§ 14. Аграрна реформа 1861 року. Розвиток сільського господарства у пореформений період (Хлібовська)

Зміст

Згадайте, які економічні проблеми Російської імперії виявила Східна війна.

Східна (Кримська) війна виявила глибоку військово-економічну відсталість імперії від передових держав. Кріпацька система спричинила відсутність розвиненої фабричної промисловості, брак пароплавів, залізниць та сучасного нарізного озброєння. Підневільна праця селян зумовила низьку продуктивність праці й гальмувала розвиток ринкових відносин.

Як ви розумієте значення понять: «реформа», «екстенсивний шлях розвитку»?

Реформа — це мирне перетворення, зміна або вдосконалення державної політики чи суспільного устрою, яку проводить верховна влада. Екстенсивний шлях розвитку полягає у збільшенні випуску продукції за рахунок збільшення кількості ресурсів, наприклад, розширення посівних площ і залучення більшої кількості працівників, а не впровадження нових машин чи технологій.

Чи пам’ятаєте ви, що економіка Півдня України мала свою модель розвитку? Що вам про це відомо?

Південь України розвивався за підприємницькою моделлю. Тут практично не було поміщицького кріпосництва, а переважали великі фермерські господарства з вільнонайманою працею. Цей край вирощував зерно на продаж і вивозив його за кордон через чорноморські й азовські порти.

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни в життя селян привнесла селянська реформа 1861 року. Свої відповіді оформте у вигляді таблиці (позитивні, обтяжливі).

Позитивні зміни	Обтяжливі умови
Селяни отримали особисту свободу та громадянські права.	Селяни мусили викуповувати польові наділи у власність.
Колишні кріпаки могли вільно одружуватися, торгувати, мати власне майно та вступати на навчання.	Селяни сплачували викупні платежі державі протягом 49 років із відсотками.
Селяни отримали право судитися на рівних правах, укладати договори та переходити в інші стани.	До підписання викупної угоди селяни залишалися тимчасовозобов’язаними і далі виконували панщину чи сплачували оброк.
Створено органи селянського самоврядування (сільські громади та сходи).	Селянські наділи урізали через норми володіння («відрізки»), а викупні ціни суттєво перевищували ринкову вартість землі.
З’явилася можливість вільно купувати землю та відкривати власні промисли й підприємства.	Селян позбавили вільного права користуватися лісами, випасами й луками.

1. ЗМІСТ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ

1. Прокоментуйте діалог.

Діалог демонструє катастрофічне малоземелля селян після реформи 1861 року. Селянин отримав волю, але не мав достатньо землі для виживання, бо всі родючі й важливі угіддя залишилися у власності поміщика. Через це селяни змушені були знову найматися до своїх колишніх господарів або орендувати в них землю на кабальних умовах.

2. Чому такі карикатури з’явилися?

Такі сатиричні малюнки з’явилися тому, що реформа захищала інтереси землевласників, а не селян. У багатьох селян забрали частину землі у вигляді «відрізків», наділи зменшилися, а розмір викупу значно перевищував реальну ринкову вартість ділянок.

1. Назвіть причини проведення аграрної реформи.

Головною причиною була криза кріпосницьких відносин, які підривали економіку держави й гальмували розвиток промисловості та торгівлі. Поразка у Східній (Кримській) війні показала технічну й економічну відсталість імперії. Додатковим чинником став постійний страх влади перед селянськими бунтами.

2. Коли і на яких умовах було скасовано кріпосне право?

Кріпосне право було скасовано 19 лютого 1861 року Маніфестом імператора Олександра II. Селяни отримали особисту волю і громадянські права, але землю мусили викуповувати. Держава одразу сплачувала поміщикам 80% вартості наділу, а селяни повертали цей борг скарбниці разом із відсотками впродовж 49 років. До укладення викупної угоди селяни вважалися тимчасовозобов’язаними й продовжували відробляти панщину або сплачувати оброк.

3. Як аграрна реформа вирішила земельне питання?

Реформа закріпила поміщицьке землеволодіння. Селянам виділяли земельні наділи за встановленими державою нормами, а надлишки землі відрізали на користь поміщика. Викупні платежі за ці ділянки були значно завищеними порівняно з їхньою ринковою ціною.

МОВОЮ ЦИФР

1. Уявіть, що ви працюєте в статистичному управлінні і вам потрібно проаналізувати дані про розміри викупних платежів селян у ХІХ столітті. В яких українських губерніях суми викупних платежів були найбільшими, а в яких — найменшими? В яких регіонах земля коштувала найдорожче, а в яких — найдешевше?

Суми викупних платежів були найбільшими у Київській (110,0 млн крб) та Подільській (101,0 млн крб) губерніях. Найменшими ці виплати були в Таврійській (3,5 млн крб) та Херсонській (33,2 млн крб) губерніях. Земля обійшлася найдорожче селянам Таврійської губернії, де викупна ціна перевищувала ринкову в 7,4 раза, а найдешевше — у Подільській губернії, де викуп перевищував ринкову ціну у 2,5 раза.

2. МОДЕРНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Розгляньте фото. Проаналізуйте, з якою метою була створена зображувана сільськогосподарська техніка. Як вона допомагала селянам у господарстві? Назвіть сучасні машини прототипи своїх попередниць? Дослідіть, яку ще технічні новинки використовували в ХІХ столітті, зробіть фотоколаж.

