§ 15. Вплив реформ 60–70-х років XIX століття на українські землі (Хлібовська)
Згадайте, чому була проведена аграрна реформа 1861 року. Що вам про це відомо?
Аграрну реформу 1861 року провели через глибоку кризу кріпосницької системи. Кріпацтво гальмувало розвиток господарства і стало головною причиною поразки Російської імперії в Кримській війні. Реформа скасувала особисту залежність селян від панів. Селяни отримали громадянські права та можливість викупити земельний наділ.
Як ви розумієте значення понять: «самодержавство», «цензура»?
Самодержавство — це форма правління, за якої вся повнота влади належить монарху й не обмежена законами чи виборними органами. Цензура — це державний нагляд за змістом друкованих творів і преси з метою заборонити небажані для влади думки.
Чи пам’ятаєте ви, коли в українських теренах запроваджено судові установи Російської імперії? З якими подіями це було пов’язано?
Судові установи Російської імперії на українських землях уперше запровадили у 1780-х роках. Це було пов’язано з ліквідацією решток автономії Гетьманщини імператрицею Катериною II та запровадженням загальноімперського губернського устрою. Тоді давнє козацьке судочинство замінили на російські станові суди. У 1830–1840-х роках імперське законодавство остаточно витіснило дію Литовських статутів і магдебурзького права.
Упродовж уроку з’ясуйте, які реформи 60–70-х років ХІХ століття були проведені в Російській імперії, які можливості вони дали населенню українських земель. Свої відповіді оформте у вигляді історичної пам’ятки.
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА: «ВЕЛИКІ РЕФОРМИ 60–70-Х РОКІВ XIX СТ.»
| Назва реформи | Основні можливості та зміни для населення |
|---|---|
| Земська (1864) | Населення отримало право обирати органи місцевого самоврядування (земства). Вони будували дороги, відкривали безкоштовні школи та лікарні. |
| Судова (1864) | Запроваджено відкритий і рівний для всіх станів суд, змагання прокурора й адвоката та суд присяжних. |
| Освітня (1863–1864) | Університети відновили автономію. Початкові народні училища стали безстановими, а гімназії дали змогу здобувати середню освіту ширшим верствам. З’явилися перші вищі жіночі курси. |
| Цензурна (1865) | Послаблено попередній нагляд для великих книг і частини періодики. Це пожвавило видавничу діяльність. |
| Міська (1870) | Містяни-платники податків отримали право обирати міські думи. Вони самостійно опікувалися благоустроєм, водогонами, освітленням і ринками. |
| Військова (1874) | Замість довічних або двадцятип’ятирічних рекрутських наборів запроваджено загальну військову обов’язковість, значно скорочено строки служби та заборонено тілесні покарання. |
1. РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Розгляньте будівлю. Поміркуйте, що було розміщено на першому поверсі. З якою метою?
На першому поверсі будівлі Київської міської думи були розташовані торговельні лавки та приватні крамниці. Їх здавали в оренду підприємцям. Це робили для отримання постійного прибутку до міської скарбниці. За ці кошти місто сплачувало позику за спорудження будівлі та утримувало міські служби.
2. Дізнайтеся за допомогою інтернет-джерел: Яка скульптура увінчувала купол споруди, чому? На якій вулиці було побудовано міську думу? В якому році почали будівництво? Хто був архітектором? Чи збереглася будівля до наших днів?
Купол будівлі увінчувала бронзова статуя архистратига Михаїла, тому що він є давнім небесним покровителем і захисником Києва. Споруду звели на вулиці Хрещатик (на тогочасній Думській площі, яка нині є Майданом Незалежності). Будівництво розпочали в 1874 році, а завершили в 1878 році. Автором проєкту був архітектор Олександр Шіле. Будівля не збереглася до нашого часу: у вересні 1941 року під час підриву центру Києва радянськими військами споруда вигоріла, а після війни її руїни остаточно розібрали.
1. Яку освіту можна було здобути, навчаючись у школі, зображеній на світлині?
У цій школі здобували початкову освіту. Це була двокомплектна земська початкова школа з трьох- або чотирирічним терміном навчання.
2. Хто міг навчатися і за чиї кошти?
У земській школі могли навчатися сільські діти незалежно від стану — хлопчики й дівчатка. Навчання було повністю безкоштовним для учнів. Усі витрати брало на себе земство разом із добровільними грошовими внесками сільської громади.
3. Як оцінювали учнів?
Знання учнів оцінювали під час усних відповідей та письмових робіт за п’ятибальною шкалою або словесними оцінками («дуже добре», «добре», «посередньо», «погано»). Наприкінці навчального року діти складали обов’язкові іспити перед земською комісією для переведення до наступного класу або випуску зі школи.
4. Які предмети вивчали в земській школі?
