1 серпня 2026 р. Модерна доба

14. Нова українська література та мистецтво

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, які умови впливали на розвиток української культури в першій половині XIX ст. Які процеси називають українським національним відродженням?

На розвиток української культури впливали перебування українських земель у складі двох імперій (Російської та Австрійської), посилення національного й соціального гніту, політика русифікації та онімечення, а також брак національної системи освіти. Водночас позитивну роль відіграли поширення ідей європейського романтизму та пробудження інтересу інтелігенції до народної мови, звичаїв і фольклору.

Українським національним відродженням називають процес усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною культурою, історією та мовою, що супроводжувався формуванням сучасної літературної мови, вивченням історичної спадщини та початком організованого визвольного руху за культурні й політичні права.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Проведіть мінідослідження біографій представлених в інфографіці видатних письменників та доберіть факти, що свідчать про їхню активну участь у процесах українського національного відродження та громадському житті.

Представник	Факти активної участі в національному відродженні та громадському житті
Іван Котляревський	Зачинатель нової української літератури; написав перший твір живою народною мовою — поему «Енеїда» (1798 р.); очолював Полтавський театр, для якого створив п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Григорій Квітка-Основ’яненко	Основоположник нової української прози (повість «Маруся»); заснував професійний театр у Харкові, брав активну участь у відкритті Інституту шляхетних дівчат і міської публічної бібліотеки.
Петро Гулак-Артемовський	Поет-байкар, професор і ректор Харківського університету; розробляв просвітницькі програми, утверджував українське слово в літературі та висміював кріпосницькі порядки («Пан та Собака»).
Пантелеймон Куліш	Член Кирило-Мефодіївського братства; творець української фонетичної абетки («кулішівки»), автор першого українського історичного роману «Чорна рада» та перекладач світової класики.
Тарас Шевченко	Член Кирило-Мефодіївського братства; автор збірки «Кобзар» (1840 р.); завершив формування сучасної української літературної мови; сформулював ідею безкомпромісного національного й соціального визволення України.

2. За допомогою додаткових джерел доповніть перелік видатних письменників / письменниць першої половини ХІХ ст.

Перелік видатних діячів літератури доповнюють:

Євген Гребінка — поет і байкар, видавець альманаху «Ластівка», сприяв викупу Тараса Шевченка з кріпацтва та виходу у світ першого «Кобзаря».
Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) — письменниця, яка змальовувала життя селянок, заклавши основи жіночої психологічної прози.
Маркіян Шашкевич — очільник гуртка «Руська трійця», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.), зачинатель нової української літератури в Галичині.
Іван Вагилевич та Яків Головацький — діячі «Руської трійці», поети, етнографи та фольклористи.
Левко Боровиковський — поет-романтик, реформатор жанрів балади й байки.
Віктор Забіла та Михайло Петренко — поети-романтики Харківської школи, автори відомих ліричних віршів, що стали народними піснями.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Прочитайте цитати сучасних українських дослідників та визначте, у який спосіб письменники першої половини ХІХ ст. виявляли опозиційність до імперського панування у своїй творчості. Чия позиція — І. Котляревського чи Т. Шевченка — була більш рішучою? Чому?

Письменники першої половини XIX століття виявляли опозиційність до імперського ладу через заперечення колоніальних міфів та утвердження самобутності рідного народу. Іван Котляревський висловлював протест засобами бурлеску, іронії та сатири, протиставляючи козацькі чесноти та вільний дух мертвому імперському бюрократизму. Тарас Шевченко діяв прямо й безкомпромісно, критикуючи царат, кріпосництво та ідеологію «малоросійства», а також відкрито закликаючи до визвольної боротьби.

Більш рішучою була позиція Тараса Шевченка. Якщо Іван Котляревський користувався гумором та езоповою мовою, то Шевченко виступав із відкритим осудом російського самодержавства, прямо стверджував право України на незалежність і проголошував ідею революційного повалення імперського ярма.

