§ 14. Господарський розвиток українських земель у складі Австрійської імперії. Практикум (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

• Які українські землі увійшли до Австрійської імперії?

До складу Австрійської імперії увійшли Східна Галичина (1772 рік), Північна Буковина (1775 рік) та Закарпаття (перебувало під владою Габсбургів від кінця XVII століття).

• Які адміністративні одиниці утворено на цих територіях?

На землях Галичини та приєднаної в 1787 році Буковини австрійська влада утворила провінцію Королівство Галичини і Лодомерії. Вона поділялася на 19 округів (циркулів), 12 з яких охоплювали українські землі Східної Галичини. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і поділялося на чотири комітати (жупи).

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «аграрне виробництво», «індустріальна революція»?

Аграрне виробництво — це галузь економіки, яка базується на обробітку землі, вирощуванні культурних рослин і розведенні свійських тварин.

Індустріальна революція — це перехід від ручної праці й мануфактури до фабрично-заводського машинного виробництва та формування індустріального суспільства.

14.1. НАСЛІДКИ РЕФОРМ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНІВ

1. Назвіть, які українські землі увійшли до складу Австрійської імперії.

До складу імперії увійшли Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

2. Охарактеризуйте наслідки реформ освіченого абсолютизму для українських територій.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ суттєво покращили становище населення:

• В аграрній сфері панщину обмежили трьома днями на тиждень, селянам дозволили викуп угідь у спадкове володіння, а в 1782 році Йосиф ІІ скасував особисту залежність селян від поміщиків.
• В адміністративній сфері утворили Королівство Галичини і Лодомерії, запровадили поземельний податок (1775 рік), а в 1786 році в містах ліквідували магдебурзьке право і замінили магістрати чиновниками.
• В освітній сфері відкривали початкові, окружні й нормальні школи, створили першу школу для дівчат, а в 1784 році відновили роботу Львівського університету з чотирма факультетами: філософським, теологічним, медичним і юридичним.

3. Визначте особливості реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ на українських землях.

Особливості реформ на українських теренах полягали в такому:

• Галичина та Буковина розглядалися Віднем як новий простір для випробування нововведень через глибоке економічне відставання краю.
• У межах адміністративної реформи штучно об’єднали в одну провінцію польські та українські землі з центром у Львові.
• Реформи освіченого абсолютизму майже не зачепили населення Закарпаття через складні відносини між Віднем і Будапештом, тому край залишався під тиском мадяризації.
• Проводилася колонізація регіону німецькими поселенцями для впровадження зразкового господарювання.

14.2. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО 1848 Р. ПЕРШИЙ ЕТАП ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Охарактеризуйте розвиток основних галузей економіки на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ століття.

Сільське господарство залишалося головною галуззю економіки, де поширилися картопля, конюшина, люцерна та кукурудза. Виробництво довго зберігало ремісничі й мануфактурні форми під контролем поміщиків, які розвивали тваринництво, гуральництво та цукроваріння. Водночас зростав видобуток природних ресурсів — розвивалися соляна, лісова, нафтова, залізорудна та сірчана галузі. Торгівля велася через ярмарки й базари: край вивозив сільськогосподарську сировину, сіль і деревину, а ввозив промислові вироби.

2. Які галузі промисловості занепали в цей період і чому?

Занепали традиційні галузі: текстильна, шкіряна та суконна промисловість. Місцеві мануфактури не витримали конкуренції з дешевими фабричними товарами, які масово завозилися із західних промислових провінцій імперії Габсбургів.

3. Порівняйте розвиток економіки Галичини, Буковини та Закарпаття. Визначте спільні та відмінні риси.

Регіон	Спільні ознаки	Відмінні риси
Галичина	Переважно аграрний характер економіки; збереження панщини до 1848 року; домінування великих поміщицьких маєтків; занепад місцевих мануфактур через імпорт товарів з метрополії; експорт сировини (ліс, сіль, нафта).	Початок видобутку нафти на Прикарпатті; солеваріння у Старій Солі; видобуток бурого вугілля в Коломийському окрузі; наявність великих міст (Львів — 63 тис., Броди — 18 тис., Тернопіль — 16 тис.).
Буковина	Переважно аграрний край (у 1869 р. близько 85% осіб працювали в сільському господарстві); слабка урбанізація (Чернівці мали лише 5,5 тис. осіб); торгівля зосереджена в руках вірменських і єврейських купців.	Головна культура — кукурудза (3/4 врожаю); вівчарство на Гуцульщині; тривале збереження цехового ремесла (у Чернівцях діяло 13 цехів); вирощування льону й конопель для домашніх потреб.
Закарпаття	Понад 90% населення зайнято в сільському господарстві; міста невеликі (Ужгород і Мукачеве мали по 6–7 тис. жителів); експорт деревини.	Підпорядкування Угорському королівству; висока частка аристократії (близько 5%); розвиток виноградарства, садівництва й вівчарства в горах; мадяризація господарського життя.

