією у 60-х роках ХІХ ст. Як розвиток подій у цей час вплинув на становище Відня?
У 1860-х роках між державами спалахнув гострий конфлікт за лідерство серед німецьких земель, що завершився австро-прусською війною 1866 року. Австрія зазнала поразки, втратила провідну роль у німецьких справах і поступилася Венеційською областю на користь Італії. Це послабило Відень і змусило імператора Франца-Йосифа I піти на поступки угорцям та перетворити державу на дуалістичну монархію.
ДОСЛІДІТЬ
1. Прочитайте уривок зі статті української дослідниці Наталії Єфремової. Про які особливості внутрішньої політики Габсбургів ідеться в тексті? Чим така ситуація була вигідна Відню?
У тексті йдеться про передачу польським магнатам, промисловцям та інтелігенції керівних посад у краї, де більшість населення становили українці. Відню це було вигідно, бо влада спиралася на польську еліту як на слухняний інструмент для контролю над українцями та тримала ситуацію в регіоні підпорядкованою імперському центру.
2. Розгляньте фото вулиць Відня другої половини ХІХ ст. Які деталі свідчать про високий рівень розвитку інфраструктури? Чи могли так само активно розвиватися Львів, Ужгород та Чернівці? Чому?
Про високий рівень інфраструктури свідчать просторі бруковані бульвари Рингштрассе, величні кам’яні будівлі парламенту, наявність трамвайних колій, ліхтарів освітлення та водогону. Львів, Ужгород і Чернівці розвивалися за схожими австрійськими зразками, але значно повільніше. Вони були віддаленими провінціями і не отримували таких величезних коштів, які імперська скарбниця виділяла на розбудову столиці.
ПОМІРКУЙТЕ
Яка держава контролювала Балкани протягом модерного часу? Як змінилася ситуація в ХІХ ст.? Чому?
Протягом модерного часу Балканський півострів контролювала Османська імперія. У ХІХ столітті османське панування розпалося, а балканські народи вибороли власні держави. Це сталося через глибоку господарську й політичну кризу Стамбула, піднесення визвольних повстань греків, сербів і болгар, а також через втручання великих європейських держав.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте карикатуру. Висловіть припущення, чому автор зобразив держави, які мали свої інтереси у врегулюванні «східного питання», у такому образі. Що, на вашу думку, символізує клубок?
Художник зобразив представників Великої Британії, Російської імперії та Австро-Угорщини як дипломатів над заплутаною пряжею, щоб показати надзвичайну складність міжнародних переговорів. Кожна країна боялася поступитися і тягнула нитку на себе. Клубок символізує «східне питання» — надзвичайно заплутаний вузол територіальних та національних суперечок на Балканах, який неможливо було легко розв’язати мирним шляхом.
2. Розгляньте карту. Покажіть території новоутворених держав. Поміркуйте, які виклики їм доводилося долати, зважаючи на розташування.
Новоутворені держави розташовані на південному сході Європи на Балканському півострові:
- Румунія простяглася вздовж річки Дунай і Карпатських гір, межуючи на півночі та сході з Російською імперією, а на заході — з Австро-Угорщиною;
- Сербія займала землі у внутрішній частині півострова в басейнах річок Дунай і Морава, не маючи виходу до морського узбережжя;
- Чорногорія займала невелику гірську ділянку на південному заході біля Адріатичного моря;
- Болгарія виникла як автономне князівство між річкою Дунай, Балканськими горами та Чорним морем.
Головними викликами для них були постійний військовий і політичний тиск могутніх сусідів — Австро-Угорщини та Росії, відсутність у більшості країн зручного виходу до торговельних морських шляхів, взаємні суперечки за невизначені кордони та тяжка господарська відсталість після тривалого османського панування.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Поясни значення поняття «дуалістична монархія».
Дуалістична монархія — це форма державного устрою, у якій влада поділена між двома рівноправними частинами держави. Вони мають власні уряди, парламенти й адміністрацію, але визнають владу спільного монарха та зберігають єдине керівництво армією, зовнішньою політикою і фінансами.
2. У якому році Австрія та Угорщина домовилися про дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську монархію?
Австрія та Угорщина уклали компромісну угоду про створення дуалістичної монархії в 1867 році.
3. Які балканські країни здобули незалежність наприкінці ХІХ ст., а які мали продовжувати боротьбу далі?
На Берлінському конгресі 1878 року повну міжнародну незалежність здобули Румунія, Сербія та Чорногорія. Болгарія стала лише автономним князівством, тому мусила боротися далі за повний суверенітет. Населення Боснії та Герцеговини також продовжувало боротьбу, оскільки країну передали під військову окупацію Австро-Угорщини.
4. Назви основні наслідки російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
Війна завершилася поразкою Османської імперії, підписанням Сан-Стефанського миру та скликанням Берлінського конгресу 1878 року. За його підсумками європейські держави остаточно визнали повну незалежність Сербії, Румунії та Чорногорії, утворили автономне Болгарське князівство, а Австро-Угорщина окупувала Боснію та Герцеговину.
5. Визнач основні риси розвитку Австро-Угорщини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Держава мала строкатий національний склад, тому її називали «клаптиковою монархією». Панівне становище займали німецька та угорська еліти, що викликало спротив слов’янських народів, які вимагали рівних прав і автономії. Господарство розвивалося нерівномірно: Австрія та Чехія мали передову фабричну промисловість, а східні аграрні провінції залишалися бідними.
6. Чому Османську імперію називали «хворою людиною Європи»?
Цю державу називали так через її затяжний економічний занепад, корупцію та нездатність центрального уряду утримати під контролем свої провінції. Імперія програвала війни, втрачала землі через національні повстання на Балканах і трималася лише тому, що великі європейські держави не могли домовитися між собою про поділ її володінь.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Підготуй повідомлення про те, чому Австро-Угорщину називали «клаптиковою монархією». Вислови свою думку щодо твердження про обмеженість реформ, які уряд імперії проводив для стабілізації ситуації.
Австро-Угорщину називали «клаптиковою монархією» через її надзвичайно різноманітний національний склад. Під владою однієї династії жили австрійці, угорці, чехи, словаки, хорвати, румуни, поляки та українці.
| Ознака устрою | Характеристика |
|---|---|
| Етнічний склад | Численні народи з різними мовами, релігіями та культурами. |
| Панівні нації | Владу поділили виключно німецька меншість в Австрії та угорська еліта в Угорщині. |
| Становище слов’ян | Слов’янські народи становили майже половину жителів, але не мали автономії та рівних прав. |
Твердження про обмеженість реформ є абсолютно слушним. Угода 1867 року задовольнила лише амбіції угорських дворян і зберегла імперію на деякий час. Інші народи імперії залишилися безправними, тому національна боротьба чехів, українців та південних слов’ян не вщухала, що зрештою призвело до розпаду держави в 1918 році.
Виконай завдання 15.1 і 15.2 до § 15 в е-додатку.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.