14. Як не потрапити на гачок фейку чи маніпуляції

Зміст

ОБГОВОРІМО

Що, на вашу думку, відображає наведений малюнок?

Наведений малюнок відображає різноманіття джерел інформації, які оточують людину в повсякденному житті та формують її знання про світ.

З якими із цих джерел інформації ви працюєте найчастіше?

Найчастіше я працюю з інформацією з інтернету, спілкуюся з людьми та використовую навчальні книги.

Інформацію яких джерел ви вважаєте достовірною? Чому?

Достовірною вважається інформація з офіційних джерел, наукових видань, музеїв та особистого досвіду спостережень. Ці джерела базуються на перевірених фактах, документальних підтвердженнях або фаховій експертизі.

ДІЙМО РАЗОМ

У парах прочитайте повідомлення й визначте, які з них достовірні, а які потребують перевірки. Поясніть, чому деяка інформація викликала у вас сумніви.

1. Оголошення про благодійний ярмарок на сайті школи є достовірним, оскільки сайт — це офіційний канал комунікації закладу освіти.
2. Твердження сусідки про зміну дат канікул потребує перевірки, бо це неофіційна інформація, передана як чутки.
3. Повідомлення в чаті класу про безкоштовне морозиво потребує перевірки, адже воно може бути жартом або некоректною інтерпретацією подій учнями.
4. Стаття в місцевій газеті про відкриття нового парку є достовірною, оскільки зареєстровані медіа відповідають за правдивість оприлюднених фактів.
5. Допис у соціальній мережі про зникнення інтернету в усьому районі потребує перевірки, тому що соціальні мережі часто стають майданчиками для поширення емоційних фейків.
6. Електронний лист про приз від невідомого адресата є недостовірним, оскільки має всі ознаки шахрайства (спаму).

ОБГОВОРІТЬ

Де і як ви могли б самостійно перевірити кожне із цих повідомлень?

1. Інформацію про ярмарок можна підтвердити за оголошенням у шкільному фоє або звернувшись до адміністрації школи.
2. Дати канікул перевіряються за офіційними наказами на сайті Міністерства освіти і науки України або на сайті школи.
3. Чутки про їдальню перевіряються шляхом особистого відвідування їдальні або запитання до чергового вчителя.
4. Новину про парк можна перевірити за рішеннями та розпорядженнями на офіційному порталі міської ради.
5. Відсутність інтернету перевіряється на офіційних ресурсах провайдерів або через дзвінок на гарячу лінію технічної підтримки оператора.
6. Повідомлення про приз перевіряється пошуком інформації про офіційні акції компанії-відправника або ігнорується як завідомо небезпечний контент.

ОБГОВОРІТЬ

Чому важливо переконатися в достовірності інформації, перш ніж повірити в неї або поділитися з іншими?

Перевірка достовірності інформації дозволяє уникнути маніпуляцій з боку авторів, запобігає поширенню фейків та допомагає формувати об’єктивну й обґрунтовану власну думку. Це також захищає від прийняття помилкових рішень на основі неправдивих даних та мінімізує негативний емоційний вплив, який часто створюється через медіатексти.

Що вас зацікавило найбільше і про що хотілося б дізнатися більше?

Найбільший інтерес викликало правило трьох «Д» (джерело – дата – докази) як універсальний інструмент швидкої перевірки новин. Хотілося б детальніше дізнатися про технічні методи розпізнавання маніпуляцій із фотозображеннями та відеоматеріалами.

Яких умінь ще варто набути, щоб краще розпізнавати правдиву інформацію?

Варто розвивати вміння миттєво розрізняти факти та суб’єктивні судження в тексті, аналізувати прихований підтекст емоційно забарвлених повідомлень та ефективно використовувати інструменти пошуку першоджерел інформації.

ПОМІРКУЙТЕ

З’ясуйте значення незнайомих слів.

• Достовірне джерело — офіційний сайт, авторитетне видання або фахівець з відповідною компетенцією, що заслуговують на довіру та викладають інформацію об’єктивно.
• Маніпулювання інформацією — навмисне подання фактів у викривленому вигляді для впливу на думки, почуття чи дії людей.
• Медіатекст — повідомлення (новини, пости, відео), створене і поширене через засоби масової комунікації, яке часто поєднує слова, зображення та звук.
• Клікбейт — заголовок або зображення, що свідомо перебільшують або викривляють зміст інформації для залучення уваги та спонукання до переходу за посиланням.