ЗАВДАННЯ ДО КАРТИ (С. 117)

1. Розгляньте карту. Назвіть українські землі, які в першій половині ХІХ ст. належали Австрійській імперії. Чи існує, на вашу думку, зв’язок між активністю суспільних процесів та рівнем розвитку господарства в регіоні? Відповідь обґрунтуйте.

До складу Австрійської імперії входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

Зв’язок між активністю суспільних процесів та економічним розвитком безперечно існує. У регіонах з вищим рівнем торгівлі та міського життя, передусім у Східній Галичині та її центрі Львові, швидше гуртувалася українська інтелігенція, діяли культурні й освітні осередки (як «Руська трійця»). Натомість у глибоко аграрних селах важкі умови праці та безземелля штовхали селян на опір (рух опришків, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині, «холерні бунти» на Закарпатті).

2. Назвіть карту.

Українські землі у складі Австрійської імперії в першій половині XIX століття (або: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.).

14.3. ЕКОНОМІКА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

1. Визначте особливості аграрного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття.

Головною подією стало скасування панщини в 1848 році. Селяни отримали особисту свободу, але залишилися малоземельними, бо поміщики втримали ліси, пасовища та найкращі ґрунти й отримали від держави компенсацію. Запроваджувалися залізні плуги, косарки, січкарні, сівозміна та меліорація. Відкрилася сільськогосподарська школа в Дублянах. Для взаємодопомоги виник кооперативний рух («Народна торгівля», «Сільський господар»).

2. Які фактори спричинили поширення серед українців трудової міграції?

Основними причинами стали хронічне малоземелля, зубожіння селян після реформи 1848 року, борги, високі податки та аграрне перенаселення. Слабкий розвиток місцевої промисловості не міг дати роботу всім охочим, тому понад 400 тисяч українців емігрували за океан (до Канади, США, Бразилії).

3. Охарактеризуйте основні тенденції промислового розвитку краю.

У 1870–1890-х роках розгорнулася індустріалізація фабрично-заводського типу. Основними галузями стали нафтодобувна, лісопильна, деревообробна й харчова. Сформувався Бориславсько-Дрогобицький нафтовий район. У промисловість масово вкладали капітали підприємці з Австрії, Англії та Німеччини. Розвитку сприяло будівництво залізниць: у 1861 році відкрили лінію Львів — Перемишль, а в 1873 році залізниця з’єднала Галичину з Наддніпрянщиною через Підволочиськ.

ЗАВДАННЯ ДО КАРТИ (С. 119)

1. Розгляньте карту та визначте: а) які галузі промисловості розвивалися в найбільших містах на західноукраїнських землях; б) до якого періоду (перша половина ХІХ, друга половина ХІХ, поч. ХХ ст.) відноситься карта? Як ви це визначили?

• а) Які галузі промисловості розвивалися в найбільших містах на західноукраїнських землях?

За картою в найбільших містах розвивалися такі галузі:

• Львів (найбільший центр): машинобудування, нафтопереробна, хімічна, деревообробна, текстильна та харчова промисловість;
• Чернівці: машинобудування, хімічна, деревообробна, текстильна й харчова галузі;
• Ужгород і Мукачеве: деревообробна, машинобудівна та харчова промисловість;
• Борислав і Дрогобич: видобуток нафти, озокериту та нафтопереробка;
• Калуш, Стара Сіль, Делятин: соляна промисловість (видобуток кам’яної та калійної солі).

• б) До якого періоду відноситься карта? Як ви це визначили?

Карта відноситься до періоду другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Це видно за мережею залізниць, виділенням нафтопромислів Борислава і Дрогобича, позначенням кредитної спілки «Віра» (1894 рік) та страхового товариства «Дністер» (1895 рік).