ПОМІРКУЙТЕ

Поміркуйте, чому Тараса Григоровича Шевченка в народі також прозвали Кобзарем. Чи випадково він обрав назву «Кобзар» для своєї першої поетичної збірки?

Тараса Шевченка назвали Кобзарем тому, що його поезія стала правдивим голосом українського народу, виражаючи його біль, страждання й прагнення свободи, подібно до пісень народних кобзарів. Назву «Кобзар» поет обрав свідомо, підкреслюючи свій прямий зв’язок із народною традицією та беручи на себе роль речника поневоленої нації.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте і порівняйте пам’ятки архітектури першої половини ХІХ ст. Визначте, які елементи будівель є подібними. За якими ознаками їх зараховують до пам’яток архітектури класицизму? Яка з будівель відрізняється від інших? Чим?

Подібними елементами будівель (Університету святого Володимира, Будинку дворянського зібрання та Павільйону Флори) є наявність античних портиків із колонами, трикутних фронтонів, суворої симетрії та чітких геометричних ліній фасаду.

До архітектури класицизму їх зараховують за такими ознаками: використання ордерної системи (колон), симетричність планування, стриманість у декорі, орієнтація на античні зразки та гармонійність пропорцій.

Від інших споруд відрізняється Михайлівська церква в селі Городище. Вона зведена у стилі неоготики, що підтверджується використанням стрільчастих віконних арок, контрфорсів і високих шпилів, які наслідують західноєвропейське середньовічне зодчество.

ПОМІРКУЙТЕ

Поміркуйте, що впливало на вибір Тарасом Шевченком сюжетів для живописної творчості. Як його твори відобразили світогляд митця?

На вибір сюжетів впливали патріотичні переконання митця, спогади про власне кріпацьке минуле, співчуття до знедолених селян, захоплення козацькою історією та загальний вплив ідей романтизму з інтересом до народного побуту.

У картинах відобразилися глибокий демократизм і гуманізм Шевченка. Він правдиво показував тяжку долю простої людини (картина «Катерина»), зберіг архітектурну та історичну пам’ять у серії офортів «Живописна Україна» й майстерно відтворював красу рідного краю.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Нова українська література та мистецтво»

Можу назвати літературно-мистецькі пам’ятки першої половини ХІХ ст.:

Література: поема «Енеїда» та п’єса «Наталка Полтавка» І. Котляревського, повість «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка, збірка «Кобзар» Т. Шевченка (1840 р.), альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.).
Архітектура та скульптура: будівля Київського університету святого Володимира (архітектор В. Беретті), Будинок дворянського зібрання в Полтаві (М. Амвросимов), Павільйон Флори в парку «Софіївка», Михайлівська церква в Городищі (Дж. Торічеллі), пам’ятник Дюку де Рішельє в Одесі (І. Мартос), пам’ятник князю Володимиру в Києві.
Образотворче мистецтво: картина «Катерина», офорти «Живописна Україна» та Автопортрет (1840 р.) Т. Шевченка, картина «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» В. Штернберга.

Можу визначити, які особливості суспільного розвитку знайшли відображення в літературі та мистецтві:
У культурі відобразилися розклад кріпосницьких порядків, посилення протесту проти національного й соціального гніту, пошук самобутності через романтичне зацікавлення козацьким минулим і фольклором, а також розвиток міського життя, що спричинив появу професійного театру й класицистичної забудови.

Можу розрізнити пам’ятки архітектури класицизму:
Споруди класицизму відрізняються симетрією, прямими лініями, використанням античних колон, портиків і фронтонів (наприклад, червоний корпус Київського університету), тоді як інші напрями, зокрема неоготика, використовують стрільчасті арки та шпилі.