Складіть 4–5 запитань до тексту, відповіді на які допоможуть пояснити, як визначити достовірність інформації з різних джерел.

1. Які три ключові критерії входять до правила перевірки інформації «три Д»?
2. Які ознаки відрізняють офіційне джерело інформації від анонімного акаунта?
3. Яку роль відіграють цифри, посилання на фахівців та офіційні сторінки у підтвердженні правдивості повідомлення?
4. Чим відрізняється виклад фактів від емоційних оцінок у медіатексті?
5. Чому для перевірки новини необхідно порівнювати повідомлення з кількома авторитетними джерелами?

ЧИТАЙ ВДУМЛИВО — ДОВІРЯЙ ПЕРЕВІРЕНОМУ

Хто автор і де розміщено матеріал?

Автором матеріалу може бути офіційна установа, журналіст відомого видання або анонімний користувач соцмереж, а розміщується він на офіційних сайтах, у медіа, месенджерах чи на рекламних площах. Перевірка автора та платформи є першим кроком до визначення достовірності, оскільки офіційні джерела несуть відповідальність за поширені дані.

Коли опубліковано?

Час публікації є критичним показником, оскільки застаріла інформація часто поширюється повторно як нова для створення маніпулятивного ефекту. Актуальність дати дозволяє переконатися, що подія відбувається саме зараз, а не в минулому.

Чи наведено докази — цифри, посилання на офіційні сторінки, коментарі фахівців?

Наявність конкретних статистичних даних, прямих посилань на першоджерела та цитат профільних експертів є ознакою надійної інформації. Повідомлення без доказів або з посиланням на анонімні джерела мають низький рівень достовірності.

Подумай, про що йдеться (тема) і що саме автор хоче сказати (головна думка).

Визначення теми допомагає окреслити предмет обговорення, а виокремлення головної думки дозволяє зрозуміти мету автора: просто констатувати факти чи спробувати маніпулятивно вплинути на почуття та дії аудиторії.

ДІЙМО РАЗОМ

1. Прочитайте повідомлення і з’ясуйте щодо кожного з них: Хто є джерелом інформації? Чи наведено докази й посилання? Мета повідомлення — інформувати чи вплинути? Чи можна йому довіряти?

Повідомлення	Джерело інформації	Докази та посилання	Мета повідомлення	Чи можна довіряти
Оголошення про прибирання на сайті школи	Адміністрація школи	Вказано точний час (10:00) та місце	Інформувати про захід	Так, це офіційне джерело
Відео в Тікток про сніг посеред літа	Користувач соцмережі	Відсутні фактичні підтвердження	Вплинути на емоції (хайп)	Ні, потребує перевірки
Запуск платформи на сайті МОН	Міністерство освіти і науки	Посилання на офіційний сайт установи	Інформувати про нову послугу	Так, це офіційне джерело
Реклама напою на білборді	Виробник продукту	Відсутні факти, лише гасло	Вплинути на вибір покупця	Ні, це маніпуляція (маркетинг)
Твердження подруги про шоколад	Приватна особа	Відсутні (посилання на “десь читала”)	Інформувати/вплинути	Потребує перевірки фахівцями
Стаття в газеті про дитячий майданчик	Місцева газета / Міська рада	Посилання на фото на офіційному сайті	Інформувати про подію	Так, наведено перевіряльні докази
Допис у батьківському чаті про воду	Анонімний учасник чату	Відсутні (посилання на чутки “чув”)	Вплинути (викликати паніку)	Ні, джерело не є офіційним

ДІЙМО РАЗОМ

2. Працюючи в парах, виберіть будь-який медіатекст (короткий пост, шкільне оголошення, уривок новини) і проаналізуйте його.

Для аналізу обрано шкільне оголошення: «Завтра о 10:00 на шкільному подвір’ї відбудеться благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Запрошуємо учнів та батьків. Адміністрація школи».

Хто автор? Яка мета поширення інформації?