2. Назвіть карту.

Господарський розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття.

14.4. ЕКОНОМІКА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

1. Охарактеризуйте шляхи протидії українського населення малоземеллю та аграрному перенаселенню краю.

Українці боролися з малоземеллям двома основними шляхами:

• Розвитком кооперативного руху (товариство «Сільський господар», Крайовий кредитовий союз, товариство «Дністер», «Селянська каса» на Буковині). Кооперативи постачали сортове насіння, техніку й допомагали вигідно збувати продукцію без посередників.
• Трудовою еміграцією: за перше десятиліття ХХ століття з Галичини й Буковини виїхало близько 300 тисяч осіб, із Закарпаття — 40 тисяч. Поширилися також сезонні заробітки на заводах і шахтах Західної Європи.

2. Які галузі промисловості активно розвивалися на західноукраїнських землях на початку ХХ століття?

Провідними залишалися нафтодобувна й деревообробна галузі. Борислав і Дрогобич давали близько 5% світового видобутку нафти. Також працювали лісохімічні заводи на Закарпатті (Свалява, Вигода), цукрові заводи на Буковині та соляні промисли, які забезпечували понад половину солі Австро-Угорщини.

3. Проаналізуйте розвиток торгівлі на українських землях у складі Австро-Угорщини.

Торгівля набула великого розмаху. Щороку відбувалося понад тисячу ярмарків (вовняні у Львові, кінні в Бродах і Тернополі), діяв Львівський контрактовий ярмарок. Зростала стаціонарна торгівля через великі крамниці в містах. Торгівля мала колоніальний характер: експортували сировину (нафту, озокерит, ліс, сіль, худобу), а імпортували дорогі готові вироби й машини, мінеральні добрива, тканини та одяг.

ПРАКТИКУМ

І. ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ Й ПРОСТОРІ, ВИЯВЛЯЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ПОДІЙ ТА ЯВИЩ

1. 1805, 1817, 1829, 1844—1847 роки в Галичині – це час масового голоду, пов’язаного зі стихійними лихами та неврожаєм.

• Прослідкуйте динаміку «голодних років».

Масовий голод у Галичині повторювався регулярно кожні 10–12 років через погодні катаклізми та примітивні методи рільництва. У середині 1840-х років лихо тривало чотири роки поспіль через фітофтороз картоплі, що призвело до повного зубожіння селян і прискорило вибух селянських заворушень під час революції 1848 року.

• Побудуйте економічний ланцюг наслідків голоду.

Економічний ланцюг наслідків голоду має такий вигляд:
Неврожай та стихійні лиха ➔ Голод ➔ Зростання цін на хліб та боргова кабала селян ➔ Розорення господарств і продаж земельних наділів ➔ Масова трудова еміграція за кордон.

2. Установіть відповідність:

1 — Б, 2 — В, 3 — А.

Опис спеціалізації та галузей господарства	Регіон
1 Провідна роль рільництва, а в гірських районах — тваринництва, лісорозробки і мисливства	Б Буковина
2 Розвиток виноградарства, садівництва та рільництва	В Закарпаття
3 Занепад шкіряного, текстильного, тютюнового, залізоробного виробництва	А Галичина

3. Поміркуйте та визначте, в якій частині підавстрійської України існували сприятливіші умови для економічного розвитку.

Сприятливіші умови для економічного розвитку склалися в Галичині. Цей регіон мав вигідне географічне положення, більшу кількість міст, значні сировинні багатства (нафту в Прикарпатті та родовища солі), а також першим отримав залізничне сполучення з Віднем.

ІІ. ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ ІСТОРИЧНОГО ТА СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩОГО ЗМІСТУ

1. Ознайомтеся з інформацією та поміркуйте, чому початок промислового перевороту в Австрійській імперії спричинив кризу розвитку західноукраїнського виробництва.

Промисловий переворот на заході імперії дав змогу виготовляти велику кількість дешевих фабричних виробів. Австрійський уряд не захищав місцеве галицьке виробництво митами, тому місцеві дрібні мануфактури й майстерні не витримали цінової конкуренції та масово згортали діяльність.

2. Ознайомтеся з фрагментом історичного джерела. Дайте відповіді на запитання до нього.