У земській школі вивчали обов’язкові предмети: Закон Божий, читання, письмо, арифметику та церковні співи.
5. Хто мав право навчати школярів?
Навчати дітей мали право вчителі з дипломами вчительських семінарій або особи із середньою освітою, які склали спеціальний державний іспит на звання вчителя початкової школи. Закон Божий викладав виключно призначений священник місцевої православної парафії.
1. Визначте причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії.
Головними причинами реформ стали дві обставини:
- Потреба пристосувати самодержавство до нових умов: стрімкого розвитку промисловості, поширення вільнонайманої праці та зростання чисельності робітників, підприємців і вільного селянства.
- Необхідність зменшити гостру соціальну напругу в суспільстві після селянської реформи 1861 року.
2. Якими питаннями місцевого самоврядування займалися земства?
Земства займалися виключно місцевими господарськими та соціальними справами:
- будівництвом і ремонтом доріг та мостів місцевого значення;
- налагодженням поштового зв’язку;
- утриманням безкоштовних початкових і професійних шкіл;
- відкриттям та утриманням лікарень, фельдшерських пунктів і сиротинців;
- підтримкою селянського господарства: постачанням якісного насіння, породистої худоби, сільськогосподарської техніки, а також розвитком кредитних товариств.
3. З якою метою й коли була проведена міська реформа?
Міську реформу уряд провів у 1870 році. Її метою була передача вирішення щоденних господарських проблем у руки самих містян через виборні міські думи. Вони керували впорядкуванням вулиць, комунальним господарством, базарами, міською торгівлею та промисловістю.
PRO ІСТОРІЮ
1. Чиїм інтересам відповідав упроваджений виборчий закон?
Упроваджений виборчий закон відповідав інтересам великих дворян-землевласників та найбагатшої міської буржуазії. Завдяки високому майновому цензу саме вони отримували переважну більшість депутатських місць (гласних) у земських зібраннях і міських думах.
2. Поміркуйте, чому для селян запровадили багатоступеневу систему виборів.
Селяни становили більшість населення імперії. Багатоступеневі вибори (сільські товариства — волосні сходи — повітові виборники — земські збори) штучно відсіювали селянських лідерів на кожному етапі. Це давало імперській адміністрації змогу контролювати весь процес і не допускати до земств селян з опозиційними або радикальними поглядами.
2. РЕФОРМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ТА ДРУКУ. СУДОВА РЕФОРМА
1. Які зміни передбачали реформи в галузі освіти?
Освітні реформи передбачали кілька важливих перетворень:
- у 1863 році університетам повернули автономію, право обирати ректорів та самостійно керувати власним бюджетом;
- у 1864 році всі початкові школи стали безстановими народними училищами зі спільним навчанням хлопчиків і дівчаток;
- середню освіту поділили на класичні гімназії (готували до вступу в університети) та реальні училища (готували до вступу в технічні інститути);
- виникли державні жіночі гімназії, а в 1878 році в Києві розпочали роботу Вищі жіночі курси, де жінки вперше змогли здобувати вищу освіту.
2. У чому сутність судової реформи?
Судова реформа 1864 року стала найбільш послідовною та демократичною. Її сутність полягала в таких положеннях:
- створено єдиний суд для людей усіх станів;
- засідання суду стали відкритими для публіки та преси;
- запроваджено змагальність сторін за участю державного прокурора та незалежного адвоката;
- вину або невинуватість підсудного визначали 12 присяжних засідателів, яких обирали за жеребом з усіх верств населення;
- судді призначалися пожиттєво й були захищені від тиску місцевих чиновників і губернаторів.
3. Чому було скасовано цензуру для книг і періодичних видань?
Попередню цензуру скасували для великих книг і наукових журналів тому, що влада вважала такі видання безпечними: вони були дорогими і призначалися для вузького кола освічених читачів. Уряд послабив попередній нагляд, замінивши його судовими штрафами або заборонами вже після виходу видання у світ. Для масових і дешевих народних видань жорстку попередню цензуру зберегли.
3. ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА. РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМ
1. Що таке загальна військова повинність? Коли її було введено?
Загальна військова повинність — це обов’язкова військова служба для всіх дорослих чоловіків держави без станового поділу. Її запровадили в 1874 році замість важкої рекрутчини. Вона поширювалася на чоловіків віком від 21 до 40 років зі строком служби в армії 6 років (та 9 років у запасі) і на флоті 7 років (та 3 роки в запасі).
2. Чому реформи 60–70-х років ХІХ століття вважають половинчастими?
Реформи були половинчастими, бо вони оновили суспільне життя, але зберегли недоторканним самодержавний абсолютизм царя. Губернатори контролювали всі виборні земства, суди та школи й мали право скасовувати їхні постанови. Царська влада провела реформи не заради народовладдя, а заради власного самозбереження і посилення імперії.