Техніку створили для полегшення важкої ручної праці та підвищення врожайності. Сівалка допомагала швидко й рівномірно засівати поля насінням, а віялка якісно очищала зібране зерно від сміття й полови. Сучасними аналогами сівалки є тракторні пневматичні або механічні сівальні комплекси, а віялки — механізовані зерноочисні машини та сепаратори у сучасних комбайнах. У XIX столітті також почали використовувати парові й кінні молотарки, парові плуги, механічні жниварки, локомобілі та соломорізки.

1. У чому проявлялися неоднозначні результати реформи?

Реформа ліквідувала особисту залежність селян і створила умови для підприємництва, але одночасно зберегла поміщицьке землеволодіння. Селяни опинилися в скрутному становищі через малоземелля та виснажливі викупні платежі на десятки років.

2. До яких позитивних змін на селі призвела реформа?

Сільське господарство втягнулося у товарний ринок і набуло підприємницького характеру. Поміщики й заможні господарі почали застосовувати інтенсивні методи, купувати нові знаряддя праці (парові молотарки, сівалки), використовувати мінеральні добрива й сівозміни.

3. Назвіть напрямки сільськогосподарської діяльності в українських землях.

Головними напрямками були вирощування товарного зерна (пшениці та ячменю), розведення технічних культур (цукрових буряків, льону, соняшнику, тютюну), а також тваринництво (м’ясо, молоко, тонкорунне вівчарство) та племінне конярство. Сформувалася регіональна спеціалізація: Правобережжя спеціалізувалося на цукрових буряках, Південь — на товарному зерні, Лівобережжя — на тютюні.

3. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ НА СЕЛІ

1. До яких соціальних змін на селі призвела реформа 1861 року?

Реформа призвела до розпаду традиційного селянського стану та сильного майнового розшарування. Частина поміщиків пристосувалася до ринку, а частина розорилася й продала землі. Зросла частка безземельних селян, що породило масовий переселенський рух на вільні імперські землі.

2. На які групи поділилися селяни в пореформений період?

Селяни поділилися на заможних селян, господарів середнього достатку та бідняків (наймитів, батраків).

3. Чому й куди активізувався переселенський рух?

Переселенський рух спричинили швидке зростання кількості населення та гостра нестача землі в українських селах. Селяни масово вирушали на вільні землі до Сибіру, Середньої Азії (Сірий Клин) та Далекого Сходу (Зелений Клин).

PRO ІСТОРІЮ

ОБ’ЄДНАЙТЕСЯ В ПАРИ ТА ДОСЛІДІТЬ

1. Чому територію в районі річки Амур назвали Зеленим Клином?

Назву «Зелений» ці землі отримали через багату природу, густі ліси та соковиту зелень тайги й долини річки Амур. Словом «клин» українські переселенці здавна називали окремий наділ землі або напрямок руху під час освоєння нових територій.

2. Для чого влада Російської імперії здійснювала переселенську політику на Далекий Схід?

Владі потрібно було заселити щойно приєднані за Пекінським трактатом пустинні території та закріпити кордони з Китаєм реальними поселеннями й розвиненим господарством.

3. Що спонукало українців покидати свій рідний край?

Головними причинами були безземелля, зубожіння через викупні платежі, аграрне перенаселення та бажання отримати безкоштовні земельні ділянки для вільного господарювання.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Пригадайте, коли було скасовано кріпацтво та панщина в Галичині. В зошиті накресліть лінію часу та позначте на ній дати. Обчисліть, скільки років пройшло від скасування особистої залежності селян у західноукраїнських землях та заборони кріпацтва в Наддніпрянщині.

Скасування панщини в Галичині відбулося в 1848 році під час революції «Весна народів».

Дано:

• Рік скасування кріпацтва в Галичині: 1848 рік.
• Рік скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні: 1861 рік.

Знайти:

• Проміжок часу між двома реформами.

Розв’язання:
1861 – 1848 = 13 років.

Відповідь: Між скасуванням особистої залежності селян у західноукраїнських землях та забороною кріпацтва в Наддніпрянщині минуло 13 років.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Назвіть схему.

Схема має назву «Причини, зміст та наслідки селянської реформи 1861 року».

За схемою підготуйте розповідь про селянську реформу 1861 року.

Селянську реформу викликали криза кріпосницької системи, наростання селянських заворушень та поразка Російської імперії у Кримській війні. Маніфест 1861 року скасував особисту залежність селян і надав їм громадянські права. Проте землю селяни повинні були викуповувати. Держава одразу надала 80% суми поміщикам, а селяни виплачували цей борг протягом 49 років. Селяни отримали наділи, менші за дореформені, і втратили право вільно користуватися лісами й випасами. Реформа підштовхнула розвиток ринкових відносин, але призвела до малоземелля, зубожіння частини селянства та масового переселення на східні окраїни імперії.

Змоделюйте образ селянина, селянки: заможного, середнього достатку та бідняка (на вибір) за поданою схемою: регіон проживання, освіта, стать, вік, кількість землі, що обробляється, сільськогосподарський реманент.

Характеристика	Опис персонажа
Соціальний стан	Селянин середнього достатку
Стать	Чоловік
Вік	38 років
Регіон проживання	Лівобережна Україна (Полтавська губернія)
Освіта	Початкова (вміє читати й рахувати після церковнопарафіяльної школи)
Кількість землі	6 десятин (наділ і додатково викуплена земля)
Сільськогосподарський реманент	Залізний плуг, дві борони, віз, коні та ручна віялка