14. Російська імперія в першій половині ХІХ ст.
ПОМІРКУЙМО!
Пригадайте за матеріалом всесвітньої історії 8 класу головні ідеї масонства. Які з них могли бути взяті на озброєння декабристами?
Головними ідеями масонства були моральне самовдосконалення людини, свобода, братерство, рівність і служіння суспільному благу. Декабристи запозичили в масонів прагнення боротися проти деспотизму й тиранії, ідею громадянської рівності, а також організаційний досвід — створення таємних товариств із чіткою структурою, програмами та суворою конспірацією.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Проаналізуйте уривки з програмних документів Південного й Північного товариств і визначте, як вони планували вирішити: а) питання форми правління в Росії; б) питання громадянських прав і свобод; в) питання скасування кріпосного права.
У «Руській правді» Павла Пестеля (Південне товариство):
а) форма правління — республіка з поділом влади на законодавчу (Народне віче), верховно-виконавчу (Державна Дума) та наглядову (Верховний собор);
б) громадянські права — повна рівність усіх перед законом і ліквідація станового поділу суспільства;
в) скасування кріпосного права — повне знищення кріпацтва з наділенням селян землею з громадського фонду.
У проєкті Конституції Микити Муравйова (Північне товариство):
а) форма правління — конституційна монархія з федеративним устроєм, де законодавча влада належить Законодавчим зборам за умови нагляду імператора;
б) громадянські права — проголошення особистих свобод (слова, друку, віросповідання), але виборчі права обмежувалися високим майновим цензом;
в) скасування кріпосного права — особисте звільнення селян, проте поміщицька земля залишалася у власності дворян.
2. Висловте судження щодо рівня демократичності програмних документів; щодо проектів скасування кріпацтва — у чиїх інтересах планувалася декабристами ця реформа?
«Руська правда» Пестеля була значно демократичнішою та радикальнішою, оскільки передбачала республіканський устрій, рівність усіх громадян без станів і передачу землі селянам. Проєкт Муравйова був поміркованим: він зберігав монархію та обмежував виборчі права заможними верствами. Тому аграрна реформа Муравйова планувалася в інтересах дворян-поміщиків, які зберігали свої маєтки, тоді як проєкт Пестеля захищав інтереси селянства, забезпечуючи його землею для ведення господарства.
ПОМІРКУЙМО!
Визначте причини поразки декабристів. Чим показова доля декабристів як представників вищих верств суспільства, що виступили проти самодержавства? Як, на вашу думку, розправа над декабристами вплинула на діяльність опозиційних сил у Російській імперії?
Головними причинами поразки декабристів були їхня відірваність від народу, вузька соціальна база руху, нерішучість дій під час повстання та неготовність суспільства підтримати переворот. Доля декабристів унікальна тим, що вони належали до привілейованої дворянської еліти, але свідомо ризикнули своїм становищем, кар’єрою і життям заради знищення кріпацтва та самодержавства. Жорстока розправа Миколи I змусила опозиційні сили відмовитися від наївних сподівань на військові заколоти, перейти до глибокого підпілля та шукати нові ідейні шляхи боротьби — від ліберальних дебатів до революційних соціалістичних теорій.
УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ
Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, хто з визначних діячів українського відродження XIX ст. був пов’язаний з університетом св. Володимира в Києві.
З Університетом святого Володимира були пов’язані: перший ректор вишу Михайло Максимович, Тарас Шевченко (працював співробітником Тимчасової комісії для розгляду давніх актів при університеті), професор історії Микола Костомаров, історик та археолог Володимир Антонович, а також публіцист і громадський діяч Михайло Драгоманов.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ознайомтеся з ідейними засадами суспільних рухів і визначте спільне і відмінне в баченні шляхів розвитку Росії. Яка з течій, на вашу думку, мала прогресивніше бачення майбутніх перетворень?
Спільним для опозиційних рухів (західників, слов’янофілів і радикалів) було розуміння необхідності скасування кріпосного права та критика деспотизму Миколи I. Відмінність полягала у виборі шляху розвитку: консерватори захищали самодержавство через теорію «офіційної народності», слов’янофіли прагнули повернутися до допетровських традицій і патріархальності, радикали виступали за селянську революцію і соціалізм, а західники доводили необхідність ліберальних реформ за європейським зразком. Найбільш прогресивним було бачення західників, оскільки воно орієнтувало країну на правову державу, розвиток ринкової економіки та захист прав особистості.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Як Ви розумієте слова історика? Знайдіть аргументи для підтвердження вашої власної позиції.
Історик підкреслює, що Кримська війна безпосередньо зачепила Україну, адже саме українські землі стали головною тиловою базою, а населення зазнало величезних втрат і збитків заради загарбницьких амбіцій царського режиму. Аргументами на користь цього є те, що значна частина армії та флоту комплектувалася українськими рекрутами (як-от матроси Петро Кішка чи Федір Заїка), а селяни українських губерній забезпечували перевезення провіанту, зброї та фуражу на волах, масово гинучи від хвороб та виснаження. Тому спроби російської пропаганди привласнити пам’ять про оборону Севастополя ігнорують вирішальний внесок українців.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
В електронному додатку до підручника перегляньте відео про Флоренс Найтінгел із серії «Жіночий бік історії». Як доля цієї жінки була пов’язана з подіями Східної (Кримської) війни? Складіть допис у соціальній мережі, присвячений значенню діяльності Ф. Найтінгел. Дізнайтеся, хто з українських жінок був нагороджений Медаллю імені Флоренс Найтінгейл.
