§ 14. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Якими були особливості розвитку культури західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.?
У цей період західноукраїнські землі увійшли до складу володінь австрійських Габсбургів. Тут майже не залишилося власної української світської еліти, тому роль провідника народу взяло на себе греко-католицьке духовенство. Влада проводила онімечення, а також зберігався польський утиск у Галичині та угорський на Закарпатті. Разом із тим просвітницькі реформи австрійських правителів створили перші умови для відновлення шкільництва та зародження національного руху.
2. ГР 1. Як розвивалася освіта на західноукраїнських землях у цей період?
Шкільництво змінилося завдяки реформам імператриці Марії-Терезії. У 1774 році австрійська влада ухвалила закон про обов’язкову початкову освіту для дітей віком від 5 до 12 років. У селах засновували однорічні парафіяльні школи, а в селищах і містечках відкривали трикласні тривіальні заклади, де навчали рідною мовою. У великих містах діяли чотирикласні головні й нормальні школи, а також гімназії та відновлений у 1784 році Львівський університет, де викладали німецькою та латинською мовами.
3. ГР 1. Укажіть основні здобутки науковців, що походили із західноукраїнських земель.
Учені із західноукраїнських земель зробили помітний внесок у європейську науку. Іван Земанчик очолював кафедри та був ректором Львівського університету, де викладав фізику й математику для українських студентів. Михайло Балудянський став першим ректором Санкт-Петербурзького університету та розробляв правові науки. Петро Лодій викладав логіку, філософію і право, а Іван Орлай розвивав медичну освіту. Василь Кукольник створив підручники з права, хімії, фізики та сільського господарства, а Юрій Гуца-Венелін започаткував болгаристику.
4. ГР 1. Назвіть видатних діячів української літератури та мистецтва другої половини XVIII ст. та їхні твори.
У другій половині XVIII ст. творив видатний філософ і поет Григорій Сковорода, який написав збірку «Сад божественних пісень» та «Байки харківські». Наприкінці XVIII ст. Іван Котляревський опублікував поему «Енеїда». На Закарпатті священник Іван Пастелій склав відомий сатиричний вірш «Пісня пастиря бідного». У церковному живописі західноукраїнських земель успішно працював Лука Долинський, який створив розписи для собору Святого Юра у Львові.
1. УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
ГР 2. Визначте ключові слова, що описують умови розвитку культури на західноукраїнських землях. Створіть із них «хмаринку слів».
Імперія Габсбургів, відстала провінція, відсутність еліти, онімечення, полонізація, мадяризація, румунізація, греко-католицьке духовенство, національне відродження, народна мова.
2. УКРАЇНСЬКА ОСВІТА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
ГР 2. Створіть структурно-логічну схему, що характеризує систему освіти на західноукраїнських землях.
Система освіти складалася з чотирьох рівнів:
- Елементарні школи: парафіяльні однорічні в селах та тривіальні трикласні в містечках із навчанням рідною мовою.
- Чотирикласні головні та нормальні школи у великих містах.
- Гімназії з двома роками навчання, які готували до вступу у вищу школу.
- Заклади вищої освіти: Львівський університет, реальна й технічна академії, а також дворічний інститут «Студіум рутенум».
ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ
1. ГР 2. Якими були причини заснування «Студіум рутенум»?
Головною причиною стало те, що кандидати в українські греко-католицькі священники не володіли латинською мовою в достатньому обсязі. Вони не могли слухати університетські курси філософії та богослов’я латиною. Тому імператор створив тимчасовий інститут з навчанням крайовою українською мовою.
2. ГР 2. Про що свідчило їх заснування?
Заснування інституту свідчило про прагнення австрійської влади підготувати освічене греко-католицьке духовенство. Також цей крок показав офіційне визнання української мови як мови викладання у вищій школі.
3. ВНЕСОК ЗАКАРПАТСЬКИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК НАУКИ
ГР 1. Чому вчені із Закарпаття були змушені працювати за межами рідного краю? Назвіть основні здобутки їхньої наукової діяльності.
На Закарпатті не було власних університетів та наукових центрів, тому місцеві таланти виїжджали до інших міст і країн. Вони досягли великих наукових результатів:
- Іван Фогораші досліджував історію краю та народну мову й допомагав землякам здобувати освіту в Європі.
- Іван Земанчик викладав математику й фізику в університеті та очолював його як ректор.
- Іван Орлай провів важливі реформи у сфері медичної освіти.
