§ 15. Архітектура та образотворче мистецтво (Власов)
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання:
• 1. Які архітектурні деталі дерев’яних будівель західноукраїнських церков викликали захоплення в чеського письменника? Хто зазвичай будував такі храми?
У чеського письменника Карела Запа захоплення викликали оригінальні триповерхові бані церков, з яких середня була вищою і найкрасивішою. Також його вразили окремі привітні дерев’яні дзвіниці та багатий внутрішній вигляд із позолоченою й кольоровою різьбою на іконостасі. Будували такі храми прості селяни-теслярі, які самі вирізьблювали прикраси для храму.
• 2. Що знаєте про традиції дерев’яного будівництва на українських теренах?
Українські майстри зводили будівлі зі зрубів без використання залізних цвяхів. Найчастіше будували тридільні храми (бабинець, нава, вівтар) та п’ятидільні споруди. Кожна частина храму мала власний купол. Поруч із церквою завжди ставили окрему ярусну дерев’яну дзвіницю.
• 3. Поділіться припущеннями, у якій частині українських земель ці традиції почали стрімко занепадати й у зв’язку з чим.
Традиції дерев’яного сакрального будівництва почали стрімко занепадати на Лівобережжі та в Подніпров’ї. Це відбувалося через розпорядження російської імперської влади та Синоду. Царський уряд заборонив зводити храми в українському національному стилі й вимагав будувати муровані церкви за типовими синодальними проєктами класицизму.
1. ЩО ХАРАКТЕРНЕ ДЛЯ АРХІТЕКТУРИ КЛАСИЦИЗМУ ТА В ЯКИХ ПАМ’ЯТКАХ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ УТІЛЕНО РИСИ ЦЬОГО СТИЛЮ?
• Як позначився перехід до класицизму в архітектурі на плануванні міст?
Перехід до класицизму привів до запровадження регулярного планування міст за генеральними планами. Замість хаотичної середньовічної забудови прокладали прямокутні квартали. Усі урядові установи почали зосереджувати в середмісті навколо центральної площі, яка ставала адміністративним ядром міста.
• Які пам’ятки на українських теренах найяскравіше втілюють риси цього стилю?
Найяскравішими пам’ятками класицизму є ансамбль Круглої площі з монументом Слави в Полтаві, Приморський бульвар із велетенськими сходами в Одесі, Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі та пам’ятник поверненню магдебурзького права в Києві, Червоний корпус Київського університету, палац Кирила Розумовського в Батурині, а також будівлі театру Скарбека, Оссолінеуму та Нової ратуші у Львові.
ПОМІРКУЙТЕ
• Чому пам’ятники, які часто ставали архітектурною домінантою класицистичних ансамблів, були засобами імперського маркування міського простору?
Ці монументи прославляли військові перемоги імперії над іншими народами або звеличували царських намісників і губернаторів. Їх навмисно ставили в центрі головних площ, щоб вони щодня нагадували жителям про непорушність імперської влади та підпорядкованість краю столиці.
• Як, по-вашому, треба ставитися до таких монументів і якою має бути їхня історична доля?
До таких споруд треба ставитися критично як до свідчень колоніального панування. Вони не повинні залишатися домінантами на головних майданах вільних міст. Їх слід демонтувати з публічного простору й переносити до історичних музеїв або спеціальних парків імперської спадщини, де фахівці пояснюватимуть їхнє справжнє пропагандистське призначення.
• Якою, на вашу думку, є роль історичних знань для подолання колоніального минулого?
Історичні знання дають людині змогу бачити різницю між нав’язаними імперськими міфами і власною культурою. Вони допомагають критично оцінювати пам’ятки минулого, відновлювати національну пам’ять та захищати суспільство від сучасних маніпуляцій.
ДОСЛІДІТЬ
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації на с. 108:
• У чому своєрідність тогочасного мистецтва скульптури?
Монументальна скульптура доби класицизму розвивалася в єдиному комплексі з архітектурою і слугувала центром міських майданів. Вона відзначалася урочистістю, античною стриманістю та широким використанням рельєфів на високих постаментах.
• На підставі зображень узагальніть визначальні риси класицистичних монументів.
Визначальними рисами класицистичних монументів є:
- Масивний високий п’єдестал у формі колони, піраміди або куба.
- Статична, урочиста й спокійна поза постаті.
- Одяг персонажів, стилізований під античну тогу або пишний парадний плащ.
- Символічні предмети в руках діяча (хрест, сувій чи князівська шапка).
- Прикрашання постаменту горельєфами, барельєфами та державною чи міською символікою.
2. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛО УКРАЇНСЬКЕ МАЛЯРСТВО ДОБИ?
• Чому кінець XVIII – початок XIX ст. уважають часом появи нового малярства?