Під час Кримської війни Флоренс Найтінгел організувала загін сестер милосердя в британському шпиталі в Скутарі. Завдяки впровадженню гігієни, чистоти, належного харчування та постійного догляду за пораненими вона знизила смертність у лазареті з понад 40% до менш ніж 3%.
Допис для соціальних мереж:
«Флоренс Найтінгел — легендарна “леді зі світильником”, яка змінила світову медицину. У розпал Кримської війни 1853–1856 років вона створила стандарти санітарії та сестринського догляду, довівши, що гігієна й турбота рятують життя не гірше за роботу хірургів. Її подвиг перетворив догляд за хворими на професію честі та милосердя».
Медаллю імені Флоренс Найтінгейл за самовідданість нагороджені українські медсестри та санітарки: учасниці Другої світової війни Людмила Чернова та Марія Щербаченко, а також сучасні волонтерки Українського Червоного Хреста — Валентина Басова, Наталія Яковлева, Алла Новікова, Лариса Кисіль, Ірина Широченко та Валентина Присяжнюк.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Флоренс Найтінгел під час Кримської війни створила сучасні стандарти медсестринства й санітарії, знизивши смертність у шпиталях у рази; на її честь названо найвищу міжнародну нагороду для військових і цивільних медсестер.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які явища в політичному й соціально-економічному житті Росії спричиняли формування опозиційних до влади організацій та ідейних течій?
Головними причинами були необмежене деспотичне самодержавство, відсутність конституції та громадянських прав, посилення реакції Олександром I після 1818 року, збереження принизливого кріпосного права та економічна відсталість Росії, яку офіцери наочно побачили під час закордонних походів до Європи у 1813–1815 роках.
2. Назвіть спільні і відмінні риси в поглядах декабристів, західників і слов’янофілів на шляхи розвитку Росії.
Спільним було усвідомлення згубності кріпацтва для розвитку держави та необхідність реформування суспільства. Відмінності полягали в засобах та ідеалах: декабристи прагнули збройного повалення влади шляхом військового повстання; західники виступали за реформи згори та європейський шлях розвитку; слов’янофіли шукали особливий шлях через повернення до допетровської патріархальності, православ’я та сільської общини.
3. Яка із суспільних течій Росії була опорою самодержавства?
Опорою самодержавства була консервативна течія, офіційно сформульована міністром освіти Сергієм Уваровим як «теорія офіційної народності» з формулою «православ’я, самодержавство, народність».
4. Схарактеризуйте історичне значення Східної (Кримської) війни.
Поразка в Кримській війні та Паризький мирний договір 1856 року позбавили імперію військового флоту на Чорному морі й зруйнували міф про непереможність російської армії. Війна викрила глибоку військово-технічну й економічну відсталість кріпосницької Росії, ставши прямим поштовхом до проведення реформ 1860–1870-х років.
5. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/WX4t1.
Завдання виконується в інтерактивному режимі на платформі за вказаним посиланням.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
6. Чому підвалини самодержавства й кріпацтва у 20–40-ві роки XIX ст. залишалися непорушними?
Підвалини ладу залишалися міцними завдяки запровадженню жорсткої реакції Миколою I: створенню Третього відділення жандармерії, цензурному терору та розгрому будь-якої опозиції. Крім того, дворянство було зацікавлене у збереженні дармової кріпацької праці, а буржуазія була ще надто слабкою і політично залежною від держави.
7. На основі даних про розвиток Росії складіть перелік викликів, що стоятимуть перед імперією у другій половині ХІХ ст.
Перелік викликів перед Російською імперією:
- Скасування кріпосного права та проведення аграрної реформи.
- Подолання промислового й залізничного відставання від країн Західної Європи.
- Докорінне переозброєння армії та будівництво парового броненосного флоту.
- Реформування судочинства, освіти та системи місцевого управління.
- Запобігання наростанню селянських заворушень і боротьба з національно-визвольними рухами поневолених народів.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Головними викликами були негайне скасування кріпацтва, промислова модернізація, технічне переозброєння армії та лібералізація державного управління.
МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
8. Знайдіть відомості про походження головного убору «балаклава» та його зв’язок із Східною війною.
Головний убір «балаклава» названий на честь кримського міста Балаклава. Під час надзвичайно холодної зими 1854–1855 років британські війська під Балаклавою потерпали від морозів і вітру через брак теплого одягу. Для них почали в’язати спеціальні шапки-шоломи, які повністю захищали обличчя та шию від холоду, залишаючи відкритими лише очі або овал обличчя.
9. Поясніть, який зміст вклав автор у карикатуру.
Карикатура висміює розгром російської армії та падіння Севастополя у 1855 році. Художник зобразив грізного імперського орла у вигляді обскубаної, переляканої ворони, яка тікає від союзних військ, що символізує крах імперських амбіцій Росії та розвінчання міфу про її військову всемогутність.