- Михайло Балудянський став першим ректором Санкт-Петербурзького університету та розвивав політичні науки й правознавство.
- Петро Лодій викладав логіку, філософію і право у вищих навчальних закладах.
- Василь Кукольник керував учительським інститутом і писав посібники з права, фізики та хімії.
- Юрій Гуца-Венелін видав дослідження про давніх болгар і дав поштовх болгарському відродженню.
4. ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР
ГР 1. Які теми було розкрито в західноукраїнській літературі цього періоду?
Західноукраїнські автори порушували теми національного пробудження, любові до рідного краю та боротьби за народну мову. Маркіян Шашкевич писав патріотичні вірші з палкими закликами до єдності. Микола Устиянович у своїх творах змальовував суворе життя, звичаї та побут верховинців у Карпатах.
5. СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
ГР 2. Висловіть думку, яку роль відігравали вистави народною мовою у збереженні національної ідентичності українців.
Театральні постановки народною мовою показували красу українського слова і багатство народних звичаїв. Вони доводили, що українська мова придатна для сцени та високого мистецтва. Такі вистави єднали глядачів і зупиняли процес онімечення й полонізації.
6. АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА
ГР 2. Доберіть експонати до віртуального музею скульптури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
| Експонат музею | Автор | Чому варто включити до експозиції |
|---|---|---|
| Фонтан «Нептун» на площі Ринок у Львові | Гартман Вітвер | Видатний зразок міської класицистичної пластики початку XIX ст. |
| Фонтани «Діана», «Адоніс» та «Амфітрита» на площі Ринок | Гартман Вітвер | Завершують цілісний ансамбль головної площі Львова на сюжети античних міфів. |
| Надгробні пам’ятники на Личаківському цвинтарі | Гартман Вітвер | Зразки раннього класицизму в меморіальній скульптурі міста. |
| Барельєфні композиції та надгробки Личаківського некрополя | Брати Йоганн та Антон Шімзери | Шедеври романтичної та класицистичної надмогильної пластики Львова. |
ГР 2. Працюємо разом. Створіть проєкт «Імперський відбиток: як Австрія змінила архітектуру Львова». Доберіть фотографії будівель міста першої половини ХІХ ст. Знайдіть легенди, які пов’язані з ними. Створіть віртуальну фотовиставку.
- Львівська ратуша на площі Ринок (1835 рік). Велична адміністративна споруда класицизму з вежею і годинником. Легенда пов’язує стару й нову ратуші з привидом чорної труни, яка літала залами суду і попереджала суддів про кару за неправедні вироки.
- Будівля Оссолінеуму (нині наукова бібліотека імені В. Стефаника). Споруда колишнього монастиря, яку перебудував архітектор Петер Нобіле у стилі класицизму. Легенди розповідають про мережу підземних ходів і таємні сховища рідкісних старовинних фоліантів.
- Міський театр Скарбека (нині театр імені Марії Заньковецької). Збудований у 1842 році німецькими архітекторами. Львів’яни переповідали, що театр звели на 16 тисячах дубових паль через болотисте русло Полтви, і споруда дивувала всіх своєю міцністю.
7. ЖИВОПИС
ГР 2. Дослідіть життєвий шлях одного з українських митців кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. та складіть перелік цікавих фактів про його творчість.
Художник Лука Долинський (близько 1745–1824 рр.):
- Здобув ґрунтовну мистецьку освіту у Віденській академії мистецтв і закінчив її з відзнакою.
- Повернувся до Львова і все життя присвятив праці для рідного краю.
- Створив розписи та ікони для собору Святого Юра, Успенської церкви та інших храмів Львова.
- Започаткував світський портретний живопис у Галичині, малював церковних ієрархів та міщан.
- Отримав особисту нагороду — золоту медаль від австрійського імператора Йосифа II за високу майстерність.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
роль освіти та культури у збереженні національної ідентичності українців Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття;
Школа й церква захистили українців регіону від остаточного онімечення, полонізації та мадяризації. Навчання в початкових школах рідною мовою вберегло мовну традицію серед народу. Діяльність інтелігенції зміцнила почуття національної гідності й перетворила русинів на згуртовану спільноту.
внесок західноукраїнських вчених у розвиток науки в першій половині ХІХ ст.