Автором повідомлення є адміністрація школи. Мета поширення полягає в інформуванні шкільної спільноти про запланований захід та залученні учасників до благодійної акції.

Чи наведено факти? Які емоції викликає текст?

У тексті наведено конкретні факти: дата (завтра), час (10:00), місце проведення (шкільне подвір’я) та мета заходу (підтримка ЗСУ). Оголошення викликає почуття згуртованості, патріотичного піднесення та бажання долучитися до допомоги.

Чи можна перевірити інформацію в іншому джерелі?

Дані можна перевірити на офіційному сайті школи, у класних чатах або звернувшись безпосередньо до вчителів чи представників адміністрації.

Чи можна довіряти цьому повідомленню?

Повідомленню можна довіряти, оскільки воно має чітко вказаного офіційного автора, містить конкретні деталі та розміщене на офіційному інформаційному майданчику школи.

ОБГОВОРІТЬ

Що допомогло вам зрозуміти, чи можна довіряти обраному медіатексту?

Визначити рівень довіри до медіатексту допомогло застосування правила трьох «Д»: аналіз надійності джерела, перевірка дати публікації та пошук наведених доказів у вигляді цифр чи посилань. Також важливим показником є відсутність емоційного тиску та клікбейту в заголовку.

Чим відрізнялися факти від суджень у тексті?

Факти в тексті представлені як конкретні твердження, що піддаються перевірці, наприклад, точний час події або посилання на офіційний документ. Судження відрізняються наявністю суб’єктивних оцінок, емоційно забарвлених слів та відсутністю доказової бази.

Чому важливо їх розрізняти?

Вміння розрізняти факти та судження необхідне для захисту від маніпуляцій, оскільки автори часто використовують емоційні оцінки для нав’язування певної думки. Це дозволяє зберігати об’єктивність і приймати рішення на основі реальних даних, а не чужих емоцій.

Як ви тепер читатимете чи переглядатимете медіатексти у своєму щоденному житті?

Перегляд медіатекстів тепер супроводжуватиметься обов’язковою перевіркою джерела на офіційність та порівнянням інформації з іншими авторитетними ресурсами. Особлива увага приділятиметься критичному аналізу заголовків, емоційного супроводу та пошуку першоджерел для кожного важливого повідомлення.

ЗАВДАННЯ

3. Працюючи в групах, виберіть 2–3 з наведених повідомлень, перевірте їх за правилом трьох «Д» (джерело – дата – докази) та обґрунтуйте, чи можна їм довіряти.

Повідомлення	Джерело	Дата	Докази	Обґрунтування
Наказ МОН про осінні канікули	Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України	22 жовтня	До повідомлення додано копію наказу	Цій інформації можна довіряти, оскільки джерело є офіційним, вказана актуальна дата та наявне документальне підтвердження.
Допис блогерки про користь морозива	Інстаграм-сторінка популярної блогерки	Не зазначено	Відсутні посилання на назву дослідження чи імена науковців	Повідомленню не можна довіряти через анонімність «науковців», відсутність дати та посилань на конкретні факти.
Інформація про отруєння в школі № 10	Анонімний телеграм-канал	Учорашня	Посилання на джерела відсутні	Повідомленню не можна довіряти, оскільки джерело є анонімним, а серйозна інформація подається без жодних доказів чи офіційних підтверджень.

ЗАВДАННЯ 4

Який з них викликає більше емоцій? Який з текстів містить більше точних фактів? Чи можна вважати, що емоційні тексти іноді перебільшують або змінюють зміст? Чому важливо розрізняти емоційні та нейтральні повідомлення?

Текст 2 викликає більше емоцій завдяки використанню оцінних словосполучень «справжня радість», «не могли приховати емоцій», «щиро вітали» та «викликав захоплення». Текст 1 містить більше точних фактів, оскільки він подає інформацію відсторонено, фіксуючи лише дату, місце та перебіг подій без суб’єктивного забарвлення. Емоційні тексти часто перебільшують або змінюють зміст, бо їхньою метою є створення певного настрою чи враження у читача, що може призвести до викривлення реальної картини. Розрізняти емоційні та нейтральні повідомлення важливо для того, щоб відділяти об’єктивну реальність від авторських інтерпретацій або прихованих маніпуляцій.

