§ 14. Розвиток української мови, літератури, театрального та музичного мистецтва (Власов)

Зміст

ДЖЕРЕЛА СВІДЧАТЬ

Прочитайте уривок зі статті Г. Квітки-Основ’яненка, написаної у формі клопотання (супліки, як тоді визначали цей жанр) й адресованої видавцеві, та дайте відповіді на запитання.

• 1. Про які явища тогочасного суспільно-політичного та культурного життя йдеться?

В уривку йдеться про зародження українського книговидання та вихід перших альманахів і збірників. Також автор говорить про появу нової хвилі українських письменників на Слобожанщині та Гетьманщині. Водночас автор звертає увагу на упереджене ставлення та глузування з боку імперських кіл, які стверджували, що українською мовою не можна створити серйозний художній або науковий твір.

• 2. З якими процесами, що свідчили про українське відродження, вони пов’язані?

Ці явища пов’язані з початковим етапом українського національного відродження. У цей час народжується сучасна літературна мова на народній основі. Інтелігенція почала активно творити рідною мовою і прагнула довести її рівність з іншими мовами світу.

• 3. У чому виявляється полемічний характер тексту?

Полемічний характер виявляється в іронічній та гострій відповіді російським критикам. Вони запевняли, що українською можна лише лаятися або насміхатися над дурнями. Григорій Квітка-Основ’яненко рішуче спростовує це і нагадує про гучний успіх творів Івана Котляревського та Петра Гулака-Артемовського.

• Навколо якого питання точилася дискусія?

Дискусія точилася навколо самостійності й повноцінності української мови. Обговорювалося, чи здатна вона бути мовою високої літератури, освіти і науки, чи українці мають право на власну друковану книгу.

• Чому вона вказує на колоніальний характер політики російської імперії щодо українських земель?

Імперська влада штучно зводила українську мову до рівня простонародного діалекту. Вона витісняла її з офіційних установ, шкіл та друкарень. Нав’язування мови метрополії та заперечення права поневоленого народу на власну високу культуру є прямим проявом колоніальної політики.

• 4. Чому розвиток нової української літератури був важливим проявом розгортання національного руху?

Нова література вперше звернулася до живої розмовної мови народу. Це закріпило статус української мови як самостійної. Художні твори виховували національну самосвідомість, пробуджували почуття гідності та об’єднували українців з різних регіонів довкола спільних цінностей і культури.

1. Що визначало розвиток української мови та літератури в першій половині ХІХ ст.?

Розвиток мови та літератури в першій половині XIX ст. визначали такі чинники:

• Вихід перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року започаткував нову українську літературу на народній основі.
• Почалося наукове вивчення мови, з’явилися перші граматики Олексія Павловського, Михайла Лучкая та Якова Головацького.
• Удосконалювався український правопис, зокрема набула поширення максимовичівка Михайла Максимовича.
• У Галичині гурток «Руська трійця» випустив альманах «Русалка Дністрова».
• Література звернулася до життя народу через метод просвітницького реалізму та романтизму, а згодом — критичного реалізму.
• Творчість Тараса Шевченка вивела літературну мову на загальнонаціональний рівень.

Кого вважають першими класиками нової української літератури?

Першими класиками нової української літератури вважають Івана Котляревського, Григорія Квітку-Основ’яненка та Петра Гулака-Артемовського.

У чому полягає літературне новаторство кожного?

• Іван Котляревський: першим увів у літературу живу народну розмовну мову в поемі «Енеїда» та заклав основи нової національної драматургії п’єсою «Наталка Полтавка».
• Григорій Квітка-Основ’яненко: став основоположником художньої прози нової української літератури через свої сентиментальні повісті («Маруся», «Конотопська відьма»), а також започаткував жанр соціально-побутової комедії.
• Петро Гулак-Артемовський: започаткував жанр романтичної балади («Рибалка») та утвердив жанр реалістичної сатиричної байки з гострим антикріпосницьким змістом («Пан та собака»).