• 1. Як автор описує зовнішній вигляд працівників нафтовидобувної промисловості Галичини?

Іван Франко описує робітників-ріпників у брудних, просяклих нафтою сорочках та подертих кахтанах. Вони сидять на міському бруку серед пилу в очікуванні найму на роботу.

• 2. На основі тексту охарактеризуйте раціон харчування нафтових робітників – ріпників. Чи був він, на вашу думку, збалансованим та достатнім для людей, що займалися важкою фізичною працею?

Щоденний раціон ріпників складався лише з десятикрейцарового хліба та цибулі, які вони носили в брудних полотняних торбах.

Такий раціон був абсолютно недостатнім і незбалансованим. У їжі бракувало білків, жирів і необхідних калорій, тому організм швидко виснажувався від каторжної праці в нафтових ямах.

3. Ознайомтеся з текстом рубрики «Історична розвідка». Визначте чинники, що гальмували економічний розвиток західноукраїнських земель. Чи поділяєте ви думки автора?

Історик Орест Субтельний виділяє такі гальмівні чинники:

• Відсутність великих вільних земель для внутрішньої колонізації;
• Відсутність виходу до моря для вільної морської торгівлі;
• Економічний застій близько 60 найбільших міст Східної Галичини;
• Цілеспрямована колоніальна політика Відня, яка зберігала аграрний характер східних земель задля розвитку промисловості Австрії та Богемії.

Я цілком поділяю оцінку історика, адже імперська влада свідомо відводила українським землям роль сировинного придатку й ринку збуту для західних провінцій.

ІІІ. ВИЯВЛЯЄМО ЗДАТНІСТЬ ДО СПІВПРАЦІ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ, ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

1. Уявіть, що ви – західноукраїнський підприємець 1840-х. Яких умов ведення власної справи ви б вимагали від влади Австрійської імперії для успішного розвитку свого підприємства?

Я б вимагав від уряду захисних мит на фабричні товари з австрійських провінцій, надання доступних банківських кредитів для придбання парових машин, зниження податків на відкриття нових заводів та будівництва якісних доріг і залізниць.

2. Поміркуйте, чи були економічні та соціальні права робітників підавстрійської України гарантовані власниками підприємств і державою.

Ні, права робітників не були гарантовані. Власники підприємств прагнули швидкого надприбутку, платили мізерну платню за 14–16 годин праці та не дбали про безпеку. Держава тривалий час не встановлювала обов’язкового страхування від нещасних випадків і пенсій для робітників.

3. Висловте власну думку, чому економічна справедливість – важливий компонент громадянської стабільності.

Коли люди мають гідну працю, достатню кількість землі й чесну оплату, вони почуваються захищеними. Бідність і безправ’я спричиняють страйки, бунти та масову еміграцію. Економічна справедливість зміцнює суспільну довіру та спокій у державі.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Кошик імпорту та експорту». Об’єднайтесь у пари чи групи. Створіть схему, яка відображає товарну структуру імпорту та експорту підавстрійської України:
• кошик експорту: що вивозили з Галичини, Буковини та Закарпаття;
• кошик імпорту: що завозили з метрополії.
Поясніть, які наслідки це мало для місцевої економіки.

Товарна структура торгівлі:

• Кошик експорту (що вивозили): нафта, сира ропа, озокерит, пиломатеріали, ліс, кухонна і калійна сіль, худоба, зерно.
• Кошик імпорту (що завозили): готові промислові вироби, тканини, одяг, взуття, посуд, меблі, машини, кам’яне вугілля, цемент, хімічні добрива.

Наслідки для місцевої економіки: Західноукраїнські землі перетворилися на внутрішню колонію імперії та сировинний придаток. Місцева промисловість занепадала, капітал вимивався за кордон, а регіон залишався технологічно відсталим.

Корисна гра: «Економіка західноукраїнських земель у першій половині ХІХ ст.»

Гра передбачає систематизацію фактів про економічне життя трьох регіонів підавстрійської України:

• Галичина: видобуток солі (Стара Сіль), поява перших цукроварень (Пужинки), перші парові машини (1843 рік), важливий торговельний вузол у Бродах, занепад цехового ткацтва через імпорт австрійських тканин;
• Буковина: кукурудза як основа сільського господарства (3/4 врожаю), скотарство й лісорозробка на Гуцульщині, діяльність 13 ремісничих цехів у Чернівцях;
• Закарпаття: підпорядкування Угорщині, понад 90% селян в аграрному секторі, розвиток садівництва, виноградарства, вівчарства та заготівлі лісу.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Покажіть на карті найбільші західноукраїнські міста першої половини ХІХ століття.