ПІДСУМУЙМО

Чому не вся інформація, яку ми бачимо щодня, є однаково надійною? Наведи приклади з власного досвіду.

Інформація не завжди є надійною, оскільки вона може бути створена з метою маніпулювання думкою, реклами товарів або поширення фейків задля збільшення переглядів (клікбейту). Прикладом із власного досвіду є розсилка у груповому чаті про нібито скасування занять, яка виявилася старим скриншотом дворічної давності, поширеним без перевірки дати.

Як ти визначаєш, чи заслуговує джерело інформації на довіру? Які ознаки є для тебе найважливішими?

Достовірність джерела визначається за допомогою правила трьох «Д»: перевірки джерела, дати публікації та наявності доказів. Найважливішими ознаками довіри є офіційний статус сайту (наприклад, державні установи або відомі інформаційні агенції), вказане авторство та наявність конкретних фактів, цифр або посилань на фахівців.

Чи завжди медіатексти сильніше впливають на наші емоції, ніж звичайний текст? Поясни.

Медіатексти зазвичай мають сильніший емоційний вплив, тому що вони поєднують текст із візуальними образами, звуковими ефектами, музикою та монтажем. Таке мультисенсорне поєднання дозволяє швидше та інтенсивніше впливати на підсвідомість і почуття людини, ніж звичайне читання друкованих слів.

Чому важливо перевіряти дату й докази навіть у повідомленнях від знайомих?

Перевірка дати та доказів у повідомленнях від знайомих необхідна, оскільки близькі люди можуть несвідомо поширювати застарілу інформацію або самі стати жертвами маніпуляції. Це запобігає розповсюдженню паніки, чуток і допомагає зберігати критичне сприйняття будь-яких вхідних даних незалежно від рівня довіри до особи, яка їх надіслала.

ПІДСУМУЙМО

Якими можуть бути наслідки, якщо поширювати інформацію без перевірки та робити поспішні висновки?

Поширення неперевіреної інформації призводить до дезінформування суспільства, виникнення безпідставної паніки та прийняття хибних рішень. Такі дії допомагають маніпуляторам поширювати фейки, що може зашкодити репутації людей або спричинити конфлікти в громаді.

Як ти зазвичай реагуєш на яскраві заголовки чи гучні повідомлення в мережі? Що допомагає тобі залишатися об’єктивним/ об’єктивною?

Яскраві заголовки сприймаються як сигнал для підвищеної уваги та критичної перевірки, оскільки вони часто є ознакою клікбейту. Залишатися об’єктивним допомагає правило трьох «Д» (перевірка джерела, дати та доказів), а також відокремлення фактів від емоційних суджень автора.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Знайди в інтернеті одну новину чи повідомлення, яке видається тобі підозрілим. Спробуй перевірити достовірність інформації за критеріями: чи вказано автора; чи відоме джерело; чи пишуть про це інші сайти; чи наведено докази (факти, фото, офіційні дані).

Дослідження підозрілого повідомлення:

• Зміст повідомлення: У месенджері поширено інформацію про те, що кожному громадянину нараховано 1000 гривень допомоги на ліки, які можна отримати, перейшовши за посиланням.
• Автор: Автор не вказаний, повідомлення розповсюджується анонімно через пересилання.
• Джерело: Посилання веде на сторонній сайт, який не належить державним органам чи офіційним банкам.
• Інші сайти: На сайтах Міністерства охорони здоров’я та офіційних новинних ресурсах повідомлень про таку виплату немає.
• Докази: Відсутні посилання на нормативні акти чи офіційні заяви посадових осіб; замість фактів використовуються фрази «терміново» та «встигніть отримати».
• Висновок: Дана інформація є маніпулятивною та містить ознаки шахрайства (фішингу).

2. Пофантазуй і придумай слоган та малюнок «чесного товару» з рекламою без перебільшення та маніпуляцій.

• Товар: Шкільний рюкзак.
• Слоган: «Міцні шви, три відділення та регульовані лямки — зручний рюкзак для твоїх підручників».
• Опис малюнка: На малюнку зображено рюкзак на фоні звичайної кімнати без використання графічних ефектів, що викривлюють колір. Поруч розміщена таблиця з реальними характеристиками: вага у грамах, максимальне навантаження в кілограмах та склад тканини. На зображенні відсутні люди, які виявляють надмірну радість, що дозволяє споживачеві самостійно оцінити зовнішній вигляд виробу.