Учені із Закарпаття та Галичини досягли вершин європейської науки в галузях права, фізики, математики, історії та медицини. Вони керували університетами та створювали класичні підручники. Їхня праця довела високий розумовий потенціал українського народу.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1834 р. — Перша театральна вистава українською мовою на західноукраїнських землях у Львівській духовній семінарії
Семінаристи підготували обряд селянського весілля за пісенною збіркою Йосипа Лозинського «Руське весілля» і показали виставу на сцені.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в малі групи, які за визначений час мають сформулювати й передати зміст певного питання трьома простими реченнями.
Західноукраїнська культура розвивалася під постійним тиском онімечення, полонізації та мадяризації. Освітні реформи дали українцям початкову школу рідною мовою та відкрили заклади вищої освіти. Діяльність патріотів і вчених утвердила народну мову в літературі, театрі та наукових працях.
2. ГР 1. Які чинники гальмували розвиток культури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.?
Розвиток культури гальмувала відсутність власної світської еліти й статус краю як відсталої провінції імперії. Австрійська влада проводила онімечення, поляки посилювали полонізацію Галичини, угорці вели мадяризацію Закарпаття, а румуни насаджували свою мову на Буковині. Школи не отримували коштів від держави, тому бідні селяни не мали змоги утримувати їх самостійно. Передання початкових шкіл під нагляд римо-католицької церкви у 1805 році загострило боротьбу за освіту.
3. ГР 1. Які зміни відбулися в системі освіти на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.?
У 1805 році австрійський уряд передав народні школи Галичини й Буковини під опіку римо-католицької церкви, що посилило полонізацію. У 1812 році влада скасувала обов’язкове навчання, тому багато початкових закладів трималися лише завдяки греко-католицьким громадам. На Закарпатті у 1844 році держава ухвалила закон про введення угорської мови в усіх школах. Під час революції 1848 року почали з’являтися недільні школи для дорослих із навчанням українською мовою.
4. ГР 1. Яке значення мало використання народної мови в літературі та освіті?
Народна мова зробила знання зрозумілими для простого селянства. Вона вивела українську літературу на сучасний європейський рівень завдяки творам авторів «Руської трійці». Рідне слово згуртувало народ і стало головною зброєю проти чужоземної асиміляції.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. ГР 1. Працюємо в парах. Складіть хронологію культурних подій кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. на українських землях у складі Австрійської імперії.
| Рік | Культурна подія |
|---|---|
| 1774 р. | Закон австрійської імператриці Марії-Терезії про обов’язкову початкову освіту дітей 5—12 років. |
| 1784 р. | Відновлення діяльності Львівського університету. |
| 1787 р. | Відкриття інституту «Студіум рутенум» з українською мовою викладання при Львівському університеті. |
| 1805 р. | Указ австрійського уряду про передання початкових шкіл Галичини й Буковини під контроль римо-католицької церкви. |
| 1810–1814 рр. | Створення скульптором Гартманом Вітвером чотирьох фонтанів на площі Ринок у Львові. |
| 1812 р. | Скасування обов’язкового шкільного навчання в Австрійській імперії. |
| 1829 р. | Заснування постійного греко-католицького церковного хору в Перемишлі за підтримки єпископа Івана Снігурського. |
| 1834 р. | Перша театральна постановка народною мовою за збіркою «Руське весілля» у Львівській духовній семінарії. |
| 1844 р. | Ухвалення закону про обов’язкове впровадження угорської мови в усіх школах Закарпаття. |
| Червень 1848 р. | Перші публічні вистави українською мовою за п’єсами Івана Котляревського у Львові, Перемишлі та Коломиї. |
6. ГР 2. Працюємо в малих групах. На основі онлайн-карти в інтернеті створіть екскурсійний маршрут «Культурними місцями Львова першої половини ХІХ ст.». Додайте пояснення.
Екскурсійний маршрут культурними осередками Львова першої половини XIX ст.:
- Площа Ринок: огляд міської ратуші з годинниковою вежею та чотирьох фонтанів роботи Гартмана Вітвера із зображеннями Нептуна, Діани, Адоніса й Амфітрити.
- Собор Святого Юра: головний храм греко-католицької митрополії, де збереглися розписи й ікони пензля Луки Долинського.
- Будівля колишнього Оссолінеуму (вулиця Василя Стефаника, 2): визначний центр науки й книжкових зібрань доби австрійського класицизму.
- Будівля Львівського міського театру Скарбека (нині театр імені Марії Заньковецької): один із найбільших тогочасних театральних залів Центральної Європи.