Можу довести, що література і мистецтво були невід’ємною складовою українського національного відродження:
Перехід на живу народну мову започаткував формування сучасної національної культури. Творчість Шевченка об’єднала українців навколо ідеї боротьби за власну гідність і державність, а збереження народних традицій, музики та пам’яток доводило неперервність історичного розвитку нації.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Розгляньте фото однієї зі сторінок «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 р. Хто і чому, на вашу думку, в ті часи міг закреслити слова «Україно», «гуляй, буйний», «козацькії» в поемі «Тарасова ніч»?

Ці рядки закреслили російські імперські цензори. Царська влада намагалася стерти з пам’яті народу згадки про його державницьке минуле й козацьку волю. Слова «Україно» та «козацькі» нагадували про часи Гетьманщини та автономії, а слова на кшталт «гуляй, буйний» сприймалися цензурою як заклик до непокори, бунту й порушення імперського порядку.

3. Які причини спонукали частину української еліти на західноукраїнських землях створювати свої літературні твори та публіцистику польською або німецькою мовами?

Головною причиною було перебування земель під владою Габсбурзької монархії, де державною мовою була німецька, а в Галичині адміністративні важелі та культурне життя контролювала польська шляхта. Інтелігенція навчалася в німецьких і польських гімназіях та університетах, тому вільно володіла цими мовами. Крім того, публікації польською та німецькою мовами давали змогу виходити на широку аудиторію та привертати увагу європейського суспільства до проблем українців.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Уявіть, що діячі культури першої половини ХІХ ст. є активними користувачами сучасних соціальних мереж. Виконайте від імені одного із них мініпроєкт «Сторінка діяча в соціальних мережах»: запропонуйте теми дописів, ілюстративний ряд до них, напишіть 1–2 мінідописи від імені діяча.

Мініпроєкт «Сторінка діяча в соціальних мережах»

Профіль: @ivan_kotlyarevsky (Іван Котляревський)

Біографія: Письменник, драматург, директор Полтавського вільного театру. Творець «Енеїди». Утверджую рідне слово та козацький гумор.

Теми дописів:

Прем’єра п’єси «Наталка Полтавка» на полтавській сцені.
Робота над четвертою частиною поеми «Енеїда» народною українською мовою.
Нотатки про місцеві звичаї, прислів’я та побут Полтавщини.

Ілюстрації:

Театральна афіша вистави «Наталка Полтавка» з автентичними костюмами.
Ілюстрація до «Енеїди» з козаками в шароварах та жупанах.

Приклади дописів:

«Сьогодні в нашому театрі справжній фурор! “Наталка Полтавка” зібрала повну залу. Глядачі плакали й сміялися разом з акторами, бо зі сцени нарешті лунає наша жива пісня та зрозуміла кожному рідна мова. Українське слово має звучати на повний голос!»

«Еней зі своїми хлопцями знову вирушає в мандри! Дописую нові строфи “Енеїди”. Хто сказав, що народною мовою не можна описати великі пригоди? Мій Еней — козак моторний, він подолає будь-які бурі!»

5. Підготуйте і проведіть віртуальну мініекскурсію до однієї із пам’яток культури України першої половини ХІХ ст. Під час екскурсії розкажіть, де розташована пам’ятка, хто є її автором, якими є мистецькі особливості пам’ятки.

Мініекскурсія: Головний («Червоний») корпус Університету святого Володимира

Місце розташування: місто Київ, вулиця Володимирська, 60.
Автор: видатний зодчий Вікентій Беретті (будівництво тривало у 1838–1842 роках, завершував його син Олександр Беретті).
Мистецькі особливості: будівля є шедевром стилю класицизм. Головний східний фасад прикрашений величним восьмиколонним портиком іонічного ордера з трикутним фронтоном. Споруда має форму замкненого прямокутника з внутрішнім двором і вирізняється суворою симетрією, раціональним плануванням і монументальністю. Фасад пофарбований у червоний колір, а деталі колон — у чорний, що відповідає кольорам орденської стрічки Святого Володимира.