Робочий аркуш

1. УЯВИ, ЩО ТИ ЖУРНАЛІСТ / ЖУРНАЛІСТКА ШКІЛЬНОЇ ГАЗЕТИ. СТВОРИ ЗАМІТКУ ІЗ 4−6 РЕЧЕНЬ НА ТЕМУ «ЧОМУ ПОТРІБНО ПЕРЕВІРЯТИ НОВИНИ ПЕРЕД ТИМ, ЯК У НИХ ПОВІРИТИ». ЗАПИШИ СВОЇ ІДЕЇ Й ПОЯСНИ, ЯК ВОНИ ДОПОМОЖУТЬ УЧНЯМ ТА УЧЕНИЦЯМ ВИЗНАЧАТИ ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ.

Щодня ми отримуємо безліч повідомлень, але не всі вони є правдивими. Деякі новини містять маніпуляції або клікбейтні заголовки, створені для викликання сильних емоцій. Щоб не потрапити на гачок вигадок, завжди користуйтеся правилом трьох «Д»: перевіряйте джерело, дату та докази. Порівнюйте інформацію з декількома офіційними або авторитетними виданнями. Це допоможе вам мислити критично, уникати дезінформації та поширювати лише перевірені факти.

2. У СОЦМЕРЕЖІ З’ЯВИЛОСЯ ПОВІДОМЛЕННЯ, ЩО ЗАВТРА ВСІХ УЧНІВ І УЧЕНИЦЬ ШКОЛИ ПРИГОЩАТИМУТЬ БЕЗКОШТОВНИМ МОРОЗИВОМ. НА САЙТІ ШКОЛИ ТАКОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕМАЄ, І КЛАСНИЙ КЕРІВНИК ЇЇ ТАКОЖ НЕ ПІДТВЕРДИВ. ПЕРЕВІР ЦЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ЗА ПРАВИЛОМ ТРЬОХ «Д» ТА ЗРОБИ ВИСНОВОК: ЧИ Є ВОНО ДОСТОВІРНИМ, ЧИ ЦЕ МАНІПУЛЯЦІЯ, І ЯКУ МЕТУ МОЖЕ МАТИ ТАКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ?

Аналіз за правилом трьох «Д»:

• Джерело: публікація у соцмережі з невідомого акаунту; на офіційному сайті школи та у класного керівника підтвердження немає.
• Дата: інформація стосується «завтра», але не має офіційного наказу чи оголошення.
• Докази: відсутні будь-які факти чи посилання на рішення адміністрації.

Висновок: повідомлення є недостовірним (фейком або маніпуляцією). Метою такої публікації може бути привернення уваги, збір вподобайок, поширення чуток або введення учнів в оману.

3. ВИБЕРИ ТРИ ПОВІДОМЛЕННЯ (НАПРИКЛАД: ЗІ ШКІЛЬНОГО САЙТУ, ІЗ СОЦМЕРЕЖІ, З КЛАСНОГО ЧАТУ). ЗАПОВНИ ТАБЛИЦЮ.

Зміст повідомлення	Хто автор?	Чи є докази?	Чи можна довіряти?
Оголошення про проведення шкільного ярмарку в п’ятницю о 10:00.	Адміністрація школи (офіційний сайт).	Так, наведено дату, час, місце проведення та підпис дирекції.	Так, це офіційне та достовірне джерело.
Допис у соцмережі про те, що відзавтра скасовують усі уроки на місяць.	Анонімний акаунт.	Ні, немає посилань на офіційні накази чи документи.	Ні, це вигадка або клікбейт.
Повідомлення в класному чаті: «Завтра замість третього уроку буде виховна година».	Класний керівник.	Так, інформацію надано безпосередньо вчителем.	Так, це надійне джерело для шкільної спільноти.