- Львівська духовна семінарія (вулиця Коперника): осередок просвіти, де семінаристи вперше поставили виставу українською мовою у 1834 році.
- Личаківський цвинтар: музей меморіальної скульптури просто неба з роботами Гартмана Вітвера та братів Антона й Йоганна Шімзерів.
7. ГР 1. Побудуйте діаграму Ганта «Розвиток культури на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.».
| Галузь культури | 1770-ті | 1780-ті | 1790-ті | 1800-ті | 1810-ті | 1820-ті | 1830-ті | 1840-ві |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Освітні реформи Марії-Терезії та запровадження шкіл | ■■■ | ■■■ | ||||||
| Діяльність українського інституту «Студіум рутенум» | ■■■ | ■■■ | ■■■ | |||||
| Будівництво класицистичних споруд і міських пам’яток | ■■■ | ■■■ | ■■■ | ■■■ | ■■■ | ■■■ | ||
| Зародження «перемишльської школи» музики | ■■■ | ■■■ | ■■■ | |||||
| Розквіт нової літератури («Руська трійця») | ■■■ | ■■■ | ||||||
| Перші театральні вистави народною мовою | ■■■ | ■■■ |
8. ГР 2. Створіть ментальну карту про розвиток освіти і науки на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
Ментальна карта охоплює чотири ключові галузі:
- Початкові школи (реформа 1774 р., парафіяльні та тривіальні заклади, боротьба за рідну мову).
- Середня освіта (головні й нормальні школи, гімназії з дворічним навчанням).
- Вища освіта (Львівський університет, академії та інститут «Студіум рутенум»).
- Наукові діячі із Закарпаття (І. Фогораші, І. Земанчик, І. Орлай, М. Балудянський, П. Лодій, В. Кукольник, Ю. Гуца-Венелін).
9. ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси розвитку культури на українських землях у складі Австрійської та Російської імперій у першій половині ХІХ ст.
| Відмінне (Австрійська імперія) | Спільні ознаки | Відмінне (Російська імперія) |
|---|---|---|
| Провідною силою національного руху виступало греко-католицьке духовенство. | Розгортання українського національного відродження й збирання фольклору. | Рух очолювали дворяни козацького походження та світська різночинна інтелігенція. |
| Насадження німецької, польської, угорської та румунської мов. | Імперський наступ на розвиток української мови та цензурні заборони. | Політика жорсткої русифікації та заперечення самобутності українців. |
| Діяли реформи австрійського освіченого абсолютизму та «Студіум рутенум». | Поява професійного театру, нової літератури та класицистичної архітектури. | Відкриття університетів у Харкові (1805 р.) та Києві (1834 р.). |
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
10. ГР 2. Працюємо в парах. Підготуйте проєкт «Якби інстаграм існував у ХІХ ст.». Створіть уявний акаунт західноукраїнського архітектора, художника, скульптора або поета першої половини ХІХ ст. Поміркуйте, про що міг писати діяч, які зображення додавати, які події коментувати тощо.
Уявний акаунт поета Маркіяна Шашкевича:
Нікнейм: @markiian_shashkevych
Профіль: Маркіян Шашкевич. Натхненник «Руської трійці», священник і поет. Пишу щирою рідною мовою нашого народу.
Публікації у стрічці:
- Світлина рукопису збірки віршів: «Сьогодні закінчив писати поезію “Веснівка”. Хай наше рідне слово розквітне після довгої зими забуття!».
- Портрет разом із побратимами: «Разом з Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким працюємо над новими народними текстами. Нас троє, але за нами весь край».
- Малюнок дерев’яного храму: «Служба Божа в рідному селі. Народна пісня і молитва дають мені наснагу творити далі».
Коментарі діяча: Маркіян підтримує запровадження українських вистав у Львівській семінарії та засуджує закон 1844 року про насадження угорської мови на Закарпатті.
11. ГР 2. Напишіть есе за темою «Чому саме Львів став культурним центром західноукраїнських земель?».
Львів став осередком культури краю завдяки адміністративному, освітньому та релігійному становищу. Австрійська влада перетворила місто на столицю коронного краю Галичини і Володимирії. Сюди з’їжджалися урядовці, митці, вчителі та вчені.
Головним осередком інтелектуального життя став відновлений Львівський університет. При його теологічному факультеті працював інститут «Студіум рутенум», де студенти навчалися українською мовою. У місті діяла резиденція греко-католицького митрополита, тому довкола собору Святого Юра гуртувалася патріотична молодь.