3. До яких непрогнозованих результатів призвели реформи?
Земства та міські думи стали майданчиками для розвитку громадянського суспільства. Всупереч планам уряду, в Україні земства почали діяти як відкрита опозиція до імперської бюрократії. Саме в земствах виросла нова українська інтелігенція та відомі громадські діячі, які розгорнули національний рух.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. Як були пов’язані між собою аграрна реформа й реформа судочинства?
За часів кріпацтва дворянин-поміщик сам був безконтрольним суддею над своїми селянами, а селяни відповідали на свавілля бунтами й самосудом. Після скасування кріпацтва в 1861 році мільйони селян стали вільними людьми. Вони більше не підкорялися суду поміщика, тому державі знадобився новий, швидкий, єдиний і незалежний суд для вирішення цивільних та кримінальних справ.
2. Дізнайтесь, як Сергій Зарудний був пов’язаний із судовою реформою.
Сергій Зарудний народився на Харківщині й був видатним правознавцем. Він став головним творцем та ідейним натхненником Судових статутів 1864 року. Саме Зарудний наполіг на впровадженні прогресивних європейських принципів: рівності перед законом, запровадженні суду присяжних і права кожного громадянина на захист адвоката.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Дізнайтесь, як дані події пов’язані з регіоном, в якому ви проживаєте.
Ключові дати модернізації:
- 1864 рік — початок земської, судової та початкової освітньої реформ;
- 1865 рік — запровадження реформи цензури;
- 1870 рік — розгортання реформи міського самоврядування;
- 1874 рік — проголошення військової реформи.
Ці події докорінно змінили кожен український край. У Києві, Одесі та Харкові виборні міські думи почали прокладати бруківку, проводити водогін і газове освітлення. За судовою реформою у великих містах відкрили окружні суди та судові палати. За військовою реформою на українських землях утворили три військові округи з центрами в Києві, Харкові та Одесі, а в селах завдяки земствам уперше з’явилися земські школи та лікарні.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Заповніть таблицю: «Великі реформи 60–70-х років XIX століття».
| Сфера, рік | Основні нововведення | Значення |
|---|---|---|
| Земська, 1864 р. | Створення виборних повітових і губернських земств для вирішення господарських справ на місцях. | Поява місцевого самоврядування, побудова мережі земських доріг, лікарень, аптек і безкоштовних народних шкіл. |
| Судова, 1864 р. | Запровадження безстанового відкритого суду, інституту присяжних засідателів, незалежності й незмінності суддів, змагання прокурора та адвоката. | Створення найпрогресивнішої судової системи в імперії, утвердження рівності громадян перед законом і права на захист. |
| Освітня, 1863–1864 рр. | Повернення університетської автономії, створення мережі безстанових народних початкових училищ, поділ середньої освіти на класичні гімназії та реальні училища. | Розширення доступу вихідців із різних станів до знань, підготовка технічних фахівців, зародження вищої жіночої освіти. |
| Цензурна, 1865 р. | Скасування попереднього цензурного контролю для значної частини книг і періодики, запровадження покарань через суд. | Збільшення кількості приватних періодичних видань, активізація суспільно-політичних дискусій. |
| Міська, 1870 р. | Створення виборних всестанових органів міського управління — міських дум та управ на чолі з міськими головами. | Швидкий розвиток інфраструктури міст, благоустрій вулиць, будівництво водогонів, лікарень, підтримка торгівлі та промисловості. |
| Військова, 1874 р. | Ліквідація рекрутчини, перехід до загальної військової повинності для чоловіків від 21 року, скорочення строків служби, заборона тілесних покарань. | Створення навченого військового резерву, підвищення боєздатності армії, гуманізація військових порядків. |
Об’єднайтеся в групи й створіть проєкт «Вплив реформи на життя різних станів суспільства: дворян, містян, селян».
Вплив реформ на стани тогочасного суспільства:
- Дворяни: Втратили право власності на селян і монополію на судову владу. Водночас вони зберегли величезні земельні маєтки й отримали грошові викупні суми від селян. Через майновий ценз дворяни займали керівні посади в земських управах і міських радах.
- Містяни: Отримали повноцінне міське самоврядування. Купецтво та підприємці змогли брати участь у виборах і спрямовувати міські бюджети на будівництво базарів, залізничних під’їздів, освітлення та комунікацій. Молодь міщанського походження дістала доступ до реальних училищ та університетів.
- Селяни: Здобули особисту свободу, право укладати договори й займатися підприємництвом. Селяни отримали право обирати представників до земств, віддавати дітей до безкоштовних початкових шкіл і лікуватися в земських лікарів. Проте вони залишилися найбіднішим станом через викупні платежі, малоземелля та нерівні права під час виборів до земств.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Cr1TQlm1 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Cr1TQlm1.