У цей час занепало давнє релігійне малярство — іконопис. Замість нього утвердився світський живопис, який звернувся до реальних людських почуттів, побуту народу та краси природи.
• Якими жанрами започатковано світський живопис? У творчості яких художників?
Світський живопис започатковано портретним і пейзажним жанрами. Портрет розвивали вихідці з України Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський, а також Василь Тропінін і Лука Долинський. Пейзажний жанр започаткували Василь Штернберг («Садиба Г. Тарновського в Качанівці»), Антон Лянге («Замок у Підгірцях») та Іван Сошенко.
• Чим уславився Тарас Шевченко як художник?
Тарас Шевченко залишив понад 830 художніх робіт і проявив себе у багатьох жанрах. Він майстерно писав олійні психологічні портрети й автопортрети, створив проникливі побутові картини з народного життя («Катерина», «Селянська родина»), відкрив новий етап у розвитку національного пейзажу та уславився як видатний майстер офорта у своєму альбомі «Живописна Україна».
ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ ТА, ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ…
Прочитайте замітку та, перейшовши за посиланням https://cutt.ly/or03XfvO, роздивіться офорти з альбому, про який ідеться:
• Визначте тематичне спрямування кожної з гравюр.
Тематика офортів альбому «Живописна Україна» 1844 року:
- «У Києві» та «Видубицький монастир» — історико-архітектурний пейзаж;
- «Судня рада» та «Старости» — народні звичаї, традиційне самоврядування і побут;
- «Дари в Чигирині 1649 року» — історична тематика козацької доби;
- «Казка» («Солдат і смерть») — народна міфологія та фольклор.
• Пригадайте, якому історичному сюжетові присвячено офорт «Дари в Чигирині 1649 року».
Офорт присвячено реальній події часів Національно-визвольної війни: прийому гетьманом Богданом Хмельницьким та старшиною посольств трьох сусідніх держав — Османської імперії, Речі Посполитої та Московського царства.
• У чому цінність цього твору?
Цінність офорта полягає в тому, що це перший в українському мистецтві твір, який показав сторінку боротьби народу за національне визволення і представив Гетьманщину як самостійну державу та рівноправного учасника європейської політики.
• Поділіться враженнями про гравюру з альбому, яка вам сподобалася найбільше.
Найбільше вражає офорт «Судня рада». Художник показав мудрих селянських старійшин, які зібралися під розлогим деревом для розв’язання громади. Контрасти світла й тіні роблять вирази облич дідусів дуже виразними та викликають щиру повагу до народного звичаєвого права.
• Пригадайте твори видатних майстрів гравюри, про яких довідалися на уроках у 8 класі.
У 8 класі ми вивчали роботи німецького художника Альбрехта Дюрера (серія «Апокаліпсис», гравюри «Меланхолія» та «Вершник, Смерть і Диявол») і голландського митця Рембрандта ван Рейна, який створив численні офорти на біблійні теми.
• Спробуйте узагальнити, у чому полягало новаторство Т. Шевченка як художника-графіка.
Новаторство Шевченка полягало в тому, що він підніс техніку офорта з простого копіювання чужих полотен до рівня високого самостійного мистецтва. Він уперше в графіці відобразив героїчні події козаччини, красу рідних краєвидів і живі звичаї українського села.
РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЮ ТА ПОДІЛІТЬСЯ ВРАЖЕННЯМИ ПРО КАРТИНУ
Роздивіться ілюстрацію та поділіться враженнями про картину:
• Якою, на вашу думку, зображено Катерину?
Катерину зображено самотньою, беззахисною та сповненою глибокого смутку. Вона йде повільним кроком із опущеною головою і заплаканими очима. Її постать випромінює розпач і безпорадність перед майбутнім горем.
• Як ставиться Т. Шевченко до своєї героїні? Чому так уважаєте?
Шевченко ставиться до дівчини з великим жалем, ніжністю та щирим співчуттям. Митець освітив її постать м’яким теплим сяйвом на тлі темної природи і зберіг її світлу красу, викликаючи у глядача не осуд, а співпереживання її біді.
• На підставі яких образів та деталей картини можна зробити висновок про символізм постаті зганьбленої дівчини?
Символічний зміст картини передають такі образи:
- Російський офіцер-вершник у формі, який підступно втікає і з острахом та глузуванням озирається назад.
- Селянин під тином, який мовчки майструє ложки й уособлює пасивність українського суспільства.
- Розстебнута сорочка дівчини як символ утраченої дівочої честі.
- Зламана суха гілка дуба біля дороги, яка віщує неминучу смерть героїні.
• Що, по-вашому, вона уособлює?