На карті найбільшими містами першої половини ХІХ століття є:

• Львів — адміністративний і торговельний центр Королівства Галичини і Лодомерії у центрі краю (близько 63 тис. мешканців);
• Броди — прикордонне місто на північному сході Галичини біля кордону з Російською імперією (18 тис. мешканців);
• Тернопіль — торговельний осередок на східному Поділлі (16 тис. мешканців);
• Дрогобич, Станіслав, Самбір, Коломия, Перемишль — регіональні центри Прикарпаття та Підкарпаття;
• Чернівці — головне місто Буковини над річкою Прут (5,5 тис. осіб);
• Ужгород і Мукачеве — найбільші міста Закарпаття (по 6–7 тис. осіб).

2. Покажіть на карті регіони розвитку соляної, лісової, нафтової, залізорудної, сірчаної промисловості підавстрійської України.

Географічне розміщення галузей промисловості на карті:

• Нафтова промисловість: передгір’я Карпат у Східній Галичині (Борислав, Дрогобич, Східниця, Слобода Рунгурська);
• Соляна промисловість: Передкарпаття (солеварні в Старій Солі, Дрогобичі, Долині, Калуші, Делятині);
• Лісова та деревообробна промисловість: гірські райони Карпат у Галичині, Буковині та Закарпатті (Свалява, Вигода);
• Залізорудна промисловість: південно-західна частина Східної Галичини та Прикарпаття (залізні гути поблизу Сколе й Долини);
• Сірчана промисловість: північний захід Галичини (район Яворова).

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли в Галичині з’явилися перші дві парові машини?
• Що стало головною причиною занепаду традиційного галицького текстильного виробництва?
• Хто заснував у Львові кооперативне товариство «Народна торгівля» у 1883 році?
• Де на західноукраїнських землях розташовувався найважливіший нафтопромисловий район?
• Звідки ми можемо дізнатися про нужденні умови праці та побут галицьких нафтовиків-ріпників?
• Чому селянська реформа 1848 року не змогла ліквідувати проблему малоземелля селян?
• Як будівництво залізниць вплинуло на вивезення сировини із західноукраїнських земель?
• Який результат мала масова трудова еміграція для жителів західноукраїнського краю наприкінці ХІХ століття?

4. Поміркуйте, чому нові агрокультури (картопля, кукурудза) були важливі для економіки західноукраїнських земель.

Картопля та кукурудза невибагливі до погодних умов і ґрунтів і дають високі врожаї навіть на невеликих наділах. Поширення цих культур допомогло зменшити загрозу голоду для малоземельних селянських родин та забезпечило дешеві корми для відгодівлі свійських тварин.

5. Порівняйте економічний розвиток українських земель та інших регіонів Австрійської імперії. Чи можна вважати західноукраїнський регіон економічно залежним від метрополії? Відповідь обґрунтуйте.

Західноукраїнські землі значно відставали від промислово розвинених регіонів Австрії та Богемії (Чехії). У центральних землях імперії будували потужні машинобудівні, текстильні та металургійні заводи, діяли великі банки.

Західноукраїнський регіон був економічно залежним від метрополії. Відень свідомо гальмував розвиток обробної промисловості Галичини й Буковини, залишаючи ці землі постачальником сировини та ринком збуту готових австрійських фабрикатів.

6. Вправа «Земля». Поміркуйте, чи справедливо, що більшість населення підавстрійської України мала наділи землі, недостатні для ефективного господарювання. Запишіть аргументи.

Такий розподіл землі був абсолютно несправедливим, оскільки селяни роками обробляли цю землю власною працею.

Аргументи:

• Поміщики зберегли найкращі орні землі, пасовища та ліси, вимагаючи плату за сервітути.
• Селянські наділи були занадто малими й подрібненими через зростання кількості населення та спадковий поділ.
• Малоземелля позбавляло селян коштів на придбання нових знарядь праці, тримало родини в злиднях і змушувало шукати порятунку в еміграції за океан.