Який внесок Т. Шевченка в розвиток української мови? (інша версія підручника)

Тарас Шевченко перетворив українську мову на високорозвинену літературну мову загальнонаціонального значення. Він не обмежувався одним регіональним діалектом, а використав увесь історичний та географічний мовний простір України. Поет гармонійно поєднав народну говірку з фольклорною традицією, книжними словами та біблійною лексикою.

Чому утвердження сучасної української літературної мови пов’язують із творчістю Т. Шевченка?

Тарас Шевченко надав літературній мові універсальності й вивів її з меж суто селянського побуту чи бурлескного гумору. Він сформував норми художнього слова, якими почали послуговуватися в усіх українських землях. Збірка «Кобзар» переконливо довела багатство й красу української мови та її здатність виражати найглибші філософські й суспільні ідеї.

Прочитайте фрагменти зі спогадів про Т. Шевченка та виконайте завдання.

• 1. Підготуйте короткі повідомлення про таланти, уподобання, риси вдачі Т. Шевченка, доповнюючи речення: За визнанням сучасників, Т. Шевченко був… про що свідчить його характеристика…

За визнанням сучасників, Т. Шевченко був щирою, життєрадісною, дотепною людиною та прекрасним співрозмовником, про що свідчить його характеристика у спогадах Миколи Костомарова: поет мав багатий природний розум, доречно жартував і ніколи не наводив нудьгу.

За визнанням сучасників, Т. Шевченко був обдарованим виконавцем, про що свідчить його характеристика в спогадах Пантелеймона Куліша: поет вважався ледь не найкращим співаком народних пісень по обидва боки Дніпра і зворушував слухачів своїм співом.

За визнанням сучасників, Т. Шевченко був надзвичайно доброю та милосердною людиною, про що свідчить його характеристика в спогадах Олександра Афанасьєва-Чужбинського: він захищав тварин від злих намірів хлопчаків, випускав на волю прив’язаних пташок, а селянським дітям робив іграшкові пищики, співав пісень і розповідав казки.

• 2. Що довідалися про життя Т. Шевченка на засланні? Чому батальйонне начальство не любило українського поета?

На засланні в Оренбурзькому краї поет мусив терпіти нестерпні казармені умови серед пів сотні солдатів, постійний бруд, галас і пияцтво. Батальйонне начальство відверто не любило Тараса Шевченка за його незламний і гордий характер, а також за те, що він нікому не хотів низько кланятися й догоджати. Через це командир відмовляв поетові в окремому житлі та щодня змушував його займатися виснажливою муштрою.

• 3. Складіть коротку біографічну довідку про Т. Шевченка за планом: 1) роки життя; 2) основні віхи життя; 3) участь у суспільно-політичному житті України; 4) мистецька спадщина; 5) роль у розгортанні національного руху.

1. Роки життя: 1814–1861.
2. Основні віхи життя: народився кріпаком у селі Моринці на Черкащині. Рано втратив батьків. У 1838 році друзі викупили його з неволі, після чого він навчався в Петербурзькій академії мистецтв. 1840 року опублікував першу збірку «Кобзар». У 1847 році зазнав арешту і відбував десятирічне заслання солдатом в Оренбурзькому корпусі. Помер у Санкт-Петербурзі, прах поета перепоховали на Чернечій горі біля Канева.
3. Участь у суспільно-політичному житті: був діячем Кирило-Мефодіївського братства, виступав за скасування кріпацтва, знищення самодержавства і вільну демократичну федерацію слов’янських народів.
4. Мистецька спадщина: поетичні поеми, драми та вірші, які увійшли до збірки «Кобзар». Також створив понад 800 творів живопису, акварелей, рисунків та офортів і здобув звання академіка гравюри.
5. Роль у розгортанні національного руху: творчість поета пробудила почуття національної гідності українців і дала ідею визвольної боротьби, що вивело український визвольний рух на політичний шлях.