Постать зганьбленої та покинутої дівчини уособлює тогочасну підневільну Україну, яку обдурила, пограбувала й кинула напризволяще Російська імперія.
ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ АБО КОДОМ, ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО…
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/7r03CiJ0, перегляньте відео, присвячене церкві Святого Архангела Михаїла в с. Ужок на Закарпатті:
• Що в сюжеті підтверджує свідчення чеського письменника Карела Запа, наведене на початку параграфа?
Сюжет показує тризрубний дерев’яний храм із вищою середньою банею, окрему дерев’яну дзвіницю поруч і майстерну різьблену позолоту старовинного іконостаса, про які писав чеський мандрівник.
• Яку з метафор, ужитих авторами відео для опису пам’ятки, вважаєте найбільш суголосною вашим враженням?
Найбільш суголосною є метафора старовинного корабля серед гірських хвиль, бо темні ґонтові дахи храму справді нагадують обриси дерев’яного судна серед карпатських пагорбів.
• Складіть запрошення для туристів із пропозицією відвідати пам’ятку та оздобте його малюнком (за бажання).
Запрошуємо вас відвідати справжній шедевр дерев’яного зодчества — церкву Святого Архангела Михаїла в селі Ужок, яка входить до Світової спадщини ЮНЕСКО! Цей трисотлітній храм збудували народні майстри без єдиного залізного цвяха. Тут ви зможете торкнутися живої історії, помилуватися гірськими пейзажами та оглянути унікальний різьблений іконостас.
• Які архітектурні деталі храму вразили вас найбільше?
Найбільше вражає майстерне поєднання ярусів зрубу за допомогою дерев’яних кілків без металевих цвяхів, а також широке опасання під дахом, яке захищає стіни споруди від сильних карпатських дощів.
• Конкретизуйте й уточніть подане загальне твердження фактами, про які довідалися на уроці: «Українське образотворче мистецтво першої половини ХІХ ст. оновилося змістом, жанрами і засобами виразності».
- Оновлення змісту: живопис відійшов від церковних канонів і зосередився на житті простого народу, селянській праці та внутрішньому світі людини (картини Тропініна й Шевченка).
- Поява нових жанрів: утвердився реалістичний національний пейзаж (картини Штернберга та Лянге) і побутовий жанр («Селянська родина»).
- Оновлення засобів виразності: художники використали тонку психологічну світлотінь в олійному письмі, а техніку гравюри (офорт) піднесли до рівня самостійного високого мистецтва.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Складіть речення, використавши поняття і терміни: класицизм, класицистичне регулярне планування, класицистичні палацово-паркові комплекси, пейзажний жанр, офорт.
У першій половині XIX ст. в архітектурі запанував класицизм, за законами якого запроваджували класицистичне регулярне планування міст і зводили вишукані класицистичні палацово-паркові комплекси на зразок Качанівки; одночасно в малярстві народився реалістичний пейзажний жанр, а Тарас Шевченко віртуозно розвинув техніку гравюри — офорт.
2. Складіть синхронізовану таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва на українських теренах під владою Австрійської та Російської імперій.
| Рік створення | Назва пам’ятки | Вид мистецтва | Держава | Автор / Архітектор |
|---|---|---|---|---|
| 1799–1803 рр. | Палац Кирила Розумовського в Батурині | Архітектура | Російська імперія | Чарлз Камерон |
| 1802 р. | Пам’ятник на честь повернення магдебурзького права в Києві | Архітектура | Російська імперія | Андрій Меленський |
| 1805–1811 рр. | Ансамбль Круглої площі в Полтаві | Архітектура | Російська імперія | Михайло Амвросимов |
| 1810 р. | Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі в Києві | Архітектура | Російська імперія | Андрій Меленський |
| 1811 р. | «Монумент Слави» в Полтаві | Скульптура | Російська імперія | Михайло Амвросимов, Жан Франсуа Тома де Томон |
| 1821 р. | Картина «Дівчина з Поділля» | Живопис | Російська імперія | Василь Тропінін |
| 1823 р. | Картина «Замок у Підгірцях» | Живопис | Австрійська імперія | Антон Лянге |
| 1828 р. | Пам’ятник Арману де Рішельє в Одесі | Скульптура | Російська імперія | Іван Мартос |
| 1837 р. | Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» | Живопис | Російська імперія | Василь Штернберг |
| 1837–1842 рр. | Будівля Київського університету Святого Володимира | Архітектура | Російська імперія | Вікентій Беретті |
| 1842 р. | Картина «Катерина» | Живопис | Російська імперія | Тарас Шевченко |
| 1842 р. | Будівля Театру Станіслава Скарбека у Львові | Архітектура | Австрійська імперія | Людвіг Піхль, Йоган Зальцман |
| 1844 р. | Альбом офортів «Живописна Україна» | Графіка | Російська імперія | Тарас Шевченко |
| 1853 р. | Пам’ятник князеві Володимиру в Києві | Скульптура | Російська імперія | Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт, Олександр Тон |
3. Наведіть прізвища найвидатніших архітекторів, скульпторів і художників доби та їхні найвідоміші твори.