4. ПРОЧИТАЙ ПРИКЛАДИ ІНФОРМАЦІЇ І ВИКОРИСТАЙ ПРИЙОМ ІНСЕРТ. ПОЗНАЧ МАРКЕРАМИ: «V» — ТЕ, ЩО ТИ ВЖЕ ЗНАВ / ЗНАЛА; «+» — НОВА ДЛЯ ТЕБЕ ІНФОРМАЦІЯ; «–» ТЕ, ЩО ВИКЛИКАЄ СУМНІВ; «?» — ТЕ, ПРО ЩО ХОЧЕШ ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ. ЗРОБИ ПОЗНАЧКИ НА ПОЛЯХ АБО ВИДІЛИ ЇХ КОЛЬОРОМ. ПОТІМ СФОРМУЛЮЙ ВИСНОВОК: ЯКІ ОЗНАКИ ДОПОМАГАЮТЬ РОЗПІЗНАТИ МАНІПУЛЯЦІЮ.

Позначки:
[-] У соцмережі з’явилося повідомлення: «Якщо не поділишся цим постом, завтра станеться щось погане».
[-] У рекламі напою написано: «Найкращий у світі засіб від спраги», але не вказано жодних доказів.
[-] На сайті новин заголовок кричить: «У місті катастрофа!», а далі в тексті йдеться лише про те, що в одному з районів затягнувся ремонт дороги.
[V] Друзі часто пересилають картинки без перевірки, хоча вони можуть містити неправдиву інформацію.

Висновок:
Розпізнати маніпуляцію допомагають такі ознаки: використання емоційного тиску й залякування, перебільшення без наведення доказів і фактів, гучні сенсаційні заголовки (клікбейт), зміст яких не відповідає дійсному тексту новини, а також відсутність посилань на авторитетні й перевірені джерела.

5. ПОМІРКУЙ, ХТО, НА ТВОЮ ДУМКУ, Є ІДЕАЛЬНИМ ДОСЛІДНИКОМ / ІДЕАЛЬНОЮ ДОСЛІДНИЦЕЮ ІНФОРМАЦІЇ? СХАРАКТЕРИЗУЙ ЙОГО В 4−5 РЕЧЕННЯХ: ЯКИМИ ЯКОСТЯМИ ВІН ВОЛОДІЄ, ЯК ДІЄ, ЩО ПРОПОНУЄ, КОЛИ БАЧИТЬ НОВИНИ ЧИ ПОВІДОМЛЕННЯ, ЩО РЕКОМЕНДУЄ ІНШИМ У КЛАСІ ЧИ ШКОЛІ.

Ідеальний дослідник інформації має розвинене критичне мислення, уважність та спостережливість. Побачивши нову інформацію, він не поспішає вірити на слово, а перевіряє джерело, дату публікації та наявність беззаперечних фактів. Він завжди відокремлює реальні факти від суб’єктивних думок чи емоційних оцінок. Іншим у класі та школі такий дослідник радить перевіряти новини в кількох незалежних джерелах і не поширювати сумнівний контент чи чутки.

6. НАПИШИ ЛИСТ «МІЙ ВПЛИВ НА ІНФОРМАЦІЮ НАВКОЛО МЕНЕ», ЗАВЕРШИВШИ РЕЧЕННЯ ВЛАСНИМИ ДУМКАМИ.

Я хочу змінити в нашому класі підхід щодо поширення інформації так, щоб кожен учень і учениця перевіряли новини перед тим, як ділитися ними в спільних чатах, та відмовилися від поширення чуток.

Я можу зробити для своєї школи у сфері поширення інформації коротку інфографіку або пам’ятку з правилами перевірки новин і розмістити її на шкільному стенді чи сайті.

Я запрошую інших приєднатися до моєї ідеї дотримуватися академічної доброчесності, критично оцінювати медіатексти та не поширювати фейки й маніпуляції.

Коли я читаю чи поширюю медіатексти, буду дотримуватися таких правил: перевіряти джерело, дату та докази; завжди вказувати автора при цитуванні; не реагувати на емоційні чи клікбейтні заголовки.