Прочитайте замітку та дайте відповіді на запитання. Доведіть на прикладі доробку П. Куліша багатогранність наукової, мистецької та громадсько-політичної діяльності представників національного відродження того періоду. Поділіться припущеннями, із чим це було пов’язане.

Пантелеймон Куліш успішно поєднував різні сфери праці:

• У науці він став автором власного спрощеного фонетичного правопису (кулішівки) та видав підручник для початкового читання «Граматка» (1857 рік).
• У літературі створив перший історичний роман «Чорна рада», заклав підвалини професійної літературної критики та перекладав твори Вільяма Шекспіра, Джорджа Байрона і Святе Письмо.
• У громадській діяльності належав до Кирило-Мефодіївського братства та відкрив власну українську друкарню в Петербурзі.

Така багатогранність діячів була вимушеною. В умовах бездержавності та цензури українська інтелігенція була нечисленною, тому окремі митці брали на себе обов’язки вчених, письменників і просвітителів, щоб заповнити всі культурні прогалини.

2. Як відбувалося становлення національного театру і музики?

Театральне життя зосередилося в Харкові та Полтаві. Осередком опікувався Григорій Квітка-Основ’яненко, а згодом полтавську трупу очолив Іван Котляревський. Постановки п’єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» у 1819 році за участю актора Михайла Щепкіна започаткували український професійний театр. На західноукраїнських землях священник Іван Озаркевич у травні 1848 року створив аматорський театр у Коломиї та вперше показав адаптовану «Наталку Полтавку» галичанам.

Музичне мистецтво спиралося на фольклор. Популярними стали пісні-романси, з-поміж яких особливо виділялася «Віють вітри». Хоровий спів поступово набував світського характеру. З’явилися перші симфонічні концерти на народні теми, як-от одеська симфонія 1809 року. Семен Гулак-Артемовський створив першу національну оперу «Запорожець за Дунаєм». Композитор Михайло Вербицький написав музику майбутнього Державного Гімну та започаткував український симфонічний стиль.

ЗАВДАННЯ

Укладіть хронологію подій, які стосуються українського театрального та музичного мистецтва у першій половині ХІХ ст. Які факти свідчать про взаємозв’язок розвитку драматургії, театрального мистецтва та музики? Назвіть жанри та напрями, що були провідними в музичному мистецтві того періоду. Які факти свідчать про мистецьке життя як про об’єднувальний чинник української нації?

Хронологія подій:

• 1809 р. — прем’єра першої симфонії невідомого автора на теми українських народних пісень в Одесі;
• 1812–1821 рр. — керівництво Григорія Квітки-Основ’яненка Харківським професійним театром;
• 1818 р. — переїзд театральної трупи до Полтави і призначення Івана Котляревського її очільником;
• 1819 р. — прем’єри п’єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» у Полтаві;
• 1835 р. — створення Григорієм Квіткою-Основ’яненком комедії «Сватання на Гончарівці»;
• 1838 р. — написання комедії «Шельменко-денщик»;
• Травень 1848 р. — перша українська вистава в Галичині в театрі Івана Озаркевича в Коломиї.

Взаємозв’язок драматургії, театру та музики:

1. «Наталка Полтавка» є музичною драмою, де текст нерозривно пов’язаний із 22 пісенними партіями народних мелодій і пісні Григорія Сковороди.
2. Театральні пісні ставали улюбленими народними піснями-романсами у повсякденному побуті, як це сталося з твором «Віють вітри».
3. П’єси писалися спеціально для сцени під конкретних видатних виконавців, зокрема під талант Михайла Щепкіна.

Провідні напрями та жанри:

• Напрями: романтизм і просвітницький реалізм.
• Жанри: пісні-романси, обробки народних пісень, партесний багатоголосний спів, симфонії та увертюри, сольні хорові твори.