Провідні митці доби та їхні творіння:
- Архітектори: Андрій Меленський (пам’ятник поверненню магдебурзького права та церква-ротонда на Аскольдовій могилі в Києві), Михайло Амвросимов (ансамбль Круглої площі в Полтаві), Вікентій Беретті (Червоний корпус Київського університету), Чарлз Камерон (палац Кирила Розумовського в Батурині), Тома де Томон (монумент Слави в Полтаві).
- Скульптори: Іван Мартос (пам’ятник градоначальнику Арману де Рішельє в Одесі), Василь Демут-Малиновський та Петро Клодт (пам’ятник князю Володимиру в Києві).
- Художники: Василь Тропінін («Дівчина з Поділля»), Василь Штернберг («Садиба Г. Тарновського в Качанівці»), Антон Лянге («Замок у Підгірцях»), Лука Долинський (портрети й релігійний живопис у Львові), Іван Сошенко (жанрові сцени), Тарас Шевченко («Катерина», «Селянська родина», офорти «Живописна Україна»).
• Чиїй творчості був притаманний яскравий український національний характер? У чому це виявлялося?
Яскравий український національний характер був притаманний творчості Тараса Шевченка. Це виявлялося у вірності народним темам: глибокому болю за долю кріпаків («Катерина», «Селянська родина»), відтворенні українських обрядів і старійшинського суду («Судня рада», «Старости») та уславленні визвольної козацької боротьби («Дари в Чигирині 1649 року»).
• Чому попри пришвидшення соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст. таких митців, українців за походженням, було небагато?
В Україні не було власних вищих художніх шкіл та консерваторій через заборони імперського уряду. Обдаровані юнаки мусили їхати на навчання до Петербурга або Відня, де потрапляли під сильний русифікаторський чи полонізаційний тиск. Крім того, більшість українського населення залишалася кріпаками, не мала доступу до освіти й не могла розвивати свій талант.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/lrVnTSxf або кодом та виконайте завдання онлайн.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній платформі за посиланням https://cutt.ly/lrVnTSxf.
Щоб перевірити, як засвоїли матеріал теми, виконайте завдання, перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/rr4uU7h6.
Підсумкове тестування виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/rr4uU7h6.
ПРОЄКТ «ІСТОРІЯ, ЯКА ЗАХОПЛЮЄ: ЦЕ ВАРТО ПОБАЧИТИ»
1. Якій темі присвятили відео і чому обрали саме її?
Відео присвячено видатній пам’ятці дерев’яного зодчества — церкві Святого Архангела Михаїла в селі Ужок на Закарпатті. Ми обрали цю тему, бо храм збудували народні теслярі без металевих цвяхів, і сьогодні ця споруда належить до світової спадщини ЮНЕСКО.
2. Підготуйте стислий опис свого відео, зазначивши в ньому основні проблеми, які розглянули, провідну ідею, а також коротко схарактеризуйте, у чому пізнавальна цінність запропонованого матеріалу.
Відео розповідає про історію бойківського храму 1745 року, традиції дерев’яного будівництва та красу збереженого різьбленого іконостаса. Провідна ідея проєкту — показати високу інженерну й мистецьку майстерність українських народних майстрів. Пізнавальна цінність полягає в детальному показі конструкції зрубів, опасання та порівнянні західноукраїнських традицій із заборонами на Лівобережжі.
3. Схарактеризуйте основні джерела інформації, на які спиралися.
Ми використали текст параграфа підручника, опис подорожі чеського письменника Карела Запа 1844 року, матеріали вебсайту ЮНЕСКО та документальні відеозйомки пам’яток Закарпаття.
4. Поясніть, як робота над відео посприяла засвоєнню програмного матеріалу та розширила ваші уявлення про історичну проблему, з якою працювали.
Робота над відео допомогла зрозуміти, як розвивалися народні архітектурні традиції за умов колоніального тиску та чому важливо досліджувати й зберігати дерев’яні храми як частину світової культурної спадщини.
• Обговоріть у загальному колі презентовані матеріали, поділіться враженнями про найцікавіші відео.
Під час спільного обговорення учні відзначили відеоролики про архітектуру Києва доби класицизму та історію створення альбому «Живописна Україна» Тараса Шевченка. Робота над проєктом переконала клас у тому, що короткі відео є дієвим способом популяризації національної культурної спадщини в соціальних мережах.