У 30-х роках XIX століття львівські студенти утворили гурток «Руська трійця». У Львові споруджували нову класицистичну ратушу, відкривали театри й бібліотеки. Саме тому місто повело за собою весь західноукраїнський край.
12. ГР 3. Працюємо разом. Обговоріть, які уроки для сучасної України можна винести з культурного відродження першої половини ХІХ ст.
Головний урок полягає в тому, що власна мова і культура рятують народ від зникнення навіть за відсутності власної держави. Діячі «Руської трійці» та закарпатські вчені не мали влади чи багатства, але їхнє щире слово пробудило суспільство.
Другий урок показує важливість початкової та вищої освіти для кожної людини. Лише освічені громадяни можуть протистояти чужій пропаганді та асиміляції. Сьогодні українці мають так само берегти рідну культуру і розвивати передову науку.
ІГРОВІ ЗАВДАННЯ (ІНША ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА)
1. ГР 1. Перевірте свої знання термінів і понять за допомогою гри «Упізнайте термін (поняття)». (інша версія підручника)
| Опис терміна | Назва поняття |
|---|---|
| Демократичний гурток студентів Львівської семінарії, який започаткував нову літературу в Галичині. | «Руська трійця» |
| Перший альманах народною мовою, виданий діячами Галичини в Буді 1837 року. | «Русалка Дністровая» |
| Навчальний інститут для українців при Львівському університеті у 1787–1809 роках. | «Студіум рутенум» |
| Державна політика насадження німецької мови в австрійських провінціях. | Онімечення |
| Рух за відродження мови, звичаїв та утвердження окремішності українського народу. | Національне відродження |
2. ГР 3. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина». (інша версія підручника)
Сцена зображує роботу засновників «Руської трійці» над підготовкою альманаху:
- У центрі кімнати стоять Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.
- На столі лежать рукописи, чорнильниця, свічка та збірки народних карпатських пісень.
- Шашкевич читає побратимам новий вірш рідною мовою, а Головацький записує фольклорні тексти.
- Гасло сцени: «Слово народу має жити на сторінках книги й звучати на весь край».
ГРА «РЕСТАВРАЦІЯ» (ІНША ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА)
3. ГР 2. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Реставрація». (інша версія підручника)
Наприкінці XVIII ст. світська українська еліта була фактично відсутня через тривалі процеси полонізації та мадяризації краю. Провідну роль у національному пробудженні взяло на себе духовенство, адже воно залишалося єдиною освіченою верствою серед русинів. У 1837 році вийшов друком альманах «Русалка Дністровая», написаний живою розмовною мовою. Засновником світського живопису на Закарпатті виступив Йосип Змій-Мікловшик. Першою українською політичною організацією у 1848 році стала Головна руська рада.
СПІЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ (ІНША ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА)
1) Які причини обумовили провідну роль греко-католицького духовенства в українському національному відродженні Галичини та Закарпаття? (інша версія підручника)
Українська шляхта полонізувалася або мадяризувалася в попередні століття. Священники греко-католицької церкви жили серед простого народу і розмовляли його мовою. Завдяки австрійським освітнім реформам вони здобули якісну богословську освіту у Відні та Львові і змогли стати на захист прав свого народу.
2) У чому полягає історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»? (інша версія підручника)
Альманах 1837 року рішуче відкинув мертву книжну мову і запровадив живе народне мовлення та фонетичний правопис. Видання показало культурну єдність українців Галичини та Наддніпрянщини. Воно започаткувало сучасну українську літературу на західноукраїнських землях.
3) Яке історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича та Олександра Духновича? (інша версія підручника)
Маркіян Шашкевич підніс престиж української мови в Галичині та першим виголосив нею промову в семінарії. Олександр Духнович став видатним «будителем» Закарпаття, написав патріотичний вірш-гімн і видав перші букварі для закарпатських шкіл. Їхня спільна праця зберегла національну свідомість українців у двох різних регіонах імперії.
4) Які наслідки мала діяльність «Руської трійці» та Головної руської ради для українського суспільства? (інша версія підручника)
«Руська трійця» перевела культуру Галичини на рейки живої народної мови і започаткувала демократичну літературу. Головна руська рада 1848 року висунула чітку вимогу поділу Галичини на польську та українську з наданням останній самоврядування. Рада офіційно затвердила синьо-жовтий прапор, герб із золотим левом і започаткувала випуск першої україномовної газети «Зоря Галицька».