Мистецьке життя як об’єднувальний чинник:

• П’єсу наддніпрянця Івана Котляревського «Наталка Полтавка» успішно поставив галичанин Іван Озаркевич у Коломиї та на З’їзді руських учених у Львові 1848 року. Це продемонструвало єдиний духовний простір по обидва боки кордону.
• Музиканти й драматурги використовували спільну народну мову та пісні, які були рідними для жителів усіх регіонів України.

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

• 1. Чому видатний письменник та актор називає «Наталку Полтавку» «праматір’ю нашого народного театру»?

Іван Тобілевич називає твір праматір’ю театру, бо ця п’єса започаткувала справжню професійну українську драматургію на народній основі. Вона відкрила двері на сцену живій народній мові та щирим образам простих людей замість далеких і штучних персонажів.

• 2. Чому ця п’єса, на вашу думку, мала великий успіх?

Успіх зумовлений простотою сюжету, правдивим змалюванням життя і щирою любов’ю автора до рідного народу. Глядачів підкорила моральна краса героїв і велика кількість знайомих народних пісень.

• 3. Що мав на увазі автор спогадів, коли писав, що п’єса «жде свого справжнього слухача – селянина…»?

Автор мав на увазі, що персонажі п’єси взяті саме з селянського життя. Тому найкраще оцінити й до кінця зрозуміти цю історію може простий селянин, для якого ці звичаї та переживання є рідними.

• 4. Скориставшись додатковими джерелами інформації, дослідіть мистецьку долю «Наталки Полтавки» в сучасній Україні. Чи доводилося вам бувати на якійсь із вистав «Наталки Полтавки»? Що справило на вас найбільше враження?

«Наталка Полтавка» й сьогодні залишається однією з найпопулярніших вистав українського репертуару. Її ставлять як класичну оперу Миколи Лисенка у провідних оперних театрах та грають у музично-драматичних колективах у традиційних або експериментальних інтерпретаціях.

Мені доводилося бачити виставу «Наталка Полтавка». Найбільше враження справила дивовижна щирість акторів та мелодійність українських пісень, які навіть через два століття лунають свіжо і зворушливо.

ПОМІРКУЙТЕ / ЗАВДАННЯ

Перейшовши за посиланням або кодом, перегляньте фрагмент документального фільму «“Кобзар”. Історія однієї книги».

• Яку роль у звільненні поета з кріпацтва та опублікуванні збірки «Кобзар» відіграв випускник Ніжинської гімназії вищих наук, поет-романтик Є. Гребінка?

Євген Гребінка познайомив молодого поета з впливовими діячами української та російської культури в Петербурзі й підтримував ідею його викупу з кріпацтва. Саме Гребінка відібрав рукописи до збірки «Кобзар», сприяв проходженню цензури та допоміг видати книжку 1840 року.

• Що найбільше вразило в розповіді про петербурзький період життя Т. Шевченка?

Найбільше вражає контраст між безправним становищем кріпака-маляра і швидким визнанням його таланту художньою елітою столиці, яка зібрала величезну суму заради його порятунку.

• Запропонуйте ідею для короткого відео про цікавий факт із життя когось із видатних діячів культури першої половини XIX ст.

Ідея для пізнавального відеоролика: «Як виник перший український буквар». У відео можна розповісти, як Пантелеймон Куліш винайшов легку абетку за принципом «пиши так, як чуєш», і як його підручник «Граматка» допомагав дітям швидко навчитися читати рідною мовою.

• Наскільки важливими є для вас відомості про приватне життя історичних постатей?

Відомості про приватне життя дають змогу побачити в діячеві живої людини з її характером, емоціями, труднощами та слабкостями. Це зближує історичних героїв із сучасними читачами та допомагає краще зрозуміти їхню творчість.

• Чи має, на вашу думку, оприлюднення таких фактів етичні застереження?