7. ПЕРЕГЛЯНЬ ФОТО РЕКЛАМИ ТА ПОМІРКУЙ:1) ЯКІ ЕМОЦІЇ У ТЕБЕ ВИКЛИКАЄ ЦЯ РЕКЛАМА?2) ЯК ВОНА МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА ГЛЯДАЧА?3) У ЧОМУ ЇЇ ПЛЮСИ, А В ЧОМУ МІНУСИ?4) ЯК РЕКЛАМА МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА ПОГЛЯДИ ТА БАЖАННЯ ДІТЕЙ?5) НАДАЙ ПОРАДИ ДРУЗЯМ, ЯК ПЕРЕГЛЯДАТИ РЕКЛАМУ УВАЖНО Й КРИТИЧНО, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ НА ОБМАН І НЕ ВИТРАЧАТИ ГРОШІ ДАРЕМНО.

1. Вона викликає зацікавленість, відчуття впізнаваності та азарт через велику кількість відомих брендів і яскравих логотипів.
2. Реклама спонукає глядача довіряти знайомим маркам та формує споживацьке бажання придбати товари цих брендів.
3. Плюси: допомагає швидко розпізнати популярні компанії та їхні продукти. Мінуси: викликає підсвідому залежність від брендів та стимулює імпульсивні покупки без аналізу якості товарів.
4. Реклама формує у дітей уявлення, що володіння певними брендовими речами робить їх успішнішими чи популярнішими серед однолітків.
5. Поради: критично оцінювати потребу в товарі; перевіряти склад і реальні характеристики продукту, а не спиратися лише на яскравий логотип; порівнювати ціни та не робити покупок під впливом миттєвих емоцій.

8. ВИЗНАЧ, ЯКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ДОСТОВІРНЕ (ПІДКРЕСЛИ ЙОГО ПРЯМОЮ ЛІНІЄЮ), ЯКЕ ПОТРЕБУЄ ПЕРЕВІРКИ (ПІДКРЕСЛИ ХВИЛЯСТОЮ ЛІНІЄЮ), А ЯКЕ СХОЖЕ НА ФЕЙК (ПІДКРЕСЛИ ПУНКТИРНОЮ ЛІНІЄЮ). ПОЯСНИ, НА ЯКІ КРИТЕРІЇ ТИ СПИРАЄШСЯ.

1. «На сайті міської ради опубліковано розклад святкувань до Дня міста.» — Достовірне (підкреслити прямою лінією). Спираємося на те, що інформація оприлюднена на офіційному ресурсі органів влади.
2. «Блогер у тіктоці сказав, що газованою водою можна миттєво вилікувати застуду.» — Схоже на фейк (підкреслити пунктирною лінією). Спираємося на те, що це медична заява без підтвердження фахівців, наукові докази відсутні, а джерело не є авторитетним.
3. «У шкільному інстаграмі з’явився пост зі світлиною нової бібліотеки, яку відкрили сьогодні.» — Достовірне (підкреслити прямою лінією). Спираємося на те, що це офіційний акаунт школи з наявністю візуальних доказів.
4. «Однокласник написав у чаті, що завтра не буде математики, бо вчителька захворіла.» — Потребує перевірки (підкреслити хвилястою лінією). Спираємося на те, що джерело неофіційне (учень), факт потрібно уточнити у класного керівника або на шкільному сайті.
5. «Відомий співак пообіцяв роздати всім безкоштовні телефони (пост у соцмережі без посилань).» — Схоже на фейк (підкреслити пунктирною лінією). Спираємося на сумнівну обіцянку безкоштовних коштовних дарунків та відсутність посилань на офіційні джерела.

9. УЯВИ, ЩО ТИ ОДНОЧАСНО ХУДОЖНИК / ХУДОЖНИЦЯ І ДЕТЕКТИВ. ТВОЄ ЗАВДАННЯ — СТВОРИТИ 3–4 КАДРИ КОМІКСУ, У ЯКОМУ УЧЕНЬ ВИЯВЛЯЄ ТА ВИКРИВАЄ ФЕЙКОВУ НОВИНУ В КЛАСНОМУ ЧАТІ. ПРИДУМАЙ СУПЕРГЕРОЯ-АНТИФЕЙКА З ВЛАСНИМ ІМ’ЯМ І СИМВОЛОМ ТА ДОДАЙ РЕПЛІКИ ПЕРСОНАЖІВ, ЩОБ КОМІКС БУВ ЖИВИМ І ПЕРЕКОНЛИВИМ.