Так, оприлюднення таких фактів має містити етичні застереження. Не можна перекручувати факти, вигадувати плітки або принижувати гідність людини. Дослідження мають бути коректними й спрямованими на пошук історичної правди.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на поданий уривок та інші відомі вам документальні свідчення, порівняйте умови розвитку української мови в різних частинах України. Які факти доводять розуміння провідниками українського національного руху мовно-культурної єдності народу як визначального чинника в боротьбі за національне визволення?

Умови розвитку української мови в двох імперіях мали суттєві відмінності:

• У Наддніпрянській Україні під владою Російської імперії українська мова зазнавала утисків від влади, її не допускали до школи й державних установ. Проте саме тут виникла нова література на народній основі та розгорнулося наукове вивчення мови.
• У Галичині під владою монархії Габсбургів шляхта і міщани спольщувалися або онімечувалися. Вище духовенство писало латиною і польською, тому українська мова залишалася надбанням селян і сільських священників. Ситуація почала змінюватися лише завдяки діяльності гуртка «Руська трійця».

Розуміння єдності доводять такі факти:

• Творчість діячів «Руської трійці» та випуск альманаху «Русалка Дністрова» мовою народних пісень для утвердження духовної єдності із земляками за Збручем.
• Вихід «Кобзаря» Тараса Шевченка, який став спільним дороговказом для українців усіх регіонів.
• Створення мовознавчих праць Олексія Павловського на сході та Михайла Лучкая і Якова Головацького на заході, які доводили спільність мовних законів українського народу.
• Постановка п’єси полтавця Івана Котляревського в Коломиї та Львові за ініціативи галичанина Івана Озаркевича 1848 року.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Укладіть перелік понять за змістом параграфа, усно витлумачте їх.

• Нова українська література — література, заснована на живій народній розмовній мові та новій тематиці з народними героями, започаткована 1798 року твором «Енеїда» Івана Котляревського.
• Просвітницький реалізм — художній напрям, що прагнув правдиво зображати реальне повсякденне життя та водночас виховувати суспільство.
• Романтизм — художній напрям кінця XVIII — першої половини XIX ст., для якого характерні інтерес до фольклору, національної історії, сильні емоції та образи мужніх борців.
• Реалізм — метод у мистецтві, в основі якого лежить правдиве змалювання дійсності й дослідження впливу суспільних обставин на характер людини.
• Максимовичівка — система українського правопису на етимологічних засадах, створена Михайлом Максимовичем у 1827 році, яку вживали в Галичині, на Буковині та Закарпатті.
• Кулішівка — український фонетичний правопис, розроблений Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.
• Музична драма — сценічний твір, у якому словесний текст поєднується з вокальними музичними номерами.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) вихід у Петербурзі першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка; б) прем’єри п’єс «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник»; в) вихід друком роману «Чорна рада» П. Куліша; г) вихід перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського.

Правильна хронологічна послідовність подій:

1. г) вихід перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського (1798 р.);
2. б) прем’єри п’єс «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник» (1819 р.);
3. а) вихід у Петербурзі першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 р.);
4. в) вихід друком роману «Чорна рада» П. Куліша (1857 р.).

3. Що характерне для української літератури першої половини ХІХ ст.? Які митці її уособлювали?

Для літератури цього періоду були характерні:

• перехід на живу народну мову;
• поява нових жанрів (травестійна поема, соціально-побутова комедія, байка, сентиментальна повість, історичний роман);
• співіснування методів просвітницького реалізму, романтизму та критичного реалізму;
• гостра увага до проблеми кріпацтва і захисту народних прав.

Цю літературу уособлювали Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, поети-романтики Михайло Петренко, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Віктор Забіла, Євген Гребінка, Микола Костомаров, учасники «Руської трійці» Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич, а також Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок та Тарас Шевченко.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/WrVnWDcL або кодом та виконайте завдання онлайн.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/WrVnWDcL.